Проектування ДБН А.2.2-3-2004

Склад, порядок розроблення, погодження На заміну

та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-97

 

Чинні від 2004-07-01

 

Ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної доку­ментації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд (далі - об'єктів) цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення (далі - будівництво).

Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єк­тами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Додаткові вимоги галузевої специфіки об'єктів будівництва встановлюються відомчими норма­тивними документами за погодженням з Держбудом України.

Вимоги щодо складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації на капітальний ремонт, реставрацію пам'яток архітектури, на об'єкти, що споруджуються за межами України за рахунок її бюджетних інвестицій, при ліквідації наслідків аварій і катастроф, а також на консервацію та розконсервацію об'єктів будівництва встановлюються окремими нормативними докумен­тами з урахуванням положень цих Норм.

Перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.

Основні терміни та їх визначення наведені у додатку Б.

 

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1 Право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проекту­вальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством.

1.2 При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація, затверджена за встановленим порядком. За відсутності останньої слід керуватися ДБН Б. 1.1-4.

1.3 Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, регіо­нальних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

1.4 Авторський нагляд за реалізацією проектних рішень при будівництві об'єкта здійснюється на підставі укладеного договору між замовником і генпроектувальником згідно з вимогами ДБН А.2.2-4.

 

2 ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

 

2.1 Проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками (ст. 324 Господарського кодексу України).

Договір можна укладати на виконання передпроектних робіт, комплексу проектних робіт, вишукувальних робіт, окремих стадій та розділів проекту.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земель­них ділянках, а при реконструкції об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

2.2 Проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних.

Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.

ДБН А.2.2-3-2004 С.2

 

До складу вихідних даних належать:

- архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ);

- завдання на проектування згідно з додатком Д;

- інші вихідні дані згідно з додатком Г.

АПЗ та ТУ надаються замовникові в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328. Завдання на проектування замовник складає сам або доручає проектувальнику за окрему плату.

Місця розташування об'єктів визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів.

За відсутності останніх необхідно керуватися ДБН Б.1.1-4 та вказівками щодо вибору ділянки, викладеними у додатку В.

ТУ повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта.

2.3 Замовлення на проектування об'єкта проектувальник одержує через замовника або за підсумками архітектурного конкурсу чи торгів (тендерів), порядок проведення яких встановлений законодавством.

2.4 Кількість стадій проектування визначають замовник та проектувальник з урахуванням поло­жень 2.5 цих Норм.

Категорії складності об'єктів цивільного призначення залежно від їх архітектурних та технічних характеристик визначаються згідно з додатком П, а виробничого призначення - за відповідним рішенням Держбуду України.

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одностадійний (двостадійний, тристадійний) проект будівництва об'єкта цивільного (виробничого) призначення.

2.5 Стадії проектування

2.5.1 Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового та пов­торного застосування І та II категорій складності проектування здійснюється:

- в одну стадію - робочий проект (РП);

- у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробни­чого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

2.5.2 Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:

- проект(П);

- Р.

2.5.3 Для об'єктів IV та V категорій складності технічно складних відносно містобудівних, архі­тектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії:

- для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО);

- П;

- Р.

2.6 Замовник може доручити проектувальникам виконати будь-які передпроектні роботи щодо роз­міщення об'єкта на будь-якій території без спеціальних дозволів і погоджень (за винятком зон з особливим охоронним режимом). Такі передпроектні роботи не можуть бути стадією проектування і підлягають тільки розгляду та схваленню замовником і органами містобудування та архітектури. Склад, обсяг і вартість цих робіт визначаються відповідним договором (контрактом).

2.7 Проектувальники при розробленні проектної документації несуть відповідальність та забезпе­чують:

- відповідність архітектурним і містобудівним вимогам та високу архітектурно-художню якість;

- відповідність вимогам чинних нормативних документів;

- захист навколишнього природного середовища, екологічну безпеку і раціональне використання природних ресурсів згідно з ДБН А.2.2-1;

ДБН А.2.2-3-2004 С.3

 

- відповідність вимогам з енергозбереження;

- експлуатаційну надійність;

- ефективність інвестицій;

- патентну чистоту прийнятих технічних рішень та застосованого обладнання;

- відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

2.8 Керівники юридичних осіб-проектувальників повинні призначати відповідними наказами (чи уго­дами авторів) головних архітекторів проектів (ГАП) для об'єктів цивільного призначення та головних інженерів проектів (ГІП) для об'єктів виробничого призначення - на розробку всіх стадій проектування і передпроектних робіт, які є відповідальними особами за архітектурно-технічні, економічні, екологічні, санітарно-гігієнічні якості проекту у цілому.

При проектуванні технічно складних об'єктів можуть призначатись ГАП та ГІП. При цьому провідна роль покладається на одного з них.

2.9 ГАП (ГІП) забезпечує підготовку договорів, координує дії виконавців, веде переговори з замов­никами, субпідрядниками-проектувальниками і підрядниками, контролює склад проектної документації.

ГАП (ГІП) є одночасно і автором або одним із авторів проекту, проект створюється під його безпосереднім керівництвом і за безпосередньої участі. За якість окремого розділу проекту відповідаль­ною особою є керівник та головний спеціаліст відповідного проектного підрозділу.

У разі призначення головного конструктора проекту він несе відповідальність за надійність і стійкість запроектованих будівельних конструкцій.

2.10 Окремі розділи або частини проектної документації, які виконані субпідрядними проекту­вальниками, входять до складу проектної документації як її складові частини, а відповідальність за якість їх розробки покладається як на самих розробників, так і на генпроектувальника.

