їх причини та наслідки. Типові травмування пішоходів

Єдиним нормативним актом, що встановлює порядок дорожнього руху по всій території України, є Правила дорожнього руху. Їх дія поширюється не тільки на дороги, а й на всі території, де можливий рух. Особи, які порушили вимоги Правил дорожнього руху, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. До винуватців вживаються заходи дисциплінарної, адміністративної або карної відповідальності залежно від характеру порушень та їх наслідків.

Автомобільна дорога, вулиця - це частина території населеного пункту або поза ним, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами.

Проїжджа частина - елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів.

Тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїжджої частини або відділений від неї газоном.

Учасник дорожнього руху - особа, яка рухається на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

Пішохід - особа, що бере участь у дорожньому русі без транспортних засобів та не виконує на дорозі роботи. До пішоходів прирівнюються особи, що ведуть велосипед, мотоцикл, мопед або везуть коляску.

Пасажир - особа, яка користується транспортним засобом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним.

Житлова зона - дворові території, а також частини населених пунктів, позначені спеціальним дорожнім знаком.

Зупинка - припинення руху транспортного засобу для посадки (висадки) пасажирів або завантаження (розвантаження) вантажу.

Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу.

Одним з найпоширеніших видів дорожньо-транспортних пригод є наїзд транспортних засобів на пішохода, причому 60% таких пригод здійснюється з вини самих пішоходів.

Правила дорожнього руху визначають конкретні обов'язки пішоходів. Пішоходи повинні ходити тротуарами або пішохідними доріжками, а за їх відсутності в один ряд по узбіччю дороги, назустріч руху транспортних засобів. При цьому необхідно бути особливо обережним та не створювати перешкод іншим учасникам руху.

Переходити проїжджу частину пішоходам дозволяється тільки підземними, надземними пішохідними переходами та в місцях, позначених спеціальною дорожньою розміткою або дорожніми знаками "Пішохідний перехід". Не рекомендується дорогу перебігати. Чекати автобусів, тролейбусів, трамваїв, автомобілів, таксі пішоходи повинні на посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні - на тротуарі або узбіччі.

Пішоходам треба знати і суворо дотримуватись одного з головних правил - забороняється виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці, а також в тому, що вони не створять небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до Закону України про дорожній рух пішохід має перевагу перед транспортними засобами при переході проїжджої частини пішохідними переходами, що не регулюються, а також тими переходами, що регулюються, за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

Дорожньо-транспортні пригоди - це такі пригоди, які виникли в зв'язку з рухом транспортних засобів. Вони поділяються на такі види:

а) аварія - пригода, за якої відбулось зіткнення транспортних засобів, наїзд на нерухомий предмет, перекидання та інше, що призвели до пошкодження транспорту і вантажу.Під час аварії можливі й жертви;

б) наїзди транспортних засобів на пішоходів, велосипедистів та ін, що сталися з вини водіїв і пішоходів;

в) порушення правил водіями або службовими особами, перевезення людей чи вантажів, в результаті чого виникли жертви або поранення людей.

 

Газ у побуті. Вплив газу та продуктів його згоряння на здоров'я людини. Правила безпечного користування газом.

Дії у разі витоку газу

Для газопостачання промислових підприємств, міст, селищ та сільських населених пунктів широко застосовуються два основних види горючих газів: природні та зріджені. Природні гази видобувають з газових та нафтогазових родовищ, а зріджені гази отримують шляхом спеціальної теплової обробки різних видів палива. Попутні гази отримують ще й під час видобутку нафти.

Як чисто природні, так і попутні гази при звичайних умовах не мають запаху і кольору. Для своєчасного виявлення витоку газу, всі гази, спрямовані в міські газопроводи, підлягають одоризації (їм надають різкого запаху), за яким їх легко виявити при незначних концентраціях у повітрі приміщень.

Поряд з позитивними сторонами горючим газам притаманні і негативні, які при недотриманні правил безпеки можуть призвести до важких наслідків, викликати отруєння, вибухи і пожежі. Природні, так і зріджені гази мають задушливі властивості, окремі компоненти газу токсичні.

Зріджені гази складаються в основному з пропану та бутану. При звичайних умовах вони знаходяться у газоподібному стані, але при нормальній температурі і підвищенні тиску в закритій посудині можуть бути переведені з газоподібного стану в рідкий. Балони зі зрідженим газом треба ставити тільки вертикально, далі від тепла і відкритого вогню, бажано в приміщеннях, які добре провітрюються На дачах - у підвалах або на дворі в спеціальних ящиках з вентиляційними отворами. Після заміни балону необхідно перевіряти мильною водою герметичність усіх з'єднань.

