Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодичн≥ рекомендац≥њ та по€сненн€. ѕ≥сл€ опрацюванн€ лекц≥њ студенти самост≥йно вивчають в≥дпов≥дн≥ п≥дручники, навчальн≥ пос≥бники, матер≥али судово-сл≥дчоњ практики та розвТ€зують




 

ѕ≥сл€ опрацюванн€ лекц≥њ студенти самост≥йно вивчають в≥дпов≥дн≥ п≥дручники, навчальн≥ пос≥бники, матер≥али судово-сл≥дчоњ практики та розвТ€зують запропонован≥ задач≥. ѕри цьому вони повинн≥ засвоњти суть стад≥й вчиненн€ злочину, розум≥ти, у €ких випадках можливою Ї добров≥льна в≥дмова в≥д скоЇнн€ злочину. ¬ивченн€ ц≥Їњ теми сл≥д розпочати з ч≥ткого засвоЇнн€ положень ст.ст. 13 Ц 16    ”крањни.

ќсоба, €ка вчин€Ї злочин, не завжди може довести св≥й злочинний нам≥р до к≥нц€ з причин, що не залежать в≥д њњ вол≥, або, навпаки, з власноњ вол≥. “ому в першому випадку можна розгл€дати д≥њ особи €к незак≥нчений злочин ≥ певну стад≥ю його скоЇнн€, а в другому Ц €к добров≥льну в≥дмову. Ќайпоширеним Ї визначенн€ стад≥й вчиненн€ злочину €к певних етап≥в його зд≥йсненн€, що ≥стотно р≥зн€тьс€ м≥ж собою ступенем реал≥зац≥њ умислу, тобто харак≠тером д≥€нн€ (д≥€ чи безд≥€льн≥сть) ≥ моментом його припиненн€. “реба зауважити, що чинне законодавство визнаЇ три стад≥њ вчиненн€ злочину: а) готуванн€ до злочину; б) замах на злочин; в) зак≥нчений злочин. ÷≥ стад≥њ розр≥зн€ютьс€ за ступенем розвитку обТЇктивноњ сторони злочину.

” ч. 1 ст. 13    ”крањни зазначаЇтьс€, що зак≥нченим злочином визнаЇтьс€ д≥€нн€, €ке м≥стить ус≥ ознаки складу злочину, передбаченого в≥дпов≥дною статтею ќсобливоњ частини    ”крањни. ≤накше кажучи, злочин необх≥дно вважати зак≥нченим, €кщо д≥Їю (безд≥€льн≥стю) особи пов≠н≥стю виконано обТЇктивну сторону цього злочинного д≥€нн€ за умови, що ознаки обТЇктивноњ сторони в≥дображен≥ в склад≥ цього злочину. «алежно в≥д останньоњ обставини склади злочин≥в за конструкц≥Їю под≥л€ютьс€ на матер≥альн≥, формальн≥ й ус≥чен≥.

√отуванн€ до злочину €к р≥зновид незак≥нченого злочину Ц це п≥дготовка до скоЇнн€ злочину, €ке не вдалос€ нав≥ть почати у звТ€зку з обставинами, що не залежать в≥д винноњ особи. √отуванн€ утворюють будь-€к≥ д≥њ (≥нод≥ безд≥€льн≥сть), що вчин€ютьс€ з метою наступного скоЇнн€ злочину, до початку виконанн€ його обТЇктивноњ сторони. ≤накше кажучи, це ще не вчиненн€ самого злочину, а лише створенн€ умов дл€ цього. «г≥дно з≥ ст. 14    ”крањни готуванн€ до злочину маЇ так≥ види: а) п≥дшукуванн€ засоб≥в або знар€дь дл€ вчиненн€ злочину; б) пристосуванн€ засоб≥в чи знар€дь дл€ вчиненн€ злочину; в) п≥дшукуванн€ сп≥вучасник≥в; г) змова на вчиненн€ злочину; і) усуненн€ перешкод; д) ≥нше умисне створенн€ умов дл€ вчиненн€ злочину.  урсанти (студенти) повинн≥ вм≥ти докладно характеризувати кожний ≥з зазначених вид≥в готуванн€ до злочину.

¬≥дпов≥дно до ст. 15    ”крањни замахом на злочин Ї вчиненн€ особою з пр€мим умислом д≥€нн€ (д≥њ або безд≥≠€льност≥), безпосередньо спр€мованого на вчиненн€ злочину, передбаченого в≥дпов≥дною статтею ќсобливоњ частини    ”крањни, €кщо при цьому злочин не було доведено до к≥нц€ з причин, що не залежали в≥д вол≥ ц≥Їњ особи. ѕри замаху злочин не доводитьс€ до його юридичного зак≥нченн€ всупереч бажанню винноњ особи з причин, що не залежать в≥д њњ вол≥. ÷е можуть бути €к обТЇктивн≥ причини (оп≥р потерп≥лих, втручанн€ сторонн≥х ос≥б Ц очевид≠ц≥в злочину чи сп≥вроб≥тник≥в правоохоронних орган≥в тощо), так ≥ причини субТЇктивного характеру, повТ€зан≥ з особист≥стю винного (брак знань, профес≥йноњ майстер≠ност≥, навичок, ум≥нь, ф≥зичноњ сили, стану здоровТ€ тощо). ќсобливу увагу сл≥д звернути на зТ€суванн€ вид≥в замаху (зак≥нченого й незак≥нченого) та њх в≥дмежуванн€ в≥д зак≥нченого злочину.

