Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озрахунок валового доходу




 ”–—ќ¬ј –ќЅќ“ј

 

 онтракт

з дисципл≥ни зовн≥шньоеконом≥чна д≥€льн≥сть п≥дприЇмства

на тему: ≈кспорт й ≥мпорт кави

 

¬иконала:

студентка 3 курсу 31 групи

напр€му п≥дготовки

спец≥альност≥ менеджмент орган≥зац≥њ

∆ел€к ќксана

 

 ер≥вник:

доц. √оловаш Ѕ.≈.

 

Ќац≥ональна шкала ________________

 ≥льк≥сть бал≥в: __________ќц≥нка: ECTS _____

„лени ком≥с≥њ ________ ___________________________

(п≥дпис) (пр≥звище та ≥н≥ц≥али)

 

 

 ињв 2015

ѕлан

¬ступ

≤. ћаркетинговий анал≥з ринку кави

1.1.јнал≥з св≥тового ринку кави

1.2.јнал≥з украњнського ринку кави

1.3.јнал≥з крањни контрагента (угода)

≤≤. ƒокументи дл€ проведенн€ митного оформленн€ товару (кави)

≤≤≤. «овн≥шньоеконом≥чний контракт

≤V. ≈коном≥чний анал≥з контракту

¬исновок

—писок використаноњ л≥тератури

 

 

¬ступ

 ава - дуже поширений нап≥й. ЌемаЇ такоњ крањни, де б не уживалас€ кава. Ќав≥ть на батьк≥вщин≥ чаю в  итањ, кава користуЇтьс€ великим усп≥хом в населенн€.

Ўироке поширенн€ кави по€снюЇтьс€ тим, що вона волод≥Ї високими смаковими €кост€ми ≥ благотворно впливаЇ на орган≥зм людини.  ава належить до тих небагатьох культур, €к≥ визначали собою ц≥л≥ епохи в економ≥чному розвитку таких крањн, €к Ѕразил≥€,  олумб≥€, ≈ф≥оп≥€, …емен, √в≥не€ ≥ р€д ≥нших. —ьогодн≥ кава ≥ кавов≥ напоњ вживають практично у вс≥х куточках земноњ кул≥, в≥д Ћондона до —≥днею ≥ “ок≥о.  аву вирощують приблизно в 80 крањнах: ѕ≥вденна ≥ ÷ентральна јмерика, на узбережж≥  арибського мор€, в јфриц≥ ≥ јз≥њ. Ќайб≥льш≥ крањни постачальники кави Ц Ѕразил≥€ ≥  олумб≥€, третЇ м≥сце займаЇ ≤ндонез≥€.

” св≥тов≥й торг≥вл≥ продаж не обсмажених зерен кави займаЇ друге м≥сце п≥сл€ продажу нафти. «алежно в≥д урожаю, 4-5 млн. тонн кави щор≥к в≥дправл€ють на експорт. ¬житок кави в крањнах походженн€ займаЇ близько 1,3 млн. тонн. ” всьому св≥т≥ п≥д плантац≥њ кави зайн€то б≥льше 10 млн. гектар≥в, на €ких зростаЇ 15 млрд. кавових дерев. « 1 кавового дерева можна отримати урожай 0,5 - 8 кг (3500 Ц 5000 зерен).[2]

¬ирощуванн€ кави дуже трудом≥сткий процес. ” всьому св≥т≥ близько 25 млн. людей заробл€ють на житт€ тим, що вирощують або обробл€ють каву. «алежно в≥д соц≥ально-економ≥чних умов крањни вирощуванн€ ≥ обробка кави головним чином зд≥йснюЇтьс€ в невеликих господарствах, кооперативах, на середн≥х ≥ крупних плантац≥€х.

 ава - чудовий по своњх смакових ≥ стимулюючих €кост€х нап≥й. ƒл€ того, щоб отримати д≥йсну насолоду в≥д кави, необх≥дно знати, що ви п'Їте, з чого складаЇтьс€ той або ≥нший букет, ≥ €кий вигл€д повинна мати чашка дл€ вашого улюбленого напою...

ќск≥льки кава в≥д≥граЇ важливу роль в житт≥ людей, великого значенн€ набуваЇ оц≥нка його €кост≥, тому метою курсовоњ роботи Ї вивченн€ товарознавчоњ характеристики кави. «авданн€ курсовоњ роботи наступн≥:

1.ќзнайомитис€ з х≥м≥чним складом ≥ харчовою ц≥нн≥стю кави;

2.¬ивчити чинники, що формують €к≥сть кави, а також процеси, що в≥дбуваютьс€ при збер≥ганн≥;

3.–озгл€нути можлив≥ способи фальсиф≥кац≥њ кави;

4.¬ивчити ринок кави ≥ споживч≥ переваги;

5.ѕровести експертизу €кост≥ кави;

6.¬ивчити органолептичн≥ ≥ физико-х≥м≥чн≥ €кост≥ кави та кавових напоњв.

 

 

≤. ћаркетинговий анал≥з ринку кави

1.1.јнал≥з св≥тового ринку кави

 ава €вл€Ї собою зерна плод≥в в≥чнозеленого кавового дерева, багатого алкалоњдом кофењном, ароматичними речовинами ≥ хлорогеновою кислотою.

Ќа даний момент у всьому св≥т≥ в≥домо б≥льше двох сотень р≥зних сорт≥в кавових дерев. ѕроте серед любител≥в кавових напоњв, особливою попул€рн≥стю користуютьс€ всього 3 сорти Ч јрабка, –обуста та Ћ≥бер≥ка. ¬≥др≥зн€ютьс€ за формою, розм≥ром, кольором, смаком та екстрактивн≥стю зерен. —аме з цих сорт≥в, готують близько 90% вс≥х кавових напоњв. “ак само з цих основних кавових дерев створюютьс€ ≥нш≥ сорти кави, шл€хом зм≥шуванн€ з ≥ншими кавовими зернами.

ѕл≥д кави Ц €года, €ка на вигл€д, за розм≥ром ≥ забарвленн€м нагадуЇ вишню. ” соковит≥й м'€кот≥ пом≥щено два плоскоопукл≥ зерна, притиснутих один до одного плоскими сторонами. ” плод≥ так само може розвиватис€ лише одне з двох нас≥нн€, набуваючи овально-круглоњ форми. “ака кава ц≥нуЇтьс€ вище ≥ називаЇтьс€ перл-кава.

ѕлоди кави збирають зр≥лими до трьох раз на р≥к (всього з одного дерева до 3 кг). ѕ≥сл€ збору зерна зв≥льн€ють в≥д плодовоњ м'€кот≥ ≥ внутр≥шн≥х оболонок вологим або сухим способом, а пот≥м сушать ≥ сортують за розм≥ром.  авов≥ зерна, очищен≥ вологим способом краще за €к≥стю.

«ерна араб≥ки продовгуват≥ та вузьк≥; довжина зерна складаЇ 9-15 мм, ширина Ц 8-10 мм, товщина Ц 5-6 мм. Ќап≥й з них мТ€кий на смак та ароматний. «ерна лбер≥ки за зовн≥шн≥м видом схож≥ на араб≥ку, але вони трохи крупн≥ш≥. —мак та аромат напою б≥льш грубий. «ерна робусти коротк≥, округл≥; нап≥й маЇ вТ€зкий г≥ркий смак, не маЇ аромату, проте дуже м≥цний. ќкр≥м арабки, л≥бер≥ки ≥ робусти використовуютьс€ ≥ ≥нш≥ сорти, але здеб≥льшого при виробництв≥ тих або ≥нших кондитерських вироб≥в.

—ира кава не маЇ аромату, волод≥Ї сильним терпким смаком ≥ дл€ приготуванн€ напою не придатна. ƒл€ пол≥пшенн€ €кост≥ зерна кави обсмажують.

 ава маЇ складний х≥м≥чний склад. ¬она м≥стить приблизно дв≥ тис€ч≥ х≥м≥чних речовин, €к≥ в сукупност≥ визначають њњ в≥дм≥нний аромат ≥ смак. —ире кавове зерно м≥стить жири, б≥лки, воду, м≥неральн≥ сол≥, м≥котоксини, р≥зн≥ водорозчинн≥ ≥ нерозчинн≥ речовини. ќбсмажен≥ кавов≥ зерна втрачають велику частину води (њњ вм≥ст зменшуЇтьс€ з 11% до 3%), а њх х≥м≥чний склад зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д м≥ри та тривалост≥ обжарюванн€.

¬м≥ст вологи в сирих зернах в≥д≥граЇ важливу роль при њх експорт≥ та ≥мпорт≥, тому що вс≥ розрахунки, провод€тьс€ на основ≥ показника вологост≥. —ир≥ зерна кави в≥днос€тьс€ до групи продукт≥в, що волод≥ють кап≥л€рно-пористою колоњдною структурою. «а нормою ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ кави, вм≥ст води в сирих кавових зернах повинен в≥дпов≥дати 12±1%. јле в залежност≥ в≥д умов збер≥ганн€ та транспортуванн€ волог≥сть кави коливаЇтьс€ в межах 9-14%.

—ир≥ кавов≥ зерна, з розрахунку на суху речовину, м≥ст€ть 32-36% екстрактних речовин, що стаб≥льно збер≥гаютьс€ прот€гом семи ≥ б≥льше рок≥в за нормальних умов збер≥ганн€. ƒо складу сухоњ речовини сироњ кави вход€ть наступн≥ основн≥ компоненти: так≥ алкалоњди, €к кофењн Ц 0,7-2,5%. ÷е речовина без кольору ≥ запаху, у водному розчин≥ даЇ г≥ркий присмак.  ≥льк≥сть кофењну в зернах в значн≥й м≥р≥ зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д сорту кави.  офењн м≥ститьс€ в тих або ≥нших к≥лькост€х б≥льш н≥ж в ста рослинах, проте лише в плодах кави, какао, гуарани його достатньо багато. Ќа вм≥ст кофењну в напоњ також впливаЇ м≥ра обсмажуванн€ зерен, причому б≥льш просмажен≥ зерна, €к дл€ кави еспрессо, дають менше кофењну. ¬м≥ст кофењну в зернах в≥д≥граЇ дуже важливу роль при оц≥нц≥ €кост≥ сировини ≥ встановленн≥ техн≥чних вимог на нењ. —л≥д пам'€тати, що кофењн, волод≥ючи г≥рким смаком, майже не впливаЇ на смак кави. “ому пов'€зувати г≥ркоту кави з на€вн≥стю в н≥й кофењну - велика помилка. ќкр≥м кофењну в кавових зернах м≥ститьс€ ще один алкалоњд - тригонел≥н. ¬≥н добре розчин€Їтьс€ у вод≥, але терм≥чно нестаб≥льний. ѕри обробц≥ кавових зерен легко перетворюЇтьс€ на н≥котинову кислоту (в≥там≥н ––). Ќа в≥дм≥ну в≥д кофењну в≥н не збуджуЇ ≥ не волод≥Ї наркотичним ефектом, проте бере участь в утворенн≥ смаку ≥ аромату обсмаженоњ кави. “акож м≥ст€тьс€ ≥ так≥ алкалоњди €к “еобром≥н (1,5-2,5 %) ≥ “еоф≥л≥н (1-4 %). —л≥д згадати дуже складну по складу речовину - кафеоль. ¬ключаючи майже дв≥ з половиною сотн≥ компонент≥в, вона Ї нос≥Їм характерного кавового аромату.

