Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕер≥од стаб≥л≥зац≥њ в ™вроп≥ та ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ 1924-1929

ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни

“ехн≥чний  оледж Ћуцького Ќац≥онального “ехн≥чного ”н≥верситету

 

—амост≥йна робота є5

на тему:

ѕер≥од стаб≥л≥зац≥њ в ™вроп≥ та ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ 1924-1929

 

¬иконав:

студент 11-ќ–≈

“  Ћуцького Ќ“”

ћиронюк ќлександр

¬икладач:

ƒубенська јлла ¬олодимир≥вна

 

 

Ћуцьк 2014

ѕлан

1.Ќайважлив≥ш≥ дос€гненн€ в галуз≥ осв≥ти, науки ≥ техн≥ки

2.Ћ≥тература

3.Ќов≥ напр€ми в мистецтв≥

 

1. Ќайважлив≥ш≥ дос€гненн€ в лагуз≥ осв≥ти, науки ≥ техн≥ц≥.

1. –озвиток фундаментальних ≥ галузевих наук
” к≥нц≥ XIX - початку XX стол≥тт€ в≥дбулас€ революц≥€ в природознавств≥, €ка справила величезний вплив на розвиток сусп≥льства. ” цей пер≥од були зроблен≥ найб≥льш≥ науков≥ в≥дкритт€, €к≥ призвели до перегл€ду колишн≥х у€влень про навколишн≥й св≥т. ѕров≥дну роль у науц≥ грали крањни «ах≥дноњ ™вропи, в першу чергу, јнгл≥€, Ќ≥меччина ≥ ‘ранц≥€. ” 1897 р. англ≥йський ф≥зик ƒж. “омсон в≥дкрив першу елементарну частинку - електрон, що входив до складу атома. ¬и€вилос€, що атом, €кий ран≥ше розгл€давс€ €к непод≥льна останн€ м≥ра матер≥њ, сам складаЇтьс€ з б≥льш др≥бних частинок.
‘ранцузьк≥ ф≥зики ј. Ѕеккерель, ѕьЇр ≥ ћар≥€  юр≥ досл≥джували ефект рад≥оактивност≥ ≥ прийшли до висновку, що де€к≥ елементи дов≥льно випром≥нюють енерг≥ю. ” 1901 р. ћ. ѕланк (Ќ≥меччина) встановив, що енерг≥€ вид≥л€Їтьс€ не суц≥льними потоками, €к думали ран≥ше, а окремими пучками - квантами. ” 1911 р. англ≥йський ф≥зик ≈. –езерфорд запропонував першу планетну теор≥ю будови атома, зг≥дно з €кою атом €вл€Ї собою подобу —он€чноњ системи: навколо позитивного €дра рухаютьс€ електрони - негативн≥ частинки електрики. Ќ≥льс Ѕор (ƒан≥€) у 1913 р. вв≥в у€вленн€ про стрибкопод≥бному переход≥ електрона з одн≥Їњ орб≥ти на ≥ншу, при цьому в≥н отримуЇ або поглинаЇ квант енерг≥њ. ¬≥дкритт€ Ѕора ≥ ѕланка послужили фундаментом дл€ розвитку теоретичноњ ф≥зики.
ѕ≥сл€ досл≥джень у галуз≥ квантовоњ ф≥зики новий феномен не вкладавс€ в ньютон≥вськоњ розум≥нн€ речовини, матер≥њ. ѕо€сненн€ цьому €вищу дав Ћ. ≈йнштейн, €кий у своњй теор≥њ в≥дносност≥ (1905) дов≥в, що матер≥€, про странство ≥ час взаЇмозалежн≥. Ќьютон≥вська картина св≥ту з абсолютним простором ≥ абсолютним часом була остаточно в≥дкинута: за ≈йнштейну, час при швидкост€х, близьких до швидкост≥ св≥тла, спов≥льнювавс€, апрост≥р могло скривитис€. –оботи вченого здобули всесв≥тню попул€рн≥сть.
” 1869 р. великий рос≥йський вчений ƒ. ≤. ћенделЇЇв в≥дкрив пер≥одичний закон х≥м≥чних елемент≥в. Ѕуло встановлено, що пор€дковий номер елемента в пер≥одичн≥й систем≥ маЇ не т≥льки х≥м≥чний, а й ф≥зичний зм≥ст, так €к в≥н в≥дпов≥даЇ числу електрон≥в у шарах оболонки того чи ≥ншого атома. Ўвидкими темпами розвивалис€ електрох≥м≥€, фотох≥м≥€, х≥м≥€ орган≥чних речовин природного походженн€ (б≥ох≥м≥€) та х≥м≥чна фармаколог≥€.

