Особливості формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого шкільного віку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

ЗМІСТ
ВСТУП
1. Теоретичні основи формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку
1.1 Виховання культурно-гігієнічних навичок
1.2 Гігієнічне виховання дітей
1.3 Культурно-гігієнічні навички, їх значення у розвитку дитини
1.4 Методика виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку
1.5 Шляхи формування культурно-гігієнічних навичок
2. Дослідно-експериментальна робота з формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку
2.1 Виявлення рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок
2.2 Заходи щодо формування культурно-гігієнічних навичок
2.3 Перевірка ефективності виконаної роботи
ВИСНОВОК
Список використаної літератури
Програми

ВСТУП
Культурно-гігієнічні навички в значній мірі формуються в дошкільному віці, так як нервова система дитини надзвичайно пластична, а дії, пов'язані з прийняттям їжі, одяганням, умиванням, повторюються кожен день, систематично і неодноразово. У дитячому саду у дітей виховуються: навички щодо дотримання чистоти тіла, культури їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі, а також правильних взаємин дітей один з одним і з дорослими [9; 31].
Формування звичок і навичок здійснюється під безпосереднім педагогічним впливом дорослих і всієї навколишнього оточення. Міцність, гнучкість навичок і звичок залежить від ряду факторів: умов, своєчасності початку цієї роботи, емоційного ставлення дитини до виконуваних дій, систематичності вправ дітей у певних діях. Особливу увагу в дошкільних установах приділяється формуванню нової навички, звички, коли у дітей з'являються нові обов'язки, нові речі, новий вид діяльності, якими діти повинні оволодіти. При цьому дітей привчають виконувати не тільки те, що їм приємно, а й те, що необхідно, долаючи труднощі різного характеру [9, 32].
Виховання у дітей навичок особистої і громадської гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильної поведінки у побуті, в громадських місцях. У кінцевому рахунку, від знання і виконання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їхнє здоров'я, але і здоров'я інших дітей і дорослих. У процесі повсякденної роботи з дітьми необхідно прагнути до того, щоб виконання правил особистої гігієни стало для них природним, а гігієнічні навички з віком постійно вдосконалювалися.
Проблемами виховання культурно-гігієнічних навичок дітей займалися такі вітчизняні автори, як Виготський Л.С., Забрамная С.Д., Малер А.Р., Шипіцина Л.М. Серед зарубіжних авторів можна виділити Крістен У., Нюканен Л., Рюкле Х.
Для того, щоб виховання культурно-гігієнічних навичок здійснювалося успішно в дошкільному навчальному закладі необхідно організувати обстановку так, щоб вона не перешкоджала цьому процесу.
Перед нами стоїть проблема організації в сучасному ДОП раціональної обстановки для ефективного формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку.
Об'єктом дослідження є процес формування культурно-гігієнічних навичок у молодших дошкільнят.
Предметом дослідження - організація раціональної обстановки для формування культурно-гігієнічних навичок у молодших дошкільнят.
Мета даної роботи: вивчити організацію обстановки і методику формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку.
Для реалізації мети необхідно вирішити такі завдання:
1. Вивчити і проаналізувати джерела з проблеми формування культурно-гігієнічних навичок.
2. Виявити, створені в групі дітей молодшого дошкільного віку умови для формування культурно-гігієнічних навичок.
3. Розробити рекомендації щодо виховання культурно-гігієнічних навичок.
Гіпотеза дослідження: оволодіння дітьми молодшого дошкільного віку культурно-гігієнічні навички буде успішніше, завдяки організації обстановки, що сприяє підтримці інтересу до виконання культурно-гігієнічних навичок.
Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: вивчення та аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури;метод спостереження, педагогічний експеримент.
Наукова значимість даної роботи полягає в оптимізації та упорядкування існуючої науково-методологічної бази з досліджуваної проблематики - ще одним незалежним авторським дослідженням.
З одного боку, тематика дослідження отримує інтерес у наукових колах, з іншого боку, як було показано, існує недостатня розробленість та невирішені питання. Це означає, що дана робота крім навчальної, буде мати як теоретичну, так і практичну значимість.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНО-ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Виховання культурно-гігієнічних навичок і звичок
Поряд з організацією правильного режиму, харчування, загартовування велике місце в роботі дитячого садка приділяється вихованню у дітей культурно-гігієнічних навичок, звичок. Від цього і значною мірою залежать здоров'я дитини, її контакти з оточуючими.
До культурно-гігієнічних навичок відносяться навички щодо дотримання чистоти тіла, культурної їжі, підтримання порядку в навколишньому середовищі ікультурних взаємин дітей один з одним і з дорослими. [9; 41]
Фізіологічною основою культурно-гігієнічних навичок і звичок є утворення умовно-рефлекторних зв'язків, вироблення динамічних стереотипів.
Культурно-гігієнічні навички і звички мають виражену соціальну спрямованість, оскільки діти привчаються виконувати встановлені в суспільстві правила, щовідповідають нормам поведінки.
На формування навичок і звичок впливають і спеціально спрямовані дії дорослих, і вся навколишня обстановка. Поведінка, манери, особливо близьких людей, відображаються на утриманні дитячих звичок.
Міцність, гнучкість навичок і звичок залежить від ряду факторів: умов, віку, з якого починається ця робота, емоційного ставлення дитини, вправ у певних діях.
Особливу увагу слід приділяти формуванню нової навички, звички, пов'язаних зі зміною обстановки, виду діяльності, з появою нових обов'язків. Для успішної роботи в цей період дуже важливо викликати у дітей позитивні емоції. Надалі потрібно привчати дошкільників виконувати не тільки те, що їм приємно, а й те, що необхідно, що вимагає подолання певних труднощів.
Культурно-гігієнічні навички і звички у значній мірі формуються в дошкільному віці, так як центральна нервова система дитини надзвичайно пластична, а дії, пов'язані з прийняттям їжі, одяганням, умиванням, повторюються кожен день і неодноразово.
Найбільш успішно гігієнічні навички формуються у дітей раннього і молодшого дошкільного віку. Надалі придбані навички необхідно закріплювати і розширювати.
У ранньому і молодшому дошкільному віці діти починають проявляти самостійність у самообслуговуванні. Інтерес, увагу дитини до побутових дій, вразливість нервової системи дають можливість дорослим швидко навчити дитину певної послідовності операцій, з яких складається кожна дія, прийомам, які допомагають виконувати завдання швидко, економно. Якщо ж цей час упустити, неправильні дії автоматизуються, дитина звикає до неохайності, недбалості.
Важливим чинником виховання є колектив однолітків, де діти спостерігають позитивні приклади, можуть виробляти порівняння, отримати допомогу при ускладненнях.
1.1.1 Гігієнічне виховання дітей
Виховання у дітей навичок особистої і громадської гігієни відіграє найважливішу роль в охороні їх здоров'я, сприяє правильної поведінки у побуті, в громадських місцях. У кінцевому рахунку, від знання і виконання дітьми необхідних гігієнічних правил і норм поведінки залежить не тільки їхнє здоров'я, але і здоров'я інших дітей і дорослих. М.К. Крупська писала: «Одна з найважливіших завдань дитячого саду - прищепити дітям навички, які зміцнюють їх здоров'я» [4; 74]
