Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ суњцидальноњ повед≥нки. ћехан≥зм су≥цидальноњ повед≥нки.




—уњцид Ч навмисне, заздалег≥дь обдумане позбавленн€ себе житт€; один з вид≥в насильницькоњ смерт≥. “ерм≥н "суњцидолог≥€" виник у 70-т≥ роки XX ст. Ќим позначають галузь теоретичних ≥ прикладних досл≥джень феномена самогубства. ¬ин€тково людська здатн≥сть до самозагибел≥ ≥снуЇ €к "зворотний б≥к" њњ саморегул€ц≥йноњ повед≥нки. ¬ њњ основ≥ лежить саморуйнуванн€ людини через прийн€тт€ св≥домого р≥шенн€ про це. ” р≥зн≥ ≥сторичн≥ епохи, в р≥зних соц≥альних прошарках самогубство мало д≥аметрально протилежн≥ моральн≥ оц≥нки. ” де€ких народ≥в воно розгл€далось €к спос≥б г≥дно п≥ти з житт€ (наприклад, масове самогубство переможених у рел≥г≥йних в≥йнах, ритуальне самогубство вд≥в ≥ слуг правител≥в в ≤нд≥њ та  итањ, харак≥р≥ в япон≥њ, буддистськ≥ самоспаленн€). ¬одночас ≥стор≥€ з давн≥х час≥в ф≥ксуЇ "персональн≥" самогубства, мотиви €ких мало чим в≥др≥зн€ютьс€ в≥д сучасних. «а останн≥ дес€тир≥чч€, у зв'€зку з перетворенн€м самогубства на руйн≥вну хворобу, що все б≥льше насуваЇтьс€ на сусп≥льство, суњцидолог≥€ утвердилась €к самост≥йна галузь науки.

—творено ћ≥жнародну асоц≥ац≥ю ≥з запоб≥ганн€ самогубствам, зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть р≥зних наукових центр≥в проф≥лактики цього €вища. ¬ ”крањн≥ у великих м≥стах, зокрема й у  иЇв≥, працюють каб≥нети соц≥ально-психолог≥чноњ допомоги. «а даними ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'€ (¬ќќ«), у друг≥й половин≥ XX ст. самогубства вийшли на четверте м≥сце серед причин смертност≥ з тенденц≥Їю до пост≥йного зростанн€: 400-600 тис. ос≥б за р≥к на планет≥ зак≥нчують житт€ самогубством.  ≥льк≥сть же тих, хто вчинив замах на самогубство у 8-10 раз≥в б≥льша. ¬≥дпов≥дно до критер≥њв ¬ќќ«, псих≥чне здоров'€ нац≥њ перебуваЇ п≥д загрозою, €кщо к≥льк≥сть суњцид≥в перевищуЇ 20 випадк≥в на 100 тис. населенн€ (р≥вень суњцидальноњ активност≥). —еред крањн з високим њњ р≥внем: Ћатв≥€ (42,5 суњциди), Ћитва (42,1), ≈стон≥€ (38,2), –ос≥€ (37,8), ”горщина (35,9).
«а даними ”крањнського науково-досл≥дного ≥нституту соц≥альноњ ≥ судовоњ псих≥атр≥њ, ”крањна теж ув≥йшла до крањн з високим р≥внем суњцидальноњ активност≥. —мертн≥сть серед чолов≥к≥в в≥д самогубств у три рази вища, н≥ж серед ж≥нок. Ќайб≥льший в≥дсоток самогубств припадаЇ на людей похилого в≥ку. —еред чолов≥к≥в, €ким виповнилос€ 70 рок≥в, добров≥льно розлучаютьс€ з житт€м 72,3 з≥ 100 тис. населенн€.
ƒе ж т≥ чинники, €к≥ ведуть людину до добров≥льноњ смерт≥? ¬≥дпов≥дь може бути такою: самогубство в ус≥х випадках Ї про€вом складноњ взаЇмод≥њ суњцидальних рис особи та соц≥ального середовища. ÷€ теза стала переважною в сучасн≥й суњцидолог≥њ. «-пом≥ж њњ концепц≥й найб≥льшого поширенн€ набула теор≥€ соц≥ально-психолог≥чноњ дезадаптац≥њ.

 

