Вправа на розвиток цілепокладання та функції прогнозу

РОЗДІЛ 9

ПРОГРАМИ КОРЕКЦІЙНОІ РОБОТИ ВІДПОВІДНО ДО ПРОЯВУ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

* Самостійна робота

Вправи для розвитку пізнавальної сфери

1. Уявіть себе молоді шими школярами й виконайте кілька вправ для розвитку пізнавальної сфери із наведених у Додатках, с. 493 — 499.

2. Уявіть себе підлітками і виконайте "Шкільний тест розумового розвитку".

Вправа на розвиток цілепокладання та функції прогнозу

Поміркуйте і виконайте завдання у письмовій формі.

1. Чи маєте ви життєву мету? Якщо вона є, то запишіть її, а також те, як плануєте її досягти (можна записати кілька варіантів плану сво­го життя).

2. Визначте свої найголовніші бажання на найближчі п'ять років.

3. Поміркуйте, наскільки збігаються ваші життєві плани, життєва мета з бажаннями.

4. Проаналізуйте свої бажання. До яких категорій життєвих ціннос­тей вони належать? Наскільки збігаються бажання з вашими цін­нісними орієнтирами?

5. Які перешкоди можуть виникнути на шляху реалізації ваших планів і як їх подолати?

Вправа "Спрямований самоаналіз здатності до цілепокладання"

1. Поміркуйте і запишіть, що на даний момент ви вмієте робити добре (3 — 15 хв).

2. Поміркуйте і запишіть, що ви будете вміти через 5 років (3 — 5 хв)

3. А що ви вмітимете робити ще через 10 років? (2— 3 хв).

4. Підкресліть те, що ви з цього робитимете із задоволенням

(1—2 хв).

Зробіть висновки про рівень своєї суб'єктності та здатності до цілепокладання.

Методичні рекомендації для проведення занять

у формі тренінгу

Л

екційна форма як засіб надан­ня інформації у ході навчаль­ного процесу має багатовікові традиції і лишається найпоширені­шою і нині.

Проте сучасний рівень інформаційних технологій становить серйозну конкуренцію традиційним методам навчання і спонукає до застосування нових методів. Особливо їх потребує вивчення нав­чальних дисциплін гуманітарного циклу, де завжди є інформація, яка емоційно зачіпає студента, є для нього особистісно значущою. Природно, що студент прагне відреагувати на ті емоційні стани, що виникли. Якщо заняття проводиться в лекційній формі, реагування є неможливим, і студент "відключається" від подальшого слухання і занурюється у власні переживання. Інтерактивні форми навчання надають можливість виявити емоційну реакцію і навіть заохочують до цього.

Відомо, що ефективність інтерактивного навчання становить 50—70% засвоєння інформації, а найвищий рівень (90%) досягаєть­ся в тому разі, коли студенти вже під час навчання мають викорис­товувати отримані знання на практиці.

Контроль знань за інтерактивного навчання здійснюється за мо-дульно-рейтинговою системою. Складовими контролю є виконання студентами практичних завдань, творчих робіт, виступи на семіна­рах, реферати, співбесіди з викладачем у ході індивідуальних кон­сультацій.

Найефективніше інтерактивні методи навчання реалізуються у формі тематичного тренінгу.

Тренінгові технології жорстко обмежують кількість учасників. У приміщенні може бути не більше 20 осіб; для ефективного прове­дення заняття бажано, щоб викладача супроводжували асистент, ві-деооператор тощо. Потрібне також спеціальне матеріально-технічне забезпечення: роздаткові матеріали, обладнання (від фліп-чарта до

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМІ ТРЕНІНГУ

м'ячів, м'яких іграшок, спеціально виготовленого інвентаря тощо), бажано — аудіо- та відеотехніка.