У процесі повсякденної роботи з дітьми необхідно прагнути до того, щоб виконання правил особистої гігієни стало для них природним, а гігієнічні навички з віком постійно вдосконалювалися. На початку дітей привчають до виконання елементарних правил: мити руки перед їжею, після користування туалетом, ігри, прогулянки тощо Дитині старше двох років прищеплюють звичку полоскати рот питною водою після прийому їжі, попередньо навчивши його цьому. Діти середнього і старшого дошкільного віку більш усвідомлено повинні ставитися до виконання правил особистої гігієни; самостійно мити руки з милом, намилюючи їх до утворення піни і насухо витирати їх, користуватися індивідуальним рушником, гребінцем, стаканом для полоскання рота, стежити, щоб всі речі містилися в чистоті. [4, 75]
Формування навичок особистої гігієни припускає, і вміння дітей бути завжди охайними, помічати неполадки в своєму одязі, самостійно або за допомогою дорослих їх усувати.
Гігієнічне виховання і навчання нерозривно пов'язане з вихованням культурної поведінки. З самого молодшого віку дітей привчають правильно сидіти за столом під час їжі, акуратно їсти, ретельно, безшумно пережовувати їжу, вміти користуватися столовими приладами, серветкою. Дітям, які чергують по столовій, потрібно не тільки вміти правильно накрити стіл і ставити посуд, але і твердо засвоїти, що, перед тим як приступити до виконання своїх обов'язків, необхідно ретельно помити руки з милом, привести себе в порядок, зачесатися.
У дитячих садах створюються умови, що сприяють формуванню і міцному закріпленню навичок особистої і громадської гігієни. У кожній групі обов'язково наявність всього приладдя для вмивання, миття ніг.
Виховання культурно-гігієнічних навичок включає широке коло завдань, і для їх успішного рішення рекомендується використовувати цілий ряд педагогічнихприйомів з урахуванням віку дітей: пряме навчання, показ, вправи з виконанням дій у процесі дидактичних ігор, систематичне нагадування дітям про необхідність дотримуватися правил гігієни та поступове підвищення вимог до них. Потрібно домагатися від дошкільнят точного і чіткого виконання дій, з правильної послідовності. [4; 76]
У молодшому віці необхідні навички найкраще засвоюються дітьми в іграх спеціально спрямованого змісту. Важливо, щоб ці ігри були цікаві, могли захопити дітей, активізувати їхню ініціативу і творчість.
У старших групах велике значення набувають навчальні мотиви. Однак для більш успішного формування та закріплення навичок гігієни протягом періоду дошкільного дитинства доцільно поєднувати словесний і наочний способи, використовуючи спеціальні набори матеріалів по гігієнічному вихованню в дитячому саду, різноманітні сюжетні картинки, символи. У процесі гігієнічного виховання і навчання дітей педагог повідомляє їм різноманітні відомості: про значення гігієнічних навичок для здоров'я, про послідовність гігієнічних процедур в режимі дня, формує у дітей уявлення про користь фізкультурних вправ.
Гігієнічні знання доцільні й на заняттях з фізичної культури, праці, ознайомлення з оточуючим, з природою. Для цього використовуються деякі дидактичні та сюжетно-рольові ігри. Цікаві дітям і літературні сюжети «Мойдодир», «Федорина горі» та ін На їх основі можна розігрувати маленькі сценки, розподіливши ролі між дітьми.
Навички у дітей досить швидко стають міцними, якщо вони закріплюються постійно в різних ситуаціях. Головне, щоб дітям було цікаво і щоб вони могли бачити результати своїх дій (хтось став значно охайніше, гарніше; приємно обідати за чистим, красиво накритим столом і т. п.).
На фізкультурних заняттях під час загальнорозвиваючих вправ можна розповісти дітям про користь тих або інших рухів для здоров'я і розвитку, про те, як важливо виконувати їх у добре провітреному залі або на повітрі, про необхідність тримати в порядку свою фізкультурну форму, після закінчення занять акуратно її складати і мити руки з милом до ліктя (проводити вологі обтирання до поясу). Під час праці в приміщенні або на ділянці також є чимало можливостей для закріплення гігієнічних навичок у дітей. Наприклад, вихователь пояснює, що потрібно не тільки виконати роботу добре, але і намагатися не поранити руки. А для цього важливо правильно користуватися предметами праці та інвентарем. Дітям слід нагадувати також і про необхідність підтримувати чистоту на своєму робочому місці, в робочій зоні.
Дуже важливо, щоб вже в дошкільному віці діти знали елементарні правила суспільної гігієни, які нерозривно пов'язані з особистою гігієною, наприклад: підтримувати чистоту в громадських місцях, мити брудні руки треба для того, щоб не захворіти і не заразити інших людей.
Оволодіння дітьми правилами особистої, громадської гігієни передбачає вміння дитини вести себе в різних місцях, де він буває. Діти повинні твердо засвоїти, що не можна смітити не тільки в квартирі, груповій кімнаті, у громадських будівлях, а й на вулицях, у скверах, у дворах, у транспорті.
Всі відомості з гігієни прищеплюються дітям у повсякденному житті у процесі різноманітних видів діяльності та відпочинку, тобто в кожному компоненті режиму можна знайти сприятливий момент для гігієнічного виховання.
Для ефективного гігієнічного виховання дошкільнят велике значення має і зовнішній вигляд оточуючих і дорослих. Потрібно постійно пам'ятати про те, що діти в цьому віці дуже спостережливі і схильні до наслідування, тому вихователь повинен бути для них зразком. [4; 76]
Для закріплення знань і навичок особистої гігієни бажано давати дітям різні доручення, наприклад, призначити санітарів для систематичної перевірки в однолітків стану нігтів, рук, одягу, зміст особистих речей у шафі. Навички та дітей швидко стають міцними, якщо вони закріплюються постійно в різних ситуаціях. Головне, щоб дітям було цікаво, і щоб вони могли бачити результати своїх дій, (хтось став значно охайніше і т.д.).
Обов'язковою умовою формування гігієнічних навичок у дітей, виховання звички до здорового способу життя є висока санітарна культура персоналу дошкільного закладу. Де мають бути створені необхідні умови для збереження здоров'я дітей, повноцінного фізичного і гігієнічного розвитку.
Наступна умова, необхідне для успішного гігієнічного виховання - єдність вимог з боку дорослих. Дитина набуває гігієнічні навички в спілкуванні з вихователем, медичним працівником, нянею і, звичайно, в сім'ї. Обов'язок батьків - постійно закріплювати гігієнічні навички, виховувати у дитини в дитячому саду. Важливо, щоб дорослі подавали дитині приклад.
1.2 Культурно-гігієнічні навички, їх значення у розвитку дитини
У дошкільному віці слід виховати у дитини звичку до чистоти, акуратності, порядку, причому великого значення цьому слід приділяти не тільки в сім'ї, але і в дошкільних закладах, де діти проводять більшу частину дня. У ці роки діти можуть освоїти всі основні культурно-гігієнічні навички, навчитися розуміти їх важливість, легко, швидко і правильно виконувати.
Дитину треба навчити тримати в чистоті своє тіло, приміщення і речі, якими він користується у повсякденному житті. Він повинен уміти самостійно вмиватися, чистити зуби, одягатися, підтримувати порядок. Навички і звички, міцно сформовані в дошкільному віці, зберігаються на все життя.
При вихованні культурно-гігієнічних навичок велике значення має приклад оточуючих. У дошкільному закладі, де старші не сядуть за стіл, попередньо не вимивши руки, і для малюка це стає законом.
Після ранкової гімнастики дитині корисніше всього прийняти душ. Він миє руки, обличчя і освіжає все тіло під струменями води. Необхідно, щоб після прийому душу або вмивання дитина витерся насухо. Перед денним сном треба мити ноги. Особливо важливо це правило дотримувати влітку.
Певну увагу слід приділити вихованню у дітей культурно-гігієнічних навичок, пов'язаних з їжею. Нагадуйте дитині, що за столом сидять прямо, не горблячись, не нахиляючись в одну сторону. Їжу беруть ложкою чи виделкою, потроху.

