ОРГАНІЗАЦІЯ  ТА  ФОРМИ   САМОСТІЙНОЇ  РОБОТИ  СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота студентів з дисципліни “Психосоматика” потребує наявності серйозної та стійкої мотивації, що визначається необхідністю ефективної професійної діяльності.

Активізація самостійної роботи може бути забезпечена:

§ участю у творчій діяльності;

§ використанням активних методів навчання;

§ мотивуючими факторами контролю знань (рейтингова та накопичувальна системи оцінювання);

§ необхідністю обов’язкового виконання індивідуальних завдань;

§ розширенням обсягу знань з дисципліни шляхом опрацювання додаткової літератури.

Основне завдання самостійної роботи — навчити студентів свідомо працювати не тільки з навчальним матеріалом, а й з науковою інформацією, закласти основи самоорганізації та самовиховання, сформувати уміння та навички постійно підвищувати свою кваліфікацію.

При організації самостійної роботи є єдність таких її взаємопов’язаних форм: аудиторна робота; позааудиторна пошуково-аналітична робота; творча наукова робота.

Аудиторна самостійна робота — це участь у лекційних, практичних і семінарських заняттях. Так, під час практичного заняття студенти детально аналізують структуру та організацію психотерапевтичної допомоги в Україні, сучасний стан психотерапевтичної допомоги; сучасні методи діагностики психосоматичних хвороб та види психотехнік, особливо найбільш інформативних щодо раннього виявлення патології; сучасні методи лікування та інтенсивної психологічної терапії при різної психосоматичної патології.

На практичних заняттях перевіряється засвоєння отриманих знань шляхом застосування попередньо підготовленого методичного матеріалу — тестів для виявлення ступеня опанування необхідними теоретичними і практичними положеннями. Крім того, застосовуються опитування, аналіз типових помилок, дискусії, семінари, рефлексійний аналіз розуміння матеріалу тощо. Підготовка до таких занять потребує ґрунтовної теоретичної і практичної самостійної роботи.

При проведенні семінарів обговорюються попередньо визначенні питання, до яких студенти готують тези виступів, реферати. При проведенні семінарів визначаються:

· уміння аналізувати навчальний матеріал;

· здатність формулювати та захищати свою позицію;

· активність;

· можливість науково мислити;

· навички самостійно працювати з літературою, першоджерелами з дисципліни та методикою їх опрацювання;

· якість написання рефератів тощо.

Дискусії дозволяють виявити індивідуальні особливості розуміння питання, навчитись у творчій суперечці визначати істину, встановлювати особисті і спільні погляди на проблему. В процесі дискусії студенти збагачують зміст вже відомого матеріалу, впорядковують і закріплюють його.

З дисципліни “Психосоматика” застосовують такі форми проведення семінарів і дискусій:

• запитання і відповіді з коментарями;

• розгорнуті бесіди;

• дискусії за принципом “круглий стіл”;

• обговорення письмових рефератів та їх оцінювання;

• вирішення проблемних питань, розбір конкретних ситуацій;

• “мозкова атака”, або “потік ідей”;

• “майстер-класи”.

Позааудиторна робота — це пошуково-аналітична і наукова робота, що сприяє виробленню мислення, формуванню та закріпленню умінь і навичок, отриманих на лекціях і практичних заняттях. Доцільними при вивченні дисципліни “Психосоматика” є такі форми проведення самостійної роботи:

• пошук та огляд наукових джерел за заданою проблематикою;

• підготовка рефератів;

• формулювання понять;

• відповідальне виконання домашніх завдань;

• ретельна підготовка до семінарських занять і проведення дискусій, тощо.

Особливої уваги потребують розділи навчально-тематичного плану, за якими не читаються лекції.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:

• організації самостійної навчальної діяльності;

• самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

• праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною літературою;

• конспектування літературних джерел;

• роботи з довідковою літературою;

• опрацювання статистичної інформації.

Кожен студент повинен вміти раціонально організовувати свою навчальну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання давало плідні наслідки.

Для успішної самостійної роботи чимало часу студент присвячує роботі в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги, брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках Києва студенту треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимог на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як за обсягом наукових даних, так і за характером їх викладу. Потрібно відібрати необхідний для опрацювання матеріал (глави, розділи, підрозділи тощо), а також розсортувати його за важливістю (для детального вивчення, для ознайомлення). Процес читання має відбуватися повільно, вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Значення незнайомих термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями, спеціалізованими довідниками. Корисно робити виписки на окремих аркушах паперу найважливіших думок, формулювань, окремих висловів із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Він має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати повністю з посиланнями на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо дотримуватися логічного зв’язку між окремими складниками тексту. У конспекті корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Вивчення курсу “Психосоматика” супроводжується складанням схем, графіків, таблиць та їхнім подальшим аналізом. Схеми, які складаються студентами, повинні бути наочними, змістовними, логічно обґрунтованими. Великий обсяг цифрової, психологічної інформації доцільно зводити у таблиці, це впорядковує дані, робить їх зручнішими для сприйняття.