ѕрисмак г≥ркоти додають кавовому напою складн≥ орган≥чн≥ речовини - тан≥ни. ƒл€ њх нейтрал≥зац≥њ в каву додають молоко або вершки. ¬они зв'€зують тан≥ни, ≥ нап≥й втрачаЇ г≥ркоту. ” сирих зернах кави вм≥ст тан≥ну коливаЇтьс€ в межах в≥д 3,6 до 7,7%. ¬ процес≥ обсмажуванн€ к≥льк≥сть тан≥ну р≥зко зменшуЇтьс€ ≥ в готовому продукт≥ його залишаЇтьс€ 0,5-1%.«ниженн€ тан≥ну п≥д час обсмажуванн€ не вважаЇтьс€ негативним чинником, оск≥льки спри€Ї формуванню смаку ≥ кольору кави, проте при надм≥рному нагр≥ванн≥ тан≥н повн≥стю розкладаЇтьс€. ѕорожн≥й або Ђплоскийї смак обсмаженоњ кави ≥нколи можна по€снити зникненн€м тан≥ну. [2]

–инок кави падаЇ п'€тий м≥с€ць посп≥ль,а спекул€ц≥њ з приводу розм≥ру майбутн≥х ц≥н 2015/16 щодо Ѕразил≥њ врожаю продовжуЇ зростати. ≈кспорт в лютому ви€вилис€ нижчими, пор≥вн€но з минулим роком, а постачанн€ з Ѕразил≥њ та ¬'Їтнаму висадили з загального обс€гу експорту за перш≥ п'€ть м≥с€ц≥в цього кави роц≥ на 2,7%. ¬иробництво оц≥нюЇтьс€ приблизно в 141 900 000 м≥шк≥в у рослинництв≥ 2014/15 року, в той час €к перв≥сна оц≥нка св≥тового споживанн€ кави в 2014 календарному роц≥ доходить до 149 300 000 м≥шк≥в, припускаючи, пружний попит на каву в усьому св≥т≥.[3]

ICO композитний впав ще нижче в березн≥ 2015, з середн≥м щом≥с€чного авансового 10% пор≥вн€но з лютим, щоб дос€гти 127,04 цент≥в —Ўј за / фунт. ÷е його Ќайнижча середньом≥с€чна з с≥чн€ 2014 ўоденн≥ коливанн€ ц≥н не показали ч≥тку тенденц≥ю прот€гом м≥с€ц€, потрапивши м≥н≥муму 120,50 ≥ максимуму 131,78, але зак≥нчив на одному р≥вн≥ ≥ почалос€. ¬олатильн≥сть ц≥н також пом≥тно вище в березн≥ в пор≥вн€нн≥ з попередн≥м м≥с€цем.[3]

÷≥ни на три види јраб≥ки ще б≥льш знизивс€ б н≥ж в 10% лютого, в той час €к робуста нижче 6,3%. « точки зору р≥зниц≥ в ц≥нах, Milds зб≥льшили прем≥ю за колумб≥йських Milds б≥льш н≥ж на третину до 6,45 цент≥в, тод≥ €к арб≥траж м≥ж јраб≥ка ≥ –обуста скоротивс€ до 56,76 цент≥в, у пор≥вн€нн≥ з майже 70 в лютому, а також найнижчий показник з с≥чн€ 2014 якщо ц€ тенденц≥€ збережетьс€, то це може надати де€ку п≥дтримку ц≥нам јраб≥ка йти вперед.

 

«агальний обс€г експорту в лютому 2015 прийшов до 8600000 м≥шк≥в, в лютому 2014 ÷е приносить 10,2% св≥тового експорту за перш≥ п'€ть м≥с€ц≥в в цьому кави роц≥ (з жовтн€ по лютий) 43400000 м≥шк≥в, 1200000 сумки менше, н≥ж за той же пер≥од в 2013/14. ѕостачанн€ з Ѕразил≥њ впало вперше за п'€тнадц€ть м≥с€ц≥в, €к вони приход€ть до к≥нц€ свого врожаю, в той час €к експорт з ¬'Їтнаму також оц≥нюютьс€ нижче.

ѕерв≥сна оц≥нка св≥тового споживанн€ кави в 2014 календарному роц≥ доходить до 149 300 000 м≥шк≥в. ÷е €вл€Ї собою середн≥й щор≥чний темп зростанн€ в 2,3% за останн≥ 4 роки. Ќайб≥льше зростанн€ за цей час було ви€влено на ринках, що розвиваютьс€, в середньому 4,6% з 2011 року, з особливо високим попитом в –ос≥њ, ѕ≥вденноњ  орењ, јлжиру та “уреччини.  рањни-експортери були також записи п≥двищений попит, в середньому 2,6%. Ѕразил≥€ на сьогодн≥шн≥й день Ї найб≥льшим кави споживача серед крањн-експортер≥в, на 20800000 сумки на 2014 р≥к, з подальшим ≤ндонез≥њ (4200000), ≈ф≥оп≥њ, (3700000) та ћексиц≥ (2,4 млн)[3]

“радиц≥йн≥ ринки, так≥ €к ™—, —Ўј ≥ япон≥њ, припадаЇ понад 50% св≥тового обс€гу, але зростаЇ на б≥льш скромному розм≥р≥ 1,5% в пер≥од часу. ¬важаЇтьс€, що рух у б≥к споживанн€ кави на одну порц≥ю зростаЇ значенн€ попиту б≥льше обс€гу, хоча —Ўј ≥  анада €к ≥ ран≥ше виставл€Їтьс€ значне зростанн€ ринку.

« точки зору географ≥чного розпод≥лу споживанн€ кави, јфрика та јз≥€ записли найб≥льш динам≥чне зростанн€, у розм≥р≥ 5% ≥ 4,5% в≥дпов≥дно, хоча вони становл€ть лише 7% ≥ 19% в≥д св≥тового обс€гу. ÷ентральна јмерика ≥ ћексика в основному без зм≥н прот€гом довгого часу на близько 5 м≥льйон≥в м≥шк≥в, або трохи б≥льше 3% населенн€ св≥ту. ™вропа записав щодо скромне зростанн€ з плином часу, в середньому зб≥льшенн€ на 0,8% на р≥к, у той час €к ѕ≥вн≥чна јмерика зареЇструвала 2,6% за пер≥од часу. —поживанн€ кави в ѕ≥вденн≥й јмериц≥ зростаЇ неухильно 2,0% до 25,4 млн м≥шк≥в, 17% в≥д св≥тового обс€гу.

“аким чином, св≥товий попит на каву продовжуЇ демонструвати значне зростанн€, з≥ значним потенц≥алом дл€ подальшого зростанн€. Ѕ≥льш зр≥л≥ ринки, так≥ €к ™— в≥дносно стаб≥льн≥, у той час €к ринки, що розвиваютьс€, особливо в јфриц≥ та јз≥њ, записи про значне зб≥льшенн€, хоча ≥ з в≥дносно низькоњ бази.[3]

ўом≥с€чн≥ експортн≥ статистика - кв≥тень 2015

” тис€чах м≥шок 60 кг

 

ѕрим≥тка: √рупа пром≥жн≥ п≥дсумки враховувати в≥дпов≥дну частку кожного типу кави експортованого крањн,

виробл€ти ≥ експортувати €к араб≥ка ≥ робуста в значних обс€гах. —л≥д зазначити, що, коли це доречно,

—тавленн€ јраб≥ка / –обуста 50/50 використовуЇтьс€ дл€ перерахунку переробленоњ кави в зелен≥й квасол≥ екв≥валент (GBE)

÷ифра 0 в таблиц≥ може означати обс€г менше 500 м≥шк≥в, через округленн€. ѕовн≥ дан≥ у формат≥ Excel Ї

доступн≥ дл€ платних передплатник≥в 4

 

ўом≥с€чн≥ експортн≥ статистика - кв≥тень 2015

” тис€чах за м≥шок 60 кг

 

 

 

 

–еекспорт кави за окремими крањнами-≥мпортерам - лютий 2015

” тис€чах 60 кг м≥шок

4

ICO ≥ндикатор ц≥ни - травень 2015

” центах —Ўј / фунт

5

"–инок кави впали п'€тий м≥с€ць посп≥ль березн€ 2015, а спекул€ц≥њ з приводу розм≥ру майбутн≥х 2015/16 Ѕразил≥њ врожаю продовжуЇ зростати. ≈кспорт в лютому були нижче в пор≥вн€нн≥ з минулим роком, а постачанн€ з Ѕразил≥њ та ¬'Їтнам≥ висадили з загального обс€гу експорту за перш≥ п'€ть м≥с€ц≥в року в кав≥ на 2,7%.

¬иробництво оц≥нюЇтьс€ в 141 900 000 м≥шк≥в у рослинництв≥ 2014/15 року, в той час €к перв≥сна оц≥нка св≥тового споживанн€ кави в 2014 роц≥ календарний р≥к приходить до 149300000 м≥шки, припускаючи, пружний попит на каву у св≥т≥... “радиц≥йн≥ ринки трудом≥стким, таких €к ™—, —Ўј ≥ япон≥€, становл€ть понад 50% в≥д св≥тового обс€гу, але зростаЇ на б≥льш скромному розм≥р≥ 1,5% в пер≥од часу. ¬важаЇтьс€, що рух у б≥к споживанн€ кави спец≥альност≥ ≥ одну порц≥ю стручок машин зростаЇ значенн€ попиту б≥льше обс€гу, хоча —Ўј ≥  анада ран≥ше виставл€Їтьс€ значне зростанн€ ринку. « точки зору географ≥чного розпод≥лу споживанн€ кави, јфрики та јз≥њ були записи найб≥льш динам≥чне зростанн€, на 5% ≥ 4,5% в≥дпов≥дно, хоча вони становл€ть лише 7% ≥ 19% в≥д св≥тового обс€гу.

÷ентральна јмерика ≥ ћексика в основному без зм≥н прот€гом довгого часу на близько 5 м≥льйон≥в м≥шк≥в, або трохи б≥льше 3% населенн€ св≥ту. ™вропа записав в≥дносно скромний зростанн€ прот€гом довгого часу, в середньому зб≥льшенн€ на 0,8% на р≥к, у той час €к ѕ≥вн≥чна јмерика зареЇструвала 2,6% за пер≥од часу. —поживанн€ кави в ѕ≥вденн≥й јмериц≥ вир≥с на 2,0% ст≥йкий дос€гти 25,4 млн м≥шк≥в, 17% св≥тового обс€гу. ¬ ц≥лому, св≥товий попит на каву продовжуЇ показувати значне зростанн€, з великим потенц≥алом дл€ подальшого зростанн€. Ѕ≥льш зр≥л≥ ринки, так≥ €к ™— в≥дносно стаб≥льн≥, у той час €к ринки, що розвиваютьс€, зокрема, в јфриц≥ та јз≥њ, записи значне зб≥льшенн€, хоча ≥ з в≥дносно низькоњ бази........ "6

ѕрогнози та перспективи

ƒо к≥нц€ 2016 року оч≥куЇтьс€ продовженн€ процесу перем≥щенн€ попиту в б≥к б≥льш дешевих сорт≥в кави, що викликано скороченн€м реальних доход≥в населенн€ ”крањни.