 

2.ƒос€гненн€ в галуз≥ техн≥ки, нових технолог≥й, транспорту
Ќауков≥ дос€гненн€ в р≥зних галуз€х знань зробили можливим стр≥мкий розвиток техн≥ки, технолог≥њ виробництва, транспорту ≥ зв'€зку. ѕров≥дне м≥сце займають машинобудуванн€, електроенергетика, г≥рнича справа, х≥м≥чна промислов≥сть, транспорт. Ќайб≥льшим кроком у п≥двищенн≥ енергоозброЇност≥ промислового виробництва та транспорту стало отриманн€ електроенерг≥њ у великих обс€гах за допомогою динамо-машин, перш≥ зразки €ких з'€вилис€ ще в 70-т≥ роки XIX стол≥тт€.
—правжн≥м переворотом в техн≥ц≥ стала по€ва нових клас≥в мотор≥в, сконструйованих н≥мецькими винах≥дниками H. Ommo (1876) та –. ƒизелем (1897). ÷≥ компактн≥, високоеконом≥чн≥ двигуни, що працювали на р≥дкому палив≥, незабаром на
йшли соб≥ застосуванн€ в першому автомоб≥л≥ √. ƒаймлера ≥  . Ѕенца (1886, Ќ≥меччина), першому л≥таку брат≥в ”. та ќ. –айт (1903, —Ўј) та першому
дизельному локомотив≥ (тепловоз≥) компан≥њ  лозе-Ўульцер (1912, Ќ≥меччина).
” металург≥њ був в≥дкритий новий спос≥б виплавки стал≥-конверторний, а також спос≥б отриманн€ алюм≥н≥ю ≥ м≥д≥ методом електрол≥зу. Ѕуло запроваджено в промислов≥сть крек≥нг - процес розкладанн€ сироњ нафти з метою одержанн€ легкого р≥дкого палива. ” Ќ≥меччин≥ був розроблений спос≥б отриманн€ бензину з вуг≥лл€.
¬елик≥ зм≥ни в≥дбулис€ в буд≥вництв≥, де стали широко застосовуватис€ €к≥сн≥ марки стал≥. «астосуванн€ сталевих ≥ зал≥зобетонних конструкц≥й дозвол€ло зводити буд≥вл≥, мости, в≥адуки, тунел≥ небувалих розм≥р≥в. “ак, в 1905 р. п≥д јльпами був прокладений —имплонский тунель довжиною близько 20 км. ÷ентральний прол≥т  вебекського мосту, спорудженого в  анад≥ в 1917 р., дос€гав 550 м, а висота нью-йоркського хмарочоса ¬улворта, зведеного в 1913 р., складала 242 м.
” цей час в≥дбувалис€ кардинальн≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва, пов'€зан≥ з випуском масовоњ стандартизованоњ продукц≥њ ≥ переходом до конвеЇрного виробництва. —утн≥сть конвеЇрного виробництва пол€гала в тому, що обробн≥ механ≥зми ≥ робоч≥ м≥сц€ розташовувалис€ по ходу технолог≥чного процесу, а сам процес, розчленований на р€д простих операц≥й, зд≥йснювавс€ безперервно. ¬перше конвеЇр був застосований на заводах “. ‘орда в —Ўј.
ќдин з найб≥льших автомоб≥льних магнат≥в св≥ту √енр≥ ‘орд народивс€ в с≥м'њ фермер≥в. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ школи в≥н став учнем в автомоб≥льному магазин≥ ≥ незабаром в≥дкрив власну майстерню з ремонту с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. « 1887 по 1899 р≥к ‘орд працював в компан≥њ ≈д≥сона ≥ зак≥нчив свою кар'Їру в н≥й головним ≥нженером.
« 1890 р. в≥н захопивс€ автомоб≥лебудуванн€м ≥ у в≥льний час побудував св≥й перший автомоб≥ль, €кий мав двоцил≥ндровий двигун. ” 1899 р. ‘орд перейшов в ƒетройтському автомоб≥льну компан≥ю. « тих п≥р ‘орд займавс€ т≥льки конструюванн€м автомоб≥л≥в. јле справжн≥й усп≥х прийшов до нього т≥льки в 1903 р., коли модель Ђ‘орд-99ї з двигуном потужн≥стю 80 к≥нських сил виграла безл≥ч змагань на швидк≥сть. ” цей час ‘орду виповнилос€ сорок рок≥в, ≥ в≥н заснував свою власну компан≥ю з виробництва автомоб≥л≥в.
‘орд поставив перед собою зовс≥м нове завданн€ - зробити перший загальнодоступний ≥ масовий автомоб≥ль. ƒл€ цього в≥н повинен бути досить дешевим ≥ в той же час м≥цним ≥ довгов≥чним. «астосувавши легку, м≥цну сталь, √енр≥ ‘орд став робити дешев≥ машини, €к≥ м≥г купити практично кожен.

