Список використаних джерел. Результати досліджень.

Результати досліджень.

З метою перевірки гіпотези, що висуває припущення стосовно зв’язків показників адаптаційного входження студентів-першокурсників зі змінними, які діагностують їх прояви у студентів у динаміці навчального процесу проведено кореляційний аналіз. У цілому, доцільність кореляційного аналізу пов’язана з необхідністю встановлення зв’язків математичним способом між різноманітними кількісними показниками, які визначено в процесі дослідження адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність [24, 76, 78, 98].

Визначення взаємозалежних показників працездатності і адаптації з індивідуально типологічними особливостями емоційної спрямованості, саморегуляції, рівня соціальної фрустрації дає змогу оцінити рівень взаємозумовленості цих показників. Рівень їх щільності дає змогу виокремити певні закономірності, що вказують на найбільш значимі зв’язки адаптації, працездатності з індивідуально-типологічними особливостями, емоційною спрямованістю, детермінантами фрустрованості.

Отже, для визначення щільності зв’язків між показниками адаптаційного входження з іншими показниками методик (індивідуально-типологічними, емоційної спрямованості і вольової саморегуляції, соціальної фрустрації), які ми виокремили в дослідженнях у двохсот студентів нами проведений кореляційний аналіз. При цьому дослідженні показники коефіцієнта кореляції дали змогу кількісно оцінити рівень зв’язків – низький К<0,3 ум.од., помірний К– 0,3 – 0,5 ум.од., К -0,5 – 0,7 – помітний, К> 0,7 - високий рівень кореляційних зв’язків [7, 8].

Аналіз отриманих даних наведений у кореляційній матриці (табл. Б.9) побічних показників працездатності і показника адаптації в процесі навчальної діяльності першокурсників.

Таким чином, аналіз кореляційних зв’язків прямих показників працездатності і адаптації з даними методики кількісних і якісних показників працездатності свідчить про наявність найвищого рівня прямих кореляційних зв’язків працездатності з середньою продуктивністю і швидкістю переробки інформації і показника адаптації з коефіцієнтом точності і витривалості, що свідчить про виявлену пряму закономірність – чим більш виражені описані змінні, середня продуктивність, тривалість переробки інформації і кореляція показників адаптації з коефіцієнтом точності і витривалості, тим вищий рівень адаптаційного входження студентів (адаптаційних можливостей у обстежуваних) і навпаки.

Так, високий рівень прямих кореляційних зв’язків спостерігається за показниками адаптації і працездатності (К=0,807). На помітному рівні кореляційні зв’язки відмічено із показником працездатності і адаптації за шкалами самооцінки самопочуття, активності, зацікавленості і задоволеності Отже, найбільш інформативним щодо виявлення рівня працездатності та адаптації за методикою самооцінки виявили дані за низькою самооцінкою працездатності і адаптації, про що свідчить високий рівень прямих кореляційних зв’язків (К=0,815 і К=0,810 ум.од.).

Таким чином, підводячи підсумки стосовно кореляційних зв’язків працездатності, адаптації з їх шістнадцятьма побічними показниками встановлено такі закономірності, що виявляються в прямій залежності працездатності від середньої продуктивності і швидкості переробки інформації в зоровому аналізаторі, шкал самооцінки, які визначають суб’єктивну оцінку працездатності, функціональної лабільності центральної нервової системи, функціональних фізичних показників. Водночас, процес адаптації більшою мірою зумовлений параметрами витривалості нервових клітин до тривалої дії подразника.

Отже, аналіз кореляційних зв’язків за кожною з методик блоку побічних показників працездатності, дав змогу виявити їх рівень інформативності стосовно працездатності. Інформативними виявились показники середньої продуктивності, швидкості переробки інформації, суб’єктивної самооцінки працездатності, функціональної лабільності в центральній нервовій системі і функціональних фізичних показників особистості. Окрім цього, показник адаптації має високий рівень кореляційних прямих зв’язків з коефіцієнтом витривалості і точності, про що свідчить високий рівень кореляції дев’яти показників з шістнадцяти і п’яти показників на рівні помірних, що вказує на адекватність та інформативність методик дослідження адаптаційного входження студентів-економістів у навчальну діяльність.

Кореляційна матриця показників методики «Адаптивність», що спрямовані на визначення рівня кореляційних зв’язків представлена в табл. Б.10.

Так, за методикою «Адаптивність» з’ясовано, що найбільш високий рівень спостерігається за інтегральним показником – особистісного потенціалу соціально-психологічної адаптації студентів. Відповідно, за показником комунікативного потенціалу К=0,921 ум.од. за даними шкали поведінкової регуляції К=0,881 ум.од. і моральної нормативності К=0,775 ум.од. Отже, за методикою «Адаптивність» за кількістю і високим рівнем прямих кореляційних зв’язків найбільшу інформативність виявляє інтегральний показник особистісного потенціалу соціально-психологічної адаптації.

З аналізу отриманих даних за методикою соціально-психологічної адаптації Роджерса і Даймонда з’ясовано, що на високому рівні прямі кореляційні зв’язки між показниками п’яти шкал цієї методики виявлено з шкалами адаптації та емоційного контролю (К=0,501 ум.од.–0,831 ум.од.). По три високих рівня кореляційних зв’язків мають показники шкал прийняття себе і прийняття інших та шкали інтернальності.

