А) пояснювально-ілюстративний метод навчання;
В) репродуктивний метод навчання;
С) частково-пошуковий метод навчання;
D) проблемний виклад.
100. Розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж належать до методів:
А) словесних;
В) пояснювально-ілюстративних;
С) проблемних;
D) частково-пошукових.
101. Словесні, наочні, практичні методи навчання виділяють за:
А) джерелами знань;
В) характером логіки пізнання;
С) рівнем самостійної розумової діяльності;
D) освітньо-навчальними функціями.
102. Виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного студента, причин неуспішності і їх усунення належить до такого компоненту процесу навчання:
А) операційно-дієвого;
В) стимулюючо-мотиваційного;
С) оцінно-результативного;
D) цільового.
103. Усний виклад великого за обсягом, складного за логікою навчального матеріалу ‒ це:
А) консультація;
В) інструктаж;
С) пояснення;
D) лекція.
104. Вступну бесіду, бесіду-повідомлення, бесіду-повторення, підсумкову бесіду, контрольну бесіду виділяють:
А) за призначенням у навчальному процесі;
В) за характером діяльності студентів;
С) за вибором викладача;
D) за вибором студента.
105. Публічне обговоренням важливого питання, що передбачає обмін думками між студентами або викладачем і студентами, розвиває самостійне мислення, вміння обстоювати власні погляди, критично оцінювати чужі і власні судження:
А) дискусія;
В) семінарське заняття;
С) захист навчально-дослідного завдання;
D) захист педагогічної практики.
106. Програми, призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь, навичок студентів належать до:
А) тренувальних;
В) діагностичних;
С) навчальних;
D) моделюючих.
107. Організаційна форма навчання, яка передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу:
А) семінар;
В) співбесіда;
С) консультація;
D) залік.
108. Метод, який передбачає визначену сукупність навчально-пізнавальних засобів та дій студентів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних пізнавальних дій та припускають презентацію цих результатів у вигляді конкретного продукту діяльності:
А) метод проектів;
В) дослідницький метод;
С) частково-пошуковий метод;
D) продуктивний метод.
109. Навчання, що спрямоване на розвиток здібностей студентів щодо спільної діяльності у нових, можливо, безпрецедентних, ситуаціях ‒ це:
А) традиційне навчання;
В) активне навчання;
С) інтерактивне навчання;
D) інноваційне навчання.
110. Зміни у змісті історичної освіти, що відбуваються внаслідок методологічних інновацій і виявляються у нових пріоритетах, у перегляді необхідних для сучасної освіти знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтирів ‒ це:
А) методологічні інновації;
В) змістовні інновації;
С) організаційно-технологічні інновації;
D) предметні інновації.
111. Вони сприяють зв'язку теорії з практикою, вчать студентів обробляти результати дослідів і робити правильні наукові висновки. Це:
А) контрольні роботи;
В) лабораторні роботи;
С) практичні роботи;
D) творчі роботи.
112. Вони спрямовані на формування вмінь і навичок, необхідних для життя і самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати сутність явищ. Це:
А) контрольні роботи;
В) лабораторні роботи;
С) практичні роботи;
D) творчі роботи.
113. Інструктаж, який проводиться у формі бесіди і передбачає аналіз і оцінювання результатів виконаної студентами роботи:
А) поточний інструктаж;
В) вступний інструктаж;
С) підсумковий інструктаж;
D) індивідуальний інструктаж.
114. Функція лекції, пов’язана з формуванням у студентів пізнавальної активності й вимагає ведення лекційного викладання як самостійного творчого пізнання:
А) розвивальна;
В) інформативна;
С)методологічна;
D) орієнтаційна.
115. Лекції поділяють на: вступні, тематичні, настановчі, оглядові, заключні за:
А) дидактичними завданнями;
В) способом викладу навчального матеріалу;
С) вибором викладача;
D) методичними рекомендаціями.
116. У такій лекції ставляться питання, розкриваються різні підходи їх розв’язання, висловлюються пропозиції, припущення. Студенти мають можливість стежити за ходом думок лектора й роздумувати. Це:
А) лекція-роздуми;
В) лекція-прес-конференція;
С) візуалізована лекція;
D) проблемна лекція.
117. Лекція, у якій викладений матеріал має співвідноситися з тією епохою, конкретним часом, коли зародилася ідея, розглядалося явище, з’явився той чи інший факт, допомагає слухачам осмислити історію ідеї, наукових відкриттів побудована на принципі:
А) науковості;
В) наступності;
С) історичності;
D) зв’язку теорії з практикою.
118. Перевірка, якамає на меті отримання даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях:
А)тематична;
В) поточна;
С) попередня;
D) підсумкова.
119. Форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях:
А) семестровий залік;
В) диференційований залік;
С) колоквіум;
D) державна атестація студентів.
120. Сприяє вивченню навчального історичного матеріалу і є формою контролю за його засвоєнням; проводиться як співбесіда з окремих питань, визначених викладачем заздалегідь:
А) державний іспит;
В) бесіда;
С) консультація;
D) колоквіум.