«а прогнозами пров≥дних св≥тових анал≥тик≥в, ц≥ни на кавов≥ зерна зростуть у середньому на 10-12%. ѕричому стаб≥л≥зац≥њ св≥тового ринку кави в доступному дл€ огл€ду майбутньому чекати не доводитьс€ Ц всьому виною глобальне потепл≥нн€. ƒосл≥дженн€, що провод€тьс€ ћ≥жнародною асоц≥ац≥Їю кави (ICO), дозвол€ють зробити висновок про зм≥ну кл≥мату в крањнах, що Ї основними експортерами кавових зерен. «а останню чверть стол≥тт€ середн€ температура в цих крањнах п≥дн€лас€ на п≥вградуса ÷ельс≥€, що в п'€ть раз≥в перевищуЇ аналог≥чний показник за попередн≥ 25 рок≥в. Ѕ≥льш прохолодн≥ г≥рськ≥ д≥л€нки, придатн≥ дл€ вирощуванн€ кави, стр≥мко ростуть в ц≥н≥, що в п≥дсумку позначитьс€ на вартост≥ к≥нцевого продукту.

ўе одним приводом дл€ занепокоЇнн€ кавоман≥в може стати зниженн€ р≥вн€ виробництва кави в Ћатинськ≥й јмериц≥ в перш≥ три м≥с€ц≥ нин≥шнього року. ќсновна причина Ц неврожай у  олумб≥њ та Ѕразил≥њ, посуха в ћексиц≥. јз≥атськ≥ експортери також не можуть похвалитис€ визначними показниками: статистика невблаганно св≥дчить про зниженн€ виробництва кави в цьому рег≥он≥. Ќезважаючи на легкий спад б≥ржових котирувань на основн≥ сорти кави, зараз дуже велика ймов≥рн≥сть того, що араб≥ка (найб≥льш попул€рний сорт високо€к≥сноњ кави) стане фаворитом сировинного ринку в 2016 роц≥.

ƒо 2021 року експерти прогнозують деф≥цит кави в 41 млн. м≥шк≥в, а це 2,5 млрд.грн.[3]

 

 

1.2.јнал≥з украњнського ринку кави

—итуац≥€ на ринку кави в ”крањн≥ в≥дпов≥даЇ загальносв≥товому тренду - зростанн€ споживанн€ кави в крањнах, що розвиваютьс€. «а останн≥ 10 рок≥в середньор≥чне споживанн€ кави в ”крањн≥ зб≥льшилас€ на 23%. «а даними Craft Foods Ukraine, в 2012 роц≥ в ”крањн≥ випили 45 тис. “онн кави. «ростанн€ споживанн€ кави зумовлюЇ позитивну динам≥ку ≥мпорту. якщо в 2006 р ”крањна ≥мпортувала 15,0 тис€ч тонн кави, то вже в 2012 р 23,3 тис. “онн кави (зростанн€ на 55,3%), у грошовому вираженн≥ в 2011-2012 рр. обс€ги ≥мпорту в≥дпов≥дно до загальносв≥товою тенденц≥Їю продемонстрували максимальн≥ показники в 127 700 000 долар≥в —Ўј та 129 800 000 долар≥в —Ўј в≥дпов≥дно.

ƒинам≥ка експорту кави з ”крањни, починаючи з 2010 р, демонструЇ понижуючий тренд, однак в 2013 роц≥ ”крањна експортувала б≥льше кави, н≥ж в 2012 р, - за 10 м≥с€ц≥в 2013 обс€г експорту склав 0290 тонн (в 2012 м було експортовано 0,24 тис. тонн кави) ≥ оч≥куЇтьс€ подальше зростанн€ експорту. «г≥дно з прогнозами анал≥тик≥в, в 2014 р ринок кави в ”крањн≥ може зрости в натуральному вираженн≥ на 13-15% за рахунок зростанн€ експорту кави ≥ попиту з боку ресторан≥в ≥ готел≥в.

ќсновною тенденц≥Їю споживанн€ кави в ”крањн≥ за останн≥й р≥к стало зб≥льшенн€ попиту на натуральну каву. «г≥дно з результатами опитувань компан≥њ Research & Branding Group, проведених у кв≥тн≥ 2012 р ≥ березн≥ 2013, смаков≥ вподобанн€ украњнц≥в зм≥нюютьс€: так, в 2013 р значно зб≥льшилос€ число людей, €к≥ вол≥ють натуральну каву (23,6% в березн≥ 2013 проти 17,6% у кв≥тн≥ 2012 р). ѕо вс≥й видимост≥, зростанн€ числа прихильних споживач≥в натуральноњ кави в≥дбуваЇтьс€ також за рахунок скороченн€ частки покупц≥в, €к≥ ран≥ше споживали €к натуральний, так ≥ розчинну каву. якщо в 2012 р њх число становило 18,9%, то вже в березн≥ 2013 скоротилос€ б≥льш н≥ж на 10% ≥ склало 8,7%.

 ава по праву вважаЇтьс€ одним з найстаб≥льн≥ших продукт≥в на ринку товар≥в повс€кденного попиту. Ѕрендов≥ переваги споживач≥в р≥дко зм≥нюютьс€, тим не менш, результати досл≥джень показують, що основн≥ показники маркетингових параметр≥в кавових бренд≥в ”крањни схильн≥ до певноњ динам≥ц≥.

“ак, в сегмент≥ розчинноњ кави за пер≥од з кв≥тн€ 2012 по березень 2013 в≥дбулис€ наступн≥ зм≥ни. «м≥цнити своњ позиц≥њ вдалос€ торговим маркам-л≥дерам. ” “ћ Jacobs значимо зросли показники за параметрами Ђперша названа “ћї ≥ Ђзнанн€ “ћ ≥з п≥дказкоюї (37,8% ≥ 71,0% в≥дпов≥дно). ” “ћ Nescafe - зросли показники за параметрами Ђспонтанне знанн€ї (81,7% у березн≥ 2013 проти 72,4% у кв≥тн≥ 2012 р) ≥ знанн€ з п≥дказкою (з 67,8% в 2012 р до 72, 2% в 2013 р). “ћ Ђ„орна картаї, Ђ∆окейї, Carte Noire, Jardin, Ђѕетровська слободаї ≥ Chibo стають в≥домими все б≥льшому числу украњнц≥в - у вс≥х перерахованих “ћ зб≥льшилис€ показники по параметру Ђзнанн€ “ћ ≥з п≥дказкоюї. «а р≥к пог≥ршилис€ позиц≥њ “ћ MacCoffee: €кщо в кв≥тн≥ 2012 р “ћ найчаст≥ше купували 5,0% украњнц≥в, то вже в березн≥ 2013 њх число скоротилос€ до 1,6%. ѕевну частину пост≥йних покупц≥в втратили “ћ Chibo ≥ “ћ Ђ√алкаї.

ƒ≥аграма 1 «нанн€ “ћ розчинноњ кави, 2012-2013

 

” сегмент≥ натуральноњ кави за пер≥од з кв≥тн€ 2012 по березень 2013 зросли маркетингов≥ показники у “ћ Ђ∆окейї, Ђ√алкаї та Jardin. ѕерерахован≥ марки отримали пом≥тно вищ≥ показники за параметрами ≥нформованост≥. ѕо споживч≥й повед≥нц≥, пом≥тно зб≥льшилас€ к≥льк≥сть пост≥йних покупц≥в натуральноњ кави “ћ Ђ√алкаї, - б≥льш н≥ж у 3 рази (6,7%). „исло споживач≥в Fort зросла з 3,7% у кв≥тн≥ 2012 р до 7,6% у березн≥ 2013 «ростанн€ ≥нтересу споживач≥в до марок, чињ позиц≥њ в рейтингу ран≥ше не можна було назвати л≥дируючими, суттЇво вплинув на зм≥ну уподобань споживач≥в щодо “ћ- л≥дер≥в. –инкова частка натуральноњ кави “ћ Jacobs скоротилас€ з 32,6% в 2012 р до 26,6% в 2013 р „исло пост≥йних споживач≥в “ћ Nescafe Dolce Gusto також зменшилас€ майже в 3 рази - 9,1% у кв≥тн≥ 2012 р ≥ 3, 6% у березн≥ 2013

 

 

 омпан≥Їю Research & Branding Group було проведено всеукрањнськ≥ опитуванн€ в кв≥тн≥ 2012 року ≥ в березн≥ 2013 «б≥р ≥нформац≥њ проводивс€ методом особистого ≥нтерв'ю в 24-х област€х ”крањни, ј–  рим, м≥стах  ињв ≥ —евастополь. –еспонденти в≥дбиралис€ за квотною виб≥ркою, що репрезентуЇ доросле населенн€ крањни за м≥сцем проживанн€ (область), статтю ≥ в≥ком. ќбс€г виб≥рковоњ сукупност≥ в кв≥тн≥ 2012 р склав 2077 респондент≥в, оч≥кувана середн€ помилка виб≥рки складаЇ + -2,2%, обс€г виб≥рковоњ сукупност≥ в березн≥ 2013 склав 2078 респондент≥в, оч≥кувана середн€ помилка виб≥рки + -2,2%. 7

«а даними агентства Bloomberg, зростанн€ ц≥н на каву в 2014 роц≥ став найзначн≥шим серед вс≥х сировинних ринк≥в. «а р≥к ц≥ни на араб≥ку зросли в п≥втора рази - до $ 1,6515 за фунт (453 грами). ѕричиною зростанн€ ц≥н на араб≥ку були побоюванн€ з приводу врожаю в Ѕразил≥њ через г≥ршу за дес€тил≥тт€ посухи, €ка в подальшому зм≥нилас€ зливами. Ѕразил≥€ виробл€Ї третину всього кави в св≥т≥ ≥ половину св≥товоњ араб≥ки.

¬насл≥док природних катакл≥зм≥в в Ѕразил≥њ нав≥ть так≥ св≥тов≥ г≥ганти, €к Starbucks Corp. ≥ Folgers були змушен≥ п≥дн€ти роздр≥бн≥ ц≥ни на каву.

ƒо к≥нц€ першого кварталу 2015 ц≥ни на каву повинн≥ дещо знизитис€, вважають анал≥тики. ƒо к≥нц€ березн€ кави може подешевшати до $ 1,582 за фунт, св≥дчить усереднений прогноз анал≥тик≥в, опитаних Bloomberg. јле нав≥ть такий стрибок вниз не дозволить наблизитис€ до вих≥дних ц≥нами.

¬ украњнських реал≥€х св≥тове зростанн€ ц≥н на каву посилюЇтьс€ девальвац≥Їю нац≥ональноњ валюти. «а останн≥й р≥к ц≥ни на каву в ”крањн≥ в середньому п≥дн€лис€ на 30-40%, ≥ це може ви€витис€ не межею. Ќав≥ть €кщо св≥тов≥ ц≥ни на каву п≥дуть вниз, украњнськ≥ споживач≥ це навр€д чи в≥дчують через сильного знец≥ненн€ гривн≥.

≤мпортери кави в ”крањн≥ один голос за€вл€ють - негативна економ≥чна ситуац≥€ в ”крањн≥ маЇ б≥льш ≥стотний вплив на ринок кави, н≥ж св≥тов≥ скачки ц≥н.