Необхідно домагатися того, щоб дошкільнята виконували всі гігієнічні норми і правила з почуттям задоволення від самого процесу або від його результатів. У доступній формі слід роз'яснювати дітям значення цих навичок і звичок для зміцнення здоров'я.
З перших днів життя при формуванні культурно-гігієнічних навичок йде не просто засвоєння правил і норм поведінки, а надзвичайно важливий процессоціалізації, входження малюка у світ дорослих. Не можна цей процес залишати на потім - хай поки дитина залишиться дитиною, а привчити його до правил можна і пізніше. Це хибна думка! Психічний розвиток - процес нерівномірний, його лінії йдуть не одночасно, є періоди найбільш швидкого розвитку тих чи інших функцій, психічних якостей. Ці періоди називаються сенситивними, і період раннього і дошкільного дитинства найбільш сприятливий для формування культурно-гігієнічних навичок. Потім на їх основі будується розвиток інших функцій і якостей.
Культурно-гігієнічні навички співпадають з такою лінією психічного розвитку, як розвиток волі. Малюк ще нічого не вміє робити, тому будь-яка дія дається з великими труднощами. І не завжди хочеться доводити почату справу до кінця, особливо якщо нічого не виходить. Нехай мама чи вихователька погодує, вимиє руки, адже так важко утримати слизьке мило, коли воно вискакує з рук і не слухається. Дуже важко встати рано вранці, та ще й самому одягтися: треба пам'ятати всю послідовність одягання, вміти застебнути гудзики, зав'язати шнурки: Мама це зробить краще, та й швидше. І якщо дорослі поспішають прийти на допомогу дитині при найменшому скруті, звільнити його від необхідності докладати зусилля, то дуже швидко у нього сформується пасивна позиція: "Застебніть", "Зав'яжіть", "Одягніть".
Для того, щоб завершити дію, отримати якісний результат, зробити все в правильній послідовності, красиво і акуратно, потрібно докласти вольові зусилля.
Так для дитини важливим стає якість виконання дії, він вчиться доводити почату справу до кінця, утримувати мета діяльності, не відволікатися. І тепер вже не дорослий нагадує йому про необхідність тієї чи іншої дії, а сам він за своєю ініціативою його сам робить, контролює його хід. При цьому формуються такі вольові якості особистості, як цілеспрямованість, організованість, дисциплінованість, витримка, наполегливість, самостійність. Виконання культурно-гігієнічних навичок створює умови для формування основ естетичного смаку.
Так, дівчинка починає придивлятися до себе, порівнювати, наскільки вона змінилася, коли її причесали, зав'язали бантики. Важливо, щоб дорослий при вчиненні побутових процесів ненав'язливо звертав увагу дитини на зміни в його зовнішньому вигляді. Дивлячись у дзеркало, малюк не тільки відкриває себе, а й оцінює свій зовнішній вигляд, співвідносить його з поданням про еталоні, усуває неохайність у своєму одязі і зовнішності. Таким чином, складається критичне ставлення до свого вигляду, народжується правильна самооцінка. Дитина поступово переходить до контролю за своїм зовнішнім виглядом.
Освоєння культурно-гігієнічних навичок пов'язане з етичним розвитком дошкільника. Трирічний малюк вже може дати моральну оцінку діям людини або героя казки. Поки вона ще заснована на перенесенні загального емоційного ставлення дитини до людини або персонажу: подобається, значить, хороший, не подобається, значить, поганий.
У чотири-п'ять років у дітей починаються складатися моральні поняття "добре", "погано". Діти відносять до них вчинки інших людей і на цій підставі оцінюють поведінку. Треба пам'ятати, що дитині важко оцінити складні вчинки, набагато легше побутова поведінка.
Взаємопов'язано з формуванням культурно-гігієнічних навичок складаються і розвиваються моральні почуття. Малята до трьох років відчувають задоволення від того, що вони спочатку виконують дії спочатку разом з дорослим, а потім самостійно. У чотири роки задоволення дитині доставляє правильність виконання дії, що підтверджується відповідною оцінкою дорослого. Прагнення заслужити схвалення, похвалу є стимулом, що спонукає малюка до виконання дії. І тільки потім, коли він зрозуміє, що за кожною дією стоїть правило, засвоїть моральну норму, співвіднесе її з дією, він починає відчувати задоволення від того, що надходить відповідно до моральної нормою. Тепер він радіє не тому, що він вимив руки, а тому, що він акуратний: "Я хороший, тому що все роблю правильно!".
Діти 3-4 років тільки починають усвідомлювати правила поведінки, але ще не бачать прихованих за ними моральних норм, часто не відносять цих правил до іншого. Вихователю треба пам'ятати, що про активний освоєнні правил поведінки свідчить появу скарг-заяв, адресованих дорослому. Малюк помічає порушення правил іншими дітьми і повідомляє про це. Причина подібних висловлювань дитини в прагненні переконатися, що він правильно розуміє правила поведінки, отримати підтримку з боку дорослого. Тому до таких скарг слід ставитися з великою увагою. Підтвердіть, що малюк правильно розуміє суспільна вимога, і підкажіть, як треба вчинити, якщо він помічає його порушення.
1.2.1 Методика виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку
Виховання культурно-гігієнічних навичок починається дуже рано. Підготовкою до формування навичок, самостійних рухів з самообслуговування є створення в дитини позитивного ставлення до одягання, умивання, прийому їжі. Важливою умовою для формування гігієнічних навичок є систематичність необхідних операцій. Так, дитина звикає, що перед їжею йому обов'язково миють руки, надягають нагруднічек і т.д. Вихователь надає дитині самостійність там, де він щось може зробити сам. Поряд з цим кожна дитина постійно потребує показі, заохочення, допомоги, тому основою методики в дитячому закладі є робота з невеликими групами дітей (3-4 дитини). На початку другого року життя дитина повинна вміти їсти самостійно, користуючись ложкою, їсти хліб з першою стравою, витирати рот.
У 1,5-2 роки дитина майже все може зняти з себе, скласти і велику частину одягу одягнути. Значною мірою діти самі вмиваються, витираються.
На другому році життя дитини необхідно систематично прищеплювати йому навички культури поведінки: спокійно сидіти за столом, тихо розмовляти при укладанні спати, дякувати за надану допомогу.
На третьому році життя малюк не тільки більш самостійно може одягатися, роздягатися і т. д., а й знає певний порядок дій, що входять в кожен процес,прийоми їх виконання.
Для початкових дій дитини істотне значення має запам'ятовування місця для окремих речей, свого місця за столом і т. п. Особливо це важливо, коли дитина приходить в дитячий сад з дому. У таких випадках вихователь разом з малюком вибирає мітку, розглядає її, пропонує запам'ятати поруч сидить товариша.
При активному формуванні навичок самообслуговування важливо в першу чергу відпрацювати ті з них, які пов'язані з організацією всього колективу.
Діти відрізняються великою подражательностью, тому дорослому потрібно неодноразово показувати, як виконувати нову дію, супроводжуючи показ поясненнями, щоб виділити найбільш суттєві моменти даної дії, послідовність окремих операцій.
Починаючи з другого року життя з цією метою з дітьми проводяться спеціальні дидактичні ігри, використовуються ігрові прийоми.
Діти третього року життя всі дії виконують швидше. У цей період потрібно частіше привчати дітей до взаємодопомоги, доручати їм нескладні завдання, які готують їх до чергувань. Допомога вихователя виражається менше в діях, більше в постійному контролі, словесних вказівках, заохочення.
До четвертого року життя діти повинні вміти правильно мити руки (намилити кисть круговим рухом, змити мило і витерти кожен палець), чистити зуби (спочатку просто вологою щіткою, а з 4 років порошком або спеціально призначеною для дітей пастою), полоскати рот після обіду, користуватися носовою хусткою, дотримуватися правил культурної поведінки за столом (користуватися ложкою, виделкою, не проливати їжу на стіл). Діти привчаються дбайливо поводитися з іграшками, підтримувати і чистоту і порядок.
Для прищеплення культурно-гігієнічних навичок у всіх вікових групах застосовуються показ, приклад, пояснення, пояснення, заохочення, бесіди, вправи в діях. Широко використовуються, особливо в молодшому віці, ігрові прийоми: дидактичні ігри, забавки, вірші. Зміст культурно-гігієнічних навичок освоюється дітьми перш за все у самостійній діяльності, у процесі навчання, у дидактичних іграх та ігрових ситуаціях.
У вихованні культурно-гігієнічних навичок, так само як у будь-якому іншому вигляді педагогічної діяльності, важлива єдність вимог працівників дитячого закладу та батьків. Тому, потрібно виробити загальні критерії в оцінці окремих дій, встановити загальний порядок виконання цих дій, чітко визначити місця розташування речей, іграшок, порядок їх збирання та зберігання.
Культурно-гігієнічні навички потребують постійного закріплення. Зміна системи виховної роботи, відсутність уваги до формування і використання навичок може призвести до їх швидкої втрати.
1.3 Шляхи формування культурно-гігієнічних навичок
Формування культурно-гігієнічних навичок збігається з основною лінією психічного розвитку в ранньому віці - становленням гарматних і соотносящие дій. Перші припускають оволодіння предметом-знаряддям, за допомогою якого людина впливає на інший предмет, наприклад, ложкою їсть суп. За допомогою соотносящие дій предмети наводяться у відповідні просторові положення: малюк закриває і відкриває коробочки, кладе мило в мильницю, вішає рушник за петельку на гачок, застібає гудзики, зашнуровують черевики. Дорослі повинні пам'ятати про це і створювати відповідні умови: у ванній (туалетного) кімнаті обов'язково повинні бути гачки, полички, розташовані на зручному для дитини рівні, на рушниках повинні бути петельки і т. д.
У міру освоєння культурно-гігієнічні навички узагальнюються, відриваються від відповідного їм предмета і переносяться в ігрову, уявну ситуацію, тим самим впливаючи на становлення нового виду діяльності - гри. В іграх дитина відображає (особливо спочатку) побутові дії, перш за все тому, що вони йому добре знайомі і неодноразово відбувалися по відношенню до нього самого. Ігрові дії дітей цього віку максимально розгорнуті. Так, якщо в п'ять-сім років дитина може замінити дію словом, наприклад, "вже поїли", то в ранньому віці він старанно годує ведмедика першим, другим і третім стравою.
Щоб прискорити формування культурно-гігієнічних навичок необхідно в процесі ігор нагадувати дитині: "Ти завжди миєш руки перед їжею. Чи не забув ти помити руки своїй доньці?". Таким чином, засвоєні культурно-гігієнічні навички збагачують зміст дитячих ігор, а ігри в свою чергу стають показником засвоєння культурно-гігієнічні навички.
Культурно-гігієнічні навички пов'язані не тільки з грою. Вони лежать в основі першого доступного дитині виду трудової діяльності - праці з самообслуговування. Малюк навчився одягати сукню, колготки, туфлі й починає освоювати послідовність одягання: що спочатку, що потім. При цьому сформовані навички об'єднуються, утворюючи схему дій у ситуаціях одягання, вмивання, укладання спати і т.д. Тобто відбувається укрупнення одиниць дії, коли малюк працює вже не з одним елементом, а з їх групою. Поступово трудові дії об'єднуються в складні форми поведінки. При цьому він переносить ставлення до себе на ставлення до предметів, починає стежити за чистотою не тільки свого зовнішнього вигляду, але і своїх речей, за порядком.
Таким чином, можна стверджувати, що сформовані культурно-гігієнічні навички забезпечують перехід до більш складних видів діяльності, стимулюють їх розвиток, збагачують зміст цієї діяльності.
Дошкільник 3-х років усвідомлює необхідність виконання культурно-гігієнічних вимог до майбутньої діяльності: «Треба мити руки, бо потім будемо їсти». Для дітей цього віку дуже важливим є мотив своєї зовнішньої привабливості: «Треба зачісуватися, щоб красивим бути». Висловити в мові складову навик послідовність операцій, умови їх виконання молодші дошкільники ще не можуть. Легше вони виділяють предмети, необхідні для проведення побутового процесу, наприклад для вмивання - мило, рушник і вода. Малюка як і раніше приваблює сам побутової процес. Але особливо значимим стає виконання дії в правильній послідовності, тому що її позитивно оцінює дорослий.
У дошкільному віці у дитини розширюється коло культурно-гігієнічних навичок, удосконалюються способи виконання побутових дій, і змінюється їх структура. Діти, як правило, добре поводяться за столом, контролюють свій зовнішній вигляд, чистоту тіла, вміють самостійно помічати і усувати неполадки в своєму зовнішньому вигляді.
Культурно-гігієнічні навички виступають як важлива складова частина культури поведінки (С. В. Петеріна). Дії дитини все більше автоматизуються, а йогосвідомість звільняється для аналізу умов, в яких вони протікають, і для контролю за якістю їх виконання. Навички ускладнюються і поступово перетворюються на системи поведінки. Наприклад, протягом усього дошкільного віку культурно-гігієнічні навички все більше об'єднуються з трудовими. Тепер дитина стежить за чистотою одягу і приводить її в порядок, самостійно готує умови для побутового процесу.
Дитина регулює свою поведінку у відповідності зі сформованим поданням про спосіб поведінки в побутових процесах.
Висока якість виконання однієї дії приносить дитині задоволення і дозволяє перейти до іншого. Тому він спочатку роздягається після прогулянки, потім йде мити руки і після цього сідає обідати. І якщо спочатку дії спонукали мотивом, що лежить поза ним, наприклад у вимозі дорослого або в розумінні необхідності його виконання, то потім мотивом стає сама потреба виконати дію.
Таким чином, освоєні культурно-гігієнічні навички перетворюються в звички - дії, виконання яких стало потребою. Необхідними умовами формування звичок виступає позитивне ставлення дитини до побутової діяльності і систематичне повторення побутових процесів, що припускають його відому самостійність.
Звички виконувати вимоги особистої гігієни і охорони культурної поведінки проявляються в різних життєвих ситуаціях. А побутові процеси виконуються без нагадування дорослих. Поступово зростає свідоме ставлення до своєї поведінки та контроль за ним. Тобто дошкільник переходить від імпульсивної поведінки до особистісного, довільно регульованим на основі засвоєного зразка. Тому діти 6-7 років можуть самостійно виконувати побутові процеси. Режим дня в дошкільному віці продовжує відігравати важливу роль в організації побутової діяльності і засвоєнні правил поведінки.

