Приклад логістичного аналізу 3 страница

Визначення потреби підприємства в паливно-мастильних матеріалах допускає декілька варіантів планових розрахунків. Ці варіанти відрізняються один від одного складністю, об’ємом розрахунків, та, відповідно, отриманими результатами.

2. Визначення потреби в паливно-мастильних матеріалах.

Визначення потреби в паливно-мастильних має декілька варіантів планових розрахунків.

1. В залежності від числа вантажних автомобілів:

, (4.1)

де - норма витрат бензину в розрахунку на 1 автомобіль за рік, в тонах.

 

2. В залежності від рівня витрат бензину в звітному році:

, (4.2)

де - витрати в звітному році, в тонах;

- коефіцієнт зміни об’єму транспортної роботи в запланованому році;

- коефіцієнт зниження норми витрат.

 

3. В залежності від загального пробігу парку вантажних автомобілів:

, (4.3)

де - норма витрат бензину в розрахунку на 100 км. пробігу, в літрах;

- загальний пробіг парку автомобілів;

 

4. В залежності від об’єму вантажу що перевозиться:

, (4.4)

де - норма витрат в розрахунку а 1-ну тону вантажу, що перевозиться, на весь запланований період, в тонах;

- об’єм вантажу, що перевозиться, в тонах;

5. В залежності від транспортної роботи:

, (4.5)

де - норма витрат бензину, [група вантажу/т-км];

- загальний об’єм транспортної роботи, т-км;

Групова норма витрат бензину визначається на основі лінійних індикативних норм витрат:

, (4.6)

де - середньозважена норма витрат бензину;

- середньозважена вантажопідйомність автомобіля;

- коефіцієнт корисної дії автомобіля;

- щільність бензину ( = 0,74 кг/л).

 

Приклад 1.

Вихідні дані:

Автотранспортне підприємство відповідно до договору виконує перевезення з трьох баз постачання 24 підприємствам споживачів.

1. Ресурси: База 1 – 220 тисяч тон,

База 2 – 380 тисяч тон,

База 3 – 400 тисяч тон.

2. Потреби споживачів:

1 – 18 тис. тон 7 – 45 тис. тон 13 – 54 тис тон 19 – 20 тис тон

2– 24 тис. тон 8 – 16 тис. тон 14 – 64 тис тон 20 – 13 тис тон

3– 37 тис. тон 9 – 18 тис. тон 15 – 45 тис тон 21 – 25 тис тон

4– 84 тис. тон 10 – 81 тис. тон 16 – 54 тис тон 22 – 75 тис тон

5– 94 тис. тон 11 – 13 тис. тон 17 – 18 тис тон 23 – 35 тис тон

6– 75 тис. тон 12 – 19 тис. тон 18 – 20 тис тон 24 – 79 тис тон

 

 

Табл 4.1 - Відстань між базами та підприємствами

№	номер бази

 

Приведемо показники роботи автотранспортного підприємства (табл. 4.2):

Табл.4.2

№ п/п	Показник	Порівнюване значення	Одиниця виміру	Значення
	Списочне число авто	N	од.
	ККД	z		0,5
	Об'єм перевезень	Q	тис.т
	Об'єм транспортної роботи	W
а) звіт		тис.т·км
б) наступний рік		тис.т·км
	Заг пробіг (звіт)	∑l	тис.км
	Витрати бензину	Mo	т	1929,3
	Норма витрат бензину
а) авто (річна)	Hn	т	5,64
б) на перевантаження	Hq	п/т	1,98
	Зниження витрат бензину		%

 

Інформація про автопарк наведена в табл. 4.3:

 

Табл. 4.3

Найменування марок авто	Списочне число	Вантажепідйомність	Лінійна норма витрат, л/100 км
ГАЗ-51		2,5
УРАЛ-355
ГАЗ-53Ф
ГАЗ-53А			29,5
ЗИЛ 130			36,5
УРАЛ-377		7,5	55,5

Розрахунки:

1) В залежності від числа вантажних автомобілів: Hn=5,64 N=342

2) В залежності від рівня витрат бензину в звітному році:

Mo=1929,3 K1=17300:16781 K2=0,95

3) В залежності від загального пробігу парку вантажних автомобілів:

а) по звітному періоду Н1=1929,3:7426=0,259 л/км=25,9 л/100км

б) по нормам (дані таблиці 4.3) визначаємо середню зважену:

Н1=(56*24+21*33+14*29+64*29,5+124*36,5+63*55,5)/(56+21+14+64+124+63)=36,12 л/100 км

М=36,12*0,74*7425=1984,6 т

 

4) В залежності від об’єму вантажу, що перевозиться:

HQ=1,98 л/т Q=1000 тис.т

5) В залежності від транспортної роботи

 

При раціональній організації маршрутів (з мінімумом транспортної роботи): скористаємось середовищем електронних таблиць EXCEL. В чарунки В4:D27 вводимо значення відстаней між підприємствами (табл.4.1).

