- встановити в лабораторії потрібне співвідношення продуктів;
- підготувати тару (резервуари), засоби перекачування та інше устаткування.
4.7.3. Після завершення змішування продуктів відбирається проба і виконується повний контроль якості.
4.8. Забезпечення збереження якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин у системах повітряних суден
4.8.1. Заходи, наведені в цьому розділі, спрямовані на посилення відповідальності працівників служб, які проводять роботи з підготовки та застосування авіаПММ та ТР у системах ПС, підтримку на належному рівні технологічної дисципліни.
4.8.2. На підприємствах цивільного авіаційного транспорту України приймання, зберігання, підготовку і видавання на заправлення ПС авіаПММ та ТР здійснюють паливозаправні компанії або служби ПММ, а використання і зберігання якості авіаПММ у системах ПС забезпечують інженерно-авіаційна і льотна служби.
4.8.3. Якість авіаПММ, які видаються на заправлення ПС, на рівні технічних вимог ДСТУ, ГОСТ (ТУ) і вимог цієї Інструкції забезпечують паливозаправні компанії і служби ПММ виконанням технології підготовки авіаПММ та ТР на всіх етапах їх руху: від надходження на склад ПММ до видавання на заправлення ПС.
4.8.4. Правильне застосування і збереження якості авіаПММ та ТР у системах і агрегатах ПС, в яких вони використовуються, забезпечуються фахівцями інженерно-авіаційної служби виконанням технології й обсягу робіт з підготовки систем і агрегатів до експлуатації і регламентних робіт з їх технічного обслуговування в процесі експлуатації ПС.
4.8.5. Зливання відстою з паливних баків ПС здійснюється, як правило, безпосередньо після прильоту ПС. Заправлення ПС паливом проводиться тільки після повного видалення відстою з паливних баків.
Перед заправленням ПС авіатехнік і представник екіпажу ПС:
- здійснюють зливання відстою палива з баків ПС згідно з рекомендаціями зі зливання та перевірки відстою палива;
- перевіряють по записах у контрольному талоні підготовленість палива (оливи) до заправлення і відповідність марки авіаПММ вимозі на заправлення, дозвіл ПЗК (служби ПММ) на заправлення, відсотковий вміст ПВК присадки в паливі, дату і час перевірки зливання відстою з заправних засобів;
- дають дозвіл на заправлення ПС і визначають режим заправлення за тиском та розподіл палива по баках ПС;
- перевіряють надійність і справність засобів заземлення ПС і заправних засобів, а також наземних засобів пожежегасіння.
4.8.6. Після заправлення паливом авіатехнік і представник екіпажа відповідно до регламенту технічного обслуговування зливають відстій з баків ПС і згідно рекомендаціям зі зливання та перевірки відстою палива перевіряють чистоту палива в баках ПС після зливання відстою.
У разі виявлення в паливі, злитому з баків ПС, механічних домішок, води або кристалів льоду авіатехнік здійснює зливання палива з паливного бака ПС у кількості не менше 20 дм3 (л), після чого зливає відстій з бака і повторно робить контроль його чистоти. Якщо знову виявлені механічні домішки, вода або кристали льоду, то викликаються представники ПЗК (служби ПММ) та ІАС для встановлення причин забруднення (обводнювання) палива і рішення питань про заміну палива і допуск ПС до експлуатації.
4.8.7. АвіаПММ та ТР, які знаходяться (працюють) у системах ПС, зазнають певних змін під впливом різних факторів (вплив навколишнього середовища, температури, вологості, механічних впливів, чистоти систем та агрегатів ПС, повноти виконання регламентних робіт і т.п.).
Ступінь зміни величини фізико-хімічних показників авіаПММ у системах і агрегатах ПС визначається за результатами аналізу проб, відібраних відповідно до регламенту з технічного обслуговування і експлуатації ПС, за показниками, передбаченими цією Інструкцією (п.3) і зазначеними у регламентах.
4.8.8. При нормальних умовах експлуатації ПС у результаті процесів, які відбуваються в надпаливному просторі й у самому паливі в баках ПС, під час польоту і тривалої стоянки ПС відбувається природна зміна вмісту ПВК присадки в порівнянні з початковим.
