Типи неблагополучних сшей. Причини сімейних розладів

Створюючи сім'ю, подружжя завжди прагне забезпечити в ній щастя та благополуччя. Назва теми свідчить, що цього досягають не завжди. Чим же благополучна сім'я різниться від неблагополучно!

Благополучною є сім'я, в якій створено всі умови для нормальної життєдіяльності членів і ефективного виконання важливих сімейних функцій - репродуктивної, виховної, економічної та ін. Соціологи, що займались проблемою сімейного благополуччя, визначили необхідні для нього умови. Серед них виділяються такі:

взаєморозуміння між подружжям;

окрема квартира;

матеріальне благополуччя;

діти;

впевненість у міцності шлюбу;

цікаве дозвілля в сім'ї;

цікава робота;

відповідна освіта;

положення на роботі;

гарні друзі;

Самостійність подружжя та ін.

Результати досліджень показали, що головними умовами в нашій свідомості виступають: взаєморозуміння між подружжям, окрема квартира, матеріальна забезпеченість, діти в сім'ї і цікава робота в кожного з подружжя.

Це підмітив Л.Толстой, який писав: «Всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Протилежністю благополучній є сім'я неблагополучна, нещаслива сім'я.

Американські дослідники В.Метьюза та К.Миханович у результаті вивчення широкого спектра реалій сімейного життя виявили десять важливих відмінностей між благополучними (щасливими) і неблагополучними (нещасливими) сімейними союзами. Виявилось, що у нещасливих сім'ях подружжя:

не мають спільної думки з багатьох питань та проблем;

погано розуміють почуття один одного;

говорять слова, які дратують іншого;

часто почувають себе обділеними любов'ю іншого;

не звертають уваги на іншого;

не довіряють іншому;

постійно відчувають потребу в людині, якій можна довіритись;

рідко роблять компліменти один одному;

вимушені часто вступати поглядам іншого;

Бажають більше кохання.

А якщо до цього ще приєднаються матеріальні нестатки, відсутність окремої житлової площі, безробіття когось із подружжя, бездітність тощо, то у такої сім'ї дійсно мало шансів бути благополучною і Щасливою.

У зв'язку з цим добре видно, що як щастя сім'ї, так і неблагополуччя можуть визначатись впливом цілого ряду факторів, як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру.

Спеціалісти, що займаються проблемою сімейних непорозумінь та суперечностей поділяють усі відносно неблагополучні сім'ї на три типи: конфліктні, кризові та проблемні.

До конфліктних шлюбних союзів вони відносять такі, в яких між подружжям маються сфери, де їх інтереси, потреби, наміри і бажання постійно знаходяться в стані зіткнення, породжуючи при цьому особливо сильні й тривалі негативні емоції (наприклад, конфлікти через різні ^погляди батьків на виховання дитини, на проведення вільного часу та до кризових сімей належать такі, де протистояння інтересів і потреб подружжя носить особливо гострий характер і охоплює багато важливих сфер життєдіяльності сім'ї.

І нарешті, до проблемних сімей належать такі, перед якими виникли особливо важкі життєві ситуації, які можуть нанести відчутний удар стабільності шлюбу (повна відсутність житла, засобів до існування без допомоги батьків, тяжка і тривала хвороба одного з подружжя, засудження на тривалий термін та ін.).

Однак, слід пам'ятати, що об'єктивні обставини життєдіяльності сім'ї впливають на її благополуччя тільки через суб'єктивну оцінку подружжя, яка у свою чергу визначається соціально-психологічним кліматом і взаємним задоволенням стосунками один з одним. Адже з історії і літератури можна навести безліч прикладів проблемних сімей, які не розпались у силу важких життєвих ситуацій, зберігши палку любов, взаємне розуміння та бажання прийти на допомогу.

Соціолог С.Г. Голод, який займався проблемами сім'ї, розробив шкалу сімейних труднощів. Якщо розглядати ці труднощі в порядку зменшення, то шкала матиме такий вигляд:

організація домашнього господарства;

напружені стосунки з родичами;

діти та їх виховання;

труднощі спілкування;

фінансові труднощі;

зловживання алкоголем;

різна спрямованість інтересів на проведення дозвілля;

ревнощі;

Сексуальна дисгармонія.

