Оцінка доброякісності жому

Свіжий жом містить 92-95 % води, що негативно впливає на якість зберігання корму.

Із заводу в жомосховище жом надходить теплим, і в ньому досить швидко починається молочнокисле бродіння, що викликається молочнокислими бактеріями, котрі розвиваються при температурі 35-45 ^оС.

При молочнокислому бродінні, поки воно підтримується високою температурою, жом зберігає свіжий колір і приємний запах. Але при зберіганні у відкритих ємностях поверхневі шари жому або висихають, або зволожуються опадами (дощ, сніг), і починаються бродильні процеси. В результаті розвиваються особливо небезпечні маслянокислі бактерії, під впливом яких протеїн та молочна кислота зазнають гнильного розпаду. Під час маслянокислого бродіння накопичується масляна кислота, котра надає жому неприємного смаку і різкий запах. Гнилісні бактерії, розкладаючи білкові речовини, утворюють з неприємним запахом шкідливі для організму тварин продукти.

В жомі недопустима наявність цвілевих грибів, які можуть розвиватися на підсушених шарах жому і утворювати токсини.

Для встановлення якості жому проводять його органолептичне дослід-ження, а також визначення складу кислот, рН і загальної кислотності. Визначають ці показники так як і при дослідженні якості силосу (табл. 4).

Таблиця 4 – Показники оцінки якості жому

Показники	Я к і с т ь
Свіжий	Кислий
Колір Запах Вологість, % рН Молочна к-та, % Оцтова к-та, % Масляна к-та, %	Світло-сірий Прісний, приємний 92-94 3,8-4,4 50-60 40-50 -	Темно-сірий Різкий запах масляної кислоти 94-96 3,4-3,8 20-25 45-50 0-35

В господарствах лише 40% жому використовують у свіжому вигляді. Взимку та навесні худобу годують жомом, який зберігається в спеціальних відкритих ямах.

Повільне заповнення, велика відкрита поверхня та інші фактори призводять до того, що жом стає кислим за рахунок накопичення оцтової та масляної кислот, небезпечним для тварин.

Особливо несприятливі наслідки при незбалансованих раціонах і поганій санітарній якості жому, головним чином через велику кількість в ньому масляної кислоти, можливі при відгодівлі великої рогатої худоби в промисловому тваринництві.

Щоб не допустити негативних наслідків при згодовуванні кислого жому, необхідно консервувати його (висушування, силосування) або проводити його амонізацію з метою переводу кислот жому в амонійні солі.

Визначення якості барди

Барда – основний відхід виробництва спирту. В свіжому вигляді (температура 35–40 ⁰С) барда при одночасному згодовуванні великої кількості грубих кормів є добрим кормом для тварин. Годівниці повинні бути чистими, тому що залишки барди швидко розкладаються.

Для встановлення санітарної якості барди проводять органолептичне дослідження, визначають рН, загальну кислотність, склад і вміст кислот.

Свіжа барда має світло-коричневий колір, запах хліба і рН 3,6–4,2; вміст кислот – молочної 80%, оцтової – 20%, масляна кислота відсутня.

Барда, що зберігається довгий час (90–100 днів) у відкритих ямах, набуває коричневого кольору; гнильного запаху; рН 4,6 молочної кислоти в ній залишається тільки 25%, оцтової – 25%, масляної – 50%. Така барда непридатна для згодовування тваринам.

Відбір середньої проби водянистих кормів

Для дослідження

Водянистих кормів для дослідження слід брати стільки, щоб повітряно-сухої речовини в пробі було до 150 г. Наприклад: якщо в свіжому жомі міститься 94% води, то в 100 г є 6 г сухої речовини. Для аналізу потрібно 150 г сухої речовини, тоді:

6 г сухої речовини міститься в 100 г жому

150 г сухої речовини – в Х г жому

Х = = 2500 г, або 2,5 кг жому.

Таким чином, для дослідження необхідно взяти 2,5 кг жому.

Пробу водянистих кормів (барда, жом тощо) беруть після ретельного їх перемішування і поміщають в скляні банки або бутлі з притертою пробкою. Пробу переносять із банки в зважені фарфорові чашки, які ставлять на водяну баню для випаровування вологи. Коли проба підсохне, її поміщають до сушильної шафи з температурою 60–65 ⁰С. Подальше висушування і визначення вологості, органолептичних показників, рН кислотності проводяться так, як і для кормів інших видів.

Обладнання.

Зразки водянистого корму, фарфорові чашки, мірні циліндри, скляні банки чи бутлі, вага, сушильна шафа, водяна баня, рН-метр, бюретки, розчин лугу, індикатор, універсальний лакмус.

Контрольні питання

1. Методи визначення якості силосу, жому, барди.

2. Які показники враховуються при органолептичній оцінці силосу, барди, жому?

3. Як відбирається проба силосу із траншей, башт?

4. Які фактори впливають на доброякісність силосу, жому, барди?

5. Величина рН доброякісного силосу, сінажу.

6. Суть методу визначення наявності в силосі аміаку.

7. Вміст кислот в силосі різної якості.

8. Вміст кислот в сінажі, жомі, барді.