З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.
В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.
У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну.
Наприклад:
Таблиця 3
Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
(у разі початку занять о 830)
| Елементи режиму добової діяльності | 6–8 років | 9–10 років | 11–12 років | 13–14 років | 15–16 років |
| Пробудження | 700 | 700 | 700 | 700 | 700 |
| Ранкова гімнастика, ранковий туалет, процедури загартовування та прибирання постелі | 730–750 | 730–750 | 730–750 | 730–750 | 730–750 |
| Сніданок | 700–750 | 700–750 | 700–750 | 700–750 | 700–750 |
| Прогулянка перед школою та дорога у школу | 750–820 | 750–820 | 750–820 | 750–820 | 750–820 |
| Навчальні заняття у школі (вступна гімнастика, уроки, сніданок на великій перерві), позакласні заняття | 820–1230 | 820–1330 | 820–1400 | 820–1400 | 820–1430 |
| Дорога зі школи додому (прогулянка) | 1230–1300 | 1330–1400 | 1400–1430 | 1400–1430 | 1430–1500 |
| Обід | 1300–1330 | 1400–1430 | 1430–1500 | 1430–1500 | 1500–1530 |
| Відпочинок після обіду (сон для дітей 7 років) | 1330–1430 | – | – | – | – |
| Перебування на свіжому повітрі, прогулянка, рухливі ігри та розваги | 1430–1600 (1630) | 1430–1700 | 1500–1700 | 1500–1700 | 1530–1700 |
| Приготування домашнього завдання | 1600–1700 (1730) | 1700–1900 | 1700–1930 | 1700–2000 | 1700–2000 |
| Перебування на свіжому повітрі | 1700(1730) –1900 | – | – | – | – |
| Вечеря та вільний час (творча діяльність, читання літератури, допомога сім’ї, музика, конструювання, ручна праця) | 1900–2000 | 1900–2030 | 1930–2100 | 2000–2100 | 2000–2130 |
| Приготування до сну та вечірній туалет | 2000–2030 | 2030–2100 | 2100–2130 | 2100–2130 | 2130–2200 |
| Сон | 2030–700 | 2100–700 | 2130–700 | 2130–700 | 2200–700 |
4. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
Гігієнічна оцінка шкільних підручників проводиться відповідно до "Санітарних правил оформлення шкільних підручників" № 1405-76 і Держстандарту 7.21-80 "Підручники та навчальні посібники для І-Х класів загальноосвітньої школи. Видавниче оформлення І поліграфічне виконання" і полягає у встановленні якості оформлення підручника, тобто відповідності основних елементів оформлення підручників гігієнічним вимогам, які у значній мірі зумовлені насамперед віковими особливостями розвитку дітей. При цьому надзвичайно важливого значення надається якості підручників для дітей молодшого шкільного віку у зв'язку з віковими особливостями зорового аналізатора і недостатнім розвитком у них навичок читання.
Якість поліграфічних матеріалів і паперу визначає санітарний стан підручника (якість обкладинки, використання шорсткого, шпаруватого не проклеєного паперу, який легко вбирає вологу, що призводить до швидкого забруднення і псування підручника, заважає формуванню гігієнічних навичок у дітей і створює епідемічну небезпеку).
Обкладинка підручника повинна бути міцною, зробленою з матеріалу, який мінімально забруднюється. Для підручників використовують тверді обкладинки, вкриті паперовою, плівковою або суцільнотканинною обкладинкою з кантом, тканинною або паперовою спинкою, та м'які обкладинки на паперовій або нетканій основі. Підручники зшивають нитками, не допускається безниткове (клейове або дротяне) скріплення.
Максимальна маса шкільного підручникане повинна перевищувати 300 г. Загальна маса підручників з розрахунку на один навчальний день у комплекті з письмовим приладдям (без маси ранця або портфеля) не повинна перевищувати допустимих норм перенесення вантажів на віддаль до З км учнями І-Ш класів від 1,5 до 2 кг, IV-V- від 2 до 2,5 кг, УІ-УП- від 3 до 3,5 кг, УШ-Х(ХІ) -від 4до 4,5 кг.
Ступінь зорового навантаження при читанні залежить від:
• умов видимості тексту;
• легкості для читання.
Видимість тексту визначається:
• якістю паперу (кольором, просвічуваністю, гладкістю). Папір має бути білого або ледь жовтуватого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,7-0,8, гладеньким, не просвічуваним і не глянцевим. Просвічуваність паперу визначають за різницею коефіцієнтів відбиття до і після підкладання під сторінку чорної пластинки. Ці вимоги найбільше задовольняє папір друкарський № 1 і офсетний № 1 та № 2. Допускається застосовувати друкарський папір № 2, забороняється - друкарський папір № 3 і газетний.
• якістю друку (контрастністю літер і фону, насиченістю, кольором і міцністю фарби).
Легкість для читання визначається:
• характером шрифту (гарнітурою, кеглем);
• форматом смуги;
• довжиною рядків;
• інтерліньяжем;
• апрошем.
Гарнітура - це вигляд або малюнок шрифту. Він повинен мати прості обриси з прямим накресленням літер, бути чітким, виразним, що досягається за певних співвідношень ширини літер до їх висоти, а також товщини основних (вертикальних) і з'єднувальних (горизонтальних і нахилених) штрихів.
Кегль - це розміри шрифту і набору, що включає висоту літери та вільних просторів над і під літерою й вимірюється у друкарських пунктах (пункт дорівнює 0,376 мм).
Він повинен відповідати віковим особливостям зорового сприйняття та ступеню розвитку навичок читання. Зокрема, підручники для 1 класу (в т.ч. букварі та ін.) повинні набиратися гарнітурами великих кеглів з обрисами, що наближаються до квадрата, і невеликою різницею у товщині основних і з’єднувальних штрихів, без зарубок на кінцях літер, що значно полегшує читання і найбільше відповідає особливостям зорового сприйняття дітей, які вчаться читати. У букварі весь текст набирається однією гарнітурою. Заміна малюнка шрифту в букварі недопустима. Нові літери у букварях виконуються не намальованими, а друкованими.
У II класі діти переходять від впізнавання окремих літер до вільного читання. Тоді найлегше сприймається шрифт із зарубками на кінцях, які ведуть погляд дитини від літери до літери. У підручниках для середнього і старшого шкільного віку поступово переходять від великих кеглів до менших зі співвідношенням ширини літер і їх висоти 1: 1,5-1: 1,75 і співвідношенням товщини основних і з'єднувальних штрихів 2:1-3:1.
У ІІІ-Х(ХІ) класах додаткові тексти (примітки, пояснення, покажчики, словники тощо) допускається друкувати шрифтом прямого або курсивного, нормального чи напівжирного накреслення, а також курсивом із кеглем не нижче 8. Слова і фрази в тексті рекомендується виділяти прямим напівжирним або жирним шрифтом, розбивка допускається лише для окремих слів.
Правильне поєднання вимог до друку і набору вказане у таблиці „Вимоги до шкільних підручників
Таблиця 5
