Розподіл годин та завдань для самостійного виконання студентами

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

Кафедра психології

 

Анна Вовк

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗІ СПЕЦКУРСУ «ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

(для студентів психологічних спеціальностей, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»)

Львів-2011

Розподіл годин та завдань для самостійного виконання студентами

Реферати:

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
І.	Надзвичайна ситуація та її психологічні наслідки
1.	Поняття надзвичайної ситуації Виконання реферату на вибір: 1. Психологічні аспекти перебування в екстремальних природних умовах. 2. Психологічні аспекти перебування в надзвичайних суспільно-культурних умовах. 3. Психопатологічні прояви у специфічних суспільно-культурних ситуаціях. 4. Історія дослідження особливостей стресових реакцій в надзвичайних ситуаціях. 5. Епідеміологія гострих та відтермінованих стресових реакцій. 6. Гострі та відтерміновані стресові реакції: порівняльний аналіз. 7. Динаміка психологічних розладів при катастрофах.
2.	Індивідуальні особливості переживання стресових реакцій Виконання реферату на вибір: 1. Порівняльний аналіз теоретичних моделей ПТСР 2. Психодіагностика стресових реакцій у потерпілих від надзвичайних ситуацій. 3. Механізми психологічного захисту в переживанні надзвичайної ситуації. 4. Індивідуальні особливості реагування в надзвичайній ситуації. 5. Віктимна поведінка: визначення та особливості. 6. Ресурсність особистості та її психологічні детермінанти. 7. Дисоціація та феномен множинної особистості.
	Екстрена психологічна допомога та кризова інтервенція в епіцентрі надзвичайної ситуації Виконання реферату на вибір: 1. Особливості терапевтичної ситуації в роботі з потерпілими від надзвичайних ситуацій. 2. Статус жертви та його психологічні наслідки. 3. Дебрифінг як метод роботи з потерпілими від надзвичайних ситуацій. 4. Психологічні проблеми спеціаліста, працюючого з потерпілими від надзвичайних ситуацій та їх профілактика.
ІІ.	Особливості психологічної допомоги потерпілим в надзвичайних ситуаціях
	Загальні особливості психокорекційної роботи з потерпілими від надзвичайних ситуацій Виконання реферату на вибір: 1. Особливості групової психокорекції в роботі з потерпілими від надзвичайних ситуацій. 2. Методи саморегуляції психологічного стану особистості, їх різновиди та особливості застосування в роботі з потерпілими в надзвичайних ситуаціях. 3. Нетривіальні способи подолання гострих та відтермінованих стресових реакцій.
	Когнітивно-біхевіоральний та психодинамічний підходи в роботі із стресовими реакціями Виконання реферату на вибір: 1. Психодинамічний підхід до корекції гострих та відтермінованих стресових реакцій. 2. Когнітивно-поведінковий підхід в роботі з потерпілими в надзвичайних ситуаціях.
	Гештальт-терапія, тілесно-орієнтована терапія, нейролінгвістичне програмування в роботі із стресовими реакціями Виконання реферату на вибір: 1. Тілесно-орієнтована психотерапія в роботі психокорекційної групи осіб, що пережили надзвичайну ситуацію. 2. Гештальт-терапія в роботі з потерпілими в надзвичайних ситуаціях. 3. Нейролінгвістичне програмування в роботі з потерпілими в надзвичайних ситуаціях.
	Сімейна терапія, арт-техніки та екзистенційний підхід в роботі із стресовими реакціями Виконання реферату на вибір: 1. Арт-терапія при роботі з особами, що пережили надзвичайну ситуацію. 2. Способи активації прихованих внутрішніх ресурсів особистості. 3. Робота з екзистенціальними переживаннями осіб, що пережили надзвичайну ситуацію. 4. Сімейний та інтерперсональний контекст в роботі з потерпілими в надзвичайних ситуаціях. 5. Кататимно-імагінативна психотерапія в роботі з потерпілими в надзвичайних ситуаціях.
	Разом

 

2.Питання, які розраховані на самостійне опрацювання студентами (індивідуальні навчально-дослідні завдання):

