Загальні положення судового розгляду в кримінальному провадженні

Поняття, суть і значення судового розгляду

Судовий розгляд – це центральна стадія кримінального провадження, які суд першої інстанції з активної участі сторін розглядає, вирішує справу по суті, з’ясовує всі суттєві обставини крим правопорушення, перевіряє та оцінює докази на цій підставі постановляє ухвалу або виносить вирок.

Голвне питання що вирішується це винуватість особи і покарення.

Особливості розгляду судового розгляду (ознаки):

- Судовий розгляд – це єдиний спосіб здійснення правосуддя;

- Дана стадія виконую контрольну функцію відносно стадій досудового розслідування;

- Кінцеве рішення за результатами судового розгляду це ухвала, або вирок;

- На даній стадії реалізується право особи на справедливий суд.

Саме в цій стадії остаточно вирішується завдання забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожний, хто вчинив злочин, був підданий справедливому покаранню та жоден невинний не був притягнений до кримінальної відповідальності та засуджений.

Судовий розгляд, будучи спрямований на вирішення всіх завдань кримінального процесу, здійснюється публічно, гласно в умовах безобмежувальної дії всіх засад та гарантій правосуддя. При цьому суд має бути незалежним та підкорятись тільки закону.

Значення стадії судовий розгляд полягає у наступному:

1) правосуддя справедливо оцінюється як вища форма правової охорони й це має значення тоді, коли під загрозою опиняється забезпечення прав людини;

2) суд має досконало та повно дослідити матеріали кримінального провадження і в результаті цього забезпечити законність;

3) на цій стадії відбувається дослідження доказів. Судовий розгляд не зводиться до перевірки матеріалів досудового розслідування.

Загальні положення судового розгляду в кримінальному провадженні

Загальні положення судового розгляду – сукупність (система) процесуальних дій, що спрямовані на виконання основних завдань кримінального судочинства.

1. Строки і загальний порядок судового розгляду (розумні строки);

2. Незмінність складу суду (запасний суддя, якщо справа дуже складна, багато епізодна, ініціюється присутність запасного судді, який потім займає місце того судді і справа продовжується);

Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ст. 320 КПК України.

Стаття 320. Запасний суддя

1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Рішення про необхідність призначення запасного судді приймає суд, що здійснюватиме судове провадження, одночасно з призначенням підготовчого судового засідання. Про призначення запасного судді робиться відмітка в журналі судового засідання.

2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.

Або ще Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:

1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;

2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді (ст. 319 КПК України).

 

3. Головуючий судового засідання;

Головуючий – професійний суддя, який головує при колегіальному судовому розгляді або здійснює його одноособово.

Повноваження головуючого у судовому засіданні:

– керує ходом судового засідання;

– забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов‘язків;

– спрямовує судовий розгляд на забезпечення з‘ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

– вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

4. Безперевність судового розгляду;

Безперервність судового розгляду означає, що судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:

1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;

2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;

3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;

4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці.

6) проведення експертизи;

7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених КПК.

5. Безпосередність дослідження показань, речей, документів;

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону особисто дослідити в судовому засіданні всі зібрані у кримінальному провадженні докази шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й демонстрації відеозапису.

Правило про безпосередність дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні покликане забезпечити пряме, вільне від суб'єктивного впливу осіб, які провадили досудове розслідування, сприйняття учасниками судового провадження (перш за все судом) всіх обставин кримінального провадження.

Безпосереднє дослідження всіх доказів у судовому засіданні є важливою умовою їх одностайного сприйняття судом та іншими учасниками судового провадження, засобом усунення сумнівів і неясностей.

Дослідження доказів у кримінальному судочинстві може здійснюватися тільки в усній формі. Факт дослідження має бути відображений у протоколі й журналі судового засідання. Не суперечить усності судового розгляду можливість його учасників користування нотатками, коли показання стосуються розрахунків чи інших даних, які важко зберегти в пам'яті (ч. 12 ст. 352 КПК), бо й у цьому разі показання даються усно.

2. На підставі вимоги безпосередності судового розгляду всі належні й допустимі згідно із законом докази підлягають установленню й дослідженню під час судового засідання.

Суд зобов'язаний обґрунтовувати своє рішення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

6. Учасники судового провадження: (обов’язкові, факультативні)

- Особи, які здійснюють правосуддя – суд, присяжні;

- Сторони процесу: - сторона захисту;

- сторона обвинувачення;

- Інші учасники (спеціаліст, перекладач, свідки);

7. Наслідки неприбуття до судового розгляду;