Організація та проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях

Основні терміни і визначення

Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях (ЖЗН НС) - сукупність погоджених і взаємозв'язаних за метою, завданням, місцем і часом дій територіальних і відомчих органів управління, сил, засобів і відповідних служб, направлених на створення умов, необхідних для збереження життя і підтримки здоров'я людей в зоні НС, на маршрутах евакуації і в місцях відселення постраждалого населення.

Система життєзабезпечення населення в НС – сукупність органів управління, організацій, установ і підприємств з їх зв'язками, що створюють і підтримують умови для збереження життя і здоров'я населення, яке постраждало у зоні НС.

Першочергові види життєзабезпечення населення в НС – життєво важливі матеріальні засоби і послуги, згруповані по функціональному призначенню і схожим властивостям, використовувані для задоволення мінімально необхідних потреб постраждалого в НС населення у воді, продуктах харчування, житлі, предметах першої необхідності, медичному і санітарно- епідеміологічному, інформаційному, транспортному і комунально-побутовому

забезпеченні.

Період життєзабезпечення населення в НС – час, обмежений початком і закінченням задоволення життєво важливими матеріальними засобами і послугами постраждалого населення по встановлених нормах і нормативах для умов НС.

Першочергові потреби населення в НС – об'єми (кількість) життєво важливих матеріальних засобів і послуг, необхідних для збереження життя і підтримки здоров'я постраждалого в НС населення протягом всього періоду життєзабезпечення по встановлених нормах і нормативах для умов НС.

Можливості системи життєзабезпечення населення в НС – об'єми (кількість) життєво важливих матеріальних засобів і послуг, які можуть бути надані постраждалому в НС населенню системою життєзабезпечення даного регіону (галузевої ланки) протягом всього періоду ЖЗН по встановлених нормах і нормативах для умов НС.

Загальні вимоги

Життєзабезпечення населення в НС здійснюють з метою збереження життя і здоров'я людей, постраждалих в зоні НС, на маршрутах евакуації і в місцях їх відселення. Життєзабезпечення населення в умовах НС має забезпечувати створення умов для виживання постраждалого в НС населення на основі задоволення його першочергових потреб по встановлених нормах і нормативах НС в життєво важливих видах матеріальних засобів і послуг.

При створенні і підтримці умов життєзабезпечення постраждалого в НС населення повинні дотримуватися наступні його основні принципи:

– пріоритетність функцій держави в підготовці і проведенні всього комплексу заходів щодо ЖЗН НС;

– раціональний розподіл функцій по ЖЗН НС між центральними, регіональними, місцевими і відомчими органами управління;

– територіально-виробнича (галузева) організація ЖЗН НС;

– персональна відповідальність посадових осіб за виконання законодавчих, правових і нормативних актів по ЖЗН НС;

– завчасність підготовки країни (регіону) до ЖЗН НС;

– забезпечення соціальної захищеності і психологічної підтримки всіх громадян в зоні НС;

– забезпечення фізіологічної і енергетичної достатності норм ЖЗН в зонах НС;

– першочергове орієнтування системи ЖЗН НС на місцеві ресурси і можливості з подальшим (при необхідності) використанням регіональних і державних ресурсів залежно від типа і масштабу НС;

– відвертість процесу ЖЗН НС за рахунок використання ресурсів непостраждалих регіонів країни і зарубіжної допомоги;

– здатність до швидкого відновлення системи ЖЗН НС після дії на неї дестабілізуючих чинників природних і техногенних НС.

Задоволення першочергових потреб населення в життєво важливих видах матеріальних засобів і послуг здійснюють:

– забезпеченням водою, продуктами харчування, житлом, предметами першої необхідності;

– інформаційним, медичним і санітарно-епідеміологічним, транспортним і комунально-побутовим забезпеченням.

Забезпечення водою населення в НС має передбачати задоволення:

– потреб у воді лікувально-медичних заходів, санітарно-гігієнічної обробки і профілактики населення;

– господарсько-питних і комунально-побутових потреб постраждалого населення і особового складу рятувальників.

Забезпечення продуктами харчування постраждалого в НС населення має передбачати задоволення потреб в зерні, муці, хлібобулочних і макаронних виробах, м'ясі і м'ясопродуктах (консервах), молоці і дитячому харчуванні, рибі і рибопродуктах (консервах), картоплі і овочах, солі, цукрі і чаї, а також фуражі для тваринництва.

Забезпечення житлом постраждалого в НС населення має передбачати розгортання і споруду при необхідності в зоні НС тимчасового житла (наметів, юрт, землянок, збірних або пересувних будинків і тому подібне), а також використання житлового фонду (житлових будинків, будинків відпочинку, санаторіїв, військових городків, дитячих таборів і тому подібне), що зберігся, для розміщення постраждалого населення в місцях його відселення і евакуації.

Забезпечення предметами першої необхідності постраждалого в НС населення має передбачати задоволення його потреб у верхньому одязі, взутті, головних уборах, постільному приладді, простому побутовому посуді, мінімумі предметів галантереї і парфюмерії (нитки, голки, мило і тому подібне) і інших товарів (тютюнові вироби, сірники, примуси, гас і тому подібне).

Інформаційне забезпечення населення в НС має передбачати своєчасне сповіщення його і органів управління всіх рівнів про можливість і факт виникнення лиха, можливі його наслідки, правила поведінки в зоні НС.