 

Для отримання значень необхідних об’ємів перевезень обираємо масив I4:K27. Формулу для визначення цільової функції вводимо в чарунку М28 (=СУММ (M4:M27). В чарунки М4:М27 за допомогою функції СУМПРОИЗВ вводимо формули для визначення отриманих обмежень. В чарунки N4:N27 та I29:K29 вводимо задані обмеження (пункт 1-2). Для отримання результатів скористаємось кнопкою ПОИСК РЕШЕНИЯ. У результаті отримаємо план перевезення з мінімумом транспортної роботи 14361 тис.т*км, звідси: М=114,7*14361=1647,2 т (див. Табл. 4.4)

 

Табл. 4.4

Висновок: отримані значення необхідної кількості паливно-мастильних матеріалів (бензину) в залежності від різних умов обчислень приблизно рівні, тобто можна судити про правильність розрахунків. Отже, треба обрати оптимальну розраховану норму витрат паливно-мастильних матеріалів. Це буде досягнуто завдяки оптимізації мршрутів, в цьому випадку витрати становитимуть 16471,2 т

Лабораторна робота №5

Тема: Зміна обладнання що зношується. Обліковий капітал та вкладення капіталу.

Мета: Визначення терміну користування обладнанням та аналіз впливу облікового капіталу на терміни користування обладнанням

Обладнання: комп’ютер, папір, принтер

Програмне забезпечення: операційна система із сімейства Microsoft Windows, офісний пакет Microsoft Office.

 

Теоретичні відомості:

На практиці постає задача визначення термінів користування обладнанням. При цьому необхідно визначити такий момент, коли обладнання може бути продане з найбільшою ефективністю. Одним із таких прикладів може бути вирішення задачі по визначенню терміну продажу автомобіля.

Новий автомобіль коштує 35 тисяч у.е. початкова вартість А₀ буде в подальшому так визначатись. Для авто можливо зафіксувати із достатнім ступенем точності середніх витрат на ремонт, утримання та страхування. Відповідно із півріччя в півріччя можливо давати оцінку ступеня зносу обладнання; ступінь зносу обладнання:

, (5.1)

де - залишкова вартість.

Взагалі, для нормально працюючого авто кілометраж не впливає вартість при перепродажу, а впливає на собівартість і вартість ремонтних робіт.

Знайдемо мінімальну місячну собівартість; - початкова вартість, то значення вартості перепродажу буде зменшуватися по деякій закономірності з місяця в місяць.

- вартість перепродажу через проміжок часу t;

- функція, що описує зміну залишкову вартість;

- додаткові витрати.

Таким чином за період часу повні витрати будуть дорівнювати:

, (5.2)

Політика перепродажу автомобілів різних марок з різним терміном експлуатації:

Часто на практиці приймають оцінку автомобіля, що віднесено на період експлуатації конкретного автомобіля. При цьому наступний час експлуатації залишають без уваги. В таких випадках економісти мають інтерес до 2-х величин. До поточних маргінальних витрат або змін витрат за місяць.

 

Критерії визначення собівартості двох автомобілів з різними характеристиками і цінами.

Для виконання цього рівняння необхідно виділити основний критерій, який може бути співставлений з експлуатаційної точки зору. Величина, яка дозволить провести ці співставлення двох або декілька різних експлуатуємих транспортних засобів, буде середньомісячна вартість кожного, що обчислена за проміжок часу, що виділяє покупку від перепродажу або здачі на металолом.

Виберемо критерій, яким є величина функції .

 

, (5.3)

де - середньомісячні витрати на автомобіль;

-кількість місяців.

Якщо розглянути визначення транспортного засобу та зайнятися відшукуванням оптимальності, дати його перепродажу, то необхідно вибрати цю дату таким чином, щоб мінімізувати середньомісячні транспортні витрати.

У випадку перепродажу економісти мають інтерес до двох величин:

- текучих маргінальних витрат за визначений період часу;

- середніх витрат, що характеризують витрати за проміжок часу,

В матеріальному плані - похідна від собівартості товару, що продається. Для наших попередніх розрахунків, де період дорівнював 6 місяців, ця похідна або зміна за період часу буде обчислюватись:

, (5.4)

Очевидно, що необхідно виконувати наступне правило: необхідно перепродавати авто, коли зміна витрат за одиницю часу почне перевищувати середні витрати.