Зміна вмісту ПВК присадки стосовно початкового в паливі, що знаходить-ся в баках ПС після польоту або тривалої стоянки, а також зміна зовнішнього вигляду палива, яке зливається з баків ПС (легке помутніння), не є бракуваль-ною ознакою.
4.8.9. До комплексу заходів з технічного обслуговування авіатехніки ЦА, спрямованих на збереження якості авіаПММ у паливній системі ПС, входять:
- дотримання й удосконалення технології ремонту й обслуговування паливних баків ПС на заводах і в експлуатаційних підприємствах ЦА;
- промивання паливних фільтроелементів у повній відповідності з технологічним порядком промивання фільтрів літакових (вертольотних) систем в експлуатаційних підприємствах ЦА;
- своєчасне заправлення баків ПС паливом безпосередньо після їх прильоту в аеропорт;
- своєчасне проведення аналізів відмов авіатехніки;
- систематичне зливання відстою з баків ПС, блоку паливних фільтрів відповідно до регламенту по їх обслуговуванню і з урахуванням зміни метеоумов;
- вживання заходів з запобігання попадання механічних домішок через дренажні системи в баки ПС, а також паливоповітряний тракт поршневих двигунів;
- неухильне виконання вимог до технічної і льотної експлуатації ПС.
4.8.10. З метою перевірки правильності підготовки систем ПС до експлуатації при надходженні його на підприємство ЦА працівникам ІАС слід зробити перевірку чистоти проб палива, відібраних із усіх точок зливання, визначених рекомендаціями зі зливання та перевірки відстою палива і технологією визначення чистоти авіаПММ у злитому відстої палива за допомогою індикатора якості палива.
При надходженні ПС до підприємства ЦА з ремонтних заводів і заводів промисловості промивання паливних фільтроелементів тонкого і грубого очищення слід робити в наступні терміни:
- при надходженні ПС;
- через кожні 50 годин нальоту протягом 300 годин нальоту;
- далі відповідно до регламенту технічного обслуговування паливних систем ПС.
4.9. Організація державної системи сертифікації в галузі авіапаливозабезпечення
Згідно Правил сертифікації аеропортів у галузі авіапаливозабезпечення повітряних перевезень і контролю якості авіаПММ встановлено наступний перелік авіаційної наземної техніки (АНТ), застосування якої в аеропортовій діяльності допускається при наявності Сертифікату типу (за винятком техніки, прийнятої на оснащення цивільної авіації до 01.01.1996 р., та обладнання іноземного виробництва за наявністю українського сертифіката відповідності):
- засоби транспортування;
- засоби зберігання;
- засоби фільтрації пального і видалення з нього води;
- засоби витрат та обліку ПММ і ПВК – рідин;
- засоби захисту від гідроударів і небезпечного прояву статичної електрики в паливі;
- системи і засоби заправлення ПС;
- засоби контролю якості ПММ.
Лабораторії ПММ аеропортів повинні мати атестат – документ, виданий згідно з Правилами, якій засвідчує, що атестована організація є правомірною виконувати конкретний вид метрологічної роботи.
Паливозаправні компанії (служби ПММ) аеропортів повинні мати кваліфікований персонал, атестований і допущений до робіт, пов’язаних із авіапаливозабезпеченням. Персонал Заявника повинен мати підтверджену документально відповідну професійну підготовку, яка необхідна для здійснення технологічних процесів із авіапаливозабезпечення, дотримання вимог безпеки польотів, авіаційної безпеки, правил безпеки та обслуговування пасажирів, проходити підвищення кваліфікації не рідше одного разу на 2 роки.
