Пам`ятаймо: ніякі грізні біди ані ворог нам не страшні, якщо з нами наш Друг, Батько - Господь Бог!

Мета: Ознайомити дітей з Божою обіцянкою захисту усім тим, хто любить Бога та надіється на Нього. Розглянути свідчення Божої любові, вірності та піклування в житті людей, які довірялися Йому та покладалися на Бога на прикладі біблійних героїв. Спонукати дітей навчитися вірити Богові щодо власної безпеки.

Золотий вірш: «Господь збереже тебе від всякого зла; Він збереже
життя твоє»

Псалом 121:7

Хід уроку

Привітання. Молитва.

Опитування домашнього завдання.

Повторення теми минулого уроку.

Конспект уроку: Божий захист.

Дорогі дітки!

Світ великий, і навкруги так багато людей!.. Хто вони, які вони, хороші чи погані, наші друзі чи вороги? Як же нам дізнатися, адже ми з більшістю не знайомі. Чи можна довіряти людям, чи вони безпечні для нас? Як себе поводити з ними? І хто вони, взагалі, такі – люди?..

Нам спокійно і безпечно, коли поряд із нами друзі. Друг – це той, хто до нас добре ставиться, в кому немає проти нас зла, хто готовий із нами все поділити, хто любить нас. Друг не залишить нас у біді, допоможе і врятує, заспокоїть і розвеселить. Друг навіть може чимось пожертвувати заради нас. Чудово було б, якби всі люди на землі були друзями!..

Але часом трапляються зовсім інші люди… Вони нічим не збираються жертвувати і нічим допомагати, а, навпаки, тримають в душі зло і готові зробити якусь підлість. Друзі такими не бувають…Чому вони такі? Їм не подобається бути хорошими? Хіба вони хочуть, щоб їх не любили?

От, наприклад, ми: ми ж завжди хороші!.. Стоп-стоп-стоп!.. Тут варто розібратися. А чи завжди ми з вами справжні друзі для інших? Якщо бути чесним, не завжди. А що ж тоді нам заважає бути хорошими? Виявляється, є перешкода – це шкідник, який нас всіх псує.

А колись його не було... Бог створив людей добрими, і Адам з Євою в першу чергу були один для одного друзями. Але потім з`явився ворог людський –диявол. Це він в Едемському саду обдурив людей, через непослух і недовіру до Бога вони стали на його сторону і зло проникло в душі людей. І тепер хитрим злюкою диявол намагається людьми із середини керувати. На жаль, він має успіх! він не оминає нікого. І той, хто нашіптування злюки сатани слухає, сам стає схожим на злючку і творить зло, гріх, біду…

А чи можна диявола не слухати? Важко, але можна! Важко, тому що він прикидається нашим другом: «Не слухай маму, ти вже дорослий», - підступно шепоче він нам, або: «Вкради цю коштовну річ, і ти будеш щасливим». Але щастя цей злюка не приносить, а от характер псує, в лихо та проблеми заводить. Не піддаватись злу важко, але не протидіяти йому не можна! Бо воно так непомітно може і всю душу захопити і занапастити наше життя. Та головне добре знати, що він – ворог. І все, що він нашіптує – погано, і слухати не треба. Краще в цей момент, коли він підбурює нас на якийсь злочин, молитися до справжнього нашого Друга – Ісуса Христа. Адже тому Христос прийшов на землю, як людина, залишив нам приклад вільного від влади темряви та зла життя, і Своєю смертю та воскресінням переміг диявола та викупив людство від його влади, щоб люди мали в Крові Ісуса Христа очищення від всякого гріха і силу проти всякого зла!

Кожний з нас, людей, в середині себе веде боротьбу зі злом – в когось це виходить, а в когось не дуже. Але ж ми знаємо хто в цьому винен - диявол, це він ворог, тому не сердитися треба на злу людину, а пояснювати їй, що вона стала здобиччю, і рятувати її з ворожих пазурів.

Одного разу Христос, розмовляючи з людьми, сказав, що якщо Бог турбується про птахів й жодна з них не впаде на землю (тобто не помре) без волі Отця Небесного, то тим більше Батько потурбується про життя людини, всі її потреби. Бог, Котрий Один піклується про всю Землю і навіть Всесвіт, усе тримає в Своїй Могутній руці. Та все одно, маючи таку могутню силу і стільки турботи про все і всіх, Йому небайдужа доля кожної людини, яка живе на землі. Бог так полюбив людей, що віддав Свого Сина, щоб викупити їх від влади сатани і темних сил і щоб всякий, хто повірить у Нього мав вічне щасливе життя з Ним.