2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНО-ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Виховання культурно-гігієнічних навичок та навичок самообслуговування є одним з найважливіших напрямів виховної роботи в дитячому саду. Робота по формуванню культурно-гігієнічних навичок та навичок самообслуговування повинна проводитися як індивідуально, так і групами. Головна умова - регулярність занять, а також безперервність виховного процесу, єдність вимог вихователів, батьків. Тільки в цьому випадку сформовані у дітей навички стають усвідомленими діями, а потім і звичкою.
Контроль над правильністю виконання рухів повинен здійснюватися поетапно. Важливо застосування різних засобів заохочення і наочних засобів для підвищення зацікавленості дітей. Хороші результати дає застосування системи М. Монтессорі - вправи в практичному житті. «Чим раніше ми починаємо виховувати в дітях прагнення самим домагатися своїх цілей, тим швидше створимо сильних і вільних людей», - говорила М. Монтессорі. [9; 67] Педагог сприяє цьому, відповідним чином готуючи середу. Дитині надається можливість вправлятися в турботі про самого себе. Він вчиться звертатися з ложкою, ножицями, серветкою і т. д. Він застібає, розстібає одяг, доглядає за нею: пере, прасує. Потім дитину вчать піклуватися про навколишнє середовище. Він протирає пил, підмітає підлогу, миє посуд. Всі ці вміння приходять до дитини не за допомогою повчань і пояснень, а в результаті постійних вправ, самостійної діяльності в спеціальній організованої для цього середовищі. Для кожної вправи повинен бути підібраний робочий матеріал, який пред'являється дитині індивідуально, строго певним чином і у відповідній послідовності.