ДОДАТКИ до
ІНСТРУКЦІЇ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПРАВЛЕННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИМИ МАТЕРІАЛАМИ І ТЕХНІЧНИМИ РІДИНАМИ В ПІДПРИЄМСТВАХ ЦИВІЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Додатки 18-34
Додаток 1
до пунктів 2.3, 3.3.6.1, 3.6.5, 4.5.1
Інструкції з забезпечення заправлення
повітряних суден паливно-мастильними
матеріалами і технічними рідинами в
підприємствах цивільного авіаційного
транспорту України
Типова технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення повітряних суден якісними авіаційними паливами
Найменування операції | Порядок виконання | Термін і періодичність | Відповідальний за виконання | Документація |
Роботи, які виконуються перед прийманням на склад | 1. Перевірка підготовленості складських резервуарів, технологічного устаткування для приймання авіаційних палив. | Перед прийманням до зливання | Авіатехнік з ПММ | Порезервуарний передавальний журнал |
2. Зливання відстою і перевірка чистоти палива з фільтрів попереднього очищення | До зливання продукту | Авіатехнік з ПММ | Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ та допуску технічних засобів до роботи | |
Приймання авіаційних палив з залізничних та автоцистерн | 1.Перевірка справності транспортних засобів, наявності і справності пломб відправника і чистоти зливальних приладів. | При прийманні до зливання | Авіатехнік з ПММ | __ |
2.Звірення номерів залізничних цистерн із номерами, зазначеними в накладних. Перевірка наявності, правильності оформлення паспортів, накладних і сертифіката відповідності. Зіставлення даних паспортів з вимогами НД. | При прийманні до зливання | Авіатехнік з ПММ | __ | |
3.Проведення вхідного контролю якості. | При прийманні кожної цистерни до зливання | Авіатехнік з ПММ | Журнал реєстрації надходження авіаПММ та ТР | |
4. Перевірка перепаду тиску на фільтрах попереднього очищення. | У процесі зливу | Авіатехнік з ПММ | Журнал реєстрації проміжного контролю якості | |
5.Зливання відстою і перевірка чистоти палива з фільтрів попереднього очищення. | Через кожні 3 години перекачування | Авіатехнік з ПММ | авіаПММ та допуску технічних засобів до роботи | |
Зберігання авіаПММ на складах | 1.Відстоювання в резервуарах | Після зливання | Авіатехнік з ПММ | __ |
2.Зливання відстою, перевірка чистоти авіаційних палив, при необхідності видалення забрудненої й обводненої частини палива | Після закінчення відстоювання та перед перекачуванням у витратні резервуари | Авіатехнік з ПММ | Порезервуарний передавальний журнал | |
3.Повний контроль якості | Після відстоювання і зливання відстою, повторно через кожні 6 місяців зберігання, а при підозрі в псуванні - негайно | Керівник лабораторії | Журнал реєстрації результатів контролю якості, паспорт якості | |
4.Оперативний контроль якості | Через 3 місяці зберігання в проміжках між повними контролями якості | Керівник лабораторії | Журнал реєстрації результатів контролю якості | |
5.Зачищення резервуарів | За графіком | Керівник ПЗК (служби ПММ) | Акт | |
Перекачування у витратні резервуари | Повний контроль якості | Після закінчення перекачування, відстоювання і зливання відстою | Керівник лабораторії | Журнал реєстрації результатів контролю якості, паспорт якості |
Видавання на заправлення | 1.Перевірка паспорта якості на авіаційні палива у витратному резервуарі | Перед початком видавання | Керівник зміни | __ |
2.Зливання відстою і перевірка чистоти авіаційного палива у витратному резервуарі | Перед початком видавання та на початку кожної зміни | Керівник зміни | Порезервуарний передавальний журнал | |
3.Зливання та перевірка чистоти відстою палива з фільтрів і фільтрів-сепараторів. Перевірка перепаду тиску на фільтрах і фільтрах-сепараторах | На початку кожної зміни. При коливанні добової температури + 15оС і більше та вологості повітря 85% і вище – не рідше трьох разів за зміну. | Керівник зміни | Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи | |
4. Відбір проби і перевірка чистоти палива зі штуцера ННЗ або вихідної труби | 1 раз за зміну; при видаванні з кожного чергового резервуару. При різких добових перепадах температур (+ 15оС і більше) та вологості повітря 85% і вище не рідше 3-х разів за зміну | Авіатехнік з ПММ | Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи | |
5.Перевірка відповідності маркування ПЗ марці палива, яке заливається в них | Перед наливом | Керівник зміни | __ | |
6.Зливання відстою і перевірка чистоти палива в ємності ПЗ | До і через 15 хвилин після наповнення ємності ПЗ | Керівник зміни | Контрольний талон | |
