Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬имоги до оформленн€ курсовоњ роботи. ƒл€ студент≥в спец≥альност≥ Ђоподаткуванн€ї




ћќЋќƒ≤ “ј —ѕќ–“” ” –јѓЌ»

Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… “≈’Ќ≤„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“ Ђ’ѕ≤ї

 

 

ћ≈“ќƒ»„Ќ≤ ¬ ј«≤¬ »

ƒќ ¬» ќЌјЌЌя  ”–—ќ¬ќѓ –ќЅќ“» « ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ»

Уќ—Ќќ¬» ќѕќƒј“ ”¬јЌЌяФ

дл€ студент≥в спец≥альност≥ Ђќподаткуванн€ї

 

’ј– ≤¬ 2013

 

ћетодичн≥ вказ≥вки до виконанн€ курсовоњ роботи з дисципл≥ни Ђќснови оподаткуванн€ї дл€ студент≥в спец≥альност≥ Ђќподаткуванн€ї / ”кладач: ќ. √ололобова. Ц ’арк≥в: Ќ“” Ђ’ѕ≤ї, 2013. Ц 21 с. Ц ”кр. мовою.

 

 

–ецензент: канд. екон. наук, доцент ‘адЇЇва √.ћ.

 

«атверджено на зас≥данн≥ кафедри менеджменту

ѕротокол є в≥дЕЕЕЕЕЕЕ.

«ав. кафедрою канд. екон. наук, професор —околенко ¬

 

 

¬—“”ѕ

 

 урсова робота з≥ спец≥альност≥ Ђќподаткуванн€ї Ї важливою складовою частиною навчанн€ студента.

ћета п≥дготовки курсовоњ роботи пол€гаЇ в закр≥пленн≥, поглибленн≥ та розширенн≥ набутих студентами знань; формуванн≥ у них ум≥нь та навичок самост≥йного розв'€занн€ проблем, €к≥ виникають у сфер≥ оподаткуванн€.

ѕредмет курсовоњ роботи Ц анал≥з теор≥њ та орган≥зац≥њ оподаткуванн€, по€ви та розвитку податкових систем р≥зних крањн.

ќсновн≥ завданн€ п≥дготовки курсовоњ роботи:

¾ опрацюванн€ й узагальненн€ законодавчих положень, нормативних ≥ ≥нструктивно-методичних матер≥ал≥в л≥тературних та ≥нших джерел з обраноњ теми курсовоњ роботи;

¾ доб≥р, систематизац≥€ та анал≥з практичних матер≥ал≥в з питань за темою досл≥джень;

¾ розгл€д теоретичних ≥ практичних аспект≥в вир≥шенн€ проблем за темою курсовоњ роботи;

¾ виробленн€ напр€м≥в та конкретних заход≥в щодо розв'€занн€ питань курсовоњ роботи.

¬иконана студентом курсова робота маЇ показати його вм≥нн€:

¾ використовувати набут≥ в процес≥ навчанн€ теоретичн≥ знанн€, практичн≥ навички дл€ розв'€занн€ певноњ проблеми у сфер≥ оподаткуванн€;

¾ систематизувати, узагальнювати й анал≥зувати в≥домост≥, одержан≥ з л≥тературних, наукових та ≥нших джерел;

¾ анал≥зувати статистичний матер≥ал;

¾ використовувати результати виконаного анал≥зу та узагальненн€;

¾ застосовувати економ≥ко-статистичн≥ та економ≥ко-математичн≥ методи дл€ вир≥шенн€ анал≥тичних завдань;

¾ самост≥йно виробл€ти й обірунтовувати оптимальний вар≥ант вир≥шенн€ проблем у сфер≥ оподаткуванн€;

¾ доречно ≥ вм≥ло застосовувати техн≥чн≥ та ≥нш≥ допом≥жн≥ засоби при виконанн≥ зазначених завдань.

“≈ћј“» ј  ”–—ќ¬»’ –ќЅ≤“

 

“ематика курсових роб≥т за певною м≥рою кореспондуЇтьс€ з тематикою дипломних роб≥т. “ема курсовоњ роботи кожного студента спр€мована на детальне досл≥дженн€ та висв≥тленн€ одного вузлового питанн€ (або дек≥лькох питань) ≥з комплексу питань, завбачених темою дипломноњ роботи. “ема курсовоњ роботи погоджуЇтьс€ й уточнюЇтьс€ з кер≥вником, виход€чи з затвердженоњ теми дипломноњ роботи.

