Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пециф≥ка дозв≥ллЇвоњ роботи з дорослими.




ќдним ≥з важливих напр€м≥в дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ у заруб≥жних крањнах Ї вдосконаленн€ роботи з дорослими Ц прац≥вниками виробничоњ, науковоњ, культурно-мистецькоњ сфери, в≥йськовими, б≥знесменами. јнал≥зу ключових проблем дозв≥ллЇвого житт€ дорослих присв€чено р€д заруб≥жних досл≥джень, актуальн≥сть €ких зумовлена сусп≥льними потребами, запитами практичноњ д≥€льност≥ дозв≥ллЇвоњ сфери. ѕитанн€ми дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ з ц≥Їю категор≥Їю населенн€ в заруб≥жних крањнах займаютьс€ обТЇднанн€ за ≥нтересами, дозв≥ллЇв≥ центри, рекреац≥йн≥ комплекси, клуби-готел≥, парки, клуби дл€ д≥лових людей, ≥нш≥ дозв≥ллЇв≥ заклади. Ќа њњ розвиток впливають так≥ чинники:

Ј соц≥ально‑економ≥чн≥ (формуванн€ громадськоњ думки, спр€мованоњ на вир≥шенн€ соц≥ально-культурних проблем дорослоњ людини €к проблем сучасного сусп≥льства, створенн€ умов дл€ участ≥ дорослоњ людини в дозв≥ллЇвих заходах та програмах, економ≥чне забезпеченн€ дозв≥ллЇвоњ сфери дл€ отриманн€ соц≥ально значимих результат≥в);

Ј культурн≥ (традиц≥њ ≥ звичањ народу, його етн≥чн≥ та ≥сторичн≥ особливост≥, способи залученн€ людини до соц≥ально-культурноњ творчост≥);

Ј психолог≥чн≥ (п≥днесенн€ креативного потенц≥алу людини, можливостей дл€ самореал≥зац≥њ та самовихованн€, профес≥йного та осв≥тнього зростанн€);

Ј осв≥тн≥ (неперервна система осв≥ти, налагодженн€ взаЇмозвТ€зк≥в м≥ж формальними та неформальними осв≥тн≥ми структурами, створенн€ умов дл€ ≥ндив≥дуальноњ адаптац≥њ людини до осв≥тн≥х, культурних, профес≥йних зм≥н);

Ј реаб≥л≥тац≥йн≥ (розробка адаптац≥йних механ≥зм≥в в≥дпов≥дно до особливостей середовища, зменшенн€ або повного усуненн€ причин психолог≥чного та емоц≥йного дискомфорту);

Ј компенсац≥йн≥ (поповненн€ втрат попередньоњ осв≥ти, здобутт€ додаткових знань, необх≥дних в р≥зних сферах економ≥чного та соц≥ально-культурного житт€, створенн€ умов соц≥альноњ та профес≥йноњ моб≥льност≥ ≥ндив≥да, його в≥льного вибору та можливост≥ зм≥ни профес≥њ в умовах сучасного сусп≥льства).

ўоденний в≥льний час дорослого населенн€ у середньому не перевищуЇ чотири години ≥, зазвичай, маЇ так≥ складов≥: час перед роботою, п≥сл€ роботи, перед сном. “ому щоденне дозв≥ллЇве обслуговуванн€ характеризуЇтьс€, €к правило, короткотривал≥стю та розважальн≥стю. Ѕ≥льший потенц≥ал маЇ орган≥зац≥€ дозв≥лл€ дорослих у в≥дпускний пер≥од, вих≥дн≥ дн≥, а також у дн≥ нац≥ональних св€т (њх у япон≥њ Ц 18, —Ўј Ц 13, јвстр≥њ Ц 10, ‘ранц≥њ Ц 10, ¬еликобритан≥њ Ц 8, ≤тал≥њ Ц 8, Ўвец≥њ - 8).

ќднак специф≥ка дозв≥ллЇвоњ роботи з дорослими залежить передус≥м в≥д психолог≥чних, ф≥зичних, розумових зд≥бностей людини ц≥Їњ соц≥альноњ групи. ѕер≥од зр≥лост≥ охоплюЇ в≥ковий пром≥жок в≥д 25 до 55 рок≥в ≥ характеризуЇтьс€ своњми, притаманними лише йому особливост€ми. ÷е час, коли доросла людина реал≥зуЇтьс€ у робот≥, в с≥мТњ, у вихованн≥ д≥тей. ¬она маЇ найкращ≥ можливост≥ адаптуватис€ до навколишнього св≥ту, впливати на сусп≥льн≥ зм≥ни та враховувати зм≥ну ситуац≥й у власному житт≥. ” пер≥од зр≥лост≥ ви€вл€ютьс€ розвинен≥ зд≥бност≥ та задатки людини, максимально розкриваЇтьс€ њњ потенц≥ал ≥ творч≥ вм≥нн€. ≤ хоча доросла людина повинна узгоджувати своњ д≥њ з ц≥нност€ми, правилами, волеви€вленн€м оточуючих, вона вже Ї сформованим УяФ, добре знаЇ ≥ обТЇктивно оц≥нюЇ своњ позитиви й недол≥ки, вм≥Ї анал≥зувати своњ силу та слабкост≥, приймаЇ зважен≥ р≥шенн€, врешт≥-решт, будуЇ власне житт€ за своњми правилами та бажанн€ми.

ƒоросла людина в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших в≥кових груп населенн€ прагматичн≥стю, рац≥ональн≥стю, зважен≥стю та ц≥леспр€мован≥стю д≥й. ¬она маЇ багато р≥зноман≥тних ц≥лей та завдань, €к≥ хот≥ла б реал≥зувати. —еред них Ц матер≥альне благополучч€, самоосв≥та та осв≥та д≥тей, карТЇра, науков≥ дос€гненн€, духовний розвиток, м≥цне здоровТ€ ≥ творч≥ здобутки. ќднак в середин≥ життЇвого шл€ху головний, вир≥шальний виб≥р ≥ндив≥да, зазвичай, уже зроблено: виб≥р профес≥њ та повТ€заного з нею соц≥ального статусу, виб≥р супутника житт€ та м≥сце проживанн€. Ћюдина починаЇ залежати в≥д прийн€тих нею ран≥ше р≥шень, в≥д власного вибору. –≥дко буваЇ все так, €к планувалось, €к у€вл€лось у мр≥€х, тому вступ у фазу зр≥лост≥ часто супроводжуЇтьс€ в≥дчутт€м г≥ркоти та безсилл€, душевноњ розгубленост≥ та спустошеност≥.

