Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√рафiчний розв'€зок задачi




”правл≥нн€ на баз≥ контролю

Ќа сучасному етап≥ радикальних реформ в ”крањн≥ особли≠воњ ваги набувають питанн€ вдосконаленн€ управл≥нн€. ќдн≥Їю з найважлив≥ших його функц≥й Ї контроль. Ѕудь-€кий вид уп≠равл≥нн€ неможливий без ч≥тко орган≥зованоњ системи контролю, тому що не можна ефективно управл€ти, не перев≥р€ючи вико≠нанн€ поставлених вимог та не ви€вл€ючи фактичного стану.
” цьому значенн≥ контроль, €кий Ї самост≥йною функц≥Їю управл≥нн€, виступаЇ засобом установленн€ зворотних зв'€зк≥в, завд€ки чому кер≥вний орган (суб'Їкт управл≥нн€) може простежити х≥д виконанн€ прийн€тих р≥шень. ÷е даЇ можлив≥сть своЇчасно реагувати на в≥дхиленн€ в робот≥ п≥дконтрольного об'Їкта в≥д заданоњ програми та вносити в≥дпов≥дн≥ корективи в його д≥€льн≥сть.  онтроль €к самост≥йна функц≥€ управл≥нн€ т≥сно пов'€заний з ≥ншими сторонами управл≥нськоњ д≥€льност≥ -прогнозуванн€м, плануванн€м, обл≥ком та анал≥зом.
—утн≥сть контролю можна визначити €к систему спостере≠женн€ та перев≥рки процесу функц≥онуванн€ та фактичного стану об'Їкта управл≥нн€ з метою ви€вленн€ обірунтованост≥ й ефек≠тивност≥ прийн€тих управл≥нських р≥шень, ≥нформуванн€ про ц≥ €вища кер≥вник≥в орган≥в та усуненн€ неспри€тливих ситуац≥й.  онтроль - нев≥д'Їмна частина системи регулюван≠н€, метою €коњ Ї ви€вленн€ в≥дхилень в≥д прийн€тих стандарт≥в ≥ порушень принцип≥в законност≥, ефективност≥ та економ≥њ витра≠чанн€ матер≥альних ресурс≥в на попередн≥й стад≥њ, щоб мати мож≠лив≥сть прит€гнути винуватц≥в до в≥дпов≥дальност≥, одержати компенсац≥ю за збитки та розробити заходи щодо запоб≥ганн€ та≠ким порушенн€м у майбутньому.
«д≥йсненн€ у розвинутих закордонних крањнах будь-€ких значних програм (економ≥чних, соц≥альних, пол≥тичних) передба≠чаЇ включенн€ до них п≥дсистем контролю з обов'€зковим вид≥ленн€м на њх функц≥онуванн€ частини загальних асигнувань, передбачених на реал≥зац≥ю таких програм. ≤ це ви€вл€Їтьс€ завжди виправданим заходом. “аким чином, контроль €к соц≥аль≠на функц≥€ ≥снуЇ в систем≥ державного управл≥нн€ незалежно в≥д сусп≥льно-пол≥тичного ладу та типу економ≥чних в≥дносин. ќднак зм≥ст ≥ м≥сце контролю в систем≥ управл≥нн€ зумовлюютьс€ харак≠тером сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин та пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства.
” сучасних умовах складн≥сть контрольованих об'Їкт≥в значно перевищуЇ можливост≥ суб'Їкт≥в контролю (орган≥в уп≠равл≥нн€ та контролюючих орган≥в).
ѕредметом будь-€кого контролю Ї стан та повед≥нка об'Їкт≥в управл≥нн€. ÷€ повед≥нка може бути описана системою показник≥в, за допомогою €ких можна встановити €к≥сний стан об'Їкта. ќкр≥м того, кожний об'Їкт оточуЇ середовище, з €ким в≥н взаЇмод≥Ї. “ому завданн€ контролю пол€гаЇ ≥ в тому, щоб ви€ви≠ти чинники, €к≥ ≥стотно впливають на повед≥нку об'Їкта контро≠лю. ¬изначивши об'Їкт контролю та ≥стотн≥ фактори, що вплива≠ють на його повед≥нку, встановлюють необх≥дн≥ параметри об'Їкта та њх в≥дпов≥дн≥сть мет≥ управл≥нн€. ¬≥д правильного визначенн€ цих параметр≥в значною м≥рою залежить результат контролю.
ќднак сутн≥сть контролю не може бути всеб≥чно розкритою поза сферою управл≥нн€, €ку в≥н обслуговуЇ. “ому що не ≥снуЇ контролю взагал≥, а Ї контроль конкретного зм≥сту ≥ конкретних форм.