ўоб зберегти покупц€, ≥мпортери намагаютьс€ максимально вз€ти на себе курсов≥ ризики. "÷≥ни на каву ростуть, але б≥льш плавно, н≥ж знижуЇтьс€ курс гривн≥ по в≥дношенню до долара або Ївро", - говорить ¬≥ктор≥€ —малюшок, представник компан≥њ-≥мпортера кави "Ћ≥берт≥ ”крањна".

√равц≥ ринку в≥дзначають зниженн€ споживанн€ украњнц€ми дорожчоњ продукц≥њ ≥ зростанн€ продаж≥в низького ц≥нового сегмента. "—поживач≥ переключилас€ з дорогих сорт≥в кави, таких €к араб≥ка, на б≥льш дешев≥ сорти. якщо на початку 2014 року найб≥льше користувавс€ попитом кави за ц≥ною в середньому 200 грн за к≥лограм, то зараз найчаст≥ше замовл€ють сорти за 80-120 грн", - коментуЇ ƒенис  ачалов, представник компан≥њ Coffee Company. 8

≈кспорт та ≥мпорт кави: структура ринку ”крањни

—отн≥ виробник≥в кави представл€ють тис€ч≥ торгових марок цього попул€рного напою: по-перше, це дозвол€Ї ор≥Їнтуватис€ на р≥зн≥ смаков≥ переваги споживач≥в, а по-друге, на њхню куп≥вельну спроможн≥сть.

ўо ж переважаЇ в структур≥ украњнського ринку кави - експорт або ≥мпорт - ч≥тко видно з наступноњ таблиц≥:

 

* “аблиц€ складена за даними ƒержавноњ служби статистики ”крањни про експорт-≥мпорт кави за пер≥од з с≥чн€ по червень 2013

¬иход€чи з представлених даних можна зробити наступн≥ висновки:

- ≤мпорт кави в ”крањн≥ (€к в натуральному вираженн≥, так ≥ в грошовому екв≥валент≥) значно перевищуЇ його експорт з ”крањни;

- “≥льки за червень поточного року в ”крањну було завезено 1619910,3 к≥лограма кави на суму 9245,1 тис€ч≥ долар≥в —Ўј;

- «а пер≥од з с≥чн€ по червень 2013 ≥мпорт кави в ”крањн≥ склав 11250290,9 к≥лограма варт≥стю в 59938000 долар≥в —Ўј;

- ≈кспорт кави з ”крањни (значну частку €кого становить вивезенн€ в Ѕ≥лорусь, ћолдову та –ос≥ю) склав 12393,1 к≥лограма за червень (на суму 83,9 тис€ч≥ долар≥в —Ўј) ≥ 182903,9 к≥лограма (варт≥стю в 738 тис€ч долар≥в —Ўј) за пер≥од з с≥чн€ по червень 2013 року.

‘'ючерс кави на б≥рж≥ очима трейдер≥в

÷≥ни на грудневий контракт по каву дос€гли позначки в 120 долар≥в. ‘ундаментально ц≥ни на каву падають. ѕричиною чого Ї на€вн≥сть проф≥циту на св≥товому ринку вже трет≥й р≥к посп≥ль, ≥, зокрема, останн≥ рекордн≥ врожањ в Ѕразил≥њ.

ќч≥кувати серйозного зм≥ни ц≥Їњ ситуац≥њ все складн≥ше, оск≥льки врожањ в Ѕразил≥њ все менше залежать в≥д де€ких негативних чинник≥в, т.  . ”р€д ц≥Їњ крањни всерйоз ≥нвестуЇ в ≥нфраструктуру даноњ галуз≥, ладу системи зрошенн€ (знижуючи таким чином де€к≥ погодн≥ фактори), стимулюЇ зб≥льшенн€ пос≥вних площ, страхуЇ фермер≥в р≥зними методами ф≥нансовоњ п≥дтримки, в≥дзначили анал≥тики, по€снили експерти брокерськоњ компан≥њ Nord FX (входить втопили рейтингу брокер≥в ‘орекс јкадем≥њ Masterforex-V):

 

 

Ћипнев≥ ф'ючерси на каву сорту араб≥ка в ход≥ торг≥в у понед≥лок на Ќью-йоркськ≥й б≥рж≥ ICE Futures продемонстрували рекордний за 8 тижн≥в зростанн€: ц≥ни п≥дскочили на 2,3% - до $ 1,29 за фунт, пов≥домило агентство Bloomberg. Ќа практиц≥ це означаЇ, що через к≥лька м≥с€ц≥в в ”крањн≥ може подорожчати кави. Ђ«ростанн€ св≥тових ц≥н на каву доходить до нас через 3-4 м≥с€ц≥, оск≥льки ≥мпортери мають хороший запас ≥ не в≥дразу реагують на зростанн€ зовн≥шн≥х ринк≥в, €кий зараз пов'€заний з пониженн€м обс€гу виробництва. ”крањнське подорожчанн€ буде в≥дбуватис€ пропорц≥йно св≥товомуї, - прокоментува‬≥ст€мїситуац≥ю адм≥н≥стратор ≥нтернет-магазинуЂ авова  омпан≥€їƒенис Ѕач≥нск≥й.¬ останн≥ м≥с€ц≥ кави в ”крањн≥ в основному дешевшав, в≥д≥граючи стаб≥л≥зац≥ю курсу долара. « початку року ц≥нники опустилис€ аналог≥чно курсом - на 20-30%. Ќаприклад, к≥лограм Lavazza Oro в зернах ще перед новим роком коштував 420 грн / кг, а зараз - вже близько 310 грн / кг. ј п≥сл€ п≥двищенн€ украњнських ц≥н сл≥дом за св≥товими до вересн€ повинен коштувати близько 317 грн / кг (при збереженн≥ поточного курсу долара). урс долара в ”крањн≥ ≥ надал≥ матиме вир≥шальний вплив на ц≥ну, також €к ≥ варт≥сть зерен на св≥товому ринку. ѕричому на зм≥ни курсу валюти ц≥нники зреагують набагато швидше, н≥ж на зм≥ну котирувань на кавов≥й б≥рж≥. Ђ÷≥ни зм≥нюютьс€ разом з курсом долара, одночасно. “обто ринок кави та чаю безпосередньо залежить в≥д валюти, а б≥льш≥сть постачальник≥в виставл€ють ц≥ни в доларах за ринковим курсом на сьогодн≥шн≥й деньї, - зазначила у розмов≥ зЂ¬естиїдиректор магазинуЂ ав'€рн€їќльга ”спенска€.ѕока долар не дорожчаЇ - розц≥нки на каву в ”крањн≥ ≥стотно не зб≥льшуютьс€. ¬≥дпов≥дно, не сильно падаЇ ≥ попит на нього. Ћюди не в≥дмовл€ютьс€ в≥д напою, вони переход€ть на б≥льш дешев≥ сорти. Ќаприклад, в оф≥сах зараз попул€рн≥ так≥ марки, €к Alvorada (јвстр≥€) за 160-200 грн / кг, Cafe Poli (≤тал≥€) по 150-250 грн / кг. ƒодому гурмани набувають ≥спанська Hacendado (до 300 грн / кг) ≥, звичайно, розрекламовану Lavazza 250-400 грн / кг.ј ось у любител≥в екстравагантного смаку в пошан≥ л≥ванський кави з кардамоном Najjar (120 грн / 200гр) ≥ новинка на нашому ринку - в'Їтнамський Trung Nguyen. Ђѕоставки не скорочуютьс€. Ќав≥ть навпаки, все б≥льший асортимент кави з'€вл€Їтьс€ на украњнському ринкуї, - запевнив ƒенис Ѕач≥нск≥й.–астет попул€рн≥сть кави не т≥льки у його безпосередн≥х споживач≥в, але й у компан≥й, €к≥ робл€ть б≥знес на його продажах. Ђ ава вперше потрапив до двадц€тки найпопул€рн≥ших товар≥в на Allbiz в травн≥ 2015 року. ÷е означаЇ, що з тис€ч ≥нших товар≥в, розм≥щених на ресурс≥, кава шукали набагато част≥ше. якщо пор≥внювати з минулою весною, то зростанн€ попул€рност≥ - в 1,5 разиї, - п≥дкреслила в бес≥д≥ зЂ¬естиїдиректор з комун≥кац≥й м≥жнародного центру ≥нтернет-торг≥вл≥ Allbiz јс€ уч≥на.Ќе в останню чергу попул€рн≥сть онлайн покупок обумовлена ​​тим, що ц≥ни на каву в ≥нтернет-магазинах ≥ звичайних точках продажу в≥др≥зн€ютьс€ ≥стотно. Ђ¬ ≥нтернет≥ велика конкуренц≥€. ѕокупцю байдуже, зв≥дки доставл€ть замовленн€, тому багато змушен≥ працювати п≥д м≥н≥мальну нац≥нку, чого не скажеш про торгових мережахї, - зазначив у розмов≥ зЂ¬естиїƒенис Ѕач≥нск≥й.ѕр≥ цьому в €кост≥ посередник≥в торговц≥ вол≥ють украњнськ≥ компан≥њ, але в ц≥лому замовленн€ розпод≥л€ютьс€ також м≥ж ѕольщею, јвстрал≥Їю, –ос≥Їю та ≥ншими крањнами. ƒо реч≥, јвстрал≥€ в≥д≥граЇ все б≥льш пом≥тну роль в онлайн-торг≥вл≥ продуктами ≥ напо€ми: зв≥дти везуть не лише каву, а й вина, ≥ борошн€н≥ вироби.[ 10]

ўо стосуЇтьс€ ”крањни, м≥стк≥сть ринку кави в ”крањн≥ зростаЇ: в 2012 ц≥ показники зб≥льшилис€на 28% ≥ дос€г р≥вн€ 49 600 тонн.

“аке значне зростанн€, в першу чергу через с –озвиток споживанн€ кави культури в крањна. ” перш≥й половин≥ 2013 року зростанн€ ринку було

триваЇ, але темпи зростанн€ дещо знизилис€ ≥ склав 15% у пор≥вн€нн≥ з аналог≥чним пер≥одом в 2012 «а ш≥сть м≥с€ц≥в 2013 обс€г кави на ринку ”крањни склала 24,31 тист.

јнал≥зуючи вище цифри, ми можемо сказати, що найменше зростанн€ спостер≥галос€ в посткризовому 2009 коли ринок зр≥с лише на 1%. ” подальшому рок≥в, динам≥ка його розвитку показав, ст≥йке зростанн€. Ќезважаючи на складн≥ економ≥чн≥

—итуац≥€ в крањн≥ на 2009-2012 роки. розм≥р ринку

був incresed на 87%.

“аблиц€ 1. Ѕаланс ринку кави в ”крањн≥ в 2009 - 1 п≥вр≥чч≥ 2013 року, в обс€з≥, тис. “они

”€вл€Їте граф≥чно динам≥чний ринок кави

ќбс€г в ”крањн≥ в 2009 - 1 пол 2013 (. рис 1). ћалюнок показуЇ, що максимальна потужн≥сть кава ринок в 2012 роц≥, а найнижча в 2009 роц≥.

ўороку обс€г ринку зростаЇ, ≥ ”крањнський в 2012 роц≥ споживати б≥льше кави, н≥ж у 2009 роц≥.

