Лекции.Орг


Поиск:




Форми дозвіллєвої діяльності дітей та підлітків.




1) Юний технік вдома. Технічні іграшки-конструктори, авіаційні моделі і саморобки приваблюють дітей. І це зрозуміло. З раннього дитинства дитина спостерігає техніку – трактори і комбайни, автомобілі й трамваї – все те, що надійно увійшло у наше життя.

Звичайну цікавість дітей і інтерес до техніки треба підтримувати і розвивати. На питання дітей потрібно намагатися дати зрозумілу і правильну відповідь.

Відповіді на питання з різних областей техніки діти можуть знайти в книгах. Щороку видається багато гарних, яскравих книжок по техніці для дітей молодшого шкільного віку.

Знайомство з технікою по книгах та механічних іграшках корисно і цікаво, але більше захоплює дітей діяльність зі справжньою, хоча б і простішою технікою. Найбільш доступна для самостійної діяльності дітей 10-11 років «побутова» техніка. Діти спостерігають, як батько чи брат ремонтує праску, розбирає і чистить велосипед. При цьому дорослі не повинні відмахуватися від запитань дітей, а намагатися пояснити їм влаштування праски, призначення її елементів, причини несправностей.

Потрібно не тільки розповідати, але й дати дитині спробувати самій виконати частину роботи, хоч це, звичайно, дещо затримає її закінчення.

Працюючи разом з дітьми, розповідаючи, допомагаючи та радячи їм, потрібно весь час давати дітям змогу самим подумати, внести свої власні пропозиції, одним словом сприяти розвитку технічної творчості дитини.

Треба поступово привчати дітей працювати різними інструментами. Добре, якщо є можливість виділити спеціальне «робоче» місце для інструментів та матеріалів, де юний технік міг би займатися улюбленою справою.

2 ) Читання книг. З приходом дитини до школи читання книг починає займати велике місце в її дозвіллі. До кінця 1 класу учні починають самостійно читати, їм дозволяють брати книги в шкільній бібліотеці. У багатьох дітей з’являється власна домашня бібліотека. Діти розповідають один одному прочитані книги. Їм хочеться бути схожими на улюблених героїв.

Всі батьки знають про користь читання, тому сповна виправдовується їхня тривога, якщо дитина не любить книг. «Що треба робити, щоб дитина полюбила читати книги? – часто запитують вони. – Ми купуємо багато книг, а син і не дивиться на них».

Звичайно, помиляються ті батьки, які вважають, що варто лише купити книгу, як вона відразу сподобається дитині. З боку батьків варто звертати більше уваги до читання молодшого школяра, допомагати і керувати його читанням. Треба навчити дітей любити книгу.

Що ж їм читати?

Більшість молодших школярів полюбляє читати. Але самі вибрати собі книгу вони не можуть. Тому дуже важливо, щоб дорослі слідкували за підбором книг для дитячого читання.

Деякі батьки помилково думають, що за читанням дітей повинні слідкувати вчитель і бібліотекар, а роль батьків у цій справі невелика. Дійсно, і вчитель і бібліотекар слідкують за читанням дітей, але не завжди вони можуть відмежувати учнів від книг, що призначені не для них. Діти можуть отримати книгу від товариша по класу, від старших дітей в дворі та на вулиці. Тільки спільні зусилля бібліотекаря, вчителів та батьків можуть вплинути на правильний розвиток дитячого читання.

Для кожного дитячого віку існують списки рекомендованої літератури. В ці списки внесені твори художньої та науково-популярної літератури, книги класиків та сучасних письменників.

Батьки повинні слідкувати, щоб до дитячих рук потрапляли книги, що призначені для їх віку. Марно деякі батьки пишаються тим, що їх діти з задоволенням читають «дорослі» книги. «Забігання вперед» шкідливе, тому що молодші школярі не можуть цілком зрозуміти всю глибину твору. Вони сприймають його поверхнево, слідкують головним чином за розвитком сюжету і схвачують лише основний зміст книги.

