| № п/п | Дослідник | Видання (якщо вказано) | Міркування | |
| 1. | К.Г. Мітяєв | Йому належать перші розробки документознавчих праць по класифікації документів. | ||
| 2. | Г. М. Швецова-Водка | «Типологія документа»; «Типологія книги» | Автор вдається до коментарів загального документознавчого характеру, наприклад, щодо походження терміна «документ», історії емпіричних уявлень про документ, сучасних термінологічних пояснень поняття наук документально-комунікаційного циклу, теорії інформаційної комунікації, структури соціальної комунікації, функційного визначення документа у різних галузях знань і сферах практичної діяльності. Відзначаючи масштабність документа і множинність значень, особливу увагу приділяє термінологічному визначенню документа, який вживається у діловодстві, архівній справі, бібліотекознавстві та інформатиці. Ставлячись до класифікації, як процедури розподілу певних об’єктів на | |
| класи відповідно до ознак, властивих документові, дослідниця вказує на основну вимогу: необхідність виділення класів у процесі диференціації за однією обставиною. Процес поділу документів Галина Михайлівна називає «класифікуванням», а найзагальнішими назвами підрозділів одного рівня – поняття «клас», «тип», «вид», «група», «жанр». Основними властивостями класифікації документів є багатоаспектна, фасетна конструкція, слабкість внутрішніх логічних зв’язків між видовими блоками, базисний принцип про двоєдність природи документа (форми і змісту). Попри суперечливі термінологічні визначення, значення видів документів та неоднозначні, дискусійні пояснення їх змісту, часті порушення законів логіки класифікації, неврахування перспективи розвитку окремих видів документів і трансформацій їх форми і змісту, часті порушення законів логіки класифікації, неврахування перспективи розвитку окремих видів документів і трансформацій їх форми і змісту, розпорошення в широкому діапазоні документів, статус яких залишається нерозв’язаним, прогресивність у значенні підсумування існуючого досвіду, відкриття нових можливостей для гносеологічних сюжетів у документознавстві, пов’язані із центральним об’єктом дослідження. | ||||
| 3. | Н..М. Кушнаренко | Дослідниця запропонувала фасетну модель побудови класифікації документів. Згідно її гіпотези, сталою у науці виступає найзагальніша схема групування документів, що й підтверджує порівняння набору критеріїв. | ||
| 4. | С.Г. Кулешов | Класифікаційні схеми Г.М. Швецової-Водки та Н.М. Кушнаренко, Сергій Кулешов називає їх «ідеальними схемами», які «можуть бути використані (або братися) за основу в практичній діяльності чи при виконанні конкретних теоретичних завдань». | ||
Продовження табл. 1.1
| Долідник підкреслив відносність найідеальніших схем класифікації. Він говорить, що ті ознаки, що вважаються другорядними і несуттєвими для поділу документів в одному випадку реалізують конкретні практичні завдання, в іншому —можуть набути вагомості і стати головними. | |||
| 5. | М.В. Комова, Н.М. Кушнаренко, Ю.І. Палеха | навчальні посібники, підручники з документознавства | Значна частина друкованої площі видання відводиться під висвітлення загальних типологічних схем документа, виконаних у дусі Г.М. Швецової - Водки, Н.М. Кушнаренко. Особливу увагу документознавцями було приділено класифікації управлінських документів - «Державного класифікатора управлінської документації» та «Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів» (1997). Згідно їхніх положень, основоположним моментом класифікації управлінської документації давно визнано функції управління. |
| 6. | Г.В. Вараєва, В.Ф. Янкова | Ці автори звернули увагу на класифікацію систем документації, які фіксують діяльність установ. Саме класифікація систем документації, за визначенням науковців, має методологічне значення для виявлення закономірностей їх формування, розвитку й удосконалення документації, яка є інформаційною основою управління. | |
| 7. | В.Д. Банасюкевич, А..М. Сокова, О.В. Єлпатьєвський | Головним підсумком цих досдідників, – є вивчення проблеми класифікації систем документації у другій половині ХХ ст. Вони говорять, що даний висновок розкриває необхідність побудови класифікації згідно з функціями установи. |
Продовження табл. 1.1
| 8. | А..М. Сокова | Посилаючись на генетичну зумовленість формування систем документації, залежну від суспільної функції, дослідниця вважає такий підхід найпродуктивнішим для побудови раціональних систем групування управлінської документації. Запропонована нею теорія документної систематики, базована на функційному підході, володіє суттєвим недоліком, оскільки дослідниця хоча й визначає коло функцій управління, проте не розкриває залежності між ними, а отже й не забезпечує цілісного підходу до класифікації систем документів. | |
| 9. | Ю.О. Тихомиров, І.Л. Бачило | Дослідники Тихомиров та Бачило визначають необхідність при провадженні класифікації систем документації врахування двоїстої природи функцій управління, що передбачає розрізнення в поняттях «етапи управлінських дій» і «зміст управлінської діяльності». | |
| 10. | В.В. Бездрабко, С.Г. Кулешов | Класифікуючи документи на рівні установи, автори чітко дотримуються принципу практичної націленості пропонованих ознак із метою реалізації організацією функційного призначення. | |
| 11. | Л.О. Драгомирова (Скрицька) | Дослідниця орієнтує виклад основних правових, методологічних і методичних положень, які регламентують діяльність архівів, архівних установ, охоплював також класифікацію документів, основні види архівних класифікацій. Заслуговують уваги висновки стосовно термінологічного апарату практики класифікування, визначення ознак (штучних і природних) розподілу документів. В основу класифікаційного розподілу документів на міжархівному й внутріархівному рівнях покладено ознаки: види носіїв та їх матеріальна основа; спосіб закріплення (техніка виконання), спосіб зчитування; форма передавання, запису; організації інформації; походження, галузево-функціональна належність і первісне функціональне призначення документів. |
Додаток З
Зразок оформлення архівного описування документів
Під архівним описуванням ( описування архівних документів) розуміють процес створення вторинної документної 
інформації шляхом аналітико-синтетичного опрацювання первинної документної інформації та відбирання й відтворення в описовій статті інформаційних характеристик об'єкта описування.
Лист М. Смоленчука до Установчих зборів УНР
Заголовок документа: Лист М. Смоленчука до Установчих зборів УНР
Описання документа
Тип документа: Машинопис
Вид документа: Машинопис
Оригінал, копія: Ксерокопія документа
Номери документа: 6976
Дати документа: 1989 р.
Прочитуваність тексту: Усі слова прочитано легко
Стан збереженості документа: Непошкоджений
Оцінка стилю мови документа: В цілому ясний, але є незрозумілі слова
Носій документа: документ написаний на аркуші стандартного розміру А4, не пошкоджений та без забруднень.
Матеріал фіксації інформації документа: чорнила, стандартний аркуш А4
Характеристики документа (колір, його збереженість): текст видно чітко, тому можна припустити, що чорнила добре збереглися, але, вірогідно, колір змінився
Установа утримувач: Державний архів Кіровоградської області
Країна зберігання: Україна
Місто зберігання: Кіровоград
Місце зберігання копій документа: Кіровоградський обласний краєзнавчий музей
Оприлюднення документа: документи дані студентам для виконання курсової роботи
Рівень описування документа: документ
Виконала опис: Другаля Тетяна Олексіївна
Дата ведення опису: 12.12. 2009.