 

 

3. ќсв≥та

ќсв≥та Ч процес ≥ насл≥дки засвоЇнн€ систематизованих знань, ум≥нь ≥ навичокВ потр≥бних дл€ практичноњ д≥€льност≥. ÷е Ч необх≥дна умова п≥дготовки до житт€ ≥ прац≥, основний зас≥б залученн€ до культури. √оловний шл€х одержанн€ осв≥ти Ч навчанн€ ≥ вихованн€ в навчальних закладах. —л≥д зазначити, що зм≥ст осв≥ти, њњ р≥вень визначаютьс€ вимогами сус≠п≥льного виробництва, зумовлюютьс€ сусп≥льними в≥дносинами, станом науки, техн≥ки й культури та р≥внем розвитку шк≥льноњ справи ≥ педагог≥чноњ думки.

ƒо початку X≤X ст. абсолютна б≥льш≥сть людей у св≥т≥ була неосв≥ченою. ÷е ставала великим гальмом на шл€ху подальшого розвитку ≥ндустр≥ального сусп≥льства. ўоб подолати це негативне €вища з к≥нц€ X≤X ст. в крањнах «ах≥дноњ ™вропи та јмерики почали вводити систему загальноњ обовТ€зковоњ початковоњ осв≥ти, а з початку ’’ ст. Ц загальна обов`€зкова середн€ осв≥та. ≤снували р≥зн≥ типи шк≥л: духовн≥, св≥тськ≥, платн≥ та безплатн≥, початков≥, середн≥, вищ≥, державн≥, приватн≥.

” XX ст. у звТ€зку з≥ значним розвитком педагог≥чноњ науки було зроблено певн≥ вдосконаленн€ системи осв≥ти Ч проведено ч≥тку диференц≥ац≥ю навчальних заклад≥в, запроваджено м≥жнародн≥ дипломи, дл€ сп≥лкуванн€ вчител≥в та учн≥в використовувалис€ здобутки психолог≥њ.

“ак, у ¬еликобритан≥њ 1918 р. було прийн€то закон про обовТ€зкове навчанн€ до 14 рок≥в, а 1944 р. Ч до 15 рок≥в. јктивно розвивалас€ система профес≥йного навчанн€ (початкова й середн€). ÷ентрами вищоњ осв≥ти були ун≥верситети:  ембриджський, ќксфордський, ≈динбурзький та ≥н., €к≥ одночасно стали й центрами розвитку св≥товоњ науки.

 

 

2.Ћ≥тература

Ћ≥тература першоњ половини 20 ст. ≤сторико-соц≥альне тло доби: пад≥нн€ ≥мпер≥й, св≥това економ≥чна криза,по€ва тотал≥тарних режим≥в. ѕерша св≥това в≥йна. ¬плив ф≥лософських, наукових, соц≥олог≥чних концепц≥й на формуванн€ св≥тобаченн€ людини. –озкол л≥тератури на ел≥тарну та масову.

