Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


зг≥дно з державними стандартами




ћетодичн≥ рекомендац≥њ щодо виконанн€

 урсових роб≥т

 

 

“ехн≥чн≥ вимоги до курсовоњ роботи

v —труктурно курсова робота повинна складатис€ ≥з титульного аркуша, зм≥сту роботи, вступу, основноњ частини (розд≥л≥в та п≥дрозд≥л≥в), висновк≥в, списку використаних джерел та додатк≥в (у раз≥ потреби).

v «м≥ст (одночасно €вл€Ї собою план) курсовоњ роботи маЇ бути лог≥чним, посл≥довним та зрозум≥лим. ѕитанн€ плану мають €вл€ти собою Їдину структуровано-лог≥чну систему, в €к≥й кожний наступний пункт розвиваЇ ≥ доповнюЇ попередн≥ (див. додаток ј).

v ¬ступ (див. додаток Ѕ) повинен коротко (до 3-х стор≥нок) характеризувати сучасний стан проблеми, €к≥й присв€чена тема курсовоњ роботи. ќстаточний вар≥ант вступу доц≥льно писати п≥сл€ завершенн€ основноњ частини роботи.

”мовно структура вступу вигл€даЇ таким чином:

- актуальн≥сть обраноњ теми;

- короткий огл€д л≥тератури й ≥нших джерел з даноњ теми;

- мета ≥ завданн€, €к≥ студент повинен вир≥шити у процес≥ виконанн€ курсовоњ роботи (мета формулюЇтьс€ лакон≥чно, одним реченн€м ≥ повинна випливати з теми роботи. ¬≥дпов≥дно до визначеноњ мети формулюютьс€ завданн€, €к≥ детал≥зують та розкривають мету. ’арактер завдань випливаЇ з назв розд≥л≥в (у раз≥ на€вност≥ ≥ п≥дрозд≥л≥в) роботи ≥ њх зм≥ст формулюють, використовуючи так≥ пон€тт€: визначити Е, встановити Е, охарактеризуватиЕ, розробитиЕ, ви€витиЕ., сформулювати Е, розкритиЕ тощо);

- обТЇкт ≥ предмет досл≥дженн€ (ќб'Їкт досл≥дженн€ Ц те, що ми удосконалюЇмо. ѕредмет досл≥дженн€ - те, за допомогою чого ми удосконалюЇмо обТЇкт досл≥дженн€. ќтже, предмет досл≥дженн€ Ї вужчим, н≥ж об'Їкт);

- перел≥к використаних метод≥в досл≥дженн€ дл€ дос€гненн€ поставленоњ в робот≥ мети.

 

v ¬ основн≥й частин≥ викладаЇтьс€ зм≥ст досл≥дженн€: основн≥ теоретичн≥ положенн€, що визначають сутн≥сть обраноњ теми, обТЇкту досл≥дженн€, з урахуванн€м мети та завдань курсовоњ роботи; пропонуютьс€ можлив≥ шл€хи вир≥шенн€ ≥снуючих проблем.

ќсновна частина(слова Ц Ђќсновна частинаї, Ђѕрактична частинаї у зм≥ст≥ не пишутьс€ ) роботи складаЇтьс€ ≥з 2-3-х розд≥л≥в, що мають теоретичний, анал≥тико-досл≥дницький та рекомендац≥йний характер (основна частина може складатис€ з одного розд≥лу, або мати вигл€д простого плану Ц дл€ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн€ Ђмолодший спец≥ал≥стї). ” кожному розд≥л≥ можна вид≥лити п≥дрозд≥ли, пункти, п≥дпункти. Ќаприк≥нц≥ кожного розд≥лу стисло формулюють висновки.

v ” висновках до роботи викладаютьс€ найб≥льш важлив≥ результати та висновки автора, одержан≥ в робот≥, €к≥ повинн≥ м≥стити формулюванн€ розвТ€занн€ поставлених завдань, њњ значенн€ вивченн€ дисципл≥ни. ¬исновки автора повинн≥ носити обірунтований характер, бути результатом самост≥йного досл≥дженн€. ¬исновки подають у тезов≥й форм≥ (див. додаток √).

v  урсова робота завершуЇтьс€ списком використаних джерел, на €к≥ Ї посиланн€ в текст≥ роботи та €к≥ використан≥ при њњ п≥дготовц≥.

