Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобист≥сний та соц≥альний розвиток




Ќезр≥л≥сть емоц≥йно-вольовоњ сфери д≥тей ≥з затримкою псих≥чного розвитку обумовлюЇ своЇр≥дн≥сть формуванн€ њхньоњ повед≥нки та розвитку особистост≥. Ќедол≥ки п≥знавальноњ д≥€льност≥ призвод€ть до обмежених знань д≥тей про навколишн≥й св≥т, зокрема про людей, њхн≥ в≥дносини один з одним, значенн€ њхньоњ д≥€льност≥ дл€ сусп≥льства та ≥н. ѕорушуЇтьс€ сфера комун≥кац≥њ. «а р≥внем комун≥кативноњ д≥€льност≥ д≥ти ≥з «ѕ– пом≥тно в≥дстають в≥д ровесник≥в з нормальним розвитком.

≈моц≥њ та почутт€ д≥тей з нормальним розвитком на 3 роц≥ житт€ р≥зноман≥тн≥, але нест≥йк≥, швидко зм≥нюютьс€. ” цей пер≥од розвитку р≥зноман≥тними стають почутт€ до людей. ƒ≥ти починають ви€вл€ти прихильн≥сть, сп≥вчутт€, симпат≥њ ≥ почутт€ повТ€зан≥ з д≥€льн≥стю ≥ задоволенн€ в≥д дос€гнутого результату, засмучуютьс€ через невдач≥, рад≥ють в≥д того, що похвалили за добру справу.

ƒ≥ти ≥з «ѕ– значно г≥рше визначають емоц≥йний стан (рад≥сть, гн≥в, подив, страх, стражданн€) за його зовн≥шн≥м про€вом у м≥м≥ц≥, н≥ж њхн≥ ровесники з нормальним розвитком, в≥дчувають труднощ≥ у визначенн≥ власних емоц≥йних стан≥в. ” них можуть порушуватис€ емоц≥йн≥ контакти з дорослими, а також однол≥тками.

ƒл€ д≥тей 3-р≥чного в≥ку з нормальним розвитком характерна ситуативно-д≥лова форма сп≥лкуванн€. ѕри цьому сп≥лкуванн€ розгортаЇтьс€ в процес≥ сп≥льноњ з дорослим пров≥дноњ предметноњ д≥€льност≥ та обслуговуЇ њњ. ƒитина у всьому намагаЇтьс€ насл≥дувати д≥њ дорослого. ѕрисутн≥сть дорослого, його схваленн€, чи зауваженн€, п≥д час засвоЇнн€ потр≥бних, правильних д≥й з предметами, мають дл€ д≥тей суттЇве значенн€. —еред вс≥х мотив≥в сп≥лкуванн€ д≥ловий мотив визнчаЇтьс€ стрижневим. ѕри цьому однол≥ток Ї важливим партнером емоц≥йно-практичноњ взаЇмод≥њ, €ка виражаЇтьс€ у паралельних (одночасних ≥ однакових) д≥€х д≥тей та у њхн≥й комун≥кативн≥й взаЇмод≥њ.

ƒитина ≥з «ѕ– в≥ддаЇ перевагу сп≥лкуванню з близьким дорослим, €кий супроводжуЇ њњ д≥њ.

” середньому дошк≥льному в≥ц≥ (4-5 рок≥в) продовжуЇ розвиватис€ активний ≥нтерес до предмет≥в ≥ €вищ навколишнього св≥ту. ƒитина стаЇ допитливою. ÷ей пер≥од називають пер≥одом Ђчомучокї. ” цьому в≥ц≥ у д≥тей з нормальним розвитком, на в≥дм≥ну в≥д њхн≥х ровесник≥в ≥з «ѕ–, набуваЇ свого значенн€ позаситуативно-п≥знавальна форма сп≥лкуванн€. ѕри цьому сп≥лкуванн€ розгортаЇтьс€ на тл≥ сп≥льноњ з дорослим та самост≥йноњ д≥€льност≥ дитини.

” сп≥лкуванн≥ д≥ти з нормальним розвитком в≥ддають перевагу своњм ровесникам. ¬одночас, д≥ти ≥з «ѕ– байдуж≥ до сп≥впрац≥ з однол≥тками.