2.11 Авторське право на проектну документацію охороняється згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права".

У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно на них посилатись.

2.12 До передачі проектної документації у виробництво замовники та проектувальники зобов'язані забезпечити внесення у проектну документацію змін, пов'язаних з наданням чинності новим норматив­ним документам.

Робоча документація на будинки та споруди, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних документів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних документах вимог щодо електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельно-монтажні роботи.

Відповідні зміни проектної документації виконуються проектувальниками на договірній основі з замовником.

2.13 Проектування та будівництво можуть виконуватись по чергах, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. В цьому разі затверджувальна стадія роз­робляється у цілому на об'єкт, в тому числі по чергах будівництва, а також з виділенням пускових комплексів. Наступна стадія розробляється відповідно до завдання на проектування.

Черги будівництва, крім об'єктів основного виробничого та допоміжного призначення, повинні забезпечувати санітарно-побутові умови, протипожежну безпеку, охорону праці та охорону навколиш­нього середовища, включаючи очисні споруди, переробку відходів виробництва тощо.

2.14 При розробленні проектної документації, за дорученням замовника, за необхідності можуть виконуватися за окрему оплату науково-дослідні роботи, у тому числі історичні та археологічні дос­лідження.

2.15 За рішенням інвестора (замовника), який затверджує проектно-кошторисну документацію, може розроблятися робоча документація до затвердження попередньої стадії проектування, якщо вона погод­жена з органами містобудування і архітектури.

При цьому замовник повинен гарантувати проектувальнику оплату додаткових робіт, пов'язаних з переробленням робочої документації, викликаних рішеннями затверджувальної інстанції.

Будівництво розпочинається після затвердження проектної документації.

ДБН А.2.2-3-200 С. 4

 

2.16 ЕП, ТЕО, ТЕР, П та РП повинні мати такі підписи:

2.16.1 Титульний лист пояснювальної записки:

- керівник організації;

- головний інженер, головний архітектор організації;

- головний архітектор і головний інженер проекту.

2.16.2 Розділи пояснювальної записки:

- автори розділів проекту.

2.16.3 Креслення:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст;

- автори проекту (крім ГАП і ГІП);

- виконавці;

- перевіряючі.

При розробці документації різними фізичними особами кожна з них підписує титульний лист від­повідно до укладених між ними контрактів.

Підписи кошторисної документації встановлені правилами визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України.

У пояснювальній записці мають бути відображені прізвища учасників проектування по кожному розділу проекту, а в разі наявності субпідрядників - назви юридичних або фізичних осіб субпідрядників.

2.17 Проектна документація, розрахунки, вихідні дані для проектування та матеріали державної експертизи підлягають архівному зберіганню проектною організацією згідно з положеннями та пра­вилами.

2.18 Проектні організації можуть видавати додатково, за окрему плату (за згодою із замовником та генеральною будівельною організацією) кошторисну документацію на магнітних носіях.

2.19 Для підприємств і споруд зі складною та невідпрацьованою технологією виробництва в про­ектах в обгрунтованих випадках може передбачатись випереджувальне будівництво та введення в дію дослідних цехів та стендів для виконання досліджень, відпрацювання та випробування експеримен­тальних та нових технологій, обладнання, матеріалів та виробів.

 

З ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ (ЕП)

 

3.1 ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення.

У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково вико­нуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта, розрахунки кошторис­ної вартості та обгрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об'єкта у кварталі існуючої забудови - містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта.

ЕП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

3.2 При розробленні ЕП та визначенні його складу належить керуватись "Положенням про ескізний архітектурний проект", затвердженим наказом Держбуду України від 23.10.91 № 51-839/1.

3.3 ЕП після погодження органами містобудування та архітектури, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження при двостадійному проектуванні інвестором є підставою для розробки наступної стадії.

3.4 Ескізний проект може розроблятися на замовлення замовника за його вибором або на конкурсній основі.

Конкурсне проектування проводиться згідно з порядком, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 № 2137.

Переможцям конкурсу надається переважне право на подальше розроблення наступних стадій про­ектування та їх реалізацію, якщо інше не передбачене умовами конкурсу.

3.5 Матеріали ескізного проекту передаються замовнику в чотирьох примірниках.

ДБН А.2.2-3-2004 С.5

 

4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ (ТЕО), ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ

РОЗРАХУНОК (ТЕР)

 

4.1 ТЕО розробляється для об'єктів виробничного призначення, які потребують детального об­грунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.

ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення.

ТЕО і ТЕР розробляються на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

4.2 ТЕО (ТЕР) обґрунтовує потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, якщо вони не задані директивно, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабри­катами, паливом, електро- та теплоенергією, водою і трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, розрахункову вартість будівництва та основні техніко-економічні показники.

При підготовці ТЕО (ТЕР) повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС); рекомендовані рішення ТЕО (ТЕР) мають обґрунтовуватися результатами ОВНС; матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціальної частини (розділу) документації, є обов'язковою частиною ТЕО (ТЕР) (додаток К).

В ТЕО (ТЕР) повинна розглядатись відповідність його рішень архітектурним, енергозберігаючим та іншим вимогам згідно із завданням на проектування.

ТЕР виконується у скороченому обсязі в порівнянні з ТЕО відповідно до характеру об'єкта та вимог завдання.

4.3 ТЕО після погодження, схвалення при тристадійному проектуванні або затвердження ТЕР при двостадійному проектуванні за встановленим порядком є підставою для розробки наступної стадії про­ектування.