Ќазва теми курсовоњ роботи повинна в≥дпов≥дати спец≥альност≥, за €кою навчаЇтьс€ студент, бути ч≥тко сформульованою, профес≥йно й л≥тературно грамотною. “ематика курсових роб≥т пропонуЇтьс€ та затверджуЇтьс€ кафедрою менеджменту, але перел≥к тем може бути доповнений темами, €к≥ запропонують сам≥ студенти.

—тудентами може бути обрано одну з наступних тем курсовоњ роботи:

1. ќсобливост≥ податкового контролю сплати ѕƒ¬.

2. ƒержавний контроль сплати податку на прибуток.

3. ‘ункц≥њ податковоњ системи.

4. Micцевi податки та збори.

5. ќсобливост≥ податковоњ системи ™—.

6. ќсобливост≥ податковоњ системи —Ўј.

7. ќсобливост≥ податковоњ системи Ўвейцар≥њ.

8. ѕодаткова система јвстрал≥њ.

9. —прощена система оподаткуванн€ в ”крањн≥.

10. ѕринципи податковоњ пол≥тики.

11. ѕодаткова система япон≥њ.

12. ќсобливост≥ податковоњ системи  Ќ–.

13. ќсобливост≥ податковоњ системи  анади.

14. ѕодатков≥ обов'€зки платник≥в.

15. ќсновн≥ завданн€ податкового контролю.

16. ѕодаткова служба.

17. ќсобливост≥ обл≥ку платник≥в податк≥в та збор≥в в ”крањн≥.

18. јнал≥з ф≥нансовоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства з точки зору його податкових обовТ€зк≥в.

19. ѕодатков≥ пен≥, €к економ≥чн≥ санкц≥њ.

20. ќсобливост≥ правопорушень в сфер≥ оподаткуванн€.

21. ѕроблеми ун≥ф≥кац≥њ оподаткуванн€ у св≥т≥.

22. –озвиток податковоњ системи в ”крањн≥ в 20-21 вв.

23. ќсобливост≥ податковоњ системи Ўвец≥њ.

24. ѕлануванн€ податкових платеж≥в.

25. “еоретичн≥ основи податкового менеджменту.

26. ѕодаткова пол≥тика держави на макро- та м≥кроеконом≥чному р≥вн€х.

27. “еор≥€ податк≥в та њх ≥сторичний розвиток.

28. ѕор€док ≥ способи сплати податк≥в.

 

¬»ћќ√» ƒќ —“–” “”–» ≤ «ћ≤—“”  ”–—ќ¬ќѓ –ќЅќ“»

 

 урсова робота виконуЇтьс€ на основ≥ результат≥в опрацюванн€ законодавчих акт≥в, директивних, нормативних та ≥нструктивних матер≥ал≥в, що стосуютьс€ оподаткуванн€; в≥тчизн€ноњ та заруб≥жноњ л≥тератури за спец≥альн≥стю.

—труктура по€снювальноњ записки курсовоњ роботи:

1. “итульний аркуш, €кий виконуЇтьс€ за ун≥ф≥кованою формою з ус≥ма п≥дписами.

2. «м≥ст курсовоњ роботи, що м≥стить найменуванн€ ус≥х розд≥л≥в, пункт≥в та номери њх початкових стор≥нок.

3. ¬ступ.

4. ќсновна частина.

5. ¬исновки.

6. —писок використаноњ л≥тератури.

7. ƒодатки.

” вступ≥ подають загальну характеристику курсовоњ роботи, актуальн≥сть теми, мету, завданн€, предмет ≥ об'Їкт досл≥дженн€.

—клад ≥ зм≥ст основноњ частини по€снювальноњ записки визначаютьс€ особливост€ми теми курсовоњ роботи. «агальними вимогами до них Ї так≥: основна частина по€снювальноњ записки повинна м≥стити теоретичний, анал≥тичний матер≥ал та рекомендац≥њ за проблемами, що Ї предметом роботи.