¬одночас, доба зр≥лост≥ Ц це роки найповн≥шого розвитку духовних сил особистост≥, њњ сусп≥льноњ незалежност≥ та в≥дпов≥дальност≥, розкритт€ њњ ≥нтелектуального, виробничого, культурного, сусп≥льно-пол≥тичного потенц≥алу. ” цей час триваЇ розвиток багатьох людських зд≥бностей, що пол€гаЇ не так у формуванн≥ нових ум≥нь та навичок, €к у гнучкому застосуванн≥ набутого досв≥ду.

ќсновним середовищем подальшого розвитку зд≥бностей та навичок дорослоњ людини до недавнього часу вважалас€ трудова сфера. “ак, р≥знопланова, творча, в≥дпов≥дальна робота спри€ла формуванню вищого ≥нтелектуального р≥вн€, тод≥ €к одноман≥тна, нец≥кава, не≥н≥ц≥ативна призводила до невисокого р≥вн€ ≥нтелектуальноњ гнучкост≥. ѕроте давно вже спростован≥ консервативн≥ концепц≥њ про послабленн€ зд≥бностей у дорослоњ людини, натом≥сть п≥дтверджено безмежн≥сть особист≥сного розвитку. ƒоведено, що в≥к людини ≥стотно не впливаЇ на њњ здатн≥сть до навчанн€, хоча дещо упов≥льнюЇтьс€ швидк≥сть сприйманн€, глибини запамТ€товуванн€, зменшуЇтьс€ к≥льк≥сть виконаних завдань. ƒо подальшого навчанн€ доросла людина ставитьс€ вмотивовано, усв≥домлено, з урахуванн€м попереднього життЇвого досв≥ду, що досить часто буваЇ негативним.

ƒоросла людина продовжуЇ навчанн€ та поглиблюЇ свою осв≥ту, спод≥ваючись, що навчальний процес принесе њй лише задоволенн€ й користь. —аме на цьому акцентуЇтьс€ при орган≥зац≥њ культосв≥тн≥х заход≥в дл€ ц≥Їњ верстви населенн€. Ќеобх≥дно акцентувати й на тому, що ≥н≥ц≥атива дорослоњ людини, њњ активна участь у дозв≥ллЇв≥й д≥€льност≥ (культурних, осв≥тн≥х, рекреац≥йних заходах) маЇ бути добров≥льною, а осв≥тн€ д≥€льн≥сть у в≥льний час - спри€ти розвитку р≥зноб≥чних ≥нтерес≥в, €к≥сному проведенню дозв≥лл€, наданню людин≥ достатньоњ самост≥йност≥, а також впевненост≥ у власних зд≥бност€х. Ќе можна не враховувати, що кожен наступний в≥ковий етап повТ€заний з попередн≥м, тому усп≥хи та невдач≥, закладен≥ ≥ не вир≥шен≥ ран≥ше, призвод€ть до конфл≥ктних ситуац≥й та складнощ≥в у майбутньому. “ак, €кщо ≥ндив≥д не вир≥шив юнацькоњ кризи ≥дентичност≥, то проблема залишитьс€ ≥ њњ необх≥дно буде вир≥шувати у подальшому, хоч це вже буде важче.

ѕор€д ≥з зазначеними €вищами в сучасному сусп≥льств≥ (спочатку Ц у —Ўј та япон≥њ), починаючи з 80%х рок≥в ’’ ст., набираЇ сили таке €вище, €к Усиндром згоранн€ на робот≥Ф (—Ўј) або Укарош≥Ф (япон≥€). …ого сутн≥сть пол€гаЇ в тому, що доросла людина дл€ зд≥йсненн€ своњх запов≥тних мр≥й (осв≥тн≥х, с≥мейних, матер≥альних, культурних) вс≥ своњ сили в≥ддаЇ робот≥, перевантажуючи себе емоц≥йно, психолог≥чно, ф≥зично. Ќасичена трудова д≥€льн≥сть досить часто не повТ€зана ≥з необх≥дн≥стю задовольн€ти ф≥зичн≥ потреби. —еред основних причин такоњ Упрацездатност≥Ф переважають невпевнен≥сть у майбутньому, бажанн€ п≥двищити матер≥альний та соц≥альний статус, зробити карТЇру. ¬край неохоче користуютьс€ в≥дпусткою та вих≥дними дн€ми €понц≥: б≥льше 50 % по€снюють своЇ небажанн€ в≥дпочивати тим, що без њх втручанн€ зменшуЇтьс€ ефективн≥сть робочого процесу; майже 20 % впевнен≥, що в≥дпустка негативно позначитьс€ на њх авторитет≥ та карТЇрному зростанн≥. ўор≥чно в≥д Укарош≥Ф (крайньоњ перевтоми та стрес≥в) в япон≥њ помираЇ дес€ть тис€ч ос≥б.

ѕо€ва та поширенн€ Укарош≥Ф посилила увагу сучасного заруб≥жного сусп≥льства до проблем рекреац≥њ та дозв≥лл€ дорослого населенн€. ѕоступово динам≥ка сусп≥льних зм≥н призвела до усв≥домленн€ значенн€ дозв≥лл€ €к чинника зростанн€ €кост≥ житт€. Ќ≥кого вже не дивуЇ г≥потеза про те, що сучасну людину формуЇ не лише с≥мТ€, прац€, а й дозв≥лл€, спос≥б проведенн€ людиною свого в≥льного часу.