ѕерел≥к обовТ€зкових вимог щодо оформленн€ курсовоњ роботи

зг≥дно з державними стандартами

1.  урсова робота виконуЇтьс€ украњнською мовою на папер≥ формату ј4 (297мм х 210 мм).

2. –обота виконуЇтьс€ в≥д руки або друкуЇтьс€ компТютерним способом. Ўрифт друку Ц Times New Roman, звичайний.  егль (параметри) шрифту Ц 14. ћ≥жр€дковий ≥нтервал тексту Ц 1,5. јбзацний в≥дступ Ц 15-20 мм.

3. ќбс€г курсовоњ роботи 25-30 друкованих стор≥нок. ќбс€г додатк≥в у загальному обс€з≥ курсовоњ роботи не враховуЇтьс€.

4.  урсова робота розпочинаЇтьс€ титульним аркушем, €кий повинен в≥дпов≥дати певним вимогам(див. додаток ¬).

5.  ожна стор≥нка курсовоњ роботи повинна мати пол€: праве поле - 10 мм; л≥ве поле - 25 мм; верхнЇ - 20 мм; нижнЇ - 20 мм.

6. Ќумерац≥€ стор≥нок. “итульний лист ≥ Ђ«ћ≤—“ї не нумеруЇтьс€ Ќумерац≥€ стор≥нок арабськими цифрами починаЇтьс€ з 3-њ стор≥нки (з≥ ¬ступу) ≥ проставл€Їтьс€ у правому верхньому кут≥ подальших стор≥нок.

7. —пос≥б викладанн€ матер≥алу Ц формально-лог≥чний (виключаЇ емоц≥йн≥сть, образн≥сть. Ќе використовуЇтьс€ займенник Ђ€ї, вживаЇтьс€ займенник Ђмиї.).

 

8. ¬—“”ѕ, ¬»—Ќќ¬ », —ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћ, ƒќƒј“ » Ц у план≥ ≥ текст≥ роботи подаютьс€ без нумерац≥њ, тобто перед ними номери не проставл€ютьс€, друкуютьс€ центровано до тексту великими л≥терами нап≥вжирним шрифтом. “екст кожноњ структурноњ частини роботи (та кожен розд≥л) починаЇтьс€ з новоњ стор≥нки. ћ≥ж п≥дрозд≥лами - в≥дстань у 3-4 м≥жр€дкових ≥нтервали. —лово Ђ–ќ«ƒ≤Ћї, номер розд≥лу ≥ назва розд≥лу друкуютьс€ центровано до тексту. Ќазви п≥дрозд≥л≥в починаютьс€ з великоњ л≥тери, друкуютьс€ центровано до тексту р€дковими л≥терами нап≥вжирним шрифтом.

ѕри написанн≥ назв структурних частин роботи, назв розд≥л≥в, п≥дрозд≥л≥в крапка наприк≥нц≥ фрази чи слова не ставитьс€. ¬≥дстань м≥ж заголовком (за вин€тком заголовка пункту) та текстом маЇ дор≥внювати 3-4 м≥жр€дковим ≥нтервалам (див. додаток ј).

 

9. якщо в текст≥ роботи використовуютьс€ ≥люстрац≥њ (малюнки, граф≥ки, схеми) ≥ таблиц≥ (а це необх≥дний елемент науковоњ прац≥), то вони подаютьс€ безпосередньо п≥сл€ тексту, де вони згадуютьс€ вперше, або у додатках.

Ќаприклад: ћал. 1.3. (трет≥й малюнок першого розд≥лу). Ќомер ≥люстрац≥њ, њњ назва ≥ по€снювальний п≥дпис розм≥щуЇтьс€ безпосередньо п≥д ≥люстрац≥Їю (див. додаток ƒ).