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
І.	Надзвичайна ситуація та її психологічні наслідки
1.	Поняття надзвичайної ситуації Виконання есе на вибір: 1. Структурний аналіз надзвичайної ситуації (життєвої кризи) на прикладі власного життя, літературних творів та кінофільмів. 2. Життєвий дефіцит та надзвичайна ситуація як психологічний ресурс (на прикладі з власного життя, літературних творів та кінофільмів). 3. Дисоціація та феномен множинної особистості (на прикладі з власного життя, літературних творів та кінофільмів).
2.	Індивідуальні особливості переживання стресових реакцій Виконання есе на вибір: 1. Механізми психологічного захисту та характер людини: особливості взаємозв’язку. 2. Дослідження психологічних чинників життєстійкості. 3. Дослідження психологічних чинників ресурсності особистості. 4. Парасуіцидальна поведінка в психологічному контексті (на прикладі літературних творів та кінофільмів). 5. Психічне захворювання та стигматизація як чинники кризових переживань особистості(на прикладі літературних творів та кінофільмів). 6. Гендерно-рольовий дефіцит та інверсія гендерних ролей як чинники кризових переживань особистості. (на прикладі літературних творів та кінофільмів).
	Екстрена психологічна допомога та кризова інтервенція в епіцентрі надзвичайної ситуації Виконання есе на вибір: 1. Психологічна підтримка в моєму житті: як я приймаю і надаю її. 2. Мої найважливіші активи і психологічні ресурси: що я можу зробити для їх активізації. 3. Надання психологічної допомоги при переживанні горя і втрати (на прикладі власного життя, літературних творів та кінофільмів).
ІІ.	Особливості психологічної допомоги потерпілим в надзвичайних ситуаціях
	Загальні особливості психокорекційної роботи з потерпілими від надзвичайних ситуацій Виконання есе на вибір: 1. Найбільш ефективний метод психотерапії в роботі з потерпілими від надзвичайних ситуацій (власна думка та її обгрунтування). 2. Методи зняття психологічного напруження: застосування та аналіз результатів. 3. Особливості терапевтичних стосунків з травмованими особами (на прикладі літературних творів та кінофільмів).
	Когнітивно-біхевіоральний та психодинамічний підходи в роботі із стресовими реакціями Виконання есе на вибір: 1. Аналіз неконструктивних типів мислення на прикладі літературних творів та кінофільмів. 2. Один тиждень з мого життя: неконструктивне мислення та способи його корекції. 3. Мотиваційні, ціннісні та світоглядні чинники і ресурси в переживанні надзвичайної ситуації. 4. Способи інтерпретації реальності як унікальні та специфічні чинники стресових станів. 5. Внутрішні конфлікти, пов’язані з переживанням надзвичайної ситуації. 6. Діяльнісний підхід до стресових реакцій і переживань особистості.
	Гештальт-терапія, тілесно-орієнтована терапія, нейролінгвістичне програмування в роботі із стресовими реакціями Виконання есе на вибір: 1. Внутрішні ресурси та фактори ризику у переживанні надзвичайної ситуації з точки зору гештальт-психології: функції Self, способи контактування з середовищем, особистісні виміри. 2. Психологічна еластичність та творче пристосування до середовища як чинник подолання гострих та відтермінованих стресових реакцій. 3. Змінені стани свідомості як особистісні ресурси (на прикладі власного життя). 4. Допомога жертвам масового маніпулювання психікою.
	Сімейна терапія, арт-техніки та екзистенційний підхід в роботі із стресовими реакціями Виконання есе на вибір: 1. Метод межових сенсів в роботі з екзистенціальною проблематикою. 2. Психологічний час і простір як чинники та ресурси у випадку гострих та відтермінованих стресових реакцій 3. Духовність особистості у переживанні нею надзвичайної ситуації. 4. Творчість як чинник подолання стресових реакцій. 5. Невизначеність як чинник та ресурс у переживанні стресових реакцій. 6. Трансперсональний підхід до стресових реакцій та переживань особистості. 7. Гуманістичний підхід до стресових реакцій та переживань особистості.
	Разом

3. Методичні вказівки до виконання завдань самостійної роботи студентів

В організацію самостійної роботи входить підготовка доповідей до семінарських занять, рефератів та есе. Протягом семестру студент повинен підготувати 2 реферати та 4 есе (по 1 реферату та 2 есе в кожному змістовому модулі).

Вимоги до доповіді:

- Доповідь готується на базі кількох літературних джерел;

- Виступ повинен бути аргументованим, обґрунтованим і повним;

- Час, відведений для доповіді – 7 – 10 хвилин;

- В процесі доповіді можна користуватися тезами, але не читати заготовлений текст;

- Доповідь оцінюється у 3 бали максимально (залежно від змістовності, повноти та точності відповіді).

Вимоги до реферату:

- Тема реферату визначається вільним вибором студента і затверджується викладачем або призначається викладачем у випадку пропусків студентом семінарських або практичних занять;

- Обсяг реферату 10 – 15 сторінок, кількість літературних джерел не менше 15;

- Виконання реферату передбачає творче опрацювання наукової літератури і не зараховується у випадку виявлення факту плагіату;

- Доповідь по темі реферату і його захист відбуваються під час семінарського заняття;

- Реферат оцінюється у 10 балів максимально;

- Студент може запропонувати власну тему, якщо вона узгоджується з темою даного семінарського заняття.

Вимоги до есе:

- Тема есе визначається вільним вибором студента і затверджується викладачем або призначається викладачем у випадку пропусків студентом семінарських або практичних занять;

- Обсяг есе – 5 – 7 сторінок;

- Виконання есе передбачає самостійний аналіз психологічного контексту власного життя, літературного твору або кінофільму і не зараховується у випадку виявлення факту плагіату;

- Есе оцінюється у 5 балів максимально.

-

 

Рекомендована література

Базова

 

1. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных ситуациях. – М.: Пресс, 1991. – 321 с.

1. Бермант-Полякова О.В. Посттравма: диагностика и терапия. – СПб.: Речь, 2006. – 248 с.

3. Воробьев Ю.Л. Катастрофы и человек.–М.: Академический проект, 1997.–256 с.

4. Гостюшин А. В. Человек в экстремальной ситуации.–М.: Армада-Пресс, 2001.–384 с.

1. Дворкин А.Л. Сектоведение. Тоталитарные секты. Опыт систематического исследования.–Нижний Новгород: Издательство братства во имя св. князя Александра Невського, 2002.–554 с.: [electronic sourses]: http://lib.eparhia-saratov.ru/books/05d/dvorkin/sects/sects.pdf
2. Гиппиус С. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств.–СПб.: Речь, 2001.–345 с.
3. Гнездилов А.В. Психология и психотерапия потерь.– СПб.: Речь, 2002.–162 с.
4. Гремлинг С., Ауэрбах С. Практикум по управлению стрессом.– СПб.: Питер, 2002.–240 с.
5. Калшед Д. Внутренний мир травмы. Архетипические защиты личностного духа. – М.: Академический проект, 2007. – 368 с.

10. Католик Г., Корнієнко І. Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим.–Львів: Червона Калина, 2003.-124 с.

1. Кейсельман В. Экспериментальные тренинги на природе. – СПб.: Речь, 2008. – 192 с.
2. Керрел С. Групповая психотерапия подростков.–СПб.: Питер, 2002.–224 с.
3. Киз Д. Множественные умы Билли Миллигана. – М.: Изд-во Эксмо, СПб.: Изд-во Домино, 2002. – 512 с.
4. Козлов В. В. Работа с кризичной личностью: Методическое пособие. – М.: Психотерапия, 2007. – 336 с.
5. Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., Баканова А.А., Родина А.М. Искусство исцеления души.–СПб., Союз, 2001.–319 с.