Отже, найбільш вираженими виявились кореляційні зв’язки шкали адаптивності і емоційного контролю, що свідчить про їхню інформативність при визначенні адаптаційного входження студентів-економістів у навчальну діяльність обстежуваних.

Окрім з’ясування кореляційних зв’язків показників методик, які спрямовано на визначення рівня соціально-психологічної адаптації, нас цікавлять взаємозв’язки визначених нами найбільш інформативного показника адаптації – інтегрального показника особистісного потенціалу соціально-психологічної адаптації та визначеного нами прямого показника працездатності, надалі відповідно адаптації і працездатності. З аналізу кореляційних зв’язків прямого показника адаптаційного потенціалу особистості з п’ятнадцяти показників за девятьма спостерігаємо високий їхній рівень (К=0,881–0,719 ум.од.) трьома помітними (К=0,673–0,511) та два помірних зв’язки (К=0,311 ум.од.–0,314 ум.од.). Отже, високий рівень кореляційних зв’язків інтегрального показника особистісного потенціалу соціально-психологічної адаптації спостерігається з показником шкал комунікативного потенціалу, поведінкової регуляції, шкали адаптивності, емоційного комфорту, лабільності центральної нервової системи, фізичних функціональних можливостей, коефіцієнту витривалості і точності та показниками інтернальності.

За показником працездатності десять шкал мають високий рівень з шкалами методики, які спрямовано на визначення рівня адаптації обстежуваних. Так, показник працездатності має високі прямі кореляційні зв’язки з такими показниками шкал адаптації (з 0,905 до 0,519 ум.од.), а саме: особистісного потенціалу соціально-психологічної адаптації, межами лабільності центральної нервової системи (за шкалами критичної частоти світлових миготінь), поведінкової регуляції, комунікативного потенціалу, коефіцієнтом витривалості і точності, проби функціональних фізичних можливостей, шкали адаптивності, емоційного комфорту та інтернальності.

Рівень кореляційних зв’язків методик адаптації дає змогу проаналізувати основні структурні компоненти адаптаційного входження студентів-економістів у навчальну діяльність – поведінкову регуляцію, комунікативний потенціал, рівень емоційного комфорту та функціональних можливостей центральної нервової системи і фізичних параметрів.

Результати дослідження кореляційних зв’язків інтегрального показника адаптації і працездатності за низкою шкал індивідуально-типологічних особливостей працездатності наведено в табл. Б.11. Аналіз представлених даних в таблиці показує, що працездатність має високий критерій кореляційних зв’язків з показником ригідності і стенічності при помірній вираженості з показниками екстраверсії та інтроверсії та помірних їх зворотніх зв’язках з сензитивністю, тривожністю і лабільністю.

Отже, з аналізу представлених даних виходить така закономірність – високий рівень кореляційних зв’язків ригідності, стенічності, помірної інтроверсії та екстраверсії зумовлюють високий рівень працездатності і водночас зворотна закономірність помірно виражені кореляційний зв'язок з сензитивністю, лабільністю і тривожністю, які негативно впливають на рівень працездатності.

Інтегральний показник особистісного адаптивного потенціалу обстежуваних має позитивні кореляційні зв’язки високого рівня з даними екстраверсії, стенічності (К=0,700 ум.од.). Водночас, показник адаптації має високий рівень зворотного зв’язку з ригідністю (К= -0,761 ум.од.) та помірний зв'язок – з інтроверсією і лабільністю – 0,524 ум.од., а також помірно виражені зворотні зв’язки з тривожністю і сензитивністю.

Отже, з аналізу кореляційних зв’язків інтегрального показника особистісного потенціалу адаптації з індивідуально-типологічними даними обстежуваних виявились такі особливості: по-перше – високий рівень прямих кореляційних зв’язків екстраверсії і стенічності зумовлюють високий рівень адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність. І, навпаки, високий зворотній зв'язок з ригідністю та помірні з інтроверсією і лабільністю та помірний зворотній – з тривожністю і сензитивністю негативно впливають на адаптацію, як показник адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність.

Таким чином, аналіз кореляційних зв’язків показників працездатності та адаптації з даними шкал індивідуально-типологічного опитувальника показав, що високий рівень щільності зв’язків показника працездатності зумовлено шкалами ригідності і стенічності поряд з помірно вираженою екстраверсією та інтроверсією вказує на високий рівень зумовленості оптимальної працездатності цими шкалами. Водночас, помірно виражені зворотні зв'язки мають, сензитивність, тривожність, лабільність, які негативно впливають на рівень працездатності.

Інтегральний показник адаптаційного потенціалу особистості має високий рівень прямих кореляційних зв’язків з екстраверсією і стенічністю, що поряд з високими зворотними зв’язками ригідності, помірними зворотними зв’язками з інтроверсією і лабільністю, помірними зворотніми зв’язками з тривожністю, сензитивністю зумовлює індивідуальний потенціал адаптаційного входження обстежуваних у навчальну діяльність.

У таблиці Б.12 представлено кореляційну матрицю показників адаптації і працездатності з даними емоційної спрямованості та вольової саморегуляції.