ќднак, зважаючи на те, що прац€ дл€ дорослоњ людини Ї найважлив≥шою сферою життЇд≥€льност≥, орган≥зац≥€ дозв≥лл€ визначаЇтьс€ передус≥м сферою роботи. ƒозв≥лл€ може протисто€ти монотонн≥й, одноман≥тн≥й прац≥ €к сфера в≥дпочинку та розваг, стимулювати творчу працю, що спри€тиме розвитку особистост≥, забезпечить доросл≥й людин≥ свободу вибору ≥ незалежн≥сть в≥д тих вид≥в д≥€льност≥, що дають зароб≥ток, спри€ти поповненню знань та розвитку творчих зд≥бностей дорослоњ людини у в≥льний в≥д будь-€ких обовТ€зк≥в час. «агальновизнаним Ї й той факт, що наповнюванн€ в≥льного часу дорослоњ людини визначаЇтьс€ њњ культурними ≥нтересами, соц≥альним становищем, осв≥тн≥м р≥внем, робочою завантажен≥стю, економ≥чними чинниками.

”сп≥шний розвиток людськоњ особистост≥ в пер≥од зр≥лост≥ визначаЇтьс€ оптимальною ≥нтеграц≥Їю трудовоњ та дозв≥ллЇвоњ сфер життЇд≥€льност≥.

Ќай≥стотн≥ша частина в≥льного часу дорослоњ людини в≥дводитьс€ осв≥тн≥й д≥€льност≥. ¬арто згадати слова французького вченого Ћанграна ѕ., €кий ще у 70-≥ роки ’’ ст. зазначав: УћайбутнЇ осв≥ти, €кщо розгл€дати його в ц≥лому, його здатн≥сть до оновленн€, залежить в≥д розвитку осв≥ти дорослихФ. «агальнокультурний розвиток в осв≥т≥ розгл€даЇтьс€ €к пров≥дний зас≥б соц≥ал≥зац≥њ особистост≥, що забезпечуЇ гармон≥ю м≥ж ≥ндив≥дом та сусп≥льством, людиною та його профес≥йною д≥€льн≥стю.

—еред досл≥дник≥в осв≥тнього потенц≥алу дозв≥ллЇвоњ роботи з дорослими заруб≥жним вченим ≥ практикам належить вагомий внесок. “ак, зокрема: Ѕюлер Ў.,  ≥ммель ƒ., “орндайк ≈. простежують особливост≥ розвитку людини прот€гом усього њњ житт€; Ћангран ѕ., Ќоулз ћ.Ў. розкривають роль неперервноњ осв≥ти в житт≥ дорослоњ людини, у процес≥ адаптац≥њ дорослого населенн€ в умовах сучасного св≥ту; Ѕерт ћ., ƒейл ѕ.,  унстлер –. ви€вл€ють просв≥тницьк≥ можливост≥ дозв≥лл€ та осв≥тн≥й потенц≥ал рекреац≥йних програм у робот≥ з соц≥ально незахищеними верствами дорослого населенн€ (безпритульними, безроб≥тними, ж≥нками); “репов –. та “ьодманн ‘. вивчають особливост≥ та специф≥ку дозв≥ллЇвих ≥нститут≥в у робот≥ з дорослим населенн€м.

ƒосл≥дниками крањн —Ќƒ також вивчаЇтьс€ осв≥тн≥й потенц≥ал дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥, однак в≥н, переважно, анал≥зуЇтьс€ в межах андрагог≥ки. јндрагог≥ка розгл€даЇ неперервну осв≥ту дорослих, що зд≥йснюЇтьс€ в р≥зних осв≥тн≥х ≥нститутах сусп≥льства з урахуванн€м соц≥окультурних умов.  онструктивний внесок в розробку андрагог≥ки €к сфери соц≥ально-культурноњ практики та науки про вихованн€, соц≥ал≥зац≥ю й ≥нтеграц≥ю дорослих у сусп≥льство належить вченим: ¬ершловському —., «мЇЇву —.,  олесн≥ков≥й ≤, ЋЇсох≥н≥й Ћ., Ќефьодов≥й ¬., ќнушк≥ну ¬., ѕодобЇду ¬., Ўадр≥н≥й “. та ≥ншим.

¬они розкрили м≥сце та роль андрагог≥ки в систем≥ людинознавства, проанал≥зували њњ €к сферу соц≥альноњ практики, ви€вили особливост≥ осв≥ти та соц≥ально-культурноњ д≥€льност≥ соц≥ально незахищених верств дорослого населенн€ (≥нвал≥д≥в, безроб≥тних, ж≥нок, зв≥льнених у запас в≥йськовослужбовц≥в, увТ€знених), розкрили орган≥зац≥йн≥ форми ≥ технолог≥њ соц≥ально-культурноњ сфери з дорослими (народн≥ ун≥верситети, с≥мейна осв≥та, неформальна осв≥та, дозв≥лл€, туризм, музейна педагог≥ка).

¬ченими визначено основн≥ принципи андрагог≥ки, а саме: пр≥оритетн≥сть самост≥йного навчанн€; поЇднанн€ плануванн€, реал≥зац≥њ та оц≥нюванн€ навчального процесу; врахуванн€ попереднього досв≥ду дорослоњ людини; ≥ндив≥дуал≥зац≥€ навчанн€; системн≥сть осв≥тнього процесу; актуал≥зац≥€ його результат≥в; розвиток осв≥тн≥х зд≥бностей.

ќсв≥та дорослих у години дозв≥лл€ характеризуЇтьс€ гнучк≥стю форм, методик в≥дпов≥дно до р≥зноман≥тних обставин та вимог, врахуванн€м профес≥йних, осв≥тн≥х, статевих, в≥кових, матер≥альних особливостей людини, м≥сцем њњ проживанн€. —еред осв≥тн≥х форм дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ переважають численн≥ гуртки, студ≥њ, лекц≥њ, в≥дв≥дуванн€ музењв, виставок, галерей, участь в екскурс≥€х, навчальн≥ програми, практичн≥ зайн€тт€ р≥зних тип≥в, диспути, дискус≥њ. ¬ажливо памТ€тати, що в кожному вид≥ дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ Уособист≥сть ви€вл€Ї св≥й ≥ндив≥дуальний почерк, ви€вл€Ї своЇ ставленн€ до предмету та зм≥сту д≥€льност≥, свою св≥тогл€дну та морально-естетичну позиц≥юФ.

