Визначення швидкості руху повітря за допомогою анемометра.

Вимірювання температури в приміщенні

розмістить термометр в кількох місцях(біля вікон,дверей,підлоги)зніміть показники і розрахуйте сер температуру в пр.

по діагоналі вибирають 3 точки -біля зовн кута, посередині, і біля внутр кута, у кожній точці роблять термометром три вимірювання 1)0,25м від підлоги, 2) 2м від підлоги, 3)0,25м від стелі.(Термометри ставлять на спец штативи з висувним шматком) відлік показників через 5 хв. (для визначення сер температури всі показники сумують і ділять на кількіть показників)

Визначення вологості в приміщенні

-змочити батистова тканину резервуару мокрого термометра, змочують за допомогою спец піпетки. Заводять механізм вентилятора ключем (5-6 обертів ключа). Відлік результата проводять через 3-4хв.з. Розрахунок за формулою: С=А/M*100%,де А-абсолютна вологість,М-максимальна вологість,С-відносна, А=В(максимальна вологість мокрого термометра)-0,5(Т1(сухий терм.)-Т2(мокрий терм.)* Н(атмосферній тиск)/755 Розрахувати С за допомогою спец. таб.

Підготовка до роботи самописних приладів:гігрографа, барографа, термографа.

Термографи використовують для безперервної реєстрації колвань температури повітря протягом дня, доби, тижня. Складається з біметалевої пластинки, стрілки з пером, барабана, що обертається. Принцип роботи його, оснований на властивості біметалевої пластини змінювати кривизну в залежності від температури повітря
Гігрограф – для безперервної реєстрації змін відносної вологості повітря протягом тривалого часу. Складається з пучка волосся, стрілки з пером, барабана, що обертається. Принцип роботи його, оснований на властивості людського волосся вбирати вологу і у вологому повітрі здовжуватися, у сухому – скорочуватися.
Барограф – для безперервного запису змін атмосферного тиску на спеціальній паперовій стрічці з сіткою і шкалою, проградуйованою в паскалях. Складається з анероїд них коробок, стрілки з пером, барабана, що обертається, з паперовою стрічкою. В барографа основною сприймаючою частиною є чотири анероїдних коробки

 

Підготовка до роботі: відкрити прилад, у перо налити спеціальне чорнило,тиском пальця на перо перевіряють достатність заповнення його чорнилом(про що свідчить вертикальна лінія на стрічці приладу), за допомогою спеціального ключа заводять годинниковий механізм і приводять барабан у рух(слід заводити ло упору).Перо поставити на нульову відмітку.

 

Визначення швидкості руху повітря за допомогою анемометра.

Швидкість руху атмосферного повітря (а також руху повітря у вентиляційних отворах) визначають за допомогою анемометрів: чашечного (при швидкостях від 1 до 50 м/с) і крильчатого (0,5 – 10 м/с) (мал. 7.2). Робота вертикально встановленого чашечного анемометра не залежить від напрямку вітру; крильчатий анемометр потрібно чітко орієнтувати віссю на напрям вітру.

Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні показники циферблатів лічильника (тисячі, сотні, десятки та одиниці), відключивши його від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження (наприклад, в створі відкритого вікна, вентиляційного отвору, надворі). Через 1–2 хв. холостого обертання вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10 хв. лічильник відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують швидкість обертання крильчатки (кількість поділок шкали за секунду – А): А = ,

Де: N1 – показання шкали приладу до вимірювання;

N2 – показання шкали приладу після вимірювання;

t – термін вимірювання в секундах.

За значенням “А” поділок/сек. на графіку (у кожного анемометра є свій індивідуальний графік згідно заводського номера приладу, що додається до анемометра), знаходять швидкість руху повітря в м/сек.

Для цього по графіку анемометра на осі абсцис знаходять відмітку, відповідну швидкості обертання в об/с, піднімають перпендикуляр до косої лінії графіка, а звідси вліво на осі ординат знаходять значення швидкості руху повітря в м/с.

Сила вітру визначається за 12-бальною шкалою: від штилю – 0 балів (швидкість руху повітря 0 – 0,5 м/с) до урагану – 12 балів (швидкість руху повітря 30 і більше м/с).

 

Атмосферний тиск

Вимірювання атмосферного тиску. Атмосферний тиск вимірюють за допомогою спеціального приладу – барометра. У перекладі з грецької це слово означає "вимірювач важкості”.

На метеостанціях використовують ртутний барометр. Основна його частина – скляна трубка завдовжки 1 м, запаяна з одного кінця. В неї налито ртуть – важкий рідкий метал. Відкритим кінцем трубка занурена у широку чашу, також заповнену ртуттю. При перевертанні ртуть з трубки вилилася тільки до певного рівня і зупинилася. Чому ж вона зупинилася, а не вилилася вся? Тому що повітря чинить тиск на ртуть у чаші і не випускає її всю з трубки. Якщо атмосферний тиск зменшується, то ртуть у трубці опускається і навпаки. За висотою стовпа ртуті в трубці, на яку нанесена шкала, визначають величину атмосферного тиску в міліметрах.

На паралелі 450 на рівні моря при температурі повітря 0 0С під тиском повітря стовпчик ртуті піднімається в трубці на висоту 760 мм. Такий тиск повітря вважається нормальним атмосферним тиском. Якщо стовп ртуті в трубці піднімається вище 760 мм, то тиск підвищений, нижче – знижений.

У походах і експедиціях користуються більш зручним приладом – барометром-анероїдом. "Анероїд” у перекладі з грецької означає "безрідинний”: у ньому немає ртуті. Головною його частиною є металева пружна коробочка, з якої викачали повітря. Це робить її дуже чутливою до змін тиску ззовні. При підвищені тиску вона стискується, при зниженні – розширюється. Ці коливання через особливий механізм передаються стрілці, яка вказує на шкалі величину атмосферного тиску в міліметрах ртутного стовпа.

Залежність тиску від висоти місцевості й температури повітря. Атмосферний тиск залежить від висоти місцевості. Чим вище від рівня моря, тим тиск повітря менший. Він знижується, тому що з підняттям зменшується висота стовпа повітря, що тисне на земну поверхню

Знаючи, як змінюється тиск, можна вирахувати і абсолютну, і відносну висоту місця. Існує і особливий барометр –висотомір, в якому поряд зі шкалою атмосферного тиску, є і шкала висот

Атмосферний тиск залежить і від температури повітря. При нагріванні об’єм повітря збільшується, воно стає менш щільним і легшим. Через це зменшується і атмосферний тиск. При охолоджені відбуваються зворотні явища