Так, показник працездатності має високий рівень кореляційних зв’язків з показником таких шкал як практична спрямованість (К=0,851 ум.од.), гностична спрямованість (К=0,761 ум.од.), комунікативна (К=0,720 ум.од.) та помірний за показниками самоствердження та альтруїзму (відмічається К=0,525 ум.од. і 0,515 ум.од.) при помірних зворотних зв’язках з гедоністичністю (К=-0,325 ум.од.) і романтичністю (К=0,315 ум.од.). Отже, високий рівень прямих кореляційних зв’язків з практичною спрямованістю, гностичною і комунікативною, поряд з помірно вираженим показником самовіддачі і альтруїзму свідчать про суттєву зумовленість рівня працездатності цими емоційними спрямованостями.

Аналіз кореляційних зв’язків інтегрального показника адаптаційного потенціалу особистості з даними шкал емоційної спрямованості вказує на високий рівень зв’язків з такими шкалами як практична спрямованість (К=0,839 ум.од.), гностична спрямованість (К=0,755 ум.од.) і комунікативна спрямованість (К=0,715 ум.од.), які при помірному рівні домагань зумовлюють адаптаційний потенціал особистості.

Аналіз кореляційних зв’язків показників методики «Вольової саморегуляції» з працездатністю і адаптацією показує, що всі три показники емоційно-вольової регуляції мають вагомі коефіцієнти кореляції з показником працездатності і адаптації на рівні 0,819 – 0,935 ум.од. з показником адаптації і 0,901 – 0,937 ум.од. з показником працездатності.

Отже, емоційний і вольовий компонент обстежуваних за умов високого і помітного рівнів кореляційних зв’язків зумовлюють високий рівень працездатності і адаптаційних можливостей студентів, що дає право розглядати показники шкал даних методик як інформативні, які можна рекомендувати для побічної діагностики працездатності і адаптаційного потенціалу особистості і, у цілому, визначити рівень адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність.

Результи рівня соціальної фрустрованості обстежуваних представлено в табл. Б.13.

Аналіз кореляційних зв’язків працездатності з двадцяти показників методики рівня соціальної фрустрованості показує, що шість з них зафіксовано на рівні високих кореляційних зв’язків (К=0,701 ум.од.–0,815 ум.од.), п’ять визначено на рівні помітних кореляційних зв’язків (К=0,531 ум.од.–0,635 ум.од.) і трьох помірних кореляційних зв’язків (К=0,315 ум.од.–0,418 ум.од.). Аналіз кореляційних зв’язків методики «Діагностики соціальної фрустрованості» обстежуваних з показниками працездатності показує чотирнадцять шкал, що зумовлюють високий рівень працездатності завдяки високому рівню задоволеністю роботою, стосунками з викладачами, адміністрацією, рівнем освіти, стосунками з батьками і колегами, а також помірним рівнем задоволеністю матеріальним положенням, умовами навчання, стосунками з другом (подругою), друзями, способом життя. Це дає нам підстави розглядати чотирнадцять інформативних показників цієї методики, як детермінанти фрустрованості обстежуваних, які зумовили їхній рівень працездатності.

Аналіз кореляційних зв’язків показника адаптивного потенціалу особистості з даними методики «Діагностики рівня соціальної фрустрованості» нами виявлено такі особливості: з двадцяти показників – сім мають високий рівень прямих кореляційних зв’язків з інтегральними даними адаптаційного потенціалу обстежуваних (К=0,702–0,814 ум.од.) чотири помітних (К=0,514–0,536 ум.од.) і чотири помірних зв’язки (К=0,315 ум.од.–0,429 ум.од.). Отже, чотирнадцять суттєвих прямих кореляційних зв’язків зумовлюють рівень адаптаційного потенціалу обстежуваних, а саме високий рівень кореляції спостерігається за шкалами стосунків з викладачами, адміністрацією, змістом навчання, задоволеністю освітою, взаєминами з колегами, з батьками, умовами навчання, помірний рівень фрустрованості зумовлюють такі детермінанти як матеріальне положення, стосунки з другом (подругою), друзями і задоволеністю своїм способом життя.

Отже, показники рівня соціальної фрустрованості мають високі прямі кореляційні зв’язки з показником інтегрального потенціалу соціально-психологічної адаптації особистості, що дає підстави нам розглядати чотирнадцять отриманих показників методики як інформативні, для визначення детермінант фрустрованості особистості, які побічно вказують на адаптаційні можливості обстежуваних і зумовлюють адаптаційне входження студентів у навчальну діяльність.

Таким чином, з аналізу кореляційних зв’язків працездатності з усіма шістнадцятьма показниками п’яти методик блоку діагностики побічних показників працездатності виявлено, що дев’ять з них мають високий рівень кореляційних зв’язків з такими показниками, як швидкість переробки інформації (К=0,880 ум.од.), середня продуктивність (К=0,908 ум.од.), коефіцієнт витривалості (К=0,794 ум.од.), коефіцієнт точності (К=0,776 ум.од.), надійності (К=0,801 ум.од.) за методикою визначення кількісних і якісних показників працездатності В.М. Сисоєва; працездатність (К=0,815 ум.од.), адаптивність (К=0,810 ум.од.); лабільність основних нервових процесів в зоровому аналізаторі (К=0,870 ум.од.) за методикою критичної частоти світлових миготінь; функціональні можливості фізичних параметрів (К=0,775 ум.од.) за пробою Генча; та інтегральною оцінкою адаптаційного потенціалу особистості за методикою «Адаптивність». Водночас, за чотирма методиками з’ясували рівень кореляційних зв’язків працездатності з показниками індивідуально-типологічних особливостей, емоційної спрямованості, вольової саморегуляції і рівня соціальної фрустрованості. Всього з сорока одного показників чотирьох методик п'ятнадцять виявили високий рівень кореляційних зв’язків з працездатністю і вісім помітних кореляційних зв’язків і десять помірних зв’язків, що свідчить про високий рівень зумовленості рівня працездатності від зазначених індивідуально-типологічних особливостей, проявів емоційно-вольової сфери та значимих мотиваційних параметрів. Водночас, чотирнадцять показників методики «Діагностики рівня соціально-психологічної фрустрованості» дали змогу визначити детермінанти, які визначають високий рівень фрустрованості і негативно впливають на працездатність.

