Rp.: Protargoli 2,0
Glycerini 100,0
Miscе. Stеrilisa!
Da. Signa: Для зрошування голосових зв'язок.
Спочатку розраховують кількість стерильної води очищеної, необхідної для розведення «х.ч.» гліцерину до густини 1,225-1,235. Нерозведений гліцерин (98-100 %) стерилізують гарячим повітрям при 150 °С протягом 1 години або при 140 °С - 3 години. Протаргол розтирають у ступці з невеликою кількістю охолодженого гліцерину, потім розчиняють при перемішуванні в розрахованому об'єм води, після чого додають отриманий розчин до стерильного гліцерину в асептичних умовах. При необхідності розчин проціджують.
#
Rp.: Sulfuris praecipitati 1,0
Olei Pеrsicorum 100,0
Misce. Stеrilisa!
Da. Signa: Для внутрішньом'язових ін'єкцій.
Персикову олію (100,0 г) попередньо стерилізують у сушильній шафі при температурі 180 °С протягом 30 хвилин. У теплій олії розчиняють сірку очищену (1,0 г) і розчин фільтрують у нагрітій сушильній шафі в стерильний флакон для відпуску, закупорюють і стерилізують при 110 °С - 30 хв. Розчин являє: собою прозору маслянисту рідину жовтого кольору.
#
Rp.: Solutionis Camphoraе olеosaе 20 % 100,0
Stеrilisa!
Da. Signa: По 2 мл під шкіру.
Це олійний ін'єкційний розчин.
Камфору (20,0 г) розчиняють у теплій (40-45 °С), профільтрованій і стерилізованій (персиковій, абрикосовій чи мигдальній) олії (80,0 г). Фільтрують в стерильний флакон для відпуску, закупорюють і стерилізують при 110 °С - 30 хв.
Суспензії для ін'єкцій.
Суспензії для ін'єкцій повинні мати не тільки хімічну, але й фізичну стабільність. Фізична стабільність визначається здатністю гетерогенних систем залишатися у високодисперсному стані протягом установленого терміну зберігання. Тому до їх складу при необхідності вводять стабілізатори. Складним технологічним завданням при виготовленні суспензій для ін'єкцій є вибір методу стерилізації, бо при високій температурі в суспензіях може відбуватися укрупнення розміру часток дисперсної фази. Тому суспензії для парентерального застосування, як правило, виготовляють із стерильних порошків (якщо вони витримують стерилізацію) безпосередньо перед введенням (в асептичних умовах). У промислових умовах використовують також методи стерилізації, що забезпечують фізичну стабільність лікарської форми. В даний час у вигляді суспензій для ін'єкцій виробляються кортизону ацетат 2,5 % у флаконах по 10 мл, гідрокортизону ацетат 2,5 % в ампулах по 2 мл та ін.
#
Rp.: Streptocidi 6,0
Olei Persicorum 30,0 pro injеctionibus
Misce. Da. Signa: Для внутрішньом'язових ін'єкцій.
При нагріванні суспензій відбувається укрупнення дисперсної фази. У зв'язку з цим їх готують з використанням простерилізованих інгредієнтів в асептичних умовах.
В сухий стерильний флакон фільтрують 30,0 г персикової олії і стерилізують у сушильній шафі при 180-200 °С протягом 15-30 хвилин. У стерильній ступці ретельно розтирають 6,0 г стрептоциду (попередньо простерилізованого) із 30 краплями спирту етилового (важкоподрібнювана речовина) до максимальної дрібності й в асептичних умовах змішують з 3,0 г (половинна кількість від стрептоциду) стерильної олії до одержання однорідної суспензії. Далі суміш розбавляють рештою олії, і переносять у стерильний флакон із притертою пробкою.
Емульсії для парентерального живлення — це високодисперсні гетерогенні системи, що містять нейтральні жири у водному середовищі.