’’ стол≥тт€ привнесло в мистецтво ноти розпаду. «'€вл€ютьс€ митц≥, €к≥ в≥дображають це в своњй творчост≥. ѕер≥од розвитку художньоњ культури початку XX стол≥тт€ отримав назву "ср≥бного" пор≥вн€но з "золотим" пушк≥нським. …ого прологом вважаЇтьс€ мова ‘.ћ.ƒостоЇвського на св€т≥ з приводу в≥дкритт€ в ћоскв≥ пам'€тника ј.—.ѕушкину (1880 р.), а еп≥логом - мова ј.ј.Ѕлока "ѕро призначенн€ поета" (1921 р.), також присв€чена ѕушк≥ну.
ќсновним напр€мом в "рос≥йському ренесанс≥ ’’ стол≥тт€" Ї символ≥зм €к нова форма романтизму, €кий означав пошуки духовного пор€дку, звертаючись до м≥стики, до прийдешнього, до чеканн€ незвичайних, траг≥чних под≥й.
–ос≥йська л≥тература в перш≥й половин≥ XX стол≥тт€.

” рос≥йськ≥й л≥тератур≥ цього пер≥оду в≥дбуваЇтьс€ поверненн€ до особи людини, зосередженоњ на складному св≥т≥ власного "€", його прагненн≥ до гармон≥њ, краси. ÷≥ ознаки ми просл≥джуЇмо в творах старших символ≥ст≥в (ƒ.ћережковського, «.√ипп≥ус, ¬.Ѕрюсова,  .Ѕальмонта, ≤.јнненського). ѕрагненн€ поЇднати сусп≥льн≥ ≥деали з особистими властиве молодшому покол≥нню символ≥ст≥в (ј.Ѕлоку, ј.Ѕелому, ¬€ч. ≤ванову).
—еред нових л≥тературних теч≥й з'€вл€ютьс€ футуризм, €кий в своЇму прагненн≥ створити мистецтво майбутнього заперечуЇ традиц≥њ культури ≥ культивуЇ естетику урбан≥зму ≥ машинноњ ≥ндустр≥њ, ≥ акмењзм, €кий вт≥люЇ собою вищу м≥ру чого-небудь, кв≥тучу силу, проголосив зв≥льненн€ поез≥њ в≥д символ≥чних порив≥в, багатозначност≥ ≥ текучост≥ образ≥в, означаЇ поверненн€ до матер≥ального значенн€ слова. јкмењстами були Ќ.√ум≥льов, —.√ородецкий, ј.јхматова, √.≤ванов, ќ.ћандельштам.

—ловом, нове стол≥тт€ з'€вилос€ таким, €ким ≥ бачив його ¬.≤. Ћен≥н, Ч епохою Ђ≥мпер≥ал≥стичних воЇн ≥ пролетарських революц≥йї, епохою соц≥альних утоп≥й ≥ глобальноњ кризи, що вабить людство в безодню.

 

3.Ќов≥ напр€ми в мистецтв≥

„исленну к≥льк≥сть несхожих м≥ж собою, суперечливих художн≥х напр€мк≥в у св≥товому мистецтв≥ XX стол≥тт€ позначають €к модерн≥зм, або сучасне мистецтво, в €кому повн≥стю втрачено зв'€зки з традиц≥Їю ≥ створюЇтьс€ щось абсолютно нове, що н≥коли ран≥ше не було виражене митцем, а схож≥сть ≥з реальн≥стю Ї м≥н≥мальною за принципом: чим менше реального житт€ в мистецтв≥, тим б≥льше воно Ї мистецтвом.

ћистецтво модерн≥зму стало своЇр≥дною опозиц≥Їю технократичному мисленню та сц≥Їнтизму. —проба вийти за меж≥ рац≥ональноњ д≥€льност≥ спри€ла абсолютизац≥њ спонтанного, ≥нтуњтивного д≥алогу людини ≥ св≥ту. ¬ рамках ц≥Їњ тенденц≥њ стверджувалось св≥тосприйн€тт€, засноване на емпат≥њ - здатност≥ людини до глибокого сп≥вчутт€, ос€гненню бутт€ через ≥нтенсивне емоц≥йне прозр≥нн€. ÷е призвело до по€ви таких стильових форм €к фов≥зм, дадањзм, абстракц≥он≥зм, ташизм, орф≥зм, сюрреал≥зм тощо.