Ќа думку вчених, особливост≥ новоњ парадигми осв≥ти дорослих пол€гають у тому, що:

ü доросла людина сама прагне створити осв≥тню ситуац≥ю дл€ самореал≥зац≥њ;

ü доросла людина не сприймаЇ осв≥ту лише €к зас≥б пасивного пристосуванн€ до життЇвих умов.

ќсв≥тн≥й потенц≥ал дозв≥лл€ повн≥ше розкриваЇтьс€ за на€вност≥ мотивац≥њ до навчанн€, ставленн€ до осв≥ти €к до сфери соц≥ального житт€, сп≥впрац≥ дозв≥ллЇвих орган≥зац≥й з осв≥тн≥ми, ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ, соц≥альними службами, культурно-мистецькими обТЇднанн€ми.

јктуальною соц≥ально-педагог≥чною проблемою Ї профес≥йна переп≥дготовка, соц≥ально-культурна та профес≥йна реаб≥л≥тац≥€ безроб≥тних. ¬она актуальна й дл€ ”крањни, хоч у 80-х роках майже кожен роб≥тник проходив систематичну профес≥йну переп≥дготовку. –уйнуванн€ системи п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в призвело до сусп≥льноњ дестаб≥л≥зац≥њ, соц≥альноњ напруги, безроб≥тт€, р≥зкого зниженн€ р≥вн€ осв≥ти, соц≥ального статусу. “ому такий стан породжуЇ у дорослоњ людини тривогу, невпевнен≥сть, песим≥зм, призводить до фрустрац≥њ ц≥нностей та зменшенн€ позитивних установок. ѕри цьому осв≥тн≥ функц≥њ дозв≥лл€ набувають неаби€кого значенн€ дл€ дорослоњ людини, спри€ючи соц≥ал≥зац≥њ та адаптац≥њ.

«авданн€м дозв≥ллЇвих установ у вир≥шенн≥ цих проблем Ї допомогти доросл≥й людин≥ адекватно оц≥нювати своњ можливост≥ й потреби, њх в≥дпов≥дн≥сть вимогам ринку прац≥, сформулювати мотивац≥ю дл€ оволод≥нн€ новою профес≥Їю або знаходженн€ новоњ роботи, зн€тт€ психолог≥чного стресу. ÷е можливо за умови ефективного використанн€ р≥зноман≥тних дозв≥ллЇвих засоб≥в та форм у робот≥ з дорослими (консультац≥њ спец≥ал≥ст≥в, неформальн≥ зустр≥ч≥ з д≥€чами культури та мистецтва, пол≥тиками та науковц€ми, проектн≥ сем≥нари, д≥лов≥ ≥гри, екскурс≥њ, творч≥ гуртки, клуби за ≥нтересами, аматорськ≥ обТЇднанн€), а також соц≥ально-культурноњ активност≥ самоњ особистост≥.

ƒосить часто негативами дорослоњ людини Ї њњ невм≥нн€ реально оц≥нити св≥й профес≥йний статус, амб≥тн≥сть та завищена самооц≥нка ≥ндив≥дуальних можливостей ≥ профес≥йних €костей, незнанн€ ринковоњ конТюнктури та виробничих вимог, нев≥дпов≥дн≥сть њњ власних бажань профес≥йним можливост€м. “ак≥ недол≥ки негативно позначаютьс€ на працевлаштуванн≥, соц≥ально-профес≥йн≥й реаб≥л≥тац≥њ та профес≥йн≥й адаптац≥њ. ¬ажливим у цьому в≥дношенн≥ Ї фасил≥тац≥йний п≥дх≥д (з англ. facilitate, що у переклад≥ означаЇ Уполегшенн€ дл€ людини €коњсь роботи шл€хом њњ вм≥лого направленн€Ф) на дозв≥лл≥, метою €кого Ї стимулюванн€ та коригуванн€ осв≥тнього процесу.

¬ заруб≥жних крањнах дозв≥ллЇв≥ та рекреац≥йн≥ програми широко використовуютьс€ дл€ вир≥шенн€ проблеми безроб≥тт€. Ќайоптимальн≥шим вар≥антом Ї в≥дпов≥дн≥сть бажань дорослоњ людини та сусп≥льних вимог до профес≥йноњ складовоњ. ÷е актив≥зуЇ повед≥нку безроб≥тного, п≥двищуЇ його профес≥йну моб≥льн≥сть, позитивно впливаЇ на його соц≥ально-профес≥йну мотивац≥ю, зм≥цнюЇ його педагог≥чну та психолог≥чну готовн≥сть до набутт€ нового фаху.

ѕрац≥вник дозв≥ллЇвоњ сфери (соц≥альний прац≥вник, соц≥альний педагог, соц≥окультурний ан≥матор, педагог в≥льного часу, рекреатор-терапевт) в рол≥ андрагога повинен добре знати ≥ враховувати, орган≥зовуючи дозв≥ллЇв≥ заходи, психолог≥ю дорослоњ людини, особливо безроб≥тноњ, здатн≥сть моб≥л≥зувати своњ потенц≥йн≥ можливост≥, вм≥нн€ пропонувати своњ знанн€ на ринку прац≥, внутр≥шню готовн≥сть до життЇвих зм≥н.

Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що мета дозв≥ллЇвоњ роботи з безроб≥тними дорослими пол€гаЇ не у формуванн≥ необх≥дноњ дл€ новоњ роботи знань, ум≥нь та навичок, не в забезпеченн≥ адекватноњ п≥дготовки дорослоњ людини до виробничих функц≥й. «авданн€м дозв≥ллЇвоњ роботи з безроб≥тними Ї спри€нн€ набуттю вм≥нь ви€вл€ти своњ прихован≥ можливост≥ та профес≥йно-осв≥тн≥ потреби й мотиви, бачити проблему ≥ визначати шл€хи њњ вир≥шенн€, позитивно мотивувати потребу до самовдосконаленн€ та самовихованн€, самореал≥зац≥њ та самоосв≥ти, до розвитку зд≥бност≥ адаптуватис€ в сучасному св≥т≥.