Слідкуючи за читанням дітей, треба обов’язково прагнути до того, щоб книги були різноманітної тематики. Казки, оповідання про тварин і рослин, пригоди, оповідання про війну, про музику, мистецтво.

Підбираючи книги для дітей, треба також враховувати їхні індивідуальні особливості. Діти, особливо хлопчики, часто захоплюються лише пригодницькою літературою. Цей потяг до пригод, гострих, захоплюючих сюжетів цілком зрозумілий, але потрібно спрямовувати його в потрібне русло.

Особливо слід звернути увагу на розвиток у дітей інтересу до науково-популярної літератури.

Як заохотити дитину до читання?

Батьки повинні допомогти дитині розвинути техніку читання. Для цього треба частіше вправлятися з ними в читанні вголос, щоб дорослі могли контролювати правильність читання.

Іноді діти не люблять читати тому, що їх перші самостійні книги були сумними, вони не зачепили ні думки, ні почуття дитини, пройшли повз її свідомості. Тому батькам треба бути особливо уважними до підбору перших книг для самостійного читання. Книги мають бути з яскравими ілюстраціями, не великі по об’єму, щоб дитина могла швидко прочитати їх.

У вихованні любові до книги у дітей молодшого шкільного віку можуть відіграти позитивну роль і незначні на перший погляд зовнішні моменти. Так, наприклад, своя власна бібліотека, поличка для книг, можливість обмінюватися книгами з друзями – все це викликає у дітей інтерес до книг.

Для того, щоб привчити дітей самостійно читати, можна використовувати наступний прийом. Хто-небудь з дорослих починає читати книгу дитині, але на самому цікавому місці перестає читати вголос. Захоплена подіями в книзі і бажанням дізнатися, що відбудеться з героями далі, дитина в більшості випадків продовжує читати самостійно. Дорослі повинні потім запитати її, про що вона прочитала, похвалити за самостійність, виразити надію, що тепер вона завжди сама буде читати.

Виховання любові до книги проходить звичайно швидше і легше в тих сім’ях, де дорослі самі люблять читати, багато говорять про книги, віддають своє дозвілля читанню.

Дуже добре, коли діти розповідають про прочитане. Розповідаючи дитина розвиває своє мовлення, у неї виробляється навичка виділяти головне в книзі. В процесі розповіді більш чітко формується відношення до вчинків героїв, до описування подій.

Дітям 3-4 класів дуже корисно порадити написати відгук про прочитану книгу. В більшості випадків дитина відповідає на питання: про кого чи про що написана книга? Що сподобалося в книзі? Чому? Хто з героїв особливо сподобався? У відгуці обов’язково вказується автор і назва книги.

Дуже добре, якщо в сім’ї практикуються систематичні сумісні читання книг вголос. Це зближує батьків і дітей, допомагає батькам краще пізнати дітей, зрозуміти їх інтереси та захоплення.

В сім’ї виховується культура спілкування з книгою. По-перше, потрібно привчити дітей берегти книгу. Діти мають знати, що книгу не можна кидати, рвати, малювати на ній, заминати кути на сторінках, вирізати з неї малюнки.

Необхідно також привчати дітей дотримуватися основних правил гігієни читання. Діти повинні знати, що очі треба берегти. Не можна читати при слабкому освітленні. Лампа повинна бути з боку лівої руки дитини, світло з неї не повинно падати в очі, а падати лише на поверхню столу, де лежить книга. При читанні слід давати короткий відпочинок очам через кожні 45-50 хвилин.

3) Колекціонування. Діти та підлітки часто захоплюються збиранням різних колекцій. Одні діти збирають листівки, інші – монети, обгортки, мінерали, та інші предмети.

У деяких пристрасть до колекціонування залишається на все життя, у інших – це захоплення минає досить швидко.

Колекції мають збиратися так, щоб вони сприяли розширенню знань дітей, давали їм можливість отримувати нові знання. Колекціонування буде мати пізнавальну цінність в тому випадку, якщо кожен предмет колекції стає об’єктом вивчення і стає засобом ознайомлення з тим широким колом відомостей, які, іноді, стоять над ними.

