Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«оог≥г≥Їн≥чна оц≥нка €кост≥ зернофуражу




як≥сть зерна визначають органолептично безпосередньо на м≥сц≥ збер≥ганн€, а в сумн≥вних випадках в≥дбирають пробу дл€ лабораторного анал≥зу.

ƒл€ вз€тт€ середньоњ проби зерна використовують щуп. ¬≥дбирають зерно ≥з пТ€ти р≥зних м≥сць ≥ трьох глибин по 200 г з м≥сц€. ¬з€те зерно зсипають разом, ретельно перем≥шують ≥ д≥л€ть всю масу зерна на чотири трикутники, з €ких вид≥л€ють два протилежних. “ак робл€ть до тих п≥р, поки не залишитьс€ близько 2 кг зерна, €ке й направл€Їтьс€ на лабораторний анал≥з.

” випадках, коли при огл€д≥ зерна ви€вл€ють будь-€к≥ дом≥шки (соломинки, колоски, грудочки земл≥), њх в≥дбирають, зважують ≥ визначають у в≥дсотках.

ѕри органолептичн≥й оц≥нц≥ зерна звертають увагу на кол≥р, запах, смак, волог≥сть ≥ однор≥дн≥сть.

ќднор≥дн≥сть в≥дображаЇ сортову ≥ типову належн≥сть зерна.

 ол≥р зерна визначають при денному осв≥тленн≥ на б≥лому папер≥. ƒобро€к≥сне зерно маЇ кол≥р, властивий кожн≥й культур≥. “ак, дл€ св≥жого зерна €чменю ≥ в≥вса характерний св≥тло-жовтий кол≥р, своЇр≥дний блиск. Ўк≥рка його легко в≥докремлюЇтьс€ в≥д зерна.

Ќер≥вном≥рн≥сть забарвленн€ зерна (потемн≥нн€ поверхн≥ й верх≥вок), втрата блиску, пл≥вки з б≥луватим нальотом, с≥рувате ≥ буре, зморщене ≥ тускле св≥дчить про те, що воно збер≥гаЇтьс€ тривалий час (два, три роки) або з≥бране при неспри€тливих погодних умовах, вологе, недорозвинене або пошкоджене заморозками. “аке зерно швидко уражуЇтьс€ цв≥левими грибами, шк≥дниками ≥ бактер≥€ми.

«апах визначають €к у ц≥лому, так ≥ подр≥бненому зерн≥. ƒл€ цього беруть у жменю зерно, з≥гр≥вають його видихуваним пов≥тр€м ≥ досл≥джують на на€вн≥сть сторонн≥х дл€ €к≥сного зерна запах≥в.

якщо запах не в≥дчуваЇтьс€, то зерно насипають у скл€нку, заливають гар€чою водою (60-70 0—), покривають склом, через к≥лька хвилин зливають воду ≥ визначають запах.

ƒобро€к≥сне зерно маЇ специф≥чний приЇмний зерновий запах, €кий утворюЇтьс€ п≥д час його дозр≥ванн€.

ѕри тривалому збер≥ганн≥ в прим≥щенн≥ з високою волог≥стю зерно набуваЇ неприЇмного затхлого, гнильного запаху. “аке зерно при згодовуванн≥ часто викликаЇ захворюванн€ тварин. ѕри ураженн≥ його спорами головневих гриб≥в в≥дчуваЇтьс€ запах Уоселедц€Ф, ком≥рними шк≥дниками особливий - УмедовийФ, гризунами - УмишачийФ запах. ÷в≥лево-гнильний запах зумовлюЇтьс€ процесами розкладу б≥лк≥в ≥ жир≥в у зерн≥, ураженому грибами ≥ бактер≥€ми. —л≥д запамТ€тати, що зерно легко поглинаЇ р≥зн≥ неприЇмн≥ запахи (бензин, медикаменти), тому в одному прим≥щенн≥ њх збер≥гати не можна.

—мак зерна визначають, розжовуючи його. —в≥же, €к≥сне зерно маЇ солодкувато-молочний смак, воно склеюЇтьс€ у рот≥ в т≥сто. «ерно, що довго збер≥гаЇтьс€ або уражене довгоносиком, маЇ г≥ркий смак, а борошн€ним кл≥щем - солодкувато-медовий. —олодкий смак маЇ проросле ≥ промерзле зерно, а кислий - зерно, зсипане у сховище вологим, внасл≥док його самоз≥гр≥ванн€. «ерно, що з≥псувалос€, маЇ неприЇмний гострий, њдкий або гнильний смак. ƒл€ згодовуванн€ тваринам воно непридатне.

ѕри визначенн≥ смаку зерна потр≥бно дотримуватис€ проф≥лактичних заход≥в. —мак визначають т≥льки при непошкоджен≥й слизов≥й оболонц≥ ротовоњ порожнини. —мак зерна з можливою бактер≥альною грибковою або х≥м≥чною забруднен≥стю не визначаЇтьс€. ƒо ≥ п≥сл€ визначенн€ смаку проб зерна ротову порожнину необх≥дно прополоскати водою.

«ерно з п≥двищеною волог≥стю швидко псуЇтьс€ ≥ уражуЇтьс€ цв≥ллю та бактер≥€ми. “аке зерно збер≥гати не можна. Ќормальна волог≥сть зерна р≥зних культур 15-16%. ” виробничих умовах волог≥сть зерна можна визначати на м≥сц≥ збер≥ганн€. якщо половинки розр≥заного ножем або розкушеного зерна в≥дскакують - зерно сухе (волог≥сть до 15%); залишаютьс€ на м≥сц≥, плющатьс€ - вологе (до 20%). якщо сухе зерно стискати у жмен≥, то воно буде колоти шк≥ру долон≥.

ќбладнанн€.

«разки зерна, листи б≥лого ≥ голубого паперу, гар€ча вода, х≥м≥чн≥ скл€нки, скальпель, чашки ѕетр≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 521 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

758 - | 604 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.