Контрольно-ревізійної роботи в Україні

Нормативно-правові засади організації державної контрольно-ревізійної роботи означені в Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (від 26.01,93 р., №2939-ХП) та в Положенні "Про Головне контрольно-ревізійне управління України" (затверджене Указом Президента України від 28.11.2000 р. за № 1265/2000).

Відповідно до статті 2 Закону Державна контрольно-ревізійна слу­жба України має право здійснювати контроль за витратами грошових ко­штів, товарно-матеріальних цінностей, за станом бухгалтерського обліку, за достовірністю звітності міністерств, відомств, державних комітетів і державних фондів; бюджетних установ; підприємств і організацій, які одержують кошти із бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів.

В Положенні (пункт 3) визначено задачі та об'єкти контролю.

Згідно з Законом і Положенням Головне контрольно-ревізійне управління України здійснює:

• контроль за фінансово-господарською діяльністю центральних і міс­
цевих органів виконавчої влади;

• фінансовий контроль вказаних в статті 2 Закону організацій та закладів,
незалежно від форм власності, відомчої належності та підпорядкованості;

• Пунктом 5 Положення передбачено проведення ревізій ГоловКРУ за
дорученням Президента України. Кабінету Міністрів України та за
зверненням координаційного комітету по боротьби з корупцією та ор­
ганізованою злочинністю при Президентові України;

• Статтею 14 Закону про КРС передбачено проведення ревізій і переві­
рок суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власно­
сті за постановою прокурора чи слідчого, яка винесена в процесі роз­
слідування кримінальної справи. Ревізія підприємства (організації, за-,
кладу) за зверненням правоохоронних органів може проводитись в і
любий термін незалежно від кількості раніше проведених ревізій, пе­
ревірок на даному підприємстві;

• Перевірки, ревізії можуть бути проведені на підприємствах, де зали­
шились кошти у зв'язку з пільгами з платежів до бюджету;

• Зустрічні перевірки - перевірки на підприємствах, які перебували в
економічних зв'язках з ревізованим суб'єктом. Проводитись така пе­
ревірка може відповідно до пп. 1.5.4 Інструкції про порядок проведен­
ня ревізій і перевірок органами державної контроль-ревізійної служби
в Україні (затверджена наказом ГоловКРУ від 03.10.97 p., № 121) для
документального підтвердження реальності, законності і достовірності
господарських операцій і розрахунків.

Безпосередньо на місцях контрольно-ревізійну роботу організують начальники контрольно-ревізійних відділів (КРВ) районів і міст. Вони зо­крема:

• проводять планування контрольно-ревізійної роботи;

• контролюють виконання планів;

• контролюють якість матеріалів ревізій та перевірок;

• подають управлінню інформацію за наслідками ревізій, перевірок;

• приймають та перевіряють матеріали ревізій і перевірок від працівни­
ків відділу. Про це повинен свідчити відповідний напис (висновок що­
до повноти та ясності результатів ревізії) на титульній сторінці акта
(довідки) або на окремому аркуші;

• безпосередньо очолюють ревізію.

Органи державної контрольно-ревізійної служби також вивчають та узагальнюють матеріали ревізій (перевірок). В необхідних випадках розро­бляються пропозиції щодо перегляду чинного законодавства, поліпшення системи контролю та стану відомчої контрольно-ревізійної діяльності.

В своїй системі державні контрольно-ревізійні служби готують і розповсюджують інформаційні листи по обміну досвідом у роботі, офор­мляють рішення про застосування фінансових санкцій та накладання ад­міністративних стягнень. Останнє передбачено пунктом 7 ст. 11 закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пунктом 7, 8, 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Приховані або заниженні платежі стягуються в дохід відповідного бю­джету залежно від впорядкованості підприємства.

Деякі особливості має організація ревізій, які проводяться за ініціа­тивою органів дізнання та попереднього слідства.

По-перше, такі ревізії є складними і потребують високої кваліфіка­ції від ревізорів.

По-друге, матеріали ревізії підлягають, як правило, судово-бухгал­терській експертизі. При цьому встановлюється правильність методики проведення ревізії, достовірність її результатів; визначається та підтвер­джується обсяг нестач та матеріальних збитків, заподіяних посадовими особами підприємства (або матеріально відповідальними особами).

По-третє. Безпосередньою підставою для проведення ревізій є до­ручення (наказ, розпорядження) відповідної посадової особи контрольно-ревізійного управління. Це означає, що проведення будь-якої ревізії рег­ламентується не кримінально-процесуальним законодавством, а Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Цей За­кон обумовлює норми не кримінально-процесуального законодавства, а адміністративного права.

Таким чином, хоча ст. 14 закону вимагає обов'язкове проведення ревізії за дорученням правоохоронних органів, все ж для безпосередньої роботи ревізорів на підприємстві контрольно-ревізійне управління офор­мляє відповідний документ.

При плануванні та проведенні ревізій (перевірок), при реалізації матеріалів ревізій контрольно-ревізійні відділи координують свою роботу з місцевими органами виконавчої влади, фінансовими органами, держав­ними податковими адміністраціями, органами прокуратури, внутрішніх справ та Служби безпеки України. За допомогою ревізій означені органі­зації в разі необхідності дістають матеріали про діяльність підприємств, аналізують їх та роблять висновки про недоліки, порушення, обставини злочину. В статті 65 кримінально-процесуального кодексу України акт ревізії значиться в розділі "Інші документи" як джерело доказів.

Успішна робота контрольно-ревізійних відділів залежить від про­фесійного рівня працівників (ревізорів). Для підвищення їх кваліфікації в контрольно-ревізійних відділах:

• організують постійне економічне навчання, під час якого ознайомлюють
контролерів - ревізорів з методами виявлення порушень, зловживань;

• розглядають матеріали ревізій і перевірок;

• ознайомлюють з новими законодавчими актами, нормативними доку­
ментами, наказами ГоловКРУ України;

• проводять інструктаж ревізорів до виходу на підприємство. При цьому
встановлюють готовність працівників до виконання роботи та роз'яс­
нюють її особливості на підприємстві, діяльність якого підлягає пере­
вірці. Окрім того, працівникам роз'яснюють їх права, обов'язки та від­
повідальність.