” теоретичному розд≥л≥ курсовоњ роботи обірунтовуЇтьс€ база досл≥дженн€ обраноњ проблеми, даЇтьс€ огл€д л≥тературних та ≥нших джерел за темою, а також нових розробок передового досв≥ду; розгл€даютьс€ р≥зн≥ аспекти проблеми у сфер≥ оподаткуванн€. —тудентом маЇ бути сформована власна точка зору на ≥снуючу проблему. –езультатом теоретичного розд≥лу мають бути сформульован≥ невир≥шен≥ в теор≥њ та законодавчо неврегульован≥ питанн€.

јнал≥тичний розд≥л курсовоњ роботи повинен включати загальну характеристику податковоњ системи чи податкового зобовТ€занн€, €к≥сний та к≥льк≥сний анал≥з вир≥шенн€ досл≥джуваноњ задач≥. јнал≥тичний розд≥л курсовоњ роботи передбачаЇ всеб≥чний розгл€д стану досл≥джуваних питань та з≥ставленн€ њх з нормативними умовами, викладеними в законах ”крањни, указах ѕрезидента ”крањни, постановах ¬ерховноњ –ади та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни або нормативних документах ≥нших крањн з поставлених питань.

” процес≥ виконанн€ анал≥тичного розд≥лу студент повинен не т≥льки висв≥тлити, узагальнити, а й критично обм≥ркувати, показати позитивн≥ моменти в заруб≥жному досв≥д≥ та можливост≥ њх використанн€ в практиц≥ оподаткуванн€ в ”крањн≥ та ≥ноземних крањнах. ¬ процес≥ виконанн€ анал≥тичного розд≥лу необх≥дно всеб≥чно розгл€нути й оц≥нити орган≥зац≥ю вир≥шенн€ досл≥джуваноњ проблеми в пол≥тичних системах держав чи на приклад≥ окремих податк≥в з метою ви€вленн€ позитивних момент≥в та ≥снуючих недол≥к≥в.

ѕри виконанн≥ анал≥тичного розд≥лу студент повинен використати практичн≥ матер≥али, з≥бран≥ п≥д час роботи над курсовим проектом. ѕри цьому з огл€ду на характер ≥ зм≥ст з≥браноњ ≥нформац≥њ €к сама ≥нформац≥€, так ≥ результати њњ анал≥зу можуть бути представлен≥ в р≥зних формах Ц табличн≥й, граф≥чн≥й тощо. ѕер≥од анал≥зу Ц 2 Ц 3 роки, але в кожному конкретному випадку в≥н може бути ≥ншим.

¬иконанн€ анал≥тичноњ частини курсовоњ роботи пор€д з практичним характером повинне мати науково-досл≥дницьку спр€мован≥сть. ѕри цьому важливим Ї досл≥дженн€ фактор≥в, €к≥ визначають ефективн≥сть вир≥шенн€ вид≥лених в робот≥ проблем. ѕри зд≥йсненн≥ досл≥дженн€ використовуютьс€ р≥зн≥ методи пор≥вн€льного анал≥зу, математичноњ статистики, моделюванн€, методи соц≥альних досл≥джень (анкетуванн€, усного опитуванн€ Ц ≥нтерв'юванн€) тощо.

–езультати анал≥зу та досл≥дженн€ в подальшому використовуютьс€ дл€ виробленн€ й обірунтуванн€ пропозиц≥й та рекомендац≥й. ” цьому розд≥л≥ обірунтовуютьс€ нов≥ п≥дходи до вир≥шенн€ досл≥джуваноњ проблеми та заходи щодо њх практичноњ реал≥зац≥њ. ¬исв≥тленн€ пропозиц≥й ≥ рекомендац≥й маЇ бути конкретним, без зайвих по€снень та викладенн€ загальнов≥домих м≥ркувань.

¬икладенн€ зм≥сту питань курсовоњ роботи маЇ супроводжуватис€ ≥люстративним матер≥алом. …ого склад, зм≥ст ≥ форма поданн€ залежать в≥д характеру досл≥джуваноњ проблеми. ѕор€д з описовою функц≥Їю ≥люстративний матер≥ал виконуЇ також доказову функц≥ю. √ром≥здкий, великий за обс€гом ≥люстративний матер≥ал (таблиц≥, граф≥ки тощо) доц≥льно винести в додаток (чи в додатки).

ѕо€снювальна записка курсовоњ роботи завершуЇтьс€ висновками, в €ких сл≥д п≥двести п≥дсумки проведених ≥ висв≥тлених в курсов≥й робот≥ теоретичних ≥ практичних досл≥джень. «а своњм зм≥стом ≥ формою висновки повинн≥ бути ч≥тко викладен≥, аргументован≥ ≥ сп≥вв≥днесен≥ з уже в≥домими науково-практичними розробками.