10. ѕосиланн€. ќсобливу увагу при виконанн≥ курсовоњ роботи сл≥д прид≥лити використанню наукових праць ≥нших автор≥в. “аке використанн€ можливе лише за умови дотриманн€ авторських прав, за допомогою належним чином оформлених посилань. Ќаприклад, посиланн€ по тексту робл€тьс€ у квадратних дужках з позначенн€м пор€дкового номеру за списком використаних джерел. якщо посиланн€ зд≥йснюЇтьс€ в ц≥лому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаютьс€ лише номери посилань, наприклад, Ђ... у прац€х —.—. јлексЇЇва, —.ћ. Ѕратус€, –.≤.  ондратьЇва та ћ.ћ. ћарченка, [3, 4, 5, 6] зазначаЇтьс€, що...ї.

ѕри згадуванн≥ в текст≥ пр≥звищ (учених-досл≥дник≥в, практик≥в) ≥н≥ц≥али, €к правило, ставл€тьс€ перед пр≥звищем (¬.ћ. ѕетров, а не ѕетров ¬.ћ., €к це прийн€то в списках л≥тератури).

 

11. —писок використаних джерел.

—писок л≥тератури включаЇ ус≥ використан≥ джерела (10-15 джерел), що розм≥щуютьс€ в пор€дку звертанн€ в текст≥ чи робот≥ за њхньою значим≥стю, або в алфав≥тному пор€дку. ”кладаючи його, необх≥дно додержуватис€ вимог державного стандарту.  ожний б≥бл≥ограф≥чний запис треба починати з нового р€дка. јлфав≥тний пор€док складанн€ списку використаних джерел з под≥лом на рубрики: ЂЌормативн≥ джерелаї та ЂЌауков≥ джерелаї маЇ загальну нумерац≥ю. јлфав≥тний пор€док без под≥лу на рубрики передбачаЇ наскр≥зну нумерац≥ю, при цьому спочатку подаЇтьс€ л≥тература украњнською та рос≥йською мовами, пот≥м - ≥ноземними.

≤нформац≥€ про книги, ≥нш≥ виданн€ повинна включати: пр≥звище та ≥н≥ц≥али автора, назву, найменуванн€ видавництва (журналу), назву сер≥њ (€кщо така Ї), р≥к випуску, загальну к≥льк≥сть стор≥нок номер виданн€ (журналу), стор≥нку, на €к≥й розм≥щена статт€.

ѕриклади:

1. ¬асильченко ≤. ѕ. ¬ища математика дл€ економ≥ст≥в: п≥дручник / ≤. ѕ. ¬асильченко. Ц 3-тЇ виданн€, виправлене ≥ доповнене. Ц  .: «нанн€, 2007. Ц 454 с.

2.  оз≥на ∆. Ћ. “еоретичн≥ основи ≥ результати практичного застосуванн€ системного анал≥зу в наукових досл≥дженн€х в област≥ спортивних ≥гор / ∆. Ћ.  оз≥на // “еор≥€ та методика ф≥зичного вихованн€. Ч 2007. Ч є 6. Ч —. 15Ч18, 35Ч38.

3. Pиков ё. ≤. “еоретико-методолог≥чн≥ проблеми моделюванн€ навчального середовища сучасних педагог≥чних систем [≈лектронний ресурс] / ¬. ё. Pиков // ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥ засоби навчанн€. Ц 2006. Ц є 1. Ц –ежим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

 

12. ќформленн€ додатк≥в.

ƒодатки розташовуютьс€ п≥сл€ списку використаних джерел в пор€дку по€ви посилань на них у текст≥ роботи з продовженн€м нумерац≥њ аркуш≥в. ѕри цьому кожний додаток починаЇтьс€ з новоњ стор≥нки. ƒодаток повинен мати заголовок, надрукований угор≥ малими л≥терами з першоњ великоњ центровано стосовно тексту стор≥нки. ѕосередин≥ р€дка над заголовком малими л≥терами з першоњ великоњ друкуЇтьс€ слово У ƒодаток...Ф ≥ велика л≥тера, що позначаЇ додаток. ƒодатки сл≥д позначати посл≥довно великими л≥терами украњнськоњ абетки, за вин€тком л≥тер •, ™, ≤, ѓ, …, ќ, „, №, наприклад, ƒодаток ј, ƒодаток Ѕ ≥ т.д. ќдин додаток позначаЇтьс€ €к додаток ј. ƒодатками|застосуванн€ми| можуть бути, наприклад, таблиц≥ великого формату, фотограф≥њ, ≥нструкц≥њ та методики, анкети, тести, програми, протоколи досл≥джень, конспекти урок≥в тощо.