Для тренінгових занять важливо, як будуть розташовані учасни­ки. Тому кімната для тренінгу зазвичай повинна мати площу близько 20 м² із певною кількістю стільців (на два стільці більше за кількість учасників) та 4—5 столами, які можна пересувати й розставляти від­повідно до змісту вправ.

На проведення одного заняття слід відвести не менш як З годи­ни. Оптимальний варіант — коли тренінгові заняття тривають від 6 годин до 3 днів (по 6 годин кожне), а найкраще — коли весь нав­чальний курс відбуватиметься за методом "занурення" (за тиждень чи два студенти опановують усю навчальну програму курсу). Зазна­чимо, що ефективність методу "занурення" підвищується, якщо тре­нінг проводиться "на виїзді" (наприклад, у студентському таборі, профілакторії тощо), що дає можливість абстрагуватися від повсяк­денного життя, не відволікатись на сторонні справи, налаштуватись на сприйняття нової інформації.

Обов'язковою умовою ефективності тренінгових занять є став­лення до студентів як до рівноправних учасників навчального про­цесу. Цьому сприяє форма розміщення в колі, коли викладач працює поруч зі студентами. Стиль спілкування також має бути демократич­ним.

Викладач має бути готовим до виникнення під час проведення тренінгу різноманітних ситуацій: висловлення суперечливих думок, несподіваних запитань, перехід до обговорення супутніх проблем тощо, — та мати достатню компетентність, щоб на високому рівні надати студентам потрібну інформацію. Але водночас треба тримати контроль над ситуацією, щоб тренінг не перетворився на студент­ську "тусовку". Для цього є відповідні техніки групової роботи, а та­кож процедура "вироблення правил групи" на початку занять.

Викладач повинен прагнути до постійного "зворотного зв'язку" і заохочувати студентів до висловлювання власної думки щодо теми обговорення, а також форми проведення заняття. Для цього варто застосовувати такі складові спілкування, як безоцінкове став­лення, вплетені повідомлення, активне слухання тощо.

Під час проведення тренінгу потрібно постійно відстежувати, як впливають заняття на формування особистості учасників.

Навчальні (тематичні) тренінги мають істотні відмінності від ін­ших різновидів тренінгових занять. Тому ведучий групи має переос­мислити доцільність застосування багатьох вправ, рольових ігор та

Методичні рекомендації для проведення занять у формі тренінгу

інших технік, ефективних і корисних у тренінгу з клієнтами, але недоречних у навчальній групі студентів.

Сценарій заняття будується відповідно до теми, але має й постій­ні складові. Кожний з наведених далі сценаріїв занять охоплює матеріал одного розділу і розрахований на 4—6 годин (згідно з нав­чальним планом). Наводиться опис лише тих вправ і технік, які розроблені автором, або таких, що потребують точного дотримання інструкцій.

Сценарій заняття до розділу 1

1. Презентація навчального курсу та ознайомлення з планом занять.

2. Обґрунтування специфіки викладання курсу.

3. Процедура знайомства.

4. Визначення очікувань учасників занять.

5. Вироблення правил роботи групи.

6. Спрямований самоаналіз "Моє ставлення до соціальних норм і правил поведінки".

7. Вправа на доведення необхідності дотримання норм і правил соціальної поведінки.

8. Обговорення в колі теми "Визначення основних понять курсу".

9. Групова дискусія на з'ясування причин і різновидів девіантної поведінки.

 

10. Обговорення в колі теми "Діалектика феномена порушення со­ціальних норм".

11. Обговорення в колі теми «Міждисциплінарні зв'язки предмета "Психологія девіантної поведінки"».

12. Спрямований самоаналіз із метою усвідомлення поняття "осо-бистісно зріла і гармонійна людина".

13. Розгляд схеми структури девіантної поведінки.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ У ФОРМІ ТРЕНІНГУ

Опис вправ і технік __________

Ознайомлення з планом занять

Для здійснення цієї процедури заздалегідь підготувати плакат (слайд) або відтворити на дошці план проведення заняття.