16. Корнієнко І. Психологічна допомога дітям, що зазнали травми внаслідок катастрофи/ І.Корнієнко, Г.Католик // Психолог.-2004.- Грудень (№46).-С.8-16.

17. Корнієнко І., Католик Г., Бабяк Т., Тарасевич О., Пачковський Ю., Католик О., Тихобаєва Г. Скривджена дитина. Теоретичні і практичні аспекти проблеми дитячого кривдження та методи психокорекційної допомоги дітям, які зазнали насильства. Науково-методичний збірник.–Львів: Ромус-Поліграф, 2005.–303 с.

18. Крукович Е.И., Ромек В.Г. Кризисное вмешательство.–М.: Европейский гуманитарный университет, 2003.–92 с.

1. Кочюнас Р. Экзистенциальная терапия в группах. Теоретические основы группы экзистенциального опыта: [electronic sourses]: http://www.hpsy.ru/public/x018.htm
2. Леонтьев Д.А. Методика предельных смыслов.– М.: Смысл,.–35 с.
3. Магомед-Эминов М. Ш. Феномен экстремальности. – М.: Психоаналитическая ассоциация, 2008. – 218 с.
4. Малкина-Пых И.Г. Возрастные кризисы.–М. Изд-во Эксмо, 2004.– 896 с.

23. Малкина-Пых И.Г. Психология поведения жертвы.–М.: Изд-во Эксмо, 2006.–1008 с.

24. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации: Справочник практического психолога.– М.: Изд-во Эксмо, 2006.–960 с.

25. Меновщиков В.Ю. Психологическое консультирование. Работа с кризисными и проблемными ситуациями.–М.: Смысл, 2005.–182 с.

1. Милютина Е. Психотерапевтические рецепты на каждый день.–М.: Класс, 2001.–384 с.
2. Осипова А.А. Справочник психолога по работе в кризисных ситуациях.–Р.н.Д.: Феникс, 2005.–315 с.

28. Панок В. Г. Методичні підходи до надання психологічної допомоги потерпілим від техногенної катастрофи. Монографія.–К., Центр соціальних експертиз і прогнозів, 1999.–106 с.

1. Патнем Ф.В. Диагностика и лечение расстройства множественной личности. – М.: Когито-Центр, 2004. – 440 с.
2. Практикум по арт-терапии.–под ред. А.И. Копытина.–СПб.: Питер, 2001.–448 с.
3. Профілактика психологічного насильства і маніпулювання свідомістю та розвиток критичного мислення в молодіжному середовищі. Матеріали міжнар. наук.- практ. конф., 27-28 травня 2004 року, м.Київ.-К.: Український центр політичного менеджменту, 2005.-320 с.
4. Психогимнастика в тренинге / под ред. Н.Ю.Хрящевой.– СПб.: Речь, 2001.–256 с.
5. Психотерапевтическая энциклопедия под ред. Б.Д.Карвасарского.– СПб.: Питер, 1998.–752 с.

34. Пуховский Н.Н. Психопатологические последствия чрезвычайных ситуаций.– М.: Академический проект, 2000.–286 с.

1. Пушкарев А.А., Доморацкий В.А., Гордеева Е.Г. Посттравматическое стрессовое расстройство: диагностика, психофармакотерапия, психотерапия.–М.: Изд-во Института психотерапии, 2001.–128 с.

36. Ромек В.Г., Конторович В.А., Крукович Е.И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях.–СПб., Речь, 2004.–256 с.

1. Смирнов Б.А., Долгополова Е.В. Психология деятельности в экстремальных ситуациях.–Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2007.–276 с.
2. Соловейчик М.Я. Кризис и основы кризисной интервенции // Мастерство психологического консультирования / А.А. Бадхен, А.М. Родина (ред.)–СПб., Европейский дом, 2002.–240 с.

39. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса.–СПб., Питер, 2001.–272 с.

1. Фопель К. Психологические группы. Рабочие материалы для ведущего: практическое пособие.–М.: Генезис, 2005.–256 с.

41. Фопель К. Энергия паузы. Психологические игры и упражнения: практическое пособие.–М.: Генезис, 2002.–240 с.

1. Фопель К. Эффективный воркшоп.–М.: Генезис, 2003.–368 с.
2. Хассен С. Освобождение от психологического насилия, деструктивные культы, контроль сознания, методы помощи.–СПб.: Прайм-Еврознак, 2001.–400 с.
3. Багато інформації про секти на сайтах: www.iriney.ru, про діяльність сект на Україні: http://www.pravoslavye.org.ua/index.php?r_type=news&action=partinfo&razdel_id=30, http://ukrsekta.info/index.php

45. Шутценбергер А. А. Синдром предков. Трансгенерационные связи, семейные тайны, синдром годовщины, передача травм и практическое использование геносоциограммы. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2001.-240 с. 2-3. - С. 141-145.

46. Экзистенциальная психология. Экзистенция.–М.: Изд-во Эксмо-Пресс, 2001.–619 с.

47. Эффективная психотерапия посттравматического стрессового расстройства. – М.: Когито-Центр, 2005. – 467 с.

48. Юрьева Л.Н. Кризисные состояния.–Днепропетровск: Арт-Прес, 1998.–164 с.

1. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия.–М.: Класс, 1999.–576 с.

 

Допоміжна

 

1. Абабков В. А., Перре М. Адаптация к стрессу. Основы теории, диагностики, психотерапии. – СПб.: Речь, 2004. – 166 с.