Аналіз кореляційних зв’язків працездатності з двадцятьма показниками методики діагностики рівня соціальної фрустрованості показує, що шість з них зафіксовано на рівні високих кореляційних зв’язків (К=0,701 ум.од.–0,815 ум.од.) п’ять визначено на рівні помітних кореляційних зв’язків (К=0,531 ум.од.–0,635 ум.од.) і трьох помірних кореляційних зв’язків (К=0,315 ум.од.–0,418 ум.од.). Аналіз кореляційних зв’язків методики «Діагностики соціальної фрустрованості» обстежуваних з показниками працездатності показує, що чотирнадцять шкал зумовлюють високий рівень працездатності завдяки високому рівню задоволеністю роботою, стосунками з викладачами, адміністрацією, рівнем освіти, стосунками з батьками і колегами, а також помірним рівнем задоволеністю матеріальним положенням, умовами навчання, стосунками з другом (подругою), друзями, способом життя. Це дає нам підстави розглядати чотирнадцять інформативних показників цієї методики як детермінанти фрустрованості обстежуваних, які зумовили їхній рівень працездатності.

Водночас, за чотирма методиками з’ясовано рівень кореляційних зв’язків інтегрального показника адаптаційного потенціалу особистості з показниками індивідуально-типологічних ознак, емоційною спрямованістю, вольової саморегуляцією і рівнем соціальної фрустрованості.

Всього з сорока одного показників чотирьох методик виявлено тринадцять – високого рівня кореляційних зв’язків, вісім помітного рівня і десять помірного рівня кореляційних зв’язків з адаптацією.

Всього 75,6% істотних зв’язків інтегрального показника адаптаційного потенціалу особистості свідчить про інформативність застосованих методик і дає право рекомендувати їх для побічного визначення рівня адаптаційних можливостей обстежуваних та підтвердження гіпотези автора щодо блоку методик психодіагностики адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність за побічними показниками, які характеризують перебіг процесу адаптації і рівень працездатності особистості, так як між ними встановлений високий рівень кореляційних зв’язків і вони виявились інформативними для визначення рівня адаптаційного входження студентів протягом першого року навчання.

 

Висновки. Рівень працездатності зумовлюється початковим рівнем самооцінки, активності, настрою і ці показники мають певні особливості протягом навчальної діяльності. У представників контрольної групи студентів самооцінка, активність починається з «вище за середній рівень», в подальшому, ці показники виходять на високий рівень, що зумовлює і відображає рівень працездатності.

Низький рівень самопочуття, активності, настрою у студентів фонової групи зумовлює несприятливу динаміку їх працездатності (вдвічі триваліший період впрацювання, наявність періоду нестійкої працездатності), що виявляється показанням для надання психологічної допомоги цій категорії студентів.

За показником функціональних можливостей ЦНС і фізичних функціональних можливостей студентів контрольної і фонової груп в процесі навчання можна вивести таку закономірність. Низький рівень коливань і достатній високий показник у студентів контрольної групи КЧСМ і проби Генча зумовили високий рівень працездатності з відповідною позитивною її динамікою (один місяць впрацювання і три місяці оптимальної працездатності).

Водночас, низькі показники функціональних можливостей ЦНС і фізичних функціональних можливостей зумовлюють низький рівень працездатності студентів фонової групи тривалий період впрацювання, короткий період оптимальної працездатності, і ця категорія студентів потребує додаткової фізичної підготовки та психологічної допомоги для оптимізації адаптаційного входження під час навчальної діяльності у ВНЗ.

Підводячи підсумки дослідження індивідуально-типологічних особливостей, мотиваційної та емоційно-вольової сфери студентів протягом першого і другого семестрів навчальної діяльності треба зазначити, що за даними методики ІТО у контрольній групі студентів спостерігається збалансованість різноманітних властивостей, і зумовлює гармонійний розвиток особистості представників контрольної групи. Водночас, контрольна група студентів потребує психологічної корекції комунікативної сфери, яку виявлено на нижчому за середній рівень.

У фоновій групі студентів за методикою ІТО загальною закономірністю є те, що за більшістю показників шкал спостерігається надмірний рівень акцентуації. Високий та надмірний рівень акцентуацій за рівнем проявів стенічності, сензитивності, спонтанності, тривожності, ригідності, а також низький рівень емоційної спрямованості і емоційно-вольової регуляції є прямим показанням для надання психологічної допомоги студентам фонової групи з метою поліпшення емоційно-вольової, комунікативної та поведінкової сфер особистості і в цілому активізації адаптаційного потенціалу особистості з метою оптимізації входження студентів у навчальну діяльність.

Діагностика рівня показників фрустрованості дала змогу з’ясувати у контрольній групі студентів загальну закономірність: в перші місяці навчання – період преадаптації, показники мають помірний, або знижений, невизначений рівень і, в подальшому, набувають позитивної динаміки та змінюється до дуже низького, або зниженого рівня фрустрації що розцінюється як адекватний період адаптації.