Доведення:

Якщо ми продамо авто в момент часу , то середні витрати: .

Якщо попередні витрати будуть більші за останні, то до цих пір буде вигідно залишати авто у власника:

, (5.5)

Цю нерівність можна перетворити:

, (5.6)

В разі, коли процент на капітал достатньо високий і перевищує 10%, необхідно враховувати цей факт при виконанні розрахунків. Ця задача в практичному потребує дослідження.

Якщо, 100 грош.од витрачаються сьогодні або протягом року в країні, де високий відсотковий капітал, то це не є одним і тим же! Для того, щоб мати можливість обґрунтувати порівняння, то потрібно встановити, яка сума, починаючи із сьогоднішнього дня за теперішнім відсотком збільшиться за рік до 100 грош.од.

Якщо відсоток за рік складає α, то для того, щоб через рік отримати 100 грош.од., сьогодні необхідно покласти до банку (100/(1- α)) грош.од. ми будемо порівнювати політики перепродажу протягом 6, 12… місяців (інтервал складатиме 6 місяців). Переводимо всі витрати в обліковий капітал з моменту купівлі авто. Будемо використовувати приведені формули, в яких відсоток за півроку буде дорівнювати 5%, 10%, 15%. Причому величина t являє собою число півріч, що пройшли з моменту купівлі. Ступінь зносу розраховується за формулою:

, (5.7)

Витрати на утримування:

, (5.8)

Приклад

1. Розраховуємо Г(t), для заданої таблиці сумарних витрат або ступеню зносу автомобіля (Таблиця 5.1):

Таблиця 5.1

2. За наведеними вище розрахунками будуємо графіки зміни вартості авто за часом та залежності витрат на авто від часу (рис. 5.1, рис. 5.2):

 

3. Визначаємо оптимальний період та ціну продажу авто (рис. 5.3). Отримали методом апроксимації, що оптимальним сроком експлуатації є 21 місяць, після цього авто бажано продати, тому що витрати на його утримання перевищують його собівартість. Продати авто в цей період можна як мінімум за ціною 19834 у.о.

Рис 5.3

4. Визначаємо середньомісячні витрати на утримання авто і будуємо графік залежності середньомісячних витрат від терміну експлуатації:

Рис 5.4

Робимо висновок, що насправді не можна вибирати оптимальний термін експлуатації виходячи з графіка залежності середньомісячні витрат (підрахували, що тут оптимальним періодом експлуатації є 30 місяців тоді втрати дорівнюватимуть 908,83 гр. одиниць; попередньо ми визначили його в 21 місяць), тому що ця залежність не враховує того, за скільки ми продаємо цей автомобіль. Тобто витрати мінімальні, але ціна продажу авто за заданих величинах зносу теж низька і при перепродажі виграш в витратах компенсується програшом в ціні.

5. Визначамо середньомісячні та витрати з процентною ставкою 10%, 20%, 30% річних (табл. 5.2).

Табл. 5. 2

 

6. Визначаємо оптимальний період та ціну продажу авто при кредиті під 10% річних (рис. 5.5).

Рис. 5.5

 

Отримали методом апроксимації, що оптимальним сроком експлуатації є 36 місяців, після цього авто бажано продати, тому що надалі витрати на його утримання тільки зростатимуть. На цей момент втрати дорівнюватимуть 1007,4 гр. одиниць.

7. Визначимо оптимальний період та ціну продажу авто в залежності від сумарних витрат та можливої ціни продажу (рис. 5.6).

Рис. 5.6

 

 

Отримали методом апроксимації, що оптимальним сроком експлуатації є 16 місяців, після цьго авто бажано продати тому що витрати на його утримання перевищують його собівартість. Продати авто в цей період можна як мінімум за ціною 19986 у.о.

8. Визначаємо оптимальний період та ціну продажу авто при кредиті під 20% річних (рис. 5.7).

 

Рис. 5.7

Отримали методом апроксимації, що оптимальним сроком експлуатації є 36 місяців, після цьго авто бажано продати тому що надалі витрати на його утримання тільки зростатимуть. На цей момент втрати дорівнюватимуть 1069,9 гр. одиниць.

9. Визначимо оптимальний період та ціну продажу авто в залежності від сумарних витрат та можливої ціни продажу (рис. 5.8).