Як видно з цієї шкали, однією з перших перешкод на шляху до сімейного благополуччя є протиріччя між подружжям у розподілі сімейних обов'язків (про деякі з них ми вже говорили в попередніх темах). А ось про зловживання алкоголем слід поговорити окремо. Алкоголь і сім'я несумісні. Вживання алкоголю кимось із подружжя, чи відразу обома, може стати причиною руйнування сім'ї. Як показують дослідження, перші роки шлюбу характеризуються деяким спадом згубного захоплення, а подальше життя позначається поглибленням алкоголізму. Сварки і непорозуміння в сім'ї в таких випадках стають приводом для вживання, а потім і для зловживання спиртними напоями, що у свою чергу призводить, до ще більш серйозних сімейних конфліктів. Збільшення вживання алкоголю призводить до порушення інтимних взаємин подружжя через розв'язаність та грубість партнера. Наступні вживання алкоголем супроводжуються деградацією особистості.

Чим глибше вчені вивчають подружні стосунки, тим міцніше переконуються в тому, що існування безконфліктних сімей взагалі неможливе. Адже в хороших і міцних сім'ях трапляються сварки, суперечки, конфлікти. Конфлікти бувають відкритими та прихованими. Відкриті конфлікти набувають форми сварки, скандалу, бійки. А приховані не мають яскраво вираженого прояву, де є внутрішнє незадоволення, але його вплив на подружні стосунки не менш відчутний, ніж відкритих конфліктів. Особливості конфліктів у сім'ї виражаються в тому, що психічний стан подружжя може перейти в стресовий, що спотворює психіку людини; загострюються негативні переживання в духовному світі людини, може наступити стан спустошеності, при якому все здається байдужим, непотрібним.

Конфлікти специфічні для різних стадій розвитку сім'ї. Найбільш суттєва роль конфліктів у період формування сім'ї, коли подружжя тільки починають пристосовуватись один до одного. Саме на цьому етапі важливо визначити способи і шляхи вирішення конфліктних ситуацій. Ось що рекомендує молодому подружжю чеський журнал «Життя»: не замовчувати проблеми, що виникають, але в той же час намагатись говорити про них без особливого запалу та повчального тону; найгірше - відсутність аргументів, а натомість багатозначні натяки, образливі витівки, «отруйні» зауваження; існує рицарське правило «чоловік як представник сильної статі» повинен бути поблажливим і поступатись у сварці жінці.

Це, звичайно, дуже хороше правило, але представницям «слабкої статі» не слід ним зловживати. Скрізь має бути чуття міри.

Продовжуючи розмову про специфічність конфліктів на різних стадіях розвитку сім'ї, слід зазначити, що далі з народженням дитини з'являються нові проблеми, які вимагають негайного вирішення. Особливого значення набуває господарсько-побутова і виховна функція сім'ї. Виникають і нові конфлікти з цього приводу.

На етапі дорослішання дітей, виходу подружжя на пенсію стосунки в сім'ї знову змінюються і конфлікти мають зовсім інше підґрунтя.

Є конфлікти, що вирішуються легко, а іноді - з великими труднощами. Виникнення сварок, конфліктів ніколи не проходять безслідно. Будь-яка сварка накладає певний відбиток на подальші стосунки.

Соціологи вивчали конфліктні сім'ї та сім'ї на межі розлучення Найсерйознішим для долі шлюбу є руйнування духовно-моральних зв'язків між подружжям.

Багато функцій у таких сім'ях порушуються, відбуваються зміни психологічної установки на збереження шлюбу, життєві розпадаються. Порушення фізичної близькості виражається в тому, що подружжя перестають задовольняти один одного як сексуальні партнери функція дітонародження припиняється. Економічний бік шлюбно-сімейних стосунків також змінюється.

У веденні домашнього господарства теж немає злагоди: чоловік дружина починають «обслуговувати» кожен сам себе, спостерігаєте самостійність фінансування (заробітна плата та інші прибуток втрачаються тільки на себе і на дітей, але не на іншу половину).