3) , , , ".
37. У котрому рядку в усіх словах і походить із H?
1) ліс, діло, сірий, сіно;
2) сірий, білий, кіно, гіркий;
3) камінь, мій, рій, сіль.
38. У котрому рядку в усіх словах і походить із H?
1) тобі, шість, хліб, грім;
2) мішок, гріх, діло, сніг;
3) осінь, звір, зілля, хміль.
39. У котрому рядку в усіх словах і походить з о або е?
1) матірю, тіло, сільський, літо;
2) вільний, віл, кіт, рід;
3) інститут, ніс, бій, сіно.
40. У котрому рядку в усіх словах і походить з о або е?
1) мій, сільський, вірний, вітер;
2) річ, Січ, кір, вільний;
3) корінь, стіл, ріс, шість.
41. У котрому рядку в усіх словах є вставні о або е?
|
|
|
1) вітер, земель, сосен, журавель;
2) доль, отець, сотня, пісень;
3) весел, вузол, сестер, свекруха.
42. У котрому рядку в усіх словах є вставні о або е?
1) лоб, сон, сотня, рот
2) вихор, земель, сотень, сосен;
3) день, болото, воза, нога.
43. У котрому рядку в усіх словах є випадні о або е?
1) пісок, сотня, овес, вони;
2) печі, вітер, воля, репетувати;
3) жнець, день, швець, орел.
44. У котрому рядку в усіх словах є випадні о або е?
1) праведний, журавель, мудрець, весло;
2) день, пень, медок, книжок;
3) сон, меду, рова, воза.
45. У котрому рядку в усіх словах є новий H?
H, H, H, H;
2) H, H, H, H;+
|
|
|
H, H, H, H.
46. У котрому рядку в усіх словах є новий H?
H, H, H, H;
2) H, H, H, H"; +
3) H, H", H~, H.
47. У котрому рядку в усіх словах є новий H?
1) H, H~, H, H~; +
H, H, H, H;
H, H, H, H.
48. Якого походження звук і в таких словах: дід, вітер, ліс, пісок? Варіанти відповіді:
H;
2) походить із звука е;
3) походить із звука о;
4) походить від усіх названих звуків;
5) не походить від жодного з названих звуків.
49. Який фонетичний процес, пов язаний із наслідком занепаду
зредукованих, ілюструють подані слова?
гончар, місце, тижневий, кожний, рослина, масний.
Варіанти відповіді:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних;
5) не ілюструє жодного із названих фонетичних процесів.
50. Який фонетичний процес, пов язаний із наслідком занепаду
|
|
|
зредукованих, ілюструють подані слова?
блиснути, сонце, навмисне, хруснути, пізно, щасливий.
Варіанти відповіді:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних;
5) не ілюструє жодного із названих фонетичних процесів.
51. Який фонетичний процес, пов язаний із наслідком занепаду зредукованих, ілюструють подані слова?
", , H, , , .
Варіанти відповіді:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних;
5) не ілюструє жодного із названих фонетичних процесів.
52. Який фонетичний процес, пов язаний із наслідком занепаду зредукованих, ілюструють подані слова?
|
|
|
, H, , , , H.
Варіанти відповіді:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних;
5) не ілюструє жодного із названих фонетичних процесів.
53. Серед наведених прикладів найбільше слів, які ілюструють такі наслідки занепаду зредукованих:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних.
, , , , , , , H.
54. Серед наведених прикладів найбільше слів, які ілюструють такі наслідки занепаду зредукованих:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних.
H, ~, H, , , ,
H, .
55. Серед наведених прикладів найбільше слів, які ілюструють такі наслідки занепаду зредукованих:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних.
|
|
|
, "", , , H, ,
H~, .
56. Серед наведених прикладів найбільше слів, які ілюструють такі наслідки занепаду зредукованих:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних.
, ~, , , , , , .
57. Серед наведених прикладів найбільше слів, які ілюструють такі наслідки занепаду зредукованих:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних.
, , , , , H, , .