Відповідно до вимог Програми виховання і навчання в дитячому садку дитина до 4 років повинен стежити за своїм зовнішнім виглядом, вміти правильно користуватися милом, акуратно мити руки, обличчя, вуха; насухо витиратися після вмивання, вішати рушник на місце, користуватися гребінцем і носовою хусткою, освоїти елементарні навички поведінки за столом: правильно користуватися їдальні і чайної ложки, виделки, серветкою, не кришити хліб, пережовувати їжу із закритим ротом, не розмовляти з повним ротом.
Нами були визначені завдання експериментальної частини дослідження:
1. Вивчити умови виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей другої молодшої групи.
2. Визначити сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей другої молодшої групи.
3. Розробити заходи щодо формування культурно-гігієнічних навичок і звичок у дітей молодшого дошкільного віку
4. Визначити ефективність розроблених заходів.
Експеримент складався з 3-х етапів:
1. Констатуючого;
2. Формуючого;
3. Контрольного.
База дослідження: вихованці другій молодшій групи ДОП № 17 м.Сизрань.
2.1 Виявлення рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку
Для участі в подальшому дослідженні нами було відібрано 2 групи дітей по 4 людини в кожній (Додаток 1). Одну групу ми визначили як експериментальну, а іншу як контрольну.
Мета констатуючого експерименту: вивчити обсяг і рівень сформованості навичок і вмінь та визначити умови виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей другої молодшої групи. Для цього необхідно:
а) встановити обсяг культурно-гігієнічних навичок, передбачений для дітей даної вікової групи: навички вмивання, прийому їжі, одягання, користування носовою хусткою, підтримання порядку в костюмі та зачісці;
б) виявити і оцінити рівень сформованості навичок: раціональність і послідовність операцій, їх швидкість і якість, самостійність дітей.
г) виявити умови, створені в групі для формування культурно-гігієнічних навичок;
д) виявити форми організації, прийоми навчання і привчання, їх специфіку та ефективність;
е) з'ясувати ставлення дітей до вимог і вказівок дорослого, їх самостійність, активність, взаємодопомога.
Ми вели спостереження за роботою вихователя і вісьмома дітьми експериментальної та контрольної груп дослідження протягом 3-х днів. Спостереження проводилося за схемою, яку ми попередньо розробили на підставі вимог «Програми виховання в дитячому садку".