Медичне і санітарно-епідеміологічне забезпечення населення в НС має передбачати надання першій допомозі постраждалому в зоні НС населенню, забезпечення його простими медикаментами і медичним майном, сортування уражених і надання ним кваліфікованою і елементів спеціалізованої медичної допомоги рухомими формуваннями Державної служби медицини катастроф в зоні НС з подальшою (за необхідності) евакуацією постраждалих до лікувальних установ для стаціонарного лікування, а також виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

Транспортне забезпечення населення, постраждалого в НС, має передбачати проведення заходів щодо задоволення потреб в транспортних засобах для вирішення завдань евакуації (перевезення) постраждалих із зоні НС в райони відселення і підвезення матеріальних ресурсів ЖОН в зону НС.

Забезпечення комунально-побутовими послугами населення, постраждалого в НС, повинно передбачати проведення заходів щодо задоволення його мінімально необхідних потреб в теплі, освітленні, санітарному очищенні території, банно-пральному, ритуальному забезпеченні.

Створення і підтримка умов для збереження життя і здоров'я населення, постраждалого в НС, забезпечують на основі стійкого функціонування системи його життєзабезпечення з врахуванням необхідності зниження її потреб і підвищення можливостей.

Стійке функціонування системи життєзабезпечення населення в НС

забезпечують:

– дотриманням засадничих принципів ЖЗН НС, викладених вище;

– завчасним плануванням і проведенням в установленому порядку заходів, що забезпечують захищеність і стійкість системи, підсистем і об'єктів ЖЗН НС від дії дестабілізуючих чинників природних лих і техногенних катастроф, характерних для даного регіону;

– здатністю зберігати властивості системи на заданому рівні протягом всього періоду ЖЗН НС;

– створенням захищених запасів ресурсів ЖЗН НС в потенційно небезпечних зонах (регіонах) з врахуванням раціональних співвідношень між об'ємами державних, регіональних і місцевих фондів;

– створенням в регіонах захищених запасів ресурсів для відновлення ослабленої лихом системи ЖЗН НС, а також забезпеченням здатностей до відновлення основної її частини за час, що не перевищує періоду ЖЗН НС;

– взаємодією з силами (органами), що беруть участь в проведенні аварійно-рятівних і інших невідкладних робіт, а також з силами підтримки громадського порядку;

– підготовкою в установленому порядку системи і об'єктів ЖЗН НС в районах евакуації до функціонування в разі відселення і евакуації населення із зони НС;

– розробкою (наявністю) норм і нормативів вирішення завдань ЖЗН НС залежно від різних видів НС, природно-кліматичних, соціально-економічних і інших умов в потенційно небезпечних зонах і регіонах;

– стійкістю управління системою ЖЗН НС в регіоні (зоні НС);

– підготовкою в установленому порядку транспортних засобів до роботи в умовах НС;

– своєчасністю і повнотою інформування населення і органів управління про характер можливої небезпеки, про загрозу виникнення НС, про правила поведінки і порядок дії в зоні НС;

– дотриманням вимог законодавчих, правових і нормативних актів з ЖЗН НС;

– створенням умов для маневрування зовнішніми і внутрішніми ресурсами сил, засобів і послуг.

Зниження потреб системи життєзабезпечення населення в ресурсах забезпечують:

– завчасною підготовкою регіону до можливих природних і техногенним НС;

– підвищенням ефективності проведення аварійно-рятівних і інших невідкладних робіт в зоні НС;

– відселенням постраждалого населення в частину регіону, що не піддалася дії НС;

– евакуацією постраждалого населення в суміжні непостраждалі регіони

– завчасним планванням заходів щодо відновлення порушеного в НС сільськогосподарського виробництва, захисту, порятунку, ветеринарному забезпеченню, забезпеченню водою і фуражем сільськогосподарських тварин, по їх евакуації (перегону), у разі потреби, в безпечні райони.

Підвищення можливостей системи життєзабезпечення населення в НС забезпечують:

– формуванням ресурсів ЖЗН НС (грошового і матеріально-речового фондів) шляхом державного і цільового страхування, оподаткування і стягування квоти з відомств, галузей економіки, комерційних структур і підприємств за ризик виникнення НС, а також за рахунок державних ресурсів, регіональних і місцевих резервів;

– перерозподілом ресурсів ЖЗН НС країни на користь постраждалого регіону.

Спеціальна обробка – складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного й бактеріального зараження і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань цивільного захисту до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт. Спеціальна обробка включає:

– санітарну обробку особового складу;

– дезактивацію;

– дегазацію;

– дезінфекцію.

Санітарна обробка – видалення з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження і видалення отруйних речовин і бактеріологічних засобів.

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із забруднених

поверхонь до припустимих розмірів зараження, безпечних для людини.

Дегазація – знешкодження забруднених об'єктів шляхом нейтралізації чи видалення отруйних речовин.

Дезінфекція – видалення заразних мікробів і нейтралізація токсинів на об'єктах, що були заражені.

Дезінсекція – видалення комарів і кліщів.

Дератизація – видалення гризунів.

У залежності від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на часткову та повну.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населенням самостійно. Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань. В областях створюються для цього служби санітарної обробки людей і обробки одягу на базі підприємств обласного управління комунального обслуговування населення і комунально-технічна – на базі обласного управління комунального господарства. Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування:

– збірні загони (команди, групи) РХЗ;

– команди, групи знезаражування;

– санітарно-обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні);

– станції знезаражування одягу (СЗО) (на базі пралень, фабрик хімічного чищення);

– станції знезаражування транспорту (СЗТ) (на базі мийок).