Ми звами вже не раз на наших уроках зверталися до Біблії, щоб розглянути свідчення Божої любові, вірності та піклування в житті людей, які довірялися Йому та надіялися на Бога.
Біблія нам звіщає, що Господь є нашим Пастирем, а ми — «Його... народом та отарою Його пасовиська» (Псалом 23:1; 100:3). Вівці — одні з найбезпорадніших тварин. У біблійні часи пастух мусив проявляти мужність, щоб захищати отару від левів, вовків, ведмедів та злодіїв (1 Самуїла 17:34, 35; Івана 10:12, 13). Але, охороняючи овець, вівчар мав бути також ніжним. Коли овечка народжувала маля далеко від кошари, турботливий пастух оберігав матір у хвилини її безпомічності, а потім піднімав беззахисне ягня та відносив його до кошари на своїх руках. Бог, прирівнюючи себе до пастуха, запевняє, що має щире бажання захищати нас (Єзекіїля 34:11—15; 34:16).

Хто з вас може навести приклади зі Слова Божого, коли Господь рятував людей від небезпеки чи навіть смерті?....

Так, таких прикладів безліч!! Уся Біблія – це історія любові Божої до свого творіння, до людини, і дороговказ до спасіння в Ісусі Христі Господі нашім. Вся Біблія наповнена історіями чудесного втручання Бога по молитві людей в різноманітні грізні ситуації їхнього життя!

Давайте я вам зачитаю ще кілька рядків з Біблії. Повторення Закону 32:9—11; Псалом 36:7 «Яке чудове Твоє милосердя, Господи! Все людство знаходить притулок в тіні Твоїх крил».

Бог завжди з самого початку захищав людей, які покладалися на Нього. Подібно як орли оберігають своїх малят, Бог оберігав і захищав юний ізраїльський народ. У пустелі Божий люд, доки залишався вірним, міг знаходити притулок в тіні його символічних дужих крил. Великі й міцні крила служать орлу не лише для того, щоб ширяти у піднебессі. У денну спеку орлиця вигинає крила, розмах яких може сягати понад два метри, утворюючи таким чином захисну парасолю, щоб оберегти своїх тендітних пташенят від палючого сонця. Також вона затуляє ними орлят від холодного вітру. Господь використав таке порівняння, щоб людині краще було зрозуміти і повірити Богові.

В 90 Псалмі написано: «Ми живемо в тіні Всемогутнього, прикриті Богом Всевишнім. Я скажу про Господа: «Він є моїм сховищем, моєю фортецею, моїм Богом, на Нього я покладаюся»…Він заслонить тебе Своїми крилами, і під крилами Його ти знайдеш притулок...Бо Господь каже: «Тому що він любить Мене, Я врятую його; Я зроблю його славним, бо він довіряє Мені…» Ось така Божа обіцянка тим, хто любить Бога та надіється на Нього.
Під час Другої Світової війни в невеликому містечку Сідріфт, штат Техас, відбувалась одна незвичайна подія. Жінки того міста, чиї чоловіки пішли на фронт, кожний день збирались разом і молились за своїх рідних. Це була молитва про допомогу, основана на Псалмі 90. Ті жінки вирішили вірити і молитися за Божий захист, а не піддаватись паніці. Дивовижно, що всі їхні чоловіки повернулись додому живими!

Давайте розглянемо детальніше кілька біблійних прикладів Божої охорони.

Біблійний текст — Дії Святих Апостолів 12:1-19.

У Єрусалимі відновилися жорстокі переслідування християн. Побачивши, що юдеї схвалюють вбивство Якова, Ірод наказав схопити і Петра, щоб і його вбити. Він запроторив його до в’язниці і наказав шістнадцятьом воїнам пильно стерегти його вдень і вночі. Ірод вже визначив й день смерті для Петра. Напередодні церква в Єрусалимі ревно молилася до Бога за нього.

Була ніч. Петро мирно спав у в’язниці, його руки були закуті в кайдани, коли ангел штовхнув його в бік і сказав йому: “Вставай негайно!” І ланцюги злетіли з рук його. Ангел наказав Петрові підперезатися, взутися, вдягнутися і йти за ним. Петро думав, що бачить видіння. Вони проминули сонних вартових, дійшли до залізних воріт, які самі відчинилися і… опинилися на вулиці. Пройшовши ще трохи з Петром, ангел раптом зник.

Тоді Петро отямився і вирушив до дому, в якому віруючі молилися за нього. Спершу його служниця не впізнала, але потім вона і всі Петрові друзі з великою радістю провели його в дім.

Чи звучали тоді молитви подяки? Безумовно, що так! Адже Божа охорона — це чудо, яке зустрічається у житті тих, що люблять Ісуса усім серцем.

А ще одна історія: про спасіння Даниїла. Даниїла 6:2—29.