Таблиця 1. Сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи.

Т

Таблиця. 2 Сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей контрольної групи.

Примітка.
Навички охайною їжі включають уміння:
1. Правильне користування їдальні і чайної ложки, виделки, серветкою;
2. Чи не кришити хліб;
3. Пережовувати їжу із закритим ротом;
4. Не розмовляти з повним ротом;
5. Тихо виходити після закінчення їжі з-за столу;
6. Дякувати;
7. Користуватися тільки своїм приладом.
Навички миття рук і особистої гігієни включають уміння:
1. Мити обличчя, вуха, руки
2. Засукати рукава;
3. Змочити руки;
4. Взяти мило, намилювати до появи піни;
5. Змити мило;
6. Сухо витерти руки, акуратно скласти рушник і повісити в свою комірку;
7. Користуватися гребінцем.
Навички знімання і надягання одягу в певному порядку включають уміння:
1. Розстебнути гудзики;
2. Зняти плаття (штани);
3. Акуратно повісити;
4. Зняти сорочку і акуратно її повісити на брюки;
5. Зняти взуття;
6. Зняти колготки, повісити на сорочку (плаття);
7. Одягти в зворотній послідовності.
Якщо дитина правильно виконував всі дії входять в навичку, то за:
правильно виконану дію дитина одержувала - 3 бали;
дію виконане з невеликими неточностями -2 бали;
невміння виконувати дію - 1 бал.
Найбільша кількість балів, яку міг набрати дитина за кожним критерієм - 21.
Рівні сформованості культурно-гігієнічних навичок
Високий рівень (84-63 балів) - всі навички сформовані міцно;
Середній рівень (62 - 40 балів) - один і більше навичок, перебувають у стадії становлення;
Нижче середнього (39-28 балів) - один і більше навичок не сформовані.
Аналіз результатів показав наступне (Таблиця 1), що у більшості дітей (75%) експериментальної групи навички перебувають у стадії становлення, в однієї дитини (25%) навички не сформовані.
Так, Галкіна Катя, Моісеєв Ваня, Крилова Настя вміють користуватися їдальні і чайної ложками, акуратно після прийняття їжі користуються серветкою. Під час прийняття їжі за столом не розмовляють, користуються столовими приладами; одяг знімають в певній послідовності, але під час надягання ця послідовність у цих дітей порушується. Діти намагаються дотримуватися правил особистої гігієни: миють руки перед їжею і після відвідин туалету. Всі діти збажанням прибирають іграшки, книжки і будівельний матеріал, але не в місця їх визначення.
У Ахметжанова Айрат жоден з навичок не сформований. Для дитини характерні відмовні операції. Хлопчик дуже замкнутий, на зауваження реагує плачем або замикається. До даного хлопчикові необхідно дотримуватися індивідуальний підхід.
За результатами проведеного дослідження (Таблиця 2) у більшості дітей (75%) контрольної групи навички не сформовані. Так, Мягков Кирил під час прийняття їжі суп їв чайною ложечкою, на запитання вихователя чому він їсть маленькою ложечкою, хлопчик відповів, що вдома йому дають таку ложку. Вилкою більшість дітей не вміють користуватися. Серветку застосовують за призначенням і без нагадування вихователя тільки 2 людини (Дмітріеева Оля, Буклеев Максим). Діти контрольної групи під час прийняття їжі розмовляють за столом. Кирило, після того, як з'їв своє печиво став віднімати в Олі її.
В обох групах було відмічено, що діти не говорять спасибі, виходячи з-за столу після закінчення їжі. Руки діти витирають не завжди своїми рушниками, вішають їх не на свої місця. У багатьох дітей як експериментальної, так і контрольної груп відмічено прояв негативної реакції на пропозицію вихователя зачесатися.
Аналізуючи умови, створені в групі для формування у дітей культурно-гігієнічних навичок слід зазначити наступне. Всі вимоги СанПин дотримані, тобто меблі підібрані відповідно до зростання дітей, в групі дотримується теплової та повітряний режим, ступеня освітленості відповідає вимогам, але в групі досить мало дидактичних ігор, які сприяли б найкращому засвоєнню культурно-гігієнічних навичок, вихователі у своїй роботі дуже рідко використовують художнє слово.
Для прищеплення культурно-гігієнічних навичок педагоги даної групи застосовують показ, приклад, пояснення. Дуже рідко використовують ігрові прийоми, але ж зміст культурно-гігієнічних навичок у дітей цього віку освоюється, перш за все, у дидактичних іграх та ігрових ситуаціях.
Формування культурно-гігієнічних навичок має здійснюватися дитячим садом у тісному контакті з родиною. У даній групі відсутня єдина лінія у вимогах, у створенні умов, які абсолютно необхідні для вироблення і закріплення у дітей культурно-гігієнічних навичок.
За результатами констатуючого експерименту ми склали діаграму (Рис1, Рис.2) з якої видно формування яких навичок викликає найбільшу скруту.

Рис. 1 Показники сформованості навичок у дітей експериментальної групи (у балах).