Високий рівень фрустрованості, низький рівень емоційно-вольової регуляції студентів фонової групи свідчать про дизадаптивні прояви у цієї категорії студентів і необхідність надання психологічної допомоги з метою оптимізації адаптаційного входження в процесі навчальної діяльності.

Водночас, за чотирма методиками з’ясовано рівень кореляційних зв’язків інтегрального показника адаптаційного потенціалу особистості з показниками індивідуально-типологічних ознак, емоційною спрямованістю, вольової саморегуляцією і рівнем соціальної фрустрованості.

Всього з сорока одного показників чотирьох методик виявлено тринадцять – високого рівня кореляційних зв’язків, вісім помітного рівня і десять помірного рівня кореляційних зв’язків з адаптацією. Всього 75,6% істотних зв’язків інтегрального показника адаптаційного потенціалу особистості свідчить про інформативність застосованих методик і дає право рекомендувати їх для побічного визначення рівня адаптаційних можливостей обстежуваних та підтвердження гіпотези автора щодо блоку методик психодіагностики адаптаційного входження студентів у навчальну діяльність за побічними показниками, які характеризують перебіг процесу адаптації і рівень працездатності особистості так, як між ними встановлений високий рівень кореляційних зв’язків і вони виявились інформативними для визначення рівня адаптаційного входження студентів протягом першого року навчання.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьев, Б. Г. Человек как предмет познания / Ананьев Б. Г. – [3-е изд.]. – СПб.: Питер, 2010. – 288 с.

2. Анохин, П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональной системы / П. К. Анохин // Принципы системной организации функций. – М.: Наука, 1973. – 256 с.

3. Анцыферова, Л. И. Социальное развитие личности как предмет психологического исследования: Методологические и теоретические аспекты / Л. И. Анцыферова // Психологические исследования социального развития личности. – М., 1991. – С. 5 – 38.

4. Арефьев, С. Л. Изучение процесса профессиональной адаптации психолога в промышленности: автореф. дис. … канд. психол. наук, 19.00.03 / Арефьев Сергей Леонидович; Ленинградский государственный ун-т им. А. А. Жданова. – Л., 1978. – 17 с.

5. Асеев, В. Г. Теоретические аспекты проблемы адаптации / Асеев В. Г. // Адаптация учащихся и молодёжи к трудовой и учебной деятельности: межвузовский сб. науч. трудов. – Иркутск: Изд-во Иркутск. пед. ин-та, 1986. – С. 2 – 19.

6. Берзінь, В. І. Основи психогігієни / В. І. Берзінь. – К.: Переяслав-Хмельницький, 1997. – 85 с.

7. Берзінь, В. І. Психологічні та психофізіологічні чинники творчої студентської молоді в сучасних соціально-економічних умовах / В. І. Берзінь // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка. Т. 7., випуск 6. – К., 2009. – С. 33 – 36.

8. Берзінь, В. І. Медико- психологічні та психофізіологічні аспекти формування мотивації до навчання / В. І. Берзінь // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України «Проблеми загальної психології». Т. V, частина 1. За редакц. Акад. Максименка С. Д. – К. 2008. – с. 24 – 27.

9. Бибрих, Р. Р. Мотивационные аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе / Р. Р. Бибрих // Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе: Сб. научи, трудов. – Кишинев: изд-во Кишинев, госуд. ун-та, 1990 – С. 17 – 27

10. Бодалев, А. А. Психологическое исследование проблемы профессионализации личности / А. А. Бодалев; под ред. В. А. Бодрова // Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала. – М.: Ин-т психологии АН СССР, 1991. – С. 8 – 26.

11. Бодров, В. А. Психология профессиональной пригодности: [учеб. пособ. для вузов]. – [2-е изд.] / Бодров В. А. – М.: ПЕРСЭ, 2006. – 511 с.

12. Болтівець, С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика / С. І. Болтівець. – К.: Бюлетень ВАК України, 2000. – 303 с.

13. Болтівець, С. І. Апаратурні вимірювання психофізіологічної готовності до людиноорієнтованої фахової діяльності / С. І. Болтівець // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України /За ред. С. Д. Максименка. – К., 2009. – Т. ХІ, ч. 6. – С. 30 – 45

14. Бондаренко, А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А Ф. Бондаренко. – К.: Укртехпресс, 1997. – 216 с.

15. Боришевський, М. Й. Проблеми соціально-психологічної адаптації військовослужбовців в українській армії / М. Й. Боришевський, В. О. Васютинський // Розбудова держави. – 1997. – № 4 (57). – С. 15–19.

16. Бурлачук, Л. Ф. Психодиагностика: [учебник для вузов] – [2-е изд.] / Бурлачук Л. Ф. – СПб.: Питер, 2011. – 384 с.

17. Бурлачук, Л. Ф. Психотерапия: учебник для вузов. – [3-е изд.] / Л. Ф. Бурлачук, А. С. Кочарян, М. Е. Жидко. – СПб.: Питер, 2009. – 496 с.

18. Бушурова, В. Г. Психологическая адаптация курсантов к условиям вуза / В. Г. Бушурова // Вестник ЛГУ. – 1985. – Серия 6. – Вып. 4. – С. 119–120.