Якщо дитина збирає колекцію метеликів, важливо, щоб вона не тільки захоплювалась кількістю зібраних екземплярів та їх окрасою, а й знала про те, як живуть метелики, чим живляться, які метелики – шкідники, що вони псують, як народжуються метелики.

Будь-яка колекція потребує систематизації. Марки, що лежать без порядку в коробці, випадкові листівки в альбомі, груда самих гарних камінців – це ще не колекція. Колекцією це стане тоді, коли зібрані матеріали будуть систематизовані. Завдання батьків і полягає в тому, щоб допомогти дітям в цьому, підказати їм, як треба систематизувати зібрані предмети.

Батьки повинні знати і шляхи збагачення колекції. Велике місце в поповненні колекції відводиться обміну. Дуже добре, якщо батьки цікавляться, з ким обмінюється їх дитина, як вона обмінюється, хто у неї друзі-колекціонери.

Правилом всякого колекціонування є акуратність оформлення і послідовність поповнення зібрань. В процесі збирання у дітей повинна виховуватися звичка до порядку, терплячість, вміння долати труднощі в добуванні цінних екземплярів.[12; 17-21]

Прогулянки та походи з дітьми. Діти своє дозвілля проводять на повітрі разом з друзями. Багато цікавих розваг очікує їх в дворі, на вулиці, на бульварі, в парку. Батьки мають знати, з ким товаришує їх дитина. Треба поцікавитися, в які ігри грають діти на дворі, які заняття їх захоплюють, що в них не ладиться, в чому їм потрібно допомогти.

В багатьох міських дворах дозвілля дітей організовують батьки. Вони створюють різноманітні гуртки. Велике місце в організації дозвілля відводиться спортивній роботі. У дворах зусиллями самих дітей будуються спор­тивні майданчики. Багато хто з молодших школярів включаються в заняття спортом. Вони грають в різні спортивні ігри, займаються легкою атлетикою, влаштовують змагання з різних видів спорту.

В багатьох сім’ях батьки i діти зимою разом ходять на каток та на лижні прогулянки. Влітку батьки вчать дітей плавати, кататися на велосипеді. Спільні заняття спортом будуть корисні i батькам. Адже спорт для закріплення здоров'я корисний людям всіх вікових категорій. Добрим видом спорту, доступним кожній сім’ї, є туристичні походи та прогулянки.

Ці прогулянки дають можливості не лише перебувати на свіжому повітрі, а й отримувати нові враження, відомості. В.А. Обручев радив здійснювати «мудрі прогулянки» по своєму району, коли ти дієш не одними ногами, а й думка, і очі, і пам'ять працюють, примічаючи, мислячи, запам'ятовуючи. Під час таких прогулянок батьки можуть повідомити цікаві і корисні відомості про історію рідного села, району, міста. Батьки можуть допомогти добре взнати свої рідні місця. В кожному, навіть самому маленькому місті, є свої визначні місця, вивчення яких може стати захоплюючою справою для всіх членів сім'ї. Прогулянка по місту, селу набуває конкретної мети. Дорослі можуть розповісти про своє місто чи село, про історичні події, які відбувалися в ньому, про архітектурні пам'ятники та будівництво міста, про музеї. Але не завжди батьки передають всі ці знання своїм дітям, вважаючи, що вони про це дізнаються чи в школі, чи самі зможуть вичитати в книгах. Далеко не в усіх дітей прокидається інтерес до самостійного вивчення свого краю. Цей інте­рес треба пробудити, і в цьому батьки можуть зробити багато. Але для цього дорослі повинні подумати над тим, що вони можуть розповісти дітям про своє місто, район чи село, і виділити спеціальний час для прогулянки.

Найчастіше прогулянки всієї сім'ї здійснюються в неділю, коли батьки найбільш вільні.