√оловною метою осв≥тн≥х процес≥в у дозв≥ллЇв≥й сфер≥ Ї розвиток гармон≥йноњ особистост≥. Ќатом≥сть, сучасна соц≥ально-осв≥тн€ ситуац≥€ в заруб≥жних крањнах досить часто характеризуЇтьс€: прагматичн≥стю осв≥тн≥х запит≥в, що досить негативно позначаЇтьс€ на культурних аспектах зм≥стовност≥ навчанн€; споживацькою ор≥Їнтац≥Їю людини, що зменшуЇ значим≥сть сусп≥льноњ та громад€нськоњ позиц≥њ особистост≥; пасивн≥стю осв≥тн≥х потреб, що гальмуЇ творчу активн≥сть дорослоњ людини.

¬рахуванн€ специф≥ки дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ з дорослими дозвол€Ї оптим≥зувати в≥дносини окремоњ особистост≥ й сусп≥льства. “ому, орган≥зовуючи дозв≥ллЇв≥ заходи дл€ вир≥шенн€ профес≥йних проблем дорослоњ людини та поглибленн€ њњ осв≥ти, необх≥дно враховувати, що:

ü доросла людина в≥д≥граЇ пров≥дну роль у профес≥йно-адаптац≥йному процес≥;

ü доросла людина Ї самост≥йною, незалежною ≥ в≥льною у своЇму вибор≥;

ü доросла людина волод≥Ї набутим уже соц≥альним, культурним, профес≥йним досв≥дом;

ü доросла людина маЇ профес≥йн≥ проблеми, €к≥ необх≥дно вир≥шувати;

ü дозв≥ллЇва д≥€льн≥сть дорослоњ людини залежить в≥д просторових, часових, побутових, соц≥альних чинник≥в, що можуть спри€ти розвитку особистост≥ або значно його стримувати.

 

Ќеформальна осв≥та в межах дозв≥ллЇвоњ сфери маЇ р€д позитив≥в:

Ø осв≥тн≥ послуги дозв≥ллЇвих установ мають оптимальний часовий режим, що в≥дпов≥даЇ ≥ндив≥дуальним бажанн€м особистост≥;

Ø багатоман≥тн≥ осв≥тн≥ форми дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ дозвол€ють доросл≥й людин≥ обрати найоптимальн≥ший дл€ себе вар≥ант;

Ø увага акцентуЇтьс€ не лише на профес≥йному зростанн≥, що значно звужуЇ можливост≥ духовного удосконаленн€ особистост≥, а на гуман≥тарно-особист≥сн≥й ор≥Їнтац≥њ;

Ø осв≥тн≥ програми, реал≥зуючись в межах дозв≥ллЇвоњ сфери, не запрограмован≥ на конкретне профес≥йне забезпеченн€, вони характеризуютьс€ гнучк≥стю, моб≥льн≥стю, врахуванн€м ≥нтерес≥в кл≥Їнта;

Ø осв≥тн≥ форми дозв≥ллЇвоњ сфери зор≥Їнтован≥ на практичний результат;

Ø дозв≥ллЇва д≥€льн≥сть задовольн€Ї потребу дорослоњ людини у профес≥йному та неформальному сп≥лкуванн≥.

ќсв≥тн€ дозв≥ллЇва д≥€льн≥сть дорослих Ц це важливий чинник соц≥ального захисту людини, передумова њњ усв≥домленоњ активноњ громад€нськоњ позиц≥њ. «авд€ки неперервн≥й осв≥т≥ доросл≥ мають свободу вибору трудовоњ д≥€льност≥, можуть зм≥нювати профес≥ю в≥дпов≥дно до своњх бажань, потреб та ≥нтерес≥в, оволод≥вати новими технолог≥€ми. Ќеперервна осв≥та дозвол€Ї людин≥ конструювати свою життЇд≥€льн≥сть, бути внутр≥шньо моб≥льною та гнучкою, ур≥зноман≥тнювати своЇ житт€, розум≥ти Уц≥нност≥ самовдосконаленн€Ф.

ѕотреба в осв≥тньому потенц≥ал≥ дозв≥ллЇвоњ сфери в заруб≥жних крањнах зумовлена: загальним ускладненн€м сусп≥льного житт€, що породжуЇ у дорослоњ людини в≥дчутт€ соц≥альноњ невизначеност≥ та незахищеност≥; розширенн€м вид≥в людськоњ життЇд≥€льност≥; р≥зким скороченн€м ефективност≥ здобутоњ ран≥ше профес≥њ; зростанн€м соц≥альних вимог до дорослоњ людини.

–азом з тим, дозв≥ллЇва д≥€льн≥сть, спр€мована на розкритт€ та розвиток осв≥тнього потенц≥алу дорослоњ людини, потребуЇ подальшого збагаченн€ науково-методичного ≥нструментар≥ю. Ќевивченими лишаютьс€ ≥ питанн€ соц≥ально-культурних особливостей осв≥ти дорослих; специф≥ки осв≥тн≥х технолог≥й дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ з ц≥Їю категор≥Їю населенн€; ≥сторико-теоретичн≥ основи дозв≥ллЇвоњ роботи з дорослими.

Ќа зм≥цненн€ внутр≥шн≥х ресурс≥в дорослоњ людини спр€мован≥ ф≥зкультурно-оздоровч≥ та рекреац≥йн≥ форми дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥, що виконують соц≥альн≥ та культурн≥ (естетичн≥, комун≥кативн≥, етичн≥, виховн≥) функц≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д медичних та спортивних орган≥зац≥й, що мають на мет≥ лише л≥куванн€ людини в≥д хвороб у першому випадку та вихованн€ профес≥йних спортсмен≥в Ц у другому, спортивно-оздоровч≥ заходи набули значноњ попул€рност≥ серед заруб≥жноњ громадськост≥.

