Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јртер≥альна г≥пертенз≥€ у хворих похилого в≥ку




 

ј√ Ц найб≥льш поширена хрон≥чна патолог≥€ в ос≥б л≥тнього ≥ старечого в≥ку. ј√ у старост≥ характеризуЇтьс€ переважним п≥двищенн€м систол≥чного ≥ пульсового ј“, високою частотою ≥зольованоњ систол≥чноњ г≥пертенз≥њ, €трогенноњ ј√ (переважно в звТ€зку з прийомом нестероњдних протизапальних засоб≥в), а також на€вн≥стю псевдог≥пертенз≥њ. ’арактерна також висока частота постпранд≥альноњ ≥ ортостатичноњ г≥потон≥њ, р≥зноман≥тних метабол≥чних розлад≥в (дисл≥п≥дем≥€, цукровий д≥абет, подагра). ќсобливою проблемою гер≥атричного контингенту Ї сполученн€ ј√ з асоц≥йованою судинною патолог≥Їю та ≥ншими захворюванн€ми, повТ€заними з в≥ком. ј√ Ї найб≥льш значним фактором ризику кард≥о- ≥ цереброваскул€рноњ патолог≥њ саме в л≥тньому ≥ старечому в≥ц≥ Ц ускладненн€ спостер≥гаютьс€ у 30 раз≥в част≥ше, н≥ж у молодих.

ѕринципових розходжень у д≥агностиц≥, принципах ≥ тактиц≥ терап≥њ ј√ у гер≥атричного контингенту та у хворих середнього в≥ку немаЇ. ќсновними вимогами при обстеженн≥ пац≥Їнт≥в Ї виключенн€ псевдог≥пертенз≥њ (проба ќслера), вим≥р ј“ в ортостаз≥ (€к при первинному огл€д≥, так ≥ при контрол≥ за ефективн≥стю медикаментозних режим≥в). ƒиференц≥йна д≥агностика передбачаЇ обл≥к супутньоњ патолог≥њ €к можливоњ причини ј√ (зокрема реноваскул€рноњ на грунт≥ атеросклерозу ниркових артер≥й) або сполученн€ есенц≥альноњ г≥пертенз≥њ з ≥ншими видами патолог≥њ, що ускладнюють њњ переб≥г (хрон≥чний п≥елонефрит). ѕри стратиф≥кац≥њ ризику сл≥д враховувати, що сам по соб≥ в≥к, на€вн≥сть супутньоњ ≥ асоц≥йованоњ судинноњ патолог≥њ, метабол≥чних розлад≥в визначаЇ переважанн€ серед гер≥атричного контингенту хворих з високим ризиком ускладнень.

Ќемедикаментозне л≥куванн€ Ї обовТ€зковою складовою веденн€ таких хворих. ƒовгострокове зниженн€ маси т≥ла, €ка часто п≥двищуЇтьс€ з в≥ком ≥ корелюЇ з зростанн€м ј“, пор€д з≥ зменшенн€м споживанн€ сол≥ дозвол€Ї у значноњ частки хворих з мТ€кою г≥пертенз≥Їю домогтис€ нормал≥зац≥њ ј“, в ≥нших Ц ≥стотно знизити дозу антиг≥пертензивних препарат≥в. « в≥ком зростаЇ значенн€ п≥двищеного споживанн€ алкоголю €к фактора ризику ј√. –егул€рн≥ ф≥зичн≥ навантаженн€ (аЇробн≥, ≥зотон≥чн≥) спри€ють зниженню ј“, позитивно впливають на вуглеводний ≥ л≥п≥дний обм≥н, пол≥пшують €к≥сть житт€ хворих. ќбовТ€зкове проведенн€ немедикаментозних заход≥в Ї важливим з урахуванн€м частого розвитку ускладнень л≥карськоњ терап≥њ у л≥тн≥х людей.

