Класифікація учасників міжнародних фінансових ринків

І. За характером участі суб’єктів в операціях	Неопосередковані (прямі) учасники — біржові члени відповідних ринків похідних фінансових інструментів, що укладають угоди за свій рахунок і/чи за рахунок і за дорученням клієнтів, які не є членами біржі.
Опосередковані (непрямі) учасники — це учасники, які не є біржовими членами і відповідно мусять звертатися до послуг прямих учасників ринку (найбільші маркет-мейкери).
ІІ. За метою та мотивами участі на ринку	Хеджери — учасники світового фінансового ринку, які використовують інструменти ринку деривативів для страхування курсового (цінового) ризику, ризику трансферту, який притаманний фінансовим інструментам, своїх активів чи конкретних угод на ринку спот. Вимогам хеджера у процесі виконання угоди, як правило, відповідає реальний фінансовий інструмент, який він має чи матиме на момент виконання угоди. Хеджування — проведення операцій, спрямованих на мінімізацію фінансових ризиків, пов’язаних з існуючими чи майбутніми позиціями. Це досягається шляхом створення позиції на ринку деривативів, яка була би протилежна позиції, що вже існує чи планується, на ринку реального активу.
Спекулянти — укладають угоди виключно з метою заробити на сприятливому русі курсів, і тому рух курсу для них є бажаним. Вони здійснюють купівлю (продаж) контрактів, щоб пізніше продати (купити) їх за вищою (нижчою) ціною і не мають на меті страхувати сучасні й майбутні позиції від курсового ризику.
ІІІ. За типами емітентів та їх характеристиками	Міжнародні і міжнаціональні агентства (Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Європейський банк реконструкції та розвитку);
Національні уряди і суверенні позичальники;
Провінційні і регіональні уряди (адміністрації штатів);
Муніципальні уряди (муніципалітети);
Квазі-урядові емітенти;
Корпорації, банки та інші організації.
ІV. За країнами походження	Розвинені країни;
Країни, що розвиваються;
Міжнародні інституції;
Офшорні центри.
V. За типами інвесторів	Приватні;
Інституційні:

Таким чином, учасники міжнародного фінансового ринку з інституційного погляду — це сукупність кредитно-фінансових установ, через які здійснюється рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

ВИСНОВКИ

Отже, на сучасному етапі міжнародний фінансовий ринок виступає системою акумулювання фінансових ресурсів та надання цих ресурсів позичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції.

Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливість окремих країн мобільно залучати достатню кількість фінансових ресурсів у різних формах на вигідних умовах, що розширенню фінансових можливостей кожної країни і вирівнюванню економічного їх розвитку та створенню умов для підвищення суспільного добробуту.

Структуру міжнародних фінансових ринків складають такі чотири основні сегменти як ринок грошей (валютний ринок), кредитний ринок, ринок капіталів (фондовий ринок), ринок цінних паперів.

Важливою тенденцією міжнародного фінансового ринку сучасності стало зростання (кількісне й якісне) фінансових інституцій колективного інвестування, зокрема їх глобалізація та інтернаціоналізація.

Щодо учасників міжнародних фінансових ринків, то сюди слід віднести прямих та непрямих учасників, хеджерів, спекулянтів, міжнародні і міжнаціональні агентства тощо

У цілому, фінансовий ринок (ринок фінансових послуг) – це узагальнена назва тих ринків, де проявляється попит і пропозиція на різні фінансові активи (фінансові послуги). Тобто поняття “фінансовий ринок” – це саморегулююча система ринків, де концентрується попит та пропозиція на різні фінансові активи та послуги, що пов’язані з придбанням активів; це сфера економічних відносин між суб’єктами ринку в процесі формування та реалізації попиту і пропозиції фінансових активів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Горбач Л.М., Каун О.Б. Ринок фінансових послуг: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006.–436 с.

2.Еш С.М. Фінансовий ринок: Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 528 с. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.: с іл. – Бібліогр.: с. 142-144.

3.Костырко Финансовый рынок (конспект) Пересада А. А. та ін. Інвестування: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. — К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.

4.Кириленко О.П.. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навч. посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2000.- с.

5.Колісник М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - Л.: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004.

6.Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг: навч.посіб./ С.В.Науменкова, С.В.Міщенко. - К.:Знання, 2010. – 532 с.

7.Смолянсъка О.Ю. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - К.: Центр навч. літ., 2005