Схема 1.1. Класифікація контролю за основними ознаками

Надвідомчий контроль здійснюється державними і адміністратив­ними органами контролю і управління.

Державні органи, які мають повноваження здійснювати економіч­ний контроль:

Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, Міністерство статистики України, Міністерство праці України, Націона­льний банк України, Фонд державного майна України.

Окрім того, надвідомчий контроль здійснюють Державна інспекція України по контролю за цінами, Державна інспекція України по захисту прав споживача, Державний комітет України по стандартизації, метроло­гії та якості продукції (Держстандарт України).

Ад міністра тивні органи контролю представлені в Україні місцеви­ми Радами народних депутатів та їх комісіями. Контроль з боку цих орга­нів називають муніципальним.

Відомчий контроль проводиться міністерствами та іншими орга­нами управління (концерни, асоціації, акціонерні об'єднання) за діяльніс­тю підвідомчих підприємств. Цей контроль здійснюється проведенням тематичних перевірок і ревізій.

Незалежний контроль за діяльністю підприємств здійснюється неза­лежними спеціалізованими аудиторськими фірмами або приватними осо­бами, які мають сертифікат аудитора та ліцензію на проведення контролю.

Внутрішньогосподарський контроль за діяльністю окремих підроз­ділів підприємства проводиться його керівниками, спеціалістами і штатни­ми контролерами (ревізорами, аудиторами). Відповідальність за внутрішній контроль несуть працівники облікової служби і головний бухгалтер.

В залежності від того, коли проводиться контроль - до здійснення фінансово-господарських операцій, в процесі їх здійснення, або після - він підрозділяється на попередній, поточний (оперативний) та послідуючий.

Попередній контроль проводиться до здійснення господарських операцій та до прийняття управлінських рішень. Використовуючи його на всіх рівнях управління, попереджують порушення в документальному оформленні господарських операцій, в витрачанні коштів, товарно-матеріальних цінностей, в складанні планів, кошторисів, тощо.

Мета попереднього контролю - попередити незаконні дії посадо­вих осіб та не допустити незаконні і недоцільні господарські операції.

Його об'єктами є договори, плани, кошториси, проектна докумен­тація лімітно-забірні карти на відпуск матеріалів в виробництво, докуме­нти на видачу грошей та товарно-матеріальних цінностей і т. ін.

Безпосередньо впливає на поліпшення результатів фінансово-господарської діяльності підприємства і тому є дуже важливим для нього поточний або оперативний контроль. Особливої дієвості та ефективності він набуває в суміщенні з попереднім контролем. При цьому своєчасно попереджуються витрати коштів та майна, їх нераціональне витрачання, крадіжки.

Мета поточного (оперативного) контролю - виявити хиби та негативні відхилення безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності.

Об'єктами являються показники аналітичних, звідних, накопичува­льних документів, журналів та книг реєстрації господарських операцій, ■первинні документи, показники оперативної звітності. Проводять конт­роль як працівники вищих органів управління по прямій підлеглості під­приємства, так і його керівники та спеціалісти.

Найбільш висока дійовість і ефективність досягається послідовним суміщенням попереднього, поточного та послідуючого видів контролю.

З їх допомогою викривають негативні прояви в економіці підпри­ємства та мобілізують резерви для поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Якщо попередній і поточний контроль запобігають укоріненню хиб та відхилень, то послідуючий контроль здійснюється після проведення господарських операцій і виявляє вже наявні факти порушень.

Мета його - встановити законність і доцільність господарських операцій за означений період, виявити недоліки і порушення, розробити заходи щодо їх ліквідації і попередження в подальшому.

Об'єктами послідуючого контролю є дані, зафіксовані в первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та в бухгалтерській звітності.

Одна із форм послідуючого контролю- ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства.

Залежно від джерел інформації, що використовуються під час кон­тролю, його розділяють на документальний та фактичний. Вони тісно взаємозв'язані. Однак кожному з них притаманні характерні ознаки.

Документальний контроль заключається в перевірці законності і достовірності господарських операцій по даних первинної документації, облікових регістрів і звітності.

Фактичний контроль заключається в перевірці кількісного і якісно­го стану об'єкту.

Використовуючи спеціальні прийоми документального і фактично­го контролю шляхом їх послідовного чи сумісного проведення встанов­люють дійсний стан об'єктів перевірки.

* * *

За формами контролю та притаманними їм системами контрольних дій розрізняють ревізію, тематичну перевірку, аудиторську перевірку, слідство.

Ревізію розглядають як систему контрольних прийомів, з допомогою яких перевіряється законність, достовірність, доцільність здійсненних гос­подарських операцій та правильність дій відповідних посадових осіб.

В процесі ревізії виявляють господарські і фінансові порушення і зловживання; встановлюють їх причини; розробляють заходи по погашен­ню матеріальних збитків, урегулюванню недоліків і порушень, притягнен­ню до адміністративної чи кримінальної відповідальності винних осіб.

Тематична перевірка заключається в проведенні контролю з однієї чи декількох тем виробничої та (або) фінансово-господарської діяльності підприємства. Наприклад, перевірка додержання умов зберігання грошей в касі; перевірка додержання правил зберігання товарно-матеріальних цінностей; перевірка розрахунків з дебіторами; перевірка додержання працівниками підприємства посадових обов'язків; тощо.

Резізії і тематичні перевірки можуть бути організовані суб'єктами всіх рівнів контролю та управління. Слід зазначити характерну особли­вість га важливість тематичних перевірок в системі внутрішньогосподар­ського контролю. їх проводять як згідно з планом (програмою) внутріш­нього контролю, так і в непередбачених випадках: в разі зміни матеріаль-

но-відповідальних осіб; виявлення розкрадань, нестач, порчі цінностей: в інших випадках.

Бухгалтерський аудит - це незалежна експертиза стану бухгалтер­ського обліку, бухгалтерських балансів та звітів. Його мета - підтвердити достовірність показників бухгалтерської звітності і балансу та перевірити відповідність ведення обліку вимогам чинного законодавства. Від ревізії аудит відрізняють організаційні форми його проведення та цілі.

Слі дство передбачає процесуальні дії, в ході яких встановлюють ступінь вини окремих осіб в порушеннях законності та зловживаннях. Слідство регулюється окремим процесуальним законодавством та здійс­нюється судово-слідчими органами.

Суб'єктно-організаційна залежність контролю від його видів на­глядно показана в таблиці 1.1.

Таблиця 1. L