19. Василюк, Ф. Е. Типология переживания различных критических ситуаций / Ф. Е. Василюк // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16. – № 5. – С. 104 – 114.

20. Васильев, Н. Н. Тренинг преодоления конфликтов / Н. Н. Васильев. СПб: Речь, 2002. – 174 с.

21. Вильямс, К. Тренинг по управлению стрессом / К. Вильямс. – М., 2002. – С. 5 – 23.

22. Войтович, Н. Відмінності шкільного та студентського колективів як аспект проблеми адаптації першокурсників до умов ВЗО / Н. Войтович// Психологічна адаптація студентів першого курсу до умов навчання у ВЗО: 36. наук. ст. – Луцьк: держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1999. – С. 57 – 65.

23. Выготский, Л. С. Педагогическая психология / Выготский Л. С. – М.: Педагогика Пресс, 1996. – 534 с.

24. Выготский, Л. С. Собр. соч. В 6 т. / Л. С. Выготский; под ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1982. – Т. 2. Проблемы общей психологии. – 504 с.

25. Гапонова, С. А. Особенности адаптации студентов вузов в процессе обучения / С. А. Гапонова // Психологический журнал. – 1994. – №3. – С. 9–12.

26. Гаркави, Л. Х. Адаптационные реакции и резистентность организма / Л. Х. Гаркави, Е. Б. Квакина, М. А. Уколова. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. Ун-та, 1990. – 224 с.

27. Горст, Н. А. Состояние вегетативной нервной системы в процессе адаптации организма школьников и студентов к различным условиям существования / Н. А. Горст, В. Р. Горст // Ученые записки Астрахан. гос. пед. ин-та. – 1995. – №1. – С. 75 – 79.

28. Грант, В. Эволюция организмов / Грант В. – М.: Наука, 1980. – С. 199, 265 – 267.

29. Грибенюк, Г. С. Психологічні основи становлення саморегуляції у навчально-професійній діяльності майбутніх рятівників: дис. … д-ра психол. наук: 19.00.07 / Грибенюк Геннадій Сергійович; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К., 2007. – 33 с.

30. Дерманова, И. Б. Типы социально-психологической адаптации и комплекс неполноценности / И. Б. Дерманова // Вест. СПб.: ГУ. – 1996. – Сер. 6. – Вып. 1. – № 6.

31. Дикая, Л. Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям / Л. Г. Дикая // Психологические проблемы деятельности в особых условиях; под ред. Ломова Б.Ф., Забродина Ю. М. – М.: Наука, 1985. – С. 63 – 90.

32. Дмитриева, М. А. Психологический анализ системы “Человек – профессиональная среда” / М. А. Дмитриева // Вестник Ленинградского университета. – 1990. – Сер. 6. – Вып. 1.

33. Дружинин, В. Н. Экспериментальная психология: учебник для вузов. – [2-е изд.] / Дружинин В. Н. – СПб.: Питер, 2011. – 320 с.

34. Дубровинський, Г. Р. Оптимізація формування особистості курсантів в процесі їх професійної підготовки у цивільному вищому навчальному закладі: дис. … канд. психол. наук: 19.00.09 / Дубровинський Георгій Ревмирович; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Військовий інститут. – К., 2006. – 221 с.

35. Евтихов, О. В. Практика психологического тренинга / Евтихов О. В. – СПб.: Речь, 2007. – С. 55 – 69.

36. Евтихов, О. В. Тренинг лидерства: [монография] / Евтихов О. В. – СПб.: Речь, 2007. – 256 с.

37. Елисеев, О. П. Практикум по психологии личности. – [2-е изд., испр. и перераб] / Елисеев О. П. – СПб.: Питер, 2008. – 512 с.

38. Ермолаев, Ю. О. Математическая статистика для психологов: [учебник] / Ермолаев Ю. О. – [5-е изд.]. – М.: НОУВПО “МПСИ”: Флинта, 2011. – 336 с. – (Библиотека психолога).

39. Жмыриков, А. Н. Диагностика социально-психологической адаптированости личности в новых условиях жизнедеятельности и общения: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.05 / Жмыриков Александр Николаевич; Военно-политическая академия им. В.И. Ленина. – М., 1990. – 24 с.

40. Жуков, Ю. М. Методы практической социальной психологии: Диагностика. Консультирование. Тренинг / Жуков Ю. М. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 256 с.

41. Зеер, Э. Ф. Психология профессий: Учеб. пособие для студентов вузов / Э. Ф. Зеер. – 2-е изд. перераб., доп. – М.: Академ. проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. – 336 с.

42. Зотова, О. И. Некоторые аспекты социально-психической адаптации личности / О. И. Зотова, И. К. Кряжева // Психологические механизмы регуляции социального поведения / отв. ред.: М. И. Бобнева, Е. В. Шорохова. – М.: Наука, 1979. – С. 219 – 232.

43. Игумнов, С. А. Стресс и стресс-зависимые заболевания /С. А. Игумнов, В. А. Жебентяев. – СПб.: Речь, 2011. – 346 с.

44. Ильин, Е. П. Мотивация и мотивы / Ильин Е. П. – СПб.: Питер, 2011. – 512 с.

45. Ильин, Е. П. Мотивация профессиональной деятельности / Е. П. Ильин // Мотив и мотивация. – СПб.: Питер, 2000. – С. 270 – 296.

46. Казміренко, В. П. Програма дослідження психолого-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії / В. П. Казміренко // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – №6. – С. 76 – 78.