Рис. 5.8

 

Отримали методом апроксимації, що оптимальним сроком експлуатації є 13 місяців, після цьго авто бажано продати тому що витрати на його утримання перевищують його собівартість. Продати авто в цей період можна як мінімум за ціною 19979 у.о.

10. Визначаємо оптимальний період та ціну продажу авто при кредиті під 30% річних (рис. 5.9).

Рис. 5.9

Отримали методом апроксимації, що оптимальним сроком експлуатації є 36 місяців, після цьго авто бажано продати, тому що надалі витрати на його утримання тільки зростатимуть. На цей момент втрати дорівнюватимуть 1069,9 гр. одиниць.

11. Визначимо оптимальний період та ціну продажу авто в залежності від сумарних витрат та можливої ціни продажу (рис. 5.10).

Рис. 5.10

Отримали методом апроксимації, що оптимальним сроком експлуатації є 11 місяців, після цього авто бажано продати, тому що витрати на його утримання перевищують його собівартість. Продати авто в цей період можна як мінімум за ціною 19873 у.о.

Зберемо всі графіки середніх витрат докупи і подивимось динаміку зміни середніх витрат в залежності від відсотку (рис. 5.11).

Рис. 5.11

 

Будуємо графік залежності терміну експлуатації від процентної ставки відносно середньомісячних витрат (рис 5.12)

Рис 5.12

 

Будуємо графік залежності терміну експлуатації від процентної ставки відносно можливої ціни продажу (рис. 5.13)

Рис. 5.13

 

Висновок: керуючись лише понесеними витратами (тобто користуючись графіком середньомісячних витрат) доволі важко простежити зміну терміну експлуатації авто, тому що величина середньомісячних витрат відображає усереднені значення за певний період (6 місяців). Зручність цього графіку в тому, що можна простежити, як збільшуються середні витрати в залежності від збільшення відсотку облікового капіталу. Більш вагомим є графік залежності терміну перепродажу авто від витрат та вартості авто. Термін експлуатації зменшується при збільшенні відсотку облікового капіталу.

 

Лабораторна робота №6

Тема: Визначення екстремальних запасів товару

Мета: Визначити значення максимального і мінімального запасу товарів на основі функції ймовірності закону першого типу.

Обладнання: комп’ютер, папір, принтер

Програмне забезпечення: операційна система із сімейства Microsoft Windows, офісний пакет Microsoft Office.

 

Теоретичні відомості:

Перший крок. В якості вихідних даних по товарних запасах за певний час минулих періодів формуються у варіаційний ряд і заносяться в табл.1.1. Далі визначається квадрат кожного значення зазначених величин запасу .

Другий крок. Обчислюється для кожного члена варіаційного ряду значення функції ймовірності закону першого типу [1]:

,

де k — номер значення величини товарного запасу варіаційного ряду табл. В. 1;

N — обсяг вибірки значень досліджуваної величини запасу, шт. Далі, дорівнюючи значення до значень функції , знаходимо значення нормованих відхилень у_к, використовуючи табл. IX додатків роботи Н. В. Смирнова [1].

Третій крок. За даними табл. 1 визначаються середній арифметичний максимум запасу його середньоквадратичне відхилення :

;

 

Таблиця.1.1 – Варіаційний ряд максимальних величин товарного запасу та значення функції та нормованих відхилень

 

k
… n	… … … … …	… … … … …	… … … … …	… … … … …

 

Четвертий крок. Дані табл.1 наносяться у вигляді крапок на графік імовірності максимальних величин запасу, що будується на основі використання процедури, описаної у роботі Н. В. Смирнова [1]. Дана процедура приводить до побудови графіка залежності значень витрат на ресурсне забезпечення , досліджуваних «максимумів» від нормованих відхилень y, щопредставляє аргументи функції .При цьому шкали для та у вибираються лінійними, тобто рівномірними.

Значення у відкладаються по горизонталі. Паралельно основний (лінійної) шкалі у дається функціональна додаткова шкала (нелінійна), на якій при дослідженні максимумів значенням у відповідають значення функції , що описує закон першого типу розподілу ймовірностей максимальних членів варіаційного ряду. Значення функції визначаються з табл. IX додатків [ 1 ]. По вертикальній осі графіка, відкладаються значення максимумів варіаційного ряду . Сукупність крапок, що відповідають на графіку зробленим спостереженням, апроксимується відповідною лінією, що описується рівнянням . Дана лінія, а точніше, пряма, і дозволяє прогнозувати значення максимумів, що відповідають належним чином обраним імовірностям.