Ќа сучасному етап≥ ф≥зкультурно-оздоровча робота Ї пров≥дним напр€мом дозв≥ллЇвоњ та рекреац≥йноњ д≥€льност≥ парк≥в, клуб≥в, культурно-спортивних комплекс≥в, рекреац≥йних заклад≥в. ¬она покликана спри€ти ф≥зичному оздоровленню особистост≥, розвитку активного в≥дпочинку, попул€ризац≥њ здорового способу житт€. ‘≥зкультурно-оздоровча д≥€льн≥сть у структур≥ дозв≥лл€ маЇ р€д специф≥чних ознак: п≥дкреслено оздоровчий характер; врахуванн€ р≥зноман≥тност≥ умов житт€ та потреб соц≥ально-демограф≥чних груп; оптимальне поЇднанн€ р≥зних вид≥в спорту; демократичн≥сть форм ф≥зкультурно-оздоровчоњ роботи; необовТ€зков≥сть систематичного в≥дв≥дуванн€ спортивних заклад≥в; доступн≥сть спортивних центр≥в, майданчик≥в та пав≥льйон≥в. ” багатьох спортивних клубах Ї додатков≥ послуги, що приваблюють в≥дв≥дувач≥в Ц спортивн≥ магазини, масажн≥ та косметолог≥чн≥ каб≥нети, дит€ч≥ к≥мнати, камери схову. “ак≥ послуги можуть приносити досить пристойн≥ прибутки спортивному закладу. ѕопул€рн≥стю користуютьс€ й культурно-дозв≥ллЇв≥ заходи у спортивних комплексах: св€ткуванн€ с≥мейних под≥й, корпоративн≥ веч≥рки, розважальн≥ програми, вечори в≥дпочинку.

ќрган≥зац≥€ масовоњ спортивноњ роботи в р≥зних крањнах св≥ту зд≥йснюЇтьс€ з урахуванн€м м≥сцевих традиц≥й, звичањв, умов житт€. “ак, у япон≥њ спортивн≥ гуртки та культурно-спортивн≥ комплекси функц≥онують переважно при п≥дприЇмствах, приватних ф≥рмах, корпорац≥€х. ¬ Ќ≥меччин≥ особлив≥стю вважаЇтьс€ створенн€ умов дл€ зайн€тт€ ф≥зкультурою у спортивних добров≥льних орган≥зац≥€х, членами €ких Ї майже половина населенн€ крањни. ¬ —Ўј орган≥зац≥€ спортивноњ д≥€льност≥ концентруЇтьс€ переважно навколо навчальних установ (шк≥л, коледж≥в, ун≥верситет≥в).

ѕон€тт€ Успорт в≥льного часуФ (Freizeitsport) формуЇтьс€ у Ќ≥меччин≥ в друг≥й половин≥ ’’ стол≥тт€ ≥ пропагуЇтьс€ €к Укорисна дл€ ф≥зичного та морального здоровТ€ розвагаФ, Уджерело задоволенн€ та радост≥Ф. —портивне дозв≥лл€ (спорт в≥льного часу), на в≥дм≥ну в≥д профес≥йноњ спортивноњ д≥€льност≥, ор≥ЇнтуЇтьс€ не на спортивн≥ дос€гненн€, а на задоволенн€ спортивних нахил≥в та бажань людини у в≥льний час. —портивн≥ зайн€тт€ на дозв≥лл≥ спр€мован≥ на задоволенн€ потреб людини у в≥льному вибор≥ вид≥в такоњ д≥€льност≥, в активному в≥дпочинку, у прагненн≥ до ф≥зичного удосконаленн€ та зм≥цненн€ власного здоровТ€, у пошуку середовища дл€ сп≥лкуванн€.

Ќатом≥сть, в япон≥њ основними мотивами до зан€ть спортом у в≥льний час Ї в≥дновленн€ працездатност≥, самоствердженн€, самовдосконаленн€. ѕон€тт€ УспортФ в≥доме в крањн≥ лише з 1868 року, що повТ€зано з виходом япон≥њ з феодальноњ само≥зол€ц≥њ та перенесенн€м у €понську культуру зах≥дних традиц≥й. ƒо цього часу ф≥зичними вправами займалис€ переважно самурањ та борц≥ сумо. ¬же 1872 року уроки ф≥зкультури зТ€вл€ютьс€ в шк≥льних навчальних програмах ≥ грунтуютьс€ на швейцарському та американському досв≥д≥. японська асоц≥ац≥ю любительського спорту створена 1928 року, п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни значного поширенн€ набувають спортивн≥ клуби, що поступово переход€ть у п≥дпор€дкуванн€ торгових та промислових ф≥рм. «годом в япон≥њ формуЇтьс€ Укорпоративний спортФ, що спричин€Ї по€ву бейсбольний, волейбольний, хокейних, футбольних асоц≥ац≥й та л≥г.

√оловним завданн€м спортивних клуб≥в на п≥дприЇмствах та корпорац≥€х стаЇ не ст≥льки зм≥цненн€ здоровТ€ та дос€гненн€ вищих результат≥в, ск≥льки розвиток командного духу, сп≥лкуванн€, зм≥цненн€ Ус≥мейнихФ основ менеджменту. « середини ’’ ст. в крањн≥ культивуютьс€ так≥ види спорту, €к бейсбол, сумо, футбол, гольф, боул≥нг, бокс, тен≥с, ресл≥нг. « 90-х рок≥в ’’ стол≥тт€ €понц≥ надають перевагу футболу, плаванню, гр≥ у тен≥с, внасл≥док чого будуютьс€ численн≥ спортивн≥ комплекси. Ќе забувають €понц≥ ≥ про своњ традиц≥њ, займаючись карате, дзюдо, кендо, айк≥до, кюдо та ≥ншими видами спорту. “ак, в япон≥њ нараховуЇтьс€ б≥льше 10 тис€ч дзьодо (тренувальних зал≥в дл€ дзюдо).

–уш≥йною силою любительського спорту в крањн≥ Ї студентська молодь. ћ≥ж ун≥верситетами крањни щороку провод€тьс€ —окейсен (змаганн€ з баскетболу, гребл≥, легкоњ атлетики), ’аконе ек≥ден (марафонська естафета в≥д “ок≥о до ’аконе й назад), —омейсен (змаганн€ з регб≥), турн≥р ун≥верситет≥в  анто з футболу. ќздоровчими видами спорту займаЇтьс€ 68% дорослого населенн€. –азом з тим, необх≥дно зазначити, що з 1997 по 2001 р≥к через економ≥чн≥ труднощ≥ в крањн≥ припин€ють свою д≥€льн≥сть б≥льше 200 спортивних клуб≥в.