ѕ≥сл€ висновк≥в розм≥щуЇтьс€ список використаноњ л≥тератури. ¬≥н м≥стить б≥бл≥ограф≥чн≥ описи використаних джерел, €к≥ складають в≥дпов≥дно до чинних стандарт≥в з б≥бл≥отечноњ та видавничоњ справи.

ѕерел≥к використаноњ л≥тератури Ц елемент б≥бл≥ограф≥чного апарату, котрий м≥стить б≥бл≥ограф≥чн≥ описи використаних джерел ≥ розм≥щуЇтьс€ п≥сл€ висновк≥в.

Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталог≥в ≥ б≥бл≥ограф≥чних покажчик≥в повн≥стю, без пропуск≥в будь-€ких елемент≥в, скороченн€ назв ≥ т. ≥н.

” цьому розд≥л≥ в алфав≥тному пор€дку навод€тьс€ використан≥ законодавч≥, нормативн≥ акти, л≥тературн≥ джерела з досл≥джуваноњ проблеми.  ≥льк≥сть використаних джерел нормативно не врегульована ≥ залежить в≥д ступен€ вивченн€ проблеми ≥ ступен€ њњ нормативного врегулюванн€. –екомендована загальна к≥льк≥сть позиц≥й у перел≥ку використаноњ л≥тератури маЇ бути не меншою, н≥ж 15 джерел.

Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис джерел складають в≥дпов≥дно до чинних стандарт≥в з б≥бл≥отечноњ та видавничоњ справи.

ƒодатки не Ї обов'€зковим розд≥лом курсовоњ роботи. ƒоц≥льн≥сть додатк≥в, њх склад ≥ зм≥ст визначаютьс€ характером ≥ обс€гом матер≥алу (≥ передус≥м ≥люстративного) курсовоњ роботи.

«а необх≥дн≥стю до додатк≥в доц≥льно включати допом≥жний матер≥ал, необх≥дний дл€ повноти сприйн€тт€ курсовоњ роботи:

¾ пром≥жн≥ математичн≥ доведенн€, формули ≥ розрахунки;

¾ таблиц≥ допом≥жних цифрових даних;

¾ протоколи, акти, розрахунки економ≥чного ефекту;

¾ ≥люстрац≥њ допом≥жного характеру;

¾ допом≥жн≥ матер≥али, що мають прикладне значенн€ (таблиц≥, рисунки, форми зв≥тност≥, положенн€ про роботу в≥дд≥л≥в в органах державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ тощо).

ћатер≥ал, котрий надаЇтьс€ в додатках, повинен в≥дпов≥дати обран≥й тем≥ досл≥джень ≥ м≥стити в соб≥ необх≥дн≥ матер≥али, €к≥ були базою дл€ проведенн€ наукових досл≥джень ≥ практичних розробок.

ќбс€г по€снювальноњ записки курсовоњ роботи складаЇ 25 - 30 стор≥нок машинописного тексту, њх ор≥Їнтовний розпод≥л м≥ж розд≥лами курсовоњ роботи такий:

¬ступ 2 Ц 3 стор.

“еоретичний розд≥л 10 Ц 15 стор.

јнал≥тичний розд≥л 8 Ц 15 стор.

–екомендац≥њ 3 Ц 7 стор.

¬исновки 2 Ц 3 стор.

¬»ћќ√» ƒќ ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя  ”–—ќ¬ќѓ –ќЅќ“»

 урсова робота оформлюЇтьс€ у в≥дпов≥дност≥ до державних стандарт≥в та загальноприйн€тими правилами.

ѕри п≥дготовц≥ курсовоњ роботистудент повинен дотримуватис€ певних вимог:

1) робота виконуЇтьс€ державною мовою ”крањни;

2) робота готуЇтьс€ кожним студентом ≥ндив≥дуально.

 урсова робота маЇ бути надрукована на принтер≥ з використанн€м середовища Windows на одному боц≥ аркуша б≥лого паперу форматом ј4 (210 х 297 мм) у вигл€д≥ суц≥льного тексту, ≥люстрац≥й ≥ таблиць. √арн≥тура шрифту типу Times New Roman (14 розм≥р). ћ≥жр€дковий ≥нтервал Ц полуторний.