Емульсії для парентерального живлення відіграють важливу роль в організмі: вони включаються в обмінні процеси, будучи при цьому багатим джерелом енергії. У порівнянні з іншими препаратами вони мають вишу калорійність при зменшеному об'єм; рідини, осмотичну не активність, високий вміст поліненасичених жирних кислот, малий ступінь виведення субстрату із сечею і калом.
Лікарські препарати у формі жирових емульсій не повинні виявляти гемолітичної активності, токсичності та пірогенності.
Оптимальний розмір часток в емульсіях для парентерального живлення повинен бути не більше 0,8 - 1 мкм. Одержання емульсій із заданою величиною часток здійснюється за допомогою методів механічного й ультразвукового диспергування.
У технології емульсій для парентерального живлення важливе значення має підбір кількості емульгаторів, порядок змішування компонентів, рН системи та її температура, вибір методу стерилізації.
Для виготовлення жирових емульсій використовують жири тваринного і рослинного походження. Перевагу слід віддавати рослинним оліям (соєвій, бавовняній, соняшниковій, кунжутній). Як емульгатори часто використовують фосфоліпіди, виділені з яєчного жовтка і мозку великої рогатої худоби. Емульгатори підбираються з урахуванням складу емульсії і концентрації нейтральних жирів.
Питання самоконтролю:
1.Поняття про ізотонічність розчинів для ін”акцій та інфузійного застосування. Значення ізотонічності розчинів для організму.
2.Які основні відмінності між розчинами для ін.»екційного застосування і розчинами для внутрішньовенних інфузій?
3.Вимоги ДФ до інфузійних розчинів.
4.Поняття про осмоляльність розчинів.
5.Плазмозамінні розчини, їх класифікація, вимоги нормативних документів.
6.Склад і особливості технології ізотонічних розчинів для інфузійного застосування (натрію хлориду, глюкози, Рінгера-Докка та ін..).
7.Оформлення до відпуску лікарських засобів для інфузійного застосування.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
Основна:
Державна Фармакопея України / ДП “Науково-експертний фармакопейний центр”. — 1-е вид. — Х.: PIPER, 2001; Доп. 1-е. — 2004; Доп. 2-е. — 2008; Доп. 3-е. — 2009; Доп. 4-е. — 2011.
Марчук О.С., Андрощук Н.Б. Технологія ліків: навч. посіб. — К.: Медицина, 2008.
Методичні рекомендації. Вимоги до виготовлення стерильних та асептичних лікарських засобів в умовах аптек / Під ред. акад. АНТКУ проф. О.І. Тихонова і проф. Т.Г. Ярних. — К.: МОЗ України, 2005.
Закон України “Про лікарські засоби” від № 123/96-ВР 04.04.1996.
Наказ МОЗ України № 275 від 15.05.2006 р. “Інструкція із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів“.
Наказ МОЗ України № 360 від 19.07.2006 р. ”Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень”.
Наказ МОЗ України № 44 від 16.03.1993 р. “Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення”.
Наказ МОЗ України № 197 від 07.09.1993 р. “Про затвердження Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем”.
Наказ МОЗ України № 626 від 15.12.2004 р. “Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки”.
Перцев І.М., Шевченко Л.Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. — Х.: Прапор, 1995.
Технологія ліків: навч. посіб. / О.С. Марчук, Н.Б. Андрощук. — К.: Медицина, 2008. — 488 с.
Технологія ліків: навч. посіб. / О.І. Тихонов, П.А. Логвін, С.О. Тихонова, О.В. Мазулін, Т.Г. Ярних, О.С. Шпичак, О.М. Котенко; за ред. О.І. Тихонова. — Х.: НФаУ; Оригінал, 2009.
Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Вінниця: Нова книга, 2007.
Додаткова:
Асептичні лікарські форми: Екстемпоральна рецептура: Методичні рекомендації / О.І. Тихонов, Л.В. Бондарева, Т.Г. Ярних та ін.; за ред. О.І. Тихонова і Т.Г. Ярних. — Х.: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2005.