Рис.2. Показники сформованості навичок у дітей експериментальної групи (у балах).
Пояснення до діаграм.
Для показників сформованості навичок миття рук, охайною їжі, знімання та одягання одягу в певному порядку:
7-10 балів - формування навички викликає сильні труднощі;
11-17 балів - формування навички викликає незначні труднощі;
18-21 - формування навичок не викликає труднощі.
Для показника навички сформованості користування носовою хусткою:
1 - формування навику викликає сильні труднощі;
2 - формування навику викликає незначні труднощі;
3 - формування навичок не викликає труднощі
Таким чином, виходячи з результатів констатуючого етапу експерименту ми намітили подальшу роботу з формування культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи дослідження.
2.2 Заходи щодо формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку
Для успішного формування культурно-гігієнічних навичок необхідні наступні умови:
1) організація привабливою і зручною для виконання дій і завдань обстановки в дитячому садку і вдома (меблі, обладнання, відповідні зросту дітей, закріплені місця зберігання речей, доступні для користування і т.д.);
2) поділ освоюваних дій, що слідують у суворо встановленому порядку, на ряд операцій, що сприяє більш швидкому створенню міцних динамічних стереотипів;
3) багаторазові вправи дітей в діях з виділенням способу і порядку їх виконання (особливо на початковому етапі навчання). При цьому характер дій повинен бути незмінним, а форми - різними;
4) індивідуальна робота з кожною дитиною, врахування рівня його розвитку і темпів оволодіння культурно-гігієнічні навички;
5) організація ситуацій, що забезпечують контроль за виконанням освоюваних дітьми в незвичній обстановці дій;
6) бездоганне виконання дорослими всіх гігієнічних і культурних вимог.
У ході формуючого етапу експерименту були розроблені заходи щодо формування у дітей експериментальної групи культурно-гігієнічних навичок. У ході реалізації даних заходів ми використовували такі методи й засоби як:
- Особистий приклад працівників дитячого саду, батьків;
- Використання художньої літератури, фольклору;
- Схеми-моделі (послідовність етапів для окремих режимних моментів);
- Полоскання порожнини рота після прийому їжі з метою профілактики карієсу;
- Забезпечення чистоти середовища;
- Дотримання правил етикету;
- Психологічна культура взаємин.
У процесі роботи нами були застосовані наочні прийоми навчання навичкам - показ, приклад, які займають особливо велике місце в роботі з маленькими дітьми. Покази ми супроводжували поясненнями. Показ будь-якої дії давався дітям таким чином, щоб були виділені окремі операції - спочатку найбільш суттєві, потім додаткові. Операції йшли в строгому порядку з невеликим інтервалом (не більше 5-10 секунд). Показ дії малюкам обов'язково супроводжувався промовлянням («Тепер візьмемо рушник і витру кожен пальчик»). Це допомагає дітям бачити найбільш суттєві моменти, осмислити дія в цілому.
Пояснення нового дії спочатку давалося дуже докладно, потім поступово звужувалося і зводилося до нагадування правила, яке було звернено до всіх або окремих дітей. Особливо вдалою була непряма форма, коли ми заздалегідь висловлювали впевненість у тому, що діти правильно виконають наші вказівки. Наприклад, «Зараз я подивлюся, як діти поставлять на місце свої стільці. Напевно, все це зроблять безшумно». Таким чином, ми не тільки дітям вказували на їх дії, а й нагадували як потрібно правильно виконати цю вказівку.

У своїй роботі ми широко використовували прийом заохочення, але намагалися цим не зловживати. Ми намагалися робити так, щоб виконання вимог дорослого стало нормою поведінки, потребою дитини.
У деяких випадках доводилося використовувати осуд, але робили це в непрямій формі, не називаючи імен дітей.
Одним із провідних прийомів, які ми використовували, з'явився прийом повторення дій, вправ. Наприклад, попросили перед миттям: «Покажіть, як ви засукали рукава» або після миття подивилися, наскільки чисто і сухо витерті руки. Хорошою формою вправи дітей в освоєнні культурно-гігієнічних навичок з'явилися дидактичні ігри.
Істотною частиною педагогічного процесу з формування культурно-гігієнічних навичок у дітей молодшого дошкільного віку є ігри-заняття з лялькою. Нами були сплановані і проведені наступні ігри: «Лялька Катя прокинулася» (Додаток 2), «Лялька Катя обідає» (Додаток 3), «Підбери посуд для ляльки» (Додаток 4). Були виготовлені настільно-друковані ігри (Додаток 5).
Була проведена бесіда з педагогами та обслуговуючим персоналом, які працюють на даній групі про необхідність мати акуратний зовнішній вигляд, подавати приклад щодо дотримання культурно-гігієнічних правил. В іншому випадку діти ніколи не засвоять ці правила і не будуть твердо переконані в тому, що вони дійсно необхідні, а в подальшому можуть нехтувати ними зовсім.
Обов'язковою умовою для формування культурно-гігієнічних навичок є дотримання дітьми режиму дня. Тому, спільно з медичними працівниками ми вели постійний контроль за виконанням режиму дня дітьми даної групи. Режим-це твердо встановлений, педагогічно, фізіологічно обгрунтований розпорядок життя дітей, спрямований на повноцінний фізичний і психічний розвиток кожної дитини.
Режимні моменти сприяють вихованню у дітей культурно-гігієнічних навичок, звичок, дисциплінує вихованців, допомагає їм бути активними, самостійними.
При раціональної організації обстановки обов'язковою умовою з'явився індивідуально-диференційований підхід до дітей. Нами було враховано, що у вихованців є індивідуальні відмінності: те що легко дається Насті та Каті, не під силу виконати Айрат і Вані. Таким чином, індивідуально-диференційований підхід здійснювався по відношенню до кожної дитини. Прийоми і методи використовувалися залежно від особливостей стану здоров'я та розвитку дитини.
Знання особливостей стану нервової системи кожної дитини дозволило нам використовувати найбільш адекватні педагогічні прийоми індивідуальної роботи як на заняттях, так і у вільний час, в процесі гри.
Широко використовували ми у своїй роботі художнє слово, народний фольклор (потешки, примовки) для створення позитивних емоцій у дітей у процесі виконання дій культурно-гігієнічних навичок.
Оскільки культурно-гігієнічне виховання, здійснюване в дошкільному закладі, має не перериватися і в домашніх умовах, були розроблені рекомендації для батьків щодо формування даних навичок у період вихідних днів і на час відпустки.. Якщо в дитячому саду педагог привчає кожного вихованця до самостійності при одяганні, роздяганні, прийомі їжі, під час інших побутових процесів, а вдома все це за дитину роблять дорослі, то у дитини не виробляються стійкі звички, навички, вміння, він часто виявляється безпорадним при необхідності виконати навіть найпростіші дії.
На цьому формуючий етап експерименту був закінчений.
2.3 Перевірка ефективності виконаної роботи на формуючому етапі експерименту
Для перевірки ефективності виконаної нами роботи на формуючому етапі експерименту був використаний той же діагностичний матеріал, що й на констатирующем етапі.
Дані представлені в таблицях 3,4.