7.Контроль за точністю дозування ПВК присадки в паливо шляхом аналізу проб, відібраних з потоку палива після дозатора на пунктах наливу або з відстійника ПЗ після наповнення, або з роздавального рукава ЗА | Не рідше одного разу за зміну | Керівник лабораторії | Журнал реєстрації результатів контролю якості ТР і дистильова-ної води, контрольний талон | |
Контроль засобів заправлення авіаційного палива на стоянці спецавто-транспорту | 1.Перевірка технічного стану засобів заправлення | На початку зміни | Керівник зміни | Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи |
2.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з фільтрів засобів заправлення | Після прибуття ПЗ на місце стоянки, для ЦЗС і ЗА 1 раз за зміну | Керівник заправної бригади | Контрольний талон | |
3.Злив і перевірка чистоти відстою палива з ємностей засобів заправлення | Через 15 хв після прибуття ПЗ на місце стоянки та через кожні 6 годин стоянки ПЗ з паливом | Керівник заправної бригади | Журнал реєстрації проміжного контролю якості авіаПММ і допуску технічних засобів до роботи | |
4.Перевірка перепаду тиску на фільтрах засобів заправлення | Не рідше 1 разу за зміну і після заміни фільтроелементів | Керівник заправної бригади | ||
Заправлення ПС | 1.Перевірка відповідності маркування і номеру засобів заправлення запису в контрольному талоні | Перед заправлен-ням ПС | Авіатехнік, член екіпажу ПС | __ |
2.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з ємностей засобів заправлення | За вимогою авіатехніка або члена екіпажу ПС | Заправник | __ | |
3.Одержання вимоги (ордера) на видане паливо і перевірка запису в ньому номера контрольного талона, вмісту ПВК присадки, густини і температури палива | Після заправлення ПС | Заправник ЦЗС, водій ПЗ | Вимога (ордер) | |
4.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з баків ПС | До заправлення ПС | Авіатехнік | __ | |
5.Зливання і перевірка чистоти відстою палива з баків ПС | Після заправлення ПС | Авіатехнік | __ |
Додаток 2
до пункту 2.5.1 Інструкції з
забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України
Технічні вимоги на суміші палив ТС-1 і РТ для реактивних двигунів повітряних суден цивільної авіації
№ п/п | Найменування показників | Норма |
Густина при температурі 200 С кг/м3, не менше | ||
Фракційний склад:
| Не нормується. Визначення обов'язково | |
В'язкість кінематична за температури 200 С, мм2/ с, не менше | 1,25 | |
Кислотність, мг KOH на 100 см3 палива, не більше | 0,7 | |
Температура спалаху в закритому тиглі, 0 С, не нижче | ||
Температура початку кристалізації, 0 С, не вище | -55 | |
Концентрація фактичних смол, мг на 100 см3 палива, не більше | ||
Вміст водорозчинних кислот і лугів | Відсутність | |
Вміст механічних домішок та води | Відсутність |
Примітка 1. Для палив, призначених для використання у всіх кліматичних зонах, за винятком району 1 (за ГОСТ 16350), допускається температура початку кристалізації не вище мінус 500 С.
Примітка 2. У паливах після тривалого зберігання (більше 3-х років) допускається відхилення від норм на величину, зазначену нижче:
- по кислотності – 0,1 мг KOH на 100 см3 палива;
- по вмісту фактичних смол – 2 мг на 100 см3 палива.
Примітка 3. Температура початку кристалізації визначається у випадку змішаних (послідовних) перекачувань по магістральному трубопроводу і перевезенню по воді, коли перевірені показники якості палив відповідають НД, але є розбіжності, які виходять за допустимі межі відтворюваності результатів аналізу, між результатами повного контролю якості лабораторії ПММ підприємства ЦА і даними паспорта постачальника.
Додаток 3
до пункту 2.5.2 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами
і технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України
Технологія приготування оливосумішей на базах паливозаправних комплексів
Для приготування оливосумішей вихідні компоненти олив і робоча рідина АМГ – 10 беруться в наступному співвідношенні:
Оливосуміш СМ –4,5 | олива МС-8П – 75% об'ємних і МС-20 – 25% об'ємних; |
Оливосуміш СМ-8 | олива МС-8П – 50% об'ємних і МС-20 – 50% об'ємних; |
Оливосуміш СМ-11,5 | олива МС-8П – 25% об'ємних і МС-20 - 75% об'ємних; |
Оливосуміш СМ-9 | олива для гіпоідних передач – 67% об'ємних і АМГ – 10 - 33% об'ємних. |
Оливосуміш 50/50 | олива для гіпоідних передач –50% об'ємних і АМГ-10 - 50% об'ємних |
Температура компонентів, які змішуються, повинна бути не менше 15оС. У якості ємностей для приготування і зберігання оливосумішей слід застосовувати бойлери об’ємом 75,50,25,10 м3, облицьовані теплоізоляцією.