≈фективн≥сть ≥ безпечн≥сть медикаментозного л≥куванн€ хворих похилого в≥ку з погл€ду його впливу на розвиток кард≥о- ≥ цереброваскул€рних ускладнень, кард≥оваскул€рноњ ≥ загальноњ смертност≥ продемонстрована в численних плацебо-контрольованих досл≥дженн€х, що проводились €к у хворих ≥з систо-д≥астол≥чною, так ≥ ≥зольованою систол≥чною г≥пертенз≥Їю. ¬ ос≥б, старших за 80 рок≥в, антиг≥пертензивну терап≥ю сл≥д продовжувати, €кщо пац≥Їнт приймав њњ ран≥ше, в ≥нших випадках Ц призначати ≥ндив≥дуально. Ќезважаючи на суперечлив≥сть результат≥в л≥куванн€ дуже старих пац≥Їнт≥в, воно, суттЇво не впливаючи на загальну смертн≥сть, знижуЇ частоту розвитку мозкових ≥нсульт≥в, ≥нфаркту м≥окарда та ≥нших ускладнень ј√.

” л≥тн≥х пац≥Їнт≥в початков≥ дози антиг≥пертензивних препарат≥в повинн≥ бути знижен≥ вдв≥ч≥, у старих Ц втрич≥ в пор≥вн€нн≥ з пац≥Їнтами молодого ≥ середнього в≥ку.

“итруванн€ дози зд≥йснюЇтьс€ пов≥льно, п≥д контролем ј“ в положенн≥ сто€чи, щоб уникнути постуральних та ≥шем≥чних ускладнень. ” хворих на ≥зольовану систол≥чну г≥пертенз≥ю неприпустиме зниженн€ д≥астол≥чного ј“ нижче 70 мм рт.ст. ≥, особливо, 60 мм рт.ст.

¬икористовуютьс€ найб≥льш прост≥ режими л≥куванн€, хворим даютьс€ письмов≥ вказ≥вки, при на€вност≥ мнестичних розлад≥в Ц родичам.

¬иб≥р препарат≥в зд≥йснюЇтьс€ з урахуванн€м економ≥чного статусу ≥ попереднього досв≥ду застосуванн€ антиг≥пертензивних засоб≥в. ѕеревага надаЇтьс€ т≥азидним ≥ т≥азидопод≥бним д≥уретикам, найб≥льш доречним за сп≥вв≥дношенн€м ефективн≥сть/економ≥чн≥сть. ≈фективн≥ також антагон≥сти кальц≥ю, ≥нг≥б≥тори јѕ‘, блокатори рецептор≥в анг≥отензину ≤≤. Ѕета≠-адреноблокатори, за даними досл≥джень MRC та LIFE, поступаютьс€ щодо ефективност≥ попередженн€ ускладнень у хворих похилого в≥ку д≥уретикам та блокаторам рецептор≥в анг≥отензину ≤≤. ќднак њх необх≥дно призначати хворим ≥з супутньою ≤’—, порушенн€ми ритму та серцевою недостатн≥стю.

Ќа€вн≥сть супутньоњ патолог≥њ (зазвичай 4-8 захворювань) передбачаЇ ≥ндив≥дуал≥зац≥ю л≥куванн€: необх≥дно призначати засоби, €к≥ мають спри€тливий терапевтичний ефект на переб≥г супутньоњ патолог≥њ. « урахуванн€м цього при л≥куванн≥ гер≥атричного контингенту пор€д з д≥уретиками широкий спектр показань мають блокатори системи рен≥н-≠анг≥отензин (≥нг≥б≥тори јѕ‘, антагон≥сти анг≥отензинових рецептор≥в) Ц при серцев≥й, нирков≥й недостатност≥, цукровому д≥абет≥, а також бета≠-адреноблокатори Ц у хворих з ≤’—, ≥нфарктом м≥окарда, порушенн€ми ритму серц€. Ѕ≥льш≥сть хворих потребуЇ комб≥нованоњ антиг≥пертензивноњ терап≥њ, найчаст≥ше з використанн€м ≥гн≥б≥тор≥в јѕ‘ або антагон≥ст≥в анг≥отензинових рецептор≥в, д≥уретик≥в та антагон≥ст≥в кальц≥ю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 476 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

531 - | 441 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.