як вин€ток допускаЇтьс€ використанн€ аркуш≥в форматом ј3 (297 х 420 мм) дл€ розм≥щенн€ таблиць та ≥люстрац≥й.

“екст курсових роб≥т варто набирати, дотримуючись наступних пол≥в: верхнЇ ≥ нижнЇ Ц не менше 20 мм, праве Ц не менше 10 мм, л≥ве Ц не менше 25 мм.

ќкрем≥ слова, формули, знаки, що вписуютьс€ до тексту, повинн≥ бути чорного кольору: щ≥льн≥сть вписаного тексту повинна бути максимально наближеною до щ≥льност≥ основного зображенн€.

ѕомилки, описки та граф≥чн≥ неточност≥ допускаЇтьс€ виправл€ти п≥дчищенн€м або зафарбовуванн€м б≥лою фарбою ≥ нанесенн€м на ому ж м≥сц≥ або м≥ж р€дками виправленого зображенн€ в≥д руки.

—труктурн≥ елементи У«ћ≤—“Ф, У¬—“”ѕФ, У–ќ«ƒ≤Ћ 1Ф, У–ќ«ƒ≤Ћ 2Ф, У–ќ«ƒ≤Ћ 3Ф, У¬»—Ќќ¬ќ Ф, У—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»Ф, Уƒќƒј“ »Ф не нумерують, а њхн≥ найменуванн€ служать заголовками структурних елемент≥в.

Ќайменуванн€ таких структурних елемент≥в, €к розд≥ли ≥ п≥дрозд≥ли основноњ частини роботи, повинн≥ мати пронумерован≥ заголовки.

«аголовки структурних елемент≥в роб≥т ≥ заголовки розд≥л≥в сл≥д розташовувати в центр≥ ≥ писати прописними л≥терами (тобто великими) без крапки наприк≥нц≥, не п≥дкреслюючи.

«аголовки п≥дрозд≥л≥в роботи варто починати з абзацного в≥дступу ≥ писати малими л≥терами, кр≥м першоњ великоњ, не п≥дкреслюючи, без крапки наприк≥нц≥.

јбзацний в≥дступ повинен бути однаковий по всьому тексту роботи ≥ дор≥внювати 1,25 см (або 5 символам).

Ќайменуванн€ першого розд≥лу пишетьс€ великими л≥терами по центру. ¬≥дстань м≥ж найменуванн€м першого розд≥лу та п≥дрозд≥лу, м≥ж п≥дрозд≥лом та текстом складаЇ 20 мм.

якщо заголовок складаЇтьс€ з двох або б≥льше речень, њх розд≥л€ють крапкою. ѕереноси в заголовку не допускаютьс€. ¬≥дстань м≥ж заголовками ≥ наступним або попередн≥м текстом повинна бути в межах 20 мм.

Ќайменуванн€ наступного п≥дрозд≥лу та початок його тексту розташовують на т≥й же сам≥й стор≥нц≥, що й зак≥нченн€ попереднього п≥дрозд≥лу. ¬≥дстань м≥ж текстом попереднього п≥дрозд≥лу та найменуванн€м наступного складаЇ 20 мм.

ƒопускаЇтьс€ розм≥щувати найменуванн€ п≥дрозд≥лу в нижн≥й частин≥ стор≥нки тод≥, коли п≥сл€ нього розташовано два чи б≥льше р€дк≥в тексту.

 

Ќумерац≥€

Ќумерац≥ю стор≥нок, розд≥л≥в, п≥дрозд≥л≥в, пункт≥в, малюнк≥в, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака УєФ. Ќомер стор≥нки проставл€ють у правому верхньому кут≥ без крапки наприк≥нц≥.

“итульний лист включають у загальну нумерац≥ю стор≥нок роботи. Ќомер на цих стор≥нках не проставл€ють.

Ќомер розд≥лу проставл€ють п≥сл€ слова Ђ–озд≥лї. ѕ≥сл€ номера крапку не ставл€ть, пот≥м з нового р€дка друкують заголовок розд≥лу.

≤люстрац≥њ ≥ таблиц≥, розташован≥ на окремих стор≥нках, включають до загальноњ нумерац≥њ стор≥нок роб≥т. Ќомер на цих стор≥нках проставл€Їтьс€.