Кожен бойлер повинен мати:
- засіб дистанційного вимірювання температури за допомогою термопари,засобу контролю рівня;
- магістраль з виведенням у колодязь для зливання відстою;
- крани відбору проб;
- устаткування для нижнього забору оливи і люк (лаз) для огляду, зачищення і проведення ремонтно-профілактичних робіт;
- засоби електрообігрівання типу ТЕН-26, ТЕН-28 або паропідігрів, які забезпечують підігрів олив до 105-1100 С.
Операції заповнення ємностей вихідними компонентами оливосумішей, приготування оливосумішей, перекачування на водооливостанціях і видавання виконуються оливними насосами необхідної продуктивності.
Підготовку ємності для приготування і зберігання оливосумішей здійснюють згідно з п.3.2. цієї Інструкції.
Як виняток, допускається приготування оливосумішей в кількості 1-1,2 м3 у цистернах ОЗ, а також у чистій сухій тарі (бочках, флягах, бідонах), де кількість кожної партії оливосуміші, яка готується, не повинна перевищувати 25 дм3 (л).
Приготування оливосумішей здійснюється в наступному порядку.
Ємність спочатку заповнюють розрахунковою кількістю малов’язкого компоненту, а потім більш в’язким компонентом. Залиті компоненти перемішують шляхом перекачування “на кільце”.
Тривалість перемішування визначається часом, який необхідний для перекачування потрійного об’єму (не менше) суміші, що готується. Приготування оливосумішей у бочках, флягах, бідонах здійснюється шляхом ретельного перемішування компонентів оливосумішей механічно або вручну.
Додаток 4
до пункту 2.5.2 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України
Технічні вимоги до оливосумішей для повітряних суден цивільної авіації
№ пп | НАЙМЕНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ | НОРМА ДЛЯ МАРОК | ||||
СМ-4,5 | СМ-8 | СМ-11,5 | СМ-9 | 50/50 | ||
1. | Густина за температури 20оС, кг/м3, не менше | 860 | 870 | 870 | - | - |
2. | В’язкість кінематична,мм2/с: за температури 100оС; за температури 50оС | 4,3–4,7 - | 7,9-9,0 - | 9,5–13,5 55 - 71 | 9,0–11,0 - | 6,8-8,0 - |
3. | Вміст водорозчинних кислот та лугів | Відсут. | Відсут. | Відсут. | Відсут. | Відсут. |
4. | Вміст механічних домішок, % | Відсут. | Відсут. | Відсут. | Не більше 0,07 | Не більше 0,05 |
5. | Вміст води | Відсут. | Відсут. | Відсут. | Відсут. | Відсут. |
6. | Температура спалаху у закритому тиглі,оС, не нижче | 138 | 142 | 150 | - | - |
7. | Кислотне число, мг КОН на 1 г оливи, не більше | 0,05 | 0,07 | 0,10 | - | - |
Примітка. Величина густини не є бракувальним показником, а використовується для виконання обліково-розрахункових операцій.
Після приготування оливосуміші відбирають пробу відповідно до ГОСТ 2517 та цієї Інструкції і проводять визначення показників густини і кінематичної в'язкості. У разі відхилення цих показників від технічних вимог, зазначених у Додатку 4 до цієї Інструкції, проводиться виправлення якості оливосуміші шляхом додавання одного з компонентів і виконання операції перемішування відповідно до вище викладеної технології.
За умови позитивних результатів виправлення якості за показниками густини та кінематичної в'язкості визначають інші показники якості відповідно до вимог Додатку 4 до цієї Інструкції.
При оформленні документів з контролю якості оливосумішей у графі "Висновок" слід писати "Відповідає технічним вимогам на оливосуміш..." або "Не відповідає технічним вимогам на оливосуміш..." з зазначенням конкретних показників, з яких виявлено відхилення.