ѕ≥д добров≥льною в≥дмовою при незак≥нченому злочин≥ розум≥Їтьс€ остаточне припиненн€ особою з≥ своЇњ вол≥ готуванн€ до злочину чи замаху на злочин, €кщо при цьому вона усв≥домлювала можлив≥сть доведенн€ злочину до к≥нц€ (ч. 1 ст. 17    ”крањни).

ќзнаками добров≥льноњ в≥дмови Ї так≥:

а) особа вже розпочала злочинну д≥€льн≥сть, але юридично ще не завершила;

б) особа в≥дмовилас€ в≥д вчиненн€ злочину з власноњ вол≥;

в) особа остаточно припинила готуванн€ до злочину чи замах на злочин.

 урсантам (студентам) необх≥дно звернути увагу на в≥дм≥нн≥сть доб≠ров≥льноњ в≥дмови в≥д д≥йового ка€тт€.

«г≥дно з ч. 1 ст. 2    ”крањни п≥дставою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї вчиненн€ особою сусп≥льно небезпечного д≥€нн€, що м≥стить склад злочину, передбаченого  рим≥нальним кодексом. Ќорми    ”крањни щодо незак≥нченого злочину та його види в поЇднанн≥ з нормами ќсобливоњ частини    ”крањни визначають склади незак≥нчених злочин≥в Ц готуванн€ й замаху на злочин, передбачений в≥дпов≥дною статтею ќсобливоњ частини    ”крањни. “ому за незак≥нченоњ злочинноњ д≥€льност≥, що не завершена з причин, €к≥ не залежать в≥д вол≥ винноњ особи, п≥дставою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ буде на€вн≥сть у њњ д≥€х складу замаху на скоЇнн€ (готуванн€ до скоЇнн€) €кого-небудь з≥ злочин≥в, передбачених    ”крањни.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за незак≥нчений злочин, €к зазначаЇтьс€ в ст. 16    ”крањни, настаЇ за статтею 14 або 15    ”крањни ≥ за т≥Їю статтею ќсобливоњ частини   , що встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть за зак≥нчений злочин.

ѕропонуЇмо приклад розвТ€занн€ задач≥ з теми, що розгл€даЇтьс€.

 рот, маючи нам≥р викрасти золот≥ реч≥, €к≥ коштували б≥льше трьох неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад€н, проник до чужоњ квартири. –етельно обшукав њњ та, не знайшовши золота, п≥шов, не вз€вши з собою н≥чого.

„и Ї п≥дстави дл€ прит€гненн€  рота до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥?

ƒл€ того щоб установити п≥дстави крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, зг≥дно з ч. 1 ст. 2    ”крањни, треба в д≥€х  рота ви€вити склад злочину, передбачений    ”крањни. ”  рота був нам≥р порушити в≥дносини чужоњ власност≥, за €к≥ в VI розд≥л≥, в ст. 185 ќсобливоњ частини    ”крањни передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть. ќбТЇктивна сторона злочину характеризуЇтьс€ д≥Їю  рота, спр€мованою на проникненн€ до чужоњ квартири та њњ обшук. ѕри цьому  рот, виконавши вс≥ запланован≥ д≥њ, залишив квартиру, н≥чого не вз€вши, тобто не запод≥€вши збитки потерп≥лому з т≥Їњ причини, що в≥н не знайшов золота. —убТЇктом вважаЇмо  рота €к ф≥зичну осудну особу, €ка дос€гла в≥ку, з €кого настаЇ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за крад≥жку, тобто 14 рок≥в зг≥дно з ч. 2 ст. 22    ”крањни. —убТЇктивна сторона характеризуЇтьс€ пр€мим умислом  рота, €кий, в≥дпов≥дно до ч. 2 ст. 24    ”крањни, усв≥домлював сусп≥льно небезпечний характер свого д≥€нн€, передбачав його сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки й бажав њх настанн€.  рад≥жка Ї матер≥≠альним складом злочину, тому вважаЇтьс€ зак≥нченою з моменту спричиненн€ сусп≥льно небезпечних насл≥дк≥в у вигл€д≥ збитк≥в потерп≥лому на суму б≥льше трьох неопо≠датковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад€н. јле  рот не зм≥г запод≥€ти запланован≥ збитки потерп≥лому з причин, €к≥ не залежали в≥д його вол≥, тому в≥н повинен прит€гуватис€ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за зак≥нчений замах на вчиненн€ крад≥жки за ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 185    ”крањни.

–≥вень своњх знань з ц≥Їњ теми пропонуЇтьс€ перев≥рити, в≥дпов≥вши на питанн€ дл€ самоконтролю.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. „ому ви€вленн€ нам≥ру не може бути визнане ста≠д≥Їю вчиненн€ злочину?