2. Абдурахманов Р. А. Психологические проблемы послевоенной адаптации ветеранов Афганистана // Психологический журнал. – 1992. – № 1. – С. 131-134.

3. Алиев Х. Метод "Ключ" в борьбе со стрессом. – М.: Феникс, 2003. – 320 с.

4. Алферова Т. С., Котлярова Г. В., Гаптов В. Б. Жить, чтобы выжить, и выжить, чтобы жить. – М.: Мега-Нэт, 1998. – 248 с.

5. Анисимов В. Выкрутасы "спасения": [electronic sourses]: http://www.pravoslavye.org.ua/index.php?r_type=article&action=fullinfo&id=404

6. Анциферова Л. Н. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психологический журнал. –
1994. – № 1. – Т. 15. – С. 3-18.

7. Бек А. Техники когнитивной психотерапии // Под ред.
А. Б. Фенько, Н. С. Игнатьева, М. Ю. Локтаева Психологическое консультирование и психотерапия: хрестоматия. – Т. 1. Теория и методология. – М.: МПЖ, 1999. – С. 142-167.

8. Белорусов С. Психология страха смерти: [electronic sourses]: http://pravbeseda.org/library/books/raz4.html

9. Варламова Е.П. Работа с экзистенциальными феноменами в рефлексивной судьбологии: [electronic sourses]: http://psychol.ras.ru/ippp_pfr/j3p/pap.php?id=20020103

10. Василюк Ф. Е. Уровни построения переживания и методы психологической помощи // Вопросы психологии. – 1988. –№ 5. – С. 27-37.

11. Венгер А. Л. Культурно-исторический подход к коррекции посттравматической регрессии: на материале психологической работы в Беслане (2004-2006 г.г.) /
А. Л. Венгер // Вопросы психологии. – 2007. – № 1. – С. 62-69.

12. Винникотт Д. В. Маленькие дети и их матери. – М.: Класс, 2007. – 80 с.

13. Винникотт Д. В. Семья и развитие личности. Мать и дитя. – М.: Литур, 2004. – 400 с.

14. Витакер К., Бамберри В. Танцы с семьей. – М.: Класс, 2001. – 176 с.

15. Воробьев Ю. Л. Катастрофы и человек. – М.: Академический проект, 1997. – 256 с.

16. Гингер С., Гингер А. Гештальт – терапия контакта. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 287 с.

17. Гиринг Т. Посттравматический стресс с позиции экзистенциально-гуманистической психологии // Вестник психологии. – 1994. – № 1. – С. 92-96.

18. Гой Т. В., Горностай П. П., Кистаева Е. В. Общество и коллективная травма: семинар Питера Келлермана: [electronic sourses]: http://peterfelix.tripod.com/home/Russian.pdf

19. Гостюшин А. В. Защити себя и близких. – М.: Рипол Классик, 2004. – 322 с.

20. Гостюшин А. В. Человек в экстремальной ситуации. – М.: Армада-Пресс, 2001. – 384 с.

21. Гріневич Є. Г. Стан психічного здоров’я постраждалих внаслідок терористичного акту в м. Беслан: [electronic sources] // Новини української психіатрії, 2007: http://www.psychiatry.ua/articles/paper233.htm.

22. Гриневич Є. Г., Лінський І. В. Спільні і специфічні маркери розвитку психічних та поведінкових розладів внаслідок надзвичайних подій в якісно відмінних контингентах постраждалих // Архів психіатрії. – 2006. – Т. 12. – № 1-4. – С. 16-21.

23. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А., Пономаренко В. А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. – Мн., 1985. – 206 с.

24. Дэвис Б. Основы выживания в экстремальной ситуации. – М.: Яуза Эксмо, 2003. – 288 с.

25. Ениколопов С. Н. Психотерапия при посттравматических стрессовых расстройствах // Российский психиатрический журнал. – 1998. – № 3. – С. 50-56.

26. Зайцев В. П., Айвазян Т. А., Грачева Н. И., Декин Д. С., Петрова С. В. Методика полуструктурированного интервью для оценки психологического статуса ликвидаторов последствий аварий на ЧАЭС // Психологический журнал. – 1994 – № 3. – Т. 17. – С. 117-123.

27. Знаков В. В. Понимание воинами-интернационалистами ситуаций насилия и унижения человеческого достоинства // Психологический журнал. – 1989. – Т. 10. – № 4. – С. 113-124.

28. Знаков В. В. Психологические исследования стереотипов понимания личности участников войны в Афганистане // Психологический журнал. – 1990. – № 4. – С. 108-116.

29. Знаков В. В. Психологические причины непонимания "афганцев" в межличностном общении // Психологический журнал. – 1990. – Т. 4. – С. 99-108.

30.Ильина С. В. Влияние пережитого в детстве насилия на возникновение личностных расстройств // Вопросы психологии. – 1998. – № 6. – С. 65-74.

31. Католик Г. В. Тренінг релаксації як ефективна форма психокорекційної допомоги при ПТСР у дітей // Проблеми психологічного здоров’я в сучасній психотерапії: матеріали Міжн. наук.-практ. конф. – Львів, 2006. – С. 19-23.

32.Католик Г., Коваль М. Вплив стресу на розвиток психосоматичних захворювань у підлітків // Збірник тез Міжнар. конф. з дитячої та юнацької психотерапії "Дитяча та юнацька психотерапія в Україні: 5-річний досвід роботи". – Львів, 2006. – С. 31-33.

33. Колодзин Б. Как жить после психической травмы: [electronic sourses]: http://psychology.net.ru

34. Коротков Б. П., Черепанов И. Г. Безопасность жизнедеятельности и медицина катастроф. – М.: Дашков и Ко; Наука Пресс, 2008. – 480 с.

35. Котенев И. О. Психологические реакции работников милиции в чрезвычайных обстоятельствах и постстрессовые состояния: предупреждение и психологическая коррекция // Психопедагогика в правоохранительных органах. – 1996. – № 1 (3). – С. 76-84.