58. Серед наведених прикладів найбільше слів, які ілюструють такі наслідки занепаду зредукованих:
1) спрощення;
2) асиміляцію;
3) дисиміляцію;
4) появу приставних приголосних.
, ", , , , , , H.
59. У котрій групі в усіх словах звуки [о] та [е] етимологічні, давні, а не нові?
1) , , , ; +
2) , , , ;
3) , , , .
60. У котрій групі в усіх словах звуки [о] та [е] етимологічні, давні, а не нові?
, , , ;
, , , ;
, , , .
61. У котрій групі всі слова етимологічно споріднені?
1) вухо, подушка, вушко, вухастий;
2) дух, душа, душити, душно;
3) лігво, ложе, ледар, лежати.
62. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) сміх, насмішити, усмішка, смішу;
2) крутий, круча, круто, крутизна;
3) носити, ношу, ноша, підносити.
63. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) засихати, сухий, сушу, суша;
2) земний, земля, земельний, земство;
3) пусто, пустка, постелити, пуща.
64. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) володіти, влада, волость, волосний;
2) вертіти, веретено, верчу;
3) сікти, січу, розсікати, січа, січка.
65. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) хто, що, ніхто, ніщо;
2) квітка, цвіт, заквітчати;
3) рука, доручити, доручення, поручні.
66. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) купити, купля, купець, куплений;
2) кінець, початок, зачинати, зачин;
3) сон, спати, сплю, снитися.
67. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) корм, кормити, кормлю;
2) влада, володар, володіти, волость, владика;
3) ціна, цінувати, каятися, покаяння.
68. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) пекти, печу, піч, печений;
2) дух, душа, тхнути, тхір;
3) мастити, масний, масло, мащу.
69. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) наука, вчити, учень, учнівство;
2) мастити, помста, мщу, месник;
3) дути, дму, надиматися.
70. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) носити, ноша, нести, виношувати;
2) світити, свічка, освітлення, свічу;
3) отець, вітчизна, вотчина, отчий.
71. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) ясла, їсти, ім, їжа;
2) кінець, закінчувати, початок, зачин;
3) хід, йшов, йду, хода.
72. У котрих групах усі слова етимологічно споріднені?
1) рід, роджу, родити, народження;
2) Володимир, володіти, Володя, волость;
3) горіти, жар, горю, жарина.
73. У котрій із поданих груп в усіх словах другий склад містить
сильний зредукований?
, , , ;
, , , ;
3) , , H, . +
74. У котрій із поданих груп в усіх словах другий склад містить сильний зредукований?
, , , H;
2) , H, , ;%
3) ,, ", ".
75. У котрій групі слів відбулася дисиміляція як наслідок дії закону відкритого складу?
, , , ;
, , H, ;
, , , .
76. У котрій групі слів відбулася дисиміляція як наслідок дії закону відкритого складу?
, , , ;
, , , ;
, , , .
77. Які закони регламентували організацію складу в праслов ян-ській мові?
1) закон економії мовних зусиль;
2) закон складового сингармонізму;
3) закон відкритого складу.
78. Хто з учених-славістів дослідив звукову якість праслов ян-
ських юсів?
1) Іван Огієнко;
2) Олександр Востоков;
3) Олександр Потебня;
4) Агатангел Кримський;
5) Юрій Шевельов.
79. У котрому рядку в давніх відповідниках українських слів
вживався звук H?
1) ріг, сірий, стріло, іграшка;
2) діло, ліс, сірий, тіло;
3) гірка, ліжко, печі, на землі.
80. У котрому рядку в давніх відповідниках українських слів вживався звук H?
1) вівця, ріс, хміль, осінь;
2) шість, кіт, корінь, мішок;
3) біда, руці, літо, хліб.
81. У котрому рядку звукові форми в поданих словах виникли за аналогією?
1) яблуко, Луцьк, глотковий, дровітня;
2) блиск, гриміти, яблучний, кров;
3) кривавий, лоба, криниця, сон.
82. У котрому рядку звукові форми в поданих словах виникли за аналогією?
