Сутність та задачі ревізії

Основною формою здійснення послідуючого контролю, його скла­довою частиною є ревізія

В процесі ревізії:

• досліджуються первинні документи, бухгалтерські регістри та звіт­
ність підприємств;

• вгшчається відповідна довідкова інформація;

• проводяться інвентаризації, обстеження, тощо.

Основна мета ревізії - виявлення фактів викривлення звпних да­них, безгосподарського використання та розкрадання майна і коштів, по­передження зловживань.

Вона передбачує ряд підцілей, а саме:

• встановлення обгрунтованості економічної діяльності підприємства;

• встановлення законності здійснених фінансово-господарських опера­
цій та процесів;

• виявлення достовірності даних обліку і звітності;

• викриття та попередження нестач.

Виходячи з цього, ревізія - це система контрольних дій, направле­на на встановлення законності та доцільності здійснених в перевіреному періоді фінансово-господарських операцій і процесів, а також правильно­сті дій посадових осіб.

Окрім ревізії, або в її рамках може проводитись тематична перевір­ка. Вона заключається в дослідженні окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства. При перевірці використовуються практично ті ж самі контрольні дії, що і під час ревізії. Наслідки перевір­ки можуть бути оформлені довідкою, або доповідною запискою.

Задачі ревізії:

• контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей та їх збере­
женням;

• перевірка дотримання чинних законодавчих та нормативних документів;

• встановлення достовірності інформації, що відображена в первинних
та звідних документах, облікових регістрах і звітності;

• визначення правильності кореспонденції рахунків, на яких відображе­
ні господарські операції;

• проведення зустрічних перевірок на підприємствах - контрагентах;

• перевірка розрахункових і кредитних операцій;

• перевірка ефективності використання матеріальних, трудових і фінан­
сових ресурсів;

• перевірка обгрунтованості і законності витрат на виробництво;

• перевірка дотримання методики оцінки майна при реалізації та прива­
тизації;

• перевірка правильності проведення індексації;

• перевірка виконання вказівок по усуненню недоліків, виявлених попе­
редніми ревізіями;

• розробка заходів по урегулюванню виявлених недоліків та попере­
дженню виникнення відхилень, зловживань, тощо.

Класифікація ревізій

Державна контрольно-ревізійна робота в Україні зосереджена в рамках повноважень державної контрольно-ревізійної служби. Проте су­б'єктами контролю часто виступають органи місцевої виконавчої влади та правоохоронні органи. Організація перевірок та ревізій за їх дорученнями може бути як плановою, так і позачерговою (в разі виняткової терміново­сті контролю).

Означеними суб'єктами можуть організовуватись різні види конт­рольно-ревізійної роботи, як от: тематична перевірка, комплексна ревізія,

наскрізна ревізія. Класифікація контрольно-ревізійної роботи наглядно показана на схемі 2.1.

Стосовно тематичної перевірки, то її організують, наприклад, в роз­різі об'єктів обліку: перевірка стану обліку основних засобів, нематеріаль­них активів, матеріалів та сировини, розрахунків з оплати праці, тощо.

Найбільш повно системний підхід до контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств проявляється в комплексній реві­зії. Якщо тематичну перевірку можуть проводити один-два ревізори, то комплексну - ревізійні комісії, або бригади. Основу їх діяльності склада­ють документальні та фактичні перевірки, які проводяться фахівцями різ­них напрямків: бухгалтерами, юристами, економістами.

Особливістю наскрізної ревізії є те, що її основу складає перевірка фінансово-господарської діяльності підприємства, тобто - комплексна ревізія. Однак, окрім виконання пересічних контрольних функцій, реві­зійні комісії встановлюють вплив управлінських рішень на фінансово-господарську діяльність. Рівень кваліфікації ревізорів повинен бути та­ким, щоб в результаті ревізії були підсилені економічні методи управлін­ня та спроможність фахівців підприємства здійснювати оптимальний управлінський вплив на його діяльність.

Організація державної