 

13. ѕ≥сл€ остаточного оформленн€ робота маЇ бути вичитана й переплетена.

 

ƒодаток ј «разок оформленн€ «ћ≤—“” «ћ≤—“ ¬—“”ѕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ........ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ3   –ќ«ƒ≤Ћ 1. “еоретичн≥ основи проблеми по€ви д≥тей з асоц≥альною повед≥нкоюЕЕЕЕ.Е..4 1.1. ќсновн≥ причини по€ви Ђважкихї д≥тей.. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ............................4 1.2. «агальн≥ принципи корекц≥њ асоц≥альноњ повед≥нки дитиниЕЕЕЕЕ.ЕЕЕЕ.. 9 –ќ«ƒ≤Ћ 2. јгресивн≥ д≥ти Ц €к категор≥€ Ђважких д≥тейї. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ12   2.1. ѕон€тт€ агрес≥њ, агресивност≥ та агресивноњ повед≥нкиЕ...........................................13 2.2. ѕередумови виникненн€ агресивноњ повед≥нки. ЕЕЕЕЕЕЕ..............................15 2.3. ѕсихолог≥чн≥ особливост≥ агресивних д≥тейЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.17   –ќ«ƒ≤Ћ 3. Ўл€хи подоланн€ агресивноњ повед≥нки ЕЕЕЕЕЕЕЕ......................................24   3.1. ќснови корегуванн€ агресивноњ повед≥нки д≥тейЕЕЕЕЕ...ЕЕЕЕЕЕЕЕ24 3.2. ѕрограми корегуванн€ агресивноњ повед≥нкиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..26 3.3. ¬ивченн€ особливостей агресивноњ повед≥нки д≥тей дошк≥льного в≥куЕЕЕЕ....29 ¬»—Ќќ¬ »ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..34   —ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–»ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ37   ƒќƒј“ »..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...38   «разок оформленн€ розд≥л≥в (п≥дрозд≥л≥в) –ќ«ƒ≤Ћ 1. “≈ќ–≈“»„Ќ≤ «ј—јƒ» —ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ—»’ќЋќ√≤„Ќќѓ јƒјѕ“ј÷≤ѓ ƒќ Ќќ¬»’ ”ћќ¬ ¬Ќ« 1.1. ѕон€тт€ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ јдаптац≥€ Ц одне з ключових пон€ть, що використовують сьогодн≥ в психолог≥њ. ¬загал≥ адаптац≥€ Ц це зм≥на параметр≥в чутливост≥ ≥ндив≥да, це пристосуванн€ орган≥зму, особистост≥, њх систем до характеров≥ окремих вплив≥в або до розум≥в житт€, що зм≥нюютьс€ в ц≥лому. ѕон€тт€ Ђадаптац≥€ї виникло в ’I’ стол≥тт≥ й використовувалос€ спочатку ЕЕЕ ƒодаток Ѕ «разок оформленн€ ¬—“”ѕ” ¬—“”ѕ ¬ивченн€ механ≥зм≥в ≥ законом≥рностей адаптац≥њ людини в р≥зноман≥тних виробничих ≥ соц≥альних умовах на р≥зних р≥вн€х набуваЇ сьогодн≥ фундаментальне значенн€. ќск≥льки люди по-р≥зному реагують на зм≥ни у своњй д≥€льност≥ ≥ р≥зн≥ стресори, то найб≥льш пр≥оритетними стають задач≥ вивченн€ ≥ розробки системи пол≥пшенн€ ц≥Їњ €кост≥ з метою наданн€ ефективного впливу на нього; а кр≥м того, включенн€ цього параметра €к одного з основних у розробку профес≥ограми фах≥вц€ будь-€кого р≥вн€. якщо розвиток Ї стратег≥€ житт€, то адаптац≥€ - це тактика, що дозвол€Ї живому орган≥зму утримуватис€ у визначених еволюц≥йних рамках, забезпечуючи тим самим можлив≥сть прогресу. ѕроцес адаптац≥њ нерозд≥льний ≥з самим пон€тт€м "житт€": житт€ немислиме без адаптац≥њ, так само €к ≥ адаптац≥€ не ≥снуЇ поза життЇвим циклом живого орган≥зму. јдаптац≥€ - це динам≥чний процес, завд€ки €кому рухлив≥ системи живих орган≥зм≥в, незважаючи на м≥нлив≥сть умов, п≥дтримують ст≥йк≥сть, необх≥дну дл€ ≥снуванн€, розвитку ≥ продовженн€ роду. —аме механ≥зм адаптац≥њ, вироблений у результат≥ тривалоњ еволюц≥њ, забезпечуЇ можлив≥сть ≥снуванн€ орган≥зму в пост≥йно м≥нливих умовах середовища. ѕроцес адаптац≥њ реал≥зуЇтьс€ вс€кий раз, коли в систем≥ "орган≥зм-середовище" виникають значн≥ зм≥ни, ≥ забезпечуЇ формуванн€ нового гомеостатичного стану, що дозвол€Ї дос€гати максимальноњ ефективност≥ ф≥з≥олог≥чних функц≥й ≥ повед≥нкових реакц≥й. ќск≥льки орган≥зм ≥ середовище знаход€тьс€ не в статичному стан≥, а в динам≥чн≥й р≥вноваз≥, њхн≥ сп≥вв≥дношенн€ м≥н€ютьс€ пост≥йно, а, отже, також пост≥йно повинний зд≥йснюватис€ процес адаптац≥њ. ќтже, адаптац≥€ Ї властив≥стю будь-€кого живого орган≥зму. ќднак людина - це не просто живий орган≥зм, а насамперед складна б≥осоц≥альна система. “ому при розгл€д≥ проблем адаптац≥њ людини до нових умов доц≥льно вид≥лити три функц≥ональн≥ р≥вн≥: ф≥з≥олог≥чний, псих≥чний ≥ соц≥альний. ѕроблема психолог≥чноњ адаптац≥њ особистост≥ студент≥в Ї на сучасному етап≥ розвитку вищоњ школи одн≥Їњ з найб≥льш ц≥кавих ≥ важливих, що потребуЇ вт≥ленн€ ≥дењ особистост≥ в практико-ор≥Їнтованих досл≥дженн€х. ¬ажлив≥сть проблеми соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ студент≥в-першокурсник≥в до умов ¬Ќ« обумовлена пост≥йно зростаючими вимогами з боку сусп≥льства до особистост≥ майбутнього фах≥вц€ та його рол≥ в р≥шенн≥ питань сусп≥льства. ѕрофес≥€ вчител€ маЇ велику соц≥альну важлив≥стю, тому що саме на вчител€ ≥ виховател€ покладаЇтьс€ в≥дпов≥дальн≥сть за вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€. ћайбутнЇ школи визначаЇтьс€ не т≥льки на€вн≥стю сучасних будинк≥в, нового обладнанн€, на€вн≥стю комп'ютерних програм тощо, але ≥ профес≥йними й особист≥сними €кост€ми педагог≥в. ƒ≥€ численних соц≥альних, психолог≥чних фактор≥в викликаЇ р€д труднощ≥в, що позначаЇтьс€ на активност≥ й ефективност≥ д≥€льност≥ студент≥в. –езультатом цих процес≥в Ї зниженн€ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ студент≥в. Ѕ.√.јнанТЇв зазначив, що студентський пер≥од Ї сенситивним пер≥одом дл€ розвитку основних соц≥огенних потенц≥й людини [6]. ¬ин€ткове значенн€ дл€ ви€вленн€ причин, що привод€ть до зниженн€ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ, маЇ вивченн€ особист≥сних особливостей студент≥в ≥ специф≥ки орган≥зац≥йноњ культури вищого навчального закладу ≥ навчального процесу. ѓхн€ об'Їктив≥зац≥€ здобуваЇ особливу актуальн≥сть, тому що грамотна д≥агностика, корекц≥€ ≥ проф≥лактика розвитку соц≥ально-психолог≥чноњ дезадаптац≥њ може допомогти в становленн≥ особистост≥ фах≥вц€, збер≥гаючи при цьому студента €к здорову особист≥сть ≥ ефективного профес≥онала. ќц≥нка динам≥ки ≥ стану соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ студента маЇ велике значенн€ дл€ анал≥зу процесу профес≥йного становленн€ особистост≥ майбутнього фах≥вц€. јнал≥з л≥тератури дозволив ви€вити велике коло роб≥т, присв€чених вивченню соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ й одночасно нерозроблен≥сть даноњ проблеми. Ќедостатньо повно вивчен≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ аспекти формуванн€ особистост≥ фах≥вц≥в в умовах ¬Ќ«, особливо з урахуванн€м специф≥ки п≥дготовки майбутн≥х фах≥вц≥в. јктуальною залишаЇтьс€ €к ≥ ран≥ше проблема адаптац≥њ молодих фах≥вц≥в до умов роботи. “еоретичний анал≥з показуЇ, що, незважаючи на теоретичну ≥ практичну значим≥сть проблеми соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ студент≥в у вуз≥, дотепер не ≥снуЇ Їдиноњ точки зору в розум≥нн≥ цього €вища. ќтже, досл≥дженн€ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ студент≥в у проф≥льному вуз≥ Ї маловивченим €к з теоретичноњ, так ≥ з практичноњ точки зору ≥ вимагаЇ подальшого теоретичного й експериментального досл≥дженн€. ћета даного досл≥дженн€ Ц вивченн€ р≥зних соц≥ально - психолог≥чних фактор≥в, що впливають на процеси профес≥йного становленн€ й адаптац≥њ студент≥в-першокурсник≥в до нових умов навчанн€. ќб'Їкт досл≥дженн€ Ц процес соц≥ально - психолог≥чноњ адаптац≥њ особистост≥. ѕредмет досл≥дженн€ Ц соц≥ально-психолог≥чна адаптац≥€ студент≥в-першокурсник≥в до нових умов навчанн€. ¬≥дпов≥дно до зазначеноњ мети були поставлен≥ так≥ завданн€: Ј розгл€нути сучасн≥ науков≥ п≥дходи до проблеми профес≥йного становленн€ фах≥вц€ в умовах ¬Ќ«, до вивченн€ р≥зних фактор≥в, що впливають на це становленн€; Ј досл≥джувати р≥зн≥ об'Їктивн≥ ≥ суб'Їктивн≥ фактори, що впливають на процеси профес≥йного становленн€ й адаптац≥њ першокурсник≥в до умов ¬Ќ«; Ј розгл€нути можлив≥ напр€мки оптим≥зац≥њ процесу профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в у проф≥льному вуз≥ ≥ розробити практичн≥ рекомендац≥њ з п≥двищенн€ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ студент≥в у ¬Ќ«. ћетодолог≥чну та теоретичну основу досл≥дженн€ склали роботи пров≥дних педагог≥в та психолог≥в щодо вивченн€ питань формуванн€ особистост≥. ј саме: теоретичн≥ роботи з питань анал≥зу соц≥ально - психолог≥чних €вищ Ц √.ћ. јндрЇЇва, ≈. √офман, √. ј. Ѕала [4,8,10]; теоретичн≥ роботи з питань досл≥дженн€ динам≥ки процесу соц≥ал≥зац≥њ Ц Ћ.≤. Ѕожович, ћ.—.  омарова, Ѕ.√.јнаньЇва, ј. Ќ. ЋеонтьЇва, “. —. яценко [4, 5, 9, 10, 11] та ≥н. ћетоди досл≥дженн€. Ќа р≥зних етапах роботи використовувавс€ широкий наб≥р метод≥в:тестуванн€ за допомогою р≥зних психод≥агностичних методик: 16-ти факторний особист≥сний опитувальник –.  