ћитц≥, щоб привернути до себе увагу, пост≥йно мали бути ориг≥нальними, винах≥дливими, збагачуючи арсенал своњх образотворчих прийом≥в. ќдн≥ напр€мки модерн≥зму абсолютизували об'Їктивний зм≥ст образу (натурал≥зм), його формальну сторону (формал≥зм), ≥нш≥ - психолог≥чн≥ витоки (л≥тература "потоку св≥домост≥"), емоц≥йну насичен≥сть (експрес≥он≥зм).

¬ ц≥лому численн≥ теч≥њ модерн≥зму: куб≥зм, фов≥зм, нео≥мпрес≥он≥зм, експрес≥он≥зм, символ≥зм, футуризм, ≥мажин≥зм, сюрреал≥зм, конструктив≥зм, абстракц≥он≥зм, поп-арт, прим≥тив≥зм та ≥нш≥ - в≥д≥йшли в≥д традиц≥њ зовн≥шньоњ схожост≥ при зображенн≥ житт€. ќсновна риса модерн≥зму - метафорична побудова образу за принципом асоц≥ативност≥, в≥льноњ в≥дпов≥дност≥ виразних форм настро€м ≥ переживанн€м. ≤ншими словами, люди мистецтва XX ст. св≥домо в≥дмовилис€ насл≥дувати реальному св≥ту, а почали створювати св≥й штучний св≥т, що живе за законами њх фантаз≥њ та ≥нтелекту. ¬≥дмовл€ючись в≥д традиц≥й у мистецтв≥ ≥ вважаючи формальний експеримент основою свого творчого методу модерн≥сти розвивали мистецтво п≥д знаком знищенн€ образност≥ на користь абстракц≥њ, алегоричност≥, деформац≥њ та прим≥тив≥зму.

Ќа початку ’’ стол≥тт€ в ≤тал≥њ ≥ ‘ранц≥њ сформувавс€ такий напр€мок мистецтва €к футуризм (в≥д лат. futurum - майбутнЇ), €кий теж проголосив свою опозиц≥йн≥сть реал≥стичним теч≥€м. ѕерший ћан≥фест футуризму був опубл≥кований у 1909 роц≥ у ѕариж≥ ≥тал≥йським поетом ‘. ћар≥нетт≥. ‘утуризм намагавс€ знайти ≥ ввести у художню практику нов≥ форми дл€ в≥дображенн€ прискореного темпу житт€ та процесу ≥ндустр≥ал≥зац≥њ сусп≥льства, €к≥, на њх думку, були ознаками новоњ доби. ѕокладаючи реальн≥ над≥њ на можливост≥ техн≥ки, футуристи вважали, що традиц≥йну культуру сл≥д подолати шл€хом техн≥зац≥њ, урбан≥зац≥њ та наукових дос€гнень. Ќа творч≥сть митц€-футуриста автомоб≥ль, пот€г, л≥так надихали б≥льше, н≥ж шедеври античного мистецтва, природа ≥ почутт€. ‘ормою ≥снуванн€ культури XX ст. футуристи вважали рух, що вт≥лювавс€ €к в моб≥льност≥ нових засоб≥в зв'€зку, динам≥ц≥ нових машин ≥ механ≥зм≥в, так ≥ в бунтарств≥ мас, соц≥альних конфл≥ктах. ÷ей абсолютний рух вони прагнули виразити засобами мистецтва, зокрема - шл€хом накладенн€ його посл≥довних фаз на одне зображенн€. ¬иникав ефект "змазаного" кадру, наприклад, собаки з двадцатьма ногами. ‘актично футуристи намагалис€ зображувати не сам≥ предмети, а њх енергетичн≥ л≥н≥њ.

 

 

—писок використаноњ л≥тератури:

 

1. —.ѕ. ѕивовар, я.—ер≥щев, —.—тельмах "¬сесв≥тн€ ≥стор≥€ ’’ ст."

 

2. ≤. ол€да, “.Ћадиченко "¬сесв≥тн€ ≥стор≥€ в≥к ’’"

 

3. ¬.‘. —алабай, я.ј. “итаренко, Ћ.ќ. ѕанчук, ћ.ѕ. „уб, ќ.‘. яхно

"ѕол≥тична ≥стор≥€ ’’ ст."

 

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
“ести дл€ перев≥рки р≥вн€ засвоюванн€ навчального матер≥алу з метролог≥њ | ќценка рыночной доли фирмы и интенсивности конкуренции. ќсновные показатели
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1024 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

502 - | 521 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.