 

”€вл€Їте граф≥чно темпи зростанн€ кави ринок в ”крањн≥ в 2010 роц≥ - 1 п≥вр≥чч€ 2013 (. рис 2). ћалюнок показуЇ, що з 2011 року темпи зростанн€

зб≥льшуЇтьс€. Ќайвищий показник у 2012 роц≥ - 28,60%, ≥ в 1-й половин≥ 2013 року - 15,60%, що йде вгору тенденц≥€. ƒал≥ розгл€немо зовн≥шню торг≥влю ”крањни.

ƒинам≥ка зовн≥шньоњ торг≥вл≥ на украњнському кави ринок в останн≥ роки, характеризуЇтьс€ пов≥льн≥ше р≥ст. “им не менш, за 1 п≥вр≥чч€ 2013 року в

ќператори вдалос€ зб≥льшити обс€г зовн≥шньоњ поставки по 90% у пор≥вн€нн≥ з 2012 –озгл€немо експортну торг≥влю в ”крањн≥ в 2009 роц≥ - 1

половина 2013 (табл. 2).јнал≥зуючи дан≥, представлен≥ в таблиц≥. 2, ми бачимо,

що масовий ≥мпорт цифри демонструють стаб≥льний «р≥ст: середнЇ щор≥чне зростанн€ в розм≥р≥ 7,5%.ѕ≥сл€ 1-й половин≥ 2013 року ≥мпорт склав

в 11,25 тис кави, тонн. ’оча вниз тенденц≥€ зростанн€ в грошовому вираженн≥ характерних

“акож на ≥мпортн≥ товари.

 

 

–озгл€немо географ≥чну структуру кави

≥мпорт в ”крањну на 2012 р≥к - 1 п≥вр≥чч€ 2013 (. рис 3) ћалюнок показуЇ, що географ≥чне сегментац≥€ ≥мпорту в 2012 роц≥ - 1 п≥вр≥чч€ 2013 маЇ не зм≥нилас€: за величиною постачальником кави Ї –ос≥€.

„астини ≥нших крањнах зм≥нилас€ незначно. “аким чином, дл€ ш≥сть м≥с€ц≥в 2013 основн≥ крањни-≥мпортери кави на украњнському ринку Ї Ќ≥меччина (14,3%),≤тал≥€ (12,7%), ѕольща (12,7) ≥ ¬'Їтнам (8,9%).ƒал≥, давайте розгл€немо ц≥ну. √лобальний кави ринок пережив значн≥ коливанн€ ц≥н, €к≥ в≥дбиваЇтьс€ на ”крањн≥, €к частини ≥мпортного товар≥в на внутр≥шньому ринку досить великий. “аким чином, в останн≥ роки, динам≥ка ц≥н була вниз

тренд через високу врожаю кави в ѕ≥вденн≥й јмериц≥.

 

 

Ќа рис. 4 розгл€нути ≤—÷ кави в ”крањн≥ в 2011 роц≥ -2012.показуЇ, що ≥ндекс споживчих ц≥н закава в ”крањн≥ в 2011-2012 рр. тенденц≥€ ¬2012, зазначив, середнЇ зростанн€ ц≥н на 0,3%, щотрохи нижче середнього темпу зростанн€ в 2011 роц≥,€кий склав 1,1%.ўо стосуЇтьс€ споживанн€, ринок кави характеризуЇтьс€ сезонн≥ коливанн€ Ц прот€гом тепл≥ сезону продаж≥в впали на 2-4%. ÷е пов'€зано з функц≥Їю споживанн€ кави €к напою гар€чою.

≤нжир. 5 показуЇ сегментац≥њ украњнського кави

—поживанн€ в 2012 роц≥.–озгл€даютьс€ рис. 5 ми бачимо, що найпопул€рн≥ший продукт на украњнському ринку розчинноњ кави - це

вол≥ють 64% споживач≥в. ƒругий найб≥льш попул€рний з часткою 21,5% Ї орган≥чним кави -земл€ ≥ в зернах. ≈кспорт кави вол≥ють 14,4% споживач≥в. ўо стосуЇтьс€ попул€рност≥ бренд≥в на ринку зерна та розчинноњ кави в ”крањн≥,

ми бачимо, споживч≥ переваги на рис. 6 ≥ 7.

≤нжир. 6 показуЇ, що найб≥льш попул€рн≥ бренди в –инок кави в зернах в перш≥ в≥с≥м м≥с€ц≥в 2013Ї ƒжейкобс ≥ Lavazza з часткою 16% ≥ 14%.¬они були л≥дерами переваг “ћ в 2012 роц≥.«ерновий кави Carte Noire (8%), "¬ершник" (7%),"„орна карта" (6%), Tchibo (6%) також доситьпопул€рн≥.

Ќа рис. 7 найпопул€рн≥ших марок моменткави в 2013 роц≥ Ї ƒжейкобс (24%), Carte Noire (11%),Nescafe (11%) ≥ Tchibo (6%). ∆ “ћ уѕопит в 2012 роц≥.

“аким чином, сл≥д зазначити, що кав ринок в ”крањн≥ Ї одним з ринк≥в, €кий маЇ

швидко зростаючий сегмент на св≥товому ринку кави.¬иробництво, ≥мпорт ≥ споживанн€ зростають неухильно ≥ в≥дм≥нност≥ в параметрах динам≥ки

в≥дбуваютьс€ т≥льки у зв'€зку з≥ зм≥ною св≥тових ц≥н на кави. –инок монопол≥зований, основн≥ частинки велик≥ м≥жнародн≥ корпорац≥њ, €к≥ ≥мпортери кава в ”крањн≥ ≥ конкурувати з ними дуже

важко.” зв'€зку з тим, що кава на ринку ”крањни Ї дом≥нують ≥мпортн≥ товари, наступн≥ внутр≥шн≥й компан≥њ, що працюють на цьому ринку, €к правило зосереджен≥ на ≥мпорт.

¬≥дправною точкою дл€ формуванн€ маркетингу —тратег≥€ анал≥зу ринкового середовища, динам≥чний,≥ прогнозувати розвиток майбутнього ринку, в тому числ≥:макро ≥ mikrosegmentation, оц≥нкиѕриваблив≥сть окремих товарних ринках ≥ њх сегмент≥в, оц≥нка конкурентоспроможност≥ та конкурентн≥ переваги компан≥њ та њњ продукти на ринку.

 

 

Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмства в ц≥лому формуЇтьс€ «агальна стратег≥€, €ка в≥дображаЇ загальну стратег≥чну л≥н≥ю розвитку та можливого поЇднанн€ напр€мки, заснован≥ на ≥снуючих ринкових умовах ≥ можливост≥ ф≥рми. ÷е п≥дкр≥плюЇ плани ≥ маркетингова програма.Ќа р≥вн≥ окремих вид≥в д≥€льност≥ або комерц≥йних б≥знес-одиниц≥, стратег≥€ розвитку ц≥Їњ галуз≥ пов'€зана з розвитком пропонованих продукт≥в ≥ розпод≥л ресурс≥в дл€ окремих товар≥в. Ќа

–≥вень окремих продукт≥в утворюЇтьс€ функц≥ональний стратег≥њ на основ≥ визначенн€ ц≥льового сегмента ≥ позиц≥онуванн€ конкретного продукту на ринкувикористовуючи р≥зн≥ маркетингов≥ витрати (ц≥на, комун≥кац≥њ).

 

1.3.јнал≥з крањни контрагента Ѕ≥лорусь (угода)

“≈Ќƒ≈Ќ÷≤ѓ

” 2013 роц≥ ринок кави продовжив в≥дновленн€ п≥сл€ кризи ≥ девальвац≥њ нац≥ональноњ валюти в 2011 роц≥ ¬сього обс€гу продаж≥в кави в 2013 роц≥ зб≥льшивс€ на 3% з метою п≥дтримки споживанн€ гучност≥, де€к≥ б≥лоруськ≥ споживач≥ продовжували торгувати на дешевш≥ бренди.

 онкурентоспроможний краЇвид

” 2013 роц≥ пров≥дна компан≥€ в кава була ќр≥м≥ “рейд, з 31% обс€гу акц≥й. –ос≥йський компан≥€ пропонуЇ за конкурентоспроможними ц≥нами жокей ≥ Jardin бренд≥в ≥ дом≥нуЇ св≥жу каву з роздр≥бноњ акц≥ю обс€гом понад 59%, в той час €к компан≥€ також займаЇ шосте м≥сце в миттЇвих обс€гу продаж≥в кави.

ѕ≈–—ѕ≈ “»¬»

ѕерспективи дл€ кави прот€гом прогнозованого пер≥оду в ц≥лому позитивно, ≥з загальним зростанн€м обс€гу оч≥куЇтьс€, буде схожий на зростанн€ зареЇстрованих за зв≥тний пер≥од, з середньому на 4%. ѕродаж≥ великий обс€г, €к оч≥куЇтьс€, у зв'€зку з пол≥пшенн€м у в≥тчизн€н≥й економ≥ц≥ ≥ створений споживанн€ кави в б≥лоруськоњ культури. “енденц≥€ до зайн€тий способу житт€ в Ѕ≥лорус≥ також спри€тиме зм≥цненню попиту на каву, €к буде нових катер≥в, рекламних кампан≥й ≥ промо-акц≥й ц≥н.

«найти прихован≥ можливост≥ в найсучасн≥ших даних науково-досл≥дних, доступних, зрозум≥ти конкурентн≥ загрози з докладним анал≥зом ринку, ≥ планувати св≥й корпоративну стратег≥ю з нашими експертами €к≥сний анал≥з ≥ зростанн€ прогноз≥в.[13]

ќбс€г ринку кави становить в≥д 60 до 75 млн. USD з щор≥чним приростом близько 10%. ѕритому зростаЇ €к к≥льк≥сть продукту, так ≥ його ц≥на. «г≥дно з статистичними даними, ≥мпорт т≥льки натуральноњ кави в зб≥льшивс€ з 1,893 до 2,446 т в пор≥вн€нн≥ з, а виробництво великими в≥тчизн€ними п≥дприЇмствами за р≥к зросла з 228 до 313 т. «а останн≥ пару м≥с€ц≥в варт≥сть кави в роздр≥бному продаж≥ п≥дн€лас€ на 10 -20%. ‘ах≥вц≥ прогнозують збереженн€ ц≥Їњ тенденц≥њ, посилаючись на п≥двищенн€ св≥тових котирувань на б≥ржах, а також ускладненн€ д≥€льност≥ ≤ѕ.

«а словами фах≥вц≥в, ринок також характеризуЇтьс€ поступовою зм≥ною смакових переваг у споживач≥в. ¬се б≥льше число населенн€ п'Ї натуральний, а не розчинна кава, також зростаЇ попит на сум≥ш≥ Ђ3 в 1ї (кава-цукор-вершки), зб≥льшуЇтьс€ частка продаж≥в прем≥умних клас≥в (що спонукало в≥тчизн€ний Ђћатадорї цього року розширити асортимент за рахунок продажу кава в зернах на вагу класу specialty).

ѕров≥дн≥ ≥ноземн≥ бренди в Ѕ≥лорус≥: Ќескафе, ѕеле, якобс, ∆окей. ќсновне джерело ≥мпорту - –ос≥€, зв≥дки на наш≥ прилавки надходить близько 70%.

