Структура і зміст курсу та основні завдання

На вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких – резервні.

Головною метою вивчення географії у 7-му класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність в різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови.

Завдання курсу такі:

· продовжити формувати в учнів знання про географічну диференціацію природи Землі від загальнопланетарного до регіонального рівня;

· створити географічні уявлення про великі частини земної поверхні – природні комплекси материків та океанів, їх просторову неоднорідність;

· дати первинні поняття про політичну карту, населення та види його господарської діяльності, глобальні виклики людства;

· розвивати картографічну грамотність учнів, формувати практичні уміння щодо знаходження, систематизації та презентації різноманітної географічної інформації.

Реалізація цих завдань сприятиме формуванню в учнів навчально-пізнавальної, інформаційної, картографічної, комунікативної, загальнокультурної компетенцій.

У програмі 7-го класу передбачено виконання 14 практичних робіт. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачено також різноманітні дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.

Курс "Географія материків і океанів" складається з вступу 4 розділів. Розділи поділені на теми. Майже до кожного розділу пропонуються практичні роботи, які дозволяють застосувати надбані знання, вдосконалюють навички роботи з різними джерелами географічної інформації.

Вступ, крім вирішення організаційних питань, розкриває зміст та побудову нового для школярів курсу. Важливою є мотивація — підвищення інтересу до вивчення курсу. Вступ має багато чого зробити в цьому напрямку. На перших уроках вводяться поняття "материк" і "частина світу", з'ясовуються відмінності між ними, порівнюється площа материків, а також сумарна площа суходолу і океану. У вступі також подано уявлення про різні джерела географічних знань. Особливу увагу слід звернути на географічні карти, сформувати знання про їх типи за масштабом, обсягом території, змістом, призначенням. Оглядово можна подати матеріал про сучасні методи географічних досліджень.

Розділ І — "Загальні закономірності Землі" — має на меті озброїти школярів теоретичними знаннями з загального землезнавства, уточнити і конкретизувати, а також суттєво поглибити відомості про зовнішні оболонки Землі. Це є фундаментом для вивчення закономірностей розвитку природи на конкретних територіях: материках і океанах.

Тема 1. Форма і рухи Землі. Метою теми є формування знань про географічні наслідки рухів нашої планети у Всесвіті: їхній вплив на всі природні компоненти.

Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки. Слід розкрити, враховуючи вікові особливості школярів сучасну теорію тектоніки літосферних плит. На цій основі вивчаються закономірності виникнення і розповсюдження форм рельєфу на планеті. Матеріал вивчається з актуалізацією опорних знань з теми "Літосфера" (6 клас).

Розділ ІІ – Материки (51 год.)

Тема 1. Головні особливості природи материків (3 год.)

Передбачає вивчення закономірності розвитку рельєфу Землі. Ознайомлення із закономірностями розвитку кліматів Землі, базується на знаннях з теми "Атмосфера" (6 клас). Метою вивчення цієї смислової частини є глибший, ніжу курсі "Загальна географія", розгляд поняття "кліматотвірні чинники". Слід також побіжно описати особливості кожного поясу, а конкретизація буде багаторазово зроблена при вивченні окремих материків. Формування знань про взаємозв'язки компонентів природи. Слід актуалізувати і уточнити поняття "природний комплекс". Учні мають знати закономірності формування зональних і азональних природних комплексів, мати поняття про природні пояси, природні зони, природні країни, а також материки і океани як природні комплекси великого масштабу.

Тема 2 — "Африка" (10 год.). Африка — перший з материків, що вивчається семикласниками. Тому й мета вивчення теми дещо відрізняється від інших. Вперше учні знайомляться з планом характеристики материка, який слід не тільки вивчити, але й зрозуміти логіку його побудови. Цим планом школярі користуватимуться протягом всього року. Тема вимагає актуалізувати знання, що учні одержали, вивчаючи розділ "Загальні географічні закономірності", без яких неможливо починати вивчення окремих компонентів природи материка: рельєф, клімат, внутрішні води. Учні мають добре засвоїти план характеристики фізико-географічного

положення материка, зрозуміти, як воно впливає на формування всіх компонентів природи.

У темі вводиться багато нових загальних понять, школярі вперше на прикладі Африки знайомляться з багатьма причинно-наслідковими зв'язками, залежностями. Це вимагає застосування нових прийомів навчальної і розумової діяльності.