Деякі батьки вважають,що подібні прогулянки можливі лише в великих містах, де багато історичних, архітектурних, літературних та інших пам'ятників. Це не так. В кожному місті і в селі така прогулянка - екскурсія можлива, зміст її буде змінюватися в залежності від того, що цікавого є в даному районі.

Похід може бути одноденним, а з дітьми 10-11 років і багатоденним, з ночівлею. Маршрут вибирається таким чином, щоб він не був важким для найменшого учасника. Похід потребує доброї підготовки. Дітям дають невеликі доручення, наприклад, підготувати кружки, ложки, сіль, чай, сірники та ін.

В поході діти набувають корисних умінь та навичок. Вміння розпали­ти вогнище, зварити їжу, визначити, де знаходиться південь і північ. Все це дуже знадобиться їм у майбутньому - під час самостійних походів у стар­ших класах, в таборах відпочинку. Під час походів розвивається спостережливість і допитливість дітей, витривалість і винахідливість. В поході виховується характер, витримка, вміння долати труднощі, загартовується організм. [13, 25-27].

Відвідування театру, кіно, музею. Діти, підлітки та молодь - постійні глядачі дитячих та лялькових театрів, цирків, дитячих вистав. Перегляд кінофільмів та вистав має велике значення, тому батьки мають виділити час для того, щоб з дітьми відповідати разом театр чи кіно.

В кожній родині можна зробити такі відвідування радісною подією для дітей. Та не варто зловживати можливістю виходів у кіно чи в театр. Деякі батьки допускають помилку, дозволяючи ходити дітям часто в кіно. Вибираючи для перегляду кінокартину чи виставу, батькам треба подумати про те, чи будуть вони зрозумілі для молодшого школяра. Після відвідування кіно чи театру треба запитати дитину: чи все вона зрозуміла, що сподобалося їй, що не сподобалося і чому.

Майже в кожному місті є музеї, картинні галереї, виставки. Батьки не за­вжди там бувають зі своїми дітьми, вважаючи це ділом школи. Так, дійсно школярі зі своїми вчителями ходять до музеїв, але це зовсім не виключає відвідування музеїв батьками з дітьми. Відвідування музеїв розширює кругозір дітей, підвищує загальний рівень їх розвитку, дає їм багато нових відомос­тей з різних галузей знання.

Експозиція музеїв розрахована на дорослих відвідувачів. Тому діти не можуть завжди самостійно розібратися в усьому представленому в музеї. Тут необхідна допомога батьків,які розповідають дітям про експонати. Під час огляду картинної галереї чи виставки, батьки повинні звернути увагу на кращі і разом з тим доступні дитячому розумінню картини. Це можуть бути картини на теми казок і пейзажів. Особливо цікаві для дітей твори, що зображають життя їх однолітків. Треба показати дітям картини, що змальовують тяжке життя дітей в минулому, їх працю, навчання, ігри та розваги. Відвіду­вання музеїв, картинних галерей, виставок приносять певну користь дітям тоді, коли вони вже підготовлені до цього і мають деякий запас знань. Тому починати відвідування музеїв, як правило, доцільніше з дітьми 3-4 класів [14, 40-51].

Дворові забави. Рухливі ігри у дворі є самим доступним та масовим видом фізичних вправ для дітей. Соціологи встановили, що гра стоїть на вищій сходинці в ієрархії інтересів дітей. По привабливості з нею можуть змага­тися лише кінофільми та книги. Проте безліч сучасних видів розвиваючих ігор (комп'ютерні, електронні) не сприяють загартуванню здоров'я дітей та формуванню тих моральних якостей (взаємодопомога, чесність, сміливість, справедливість та ін.), основа яких закладається лише в колективних іграх у дворі. Дорослі можуть стати на захист такого дозвілля, допомогти обладнати майданчик для ігор, змайструвати інвентар, продумати та підготувати призи. Зазвичай учасниками дворових змагань стають батьки, старші брати, дідусі. Але підтримати ініціативу дівчаток в організації ігор в класики, пригалки під силу тільки мамі, яка в дитинстві любила ці ігри. А скільки радості приносять рухливі ігри, в яких приймають участь дорослі та діти різного віку з усього двору! Очевидно, що такі заходи при теперішній зайнятості батьків не можуть повторюватися часто. Але достатньо, якщо дорослі об'єднуються з дітьми для спільних ігор у вихідні дні чи під час відпустки.