1) блищати, гримнути, хребет, крові,
2) лева, чорнобривці, блоха, яблуко;
3) дрижати, гриміти, скрежет, скривавлений.
83. У котрому рядку правильно подано порядок занепаду зредуко-ваних залежно від їх місця в слові?
, , , ;
, , , ;
, , , .
84. У котрому рядку звукові форми виникли закономірно?
1) → Луцьк, → брати, → вовк;
2) → день, H → ліс, → блоха;
3) → сотня, → крот → кріт.
85. У котрому рядку звукові форми виникли закономірно?
1) → торг, → лев, → лева;
2) → верх, → тривога, → брови;
3) → кришити, → зерно, → чорнобривці.
86. У котрій групі слів відбулась асиміляція як наслідок дії закону відкритого складу?
1) бджола, знання, весілля, рушник;
2) ніч, піч, дочка;
3) життя, з димом, тхір, натхнення.
87. У котрій групі слів відбулося спрощення як наслідок дії
закону відкритого складу?
1) серце, тижня, місце, скло;
2) сонце, радісно, вісник, радісно;
3) сон, блиснути, тонути, кинути.
87. Який фонетичний процес зумовлений дією закону складового сингармонізму?
1) йотова палаталізація;
2) занепад зредукованих;
3) палаталізація задньоязикових;
4) поява приставних приголосних.
88. Який закон, що регламентував організацію складу в прасло-в янській мові, спричинив палаталізації задньоязикових?
1) закон відкритого складу;
2) закон економії мовних зусиль;
3) закон складового сингармонізму.
89. Який приголосний звук в українській мові зявився найпізніше?
1) [г]; 2) [ґ]; 3) [ф]; 4) [дж]; 5) [дз].
90. У котрій групі слів відбулися фонетичні процеси, викликані
дією закону відкритого складу?
1) ніч, слово, брести, ім я;
2) тижневий, сімя, острів, чищу;
3) мірошник, хто, кривавий, спати.
91. У котрій групі слів відбулися фонетичні процеси, викликані дією закону відкритого складу?
1) син, зять, плести, чадо;
2) зерно, ціна, що, боротьба;
3) рушник, гончар, ліс, масний.
92. У котрій групі слів відбулося спрощення приголосних як
наслідок занепаду зредукованих?
1) тижня, боротьба, корисний, сонце;
2) місця, здоров я, щасливий, скло;
3) серце, гончар, масний, проїзний.
93. У котрій групі в усіх словах відбулося спрощення приголосних як наслідок занепаду зредукованих?
1) пізно, щасливий, ремісник, місця;
2) кожний, ворожий, радісно, злісний;
3) чесний, послати, корисний, вчорашній.
94. У котрій групі слів відбулась асиміляція як наслідок занепаду
зредукованих?
1) , H, , ; 2) ͳ, H, , ; 3) ź , , , .
95. У котрій групі слів відбулась асиміляція як наслідок занепаду зредукованих?
, , , ;
, , , ;
, , , .
96. У котрій групі слів відбулася дисиміляція як наслідок занепаду зредукованих?
1) , , ̳, ; +
, , , ;
, H, , .
97. У котрій групі слів відбулася дисиміляція як наслідок занепа-ду зредукованих?
1) ͳ, , , ;
, , , ;
3) , , , . +
98. Які голосні звуки були в староукраїнській мові у період ви-никнення писемності?
1) [а], [о], [u], [y], [е], [], [ H], [ъ], [ь];[і];
2) [а], [о], [u], [y], [е], [], [ H], [ъ], [ь]; [і]; [@], [#];
3) [ā], [ū], [ŭ], [ă], [е], [ў], [у], [ъ], [ь]; [і]; [ě], [о!], [а!], [е!],
[о "], [e "], [a "].
99. Чому в праслов янській мові зникли дифтонги?
1) у зв язку з дією закону відкритого складу;
2) у зв язку з дією закону складового сингармонізму;
3) унаслідок занепаду зредукованих.
100. Чому в праслов янській мові виникли носові звуки?
1) у зв язку з дією закону