як розпов≥в засновник торговоњ марки Ђћатадорї јртур јдам€н, в м≥сцевих умовах реально виробл€ти каву, пор≥вн€нне за €к≥сними характеристиками з≥ св≥товими брендами. ќднак зробити це складно з р€ду причин. «окрема, високий пороговий вх≥д на ринок. “≥льки л≥н≥€ обладнанн€ з виробництва аглом≥рованного напою об≥йдетьс€ до 10 млн. USD, субл≥мованого в≥д 10 млн. USD (орган≥зувати випуск кави в зернах вийде дешевше). “акож дуже висок≥ рекламн≥ витрати ≥ лог≥стика (наприклад, процес доставки колумб≥йського кави доходить до п≥вроку), що укуп≥ з в≥дсутн≥стю в≥льних н≥ш (перспективно вигл€даЇ т≥льки продаж дорогого кави на вагу).

¬ищезазначене обнуленн€ вв≥зних мит, за словами фах≥вц≥в, в≥дбулос€ не з вол≥ в≥тчизн€них чиновник≥в. Ќормативну п≥дтримку надали рос≥€ни, що зажадали приведенн€ до сп≥льного знаменника митних збор≥в.

≤нший допомоги своњм виробникам чаю та кави в Ѕ≥лорус≥ не ви€вл€Їтьс€. Ќайб≥льше виробники нар≥кають на д≥юч≥ ще з 70-х рок≥в ’’ стол≥тт€ √ќ—“и, завд€ки €ким в Ѕ≥лорус≥ заборонено випускати 2/3 вс≥х вид≥в чаю. ќсобливо –озфасовник скаржатьс€ на вимушене значне скороченн€ л≥н≥йки трав'€них, зелених, фруктових напоњв. “акож по √ќ—“ам ≥снуЇ застар≥ле под≥л за сортами, €к≥ не в≥дображають €к≥сних характеристик. ƒодаючи хоч трохи жасмину або цедру лимона, продукт необх≥дно називати чайним напоЇм, що вкрай негативно оц≥нюЇтьс€ покупцем.

Ќегативний ефект п≥дсилюЇ заборону на середньом≥с€чне зб≥льшенн€ ц≥ни б≥льш н≥ж на 0,5%. ¬с≥ вищеописан≥ проблеми не стосуютьс€ ≥ноземного товару, €кий повинен пройти т≥льки сертиф≥куванн€ на €к≥сть.

“акож розвитку виробництва заважаЇ жорсткий контроль за д≥€льн≥стю з боку держави. ¬ середньому на п≥дприЇмствах галуз≥ в минулому роц≥ побувало по 30 перев≥рок.

ј.јдам€н в≥дзначив ще одну ≥стотну проблему дл€ м≥сцевого виробника - буд≥вництво г≥пермаркет≥в. Ђ“ранскорпорац≥€м викуповують м≥сц€ ц≥лими блоками, а б≥лоруськ≥ товари заставл€ютьс€ на далек≥ полиц≥. ѕри цьому значенн€ торговельних мереж пост≥йно зростаЇ, думаю, незабаром њх частка в загальному обс€з≥ продаж≥в наблизитьс€ до середньоЇвропейського р≥вн€ в 70%, що при безд≥€льност≥ держави може в майбутньому створити значн≥ проблеми в≥тчизн€ному б≥знесуї, - розпов≥в фах≥вець.

Ќа думку генерального директора Ќѕ”ѕ Ђћакборї ћаксима ≤дельчик, дл€ б≥лоруського виробника створен≥ дуже жорстк≥ умови. ” той же час велик≥ рос≥йськ≥ компан≥њ працюють за наступним принципом: реЇструють у Ћондон≥ торгову марку, наприклад Ђƒоктор ¬атсонї, розфасовують товар в –‘ ≥ реал≥зують в тому числ≥ ≥ на ринку –Ѕ, а споживач сприймаЇ продукц≥ю €к англ≥йський чай.

¬ир≥шувати накопичен≥ проблеми могла б асоц≥ац≥€ в≥тчизн€них виробник≥в кави та чаю, €ка лоб≥ювала б ≥нтереси м≥сцевого б≥знесу. ќднак вступати в цю орган≥зац≥ю поки н≥кому, серйозних гравц≥в занадто мало. ѕо€ва нових за нин≥шнього стану речей малоймов≥рно. ј шкода, враховуючи зростаюче негативне сальдо.[12]

 

 

«разок є 1

«ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќ»… Ѕ≤–∆ќ¬»…  ќЌ“–ј “

ѕ–ќ ≈ —ѕќ–“ є ____ -«≈

 

м.  ињв Ђ___ї ______ 2014 р≥к

—“ќ–ќЌ»  ќЌ“–ј “”

_____________________________________________________, ”крањна, (надал≥ Ц Ђѕ–ќƒј¬≈÷№ї), в особ≥ брокера ____________ __ __, Ѕрокерськоњ контори є ___ ______________________________, (надал≥ Ц ЂЅ–ќ ≈–-ѕ–ќƒј¬≈÷№ї), що д≥Ї на п≥дстав≥ ƒов≥реност≥ в≥д Ђ__ї _________ 2014 року є ___ та ƒоговору дорученн€ в≥д Ђ__ї _______ 2014 року є ____, з одн≥Їњ сторони, та

________________________________________________________, ______, (надал≥ - Ђѕќ ”ѕ≈÷№ї), в особ≥ брокера __________ __ __, Ѕрокерськоњ контори є __________________________________, (надал≥ - ЂЅ–ќ ≈–-ѕќ ”ѕ≈÷№ї), €кий д≥Ї в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах ѕќ ”ѕ÷я на п≥дстав≥ усного ƒоговору дорученн€ та ƒов≥реност≥ в≥д Ђ__ї _______ 2013 року є ___, з ≥ншоњ сторони, разом ≥менован≥ - —торони, а кожна окремо —торона, в≥дпов≥дно до чинного ѕор€дку укладанн€ та реЇстрац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних контракт≥в на јграрн≥й б≥рж≥, керуючись ƒоговором ( онтрактом) є __________ м≥ж —торонами в≥д Ђ___ї _______ 2014 року (надал≥ - ќсновний ƒогов≥р),

уклали даний зовн≥шньоеконом≥чний б≥ржовий контракт про експорт (надал≥ Ц Ђ онтрактї), про наступне:

ѕ–≈ƒћ≈“  ќЌ“–ј “”

ѕ–ќƒј¬≈÷№ зобов'€зуЇтьс€ продати та поставити, а ѕќ ”ѕ≈÷№ - оплатити та прийн€ти б≥ржовий товар, що в≥дпов≥даЇ нижченаведеним умовам:

2.1. Ѕ≥ржовий товар: ___________________________ украњнського походженн€; врожаю ___ року.

2.2. як≥сть б≥ржового товару: ____________________________.

2.3. ќбс€г поставки: ______ метричних тонн +/-10%.

2.4. ¬алюта  онтракту: ________.

2.5. ¬алюта оплати: ___________.

2.6. ÷≥на на базис≥ поставки: _____ ________ за одиницю б≥ржового товару, що за оф≥ц≥йним курсом ЌЅ” становить _________ грн.

2.7. «агальна варт≥сть б≥ржового товару у валют≥ розрахунку складаЇ __________ (прописом) +/-10%, що в гривн€х становить Ц _____________ (прописом) гривень +/-10%.

2.8. ќф≥ц≥йний курс ЌЅ” дату укладанн€  онтракту Ц _______ гривень за 1 (валюта  онтракту).

 

3. —“–ќ  “ј ”ћќ¬» ѕќ—“ј¬ » Ѕ≤–∆ќ¬ќ√ќ “ќ¬ј–”

3.1. Ѕазис поставки: __________________.

3.2. —трок поставки: __________________.

3.3. ѕ–ќƒј¬≈÷№ надаЇ ѕќ ”ѕ÷ё наступн≥ документи: посв≥дченн€ про реЇстрац≥ю  онтракту; коп≥ю дов≥дки про декларуванн€ валютних ц≥нностей; митне в≥дкр≥пленн€; ≥дентиф≥кац≥йну карту митниц≥; коп≥ю дов≥дки про присвоЇнн€ платника ѕƒ¬; засв≥дчену коп≥ю св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю ѕ–ќƒј¬÷я; сертиф≥кат походженн€; ф≥тосан≥тарний сертиф≥кат; сертиф≥кат €кост≥.

3.4. ѕоставка вважаЇтьс€ зд≥йсненною в момент п≥дписанн€ —торонами акту прийманн€-передач≥ б≥ржового товару на базис≥ поставки в≥дпов≥дно до умов цього  онтракту або наданн€ документ≥в, що п≥дтверджують виконанн€ поставки.

4. –≈™—“–ј÷≤…Ќ»… «Ѕ≤– ј√–ј–Ќќѓ Ѕ≤–∆≤

4.1. «а наданн€ послуг з укладенн€ та реЇстрац≥њ  онтракту, јграрною б≥ржею справл€Їтьс€ реЇстрац≥йний зб≥р, €кий визначений в п. 4.2.  онтракту.

4.2. –еЇстрац≥йний зб≥р јграрноњ б≥рж≥ складаЇ ____% в≥д загальноњ вартост≥ б≥ржового товару та становить Ц ________ грн., в т.ч. ѕƒ¬ 20%.

4.3. —плата реЇстрац≥йного збору покладаЇтьс€ на ѕ–ќƒј¬÷я та зд≥йснюЇтьс€ на банк≥вський рахунок јграрноњ б≥рж≥, зазначений в п. 5.2.  онтракту, не п≥зн≥ше робочого дн€, наступного за днем реЇстрац≥њ  онтракту.

5. ѕќ–яƒќ  –ќ«–ј’”Ќ ≤¬

5.1. –озрахунки по  онтракту зд≥йснюютьс€ наступним чином:

5.1.1.сплата реЇстрац≥йного збору - в≥дпов≥дно до розд≥лу 4  онтракту;

5.1.2.оплата загальноњ вартост≥ б≥ржового товару-ѕќ ”ѕ÷≈ћ безпосередньо на рахунок ѕ–ќƒј¬÷я, €кий визначений в розд≥л≥ 11  онтракту.

5.2. –екв≥зити јграрноњ б≥рж≥:

п/р 26004016330501 в ‘≥л≥њ Ђ÷–”ї ј“ ЂЅанк Ђ‘≥нанси та  редитї м.  ињв, ћ‘ќ 300937

™ƒ–ѕќ” 33947314, ≤ѕЌ 339473126599, є св≥доцтва 200112159.

 

6. ¬»ƒј„ј ѕќ—¬≤ƒ„≈ЌЌя ѕ–ќ –≈™—“–ј÷≤ё  ќЌ“–ј “”

6.1. ѕосв≥дченн€ про реЇстрац≥ю  онтракту надаЇтьс€ јграрною б≥ржею брокеру —торони, що зд≥йснюЇ митне оформленн€.

 

7. ¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ —“ќ–≤Ќ  ќЌ“–ј “”

7.1. Ќевиконанн€ або затримка у виконанн≥ будь-€коњ з вимог  онтракту вважаЇтьс€ порушенн€м  онтракту.

7.2. «а невиконанн€ або неналежне виконанн€ своњх обов'€зк≥в за даним  онтрактом кожна —торона, несе матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть та в≥дшкодовуЇ сторон≥ контрагенту збитки, спричинен≥ таким невиконанн€м або неналежним виконанн€м.

