Перш ніж звернутися до аналізу навколофутбольних практик, поширених пострадянському просторі, зазначимо, що країни, які складають цей простір (тобто держави, що утворилися на території колишнього Радянського Союзу), суттєво розрізняються за своїм економічним, політичним то культурним розвитком, а також за своєю футбольною культурою. З огляду на тему, нас, звичайно, цікавлять лише ті країни пострадянського простору, яким притаманний певний рівень розвитку футбольної культури. З думкою про те, що кожна з республік колишнього СРСР мала власний стиль футболу, ще можна погодитись, то про наявність футбольних фанатів можна говорити лише по відношенню до деяких республік європейської частини колишнього СРСР. Таким чином, у коло нашої уваги потрапили такі країни, як Україна, Білорусія, Росія та країни Прибалтики. Розкриваючи досліджувану нами проблему, ми будемо, в тому числі, звертатися до аналізу даних здійсненого нами якісного дослідження, а саме до глибинних інтерв’ю з футбольними фанатами та хуліганами цих країн, а також до вторинного аналізу досліджень, проведених іншими фахівцями.
Співвідношення стильових характеристик пострадянських навколофутбольних практик та їх образу в пресі та суспільстві.
У першому розділі цієї дисертації ми зазначали, що західні дослідники футбольного хуліганства, зокрема британські соціологи, щоб позбутися стереотипів образу футбольного хулігана, нав’язаних та роз тиражованих ЗМІ, не проводять досліджень безпосередньо в середовищі футбольних хуліганів. Їх вивчення обмежується аналізом уявлень про футбольне хуліганство. Джерелами інформації стають стюарди (охорона стадіонів), менеджери футбольних клубів, поліцейські та представники офіційних фан-клубів. Такий підхід в дослідженнях дозволяє відійти від стереотипного образу футбольного хулігана та футбольного хуліганізму, але, на нашу думку, без проведення досліджень серед основних акторів навколофутбольного насильства неможливо скласти повноцінний соціальний портрет, тобто реальний образ футбольного хулігана.
Субкультурні відмінності різних поколінь вітчизняних футбольних хуліганів.
Більш ніж десятирічна історія розвитку субкультури футбольних хуліганів на пострадянському просторі та майже тридцятирічна історія субкультури вітчизняних футбольних фанатів обумовлюють ту обставину, що серед футбольних хуліганів країн колишнього СРСР є представники різних поколінь. Якщо взяти основним критерієм поколінського розподілу в середовищі вітчизняних футбольних хуліганів не віковий критерій, а відношення до різних проявів агресії та насильства - як основних колективних практик в рамках субкультури футбольних хуліганів, то можна виділити безпосередньо представників «внутрішніх» поколінь субкультури пострадянських футбольних хуліганів. Ставлення до насильства та агресії обумовлює певні відмінності у стильових характеристиках різних груп, тобто різні стилі навколофутбольних практик. Ґрунтуючись на результатах проведеного дослідження, можна умовно виділити три покоління в рамках субкультури футбольних хуліганів пострадянського простору.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
Досліджуючи феномен вітчизняного фанатизму та хуліганізму, ми виокремили три етапи в історії актуалізації цих феноменів. Перший із них – радянський характеризується формуванням футбольного фанатизму та його основних колективних практик на фоні активної протидії з боку держави та суспільства. Другому етапу притаманні таки риси, як остаточне оформлення норм, структури та навколофутбольних практик. Нарешті, третій – сучасний етап розвитку вітчизняного футбольного фанатизму та хуліганізму відрізняється наявністю чіткої диференціації між футбольними фанатами та хуліганами, їх нормами та колективними практиками.
ВИСНОВКИ.
Аналіз дослідження в перспективі феноменів футбольного хуліганізму у соціологічному аналізі основних теоретичних підходів щодо наукового виміру цих феноменів дозволив нам виявити теоретико-методологічний потенціал та можливості застосування субкультурного підходу для вивчення футбольного хуліганізму. Саме на засадах цього підходу нами розроблено категоріально-понятійний апарат соціологічного дослідження проблем формування та розвитку футбольного хуліганізму як в цілому в Європі, так і на пострадянському просторі зокрема. До цього апарату увійшли такі поняття, як «футбольний фанатизм», «футбольний хуліган», «футбольний хуліганізм», «навколофутбольні практики», «стилі та підстилі навколофутбольних практик», «субкультура футбольного хуліганізму» та ін.