4.4 Склад ТЕО (ТЕР) викладено у додатку Е.

4.5 Матеріали ТЕО (ТЕР) передаються замовнику в чотирьох примірниках.

5 ПРОЕКТ (П)

 

5.1 П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.

П розробляється на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при триста­дійному проектуванні попередньої стадії.

5.2 Розділи П необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі без надмірної деталізації у складі та обсязі, достатньому для обгрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-мон­тажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, тру­дових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.

Матеріально-технічні ресурси окремих конструктивних елементів можуть бути визначені за відпо­відними аналогами без виконання конструктивних розрахунків.

5.3 Матеріали П у повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником в чоти­рьох примірниках, субпідрядним проектувальником - генеральному проектувальнику в п'яти примір­никах, а матеріали вишукувань відповідно в одному і двох примірниках.

5.4. До складу проектної продукції, що передається замовнику, не входять інженерно-технічні, тех­ніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інже­нерних вишукувань. Ці матеріали (крім технічних звітів з інженерних вишукувань, один примірник яких передається замовнику) зберігаються у проектувальника згідно з вимогами нормативних документів і можуть бути надані замовникові за його вимогою у вигляді копій за умови оплати послуг за розмноження чи експертному органу у тимчасове користування на його вимогу.

5.5 За необхідності виконання науково-дослідних, експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва у проектній документації належить наводити їх перелік із стислою характеристикою і обгрунтуваннями необхідності їх виконання.

5.6 П після погодження та затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування.

ДБН А.2.2-3-2004 С. 6

 

5.7 Склад та зміст розділів П на будівництво об'єктів цивільного призначення, наведених у додатку Ж, а на будівництво об'єктів виробничого призначення - у додатку И можуть уточнюватися і доповнюва­тися замовником у завданні на проектування залежно від призначення та складності об'єктів, що про­ектуються.

5.8 При застосуванні обладнання індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і нестандартизоване, у відповідних розділах проекту належить наводити вихідні вимоги на розроблення цього об­ладнання.

 

РОБОЧИЙ ПРОЕКТ (РП)

 

6.1 РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, еко­логічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення).

РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування.

РП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

6.2 РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робо­чі креслення розробляються для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з поясню­вальної записки, виконаної у скороченому відносно проекту обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу організації будів­ництва та креслень. До складу пояснювальної записки має входити розділ ОВНС згідно з ДБН А.2.2-1. Склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Ж та И.

Для будівництва видаються робочі креслення у повному обсязі згідно з договором.

Залежно від обсягу та змісту проектної документації розділи пояснювальної записки за спеціаль­ностями можуть виконуватись на листах загальних даних відповідних розділів РП.

6.3 Затверджувальна частина РП та робочі креслення передаються замовнику в чотирьох примір­никах.

 

7 РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ (Р)

 

7.1 Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт.

Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.

До складу Р для будівництва повинні входити:

- робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів - комплексу А.2.4 "Система проектної документації для будівництва" (СПДБ);

До складу "Загальних даних по робочих кресленнях" включаються переліки видів робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій:

- паспорт опоряджувальних робіт;

- кошторисна документація;

- специфікації обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110);

- опитувальні листи та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

- вихідні вимоги щодо розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання), за яким вихідні вимоги на попе­редніх стадіях не розроблялися.

7.2 Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних об'ємів.

7.3 Після затвердження П, ЕП, ТЕР за рішенням замовника робочі креслення можуть розроб­лятись підрядником чи іншим проектувальником, які одержали за встановленим порядком право на відповідний вид діяльності, із залученням авторів або за їх письмовою згодою на виконання робочих креслень іншими виконавцями з дотриманням авторських рішень затвердженого П, ЕП, ТЕР та додер­жанням авторських прав.

7.4 Р розробляється після затвердження попередньої стадії проектування, крім випадків, про які йдеться в 2.15 цих Норм.

ДБН А.2.2-3-2004 С.7

 

7.5 По окремих, особливо складних об'єктах проектувальник при виконанні робочої документації може здійснювати додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту.

Необхідність зазначених розробок визначається замовником, який їх додатково оплачує.

7.6 При проектуванні об'єктів з особливо складними конструкціями і методами проведення робіт у складі робочої документації розробляють робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, прибудови та установки за додатковим завданням замовника, який їх оплачує.

7.7 Вихідні дані щодо імпортного обладнання та креслення на обладнання індивідуального виготовлення проектувальнику видаються замовником до початку розроблення робочої документації.

Розроблення конструкторської (проектної) документації на обладнання і конструкції індивідуаль­ного виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, як правило, виконує за­вод-виготовлювач.

Проектувальник може брати на себе розроблення конструкторської (проектної) документації на зазначене обладнання за окрему оплату.

Для об'єктів виробничого призначення до складу вихідних даних повинні входити також відомості про потреби в енергоресурсах, обслуговуючих майданчиках та охороні обладнання.

7.8 Деталювальні креслення металевих конструкцій (КМД) і технологічних трубопроводів розроб­ляють заводи-виготовлювачі, а деталювальні креслення повітроводів, газоходів та інших необхідних конструкцій - монтажні організації.

В окремих випадках проектувальник може брати на себе розроблення деталювальних креслень ме­талевих конструкцій (КМД) та технологічних трубопроводів за окрему оплату.