Двір є майже при кожному будинку. Він може бути різним за розмірами, доглянутим чи ні, придатним для масових ігор чи непридатним. Багато залежить від самих жителів будинку. Часто старше покоління проявляє ініціа­тиву в озеленінні двору, і він перетворюється в затишний тіністий садок з гарними клумбами, де приємно посидіти на лавці, прогулятися. Асфальтовані майданчики, на яких можна було б організувати ігри зі скакалкою, обручем, в класики, займаються під автомобільні стоянки та гаражі, в дворі зовсім не залишається місць. Тому жителі двору можуть прийняти участь в плануванні двору з урахуванням інтересів всіх вікових груп.

Навіть якщо двір невеликий, завжди можна знайти місце для розміщення простих, спортивних знарядь, драбин, розміщених на різній висоті, перекла­дин для підтягувань, гойдалок.

Зі старих непотрібних автошин різного розміру можна виготовити тренажери для дітей від 3 до 15 років. Вкопавши одним ребром в землю, їх можна використати як знаряддя для вправ в рівновазі, лазінні, стрибках, бігу з перешкодами та ін. Для дітей теж корисно підвісити в зручному місці баскетбольний кошик.

Якщо двір досить великих розмірів і на ньому проводять час діти 3-4 багато­поверхових будинків, то доцільно влаштувати цілий спортивний комплекс.

Для тих, хто менший, обладнується смуга перешкод, лабіринти, гірки, гойдалки, каруселі. Для старших - комбінований майданчик для спортивних ігор (волейболу, баскетболу, футболу, тенісу), В такому дворі завжди є чим себе зайняти.

Таким чином, наявність фізкультурно-спортивного обладнання у дворі є однією з важливих умов для корисної та змістовної діяльності дітей за місцем проживання. Проте іноді навіть на добре оснащених дворових майданчиках заняття дітей одноманітні, а інвентар, що є, використовується не за призначенням. Діти не згуртовані та не виявляють ініціативу в організації групових та масових ігор, змагань.

Аналіз такої ситуації дозволяє зробити висновок про те, що дітям нерідко треба допомога дорослих.

Діти, що проживають в невеликих старих будинках, зазвичай добре знайо­мі один з одним, тому їх спілкування протікає легко і вільно. В більш важкому положенні знаходяться діти новобудов [15, 87-90].

«Тихі» ігри в квартирі. Фізкультурно-оздоровче дозвілля дітей в сім'ї може бути різноманітним: це і підготовка, і проведення сімейних свят, планових та несподіваних подій. Крім того, потреба в спілкуванні та спільних заняттях виникає щоденно в вечірній час, коли вся родина збирається після роботи, а також у вихідні дні. В добру погоду організувати сімейний відпочи­нок краще на відкритому повітрі.

Цінним прийомом підтримання інтересу до процесу, а головне - до результатів рухливої діяльності дітей, є ведення щоденникових записів про спортивні досягнення та особисті рекорди. Саме такий досвід був рекомендований Б.П.Нікітіним, а слідом за ним і багатьма сім'ями, в яких з повагою відносяться до фізкультури, спорту, збереження сімейних традицій.

Методика ведення щоденникових записів може бути різноманітною. Деякі обмежуються короткими записами в спеціально купленому сімейному чи ди­тячому альбомі, в якому є спеціальні розділи (показники росту, маси, строки оволодіння ходьбою, стрибками, плаванням, катанням на велосипеді та ін.).