47. Казначеев, В. П. Современные аспекты адаптации / Казначеев В. П. – Новосибирск: Наука, Сиб. отделение, 1980. – 192 с.

48. Калайков, И. Цивилизация и адаптация / И. Калайков. – М., 1984. – С. 37 – 56.

49. Карамушка, Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія / Л. М. Карамушка. – К.: Ніка-Центр, 2000. – С. 72 – 75.

50. Карамушка, Л. М. Мотивація підприємницької діяльності / Л. М. Карамушка, Н. Ю. Худякова. – Київ-Львів: «Сполом», 2011. – 206 с.

51. Каськов, І. В. Організаційно-управлінські аспекти соціально-психологічної адаптації молодих офіцерів: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.09 / Каськов Ігор Васильович; Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2004. – 18 с.

52. Кириленко, Т. С. Психологія: емоційна сфера особистості: навч. посібник / Т. С. Кириленко. – К.: Либідь, 2007. – 256 с.

53. 65. Климов, Е. А. Пути в профессионализм (психологический взгляд): учеб. пособие / Е. А.Климов. – М.: Москов. психолого-социальный ин-т; Флинта, 2003. – 320 с.

54. Климов, Е. А. Психология профессионального самоопределения / Е. А. Климов. – Ростов-на-Дону, 1996. – С. 167 – 194

55. 67. Клименко, В. В. Психологія творчості: навч. посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 480 с.

56. Кокун, О. М. Аналіз поняття адаптаційних можливостей людини / О. М. Кокун // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України; за ред. С. Д. Максименка. – К.: Гнозіс, 2002. – Т. IV. – Ч. 5. – С. 137 – 140.

57. Кокун, О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: [монографія] / Кокун О. М. – К.: Міленіум, 2004. – 265 с.

58. Кокун, О. М. Психофізіологія: [навч. посіб. для студ. вузів] / Кокун О. М. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 184 с.

59. Кон, И. С. Психология юношеского возраста / Кон И. С. – М.: Просвещение, 1979. – 174 с.

60. Константинов, В. В. Экспериментальная психология. Курс для практического психолога / Константинов В. В. – СПб.: Питер, 2006. – 272 с.

61. Корнеева, Л. Н. Самооценка как механизм саморегуляции профессиональной деятельности / Л. Н. Корнеева // Вестник ЛГУ, 1989. – Вып. 4. – С. 91 – 96.

62. Корольчук, М. С. Адаптація та її значення в системі психофізіологічного забезпечення діяльності // Вісник: зб. наук. статей Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки. Психологічні науки. – К.: Правові джерела, 2002. – Вип. 2. – С. 19 – 211.

63. Корольчук, М. С. Психодіагностика: навч. посіб. [для студентів вищих навчальних закладів] / М. С. Корольчук, В. І. Осьодло; за заг. ред. М. С. Корольчука. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 400 с.

64. Корольчук, М. С. Психофізіологія діяльності: [підручник] / Корольчук М. С. – [3-тє вид.]. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2008. – 400 с.

65. Корольчук, М. С. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: [навч. посіб.] / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк. – К.: Ніка-Центр, 2009. – 580 с.

66. Корольчук, М. С. Теорія і практика професійного відбору / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 536 с.

67. Костюк, Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К.: Рад. школа, 1989. – 608 с.

68. Крайнюк, В. М. Психологія стресостійкості особистості / В.М. Крайнюк. – К.: Ника, – 2007. – 431 с.

69. Кризова психологія: Навч. посібник / за заг. ред. проф. О. В. Тімченка. – Х.: НУЦЗУ, КП «Міська друкарня», 2010. – 383 с.

70. Кузнецов, П. С. Концепция социальной адаптации: [учеб. пособ.] / Кузнецов П. С. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2000. – 257 с.

71. Куликов, Л. В. Личностный фактор в преодолении стресса / Л. В. Куликов // Актуальные проблемы психологической теории и практики. Экспериментальная и прикладная психология. – СПб, 1995. – №14. – С. 25 – 34.

72. Лазурский, А. Ф. Психология общая и экспериментальная / Лазурский А. Ф. – М.: Алетейя, – 2001. – 288 с.

73. Лебедев, В. И. Экстремальная психология / Лебедев В. И. – М.: Юнити-Дана, 2001. – 424 с.

74. Леонтьев, А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Леонтьев А. Н. – М.: Просвещение, 1984. – 318 с.

75. Леонтьев, А. Н. Психология образа / А. Н. Леонтьев // Вестник МГУ. – Сер. 14. Психология. – 1979. – № 2. – С. 3 – 13.

76. Леонтьев, Д. А. От социальных ценностей к личностным: социогенез и феноменология ценностей регуляции деятельности / Д. А. Леонтьев // Вестник МГУ. – Cер. 14. Психология. – 1996. – № 4. – С. 10 – 19.

77. Левківська, Г. П. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти / Левкывська Г. П. Сорочинська В. С., Штифурак В. С. – К.,2000. – 128 с.

78. Литвинова, Л. В. Причини психологічної дезадаптації студентів-першокурсників // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К.: НЕВТЕС, 2000. – Т. II. – Ч. 6. – С. 300 – 304.

79. Ломов, Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Ломов Б. Ф. – М.: Наука, 1984. – 446 с.