Таблиця 3. Сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи

Таблиця. 4 Сформованість культурно-гігієнічних навичок у дітей контрольної групи.

Як ми можемо побачити з таблиці 4, в однієї дитини підвищився рівень до високого (Галкіна Катя), у Ахметжанова Айрат рівень підвищився до середнього, але хлопчик, як і раніше відчуває труднощі у застосуванні досвіду охайною їжі. Хлопчик не вміє користуватися виделкою, їсть хліб, попередньо розкришивши його, набиває повний рот їжею і при цьому розмовляє. У Крилової Насті рівень залишився незмінним, але дівчинка добре опанувала навиком миття рук. Наводимо запис спостереження за Настею.
Настя підходить до раковини, відкриває кран, звертається до Вані.: Далі вже воду, так, Ваня?
Ваня: Де моє рушник?
Настя: Там ось висить.
Ваня намилює руки, затикає кран рукою, сміється, відвертається від бризок. Підходить Катя.
Настя бере мило, намилює руки і змиває піну з рук, звертаючись до Каті: Я вже все. Ось, іди, ось (показує на раковину).
Дівчинка підходить до рушникові, розглядає свою картинку, дістає рушник зі своєї комірки, ретельно витирає руки, складає рушник і вішає його у свою комірку, вибігає з туалетної кімнати.
Крім того, після сну дівчинка самостійно підходила до своєї комірці, брала від туди гребінець і підходила до вихователя з проханням зачесати її.
Двоє дітей залишилися на середньому рівні, але у них удосконалювалися дії щодо виконання окремих навичок.
Є й позитивні моменти, всі діти експериментальної групи освоїли навик користування носовою хусткою.
На рис. 3 можна простежити динаміку сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи окремо по кожному навику.

Рис. 3 Динаміка сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей експериментальної групи.
У контрольній групі зміни відбулися незначні. Одна дитина підвищив свій рівень до середнього, один залишився на тому ж рівні, що й на констатирующем етапі експерименту. Двоє дітей трохи поліпшили свої результати при виконанні окремих навичок.
Наведемо приклад спостереження за Олею.
Вихователь: Хлопці, сьогодні нам на сніданок приготували рисову кашу, чай з молоком і булочку з маслом. Приємного апетиту.
Оля. (Разом з усіма): Дякую! (Бере ложку в праву руку, підсуває ближче тарілку, примовляє неголосно.) Кашка, кашка!.. (Звертається до сусідки по столу до Насті.) А мені мама вчора зварила кашку! (Повертається у бік сусіднього столу, до Роми.) За столом не розмовляють. Чуєш мене! Не можна ж! (Доїдає кашу, кладе ложку на тарілку, присуває чашку, бере булочку, відкушує, запиває. Ставить чашку і тарілку на кут стола.) Спасибо! (Протяжно, голосно. Встає, відсуває за собою стілець, виходить).
Намітилася позитивна динаміка і в дітей, які не брали участь в нашій дослідницькій роботі, тому що вихователі стали часто у своїй роботі супроводжувати дії показу словами, стали додавати художнє слово. У самостійній діяльності діти стали часто користуватися дидактичними іграми, які сприяють закріпленню культурно-гігієнічних навичок.
Ми склали графік (Рис.4), з якого можна побачити результативність виконаної нами роботи.

Рис.4. Результативність виконаної роботи на формуючому етапі експерименту.
Таким чином після проведеного нами експерименту ми можемо говорити про те, що раціональна організація обстановки в ДОП, яка включає не тільки забезпечення освітньо-виховного процесу матеріально-технічною базою, а й наявність правильно організованої методичної та виховної роботи з формування у дітей культурно-гігієнічних навичок, приносить позитивні результати.

ВИСНОВОК
До першочергових завдань виховання маленької дитини слід віднести виховання культурно-гігієнічних навичок.
Перш за все, необхідно викликати у дітей бажання діяти певним чином. Цьому багато в чому можуть сприяти умови дитячого саду: благоустроєне приміщення, меблі, що відповідає віку дітей. Але мало викликати бажання, треба навчити дитину діяти відповідним чином. Діяльність дітей носить яскраво виражений наслідувальний характер, тому необхідно більше приділяти увагу показу як тримати ложку, чашку, як рухати руками при умовно.
Показ, супроводжуваний поясненням, дозволяє швидко перейти до словесних вказівок чи вимогам. Слід враховувати, що маленькій дитині важко відмовитися від своїх бажань, важко загальмувати свої дії, їй набагато легше щось зробити, тому в своїх вимогах треба намагатися відвернути дитину від непотрібного дії і переключити його на потрібне.
Якщо постійно користуватися забороною: «Не можна бризкатися водою, не можна чіпати речі, не можна кидати ляльку», то в маляти вже в цьому віці може розвинутися впертість і свавілля. Адже складається поняття, що дорослі «заважають» дитині цікаво діяти: вертіти, крутити, рухати, стукати. А діяти йому просто необхідно, тому і потрібно переключити малюка з непотрібного дії на корисне.
Поступово підвищуючи вимоги до дитини, необхідно проводити роботу з сім'єю. Запрошувати батьків у групу, показувати умови життя їхніх дітей і прийоми навчання. Частіше відвідувати дитину вдома, дивитися які умови створені для розвитку самостійності в дітей, а в індивідуальних бесідах розповісти, чому вже навчився їх дитина і що потрібно продовжувати закріплювати будинку.
Аналіз теоретичних положень і методичних висновків дозволив надати результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної на базі ДОУ № 17. Була простежена динаміка зміни рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок у процесі експериментальної роботи. За інших рівних умов на початковому етапі експерименту рівень сформованості дітей був приблизно однаковий. Аналіз результатів до і після формуючого експерименту свідчить про ефективність розробленої нами методики вдосконалення роботи. Результати дітей покращилися. Одна дитина досяг високого рівня, також зросли показники середнього рівня.
У процесі роботи були помічені такі зміни: діти стали охайнішими одягатися, почали стежити за своїм зовнішнім виглядом, за призначенням використовувати носової хустка, без нагадування прибирати за собою іграшки, дякувати один одного і дорослих. Деякі