7.3. ѕ–ќƒј¬≈÷№ гарантуЇ, що на момент реЇстрац≥њ  онтракту товар, зазначений в розд≥л≥ 2  онтракту, н≥кому не в≥дчужений; не перебуваЇ п≥д забороною(арештом), заставою, в тому числ≥ податковою; не Ї обТЇктом судового спору щодо нього, а також прав у трет≥х ос≥б на нього, €к в межах ”крањни, так ≥ за њњ межами немаЇ.

7.4. Ќевиконанн€ —торонами або одн≥Їю з —тор≥н умов  онтракту та/або роз≥рванн€  онтракту не зв≥льн€Ї ѕ–ќƒј¬÷я в≥д сплати јграрн≥й б≥рж≥ реЇстрац≥йного збору, €кий передбачений розд≥лом 4  онтракту.

7.5. —торони  онтракту несуть в≥дпов≥дальн≥сть за достов≥рн≥сть вказаних рекв≥зит≥в.

 

8. ‘ќ–— - ћј∆ќ–

8.1. ‘орс-мажорн≥ обставини та права ≥ обовТ€зки, €к≥ виникають у —тор≥н у раз≥ њх настанн€ визначаютьс€ ќсновним договором.

 

9.ј–Ѕ≤“–ј∆

9.1. Ѕудь-€кий сп≥р м≥ж сторонами та пор€док њх вир≥шенн€ регламентуЇтьс€ ќсновним договором.

10. ≤ЌЎ≤ ”ћќ¬»

10.1. ÷ей  онтракт набуваЇ чинност≥ та вважаЇтьс€ укладеним з моменту його реЇстрац≥њ јграрною б≥ржею ≥ д≥Ї до повного виконанн€ —торонами своњх зобов'€зань за  онтрактом.  онтракт укладений украњнською мовою у 5 (пТ€ти) автентичних прим≥рниках, €к≥ мають однакову юридичну силу та розпод≥л€ютьс€ наступним чином: один дл€ ѕќ ”ѕ÷я, один дл€ ѕ–ќƒј¬÷я, один дл€ Ѕ–ќ ≈–ј-ѕќ ”ѕ÷я, один дл€ Ѕ–ќ ≈–ј-ѕ–ќƒј¬÷я та один - збер≥гатиметьс€ у справах јграрноњ б≥рж≥.

10.2.ƒл€ митного оформленн€ експорту б≥ржового товару д≥ю маЇ лише один прим≥рник, €кий маЇ в≥дпов≥дну в≥дм≥тку у правому верхньому куту першоњ стор≥нки прим≥рнику.

10.3. –оз≥рванн€  онтракту в односторонньому пор€дку не допускаЇтьс€, кр≥м випадк≥в, що передбачен≥ чинним законодавством ”крањни.

10.4. «м≥ни та доповненн€ до  онтракту зд≥йснюютьс€ виключно у письмов≥й форм≥ додатком до  онтракту, засв≥дчуютьс€ п≥дписами уповноважених представник≥в обох —тор≥н ≥ становл€ть його нев≥д'Їмну частину.

10.5. ∆одна з —тор≥н не маЇ права передавати своњ права та повноваженн€ по  онтракту трет≥м особам без письмовоњ згоди другоњ —торони.

10.6. ¬≥дносини м≥ж —торонами, що не врегульован≥ цим  онтрактом, п≥дл€гають регулюванню у в≥дпов≥дност≥ до норм чинного законодавства ”крањни.

11. ћ≤—÷≈«Ќј’ќƒ∆≈ЌЌя “ј –≈ ¬≤«»“» —“ќ–≤Ќ

ѕ–ќƒј¬≈÷№ ѕќ ”ѕ≈÷№:
Ѕ–ќ ≈–-ѕ–ќƒј¬≈÷№: Ѕ–ќ ≈–-ѕќ ”ѕ≈÷№:[1]

 

≤≤. ƒокументи дл€ проведенн€ митного оформленн€ товару (кави)

ћитний кодекс ”крањни Ч кодекс, що визначаЇ засади орган≥зац≥њ та зд≥йсненн€ митноњ справи в ”крањн≥, регулюЇ економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥, правов≥, кадров≥ та соц≥альн≥ аспекти д≥€льност≥ митноњ служби ”крањни.

“аким чином сутн≥сть митного контролю складаЇтьс€ з двох основних складових: мети митного контролю та орган≥зац≥йних заход≥в дл€ зд≥йсненн€ митного контролю, що в≥дображено на рис. 2.1.

 

ќдн≥Їю з ознак, за €кими можна класиф≥кувати документи, потр≥бн≥ дл€ проведенн€ митного оформленн€, Ї напр€м перем≥щенн€ вантаж≥в - експорт, ≥мпорт, транзит. ћожна визначити м≥н≥мальний перел≥к документ≥в, €кий обов' €зково подаЇтьс€ до митного органу при зд≥йсненн≥ процедури митного контролю. –ешта документ≥в ≥з загального перел≥ку подаЇтьс€ в залежност≥ в≥д виду товару або особливостей державного регулюванн€ експортно-≥мпортних операц≥й.

ѕодача декларантом вантажноњ митноњ декларац≥њ, заповненоњ в≥дпов≥дно до за€вленого митного режиму, супроводжуЇтьс€ поданн€м у митний орган таких документ≥в, необх≥дних дл€ њњ прийн€тт€:

а) документ≥в, що засв≥дчують повноваженн€ декларанта на подачу ¬ћƒ в≥д власного ≥мен≥;

б)транспортних документ≥в, що п≥дтверджують факт перем≥щенн€ товар≥в;

в) у випадках, передбачених нормативними актами, митних документ≥в:

Ч декларац≥њ митноњ вартост≥ (ƒћ¬);

Ч документа контролю за доставкою товар≥в (ƒ ƒ);

г) ксерокоп≥њ паспорта угоди, зав≥реноњ уповноваженим банком у встановленому пор€дку;

д) документ≥в, в≥домост≥ про €к≥ за€влен≥ в граф≥ 44 ¬ћƒ (кр≥м пункту 7);

е) документ≥в, що п≥дтверджують сплату митних платеж≥в або забезпеченн€ сплати митних платеж≥в;

ж) електронноњ коп≥њ ¬ћƒ на магн≥тному нос≥њ.

якщо ввезен≥ товари за€вл€ютьс€ п≥д митн≥ режими випуску дл€ в≥льного об≥гу, ре≥мпорту або митного складу, декларант повинен надати також за€ву:

а) про найменуванн€ митного органу, що зд≥йснюЇ основне митне оформленн€;

б) про найменуванн€ (пр≥звище, ≥м'€, по батьков≥) та юридичну адресу (адреса м≥сц€ проживанн€) декларанта, а також пр≥звище, ≥м'€, по батьков≥ ≥ номер квал≥ф≥кац≥йного атестата фах≥вц€ з митного оформленн€ (у раз≥, €кщо декларантом Ї митний брокер);

в) про к≥льк≥сть вантажних м≥сць, в €к≥ упакован≥ декларован≥ ≥з застосуванн€м ¬ћƒ товари;

г) про кожне з вантажних м≥сць, в €к≥ упакован≥ товари одного найменуванн€, ≥з зазначенн€м: способу њх пакуванн€, маркуванн€ вантажного м≥сц€, найменуванн€ товар≥в ≥ пор€дкових номер≥в за книгою обл≥ку товар≥в ≥ транспортних засоб≥в на склад≥ тимчасового збер≥ганн€ (—“«) або реЇстрац≥йних номер≥в по складських документах на митному склад≥, в≥дпов≥дно до €ких обл≥кован≥ товари, упакован≥ в кожне вантажне м≥сце; про к≥льк≥сть товар≥в у кожному вантажному м≥сц≥ (у тих же одиниц€х вим≥ру, що використовувалис€ в ¬ћƒ);

д) про не упакован≥ товари (зам≥сть в≥домостей про маркуванн€ вантажних м≥сць повинн≥ бути зазначен≥ в≥домост≥ про м≥сцезнаходженн€ не упакованих товар≥в на —“« або митному склад≥, а також ≥нформац≥€ про причини неможливост≥ проведенн€ њх пакуванн€).

«а€ва повинна бути п≥дписана декларантом ≥ зав≥рена кер≥вником орган≥зац≥њ (або уповноваженою особою), ≥ засв≥дчена печаткою орган≥зац≥њ. якщо декларантом Ї митний брокер, то за€ва п≥дписуЇтьс€ фах≥вцем з митного оформленн€.

ƒекларант п≥д час подач≥ ¬ћƒ може надати додатков≥ документи, €к≥ використовуютьс€ у раз≥ необх≥дност≥, дл€ митних ц≥лей. ѕрикладом таких документ≥в може бути сертиф≥кат походженн€ товар≥в форми ј або —“1 (у раз≥, €кщо декларант претендуЇ на наданн€ тарифноњ преференц≥њ); дозв≥л Ќац≥онального банку ”крањни на в≥дкритт€ рахунку в ≥ноземному банку тощо. ÷≥ документи внос€тьс€ декларантом у спец≥альний опис документ≥в, що додаютьс€ до ¬ћƒ. ќпис складаЇтьс€ у двох прим≥рниках.

ћитний орган, у свою чергу, вправ≥ запросити в декларанта додатков≥ в≥домост≥ з метою перев≥рки ≥нформац≥њ, що м≥ститьс€ в ¬ћƒ ≥ поданих документах. ” такому раз≥ декларанту у письмов≥й форм≥ пов≥домл€Їтьс€ про перел≥к необх≥дних документ≥в ≥ њх терм≥ни.[13]

 


¬≥дпов≥дно до митного законодавства ”крањни дл€ ввезенн€ кави при оформленн≥ ¬ћƒ потр≥бн≥ так≥ документи:

1. ¬антажна митна декларац≥€ (на товари варт≥стю в≥д 100 дол. —Ўј, кр≥м п≥дакцизних, ¬ћƒ не подаЇтьс€).

2. ѕров≥зна в≥дом≥сть, або CARNET-TIR. ѕодаЇтьс€ на вс≥ вантаж≥.

3. “оваросупров≥дн≥ документи:

Ч транспортн≥ накладн≥ (—ћ , зал≥знична накладна, ав≥анакладна, коносамент, ““Ќ);

Чпакувальн≥ листи;

Чкомерц≥йн≥ документи (рахунки-фактури, ≥нвойси);

4. «овн≥шньоеконом≥чний догов≥р (контракт) з маркою гербового збору.

5. ƒов≥дка про проведенн€ декларуванн€ валютних ц≥нностей, доход≥в ≥ майна, що належать резиденту ”крањни ≥ знаход€тьс€ за њњ межами, або дов≥дка про в≥дсутн≥сть за межами ”крањни валютних ц≥нностей та майна.

6. Ћ≥ценз≥€ ћ≥неконом≥ки на товари, що п≥дл€гають л≥цензуванню.

7.  артка реЇстрац≥њ (обл≥ку) зовн≥шньоеконом≥чного договору (контракту).

8. —ертиф≥кат в≥дпов≥дност≥.

9.  арантинний сертиф≥кат на вантаж≥, п≥дконтрольн≥ ≥нспекц≥њ з карантину рослин.

10. ƒозв≥л служби еколог≥чного контролю на ввезенн€ товар≥в.