–озд≥ли ≥ п≥дрозд≥ли нумерують арабськими цифрами. –озд≥ли роб≥т повинн≥ мати пор€дкову нумерац≥ю в межах викладу основноњ частини роботи ≥ позначаютьс€ арабськими цифрами з крапкою, наприклад 1., 2., 3. ≥ т. д.

ѕ≥дрозд≥ли повинн≥ мати пор€дкову нумерац≥ю в межах кожного розд≥лу. Ќомер п≥дрозд≥лу складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера п≥дрозд≥лу, розд≥лених крапкою. ѕ≥сл€ номера п≥дрозд≥лу ставл€ть крапку, наприклад 1.1., 1.2., 1.3. ≥ т. д. ѕри необх≥дност≥ матер≥ал кожного п≥дрозд≥лу може бути поданий у вигл€д≥ пункт≥в.

ѕункти нумерують у межах кожного п≥дрозд≥лу. Ќомер пункту складаЇтьс€ з пор€дкових номер≥в розд≥лу, п≥дрозд≥лу, пункту, м≥ж €кими ставл€ть крапку. ¬ к≥нц≥ номера повинна сто€ти крапка, наприклад 1.3.2. (другий пункт третього п≥дрозд≥лу першого розд≥лу).

≤люстрац≥њ

≤люстрац≥њ (рисунки, д≥аграми, схеми, граф≥ки) розташовують безпосередньо п≥сл€ тексту, де вони згадан≥ вперше, або на наступн≥й стор≥нц≥. Ќа вс≥ ≥люстрац≥њ, повинн≥ бути посиланн€. якщо ≥люстрац≥њ створен≥ не автором роботи, необх≥дно давати посиланн€ на джерело, з €кого запозичена ≥люстрац≥€.

ѕлатники державного мита в≥дображен≥ на рис. 1.1. [10, с. 25].

 

           
   
ѕлатники державного мита   ѕлатники державного мита
 
   
 

 

 


–ис. 1.1. ѕлатники державного мита

 

 

ѕодатки класиф≥куютьс€ за дек≥лькома признаками (табл. 1.1) [3].

Ќазви схем, рисунк≥в, граф≥к≥в розташовують п≥д ≥люстрац≥Їю (по центру).

≤люстрац≥њ позначають словом Ђ–ис.ї ≥ нумерують посл≥довно в межах розд≥лу, за вин€тком ≥люстрац≥й, поданих у додатках. Ќомер ≥люстрац≥њ повинен складатис€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера ≥люстрац≥њ, м≥ж €кими ставитьс€ крапка.

¬≥дстань в≥д тексту до ≥люстрац≥њ ≥ в≥д ≥люстрац≥њ до тексту Ц один р€док (але не б≥льше 20 мм), €кщо ≥люстрац≥€ розташована на окрем≥й стор≥нц≥.

¬≥дстань в≥д рисунку до тексту роботи складаЇ приблизно 20 мм.

 

“аблиц≥

“аблицю сл≥д розташовувати п≥сл€ тексту, в €кому вона згадуЇтьс€ вперше, або на наступн≥й стор≥нц≥/стор≥нках.

Ќа вс≥ таблиц≥ повинн≥ бути посиланн€ в текст≥ роботи.

“аблиц≥ нумерують арабськими цифрами пор€дковою нумерац≥Їю в межах розд≥лу, за вин€тком таблиць, що привод€тьс€ в додатках. Ќомер таблиц≥ складаЇтьс€ з номеру розд≥лу ≥ пор€дкового номеру таблиц≥, розд≥лених крапкою.

Ќазва таблиц≥ пишетьс€ малими л≥терами, кр≥м першоњ великоњ, ≥ розташовуЇтьс€ над таблицею. √рафи та р€дки таблиц≥ нумеруютьс€ арабськими цифрами.

 

 

ѕриклад

–озм≥р допомоги, що не включаЇтьс€ до оподаткованого доходу наведений в табл. 1.1

“аблиц€ 1.1

Ќазва таблиц≥

¬ар≥ант виплати кошт≥в на оплату прац≥ “ерм≥ни сплати
« отриманих у банку грошових кошт≥в ќдночасно з отриманн€м кошт≥в в банку

 

” випадку, коли розм≥р таблиц≥ виходить за формат стор≥нки, таблицю под≥л€ють на частини, €к≥ перенос€ть на наступну стор≥нку/стор≥нки. ѕри цьому в кожн≥й частин≥ таблиц≥ вказуЇтьс€, що це њњ продовженн€ (наприклад, Уѕродовженн€ табл. 1.1Ф). Ќад останньою частиною таблиц≥ вказуЇтьс€ про зак≥нченн€ таблиц≥ (наприклад, У«ак≥нченн€ табл. 1.1Ф).

