Діагностика фінансової кризи на підприємстві

Мета заняття – зрозуміти мету і завдання діагностики фінансової кризи на підприємстві; з’ясувати традиційні методи діагностики фінансової кризи; навчити студентів використовувати сучасні моделі діагностики банкрутства.

План практичного заняття

1. Сутність та завдання діагностики фінансової кризи на підприємстві.

2. Система оціночних показників-індикаторів кризового стану.

3. Ідентифікація фінансового стану підприємства на основі балансових моделей.

4. Побудова та використання матриць фінансової рівноваги в процесі діагностики фінансового стану та загрози банкрутства підприємства.

5. Багатофакторний дискримінантний аналіз діагностики банкрутства підприємства.

Огляд ключових понять

Балансові моделі – це абсолютні оціночні показники, розраховані у спеціальний спосіб на основі фінансової звітності підприємств, що дають змогу зробити висновок стосовно їх фінансово-майнового стану. Наприклад, балансові моделі оцінки фінансової стійкості підприємства. Реалізація цього методичного підходу передбачає визначення таких показників: власні оборотні кошти; нормальні джерела формування запасів; запаси та витрати. Залежно від співвідношення вказаних показників виділяють такі типи поточної фінансової стійкості підприємства: абсолютна фінансова стійкість; нормальна фінансова стійкість; нестійке фінансове становище; критичне фінансове становище.

Діагностика – процес встановлення та вивчення ознак, які характеризують стан організмів, систем для передбачення можливих відхилень в їхній роботі та діяльності.

Діагностика кризи – система ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрутства та можливостей подолання кризи.

Державні методики проведення діагностики кризи та загрози банкрутства затверджуються відповідними рішеннями Міністерства фінансів, Агентства з питань банкрутства тощо і є обов’язковими для використання в певних ситуаціях, перелік яких визначено. В Україні прикладом державної методики є «Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій».

Дискримінантний аналіз – комплекс методів та прийомів математичної статистики, з допомогою яких здійснюється класифікація аналізованих елементів залежно від значень обраної сукупності показників відповідно до побудованої шкали інтерпретації.

Експрес-діагностика – коротке дослідження різних аспектів діяльності підприємства з метою виявлення проблемних сфер і отримання попередніх оцінок поточного стану.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань.

Ліквідність підприємства – це мобільність підприємства, його спроможність за будь-яких обставин за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел оперативно вишукувати резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, і постійно підтримувати рівновагу між обсягами і строками перетворення активів у грошові кошти та обсягами і строками погашення зобов’язань.

Наукові методики оцінки кризи та загрози банкрутства підприємства розроблюються та пропонуються для практичного використання фахівцями – фінансовими аналітиками, спеціалістами з антикризового управління. Вони не обов’язкові для застосування, використовуються на вибір та за потреби.

Платоспроможність – це здатність і можливість підприємства своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.

Результат господарської діяльності являє собою суму грошових коштів підприємства, яка залишається в розпорядженні підприємства після фінансування його виробничого розвитку.

Результат фінансової діяльності – це зміна обсягу заборгованості підприємства, скоригована на розмір фінансових витрат (відсотків за кредит), дивідендних виплат та податкових платежів.

Результат господарсько-фінансової діяльності – підсумок результату господарської та результату фінансової діяльності, його розмір дає можливість оцінити обсяг «вільних» грошових коштів підприємства після фінансування ним усіх своїх витрат та виробничого розвитку.

Традиційний підхід до діагностики банкрутства полягає у застосуванні стандартних аналітичних прийомів: горизонтальний та вертикальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників, порівняльний аналіз. Висновки щодо якості фінансового стану робляться на підставі простого зіставлення фактичних показників ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, стабільності тощо з їх нормативними значеннями.

Фінансовий стан підприємства – це здатність підприємства фінансувати свою діяльність.

Фінансова стійкість – це здатність підприємства фінансувати свою діяльність за рахунок власного капіталу.