7.9 Робочі креслення, кошторисна документація, специфікації обладнання, виробів і матеріалів, крес­лення металевих конструкцій (KM), трубопроводів, повітроводів, а також проектна документація на будівництво об'єктів передаються замовникові у чотирьох примірниках.

Робочі креслення проекту масового або повторного застосування, за яким на одному майданчику повинна здійснюватись будівництво декількох однакових будинків або споруд, передаються в чоти­рьох примірниках лише для одного з цих об'єктів, а для інших - по два примірники. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику у повному обсязі на кожен будинок чи споруду.

Субпідрядний проектувальник повинен передавати генеральному проектувальнику робочу докумен­тацію на один примірник більше встановленого вище числа примірників.

На прохання замовника або підрядника проектувальник передає додаткову кількість примірників робочої документації понад установленої цими Нормами за окрему оплату.

7.10 Державні стандарти, креслення типових конструкцій, виробів та вузлів, на які є посилання у робочих кресленнях, а також проекти масового застосування тимчасових будинків та споруд до складу робочої документації не входять і проектувальником замовникові не передаються.

7.11 Робочі креслення, як правило, підписують:

7.11.1 Листи загальних даних всіх розділів:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст відповідного розділу;

- виконавець;

- перевіряючий.

7.11.2 Креслення:

- головний архітектор (інженер) проекту;

- керівник проектного підрозділу;

- головний спеціаліст;

- виконавець;

- перевіряючий.

Склад підписів може уточнюватись залежно від складу і структури проектної організації. При цьому мають бути підписи відповідальних за технічні рішення відповідно до ДСТУ Б А.2.4-4. Підписи кош­торисної документації встановлені ДБН Д. 1.1 -1.

ДБН А.2.2-3-2004 С.8

 

8 ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВА

 

8.1 Вартість проектних робіт і послуг визначається згідно з "Правилами визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України" ДБН Д.1.1-7. Ці норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будів­ництва всіх галузей народного господарства України.

8.2 Вартість будівництва визначається згідно з "Правилами визначення вартості будівництва" ДБНД.1.1-1.

 

9 ПОГОДЖЕННЯ, ЕКСПЕРТИЗА ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

 

9.1 ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) погоджуються з місцевими органами міс­тобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченної для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.

На затверджувальній стадії погоджується напрямок мереж інженерних комунікацій.

Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ.

9.2 За наявності особливих умов розташування об'єкта (історичні зони міст, зсувонебезпечні території та ін.) необхідно за вказівкою органів містобудування та архітектури (в АПЗ) погодити проектну доку­ментацію з відповідними організаціями.

При виникненні спірних питань остаточне рішення приймає Держбуд України.

9.3 ТЕО, ТЕР, а за їх відсутності П або РП (затверджувальна частина) нових об'єктів виробничого призначення незалежно від підпорядкування повинні мати відповідний висновок територіальної орга­нізації в будівництві відносно вибору земельної ділянки для будівництва та кооперації щодо джерел постачання і інженерних комунікацій згідно з вимогами ДБН А.2.3-1.

9.4 Проектна документація, розроблена згідно з нормативними документами, не підлягає погод­женню з органами державного нагляду за винятком випадків, передбачених законодавством України.

За відсутності норм та правил на проектування запропоновані проектні рішення необхідно по­годжувати з відповідними органами державного нагляду.

Документація, яку виконано з обгрунтованими відхиленнями від державних нормативних доку­ментів, підлягає погодженню в частині цих відхилень з органами, які їх затвердили.

9.5 Проектувальник несе відповідальність за якість проектних рішень та додержання вимог нор­мативних документів відповідно до законодавства.

9.6 За передачу у виробництво проектної документації, що не відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, замовник несе відповідальність згідно з законодавством.

9.7 У випадках, коли у проектній документації на реконструкцію не передбачаються зміни міс­тобудівних умов, фасадів будинку, умов транспортних зв'язків, інженерного забезпечення, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, а також не порушуються вимоги нормативних доку­ментів з проектування, погодження проектної документації не проводиться.

З органами містобудування та архітектури необхідне погодження у разі:

- зміни колірного рішення фасадів будинків;

- зміни архітектурних рішень, які впливають на характер навколишньої забудови, що склався раніше;

- зміни конструктивних рішень, які можуть викликати небезпечні ситуації у майбутньому.

9.8 Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання, не пов'язане з видобутком корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду відповідно до Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин (постанова Кабінету Міністрів від 21.02.95 № 134).

9.9 Проектна документація на всіх стадіях не підлягає погодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.

ДБН А.2.2-3-2004 С.9

 

9.10 Робоча документація, виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню не підлягає, крім інженерних мереж, що погоджуються з місцевими експлуатуючими службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах.

9.11 Погодження проектних рішень організаціями, визначеними законодавством, управліннями міс­тобудування та архітектури і експлуатуючими службами здійснюються в одній інстанції зазначеного органу у термін до 15 днів, якщо законодавчими та іншими нормативними актами не передбачені інші строки.

9.12 ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов'язковій комп­лексній державній експертизі згідно з законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва.

9.13 Комплексна державна експертиза проводиться службами Укрінвестекспертизи як відпові­дальним виконавцем із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епіде­міологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження. По об'єктах, які становлять ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених видів експертизи, про­водиться державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки.

Окремі проекти будівництва залежно від їх змісту та обсягу згідно з законодавством можуть не підлягати комплексній державній експертизі. Перелік об'єктів, затвердження проектів яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, визначається Держбудом України.