ћехан≥зм суњцидальноњ повед≥нки ¬ основ≥ механ≥зму суњцидальноњ повед≥нки лежать два складники: негативн≥ соц≥альн≥ фактори й особист≥сн≥ фактори людини. ƒо соц≥ально-негативних фактор≥в сл≥д в≥днести: розлученн€, смерть р≥дних, нерозд≥лене коханн€, втрату роботи, неможлив≥сть отримати осв≥ту тощо. ƒо особист≥сних фактор≥в належать: морально-психолог≥чн≥ ознаки особи (њњ характер, темперамент, вольов≥ €кост≥, псих≥чн≥ розлади тощо). ¬заЇмод≥€ зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х фактор≥в призводить до внутр≥шнього конфл≥кту людини. ¬ир≥шенн€ конфл≥кту спр€мовуЇ подальшу повед≥нку в той або ≥нший б≥к. якщо особа не може впоратис€ з≥ своњм внутр≥шн≥м конфл≥ктом, то це призводить до соц≥ально-психолог≥чноњ дезадаптац≥њ. —оц≥ально-психолог≥чна дезадаптац≥€ - це непристосован≥сть, конфл≥кт особи ≥з соц≥альним середовищем. ¬≥н може бути зовн≥шн≥м або внутр≥шн≥м. ќб'Їктивно дезадаптац≥€ про€вл€Їтьс€ в нев≥дпов≥дност≥ повед≥нки особи њњ соц≥альн≥й рол≥ та ситуац≥њ, що реал≥зуЇтьс€ в компенсаторн≥й форм≥ повед≥нки. —уб'Їктивно - це широка гама психоемоц≥йних переживань. ѕри перевищенн≥ порогу дезадаптац≥њ в≥дбуваЇтьс€ неадекватна реакц≥€ особи. Ќеспод≥ваний суњцид на тл≥, здавалос€ б, зовн≥шнього добробуту може стати одним з њњ про€в≥в. “акий п≥дх≥д даЇ можлив≥сть охарактеризувати суњцид ≥ спор≥днен≥ з ним форми автоагресивноњ повед≥нки €к крайн≥й ви€в соц≥ально-психолог≥чноњ дезадаптац≥њ ≥ндив≥да. ќтже, суњцид можна трактувати €к неадекватну форму реагуванн€ на зовн≥шн≥ обставини, спос≥б "виходу з гри" при неможливост≥ переходу на новий р≥вень адаптац≥њ. ѕон€тт€ дезадаптац≥њ лог≥чно об'ЇднуЇ багато р≥зних мотив≥в суњцидальиоњ повед≥нки та надаЇ можлив≥сть уникнути недол≥к≥в €когось однол≥н≥йного п≥дходу.  онфл≥кт, €кий перейшов пор≥г дезадаптац≥њ, називаЇтьс€ кризою чи кризовою ситуац≥Їю. —тержнем дезадаптац≥њ Ї крах базових ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й особи, що у повс€кденност≥ називаЇтьс€ втраченим сенсом житт€. ÷ей момент простежуЇтьс€ €к у випадках, в≥днесених до норми, так ≥ за €вних псих≥чних аномал≥€х.  рах ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й - це ≥ профес≥йне ф≥аско, ≥ втрата близькоњ людини, ≥ загроза здоров'ю чи сексуальн≥й потенц≥њ - €вища завжди ≥ндив≥дуальн≥, але врешт≥-решт соц≥ально значущ≥ дл€ особи. ÷ей стан призводить до втрати "точки опори" в житт≥ особи. ѕ≥сл€ втрати такоњ опори, в людини про€вл€Їтьс€ мотивац≥йна готовн≥сть до самогубства. ” стан≥ мотивац≥йноњ готовност≥, особа не бачить жодноњ позитивноњ ситуац≥њ, котра б давали змогу розв'€зати конфл≥кт позитивно. ” такому стан≥ особа може перебувати досить тривалий час, €кий не обов'€зково зак≥нчуЇтьс€ суњцидом. ” ц≥й ситуац≥њ проблема може вир≥шитись сама-собою, чи особа може набути тривалого псих≥чного розладу тощо. ¬ир≥шальну роль в≥д≥грають провокац≥йн≥ фактори, до €ких належать: пог≥ршенн€ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ (затримку у виплат≥ зароб≥тноњ плати, зростанн€ ц≥н на вс≥ товари та послуги, безроб≥тт€, соц≥альну незахищен≥сть тощо). “ак, значна к≥льк≥сть самогубств в ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс€ на фон≥ кризових €вищ у вс≥х сферах житт€, що призвело до р≥зкого зубож≥нн€ широких верств населенн€ та дестаб≥л≥зац≥њ морально-психолог≥чного кл≥мату в сусп≥льств≥. ”плив зовн≥шн≥х провокац≥йних фактор≥в веде особу до передсуњцидноњ повед≥нки, що пол€гаЇ у вибор≥ конкретного способу дл€ самогубства. —пособи позбавити себе житт€ в р≥зних крањнах мають своњ вар≥ац≥њ, однак п≥дм≥чено й загальн≥ тенденц≥њ. ѕов≥шанн€ - основний спос≥б суњциду в усьому св≥т≥. Ќаступний за поширен≥стю спос≥б самогубства - це застосуванн€ вогнепальноњ зброњ. Ќаприклад, у —Ўј, де ц€ збро€ найб≥льш доступна, вона використовуЇтьс€ в 60 % суњцид≥в. ”  анад≥, де вогнепальна збро€ менш доступна, з њњ допомогою вчин€Їтьс€ 30 % самогубств. „асто спостер≥гаютьс€ отруЇнн€ (наприклад, у —Ўј св≥доме передозуванн€ л≥карських препарат≥в використовуЇтьс€ у 18 % самогубств). ƒосл≥дники також вважають, що певний в≥дсоток дорожньо-транспортних пригод з Їдиною жертвою - це фактично прихован≥ суњциди. «ауважимо, що, зазвичай, особи, що бажають позбавити себе житт€, не за€вл€ють про це навколишн≥м. “≥льки 15-25 % людей, що вчин€ють самогубства, залишають прощальн≥ записки. якщо особ≥, дл€ €коњ характерна передсуњцидна повед≥нка, не надати профес≥йноњ психолог≥чноњ допомоги, настаЇ останн≥й етап Ч суњцид. ƒосв≥д роботи служб соц≥ально-психолог≥чноњ допомоги €к у наш≥й держав≥, так ≥ за кордоном, показуЇ, що самогубствам у багатьох випадках можна запоб≥гти. ”сп≥х ц≥Їњ справи залежить в≥д своЇчасного ви€вленн€ ос≥б, схильних до суњциду, проведенн€ з ними ≥ндив≥дуальноњ роботи, усуненн€ фактор≥в, €к≥ зумовлюють так≥ д≥њ, наданн€ таким особам в≥дпов≥дноњ соц≥альноњ та психолог≥чноњ допомоги.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 384 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

545 - | 486 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.