При необхідності збереження оливосумішей у бідонах, бочках, флягах цю тару з готовою оливосумішшю герметично закупорюють, прикріплюють бирку з зазначенням найменування оливосуміші, дати виготовлення і номерів партій вихідних компонентів. Тару з оливосумішшю зберігають у закритих приміщеннях, які виключають попадання на них атмосферних опадів.
Гарантійний термін зберігання оливосумішей обчислюється з моменту їх приготування і визначається терміном придатності того зі складових компонентів, термін зберігання якого минає раніше.
Додаток 5
до пунктів 2.9.5, 2.9.11 Інструкції
з забезпечення заправлення повітряних
суден паливно-мастильними матеріалами і
технічними рідинами в підприємствах
цивільного авіаційного транспорту України
Порядок застосування, зберігання і контролю якості противодокристалізаційної присадки И-М
1. Призначення і властивості противодокристалізаційної присадки
1.1. ПВК присадка призначена для запобігання кристалізації води, що виділяється з палива при зниженні температури палива, а також тиску і вологості повітря. ПВК присадка не призначена для запобігання замерзання відстою, що накопичується на дні паливних баків.
1.2. За зовнішнім виглядом ПВК присадка являє собою безбарвну або зі слабо-жовтим відтінком прозору рідину, яка легко поглинає вологу з повітря.
1.3. До застосування на літаках і вертольотах цивільної авіації допускається ПВК присадка, яка відповідає вимогам діючих НД.
1.4. ПВК присадка добре розчиняється у воді.
1.5. При попаданні води в паливо або при виділенні розчиненої води з палива, що містить ПВК присадку, відбувається часткове виділення її в емульсію і випадання на дно у вигляді відстою, який в експлуатації систематично зливається.
1.6. При додаванні ПВК присадки в паливо зміни його фізико-хімічних властивостей не відбувається, за винятком зниження температури спалаху палива в закритому тиглі на 8 – 12о С, що не вважається бракувальною ознакою.
2. Порядок змішування палива з противодокристалізаційною присадкою
2.1. Змішування палива з ПВК присадкою здійснюється при наповненні ПЗ або при заправленні ПС через ЦЗС. Основний спосіб передбачає використання дозуючих пристроїв, які випускаються промисловістю. Допускається також застосування дозуючих пристроїв не промислового виготовлення. В обох випадках повинно забезпечуватися рівномірний розподіл ПВК присадки в об’ємі палива і точність дозування в межах: 0,1+0,05; 0,2 + 0,02 і 0,3 + 0,03 % об’єму палива.
2.2. Технологія застосування дозаторів промислового виробництва повинна виконуватися відповідно до інструкцій заводів-виготовлювачів.
2.3. Тимчасове помутніння палива після змішування з ПВК присадкою (протягом 30 хвилин) не є бракувальною ознакою.
2.4. ПВК присадки, що надходять у дозатори промислового або місцевого виготовлення, повинні бути відфільтровані. Для фільтрування ПВК присадок
застосовуються авіаційні паливні і гідравлічні фільтри з фільтроелементами з нікелевої сітки саржевого плетива з тонкістю фільтрації 12 – 16 мкм. Інші фільтри можуть застосовуватися тільки за вказівкою Державіаслужби. Перевірка стану внутрішньої поверхні корпуса фільтра, промивання і контроль фільтроелементу здійснюються 1 раз за три місяці.
2.5. Потрібну концентрацію ПВК присадки в паливі встановлює екіпаж ПС відповідно до чинної експлуатаційно-технічної документації на даний тип ПС.
2.6. За правильність дозування ПВК присадки відповідальність несуть посадові особи персоналу паливозаправної компанії (служби), яка здійснює заправлення ПС ЦА.
2.7. Кількість присадки, яка вводиться в паливо, розраховується за формулою
Vп = K * Vт / 100,
де Vп – об’єм ПВК присадки, л;
Vт - об’єм палива, л;
К – концентрація ПВК присадки в паливі, % об'ємні,
а з урахуванням похибок контрольно-вимірювальної апаратури і дозуючих пристроїв граничні кількості ПВК присадки, яка вводиться в паливо у залежності від об’єму палива повинні відповідати табл.1 Додатку 5 до цієї Інструкції.