9.14 Організації (служби, підрозділи), що виконували державну експертизу і видавали рекомендації, несуть відповідальність за експертні висновки, на підставі яких інвестор (замовник) приймає своє рішення про затвердження проектної документації.

9.15 Зміни в ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП, Р вносяться відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівної ради або органів містобудування та архітектури щодо зміни архітектурних рішень тільки в разі порушень нормативних актів та вимог архітектурно-планувального завдання на проектування. Заува­ження до архітектурно-планувальних рішень, що не порушують цих вимог, мають рекомендаційний характер.

Відповідно до зауважень комплексної державної експертизи, які пов'язані з порушенням зако­нодавства і нормативних вимог, замовник і проектна організація зобов'язані внести зміни і доповнення в проектну документацію.

9.16 Подання проектної документації (ТЕО, ТЕР, ЕП, П, РП) на погодження, експертизу та затверд­ження є обов'язком замовника. Проектувальник за необхідності бере участь у розгляді проектних рішень в експертних організаціях. За дорученням замовника подання проектної документації на погодження та експертизу може взяти на себе проектувальник за його згодою та за окрему оплату.

9.17 Затвердження проектної документації інвестором (замовником) є фактом прийняття під його повну відповідальність рішень, передбачених у документації, при цьому:

- для всіх інвесторів (замовників) незалежно від форм власності та джерела фінансування - перед державою за дотримання обов'язкових вимог нормативів та нормативних документів, порядку погод­ження та експертизи проектної документації;

- для інвесторів (замовників), які використовують державні бюджетні та позабюджетні кошти, - перед державою за дотримання вимог державної інвестиційної політики з питань раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

9.18 Порядок затвердження проектів будівництва, що фінансуються із залученням коштів Держав­ного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної власності та по об'єктах, що споруджуються за рахунок інших джерел фінансування, визначається згідно з "Порядком затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 483.

9.19 Проектна документація (ЕП, ТЕР, П, РП) затверджується за наявності позитивного комп­лексного висновку державної експертизи згідно з 9.13 цих Норм.

Затвердження фіксується в офіційному документі у формі наказу (розпорядження або рішення). В доку­менті про затвердження наводяться основні дані та техніко-економічні показники, що наведені у додатках Л - для житлових будинків, М - для громадських будинків, Н - для об'єктів виробничого призначення.

ДБН А.2.2-3-200 4 С. 10

 

ДОДАТОК А

(довідковий)

 

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ НАВЕДЕНІ ПОСИЛАННЯ В ДАНИХ НОРМАХ

 

Закон України від 20.05.99 № 687-XVI	Про архітектурну діяльність
Закон України від 16.11.92 № 2780-ХІІ	Про основи містобудування
Закон України від 20.04.2000 № 1699-ІІІ	Про планування і забудову територій
Закон України від 11.07.2001 № 2627-ІІІ	Про авторське право і суміжні права
Закон України від 18.09.91 № 1560-ХІІ	Про інвестиційну діяльність
Закон України від 1.06.2000 № 1775-ІІІ	Про ліцензування певних видів господарської діяльності
Закон України від 14.10.94 № 208-94-ВР	Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування
Закон України від 18.01.2001 № 2245-III	Про об'єкти підвищеної небезпеки
Закон України від 16.01.2003 № 436-IV	Господарський кодекс України
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.99 №2137	Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.99 №2328	Про порядок надання архітектурно- планувального завдан­ня та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.02 №483	Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення комплексної державної експертизи
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.99 №465	Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.95 №134	Про затвердження Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду
Наказ Держбуду України від 23.10.91 №51/-839/1	Положення про ескізний архітектурний проект
ДСТУ Б А.2.4.4-99 (ГОСТ 21.101-97)	Основні вимоги до проектної та робочої документації
ДСТУ Б А.2.4-10-95 (ГОСТ 21.110-95)	Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів
ДБН А.2.2-1-2003	Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування
ДБН А.2.3-1-99	Територіальна діяльність в будівництві. Основні положення
ДБН А.3.1-5-96	Організація будівельного виробництва
ГОСТ 17.2.3.02-78	Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями
ДБН Б. 1.1-4-2002	Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування
ДБН Д. 1.1-1-2000	Правила визначення вартості будівництва
ДБН Д. 1.1-7-2000	Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України
ДБН А.2.2-4-2003	Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд
Правила устройства электроустановок	Минэнерго СССР. - 6-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1987. – 648 с.

 

ДБН А.2.2-3-2004 С. 11

 

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

 

Терміни	Визначення
Передпроектні роботи	Роботи, які можуть виконуватись до початку процесу проектування для визначення принципових об'емно-просторових та містобудівних рішень: - - розробка попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (фор-ескізи); - - розробка пропозицій щодо розміщення об'єктів будівництва на земельних - ділянках (обгрунтування місця розміщення, необхідної території та умов будівництва); - - опрацювання інженерної характеристики об'єкта і складання опитувальних - листів; - - складання завдання на інженерні вишукування; - - складання завдання на проектування; - - обміри та обстеження будівель, які підлягають реконструкції, - переоснащенню, розширенню, переплануванню або надбудові; - інші види робіт, необхідні для початку процесу проектування
Проектні роботи	Роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації для будівництва
Проектна документація	Затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'емно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва
Містобудівна документація	Затверджені у встановленому порядку текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій
Стадії проектування	Складові частини проектної документації: - ескізний проект (ЕП); - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО); - техніко-економічний розрахунок (ТЕР); - проект(П); - робочий проект (РП); - робоча документація (Р)
Договір	Основний організаційно-правовий документ, який регламентує взаємовідносини між замовником та проектувальником
Ліцензія	Документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов
Інвестор	Юридичні (фізичні) особи України, іноземних держав, а також держави, які приймають рішення про вкладення власних, запозичених або залучених коштів в об'єкти будівництва та забезпечують фінансування їх спорудження
Інвестиції	Майнові та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект
Замовник	Інвестор або інша юридична (фізична) особа, яка за дорученням інвестора видає замовлення на виконання проектно-вишукувальних робіт і на будівництво об'єкта, укладає договори (контракти), контролює хід будівництва, здійснює технічний нагляд, приймає закінчені роботи (послуги), проводить розрахунки та здає об'єкт в експлуатацію
Капітальні вкладення	Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів
Державні капітальні вкладення	Кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів, державних цільових фондів та кошти державних підприємств
Недержавні капітальні вкладення	Капіталовкладення, що здійснюються за рахунок коштів інвесторів з недержавними формами власності