—писок використаноњ л≥тератури

1. —тратег≥чний менеджмент: з минулого в майбутнЇ. ”варов ¬.¬., ЋаптЇв ќ.ќ., ¬ид-во: —права та серв≥с, 2008р.

2.ћенеджмент. ¬иханский ќ.—., Ќаумов ј.≤., ћ.: √ардар≥ки, 2005р.

3. —тратег≥чний менеджмент та п≥дприЇмництво. ¬иссема ’., ¬ид-во: ‘инпресс, 2004р.

«јƒј„ј

” вiддiлi технiчного контролю (¬“ ) де€коњ фiрми працюють контролери розр€дiв 1 i 2. Ќорма виробiтки ¬“  за 8 - годинний робочий день складаЇ не менше 1800 виробiв.  онтролер розр€ду 1 перевiр€Ї 25 виробiв за годину, причому не помил€Їтьс€ в 98% випадках.  онтролер розр€ду 2 перевiр€Ї 15 виробiв за годину; його точнiсть складаЇ 95%.

«аробiтна плата контролера розр€ду 1 дорiвнюЇ 4 грн. за годину, контролер розр€ду 2 одержуЇ 3 грн. за годину. ѕри кожнiй помилцi контролера фiрма несе збиток у розмiрi 2 грн‘iрма може використовувати 8 контролерiв розр€ду 1 i 10 контролерiв розр€ду 2.  ерiвництвофiрми хоче визначити оптимальний склад ¬“ , при €кому загальнi витрати на контроль будуть мiнiмальнi.

–озробка моделi

Ќехай x1 i x2 позначають кiлькiстьконтролерiврозр€дiв 1 i 2 вiдповiдно. „исло контролерiв кожного розр€ду обмежене, тобто Ї наступнi обмеженн€:

x1 8 (розр€д 1),

x210 (розр€д 2).

ўодн€ необхiдноперевiр€ти не менше 1800 виробiв. “ому виконуЇтьс€ нерiвнiсть

8*25*x1+8*15*x2=200*x1+1200*x21800,

або 5*x1+3*x245.

ѕри побудовi цiльовоњ функцiњ варто мати на увазi, що витрати фiрми, що витрати фiрми, зв'€занi з контролем, включають двiскладовi: 1) зарплати контролерiв i 2) збитки, викликанi помилками контролерiв.

¬итрати на одного контролера розр€ду 1 складають 4 грн+2*25*0,02=5 грн/год.

¬итрати на одного контролера розр€ду 2 дорiвнюють 3 грн+2*15*0.005=4,50 грн./год.

ќтже, мiнiмiзуючи цiльову функцiю, що виражаЇ щоденнi витрати на контроль, маЇ вид

z=8*(5*x1+450*x2)=40x1+36*x2min.

ћожна сформулювати наступну задачу:

мiнiмiзувати z=40*x1+36*x2

при обмеженн€х:

х1 менше р≥вне 8; х2 менше р≥вне 10.

5*x1+3*x2 б≥льше р≥вне 45,

’1 б≥льше р≥вне 0; х2 б≥льше р≥вне 0

√рафiчний розв'€зок задачi

” цiй задачi потрiбно знайти значенн€ змiнних x1 i x2, що задовольн€ють всiм обмеженн€м i забезпечують мiнiмальне значенн€ цiльовоњфункцiњ.

–ис. 1 - √рафiчний розв'€зок задачi

якщо заздалегiдьзафiксувати значенн€ цiльовоњфункцiњ Z=40*x1+36*x2, то вiдповiднi йому точки будуть лежати на де€кiйпр€мiй. ѕри змiнi величини Z ц€ пр€ма пiддаЇтьс€рiвнобiжному переносу. –озгл€немо пр€мi, що вiдповiдаютьрiзним значенн€м Z i мають iз допустимою областю хоча б одну спiльну точку. ѕочаткове значенн€ Z покладемрiвним 600. ѕри наближеннi пр€моњ до початку координат значенн€ Z зменшуЇтьс€. якщо пр€ма маЇ хоча б одну спiльну точку з допустимою областю ј¬—, њњ можна змiщати в напр€мку початку координат. ясно, що дл€ пр€моњ, €ка проходить через кутову точку ј с координатами х1=8, х2=1.6, подальший рух неможливо. “очка ј €вл€Ї собою найкращу допустиму точку, що вiдповiдаЇ найменшому значенню Z, рiвному 377.6. ќтже, х1=8, х2=1.6 - оптимальне рiшенн€ i Z=377.6 - оптимальне значенн€ розгл€нутоњ задачiлiнiйного програмуванн€.