11. —ертиф≥кат про походженн€ товар≥в.

13. ¬ексель (при митному оформленн≥ давальницькоњ сировини, ≥ноземних ≥нвестиц≥й, цукру-сирцю тростинного та ол≥њ) з маркою гербового збору.

14. ѕодатковий вексель з маркою гербового збору.

15. ѕлат≥жн≥ документи на перерахуванн€ сум митних платеж≥в та ≥нших податк≥в на депозитн≥ рахунки митних установ.

16. –азова (≥ндив≥дуальна) л≥ценз≥€ на зовн≥шньоеконом≥чну операц≥ю (дл€ кожноњ експортноњ/≥мпортноњ операц≥њ, що зд≥йснюЇтьс€ суб'Їктом «≈ƒ, до €кого зг≥дно з≥ ст. 37 «акону ”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥€льн≥стьї застосовано спец≥альну санкц≥ю Ч режим ≥ндив≥дуального л≥цензуванн€, що п≥дтверджуЇтьс€ в≥дпов≥дним наказом ћ≥неконом≥ки).

17. ≤ндив≥дуальна л≥ценз≥€ на зд≥йсненн€ резидентами майнових ≥нвестиц≥й за межами ”крањни. ¬идаЇтьс€ ћ≥неконом≥ки в раз≥ вивезенн€ майнових ≥нвестиц≥й за кордон.

18. ѕерев≥рка на€вност≥ марок гербового збору на:

Ч зовн≥шньоеконом≥чних договорах, €к≥ укладен≥, починаючи з 01.01.99 (в тому числ≥ договорах, €к≥ внос€ть зм≥ни до ран≥ше укладених договор≥в);

Ч вексел€х, виданих п≥сл€ 01.01.99;

Ч установчих документах п≥дприЇмств, €к≥ зареЇстрован≥ у державних органах п≥сл€ 01.01.99.

19. ƒов≥дка-розрахунок митноњ вартост≥.

20. «верненн€ структурного п≥дрозд≥лу митниц≥ до в≥дд≥лу тариф≥в ≥ митноњ вартост≥ у раз≥ необх≥дност≥ вир≥шенн€ сп≥рних питань щодо митноњ оц≥нки товар≥в та предмет≥в, що оформлюютьс€.

21. оп≥€прим≥рника ¬ћƒ.

22. ƒокументи, на п≥дстав≥ €ких приймаЇтьс€ р≥шенн€ щодо митноњ вартост≥ товару (рахунки-фактури, рахунки-проформи тощо) подаютьс€ у в≥дд≥ли тариф≥в ≥ митноњ вартост≥.[14]

 

«разок є1 ¬антажна митна декларац≥€

«разок є 2 “оварно Ц транспортна накладна

≤≤≤. «овн≥шньоеконом≥чний контракт

– ≤.¬. «овн≥шньоеконом≥чний контракт - матер≥ально оформлена угода двох чи б≥льше суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€льност≥ та њхн≥х ≥ноземних контрагент≥в, спр€мована на встановленн€, зм≥ну або припиненн€ њхн≥х взаЇмних прав та обов'€зк≥в у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥€льност≥ [2].

 онтракт

є 234/14

м. ињв 25.04.2015 року

1.ѕреамбула

‘≥рма Ђякобсї м. ињв (”крањна) в особ≥ директора «еленського ќлександра јнатол≥йовича, €кий д≥Ї на п≥дстав≥ —татуту та ≥менуЇтьс€ надал≥ ѕродавець, з одн≥Їњ сторони.

‘≥рма ЂAbrecafeї м.√омель (Ѕ≥лорус≥€) в особ≥ директора ƒмитра ≈музевича, €кий д≥Ї на п≥дстав≥ —татуту та ≥менуЇтьс€ надал≥ ѕокупець, з ≥ншоњ сторони уклали цей контракт уклали на наступних умовах:

2.ѕредмет контракту

ѕродавець продаЇ, а ѕокупець купуЇ каву 3 класу, в подальшому Ц “овар.

3. ≥льк≥сть

3.1. ≥льк≥сть товару,що поставл€Їтьс€ продавцем, складаЇ 10 т., за контрактною ц≥ною.

3.2.¬ага товару визначаЇтьс€ в час та на м≥сц≥ завантаженн€, що виписан≥ оф≥ц≥йним представником митниц≥.

4.як≥сть

4.1.як≥сть товару п≥дтверджуЇтьс€ —ертиф≥катом про €к≥сть п≥дприЇмством Ц виробником.

4.2. рањна Ц виробник товару - ”крањна.

5.÷≥на

5.1.÷≥на пропозиц≥њ за 1 тону становить 13 600 дол. —Ўј (340 000 грн.)

5.2.÷≥ни тверд≥ ≥ не п≥дл€гають зм≥нам.

5.3.«агальна варт≥сть контракту складаЇ 136 000 дол.—Ўј(3 400 000 грн.)

6.”мови поставки

6.1.ѕоставка зд≥йснюЇтьс€ на умовах ћјN (автомоб≥льним транспортом,”крањна (Incoterms 2000), прот€гом не б≥льш €к 10 календарних дн≥в з моменту розм≥щенн€ замовленн€ ѕокупцем.

6.2.“оварно супроводжувальн≥ документи:

- розрахунок ѕродавц€

- сертиф≥кат походженн€ (ориг≥нал ≥з зазначенн€м крањни походженн€)

- сан≥тарно Ц г≥г≥Їн≥чний сертиф≥кат крањни продавц€.

7.¬заЇмн≥ зобов*€занн€

7.1.ѕокупець несе в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасне зд≥йсненн€ платеж≥в та об*Їктивн≥сть досл≥джень вх≥дного контролю.

7.2.ѕродавець несе в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасне в≥двантаженн€ та €к≥сть товару.

8.ѕлатеж≥

8.1.ќплата вартост≥ товару зд≥йснюЇтьс€ шл€хом 100% передоплати вартост≥ товару. ƒнем оплати вважати день списанн€ кошт≥в з рахунку ѕокупц€. ¬с≥ витрати, €к≥ пов*€зан≥ з проведенн€м взаЇмних розрахунк≥в та платеж≥в, несе ѕокупець. ѕлат≥ж за “овар,що поставл€Їтьс€ по цьому контракту, буде зд≥йснюватис€ за погодженн€м —тор≥н.

8.2.ƒатою оплати вважаЇтьс€ дата отриманн€ платежу на рахунок ѕродавц€

8.3.ƒатою поставки вважаЇтьс€ дата транспортноњ накладноњ —ћR

8.4.¬с≥ банк≥вськ≥ витрати повинн≥ оплачуватис€ наступним чином:

- вс≥ витрати Ѕанку крањни ѕродавц€ Ц за рахунок ѕродавц€;

- вс≥ витрати Ѕанку крањни ѕокупц€ Ц за рахунок ѕокупц€.

9.‘орс Ц мажор

9.1.¬ раз≥ виникненн€ обставин, що повн≥стю або частково перешкоджаютьвиконанню —торонами своњх зобов*€зань по данному контракту, а саме: стих≥йне лихо, в≥йна, ур€дов≥ акц≥њ та постанови, страйки, конвенц≥њ. „ас, необх≥дний дл€ виконанн€ своњх зобов*€зань, по  онтракту, буде подовжено на пер≥од д≥њ цих обставин.

9.2.—торона, дл€ €коњ стало неможливим виконанн€ своњх зобов*€зань за цим  онтрактом в силу зазначених вище обставин, повинна в 7(семи) денний строк пов≥домити другу сторону про початок та зак≥нченн€ обставин, що запоб≥гають виконанню њњ зобов*€зань.

9.3.‘орс Ц мажор автоматично продовжуЇ виконанн€ зобов*€зань за даним  онтрактом.

9.4.якщо форс Ц мажор продовжуЇтьс€ б≥льше н≥ж 2(два) м≥с€ц≥, то будь €ка з —тор≥н маЇ право припинити виконанн€ данного  онтракту через непоставленн€ на цей момент “овар≥в.

9.5.—ертиф≥кати “оргово-ѕромислових ѕалат ѕокупц€ ≥ ѕродавц€ вважаютьс€ вагомими п≥дтвердженн€ми таких обставин та њх тривалост≥.

10.јрб≥траж

10.1.”с≥ суперечки, що виникають внасл≥док або у зв*€зку з справжн≥м  онтрактом, повинн≥ вир≥шуватис€ шл€хом переговор≥в м≥ж сторонами.

10.2.якщо —иорони не можуть д≥йти згоди прот€гом 30(тридц€ти) дн≥в, то ц€ суперечка повинна бути урегульована јрб≥тражною  ом≥с≥Їю “оргово Ц ѕромислово њ ѕалати ”крањни, р≥шенн€ €коњ к≥нцев≥ ≥ обов*€зков≥ дл€ обох —тор≥н.

11.ѕрик≥нцев≥ положенн€

11.1.ƒанний  онтракт за повного розум≥нн€ обома сторонами предмету  онтракту ≥ зм≥нюЇ будь-€ку попередню угоду за даним предметом укладену в усн≥й або письмов≥й форм≥.

11.2.ƒанний  онтракт набираЇ чинност≥ в≥дразу п≥сл€ його п≥дписанн€ обома сторонами.

11.3.Ѕудь Ц €к≥ зм≥ни, додатки та доповненн€ до данного  онтракту, д≥йсн≥ т≥льки в тому випадку, €кщо вони зроблен≥ в письмов≥й форм≥ ≥ узгодженн≥ обома —торонами.

12.≤нш≥ умови

12.1.ѕри трактуванн≥ данного  онтракту маЇ силу документ ≤нкотермс 2000р. “а  онвенц≥€ ќќЌ про договори м≥жнародноњ куп≥вл≥ Ц продажу товар≥в 1980р.

12.2.∆одна ≥з стор≥н по данному  онтракту не маЇ права передавати права ≥ обов*€зки по данному  онтракту будь Ц €к≥й трет≥й сторон≥ без письмовоњ згоди ≥ншоњ сторони.

12.3.ƒаний  онтракт складений у двох прим≥рниках, по одному дл€ кожноњ —торони украњнською та англ≥йською мовами причому обидва текси автентичн≥ та мають однакову юридичну силу.

13.ёридичн≥ адреси та банк≥вськ≥ рекв≥зити стор≥н

ѕродавець: ѕокупець:

Ђякобсї ЂAbrecafeї

”крањна, 03453 Ѕ≥лорусь, 34657

м. ињв м.√омель

просп.„ервонозор€ний, 10 вул.—авецка€, 100

тел. (044) 862-98-12 тел.(+375 23) 456-56-09

факс:(044)862-98-13 факс:.(+375 23) 456-56-10

email: info@coffe.com.ua email: info@ Abrecafe.com.by

 

Ѕанк: ѕј“ Ђѕриват Ѕанкї Ѕанк: јльфа Ц банк

”крањна, ињв Ѕ≥лорус≥€, √омель

–озрахунковий рахунок: –озрахунковий рахунок:

є14568467096743 є 67894567907643

ћ‘ќ 348367

ѕ≥дписи стор≥н

√енеральний директор √енеральний директор

_________________«еленський ќ.ј ________________≈музевич ƒ.Ћ.

 

 

 

≤V. ≈коном





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1811 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

788 - | 641 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.383 с.