 

 

ДБН А.2.2-3-2004 С. 12

Терміни	Визначення
Будова	Сукупність будинків та споруд (об’єктів), будівництво та реконструкція яких здійснюється як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку у встановленому порядку затверджується титул будови
Черга будівництва	Визначена проектною документацією частина* будови (об'єкта) виробничого або цивільного призначення, яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск продукції або надання послуг за основною номенклатурою
Пусковий комплекс	Визначена проектною документацією частина будови (об'єкта) виробничого або цивільного призначення, яка після введення її в експлуатацію забезпечує випуск продукції або надання послуг на об'єктах підсобного та обслуговуючого призначення за відповідною супровідною номенклатурою і може експлуатуватися за розсудом інвестора до випуску продукції або надання послуг на повну проектну потужність за основною номенклатурою
Об'єкт будівництва	Окремий будинок або споруда (з усім устаткуванням, яке до них відноситься, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис. Якщо на будівельному майданчику за проектом (робочим проектом) споруджується тільки один об'єкт основного призначення, то поняття "об'єкт будівництва" збігається з поняттям "будова"
Об'єкт виробничого призначення	Об'єкти матеріального виробництва
Об'єкт цивільного призначення	Об'єкти житлового та комунального господарства, заклади охорони здоров'я, фізкультури, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, а також науково-дослідні та інші організації, зв'язані з розвитком науки
Нове будівництво	Будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі
Реконструкція	Перебудова існуючих** об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потуж­ність, функціональне призначення, геометричні розміри)
Технічне пере­оснащення об'єктів виробничого призначення	Комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо удосконалення загально­заводського господарства та допоміжних служб. Технічне переоснащення діючих підприємств здійснюється, як правило, без розши­рення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт
Тендер	Форма розміщення замовлення на виконання проектних робіт та будівництва об’єкта, що передбачає відбір підрядника шляхом оцінки його пропозицій і умов, за яких він згоден виконати замовлення
Конкурс	Форма розміщення замовлення на проектування на підставі висновків архітектурного конкурсу з метою відбору оптимального проектного рішення та проектувальника для даних умов
* У складі глави 2 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. ** В поняття “існуюче” входить наявність конструктивної схеми з несучими і огороджувальними конструкціями та фундаментами.

ДБН А.2.2-3-2004 С. 13

 

ДОДАТОК В

(рекомендований)

 

ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИБОРУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК (ТРАС)

ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

 

Для вибору земельної ділянки (траси) для будівництва місцевими органами виконавчої влади за звер­ненням замовника створюється комісія.

До складу комісії входять відповідальні представники:

- замовника проектної документації;

- проектувальника (генерального проектувальника);

- місцевого органу землевпорядкування;

- виконавчого органу місцевого самоврядування, до безпосереднього відання якого відноситься зе­мельна ділянка;

- органу містобудування та архітектури;

- органу охорони навколишнього природного середовища;

- органу державного санітарного нагляду;

- інших органів державного нагляду залежно від специфіки об'єкта.

Для об'єктів виробничого призначення - також представники територіальних організацій у промис­ловому будівництві, промисловому транспорті, газопостачанні, комунальному теплопостачанні, водо­постачанні, каналізації і промислових гідротехнічних спорудах (залежно від характеру об'єкта).

За необхідності до складу комісії можуть включатися представники інших зацікавлених організацій.

Земельна ділянка для будівництва вибирається згідно з земельним, водним, лісовим та іншим за­конодавством на підставі загальних (попередніх) відомостей про геологічні та гідрогеологічні умови земельної ділянки (траси) та орієнтовну загальну оцінку впливу об'єкта на навколишнє середовище та можливий вплив навколишнього середовища на об'єкт.

На розгляд комісії місцеві органи містобудування та архітектури вносять пропозиції щодо місця розташування земельної ділянки, можливостей забезпечення об'єкта, що проектується, паливом, інже­нерними мережами.

Надається "Заява про наміри" відповідно до ДБН А.2.2-1.

За необхідності замовник подає на розгляд інші документи залежно від особливостей об'єкта і його розташування.

При реконструкції об'єкта на існуючому майданчику оформляється "Акт обстеження майданчика" за змістом, формою і порядком аналогічно "Акту вибору майданчика".