36. Краснов В. Н., Юркин М. М., Войцех В. Ф. и др. Психические расстройства у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Социальная и клиническая психиатрия. – 1993. – № 1. – С. 5-10.

37. Кузьмінов В. Н., Васильєва О. О. Особливості психопатологічних порушень у хворих із синдромом алкогольної залежності, що приймали участь в екстремальних подіях // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10. – № 4 – С. 91-94.

38. Лазарус А. Краткосрочная мультимодальная психотерапия. – СПб.: Речь, 2001. – 256 с.

39. Лазарус А., Лазарус К. Н., Фей А. Як не впасти в депресію. – Львів: Свічадо, 2007. – 192 с.

40. Лазебная Е. О., Зеленова М. Е. Экспериментально-психологическое изучение динамики посттравматической стрессовой адаптации участников боевых действий: [electronic sourses]: http://www.psychology.net.ru

41. Лазебная Е. Ю. Травматическая стрессовая ситуация и посттравматический адаптационный процесс // Психология состояний: хрестоматия / Сост. Т. Н. Васильева,
Г. Ш. Габдреева, А. О. Прохоров – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Речь, 2004. – 608 с. – С. 373-385.

42. Лакосина Н. Д., Сергеев И. И., Воскресенский Б. А. и др. Клиническая характеристика психических нарушений у населения, проживающего в зоне радиационного заражения // Журнал невропатологии и психиатрии. – 1992. – Т. 12. –№ 5. – С. 69-71.

43. Лебедев В. Н. Личность в экстремальных условиях // Психология экстремальных ситуаций: хрестоматия / Сост. А. Е. Тарас, К. В. Сельченок. – М.: АСТ; Мн.: Харвест, 2001. – 480 с. – С. 84-134.

44. Лебедев В. Н. Экстремальная психология. – М.: Юнити-Дана, 2001. – 431 с.

45. Леонтьев Д. А. Экзистенциальная тревога и как с ней не бороться: [electronic sourses]: http://psylib.org.ua/books/_leond03.html

46. Ліщинська О. А. Можливості психологічної допомоги жертвам деструктивних тоталітарних організацій // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 3. – С. 1-4.

47. Ловелле Р. П., Малимонова С. Когнитивно-имагинативные методы в лечении травматического стресса: на примере тренинга для работников социальной сферы в Чечне: [electronic sources]: www.supporter.ru, 2003.

48. Лоуэн А. Биоэнергетика. Терапия, которая работает с телом. – СПб.: Ювента, 2000. – 384 с.

49. Магомед-Эминов М. Ш. Предыстория концептуализации феномена ПТСР (посттравматического стрессового расстройства) // Психология состояний: хрестоматия / Сост. Т. Н. Васильева, Г. Ш. Габдреева, А. О. Прохоров – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Речь, 2004. – 608 с. – С. 347-353.

50. Маданес К. Стратегическая семейная психотерапия. – М.: Класс, 2001. – 272 с.

51. Мазур А. В. Арттерапія та дитяча гра як засоби корекції страху у дошкільників та дітей 6-7 років // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 6. – С. 5-8.

52. Маклаков А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях // Психологический журнал. – 2001 – Т. 22. – № 1. – С. 16-24.

53. Малкина-Пых И. Г. Возрастные кризисы: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2004. – 896 с.

54. Малова Ю. В. Психологическая диагностика и психологическая коррекция в комплексе мероприятий реабилитации участников ЛПА на ЧАЭС // Результаты и задачи медицинского наблюдения за состоянием здоровья участников ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС в отдаленном периоде: материалы науч.-практ. конф. – М., 1998. – С. 72-76.

55. Марищук В., Евдокимов В. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. – СПб.: Сентябрь, 2001. – 260 с.

56. Меньшикова Е. С. Жестокое обращение с детьми и его возможные отдаленные последствия // Психологический журнал. – 1993. – Т. 14. – № 6. – С. 110-118.

57. Міщенко Т. А. Соціально-психологічний тренінг з формування вмінь саморегуляції емоцій у старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. – № 7. – С. 10-14; № 8. – С. 9-12.

58. Моляко В. А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия (на примере чернобыльской атомной катастрофы) // Психология состояний: хрестоматия / Сост. Т. Н. Васильева, Г. Ш. Габдреева, А. О. Прохоров. – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Речь, 2004. – 608 с. – С. 439-444.

59. Мороз Р. Запобігання і подолання наслідків насильства // Психолог. – 2006. – № 5. – С. 23-27.

60. Мусиенко Г. А., Бараненко А. В. Некоторые особенности алкогольной зависимости, протекающей на фоне посттравматических стрессовых расстройств: [electronic sources] // Новости украинской психиатрии: http://www.psychiatry.ua/articles/paper088.htm.

61. Мусієнко Г. О., Бараненко О. В., Гольцова С. В.,
Віхляєва Л. Ю. Оцінка особливостей проявів післятравматичних стресових розладів у осіб з алкогольною залежністю // Довженківські читання: теорія і практика наркології: матеріали VI Українс. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. – Харків, 2005. – С. 99-102.

62. Мэрфи Д. Арт-терапия в работе с подростками и детьми, перенесшими сексуальное насилие // Практикум по арт-терапии / Под ред. А. И. Копытина. – СПб.: Питер, 2000. –
С. 158-174.

63. Мюлленайзен Б. Нарушения, обусловленные стрессом, и их причины // Психология состояний: хрестоматия / Сост.Т. Н. Васильева, Г. Ш. Габдреева, А. О. Прохоров – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Речь, 2004. – 608 с. –. C.394-399.

64. Наранхо К. Гештальт-терапия. Теория и практика. – М.: Эксмо-пресс, 2005. – 320 с.