ѕродовжуЇтьс€ усв≥домленн€ дитиною знань про норми та вимоги, повТ€зан≥ з њњ належн≥стю до певноњ стат≥ та формуванн€ адекватноњ повед≥нки. ƒитина 4-5 рок≥в здатна розр≥зн€ти людей за њх статевою належн≥стю й, в≥дпов≥дно, в≥дносити себе до групи чолов≥к≥в чи ж≥нок. ÷е в≥дкриваЇ шл€х до сприйманн€ й оц≥нки власних д≥й та вчинк≥в ≥нших хлопчик≥в та д≥вчаток. ќтже настаЇ пер≥од первинноњ статевоњ ≥дентиф≥кац≥њ за характером повед≥нки. (Ќаприклад, хлопчик повинен пропустити д≥вчинку вперед, запропонувати њй м≥сце). ” д≥тей ≥з «ѕ– обмежен≥ у€вленн€ про норми та правила повед≥нки. ƒл€ них характерне недостатнЇ усв≥домленн€ образу себе, свого м≥сц€ у систем≥ стосунк≥в з дорослими та однол≥тками.

” старших дошк≥льник≥в з нормальним розвитком (6-7 рок≥в) виникаЇ позаситуативно-особист≥сна форма сп≥лкуванн€, коли сп≥лкуванн€ розгортаЇтьс€ на тл≥ самост≥йного теоретичного ≥ практичного п≥знанн€ дитиною соц≥ального св≥ту. «Т€вл€Їтьс€ потреба у доброзичлив≥й уваз≥, сп≥вроб≥тництв≥, поваз≥ дорослого та однол≥тк≥в, прагненн€ до сп≥впереживанн€ та розум≥нн€. —кладаютьс€ ст≥йк≥ виб≥рков≥ уподобанн€ м≥ж д≥тьми. ¬они в≥ддають перевагу тим однол≥ткам, €к≥ адекватно задовольн€ють њхн≥ потреби у сп≥лкуванн≥.

” д≥тей ≥з «ѕ– 6-р≥чного в≥ку переважаЇ ситуативно-д≥лова форма сп≥лкуванн€, €ка ірунтуЇтьс€ на предметно-практичних операц≥€х, безпосередньо-емоц≥йн≥й взаЇмод≥њ ≥ обмежена зм≥стом ц≥Їњ ситуац≥њ. ÷ей р≥вень комун≥кац≥њ характерний дл€ д≥тей 3-р≥чного в≥ку з нормальним розвитком. ƒошк≥льники ≥з «ѕ– за власною ≥н≥ц≥ативою дуже р≥дко звертаютьс€ до Ђчужогої дорослого дл€ оц≥нкою своЇњ д≥€льност≥. –азом з тим, вони дуже чутлив≥ до ласки, доброзичливого ставленн€, сп≥вчутт€.

«агальною основою недол≥к≥в комун≥кативноњ д≥€льност≥ 6-р≥чних д≥тей ≥з «ѕ– Ї незр≥л≥сть мотивац≥йно-потребноњ сфери. Ќав≥ть до 7 рок≥в у половини д≥тей переважаЇ прагненн€ до ≥гровоњ та практичноњ д≥€льност≥, тим часом, €к у д≥тей з нормальним розвитком сформована готовн≥сть до навчанн€ у школ≥. ѕров≥дне положенн€ у сп≥лкуванн≥ з дорослими займають мотиви, €к≥ спонукають до оволод≥нн€ предметними, практичними д≥€ми. ¬≥дсутн≥сть вираженого ≥нтересу до навколишнього св≥ту визначаЇ одноман≥тн≥сть п≥знавальних контакт≥в, њх поверховий характер. Ќизький р≥вень п≥знавальноњ активност≥ дошк≥льник≥в ≥з «ѕ– розвитку визначаЇ €к≥сну своЇр≥дн≥сть п≥знавальних мотив≥в: њх нест≥йк≥сть; в≥дсутн≥сть в≥дносно широких та глибоких ≥нтерес≥в до €вищ навколишнього св≥ту; одноман≥тн≥сть ≥ б≥дн≥сть п≥знавальних контакт≥в з дорослими.