В тому разі, коли розміщення об'єкта не передбачене або не відповідає положенням документації, яка регламентує забудову в районі розміщення наміченого до будівництва об'єкта, або така документація на даний район відсутня чи застаріла, в зв'язку з чим неможливо прийняти обгрунтовані архітектурно-планувальні та інженерні рішення, пов'язані з розміщенням об'єкта чи підприємства та його інженерним забезпеченням, комісією з урахуванням висновків архітектурних органів та територіальної організації (з промислового будівництва) може бути винесено рішення щодо необхідності виконання замовником відповідних передпроектних робіт із залученням відповідних спеціалізованих організацій.

Акт комісії підлягає затвердженню керівництвом органу виконавчої влади і повинен мати термін дії.

ДБН А.2.2-3-2004 С. 14

 

ДОДАТОК Г

(рекомендований)

 

ПЕРЕЛІК ВИХІДНИХ ДАНИХ,

ЯКІ НАДАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКОМ

 

Завдання на проектування (завдання на проектування об'єктів виробничого призначення погод­жується з територіальними організаціями згідно з ДБН А.2.3-1).

"Акт вибору майданчика (траси)" або "Акт обстеження майданчика".

Рішення виконавчого органу місцевого самоврядування про надання дозволу на будівництво.

Архітектурно-планувальне завдання на проектування.

Наявні містобудівні планувальні матеріали, проекти детального планування і забудови, генеральні плани, схеми генерального плану промвузлів (промрайонів) або рішення територіальної організації з на­несенням меж ділянки, наміченої для проектування.

Технічні умови на приєднання запроектованого об'єкта до інженерних мереж і комунікацій з тер­мінами їх дії не менше нормативної тривалості проектування та будівництва.

Особливі умови зацікавлених організацій, у тому числі Державної інспекції з енергозбереження.

Дані про види застосовуваних будівельних конструкцій, виробів, імпортного обладнання з показ­никами енергоефективності, якщо це відомо замовнику.

Наявні топографічні плани.

Наявні висновки щодо інженерно-геологічних, гідрологічних та екологічних умов (особливостей) території.

Наявні матеріали щодо існуючої забудови (обмірювальні креслення, технічні дані) та зелених на­саджень.

Відомості про підземні споруди, підземні та наземні комунікації та їх технічний стан.

Матеріали інвентаризації, оціночні акти, рішення органів місцевого самоврядування про знесення і характер компенсації за будинки та споруди, зелені насадження, які підлягають знесенню.

Дані для розроблення рішень з організації будівництва (за необхідності) і складання кошторис­ної документації.

Дані про види застосовуваного палива та дозвіл на його використання.

Для виконання проектних робіт з реконструкції - висновки про результати обстеження будівельних конструкцій, обмірювальні креслення, відомості про послідовність перенесення діючих інженерних ме­реж та комунікацій.

Для об'єктів виробничого призначення додатково подаються такі матеріали:

- висновки територіальних організацій у будівництві щодо розміщення об'єктів будівництва;

- дані технічних проектів на машини та обладнання з тривалим циклом розроблення, конструювання і виготовлення;

- номенклатура продукції, виробнича та розрахункова програми;

- креслення і технічні характеристики продукції підприємства;

- відомості про імпортне та вітчизняне обладнання або креслення на нетипове та нестандартизоване обладнання з показниками енергоефективності;

- необхідні дані щодо виконаних науково-дослідних робіт, пов'язаних з утворенням нових техно­логічних процесів і обладнання;

- дані з інвентаризації існуючих на підприємствах (будинках, спорудах) джерелах забруднення при реконструкції;

- матеріали, одержані від організацій державного нагляду, про стан водойм, атмосферного повітря, грунту, геологічні умови, флору, фауну, наявність об'єктів природно-заповідного фонду, їх статус та охо­ронні зони;

- при забудові площ залягання корисних копалин - дозвіл на забудову, виданий органами місцевого самоврядування, згідно з чинним Положенням.

При реконструкції діючих об'єктів:

- висновки та матеріали, виконані за результатами обстеження діючих виробництв, конструкцій будинків та споруд;

ДБН А.2.2-3-2004 С. 15

 

- технологічні планування діючих виробництв (цехів), ділянок зі специфікацією обладнання і відомостями про його стан;

- умови на розміщення інвентарних тимчасових будинків і споруд, підйомно-транспортних машин та механізмів, місць складування будівельних матеріалів тощо;

- переліки існуючих будинків (приміщень) і споруд, підйомно-транспортних засобів підприєм­ства (будинку, споруди), які можуть бути використані в процесі виконання будівельно-монтажних робіт;

- інші необхідні дані.

Примітка. Конкретний перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначається при підписанні договору (контракту) на виконання відповідних стадій проектування.

ДБН А.2.2-3-2004 С. 16

 

ДОДАТОК Д

(рекомендований)

 

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ДАНИХ ТА ВИМОГ

 

Назва та місцезнаходження об'єкта.

Підстава для проектування.

Вид будівництва.

Дані про інвестора.

Дані про замовника.

Джерело фінансування.

Необхідність розрахунків ефективності інвестицій.

Дані про генерального проектувальника.

Дані про генерального підрядника.

Стадійність проектування з визначенням затверджувальної стадії.

Інженерні вишукування.

Вихідні дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, група складності умов будівництва на просадних грунтах, підроблювані і підтоплювані території тощо).

Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики запроектованого об'єкта.

Черговість проектування та будівництва, необхідність виділення пускових комплексів.

Вказівки про необхідність:

- розроблення окремих проектних рішень в декількох варіантах і на конкурсних засадах;

- попередніх погоджень проектних рішень із зацікавленими відомствами;

- виконання демонстраційних матеріалів, макетів і креслень інтер'єрів, їх склад та форма;

- виконання науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт у процесі проектування і будів­ництва;

- технічного захисту інформації.

