Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною може мати таку послідовність:
1. Вітання: Доброго ранку (Добрий день! Добрий вечір!).
2. Вибачення і прохання: Вибачте, що затримую Вас! Скажіть, будь ласка,... (Будьте ласкаві, скажіть…; Чи не могли б Ви сказати...).
3. Подяка: Щиро (сердечно) дякую Вам за... (Щиро вдячний за...).
4. Вибачення: Пробачте, що затримав Вас (Даруйте, що завдав Вам клопоту).
5. Прощання: До побачення! (Бувайте здорові! Усього Вам найкращого! Хай щастить!).
Мудра порада
У фразі з проханням варто (не обов'язково) вживати слова звернення: Шановний (а) пане/пані! Шановний (а) добродію/добродійко! Пане міліціянте!
Привернення уваги до себе
Щоби привернути до себе увагу особи, потрібно:
1. спочатку звернутися до неї зі словами вибачення: Прошу вибачення! Перепрошую! Будь ласка, пробачте! Прошу пробачити!
2. коли особа виявить увагу поглядом, мімікою, реплікою продовжити розмову:
Скажіть, будь ласка! Дозвольте запитати!
Чи можна на хвилинку зайняти Вашу увагу? Чи можна Вас запитати?
Чи дозволите на хвилинку відірвати Вас від справ?
3. репліки - відповіді адресата:
Я Вас слухаю!
Я до Ваших послуг!
Чим можу Вам допомогти?
Прошу!
4. якщо таких реплік не було чи вони мали відмовний характер (Даруйте, не можу Вам допомогти; На жаль (вибачте), я зайнятий), потрібно перепросити і відійти.
Знайомлення - "встановлення контакту між людьми із повідомленням ними чи про них комунікативного мінімуму інформації, потрібної для спілкування".
Цей мінімум становить:
· ім'я чи ім'я і прізвище:
· ім'я і по батькові;
· всі три компоненти.
Залежно від ситуації спілкування та статусних ознак партнера можна назвати:
· фах комуніканта;
· посаду;
· заклад навчання, місце роботи;
· місце проживання;
· позапрофесійні інтереси.
Знайомлення без посередника
Будьмо знайомі!
Я хочу (хотів би) з Вами познайомитися!
Мені конче треба з Вами познайомитися!
Ви не проти, щоб ми познайомилися?
Чому б нам не познайомитися?
Дозвольте відрекомендуватися!
Після цих формул ідуть фрази самоназивання:
Моє ім'я...;
Моє прізвище…;
Мене звати...;
Я-....
Знайомлення здебільшого відбувається у формі такого діалогу:
- Будьмо знайомі! Моє ім 'я Тарас (Бондаренко).
- Андрій (Васильович; Шелудько). Дуже приємно! (Мені дуже приємно з Вами познайомитися! Радий знайомству з Вами!).
Знайомлення через посередника:
Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам...;
Дозвольте познайомити Вас із...;
Познайомтеся, це...;
Познайомтеся, будь ласка, це...;
Знайомтеся, будь ласка. Це мій...
Особа, якій відрекомендовують, може висловити свої почуття такими фразами:
Дуже приємно! Я вже чув про Вас;
Мені (надзвичайно) приємно з Вами познайомитися!
Я радий знайомству з Вами!
Мудрі поради
* Жінкам не можна знайомитися з чоловіками без посередника (крім службових, професійних взаємин).
* Своє ім'я (прізвище, по батькові) треба вимовляти розбірливо, без поспіху, достатньо голосно.
* Знайомляться через посередника стоячи.
* Руку першим подає той, кому відрекомендовують.
* Під час знайомства варто усміхатися, мати щирий вираз обличчя.
| правильно | неправильно |
| Будьмо знайомі | Будемо знайомі |
| Дозвольте відрекомендуватися | Давайте знайомитися Дозвольте представитися |
Порада - "пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада:
Я дуже раджу Вам...;
Я пропоную Вам...;
Я би радив Вам...;
Дозвольте порадити Вам...;
Може б, Вам...;
Вам слід (варто)...
Адресат має на пропозицію відповідно відреагувати, обов'язковими мають бути слова подяки:
Я Вам щиро вдячний (щиро дякую) за пораду! Я нею неодмінно скористаюся.
Я не зможу скористатися з Вашої пропозиції (поради), але я щиро дякую за неї!
Дякую за пораду (пропозицію)! Я мушу добре її обміркувати (подумати над нею)!
Відмова - "відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і тощо". Певна річ, ви не завжди можете задовольнити прохання, прийняти ту чи іншу пропозицію і тому змушені відмовити. Відмова має бути коректною, доброзичливою й переконливою. А щоб пом'якшити тон відмови, на початку речення треба вживати слова: на жаль, шкода, дуже шкода, на превеликий жаль, щиро жалкую, вибачте, мені дуже прикро, перепрошую.