—еред н≥мецьких любител≥в спорту в≥льного часу попул€рн≥ катанн€ на ковзанах та лижах, спортивн≥ танц≥, плаванн€, р≥зноман≥тн≥ види оздоровчоњ г≥мнастики, спортивн≥ ≥гри (футбол, хокей, волейбол, тен≥с), туристичн≥ прогул€нки. ≤рландц≥ ж надають перевагу таким видам спорту, €к спортивна хода, плаванн€, њзда на велосипед≥, гра у футбол, гольф, б≥ль€рд. јмериканц≥ полюбл€ють гру в гольф, тен≥с, б≥ль€рд. Ќайпопул€рн≥шими видами спорту серед англ≥йц≥в Ї плаванн€, рибальство, футбол, дартс, б≥ль€рд.

«авданн€ фах≥вц€ дозв≥ллЇвоњ сфери пол€гаЇ не в тому, щоб члени спортивних обТЇднань дос€гли значних спортивних результат≥в, а щоб створити веселу й дружню атмосферу в спортивних групах, стимулювати учасник≥в до спортивноњ д≥€льност≥, спрощуючи правила гри, використовуючи спортивне обладнанн€, можливост≥ безпосереднього сп≥лкуванн€.

—портивному дозв≥ллю в будь-€к≥й крањн≥ недостатньо прид≥л€ють увагу через брак часу, в≥дсутн≥сть кошт≥в, належних умов дл€ спортивних зан€ть.

—портивн≥ клуби, добров≥льн≥ обТЇднанн€ та асоц≥ац≥њ, культурно-спортивн≥ комплекси, збагачують форми своЇњ д≥€льност≥, працюючи у вих≥дн≥, св€та, в≥дпускний пер≥од, впливаючи при цьому на житт€ особистост≥, њњ соц≥альну повед≥нку та здоровТ€. Ќаприклад, наприк≥нц≥ 90-х рок≥в у јвстрал≥њ набуваЇ розвитку програма Ујктивна јвстрал≥€Ф. ѓњ ≥н≥ц≥аторами були департаменти охорони здоровТ€, спорту та рекреац≥њ, департамент у справах с≥мТњ, австрал≥йська спортивна ком≥с≥€. ќсновне завданн€ програми - зм≥нити ставленн€ населенн€ крањни до ф≥зичноњ активност≥, покращити €к≥сть спортивно-оздоровчих та культурно-спортивних послуг, розкрити й розвинути ф≥зичний потенц≥ал особистост≥. ÷≥льовою аудитор≥Їю програми стали люди в≥ком в≥д 25 до 60 рок≥в, зац≥кавлен≥ в тому, щоб бути активн≥шими ≥ мати максимальну користь дл€ здоровТ€ за допомогою ф≥зичноњ культури ≥ спорту. –ух Ујктивна јвстрал≥€Ф маЇ на мет≥: забезпечити доступн≥сть зан€ть спортом дл€ будь-€коњ людини, незалежно в≥д њњ в≥ку, м≥сц€ народженн€ та проживанн€, в≥роспов≥данн€; надати право вибору вид≥в спортивних зан€ть в≥дпов≥дно до можливостей, ≥нтерес≥в та бажань особистост≥; спри€ти в орган≥зац≥њ ф≥зично-активного образу житт€; забезпечити €к≥сну орган≥зац≥ю та максимальну безпеку зан€ть; максимально зб≥льшити к≥льк≥сть ос≥б, €к≥ систематично займатимутьс€ спортивною д≥€льн≥стю та оздоровчою ф≥зкультурою; спри€ти розвитку культурно-спортивного обслуговуванн€; формувати громадську думку про активну участь в спортивно-масов≥й робот≥.

¬ реал≥зац≥њ проекту беруть участь ур€дов≥ та неур€дов≥ структури, що працюють в таких напр€мах, €к спорт, рекреац≥€ в громад≥, ф≥тнес, рекреац≥€ на св≥жому пов≥тр≥, осв≥та, охорона здоровТ€, м≥сцеве самоуправл≥нн€.

ѕоширеними в заруб≥жних крањнах Ї й Упромислов≥Ф клуби, головне завданн€ €ких Ц розвиток дозв≥ллЇвих ≥нтерес≥в ≥ творчих зд≥бностей член≥в клубу (прац≥вник≥в компан≥њ) дл€ збагаченн€ њх житт€, в≥дновленн€ ф≥зичних та ≥нтелектуальних сил. ƒозв≥ллЇв≥ заклади при п≥дприЇмствах, корпорац≥€х, компан≥€х, ф≥рмах забезпечують ≥нтереси €к орган≥в управл≥нн€ орган≥зац≥€ми (формуванн€ певних стереотип≥в повед≥нки, створенн€ системи ц≥нн≥сних ≥ соц≥ально-культурних переваг, УкультуриФ своЇњ ф≥рми дл€ використанн€ творчого потенц≥алу особистост≥, акцентуванн€ на моральних стимулах прац≥), так ≥ окремоњ людини (пол≥пшенн€ ф≥зичного й морального стану ≥ндив≥да, ефективний в≥дпочинок у с≥мейному кол≥, налагодженн€ взаЇморозум≥нн€ м≥ж людьми).

Ќа думку представник≥в кер≥вних орган≥в, така пол≥тика п≥дприЇмств забезпечуЇ ≥ндив≥да умовами роботи, зм≥цнюЇ колектив, його моральний кл≥мат, Ї запорукою соц≥ально-психолог≥чноњ стаб≥льност≥, п≥двищуЇ ефективн≥сть виробництва. “ипи промислових клуб≥в розр≥зн€ютьс€ за њх масштабами (в≥д У≥ндустр≥альних г≥гант≥вФ до невеличких клуб≥в м≥сцевих промисловц≥в), за програмами клубноњ д≥€льност≥ (в≥д однопроф≥льних до таких, що пропонують б≥льше 30 вид≥в д≥€льност≥), за ф≥нансуванн€м (на повному утриманн≥ компан≥њ, на частковому, на спонсорськ≥ кошти).