Таблиця 1 до додатку 5
Гранично допустимі кількості противодокристалізаційної присадки (Л) при різних нормах її введення в палива
ОБ’ЄМ ПАЛИВА, Л | КОНЦЕНТРАЦІЯ ПВК ПРИСАДКИ | ||||||||
0,1 + 0,05 % объемн. | 0,2 + 0,02 % объемн. | 0,3 + 0,03 % объемн. | |||||||
Не менше | Норма | Не більше | Не менше | Норма | Не більше | Не менше | Норма | Не більше | |
1,0 | 1,0 | 1,5 | 1,8 | 2,0 | 2,2 | 2,7 | 3,0 | 3,3 | |
2,0 | 2,0 | 3,0 | 3,6 | 4,0 | 4,4 | 5,4 | 6,0 | 6,6 | |
3,0 | 3,0 | 4,5 | 5,4 | 6,0 | 6,6 | 8,1 | 9,0 | 9,9 | |
4,0 | 4,0 | 6,0 | 7,2 | 8,0 | 8,8 | 10,8 | 12,0 | 13,2 | |
5,0 | 5,0 | 7,5 | 9,0 | 10,0 | 11,0 | 13,5 | 15,0 | 16,5 | |
6,0 | 6,0 | 9,0 | 10,8 | 12,0 | 13,2 | 16,2 | 18,0 | 19,8 | |
7,0 | 7,0 | 10,5 | 12,6 | 14,0 | 15,4 | 18,9 | 21,0 | 23,1 | |
8,0 | 8,0 | 12,0 | 14,4 | 16,0 | 17,6 | 21,6 | 24,0 | 26,4 | |
9,0 | 9,0 | 13,5 | 16,2 | 18,0 | 19,8 | 24,3 | 27,0 | 29,7 | |
10,0 | 10,0 | 15,0 | 18,0 | 20,0 | 22,0 | 27,0 | 30,0 | 33,0 | |
11,0 | 11,0 | 16,5 | 19,8 | 22,0 | 24,2 | 29,7 | 33,0 | 36,3 | |
12,0 | 12,0 | 18,0 | 21,6 | 24,0 | 26,4 | 32,4 | 36,0 | 39,6 | |
13,0 | 13,0 | 19,5 | 23,4 | 26,0 | 28,6 | 35,1 | 39,0 | 42,9 | |
14,0 | 14,0 | 21,0 | 25,2 | 28,0 | 30,8 | 37,8 | 42,0 | 46,2 | |
15,0 | 15,0 | 22,5 | 27,0 | 30,0 | 33,0 | 40,5 | 45,0 | 49,5 | |
16,0 | 16,0 | 24,0 | 28,8 | 32,0 | 35,2 | 43,2 | 48,0 | 52,8 | |
17,0 | 17,0 | 25,5 | 30,6 | 34,0 | 37,4 | 45,9 | 51,0 | 56,1 | |
18,0 | 18,0 | 27,0 | 32,4 | 36,0 | 39,6 | 48,6 | 54,0 | 59,4 | |
19,0 | 19,0 | 28,5 | 34,2 | 38,0 | 41,8 | 51,3 | 57,0 | 62,7 | |
20,0 | 20,0 | 30,0 | 36,0 | 40,0 | 44,0 | 54,0 | 60,0 | 66,0 | |
21,0 | 21,0 | 31,5 | 37,8 | 42,0 | 46,2 | 56,7 | 63,0 | 69,3 | |
22,0 | 22,0 | 33,0 | 39,6 | 44,0 | 48,4 | 59,4 | 66,0 | 72,6 | |
23,0 | 23,0 | 34,5 | 41,4 | 46,0 | 50,6 | 62,1 | 69,0 | 75,9 | |
24,0 | 24,0 | 36,0 | 43,2 | 48,0 | 52,8 | 64,8 | 72,0 | 79,2 | |
25,0 | 25,0 | 37,5 | 45,0 | 50,0 | 55,0 | 67,5 | 75,0 | 82,5 |
2.8. На складах ПММ підприємств ЦА, а також на оперативних точках ЗАНГ дозволяється готувати суміш палива з ПВК присадками в горизонтальних резервуарах або паливозаправниках за наступною технологією (у двох або одній стадії у залежності від наявності необхідного устаткування).