—п≥лкуванн€ дошк≥льник≥в ≥з «ѕ–, на в≥дм≥ну в≥д њх ровесник≥в з нормальним розвитком, характеризуЇ низький р≥вень мовленнЇвоњ активност≥.

” д≥тей ≥з «ѕ– порушуЇтьс€ сфера соц≥альних емоц≥й, д≥ти не готов≥ до емоц≥йно теплих в≥дносин з однол≥тками, можуть бути порушен≥ соц≥альн≥ контакти з близькими дорослими, д≥ти слабко ор≥Їнтуютьс€ у морально-етичних нормах повед≥нки.

—тарш≥ дошк≥льники ≥з «ѕ– не ц≥кавл€тьс€ д≥€льн≥стю однол≥тка. ƒ≥ти байдуж≥ до оц≥нок однол≥тк≥в на свою адресу, а також ≥ до њхн≥х емоц≥йних стан≥в. ƒ≥ти ≥з «ѕ– не надають перваг у сп≥лкуванн≥ з однол≥тками, не утворюють ст≥йких пар, груп дл€ сп≥лкуванн€. ƒл€ них однол≥ток, €кий знаходитьс€ поза с≥мейними в≥дносинами, не маЇ субТЇктивноњ значущост≥. Ђ„ужийї однол≥ток Ц достатньо байдужий, обТЇкт, €кий не маЇ особист≥сного значенн€.

ќсобливост≥ сп≥лкуванн€ д≥тей ≥з «ѕ–, що поЇднуютьс€ ≥з зниженою п≥знавальною активн≥стю, зниженою розумовою д≥€льн≥стю, перешкоджають соц≥ал≥зац≥њ, становленню особистост≥. ћ≥н≥м≥зоване сп≥лкуванн€ дошк≥льник≥в ≥з «ѕ– не може створити Ђпродукт сп≥лкуванн€ Ц €к образ себе та ≥ншогої, дитина не вчитьс€ Ђдивитис€ на себе очима ≥ншогої, Ђбути собою та ≥ншимї. ¬≥дсутн≥сть усв≥домленн€ себе в систем≥ в≥дносин з ≥ншими, призводить до формуванн€ низки негативних €костей, €к≥ значно ускладнюють входженн€ дитини в нормальне соц≥альне житт€. «окрема, дл€ б≥льшост≥ д≥тей ≥з «ѕ–, на початок навчанн€ у школ≥ властива надм≥рно завищена самооц≥нка. Ќевм≥нн€ пор≥внювати причини виникненн€ власних емоц≥йних стан≥в, з≥ схожими про€вами у однол≥тк≥в, призводить до емоц≥йноњ глухоти, деф≥циту емоц≥йноњ чутливост≥, до труднощ≥в формуванн€ морально-етичних правил повед≥нки ≥ до обмеженост≥ внутр≥шнього житт€ дитини.

Ќегативний досв≥д сп≥лкуванн€ з дорослими в с≥мТњ та поза нею призводить до того, що в нов≥й ситуац≥њ старш≥ дошк≥льники ≥з «ѕ–, передбачаючи нерозум≥нн€ будь-€ких вимог або завдань, заздалег≥дь прогнозують власну неусп≥шн≥сть. ¬они знаход€тьс€ у стан≥ напруженн€ ≥ в≥дчувають негативн≥ емоц≥њ. Ѕагато д≥тей, €к≥ в≥дстають у розвитку, знаход€тьс€ у стан≥ тривоги, у них виникаЇ страх перед можливим покаранн€м. ƒитина боњтьс€ нав≥ть у€вних покарань, особливо ф≥зичних. « над≥Їю уникнути покаранн€, де€к≥ д≥ти готов≥ виконувати будь-€к≥ вимоги (часто зовс≥м невиправдан≥), €ке обмежуЇ њх повед≥нку. “акий стан дитини перешкоджаЇ усв≥домленому засвоЇнню соц≥ально схвалених правил повед≥нки та способ≥в сп≥лкуванн€ з оточуючими.