Фундаментальна (поглиблена) діагностика фінансової кризи характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового стану підприємства, що здійснюється на основі методів факторного аналізу і прогнозування.

Тестові завдання

2.1. Система ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрутства та можливостей подолання кризи – це:

а) діагностика фінансового стану підприємства;

б) діагностика фінансової стійкості підприємства;

в) діагностика кризи;

г) діагностика банкрутства.

 

2.2. Система регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, яка здійснюється на основі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу – це:

а) фундаментальна діагностика;

б) експрес-діагностика;

в) поточна діагностика;

г) стратегічна діагностика.

 

2.3. Фундаментальна діагностика передбачає вивчення параметрів кризового стану підприємства на основі:

а) методів факторного аналізу і прогнозування;

б) фінансової звітності підприємства;

в) первинного бухгалтерського обліку;

г) аналізу взаємовідносин із зовнішнім оточенням.

2.4. Схема проведення діагностики кризового стану та загрози банкрутства підприємства передбачає:

а) створення інформаційної бази дослідження;

б) діагностика кризи та загрози банкрутства;

в) прогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства;

г) дослідження та оцінка потенціалу виживання підприємства;

д) узагальнення результатів діагностики кризи та загрози банкрутства підприємства;

е) усі відповіді правильні;

є) усі відповіді неправильні.

 

2.5. Державні методики проведення діагностики кризи та загрози банкрутства є:

а) обов’язковими для використання у всіх випадках;

б) необов’язковими для використання;

в) використовуються на розсуд власників підприємств;

г) обов’язковими для використання в певних ситуаціях.

 

2.6. Наукові методики проведення діагностики кризи та загрози банкрутства є:

а) обов’язковими для використання у всіх випадках;

б) необов’язковими для використання і мають рекомендаційний характер;

в) обов’язковими для використання в певних ситуаціях;

г) обов’язковими для використання на вимогу господарського суду.

 

2.7. До показників, які застосовуються в агрегатному підході щодо оцінки кризи та загрози банкрутства підприємства, не належать:

а) нормальні джерела фінансування запасів;

б) нетто-результат експлуатації інвестицій;

в) коефіцієнт покриття;

г) результат фінансової діяльності.

 

2.8. Ліквідність активів по відношенню до платоспроможності є:

а) первинною;

б) вторинною;

в) первинною або вторинною у залежності від умов;

г) показники не залежать один від одного.

 

2.9. Ліквідність балансу підприємства залежить від співвідношення:

а) активів за ступенем ліквідності і пасивів за терміновістю погашення;

б) оборотних і необоротних активів;

в) власного і залученого капіталу;

г) кредиторської та дебіторської заборгованості.

 

2.10 Основний чинник, що впливає на формування фінансової стійкості підприємства:

а) структура активів;

б) структура пасивів;

в) структура власного капіталу;

г) співвідношення власного і позикового та залученого капіталу.

2.11. До оборотних активів не належить:

а) незавершене виробництво;

б) векселі одержані;

в) векселі видані;

г) товари.

2.12. Довгострокова дебіторська заборгованість є більш ліквідною у порівнянні з:

а) векселями одержаними;

б) грошовими коштами;

в) поточними фінансовими інвестиціями;

г) довгостроковими фінансовими інвестиціями.

 

2.13. Коефіцієнт фінансового левериджу розраховується як співвідношення сум:

а) власного і залученого капіталу;

б) залученого і власного капіталу;

в) оборотного і основного капіталу;

г) кредиторської та дебіторської заборгованості.

 

2.14. Операційний цикл розраховується так:

а) виручка від реалізації / сума оборотних активів;

б) кількість днів у аналізованому періоді / коефіцієнт оборотності оборотних активів;

в) тривалість обороту оборотних активів мінус тривалість обороту кредиторської заборгованості;

г) сума оборотних активів / виручка від реалізації.