Такі щоденникові записи, які ведуться довгі роки, перетворюються на своєрідний сімейний літопис, архів, що передається з покоління в поколін­ня, від дітей - до онуків та правнуків. Дитина, що виховується в такій сім'ї, виростає на добрих традиціях, які вона передає своїм дітям. Це і є запорукою сімейного здоров'я та благополуччя.

Другою формою проведення домашнього фізкультурного дозвілля є рухливі ігри та ігрові вправи, з урахуванням обмеженої площі та можливостей квартири рекомендується підбирати ігри та вправи малої та середньої рухли­вості. Участь приймають тільки діти, або вся сім'я: «Жмурки», «Море хвилюється», «Кішки-мишки», «Фарби», «Фанти».

В короткі зимові вечори можна організувати сімейні читання худож­ньої та науково-популярної літератури з питань закріплення здоров'я. Такі спільні читання та обговорення прочитаного допомагають сформувати у дитини свідоме відношення до свого здоров'я. Батькам рекомендується зібрати бібліотечку з кращими зразками дитячої літератури (К.Чуковський, А.Барто, С.Маршах, С.Міхалков, українські письменники) сучасних творів І.Семенової, Г.Остера, Г.Юдіна та інших, дитячих енциклопедій про людину.

Література до теми:

1. Ариарский М. А. Культура досуга как предмет педагоики и прикладной культурологи / М. А. Аририарский [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.knukim.edu.ua.

2. Бабенко Н. Б. Вплив соціально-культурної сфери на соціалізацію особистості / Н. Б. Бабенко. // Культура і сучасність. – 2008. – № 1. – С. 141-147.

3. Байер О. Н. Социокультурная пространственна-предметная среда и ее влияние на художественно-эстетическое развитие ребенка дошкольного возраста / О. Н. Байер, Н. В. Погрибняк. – [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ukrdeti.com/firstforum/indexforum.php.

4. Бочелюк В. Й. Дозвіллєзнавство. Навч. посіб. / В. Й. Бочелюк, В. В. Бочелюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/bocheluk.htm.

5. Гутнер Г. Б. Понятие практик и характер постнеклассического исследования / Г. Б. Гутнер // Постнеклассические практики: определение предметных областей: Материалы международного междисциплинарного семинара / Под общ. ред. Астафьевой О. Н. – М.: МАКС Пресс, 2008. – С. 60-65.

6. Максимовська М. О. Соціальне виховання засобами дозвілля: проблеми та перспективи // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Зб. наук. праць. Вип. 14, кн. ІІ. – К., 2010. – С. 70-178.

7. Новиков А. «Не дай мне Бог сойти с ума». Информатизация общества: проблемы Добра и Зла / А. Новиков // Народное образование. – 2005. – № 5. – С. 237-240.

8. Панарин А. С. Стратегическая нестабильность ХХІ века. [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.gramotey.com/?open_file=1269009380#TOC_id1886582.

9. Піча В М. Культура вільного часу (Філософсько-соціологічний аналіз) / В. М. Піча. – Львів: Світ, 1990. – 152 с.

10. Платохина Н. Детство как культурный феномен / Наталья Платохина // Дошкільна освіта. – 2011. – № 3. – С. 4-10.

11. Чумичева Р. М. Социокультурная пространственно-предметная среда развития ребенка / Р. М. Чумичева. // Детский сад от А до Я. – 2005. – N 4. – С. 6-17.

12. Воспитание учащихся по месту жительства – М: Просвещение, 1987, 192 с.

13. Гнатюк Н.П. Мир увлечений людей – М: Педагогика. 1989, 158 с.

14. Поломис Карел. Дети на отдыхе. – М: Культура и традиции, 1995. – 384 с.

15. Бочарова Н.И., Тихонова О.Г. Организация досуга детей в семье: Учебное пособие для студ высших пед. учебных заведений. М: Изд. цент «Академия», 2001 – 208 с.


Семінарське заняття № 11





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 563 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Два самых важных дня в твоей жизни: день, когда ты появился на свет, и день, когда понял, зачем. © Марк Твен
==> читать все изречения...

579 - | 532 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.