–обота промислового клубу залежить ≥ в≥д типу та масштаб≥в ф≥рми, характеру њњ д≥€льност≥, ф≥нансових та ф≥зичних ресурс≥в. Ќаприклад, промисловий клуб Ўелл Ћенсбер≥ (¬еликобритан≥€) волод≥Ї великою земельною д≥л€нкою, будинком в≥дпочинку на вод≥, надаЇ клубн≥ послуги в торговельному та рекреац≥йному центрах, маЇ спортивн≥ майданчики, корти дл€ сквоша, театр, територ≥ю дл€ зан€ть мисливством, басейн. Ќа сьогодн≥ клуб нараховуЇ понад 11 тис€ч член≥в.

«авданн€ УпромисловихФ клуб≥в можуть зм≥нюватис€, однак њх головна мета Ц забезпечити можливост≥ дл€ орган≥зац≥њ дозв≥лл€ прац≥вник≥в конкретноњ компан≥њ. –азом з тим, анал≥з д≥€льност≥ промислових клуб≥в показав, що њх в≥дв≥дуЇ незначна к≥льк≥сть службовц≥в, залишаючи нереал≥зованими дозв≥ллЇв≥ можливост≥ клубу. “ому багато практик≥в вважають доц≥льним використанн€ таких дозв≥ллЇвих заклад≥в не лише прац≥вниками компан≥њ, а й громадськ≥стю: У¬еликий злочин..., коли €к≥сн≥ послуги просто не використовуютьс€ людьми в спортивних клубах компан≥њ.  оли таке в≥дбуваЇтьс€, потр≥бно пропонувати послуги вс≥й громад≥. ∆ахлива тенденц≥€ сьогоденн€ Ц чути про те, що багато промислових клуб≥в припин€ють своЇ ≥снуванн€. ƒе€к≥ ф≥рми нав≥ть продають незабудован≥ земл≥, не використовуючи њх з рекреац≥йною метоюФ. ѕроблемами такоњ сп≥впрац≥ Ї практичн≥ аспекти д≥€льност≥ заклад≥в (безпека прац≥вника, охорона, утриманн€ персоналу, юридичн≥ та страхов≥ питанн€); промислове дозв≥ллЇве обслуговуванн€ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д общинного дозв≥лл€ певною замкнен≥стю, приналежн≥стю до невеликоњ соц≥альноњ групи.

” зв≥т≥ досл≥дницькоњ групи, створеноњ на замовленн€ спортивноњ ради ¬еликобритан≥њ дл€ вивченн€ общинного та промислового дозв≥лл€, зазначаЇтьс€: У–озвиток соц≥ального плануванн€, покращанн€ €кост≥ житт€, забезпеченн€ рекреац≥йних послуг дл€ службовц≥в не Ї функц≥Їю лише приватноњ або громадськоњ промисловост≥, ними можуть користуватис€ та насолоджуватис€ вс≥Ф.

—еред чинник≥в, що впливають на створенн€ кер≥вництвом компан≥њ чи ф≥рми промислових клуб≥в, на думку заруб≥жних вчених, Ї, передус≥м, так≥:

Ø ф≥лантроп≥€ €к зац≥кавлен≥сть добробутом та €к≥стю житт€ прац≥вника;

Ø п≥дтримка працездатност≥ прац≥вника €к потреби бути ф≥зично й психолог≥чно готовим до максимальноњ в≥ддач≥, дл€ цього в багатьох заруб≥жних крањнах робочий час чергуЇтьс€ з ф≥зичними вправами, так званими Уперервами на г≥мнастикуФ, €к≥, на думку окремих досл≥дник≥в, спри€ють зростанню виробництва до 25%;

Ø скороченн€ плинност≥ кадр≥в внасл≥док њх рац≥онального добору;

Ø ≥м≥дж та престиж ф≥рми €к елементи б≥знесовоњ та рекламноњ д≥€льност≥ компан≥њ;

Ø вимоглив≥сть прац≥вник≥в компан≥њ до њњ кер≥вництва щодо орган≥зац≥њ дозв≥ллЇвоњ та рекреац≥йноњ д≥€льност≥.

Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що дозв≥ллЇва система, дозв≥ллЇв≥ структури та форми Ї ефективними за умови врахуванн€ культурноњ специф≥ки, тенденц≥й розвитку соц≥ально-культурноњ сфери, усв≥домленн€ культурних ц≥нностей та значень громадськ≥стю ≥ спри€ють культурн≥й ≥дентиф≥кац≥њ дорослого населенн€, в≥дродженню повноц≥нного духовного житт€ в сусп≥льств≥.

Ќе можна забувати ≥ про недол≥ки, притаманн≥ дозв≥ллЇв≥й сфер≥ заруб≥жж€. ќсновними перепонами на шл€ху дозв≥ллЇвого розвитку дорослоњ людини, що пост≥йно турбують заруб≥жних фах≥вц≥в, можна назвати так≥: соц≥альна дискрим≥нац≥€ €к перешкода дл€ участ≥ населенн€ в культурних заходах; Уодомашненн€Ф дозв≥лл€ €к результат ослабленоњ св≥домост≥ сусп≥льних звТ€зк≥в; урбан≥зац≥€, ≥ндустр≥ал≥зац≥€, що визначають характер дозв≥ллЇвоњ ≥нфраструктури без урахуванн€ потреб населенн€; в≥дх≥д дорослого населенн€ в≥д сучасноњ культури та культурноњ спадщини; стагнац≥€ багатьох дозв≥ллЇвих орган≥зац≥й, що обмежуютьс€ окремими видами д≥€льност≥; комерц≥ал≥зац≥€ культурного простору та ≥нформац≥йне перевантаженн€, що породжують в≥дчуженн€ людини; недостатн€ к≥льк≥сть дозв≥ллЇвих заход≥в дл€ с≥мейного дозв≥лл€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 843 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

725 - | 645 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.035 с.