“аким чином, при оптимальному режимi роботи ¬“  необхiдно використовувати вiсiм контролерiв розр€ду 1 i 1.6 контролерiв розр€ду 2. ƒрiбне значенн€ х2=1.6 вiдповiдаЇ використанню одного з контролерiв розр€ду 2 прот€гом неповного робочого дн€. ѕри недопустимостi неповного завантаженн€ контролерiв дрiбне значенн€ звичайно округлюють, одержуючи наближене оптимальне цiлочисельнерiшенн€ х1=8, х2=2.

 

2. –≥вн≥ стратег≥€ в систем≥ стратег≥чного управл≥нн€

—тратег≥€ ≥снуЇ на дек≥лькох р≥вн€х ≥ в будь-€к≥й орган≥зац≥њ - в≥д сп≥льноњ д≥€льност≥ (або групи п≥дприЇмств) за рахунок ос≥б, €к≥ працюють в н≥й.

 орпоративна стратег≥€ - пов'€зана з≥ сп≥льною метою та сфери б≥знесу дл€ задоволенн€ оч≥куванн€ зац≥кавлених стор≥н. ÷е дуже важливий р≥вень, оск≥льки в≥н сильно залежить в≥д ≥нвестор≥в в б≥знес≥ ≥ д≥Ї дл€ кер≥вництва прийн€тт€ стратег≥чних р≥шень по всьому б≥знесу.  орпоративна стратег≥€ часто вказуЇтьс€ €вно в "м≥с≥њ".

Ѕ≥знес-одиниц≥ стратег≥€ - стурбований б≥льше з тим, €к б≥знес усп≥шно конкуруЇ на конкретному ринку. ÷е стосуЇтьс€ стратег≥чних р≥шень про виб≥р продукц≥њ, задоволенн€ потреб кл≥Їнт≥в, отримуючи перевагу перед конкурентами, використовуючи або створюючи нов≥ можливост≥ ≥ т.д.

ќперац≥йна стратег≥€ - це стосуЇтьс€ того, €к кожна частина орган≥зац≥њ б≥знесу дл€ доставки корпоративних ≥ б≥знес-одиниц≥ на р≥вн≥ стратег≥чного напр€мку. ќперативна стратег≥€ тому основна увага прид≥л€Їтьс€ питанн€м ресурс≥в, процес≥в, людей ≥ т.д.

‘ункц≥ональн≥ стратег≥њ -стосуютьс€ плану д≥й окремих функц≥ональних в≥дд≥л≥в ≥ служб п≥дприЇмства (Ќƒƒ –, виробництво,маркетинг, персонал, розпод≥л, ф≥нанси тощо) у межах корпоративноњ та д≥ловоњ стратег≥њ. «а њњ формуванн€ в≥дпов≥дають кер≥вникифункц≥ональних п≥дрозд≥л≥в. –оль функц≥ональноњ стратег≥њ пол€гаЇв п≥дтримц≥ загальноњ д≥ловоњ стратег≥њ та конкурентоспроможност≥компан≥њ, створенн≥ управл≥нських ор≥Їнтир≥в дл€ дос€гненн€ визначених функц≥ональних ц≥лей п≥дприЇмства.

ƒ≥лова стратег≥€ ќсновне завданн€ д≥ловоњ стратег≥њ Ч дос€гненн€ ≥ закр≥пленн€довготерм≥новоњ конкурентоспроможноњ позиц≥њ п≥дприЇмства на

ринку. ƒл€ його виконанн€ д≥лову стратег≥ю сл≥д розробл€ти за таки-

ми основними напр€мами:

Х плануванн€ заход≥в, спр€мованих на посиленн€ конкуренто-

спроможност≥ та збереженн€ конкурентних переваг;

Х формуванн€ механ≥зму реагуванн€ на зовн≥шн≥ зм≥ни;

Х координац≥€ стратег≥чних д≥й основних функц≥ональних

п≥дрозд≥л≥в (закуп≥вл€, Ќƒƒ –, ф≥нанси, виробництво, марке-

тинг);

Х зусилл€ щодо вир≥шенн€ специф≥чних питань ≥ проблем п≥д-

приЇмства.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 284 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

689 - | 613 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.