 

2.15. Реалізація методичного підходу оцінки фінансового стану підприємства на основі балансових моделей не передбачає використання таких показників:

а) власних оборотних коштів;

б) нормальних джерел формування запасів;

в) запасів та витрат;

г) грошових коштів.

 

2.16. Сума власних оборотних коштів при використанні балансових моделей розраховується за таким алгоритмом:

а) оборотні активи мінус поточні зобов’язання;

б) поточні зобов’язання мінус оборотні активи;

в) власний капітал плюс довгострокові зобов’язання мінус необоротні активи;

г) власний капітал мінус необоротні активи.

2.17. Сума таких величин як власні оборотні кошти, банківські кредити для формування оборотних коштів і кредиторська заборгованість товарного характеру утворює показник, який називається:

а) нормальні джерела формування запасів;

б) результат господарської діяльності;

в) результат фінансової діяльності;

г) результат господарсько-фінансової діяльності.

 

2.18. Нестійке фінансове становище підприємства відповідає нерівності:

а) ВОК < ЗВ < НДФЗ;

б) ЗВ < ВОК;

в) ЗВ > ВОК;

г) ЗВ > НДФЗ,

де ВОК – власний оборотний капітал;

ЗВ – запаси і витрати;

НДФЗ – нормальні джерела формування запасів.

 

2.19 Імовірність банкрутства підприємства відповідно до Z-рахунку в п’ятифакторній моделі Е. Альтмана вважається дуже високою за умови, коли Z дорівнює:

а) до 1,8;

б) 1,81 – 2,7;

в) 2,71 – 2,9;

г) понад 3,0.

 

2.20. Хто з вітчизняних вчених розробив дискримінантні моделі діагностики банкрутства підприємств за видами економічної діяльності:

а) А.М. Поддєрьогін;

б) О.О. Терещенко;

в) С.Я. Салига;

г) Г.А. Семенов.

 

Фінансові кросворди

Фінансовий кросворд №1

Розв’язок фінансового кросворда полягає в тому, щоб правильно написавши слова за горизонталлю, ви прочитаєте за вертикаллю зашифрований термін, виділений жирними лініями.

За горизонталлю:

1. Здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, за якою не тільки поточні витрати, а й капіталовкладення забезпечуються за рахунок власних фінансових джерел.

2. Сукупність досліджень щодо визначення цілей функціонування підприємства, методів їх досягнення та виявлення недоліків.

3. Вид аналізу фінансового стану підприємства залежно від методики

дослідження оціночних показників.

4. Методики проведення діагностики кризи та загрози банкрутства, які є обов’язковими для використання в певних ситуаціях, перелік яких визначено.

5. Здатність активів перетворюватися у готівку.

6. Вид аналізу, який полягає в аналізі певних показників шляхом порівняння їхнього значення з відповідним значенням за попередні роки.

7. Коефіцієнт ліквідності.

8. Майно підприємства.

9. Вид аналізу фінансового стану підприємства залежно від методики дослідження оціночних показників.

 

 

10. Методичний підхід до оцінки фінансового стану підприємства, який передбачає розрахунок динамічних показників зміни стану об’єкта дослідження в часі (темп росту, приросту тощо).

11. Один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

12. Цикл кругообігу оборотних коштів.

13. Методологічні підходи до побудови систем оцінки фінансового стану та загрози банкрутства.

14. Синонім агрегатних моделей.

15. Вид діяльності підприємства.

16. Тип поточної фінансової стійкості підприємства.

17. Засновник технології розробки багатофакторної статистичної моделі прогнозування банкрутства на базі застосування багатофакторного дискримінантного аналізу.

18. Розлад господарсько-фінансової діяльності підприємства, що призводить до суттєвого погіршення платоспроможності.

19. Методики проведення діагностики кризи, які мають рекомендаційний характер.

20. Цикл кругообігу оборотних коштів, за який вони здійснюють один оборот.

Зашифрований термін означає систему ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрутства.

 

Задачі