На жаль, ніяк не можу погодитися;
Шкода, але про це не може бути й мови;
Даруйте, але я змушений Вам (тобі) відмовити;
Дуже шкода, але я не погоджуюсь;
Я б дуже хотів (Мені дуже хотілося б), але...;
Перепрошую, мені треба подумати (мушу порадитися, я маю спочатку це обміркувати).
Мудра порада
Всіляко варто уникати прямої відмови, вживаючи слова Ні! Ні, я не погоджуюсь! Звичайно, ні! Краще скористатися делікатною формою непрямої відмови (останній приклад).
Розрада -"те, що приносить заспокоєння в горі, печалі". Лексико-граматичним засобом вираження розради є дієслово у формі наказового способу однини або множини:
Не переживай (те)!
Не хвилюйся (теся)!
Заспокойся (тесь)!
Не журись (іться)!
Опануйте себе!
Не бери (іть) собі це так близько до серця!
Викинь (те) це з голови!
Не думай (те) про це!
Не звертай (те) на це уваги!
Сподівайся (теся) на краще!
Для висловлення розради можна послуговуватися й іншими граматичними конструкціями:
Не варто про це думати!
Це все дрібниці!
Всяке буває.
Це не твоя (Ваша) провина.
Все буде добре (гаразд).
Ти (Ви) маєш (єте) сподіватися на краще.
Співчуття - "чуйне ставлення до людини в її переживаннях, стражданнях, нещасті, горі.
Прийми (іть) моє глибоке (щире) співчуття;
Дозволь (те) висловити тобі (Вам) моє щире співчуття;
Я розумію твоє (Ваше) горе;
Я поділяю твій (Ваш) смуток
Я горюю разом із тобою (Вами)
Висловлювання співчуття зазвичай супроводжується потиском руки, а жінки (за умови близького знайомства з адресатом) обнімають і цілують його (її).
Схвалення - визнання адресатом чиїхось дій, вчинків, рішень, слів правильними.
Ти (Ви) правильно вчинив (ли) (сказав, виступив);
Дуже правильний (розумний, доречний) вчинок;
Ти (Ви) прийняв (ли) надзвичайно вдале (розумне, продумане) рішення;
Я в захопленні від твого (Вашого) вчинку (виступу).
За нормами доброго тону особа, вчинок якої схвалено, має належно відреагувати. З цією метою можна скористатися такими формулами:
Дякую!
Це тобі (Вам) тільки здається;
Мені приємно, що ти (Ви) оцінив (ли) мій вчинок;
Я не вартий таких слів;
Те ж саме я можу сказати і про тебе (Вас).
Ці фрази супроводжуються невербальними засобами вираження вдячності; ввічливим кивком голови, приязною усмішкою.
Зауваження - це докір, закид, вказівка на помилки у поведінці, висловлення невдоволення.
Я змушений зробити тобі (Вам) зауваження;
Ти (Ви) не зовсім добре вчинив (ли) (зробив (ли), сказав (ли);
Ти (Ви), напевно, недостатньо це обміркував (ли) (продумав (ли) як слід);
Тобі (Вам) так робити (говорити) не личить;
На мою думку, цей вчинок не робить тобі (Вам) честі;
Твій вчинок виходить за межі етичних норм;
Це було недобре.
Залежно від предмета розмови і змісту зауваження адресат може висловити:
а) вибачення:
Вибач (те), я помилився;
Я не хотів (не мав наміру) чинити тобі (Вам) прикрощі;
Я це зробив не навмисно;
Мені дуже неприємно! Вибач (те)!
б)заперечення:
Даруй (те), ти (Ви) мене неправильно зрозумів (ли);
На мою думку, твоє (Ваше) зауваження не цілком обгрунтоване (цілком безпідставне, необгрунтоване);
Вибачте, але ти (Ви) тут не маєш (те) рації.
в) з'ясування:
Не бачу причини для зауваження (докору);
Не розумію, в чому ти (Ви) бачиш (те) мою помилку;
Не розумію, за що ти (Ви) на мене образився (лися);
Перепрошую, а в чому, власне, річ?
|
Сумнів - невпевненість щодо слушності, правдивості, вірогідності того, що висловив співрозмовник.
Так?
Хіба?
Невже?
Та невже?
Правда?
Ти (ви) справді так вважаєш (те)?
Цю інформацію ти (Ви) отримав (ли) з надійного джерела?
І я в це маю повірити?
Вельми сумніваюся, що...
Вам краще видно, але...;
Воно ніби переконливо, проте...;
Мені хотілося б вірити, однак...;
Мені важко сказати, чи...
Мудра порада
Не варто висловлювати сумнів, особливо у присутності інших людей, якщо слова співрозмовника не мають принципового значення.