2. ўо таке готуванн€ до злочину?

3. ” чому пол€гаЇ сутн≥сть замаху на злочин?

4. як≥ ≥снують види замаху?

5. ўо Ї п≥дставою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за готуванн€ до злочину та замах на злочин?

6. „им в≥др≥зн€Їтьс€ готуванн€ до злочину в≥д замаху на злочин?

7. як квал≥ф≥куютьс€ готуванн€ до злочину та замах на злочин?

8. √отуванн€ до €ких злочин≥в не т€гне за собою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥?

9. ўо таке зак≥нчений злочин?

10. ўо таке добров≥льна в≥дмова при незак≥нченому злочин≥?

11. ” чому пол€гаЇ в≥дм≥нн≥сть добров≥льноњ в≥дмови при незак≥нченому злочин≥ в≥д д≥йового ка€тт€?

 

ƒодаткова л≥тература

 

1. Ѕлагов ≈. ѕриготовление к преступлению // «аконность. Ц 2005. Ц є 1. Ц —. 20 Ц 23.

2. ƒурманов Ќ.ƒ. —тадии совершени€ преступлени€. Ц ћ.: √ос≠юриздат, 1955. Ц 212 с.

3.  урченко ¬. ќконченное преступление или покушение // «аконность. Ц 2005. Ц є 11. Ц —. 47 Ц 49.

4. ћатишевський ѕ.  рим≥нальний кодекс ”крањни ≥ св≥тов≥ стандарти // ёридичний в≥сник ”крањни. Ц 2001. Ц є 28 (14 Ц 20 липн€) Ц —. 1 Ц 4.

5. ѕавлик≥вський ¬.≤., Ўалах≥на ¬.¬. ќсобливост≥ добров≥льноњ в≥дмови сп≥ввиконавц€ злочину // ѕраво ≥ сусп≥льство. Ц 2010. Ц є 2. Ц —. 115.

6. ѕанько  .ј. ƒобровольный отказ от преступлени€ по совет≠скому уголовному праву. Ц ¬оронеж, 1975. Ц 147 с.

7. –един ћ.ѕ. ќбщее пон€тие неоконченного преступлени€, его виды // —ледователь. Ц 2005. Ц є 4. Ц —. 9 Ц 16.

8. –един ћ.ѕ. ќтветственность за покушение на преступление // —ледователь. Ц 2005. Ц є 6. Ц —. 2 Ц 12.

9. –един ћ.ѕ. ќтветственность за приготовление к преступлению // —ледователь. Ц 2005. Ц є 7. Ц —. 7 Ц 13.

10. –един ћ.ѕ. ѕон€тие оконченного преступлени€, его виды // —ледователь. Ц 2005. Ц є 1. Ц —. 2 Ц 9.

11. –един ћ.ѕ. ѕон€тие приготовлени€ к преступлению // —ледователь. Ц 2005. Ц є 5. Ц —. 5 Ц 10.

12. –един ћ.ѕ. ѕреступлени€ по степени их завершенности: ћонографи€. Ц ћ.: »здательство ″ёринформ″, 2006. Ц 200 с.

13. —итникова ј.». ѕриготовление к преступлению и покушение на преступление: ћонографи€. Ц ћ.: ќсь-89, 2006. Ц 160 с.

14. —ураЇва ¬.  рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за незак≥нчений злочин: чи Ї це законним? // ёридичний журнал. Ц 2006. Ц є 1. Ц —. 108 Ц 109.

15. “адевос€н Ћ.«. Ќеоконченные преступлени€: ћонографи€. Ц ћ.: ёЌ»“»-ƒјЌј, «акон и право, 2008. Ц 207 с.

16. “ихий ¬. ƒобров≥льна в≥дмова в≥д злочину (коментар статт≥ 17    ”крањни) // ¬≥сник  онституц≥йного —уду ”крањни. Ц 2004. Ц є 5. Ц —. 117 Ц 120.

17. “ихий ¬.ѕ. ¬≥дпов≥дальн≥сть за незак≥нчений злочин // ¬≥сник јкадем≥њ правових наук ”крањни. Ц 1996. Ц ¬ип. 6. Ц —. 128 Ц 137.

18. “ихий ¬.ѕ. —тад≥њ вчиненн€ злочину:  онспект лекц≥њ. Ц ’арк≥в: Ќац. юрид. акад. ”крањни, 1996. Ц 30 с.

19. “ихий ¬.ѕ., ѕанов ћ.≤. «лочин: його види та стад≥њ: науково-практичний коментар. Ц  .: ¬идавничий д≥м УѕрометейФ, 2007. Ц —. 15 Ц 37.

20. Ўевчук ј.¬. —тад≥њ вчиненн€ злочину: јвтореф. дис.... канд. юрид. наук /  ињв. нац. ун-т ≥м. “араса Ўевченка. Ц  ., 2002. Ц 20 с.

21. Ёнциклопеди€ уголовного права. “.5. Ќеоконченное преступление. Ц »здание профессора ћалинина, —ѕб., 2006. Ц 464 с.

 

 

“ема 11: Ђ—п≥вучасть у злочин≥ї





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 320 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

1302 - | 1253 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.