Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€ дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в з дев≥антною повед≥нкою.




ќстанн≥м часом тема вчиненн€ злочин≥в молоддю становитьс€ все б≥льш актуальною. —тр≥мких оберт≥в набираЇ деградац≥€ молодого покол≥нн€ нашого сусп≥льства. ¬ пошуках шл€х≥в реал≥зац≥њ свого потенц≥алу, молодь дедал≥ част≥ше стала вчин€ти злочини.

«азвичай нею зд≥йснюютьс€ б≥льш т€жк≥ проступки Ц вбивства, насильницьк≥ злочини, умисне нанесенн€ т€жких т≥лесних ушкоджень, що обумовлюютьс€ великою к≥льк≥стю в≥льного часу.

¬≥льний час маЇ св≥й соц≥альний контекст. Ћюдина належить до формальних та неформальних форм сусп≥льного житт€ (с≥мТ€, трудовий колектив, клуби, орган≥зац≥њ). ¬важаЇтьс€, що розд≥л€ючи м≥ж ними час, особа визначаЇ свою сусп≥льну значим≥сть. ¬≥льний час ≥ факт його використанн€ створюють в≥дчутт€ псих≥чного спокою особистост≥, що в свою чергу Ї основним елементом зниженн€ агресивност≥ молод≥, а разом з тим ≥ р≥вн€ злочинност≥. “ак, за статистикою ћ¬—, 62% вс≥х злочин≥в в ”крањн≥ вчин€Їтьс€ особами у в≥ц≥ 16-29 рок≥в. ѕроблема залишаЇтьс€ актуальною ще й тому, що к≥льк≥сть засуджених п≥дл≥тк≥в (14-16 рок≥в) та молод≥ складаЇ понад 50% в≥д загальноњ к≥лькост≥ засуджених.  ожен другий злочин неповнол≥тн≥х - т€жкий. «ростаЇ злочинн≥сть серед д≥вчат. Ќа 20% зб≥льшилас€ рецидивна злочинн≥сть.

«вичайно, важливе м≥сце у подоланн≥ злочинност≥ займаЇ проведенн€ проф≥лактичноњ роботи, вт≥м, оск≥льки п≥сл€ зак≥нченн€ школи роль педагог≥чного вихованн€ вичерпуЇтьс€, на виховн≥ процеси молод≥ стаЇ майже неможливо впливати. ќсновним напр€мком запоб≥ганн€ злочинност≥ тод≥ Ї орган≥зац≥€ в≥льного часу молод≥, його унормован≥сть.

¬ контекст≥ даноњ проблеми компонентами зародженн€ дев≥антноњ повед≥нки Ї:

в≥дсутн≥сть педагог≥чного впливу, проблемн≥ ситуац≥њ й життЇв≥ кризи, хибне ставленн€ до житт€, неправильно сформований св≥тогл€д, негативн≥ емоц≥њ. Ќайб≥льш загальним алгоритмом у формуванн≥ дев≥антноњ повед≥нки Ї: спос≥б проведенн€ дозв≥лл€ Ц виб≥р кола друз≥в Ц спр€мован≥сть розвитку особистост≥.

ќдн≥Їю з основних детерм≥нант злочинност≥ молод≥ Ї в≥дсутн≥сть зайн€тост≥. ўодо неповнол≥тн≥х, то незважаючи на значну к≥льк≥сть в≥льного часу п≥сл€ школи, б≥льш≥сть старшокласник≥в не в≥дв≥дують осв≥тн≥й заклад ≥ надають перевагу сумн≥вним компан≥€м, проведенню часу з друз€ми, в соц≥альних мережах.  р≥м того, у звТ€зку ≥з ф≥нансовою неспроможн≥стю батьк≥в, спостер≥гаЇтьс€ неможлив≥сть реал≥зац≥њ захоплень п≥дл≥тк≥в, њх ≥нтерес≥в. ѕроблемою в даному випадку Ї пог≥ршенн€ р≥вн€ орган≥зац≥њ дозв≥лл€, його пасивн≥сть, в≥дсутн≥сть соц≥ального й с≥мейного контролю за часом д≥тей.