етелла (скорочений вар≥ант), соц≥ометричне досл≥дженн€ (анон≥мний вар≥ант), методика ЂЌезавершених реченьї. –обота складаЇтьс€ з трьох розд≥л≥в. ƒодаток ¬ «разок оформленн€ титульноњ стор≥нки   ‘орма є Ќ-6.01    ќћ”ЌјЋ№Ќ»… ¬»ў»… Ќј¬„јЋ№Ќ»… «ј Ћјƒ ЂƒќЌ≈÷№ »… ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ»…  ќЋ≈ƒ∆ї ѕ–≈ƒћ≈“Ќј  ќћ≤—≤я ƒќЎ ≤Ћ№Ќќѓ ѕ≈ƒј√ќ√≤ »    ”–—ќ¬ј –ќЅќ“ј   з психолог≥њ   на тему:   Ђѕ–ќЅЋ≈ћј √ќ“ќ¬Ќќ—“≤ ƒ»“»Ќ» ƒќ Ќј¬„јЌЌя ” Ў ќЋ≤ї     —тудентки 3 курсу 3з групи напр€му п≥дготовки 5.01010101 ƒошк≥льна осв≥та спец≥альност≥ 5.01010101 ƒошк≥льна осв≥та ѕетровоњ ќлени ≤ван≥вни    ер≥вник Ц викладач психолого-педагог≥чних дисципл≥н вищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ категор≥њ, викладач-методист Ѕуланк≥на ≤.√.   ѕ≥дсумкова оц≥нка:_______________     „лени ком≥с≥њ _______________ ____________________________________ (п≥дпис) (пр≥звище та ≥н≥ц≥али)   ________________ _____________________________________ (п≥дпис) (пр≥звище та ≥н≥ц≥али)   ________________ _____________________________________ (п≥дпис) (пр≥звище та ≥н≥ц≥али     м. ƒонецьк - 2012-2013 н.р. «разок оформленн€ зворотного боку титульноњ стор≥нки   Ø –обота здана на рецензуванн€: ƒата реЇстрац≥њ: _____________ _____________ (п≥дпис)   Ø ƒата захисту курсовоњ роботи: __________________ ƒодаток √ «разок оформленн€ ¬»—Ќќ¬ ≤¬ ¬»—Ќќ¬ » ƒл€ дос€гненн€ мети досл≥дженн€, а саме Ц вивченн€ р≥зних соц≥ально - психолог≥чних фактор≥в, €к≥ впливають на процеси профес≥йного становленн€ й адаптац≥њ студент≥в-першокурсник≥в до нових умов навчанн€, ми зд≥йснили наступне: 1. –озгл€нули сучасн≥ науков≥ п≥дходи щодо проблеми профес≥йного становленн€ фах≥вц€ в умовах ¬Ќ« та вивченн€ р≥зних фактор≥в, що впливають на процес пристосуванн€ першокурсник≥в до нового осв≥т€нського простору. 2. ƒосл≥дили р≥зн≥ об'Їктивн≥ ≥ суб'Їктивн≥ фактори, що впливають на процеси профес≥йного становленн€ й адаптац≥њ студент≥в-першокурсник≥в до умов ¬Ќ«. 3. –озгл€нули можлив≥ напр€мки оптим≥зац≥њ процесу профес≥йноњ п≥дготовки фах≥вц≥в у проф≥льному вуз≥ та рекомендували ц≥леспр€мовану систему психолог≥чного супроводу процесу адаптац≥њ першокурсник≥в; а також розробили та впровадили у навчально-виховний процес корекц≥йну програму з п≥двищенн€ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ студент≥в у ¬Ќ«. ” ход≥ проведенн€ досл≥дженн€, ми зТ€сували таки положенн€, а саме: - ступ≥нь соц≥альноњ адаптац≥њ першокурсника у вуз≥ визначаЇ безл≥ч фактор≥в: ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ людини, його особист≥сн≥, д≥лов≥ й повед≥нков≥ €кост≥, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, академ≥чна активн≥сть, стан здоров'€, соц≥альне оточенн€, статус родини тощо. Ќа нашу думку, ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ фактори мають вир≥шальне значенн€. ј саме, фактори, що характеризують р≥вень тривожност≥, емоц≥йноњ стаб≥льност≥ та ст≥йкост≥, на€вн≥сть впевненост≥, вм≥нн€ адекватно оц≥нювати своњ можливост≥, сп≥лкуватис€ з ≥ншими людьми тощо; - студентське житт€ починаЇтьс€ з першого курсу, тому усп≥шна адаптац≥€ першокурсника до житт€ й навчанн€ у вуз≥ Ї запорукою подальшого розвитку кожного студента €к людини, майбутнього фах≥вц€. ÷им визначаЇтьс€ й досл≥дницький, ≥ практичний ≥нтерес до вивченн€ р≥зноман≥тних ≥ суперечливих проблем адаптац≥њ першокурсник≥в; - анал≥з л≥тератури св≥дчить про те, що в науц≥ закладено теоретичн≥ передумови, що створюють умови дл€ вир≥шенн€ проблеми адаптац≥њ студент≥в-першокурсник≥в в осв≥тньому процес≥ вищоњ школи; - адаптац≥йний процес необх≥дно розгл€дати комплексно, на р≥зних р≥вн€х його прот≥канн€, тобто на р≥вн€х м≥жособист≥сних в≥дносин, ≥ндив≥дуальноњ повед≥нки, психоф≥з≥олог≥чноњ регул€ц≥њ. ¬ир≥шальну роль у цьому р€д≥ маЇ властиво псих≥чна адаптац≥€, що значною м≥рою впливаЇ на адаптац≥йн≥ процеси, що зд≥йснюютьс€ на ≥нших р≥вн€х; - у результат≥ неадекватних п≥дход≥в до орган≥зац≥њ педагог≥чного процесу, спр€мованого на вир≥шенн€ завдань адаптац≥њ студент≥в, непогодженост≥ д≥й викладач≥в, недостатнього уваги до вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми з боку кер≥вник≥в, студенти адаптуютьс€ до навчально-виховного процесу досить складно; - створенн€ системи психолог≥чного супроводу процесу адаптац≥њ студент≥в значно покращуЇ пристосуванн€ першокурсник≥в до нових умов та спри€Ї створенню спри€тливих умов дл€ подальшого навчанн€; - сп≥льна прац€ викладач≥в, батьк≥в та психолога полегшуЇ процес пристосуванн€ студент≥в до нових умов навчанн€, виробленн€ в них оптим≥стичного ставленн€ до зан€ть, до участ≥ њх у студентському самовр€дуванн≥ ≥ спри€Ї зн€ттю перенапруженн€ нервових процес≥в. Ѕез повноц≥нноњ адаптац≥њ немаЇ н≥ внутр≥шньоњ р≥вноваги особистост≥, н≥ впевненост≥ в завтрашньому дн≥, н≥ людськоњ взаЇмоповаги, допомоги. Ѕез нењ неможливий продуктивний переб≥г соц≥ал≥зац≥њ, тобто щоденного розгортанн€ процесу входженн€ в нов≥ соц≥альн≥ ситуац≥њ та виробленн€ студентами власноњ системи ставлень до сусп≥льного оточенн€. ÷€ робота тривала та дуже кроп≥тка, але вона Ї важливою складовою навчально-виховноњ роботи всього педагог≥чного колективу; - отриман≥ в досл≥дженн≥ дан≥ дають можлив≥сть подальшоњ роботи щодо вдосконаленн€ системи психолог≥чного супроводу, що дозвол€Ї скоротити адаптац≥йний пер≥од першокурсник≥в до умов ¬Ќ«. ƒодаток ƒ   «разки оформленн€ ≥люстративного матер≥алу   –езультати соц≥ометричного досл≥дженн€ можна представити у вигл€д≥ таблиц≥ (див. таблицю 2.3.). “аблиц€ 2.3. –езультати соц≥ометричного досл≥дженн€ (у %)  
–≥вень адаптац≥йного потенц≥алу  ≥льк≥сть студент≥в    ≥льк≥сть студент≥в,що мають соц≥альний рейтинг:  
¬исокий —ередн≥й Ќизький
¬исокий 22,8 13,4 9,4  
—ередн≥й 59,1 14,1 40,2 4,7
Ќизький 18,1   4,7 13,4
¬сього:   27,5 54,3 18,1

 

Ќа основ≥ отриманих результат≥в соц≥ометричних досл≥джень, проведених прот€гом року нами створена д≥аграма, що даЇ можлив≥сть продемонстрували €к≥сн≥ зм≥ни у систем≥ м≥жособист≥сних в≥дносин у групах нового набору (див. мал. 3.2.).

ћал. 3.2.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 302 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

491 - | 492 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.