65.Новейшая энциклопедия выживания в экстремальных ситуациях. – М.: АСТ; Астрель, 2007. – 320 с.

66. Павловський П., Завадзький Л., Завадзький Б. Динаміка співвідношення між перцепцією травми, емоційною реактивністю та загостренням симптомів посттравматичного стрессового розладу після перенесення катаклізму паводку // Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров'я: теорія та практика. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 338 с. – С. 141-158.

67. Пергаментщик Л. А. Список Робинзона // Психология экстремальных ситуаций: хрестоматия / Сост. А. Е. Тарас,К. В. Сельченок. – М.: АСТ; Мн.: Харвест, 2001. – 480 с. –С. 60-83.

68. Петрюк П. Т., Якущенко И. А. Социально-психологические и психиатрические аспекты психосоматических расстройств у больных, перенёсших психоэмоциональный стресс // Вестник Ассоциации психиатров Украины. – 2003. – № 3-4. – С. 140-159.

69. Полищук Ю. И. Влияние деструктивных религиозных сект на психическое здоровье и личность человека // Журнал практического психолога. – М.: Фолиум, 1997. – № 1. –
С. 93-97.

70. Решетников М. М., Баранов Ю. А., Мухин А. П.,
Чермянин С. В. Уфимская катастрофа: особенности состояния, поведения и деятельности людей // Психология состояний: хрестоматия / Сост. Т. Н. Васильева, Г. Ш. Габдреева, А. О. Прохоров – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Речь, 2004. – 608 с. – С. 366-372.

71. Ромек В. Г. Поведенческая психотерапия. – М.: Aсademia, 2002. – 192 с.

72. Ромек В., Ромек Е. Тренинг наслаждения. – СПб.: Речь, 2003. – 160 с.

73. Сандомирский М. Е. Защита от стресса. Телесные технологии. – СПб.: Питер, 2008. – 256 с.

74. Тарабрина Н. В., Лазебная Е. О. Синдром посттравматических стрессовых нарушений: современное состояние и проблемы // Психологический журнал. – 1992. – Т. 13. – № 2. – С. 14-29.

75. Тарабрина Н. В., Лазебная Е. О., Зеленова М. Е. и др. Психологические характеристики лиц, переживших военный стресс // Труды Института психологии РАН. – М., 1997. –
С. 254-262.

76. Тарабрина Н. В., Лазебная Е. О., Зеленова М. Е.,
Петрухин Е. В. Посттравматический стресс у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Труды Института психологии РАН. – Т. 1. – Книга 1. – М., 1995. – С. 66-99.

77. Тарабрина Н. В., Лазебная Е. О., Петрухин Е. В. и др. Посттравматические стрессовые нарушения у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Чернобыльский след: медико-психологические последствия радиационного воздействия. – М.: Вотум-пси, 1992. – С. 192-237.

78. Толстая Т. Небо в алмазах // Изюм. – М.: Подкова, 2002. – 384 с. – С. 34-50.

79. Уайзман Дж. " Лофти" Полное руководство по выживанию. – М.: АСТ; Астрель; Мн.: Харвест, 2007. – 576 с.

80. Фопель К. Психологические группы. Рабочие материалы для ведущего: практ. пособие. – М.: Генезис, 2005. – 256 с.

81. Фопель К. Эффективный воркшоп. – М.: Генезис, 2003. –368 с.

82. Черноборов В. Справочник сталкера. Азбука выживания. – М.: Вече, 2006. – 384 с.

83. Шерман Р., Фредман Н. Структурированные техники семейной и супружеской терапии. – М.: Класс, 2001. – 336 с.

84. Шкурко Т. А. Танцевально-экспрессивный тренинг. – СПб.: Речь, 2003. – 192 с.

85.Экзистенциальная психология. Экзистенция. – М.: Эксмо, 2001. – 619 с.

5. Інструктивно-методичні матеріали до виконання завдань самостійної роботи студентів

Завдання „Аналіз кризової ситуації”

Згадайте кризу, яку Ви пережили (краще в недавньому минулому). Запишіть відповіді на наступні питання:

1. Яка подія або ускладнення викликали кризу? Опишіть, що сталося.
2. Чи були якісь вихідні обставини, що ускладнили переживання цієї події в цей період часу? Опишіть загальний стан справ в той час, як трапилася криза.
3. Чи була криза неочікуваною? Чи були якісь помітні для Вас ознаки погіршення ситуації? Чи була у Вас можливість попередити кризу?
4. Коли криза трапилася, якою мірою Ви могли контролювати розвиток подій? Наскільки реалістичною була Ваша оцінка подій?
5. Якою мірою змінився Ваш звичний спосіб життя в результаті кризи? Відзначити будь-які порушення звичних стереотипів поведінки під час роботи, відпочинку, сну, зустрічей з людьми.
6. Які почуття Ви переживали в період кризи?
7. Наскільки невизначеним спочатку здавався Вам вихід з кризи? Як Ви уявляли собі, що може трапитися в майбутньому?
8. Чи включала криза яку-небудь особисту втрату? Яку? Опишіть, що означала ця втрата для Вас.
9. Чи включала криза яку-небудь загрозу чи небезпеку? Яку?
10. Чи супроводжувалася криза Вашим приниженням? В чому воно полягало?
11. Чи супроводжувалася криза яким-небудь неприємним відкриттям для Вас? Про що Ви дізналися?
12. Чи містила криза якесь приховане звернення до Вас? Що важливе для себе Ви зрозуміли під час кризи та після її завершення?

 

Завдання «Аналіз неконструктивних типів мислення»

Використовуючи нижченаведений перелік, знайти приклади неконструктивного мислення в літературному творі або кінофільмі (наприклад, фільми Ларса фон Трієра «Розтинаючи хвилі», «Догвіль», «Мандерлей»).

