Перед обробкою із грубих кормів видаляють і знищують уражені ділянки, а масу, що залишилася, подрібнюють. Це покращує подальшу термічну і хімічну обробку.
Запарювання. Грубі корми запарюють в кормоцехах. Для цього використовують змішувачі періодичної дії (С-12) та (ІСК-3 і С-30).
Можливе використання різних ємностей (дерев’яних, металевих, бетонних та інших), які обладнані системою паророзподільних труб.
Подрібнений корм укладають у запарні ємності шаром 40-50см, рівномірно поливають водою з розрахунку 80-100 л на 100 кг, утрамбовують, покривають кришкою чи брезентом і впускають пару. Обробку проводять протягом 30-40 хв., відраховуючи час із моменту виходу струменя пари з ємності. Після цього корм витримують ще не менше 6-8 год. в запарнику і в теплому вигляді згодовують тваринам.
Обробка сіна і соломи аміачною водою. Для цього скирту поливають 30%-ним розчином аміаку. Полив проводять під тиском через гнучкий шланг із металевою голкою з отворами, що виготовлена із труби діаметром 30-50 мм і довжиною 3,5 м. На 1 ц корму витрачають 10-12 л аміачної води.
Після обробки скирту покривають плівкою чи брезентом для запобігання випаровування аміаку протягом 10-15 днів. Покриття потім знімають, скирту провітрюють і згодовують великій рогатій худобі й молодняку старше 6-місячного віку.
Така обробка хоч і запобігає самозігріванню кормів, але не знижує токсичності сіна чи соломи, якщо вони вже уражені грибами.
Обробка їдким натрієм (каустичною содою). Корми оброблюють в бетонованих траншеях. Ємності заповнюють 2-3%-ним розчином каустичної соди, а потім занурюють туди на 2-3 хв. тюковану чи розсипну солому або сіно в металевих клітках. Після цього корми виймають, висушують на щитах і через 24 год., без промивання водою, згодовують тваринам.
Обробка кальцинованою содою. В 250 л води розчиняють 1 кг соди і 1 кг кухонної солі. Виготовленим розчином можна обробити 100 кг ураженої соломи. Експозиція 24 год. Згодовують корм без промивання водою.
Обробка негашеним вапном. На 100 кг січки соломи використовують 3 кг негашеного вапна або 9 кг вапняного тіста, що містить до 50% води або 4,5 кг вапна-пушонки, і 1 кг кухонної солі. Вапно розводять невеликою кількістю води в діжках, а потім при помішуванні доливають її до 250-300 л. Одержане при цьому вапняне молоко виливають в металеву або бетоновану ванну і поміщають січку так, щоб вона рівномірно й повністю просочилася вологою. Через 10 хв. її виймають і складають на дерев’яні щити. Зволожений корм витримують 24 год. і згодовують без промивання водою коровам і нетелям у кількості до 10 кг, молодняку великої рогатої худоби – 4-6 кг, дорослим вівцям – 1-2 кг на добу.
Обробка озоном. Солому, уражену грибком стахіоботріс альтернанс, обробляють озоном із розрахунку 1 г/м3 протягом 4 год. Озон подається трубопроводом за допомогою озонаторів ОВ-1, ЛГО-15 і ОЗОН. Для кращої обробки солому перед озонуванням покривають поліетиленовою плівкою.
Знезараження зернофуражу
Обробка кальцинованою содою. Кальциновану соду поступово додають в теплу воду до повного розчинення, доводячи концентрацію розчину до 4%. Приготовленим розчином зволожують зерно і витримують його протягом 24 год., не даючи йому підмерзнути. Потім зерно просушують на сушильних агрегатах при температурі теплоносія 180-200 0С. На 100 кг зерна витрачають 8 л 4 %-ного розчину кальцинованої соди.
Обробка порошком піросульфіту натрію. Порошок додають до зерна в кількості 1,5% від маси, ретельно перемішують на механічних змішувачах або вручну лопатою. Оброблене зерно витримують в ємностях чи на площадках протягом 30 діб, після чого згодовують тваринам в кількості 30% від концентрованих кормів. Знезаражене зерно зберігають не більше 30 діб.
Термічна обробка зерна. Слаботоксичний зернофураж знезаражують на сушильних агрегатах - АВМ, СБ, СЗПБ-2 та інших при температурі теплоносія 300 0С протягом 10-12 хв. Якщо вологість зерна біль-ше 22%, то його просушують двічі.
Знезаражування комбікормів і продуктів переробки зерна. Слаботоксичні комбікорми знезаражують гранулюванням на всіх видах прес-грануляторів при тиску пари 400-500 кПа (4-5 ат.).
Проварювання. Корми заливають водою у співвідношенні 1:4 і проварюють в котлах протягом однієї години з моменту закипання води.
Пропарювання. Корми пропарюють в кормозапарниках при температурі 100 0С протягом 2 год у 0,1 %-ному розчині кальцинованої соди.