Розглядаючи тему, учні навчаються застосовувати набуті раніше знання в нових навчальних ситуаціях. Відбувається перехід від засвоєння теоретичних знань до вміння оперувати ними. Учні вперше починають працювати з новими тематичними картами: тектонічною, кліматичною, природних зон, густоти населення, народів. Треба звернути увагу на формування навичок чигати нові за змістом карти, складати за ними опис, встановлювати залежності компонентів природи на основі порівняння декількох карт. Крім вивчення особливостей природи Африки, учні одержують загальні уявлення про населення материка, його расовий і етнічний склад, розселення, види діяльності. Засвоюються назви найвідоміших країн континенту і їхніх столиць, короткі відомості про колоніальне минуле Африки.

Практичні роботи до теми удосконалюють навички школярів працювати з контурними картами, вимагають знання географічної номенклатури. Крім того, учні вперше знайомляться з кліматичними діаграмами, навчаються їх аналізувати. На основі вивчення тематичних карт учні оволодівають прийомом порівняння (завдяки матеріалу про складання порівняльної характеристики природних зон).

Тема 3 — "Австралія і Океанія "(5 год.) — має дві основні дидактичні мети: повторити, закріпити і розвинути загальні поняття, які пройшли "перше коло" опрацювання в темі "Африка", а також, створити загальне уявлення про своєрідність, неповторність природи найменшого материка на Землі та виявити причини цієї своєрідності. Крім того, важливо запровадити з цієї теми порівняння кожного компонента природи материка, що вивчається, з аналогічним в Африці. Слід з'ясувати причини подібності й відмінності природи двох материків.

Тема 4 — "Південна Америка"(7 год.) — передбачає вдосконалення і відносне завершення формування ряду географічних умінь: визначення фізико-географічного положення (ФГП) материка і порівняння його з ФГП інших вивчених материків; опис типів клімату в порівнянні з аналогічними на інших материках; виявлення на основі аналізу тектонічної карти взаємозв'язків між будовою земної кори, формами рельєфу і корисними копалинами, складання характеристики річки, опис природної зони. Одним з основних умінь теми має бути порівняння природи, населення й політичної карти Південної Америки і Африки. Таку мету слід поставити перед школярами на початку вивчення теми. Чільне місце має посісти також ознайомлення з екологічними проблемами материка.

Тема 5 — "Антарктида"(2 год.) — має створити уявлення про унікальність природи шостого материка Землі, яка пов'язана з особливостями його фізико-географічного положення. Слід подати матеріал про історію відкриття Антарктиди та про основні етапи дослідження льодового материка. Доцільно розповісти про роль українців у дослідженні Антарктиди. Патріотичному вихованню сприятиме інформація про створення полярної станції України "Академік Вернадський" на Антарктичному півострові.

Тема 6 "Північна Америка"(8 год.) Завдання цієї теми є специфічними. По-перше, це п'ятий материк, що вивчається, тому слід більше уваги приділити самостійній роботі учнів з різними джерелами інформації, адже основні прийоми роботи вже мають бути відпрацьованими. По-друге, слід розкрити особливості природи материка, що відрізняють його від материків тропічних широт, і з'ясувати причини, які зумовлюють відмінності.

Тема 7 — "Євразія"(16 год.) — завершує ознайомлення з материками. Метою теми є завершити формування багатьох системних понять: геолого-геоморфологічних, кліматологічних, гідрологічних. Підбиваються підсумки засвоєння методів практичної діяльності: написання характеристики фізико-географічного положення, виявлення особливостей рельєфу, клімату, складання характеристики річки, природної зони, населення, політичної карти. Більше уваги слід приділити порівнянням з іншими материками, географічних об'єктів на самому материку. Під час вивчення теми велике значення має узагальнення і систематизація матеріалу, вивченого раніше. Через це змінюються й методичні підходи: збільшується використання тексту підручника, значно поглиблюється робота з картою, зростає кількість практичних робіт, що все більше набувають рис дослідження. Оскільки Україна розташована в Євразії, доцільно частіше звертатися до місцевого матеріалу.

Розділ ІІІ. Океани (6 год) Знайомить учнів з головними особливостями природи Світового океану, рельєфом дна, особливостями водних мас, системою течій. Оглядово характеризуються природні умови кожного океану.

Розділ ІV. Природа материків та океанів і людина (3 год) — знайомить з природними ресурсами, їх класифікацією, наслідками природокористування, показує сучасні екологічні проблеми.

Отже, послідовне вивчення тем курсу "Географія материків і океанів", кожна з яких має свої методичні особливості, незважаючи на подібний алгоритм вивчення, дозволить реалізувати основні завдання: в доступній формі показати цілісність і диференціацію природи Землі. Методичною особливістю викладання тем є збільшення самостійності в роботі школярів з просуванням уперед, а також зростання ролі практичних робіт.