1. Надмірно категоричне. Людина бачить світ у чорно-білих кольорах. Якщо її робота недосконала, вона вважає себе повною невдахою. Якщо робить добру справу, то почувається героєм, після чого імовірно розчарується.

2. Надмірно абстрактне. Людина узагальнює часткові факти, говорячи «завжди, ніколи, всі, ніхто, все, нічого». Коли характеризує себе або когось, робить це у занадто широкому негативному сенсі, далеко відходить від конкретного недоліку у поведінці, з якого починала свою думку (наприклад: «поганий, дурний, уродливий, лінивий, некомпетентний, неадекватний, нікчемний»).

3. Надмірно катастрофічне. Людина сильно перебільшує погані події, поки вони не набувають у її свідомості катастрофічних розмірів. Вона використовує такі слова як «страшний, жахливий, кошмарний, трагічний, кінець світу». Вона ігнорує власні ресурси.

4. Невиправдано песимістичне. Людина помічає тільки погане і ігнорує позитивні сторони власного життя. Виступає із невиправдано похмурими прогнозами на майбутнє і користується словами «пустий, проклятий, безнадійний».

5. Надмірно викривлене. Людина «віднаходить» речі, які навряд чи присутні – натяк або тінь перетворюються для неї на важливі свідчення. Вона ходить із «зондом», розшукуючи те, що розраховує знайти. І якщо не може знайти цього в реальності, «фабрикує» шукане з того, що опиняється під рукою.

6. Надмірно суб’єктивне. Людина ігнорує очевидне, тримаючись за власні «факти». Вона використовує свої почуття в якості «доказу» чогось, пророкує майбутнє, вгадує чужі мотиви (не струджуючись перевіркою) і діє, виходячи із забобонів і чуток. Вона недооцінює імовірні події.

7. Надмірно легковажне. Людина переконує себе в тому, що проблеми не існує, або що окремі речі не мають для неї жодного значення (тоді як у дійсності мають). Вона також може заперечувати наявність у собі сильних або негативних почуттів, прикрашаючи оточуючу дійсність.

8. Занадто ідеалістичне. Людина має романтичний погляд на реальність. Вона сповнена прекрасних, але нереальних очікувань стосовно себе, батьків, шлюбу, дітей, кохання, професії, місця своєї роботи. Природно, що в реальному світі ніщо не відповідає такому типу мислення.

9. Надмірно вимогливе. Людина вимагає від речей, щоб вони були такими, якими вона хоче їх бачити – її власні якості і поведінку, поведінку інших людей, плин її життя. Вона користується словами «повинен, зобов’язаний». Вона завдає собі величезних страждань, дотримуючись таких жорстких правил.

10. Надмірно засуджуюче. Людина не вибачає себе і / або інших людей за їх невдачі. Вона може вважати їх винними у багатьох речах, а мислення в такому випадку уподібнюється до критичного репортажу.

11. Занадто орієнтоване на комфорт. Подумки людина постійно шукає, як уникнути болю і одразу отримати бажане. Мислення використовує такі побудови, як «занадто важко», «мені це потрібно просто зараз», «я цього не витримаю».

12. Занадто ригідне. Мислення протікає в одному річищі навіть у тих випадках, коли це непродуктивно. Людина знов і знов пережовує ту саму тему, поки вона не починає здаватися єдиною важливою на світі. Ця нав’язливість може стосуватися іншої людини, якогось зробленого (або не зробленого) вчинку, похвали, любові, досягнення, охайності тощо.

13. Занадто заплутане. «Картини в голові»не співпадають із реальним світом або людина почуває себе в оточенні або вирі неіснуючих явищ. Коли думки розходяться з реальністю, людина може не спиратися на свої сприймання і висновки.

Завдання „Зірочка”

Інструкція №1

1. Для виконання потрібно 5 аркушів паперу формату А4, на котрих прагнемо максимально чесно відповісти на запитання:

2. Аркуш 1. Матеріальний полюс. Що я маю? (квартиру, меблі, роботу...). Потім створити колаж самого себе – власника.

3. Аркуш 2. Ієрархічний полюс. Ким я є? (мамою, співробітницею...). Створити колаж-бачення того, як виглядаєш, коли являєшся цим.

4. Аркуш 3. Емоційний полюс. Що я почуваю? (любов, смуток...). Як я виглядаю з цими емоціями? (колаж)

5. Аркуш 4. Мотиваційний. Що для мене важливо? В чому я переконаний? Як я виглядаю з цими переконаннями? (колаж)

6. Аркуш 5. Інтелектуальний. Як я думаю? Як я виглядаю з цими думками? (колаж)

7. Аркуш 6. Центральний. Розклавши всі попередні 5 аркушів навколо себе, оцінити, як влаштоване наше життя зараз. Чи подобається це? Узагальнити: хто я, коли я живу так? Створити колаж цього збірного образу.

Інструкція №2

8. Відтворити цей процес відносно бажаного майбутнього: що я хочу мати? ким я хочу бути? що почувати? досягати? думати?.. Поки не буде отримане дійсно узгоджене і бажане майбутнє.

 

Завдання „25 бажань”

Напишіть список з 25 бажань (не менше).

Підрахуйте, скільки бажань можна віднести до наступних категорій:

1) Хочу мати...

2) Хочу вміти...

3) Хочу бути...

4) Хочу, щоб вони...

Спробуйте перевести з однієї категорії в іншу і подивіться, що при цьому зміниться?

Наприклад: „Хочу мати зарплату в 500 доларів” = „Хочу бути високооплачуваним спеціалістом”, „Хочу бути щасливим” = „Хочу мати жінку і дитину”, „Хочу, щоб мама не сварилась”= „Хочу вміти підтримувати добрі стосунки з мамою”.

Зупинимося на чотирьох важливих відмітках стосовно цілей.