Над Вавилоном царював цар Да́рій. Він дуже любить Даниїла за його доброту і мудрість. Да́рій настановив Даниїла управителем над усім своїм царством. Інші урядники почали заздрити Даниїлові — через те він і потрапив до лев’ячої ями. Вони, приступивши до Да́рія, сказали: «Ми всі нарадились, царю, щоб ти прийняв закон, згідно з яким 30 днів ніхто не повинен молитися до жодного бога або людини,— тільки до тебе. Якщо хтось не послухає тебе, то нехай буде вкинутий до лев’ячої ями».

Да́рій не знав, чому вони домагаються такого закону. Але йому сподобалась така думка, й він ухвалює цей закон. А закон змінити не можна.

Даниїл, довідавшись про цей закон, іде додому й молиться так, як завжди! Ось який твердий у своєму слідуванні за Богом був чоловік! Ті злі чоловіки знали, що Даниїл не перестане молитись до Бога! Вони радіють тому, що, здається, їхній план позбутись Даниїла матиме успіх.

Коли цар Да́рій дізнався, чому вони хотіли видати цей закон, то дуже засумував. Але він не може змінити його, отже мусить розпорядитись, щоб Даниїла вкинули до лев’ячої ями. Цар побажав Даниїлові: «Нехай Бог твій, якому ти служиш, врятує тебе». Да́рій дуже розтривожився й не міг спати тієї ночі. Наступного ранку він поспішив до лев’ячої ями. Ти можеш бачити його на цьому малюнку. Він кличе: «Даниїле, слуга живого Бога! Чи Бог, якому ти служиш, міг урятувати тебе від левів?» «Бог послав свого ангела,— каже Даниїл,— і позакривав пащі левам, так що вони не пошкодили мені!». Цар дуже зрадів. Він наказує вивести Даниїла з ями, а тих чоловіків, які старались убити Даниїла, вкинули до левів. А вони не досягнули ще до дна ями, як леви похапали їх і потрощили всі їхні кості.

І тоді цар Да́рій наказує всім людям свого царства: «Нехай кожен шанує Даниїлового Бога. Він чинить великі чудеса. Він захистив Даниїла від левів, вони не з’їли його».

Ще один приклад: Шадрах, Мешах та Авед-Неґо (Даниїла 3 розділ)

Коли троє молодих євреїв — Шадрах, Мешах та Авед-Неґо — відмовилися поклонитись золотому боввану, поставленому царем Навуходоносором, той, розлютившись, пригрозив, що кине їх у розжарену піч. «Хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?» — глузував Навуходоносор, наймогутніший правитель на землі (Даниїла 3:15). Ці троє юнаків ні на йоту не сумнівались у тому, що їхній Бог має силу захистити їх. Отже вони царю відповіли: «наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас» (Даниїла 3:17). І справді, вогненна піч, навіть напалена всемеро сильніше, ніж звичайно, не становила жодної перешкоди для їхнього Всемогутнього Бога. Він урятував юнаків, і Навуходоносор мусив визнати: «Немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце» (Даниїла 3:29).

Отже, дітки, ми з вами ще раз нагадали собі яскраві приклади захисту Божого.
Бог обіцяє надавати захист за певної умови: він охороняє лише тих, хто наближається до нього, довіряється Йому.
У Приповістей 18:10 говориться: «Господнє Ім’я — це сильна башта: до неї втече праведний і буде безпечний». У біблійні часи башти інколи будували в пустелях. Ці вежі служили безпечним сховищем. Але те, чи втікати туди, чи ні, залежало від людини, котра опинялася в небезпеці. Так само зі сховком у Божому імені. Ховатися в ньому — означає не просто повторювати це ім’я, адже воно не має в собі якоїсь магічної сили. Натомість нам необхідно знати Того, хто носить це ім’я, довіряти йому і жити згідно з його праведними нормами. Яку ж доброту виявляє Господь, запевняючи нас, що, коли будемо звертатись до нього з вірою, він стане нашою захисною баштою! Страх – це найбільший ворог віри, він паралізує нашу волю, думки. Коли ми чогось боїмося, то схильні до необдуманих та імпульсивних реакцій. Як з ним боротися? Ми не можемо відгородитись від усього світу, аби з нами чи рідними чогось не трапилось. Але ми можемо довіритись Богові і, покладаючись на Його обіцянки, радіти життю. Коли ми наповнюємо свої думки Словом Божим, віра зростає та витісняє всякий страх.
Наостанок хочу перечитати з вами 121 псалом:
«Я дивлюся на гори. Звідки ж прийде поміч моя?
Поміч моя від Господа, Творця неба і землі.
Він не дасть спіткнутися нозі твоїй; Той, хто тебе пильнує, не буду дрімати….
Господь збереже тебе від всякого зла; Він збереже життя твоє..»

Пам`ятаймо: ніякі грізні біди ані ворог нам не страшні, якщо з нами наш Друг, Батько - Господь Бог!