 

 

ѕриклад

«ак≥нченн€ табл. 1.1

   
ƒоплата у звТ€зку з припиненн€м д≥€льност≥ застрахованими особами ” 15-денний терм≥н

 

УЎапкаФ таблиц≥ при перенесенн≥ зам≥н€Їтьс€ на в≥дпов≥дн≥ номери граф таблиц≥. якщо таблиц€ не переноситьс€ на наступну стор≥нку, графи таблиц≥ не нумерують.

ѕеренесенн€ таблиц≥ на наступну стор≥нку допускаЇтьс€ при написанн≥ не менше двох р€дк≥в п≥сл€ УшапкиФ таблиц≥.

Ќаприк≥нц≥ назв таблиць крапки не ставл€ть. ¬≥дстань в≥д тексту роботи до таблиц≥ Ц один р€док (але не б≥льше Ц 20 мм). ¬≥дстань п≥сл€ таблиц≥ до тексту роботи складаЇ один р€док, але не б≥льше 20 мм.

якщо в таблиц≥ наведен≥ дан≥, €к≥ мають дек≥лька одиниць вим≥ру, то необх≥дно внести до таблиц≥ окрему графу щодо одиниць вим≥ру.

 

ѕриклад

ќсновн≥ показники д≥€льност≥ ¬ј“ У“урбоатомФ наведен≥ у таблиц≥ 1.2.

“аблиц€ 1.2

ќсновн≥ показники д≥€льност≥ ¬ј“ Ф“урбоатомФ

ѕоказники ќдиниц€ вим≥ру 2011 р. 2012 р.
1. ¬ипуск продукц≥њ тис. грн. 151 984,7 202 690,5
2. „исельн≥сть персоналу ос≥б 6 209 5 984
3. –ентабельн≥сть % 62,0 55,0

 

ƒл€ таблиць припускаЇтьс€ використанн€ шрифту 10 або 12 pts Times New Roman через одинарний м≥жр€дковий ≥нтервал.

 

ѕерерахуванн€

 

ѕерерахуванн€ можуть бути приведен≥ всередин≥ розд≥л≥в. ѕеред перерахуванн€м варто використовувати арабськ≥ цифри з дужкою. Ќаприк≥нц≥ ставитьс€ крапка з комою або двокрапка, €кщо Ї подальша детал≥зац≥€. ѕеред кожною позиц≥Їю перерахуванн€ сл≥д ставити малу л≥теру з дужкою або, не нумеруючи, Ц з абзацного в≥дступу. Ќаприк≥нц≥ ставитьс€ крапка з комою. ѕ≥сл€ останнього пункту перерахуванн€ ставитьс€ крапка. ѕерерахуванн€ нумерують малими л≥терами з абзацного в≥дступу.

ѕриклад

«аконом про патентуванн€ передбачено, що субТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, €к≥ придбали такий патент, не сплачують:

1) податок на додану варт≥сть;

2) податок на доходи ф≥зичних ос≥б;

3) податок на прибуток п≥дприЇмств та ≥н.

ѕрим≥тки

 

ѕри необх≥дност≥ по€сненн€ зм≥сту тексту таблиц≥ або ≥люстрац≥њ в курсов≥й робот≥ можуть бути подан≥ прим≥тки. ѕрим≥тки розташовують п≥сл€ тексту, таблиц≥ або ≥люстрац≥њ, до €ких вони в≥днос€тьс€. якщо прим≥тка одна, њњ не нумерують.

—лово Уѕрим≥ткаФ пишуть з великоњ л≥тери з абзацного в≥дступу, не п≥дкреслюючи. ѕ≥сл€ слова Уѕрим≥ткаФ ставл€ть крапку, ≥ з великоњ л≥тери в тому ж р€дку навод€ть текст прим≥тки. –екомендований розм≥р шрифту Ц 12.

ѕриклад

“аблиц€ 1.1





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 358 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

508 - | 486 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.054 с.