80. Ломов, Б. Ф. Системность в психологии: избр. психол. труды / Ломов Б. Ф.; под ред. В. А. Барабанщикова, Д. Н. Завалишиной, В. А. Пономаренко. – [3-е изд.] – М.: МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 2011. – 424 с.

81. Лурия, А. Р. Лекции по общей психологии: [учеб. пособ.] / Лурия А. Р. – СПб.: Питер, 2010. – 320 с. – (Серия “Мастера психологии”).

82. Макаренко, М. В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методики вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми / М. В. Макаренко; Ін-т фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України; Наук.-дослід. центр гуманітар. проблем Збройних Сил України. – К., 2006. – 395 с.

83. Маклаков, А. Г Общая психология: учебник для вузов / А. Г. Маклаков. – СПб.: Питер, 2010. – 583 с.

84. Маклаков, А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях / А. Г. Маклаков // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. – № 1. – С. 16 – 24.

85. Маклаков, А. Г. Психологические механизмы поведения типа А у молодых людей в период адаптации к длительным психоэмоциональным нагрузкам / А. Г. Маклаков, С. Д. Положенцев, Д. А. Руднев // Психологический журнал. – 1993. – Т. 14. – № 6. – С. 86 – 95.

86. Максименко, С. Д. Експериментальна психологія: [підручник] / С. Д. Максименко, Е. Л. Носенко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.

87. Максименко, С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження / С. Д. Максименко. – К.: НДІП, 1990. – 239 с.

88. Максименко, С. Д. Метод дослідження особистості // Практ. психологія та соціал. робота. – 2004. – №7. – С. 1 – 8.

89. Максименко, С. Д. Общая психология / С. Д. Максименко. – М.: Рефл-бук; К.: Ваютер, 1999. – 528 с.

90. Максименко, С. Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник / С. Д. Максименко. – К.: НПЦ «Перспектива», 1998. – 220 с.

91. Малкина-Пых, И. Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях / Малкина-Пых И. Г. – М.: ЭКСМО, 2010. – 928 с.

92. Малхазов, О. Р. Психологія праці: [навч. посіб.] / Малхазов О. Р. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 208 с.

93. Марьянович, А. Т. Факторы, определяющие адаптационный процесс / А. Т. Марьянович // Компоненты адаптационного процесса; под ред. В. И. Медведева. – Л.: Наука, 1984. – С. 17 – 31.

94. Маслоу, А. Мотивация и личность / Маслоу А. – [3-е изд.]. – СПб.: Питер, 2010. – 352 с. – (Серия “Мастера психологии”).

95. Маслоу, А. Новые рубежи человеческой природы / Маслоу А. – М.: Смысл, 1999. – 425 с. – (Серия “Золотой фонд мировой психологии”).

96. Мацкевич, А. Л. Специфические характеристики субъекта общения в процессе профессиональной адаптации будущего молодого специалиста: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.01 / Мацкевич Алексей Леонидович; Ленинградский государственный университет им. А. А. Жданова. – Л., 1987. – 17 с.

97. Медведев, В. И. Адаптация человека / Медведев В. И. – СПб.: Институт мозга человека РАН, 2003. – 584 с.

98. Меерсон, Ф. З. Адаптация, стресс и профилактика / Меерсон Ф. З. – М.: Наука, 1981. – 278 с.

99. Меерсон, Ф. З. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам / Ф. З. Меерсон, М. Г. Пшенникова. – М.: Медицина, 1988. – 256 с.

100. 112. Милославова, Н. А. Адаптация как социально-психологическое явление / Милославова Н. А. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1973. – 210 с.

101. Миронець, С. М. До проблеми психологічної адаптації фахівців зведених рятувальних загонів / С. М. Миронець // Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 8. – Харків: НУЦЗУ, 2010. – С. 18 – 25.

102. Миронець, С. М. Негативні психічні стани рятувальників в умовах надзвичайної ситуації. Монографія. / Миронець С. М., Тімченко О. В. – К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2008. – 232 с.

103. Митина, Л. М. Психология развития конкурентоспособной личности / Л. М. Митина. – М., 2002. – С. 18 – 28.

104. Мостова, І. В. Психологічні детермінанти та умови успішності навчальної діяльності студентів в період адаптації / І. В. Мостова // Вісник Національного університету оборони України. Збірник наукових праць. – К.: НУОУ, 2011. – Вип. 4 (23). – С. 200 – 205.

105. Мостова, І. В. Адаптація в системі психологічного забезпечення діяльності / І. В. Мостова // Вісник Національного університету оборони України. Збірник наукових праць. – К.: НУОУ, 2011. – Вип. 7 (17). – С. 196 – 201.

106. Мостова, І. В. Адаптаційне входження студентів у навчальну діяльність / І. В. Мостова // Вісник КНТЕУ. – К.: КНТЕУ, 2012. Вип.4(84). – С. 129 – 138.

107. Мостова, І. В. Обґрунтування та вплив психокорекційної програми оптимізації адаптаційного входження студентів-економістів у навчальну діяльність протягом чотирьох років навчання / І. В. Мостова // Вісник Національного університету оборони України. Збірник наукових праць. – К.: НУОУ, 2012. – Вип. 3 (228). – С. 237 – 242.

108. Мостова, І. В. Кореляційний аналіз показників адаптаційного входження у навчальну діяльність студентів-економістів / І. В. Мостова // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Збірник наукових праць. – Миколаїв, 2012, Випуск 8, том 2. – ст. 175 – 180.