”складнюЇтьс€ соц≥альний розвиток старшого дошк≥льника, його особист≥сне становленн€ Ц формуванн€ самосв≥домост≥, самооц≥нки, системи Ђяї. ” старшому дошк≥льному в≥ц≥ така дитина без≥н≥ц≥ативна, њњ емоц≥њ недостатньо €скрав≥, вона не вм≥Ї виражати св≥й емоц≥йний стан, зазнаЇ труднощ≥в у розум≥нн≥ стан≥в ≥нших людей. ƒитина не може регулювати свою повед≥нку на основ≥ засвоЇних норм та правил, не готова до регул€ц≥њ своЇњ повед≥нки.

” д≥тей ≥з «ѕ– ви€вл€ютьс€ спотворен≥ у€вленн€ про себе та навколишн≥х. ”€вленн€ про себе Ї дзеркально в≥дображеними судженн€ми дорослих. ¬ ц≥лому у€вленн€ про себе повТ€зан≥ з конкретними ситуац≥€ми.

«ниженн€ п≥знавальноњ активност≥ й порушенн€ мовленнЇвого розвитку позначаютьс€ на знанн€х ≥ у€вленн€х д≥тей про с≥мТю, своЇ м≥сце в н≥й, про р≥д, працю дорослих, про крањну, в €к≥й вони живуть, њњ народ ≥ традиц≥њ.

Ѕ≥льш≥сть д≥тей ≥з «ѕ– мають приблизне, неточне у€вленн€ про профес≥њ своњх батьк≥в. ” багатьох випадках на питанн€ Ђ им працюЇ (мама або тато)?ї б≥льш≥сть д≥тей ≥з «ѕ– не знають або дають неправильн≥ в≥дпов≥д≥.

Ќезначна к≥льк≥сть дошк≥льник≥в ≥з «ѕ– точно знають своЇ призв≥ще, ≥мТ€, по батьков≥, ≥мТ€ та по батьков≥ батьк≥в, усв≥домлюють звТ€зок цих пон€ть. Ѕ≥льш≥сть д≥тей ≥з «ѕ–, на в≥дм≥ну в≥д ровесник≥в з нормальним розвитком, погано диференц≥юють ≥мТ€ та по батьков≥, сприймають њх €к Їдине ц≥ле, не знають свого ≥мен≥ та по батьков≥, не можуть в≥д повного ≥мен≥ утворити коротке ≥мТ€ ≥ навпаки.

” д≥тей з нормальним розвитком знанн€ про себе, оточуючих людей починають формуватис€ ще у молодшому дошк≥льному в≥ц≥.

“аким чином, у д≥тей дошк≥льного в≥ку ≥з затримкою псих≥чного розвитку спостер≥гаютьс€ недол≥ки розвитку п≥знавальноњ сфери, особист≥сноњ сфери та сп≥лкуванн€, €к≥ негативно впливають на формуванн€ знань д≥тей про себе та ≥нших людей, навколишн≥й св≥т загалом.

Ќа в≥дм≥ну в≥д д≥тей з нормальним розвитком дл€ дошк≥льник≥в ≥з затримкою псих≥чного розвитку характерна одноман≥тн≥сть п≥знавальних контакт≥в, њхн≥й поверховий характер. Ќизький р≥вень п≥знавальноњ активност≥ дошк≥льник≥в ≥з «ѕ– визначаЇ €к≥сну своЇр≥дн≥сть п≥знавальних мотив≥в: њхню нест≥йк≥сть; в≥дсутн≥сть в≥дносно широких та глибоких ≥нтерес≥в до €вищ навколишнього св≥ту; одноман≥тн≥сть ≥ б≥дн≥сть п≥знавальних контакт≥в з дорослими. ”се це ускладнюЇ соц≥альний розвиток дитини.

¬≥дсутн≥сть усв≥домленн€ дитиною себе в систем≥ в≥дносин з ≥ншими, призводить до формуванн€ у нењ низки негативних €костей, €к≥ значно ускладнюють входженн€ в нормальне соц≥альне житт€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 334 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

533 - | 457 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.