1. неможливо виконати – поставте символ Х

2. конфлікт інтересів – символ О

3. поза часовою/просторовою досяжністю – символ *

4. вимагає набуття більш кваліфікованих вмінь або освіти – символ +.

Помітьте, що якщо ви дійсно хочете досягти цієї мети, ви будете ігнорувати всі вищевказані символи. До цього моменту ви значно скоротили ваш список маршрутів успіху. Наступні кроки – розставити пріоритети і намітити терміни.

Розгляньте список і встановіть пріоритет для кожної цілі. Пронумеруйте цілі в залежності від їх важливості для вас.

Розстановка пріоритетів важлива для визначення, яка ціль для вас зараз має найбільше значення і заслуговує прикладання негайних зусиль, а який з маршрутів може почекати кращих часів. Важлива не тільки розстановка пріоритетів. Цей процес важливий тому, що він економить час, гроші і нерви, оскільки одні цілі повинні бути досягнуті раніше за інші.

Тепер розподіліть цілі, що залишилися, по трьох категоріях: довготермінові, проміжні і найближчі. Зверніть увагу на те, що проміжні і найближчі цілі протягують день за днем ланцюжок до вашої довготермінової, може бути, життєвої цілі. Вони визначають щоденні справи і дії, які ви можете здійснити цього тижня.

Пронумеруйте свої цілі у найбільш очевидному порядку. Пошукайте можливі місточки – який успіх може бути сходинкою для другого? Який з них може прийти першим? Побудуйте з цілей сходи успіху.

Тепер, перерахувавши ваші цілі і встановивши їх черговість, ви переходите до складання ефективного плану дій.

Опис цілі. Опишіть свою ціль у позитивних термінах, будьте дуже конкретними. Визначення цілі у найбільш простій і ясній формі допоможе вам у точності дізнатися, чого ви насправді бажаєте. Чіткий опис – це перший крок на шляху до успіху.

Перешкоди. Перерахуйте всі перешкоди, котрі можуть зустрітися на шляху до успіху, наприклад, нестача вмінь, негативні упередження, ваші власні внутрішні сумніви і т. д. перше правило при будь-яких ускладненнях – добре вивчити проблему.

Стратегії. Вийдіть на релаксаційне розслаблення, використайте свою уяву і творчі здібності для вироблення стратегії подолання кожної перешкоди, котра може вам зустрітися.

Кінцева дата. Визначивши і уточнивши стратегії подолання перешкод, оберіть дату, до якої ви повинні досягти наміченої цілі. Призначте розумні терміни – шкодуйте себе. Призначивши дату вже сьогодні, ви надасте собі імпульс для руху вперед. Краще встановити часовий діапазон, ніж крайній термін. Розраховуйте досягти успіху до призначеного часу, однак залишіть часовий запас, щоб за необхідності можна було скорегувати терміни.

Особиста нагорода. Напишіть, яку нагороду і які переваги ви отримаєте, коли досягнете успіху. Перелік задоволень допоможе вам підвищити мотивацію і набути рішучості, необхідної для підтримки ентузіазму. Ви позбавитеся від схильності відкладати і зможете ефективніше притримуватись свого курсу до успіху.

Встановіть пусковий механізм. Підберіть пускову фразу, слово або дію, які будуть нагадувати вам про маршрут.

 

Завдання «Вирішувані і невирішувані проблеми»

Інструкція

В кожного з нас є проблеми, викликані обставинами, які нам непідвладні. І якщо ми все ж спробуємо змінити їх, ми просто марно витратимо сили, і у результаті нас спіткає невдача.

До обставин, які ми не можемо змінити, належать, наприклад, характери і вчинки інших людей. Можливо, хтось сподівається, що начальник нарешті помітить його здібності, і дуже прагне справити на нього враження. Та знову і знову розуміє, що шеф про нього не найкращої| думки, тому йому не доводиться розраховувати на підтримку і кар'єрний зріст. Однак, існують обставини, на які ми здатні впливати. Якщо начальник каже своєму працівнику: «Я помітив, що вам не вистачає певних навиків. Спробуйте це виправити», то працівник повинен| потурбуватися про необхідну умову своєї успішної кар'єри — розвиток певних навичок і визнання їх начальством.

Багато залежить від того, наскільки ми здатні відрізняти проблеми, вирішення яких можна знайти, від проблем, на які краще махнути рукою, оскільки вони нерозв'язні. Спочатку подумайте про проблему, яку ви прийняли як факт і з| якою не можете нічого зробити. Наведіть приклади із вашого життя і обговоріть випадки, коли ви не впевнені в тому, що з| проблемою можна впоратися.

Тепер подумайте про проблему, яка здається вирішуваною і ви можете узяти на себе відповідальність за пошук її вирішення. Наведіть приклади з вашого життя і розкажіть про проблему, над якою ви вже якийсь час працюєте або ж збираєтеся вирішувати її найближчим часом.

А зараз прислухайтесь, що ви почуваєте, коли стикаєтеся з так званою нерозв'язною проблемою. Як внутрішньо реагувати на неї так, щоб не почуватися «паралізо­ваним»? Що ви почуваєте при зіткненні із так званою вирішуваною проблемою? Як внутрішньо реагувати на неї, аби у вас була сила і впевненість в тому, що це можна вирішити?

 

Питання для аналізу:

- Чи сподобалося мені це вправа?

- Чи схильний я до того, щоб досить часто намагатися вирішити нерозв'язні проблеми?

- Чи схильний я до того, щоб вирішувані проблеми приймати за нерозв'язні?

- Яким чином я одержую необхідну інформацію про те, чи вирішувана моя проблема чи ні?

- З ким я розмовляю про характер своїх проблем?

- Як я дію — стихійно, планомірно, приречено, інтуїтивно, як ще?