Дані про вид палива та попередні погодження щодо його використання, якщо передбачається власне теплопостачання.

Потужність або характеристика об'єкта, виробнича програма.

Вимоги до благоустрою майданчика.

Вимоги до інженерного захисту територій і об'єктів.

Основні вимоги щодо інвестиційних намірів.

Вимоги щодо розроблення розділу "Оцінка впливів на навколишнє середовище".

Вимоги з енергозбереження та енергоефективності.

Дані про імпортні технології і (або) науково-дослідні роботи, які пропонує застосувати замовник.

Вимоги до режиму безпеки та охорони праці.

Вимоги до розроблення спеціальних заходів.

Призначення нежитлових поверхів.

Перелік будинків та споруд, що проектуються у складі комплексу.

Необхідність підготовки ТУ на стадіях ЕП, ТЕО (ТЕР), якщо такі стадії передбачені.

Примітка 1. Завдання на проектування затверджує інвестор або за його дорученням замовник, погоджує проектувальник.

Примітка 2. Склад завдання на проектування може змінюватися відповідно до особливостей об'єк­тів, що проектуються, і умов будівництва.

Примітка 3. Орієнтовні склад та характеристики приміщень, їх функціональні особливості роз­робляються у складі планово-технологічного завдання, як додаток до завдання на проектування.

ДБН А.2.2-3-2004 С. 17

 

ДОДАТОК Е

(рекомендований)

 

СКЛАД ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ (ТЕО),

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗРАХУНКУ (ТЕР)

 

ТЕО, ТЕР складається, як правило, з таких розділів:

1 Вихідні положення, в яких відображається технічна можливість та економічна доцільність нового будівництва або реконструкції об'єктів виробничого призначення.

2 Обгрунтування проектної потужності об'єкта, передбачуваного асортименту продукції, запланованої до випуску, а також міркування щодо її збуту.

3 Обгрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць виробничого персоналу.

4 Дані про наявність сировинної бази, про забезпечення основними матеріалами, енергоресурса­ми, напівфабрикатами, трудовими ресурсами з обгрунтуванням можливості їх використання або одержання.

5 Обгрунтування розміщення об'єкта та вибір майданчиків для будівництва.

6 Дані інженерних вишукувань.

7 Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).

8 Схеми генплану та транспорту.

9 Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту об'єкта від небезпечних природних чи техногенних факторів.

10 Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення.

11 Основні рішення та показники з енергоефективності, порівняння варіантів, облік і використання вторинних та поновлюваних ресурсів, з охорони праці.

12 Можливі терміни будівництва.

13 Основні положення з організації будівництва.

14 Заходи щодо технічного захисту інформації.

15 Основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих.

16 Основні рішення з вибухопожежної безпеки виробництва.

17 Ідентифікація та декларація безпеки об'єктів підвищеної небезпечності (закон № 2245-ІІІ).

18 Техніко-економічні показники.

19 Завдання на проектування.

20 Обгрунтування ефективності інвестицій.

21 Висновки та пропозиції.

 

Кошторисна документація

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва з об'єктними та локальними кошторисними розрахунками виконується відповідно до вимог державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1, які вста­новлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, реконструкції підприємств, будівель і споруд і носять обов'язковий характер при визначенні вартості об'єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці правила носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Склад ТЕО (ТЕР) може бути доповнений чи скорочений (за винятком матеріалів ОВНС) за рішенням замовника або за погодженням з ним.

Матеріали ОВНС можуть бути скорочені у разі окремого проектування об'єкта, який сам є об'єктом охорони навколишнього середовища за умови попереднього погодження з органами нагляду за еколо­гічною безпекою.

Якщо ТЕО (ТЕР) розробляється у декількох варіантах, то розділ ОВНС виконується після погод­ження замовником варіанта з коригуванням остаточного розрахунку кошторису.

ДБН А.2.2-3-2004 С.18

ДОДАТОК Ж

(рекомендований)

 

СКЛАД ТА ЗМІСТ ПРОЕКТУ (ЗАТВЕРДЖУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ РП)

НА БУДІВНИЦТВО ОБ'ЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Загальні положення

 

1 Вихідні дані для проектування.

2 Пояснювальна записка.

3 Коротка характеристика об'єкта, дані про проектну потужність об'єкта (місткість,

пропускна спро­можність).

4 Дані інженерних вишукувань.

5 Відомості про потреби в паливі, воді, електричній та тепловій енергії, заходи щодо

енергозбереження тощо.

6 Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси.

7 Матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні,

водні та інші ресурси), їх мінімізація та компенсація.

8 Рішення з інженерного захисту територій і об'єктів.

9 Основні техніко-економічні показники.

10 Економічний розрахунок ефективності інвестицій (за вимогою інвестора).

 

Архітектурно-будівельні рішення

 

1 Рішення та основні показники по генеральному плану, благоустрою та озелененню.

Короткий опис і обгрунтування архітектурних рішень та їх відповідність

функціональному призначенню з ураху­ванням містобудівних вимог. Рішення щодо

оздоблення будинку, споруди.

2 Основні рішення із прийнятої конструктивної схеми об'єктів (матеріали стін,

перекриттів,покрівлі), обгрунтування застосованих типів фундаментів та інших

конструкцій, теплоефективність огороджувальних конструкцій та теплофізичні

характеристики.

3 Рішення щодо захисних споруд цивільної оборони оформляються за встановленим порядком.

 

Тех