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ школи, зазвичай особи, з б≥дних с≥мей, €ким не вдалос€ працевлаштуватись, згодом попадають в коло зац≥кавленост≥ правоохоронних орган≥в. ” пер≥од в≥дсутност≥ роботи, соц≥альноњ незабезпеченост≥, економ≥чноњ нестаб≥льност≥, молодь вливаЇтьс€ в колективи ≥снуючих субкультур, €к≥ останн≥м часом характеризуютьс€ по€вою р≥зних теч≥й ≥ напр€м≥в. ≤ хоч формуванн€ њх супроводжуЇтьс€ ≥снуванн€м будь - €коњ сусп≥льноњ формац≥њ, тенденц≥Їю сьогодн≥шньоњ Ї крайн≥й про€в повед≥нкових дев≥ац≥й, форм њх вираженн€. ƒев≥ац≥њ Ц насл≥дки не ст≥льки соц≥ально-економ≥чних деформац≥й, ск≥льки в≥дсутност≥ виховних, коли спостер≥гаЇтьс€ зм≥на ц≥нн≥сних ор≥Їнтир≥в через прид≥ленн€ б≥льшоњ уваги матер≥альному ≥ ф≥нансовому забезпеченню ≥ меншоњ Ц моральному й духовному розвитков≥.

¬ результат≥ пошук≥в зайн€тост≥, способ≥в своЇњ реал≥зац≥њ, через низьку силу вол≥, в≥дсутн≥сть п≥дтримки з боку близьких, досить часто молодь руйнуЇ позитивн≥ соц≥альн≥ звТ€зки ≥ виходить з неблагополучноњ ситуац≥њ асоц≥альним шл€хом. “ак в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ дев≥антних стереотип≥в повед≥нки, а з часом - ≥ њх закр≥пленн€ через в≥дсутн≥сть позитивних вплив≥в ≥з сторони сусп≥льства.

‘ормуванн€ дев≥антних форм повед≥нки в сфер≥ дозв≥лл€ в≥дбуваЇтьс€ через брак ≥нформац≥њ про „уже, через досв≥д упередженост≥, через прихований зм≥ст певноњ культурноњ традиц≥њ, зрештою Ц через обмежен≥сть кругозору та досв≥ду. ¬оно даЇ свою в≥дпов≥дь на потенц≥альне ≥ актуальне вторгненн€ до життЇвого простору „ужого. ѕри цьому це „уже зовс≥м не обовТ€зково повинно бути б≥льш сильним, воно може бути слабким, беззахисним. ¬≥д цього не зм≥нюЇтьс€ вороже ≥ нав≥ть агресивне ставленн€ до нього.

“аким чином, неадекватн≥сть д≥й ≥ вчинк≥в ≥ндив≥д≥в у сфер≥ дозв≥лл€, њх деструктивне мисленн€ дають п≥дстави говорити про њхню культурну деградац≥ю, про в≥дсутн≥сть соц≥альних ≥ культурних компетентностей, без €ких людина не може ≥снувати у в≥дкритому сусп≥льств≥. ≤ саме культура дозв≥лл€, на нашу думку, передбачаЇ вм≥нн€ зд≥йснювати виб≥р м≥ж конструктивними та деструктивними тенденц≥€ми та пропозиц≥€ми св≥ту розваг ≥ ставати на захист загальнолюдських ц≥нностей.

ќрган≥зац≥€ дозв≥ллЇвоњ д≥€льност≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в з дев≥антною повед≥нкою спр€мована перш за все на проф≥лактику дев≥антноњ повед≥нки.

—оц≥альна проф≥лактика − д≥€льн≥сть, спр€мована на запоб≥ганн€ виникненню, поширенню чи загостренню негативних соц≥альних €вищ та њх небезпечним насл≥дкам. ¬≥дпов≥дно створюютьс€ заходи, спр€мован≥ на три р≥вн≥ проф≥лактики:

− первинна проф≥лактика − д≥€льн≥сть, спр€мована на попередженн€ виникненн€ та поширенн€ певного негативного €вища та проблем, пов'€заних ≥з ним;

− вторинна проф≥лактика − д≥€льн≥сть, спр€мована на попередженн€ загостренн€ негативних €вищ та њх насл≥дк≥в, на запоб≥ганн€ поглибленню соц≥альноњ дезадаптац≥њ ос≥б, €ким властива асоц≥альна чи небезпечна повед≥нка;

− третинна проф≥лактика − робота, спр€мована на попередженн€ рецидив≥в асоц≥альноњ або небезпечноњ повед≥нки серед ос≥б, €ким така повед≥нка була властива ран≥ше.


—ем≥нарське зан€тт€ є 14





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 386 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

793 - | 730 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.