При згорянні газу утворюється вуглекислий газ. Він не має кольору, запаху але має кислуватий смак. Він приблизно в 1,5 разу важчий за повітря і тому скупчується у нижній зоні приміщення. Велика кількість вуглекислого газу в приміщенні зменшує кількість кисню і це викликає ядуху.

Сильну токсичну дію на організм людини має чадний газ. Він утворюється при неповному згорянні як природних, так і зріджених газів внаслідок недостатнього надходження кисню для горіння в результаті дефектів опалювальних приладів. Чадний газ отруйний і тому є дуже небезпечним для оточуючих. Помітити його у повітрі приміщення простими засобами неможливо тому, що він не має ні кольору, ні запаху, ні смаку. Людина не відчуває його. Окис вуглецю - це дуже сильна отрута, яка пошкоджує нервову систему, м'язи, серце, і в першу чергу - кров Якщо вміст окису вуглецю у повітрі великий, то людина зразу втрачає свідомість, з'являється корч і наступає смерть. Проте часто спостерігається поступовий розвиток симптомів отруєння. Перші його ознаки можуть служити сигналом до небезпеки. Насамперед відчувається головний біль, інколи шум у вухах, нудота, розвивається загальна слабість, сухий кашель, блювання. В подальшому людина втрачає свідомість, її шкіра червоніє, а зіниці розширюються. Дихання спочатку шумне і прискорене, потім настає поверхневим і сповільнюється.

При отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести на свіже повітря, покласти під голову подушку, розстебнути комір і пояс. Найкращий засіб при цьому отруєнні - довготривале вдихання кисню. На голову і груди кладуть холодний компрес. Якщо потерпілий при свідомості, його потрібно напоїти міцним чаєм. При втраченій свідомості дають нюхати нашатир Якщо потерпілий не дихає або дихання швидко погіршується, потрібно відзразу приступати до проведення штучного дихання. Після надання першої допомоги, потерпілого необхідно швидко відправити у лікарню.

Особи, що користуються побутовими газовими приладами і апаратами зобов'язані:

1. Пройти інструктаж на підприємствах газового господарства з експлуатації встановлених в квартирі газових приладів та апаратів

2. Забезпечити збереження і утримання в чистоті газового обладнання

3. Слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димарів і вентиляції, перевіряти тягу перед включенням і під час роботи газових приладів. Перед користуванням газифікованою пічкою перевіряти, чи відкрита повністю заслінка

4. Після закінчення використання газу перекрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні балонів всередині кухонь додатково перекрити вентилі перед балонами

5. При несправності газового обладнання викликати працівників підприємств газового господарства

6. При раптовому припиненні подачі газу негайно перекрити крани пальників газових приладів і повідомити аварійну службу підприємства газового господарства

7. При появі в приміщенні запаху газу негайно припинити користування газовими приладами, перекрити крани до приладів і на приладах, відчинити вікна для провітрювання приміщень, викликати аварійну службу. Не запалювати вогню, не курити, не вмикати електроприлади

8. Допускати в квартиру працівників підприємств газового господарства для огляду і ремонту газопроводів і газового обладнання в будь-який час доби

9. Власники квартир повинні своєчасно заключити угоди на технічне обслуговування газового обладнання Забезпечити перевірку димоходів і вентиляційних каналів в термін, встановлений правилами безпеки в газовому господарстві

Перша ознака витоку газу - специфічний запах у приміщенні. Друга ознака - свист газу, який витікає з труби, шлангів, редуктора балону. При витоку газу необхідно повідомити про це аварійну газову службу за телефоном "104".

Не можна перевіряти витік газу за допомогою відкритого вогню. В усіх випадках, коли ви помітили витікання газу, треба, захистивши ніс і рот мокрою ганчіркою, пройти у загазоване приміщення, щоб перекрити кран газової труби і провітрити приміщення.

Категорично забороняється у загазованому приміщенні користуватись телефоном, тому що, електричні дроти телефону можуть давати іскру під час вашого дзвінка Для запобігання отруєнню продуктами згоряння газу необхідна постійна вентиляція приміщень, де працюють газові прилади.