Система сертифікації однорідної продукції (процесів, послуг).

ГЛОСАРІЙ

Агрегатування - метод стандартизації, який полягає в утворенні виробів шляхом компонування їх із обмеженої кількості стандартних і уніфікованих деталей, вузлів і агрегатів, що мають геометричну та функціональну взаємозамінність.

Акредитація (лабораторій). Офіційне визнання того, що випробувальна лабораторія є правочинною здійснювати конкретні випробування або конкретні типи випробувань.

Акредитована лабораторія. Випробувальна лабораторія, яка пройшла акредитацію.

Аналізування – це діяльність, яку розпочинають для визначення придатності, адекватності, результативності того, що розглядають, щоб досягнути установлених цілей. Аналізування може також включати визначення ефективності.

Атестація лабораторії. Перевірка випробувальної лабораторії для визначення її відповідності встановленим критеріям акредитації лабораторії.

Атестування – це процес, який дає можливість продемонструвати спроможність виконати установлені вимоги. Терміном «проатестовано» позначається відповідний статус. Атестування може стосуватися осіб, продукції, процесів або систем.

Аудит – це систематичний, незалежний і задокументований процес отримання доказів аудиту і об’єктивного їх оцінювання з метою визначення ступеня виконання критеріїв аудиту. Внутрішні аудити, які іноді називають «аудити першою стороною», провадяться звичайно або самою організацією, або за її дорученням для внутрішніх цілей і вони можуть служити основою для декларування відповідності. До зовнішніх аудитів належать ті, що їх звичайно називають «аудити другою стороною» або «аудити третьою стороною». Аудити другою стороною провадяться сторонами, що мають певний інтерес до діяльності організації, наприклад, замовниками або іншими особами за їхнім дорученням. Аудити третьою стороною провадяться зовнішніми незалежними організаціями. Ці організації здійснюють сертифікацію чи реєстрацію на відповідність вимогам, наприклад вимогам ISO 9001. Якщо системи управління якістю та навколишнім середовищем перевіряють разом, це називають «комбінованим аудитом». Якщо дві чи декілька організацій здійснюють разом аудит одного об’єкта аудиту, це називається «спільним аудитом».

Аудитор – це особа, яка має компетентність для проведення аудиту.

Багатостороння угода. Угода про визнання, яка включає взаємне прийняття результатів роботи більш ніж двох сторін.

Безпека - відсутність недопустимого ризику, пов'язаного з мож­ливістю завдання будь-якої шкоди.

Бракування – це дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб не допустити її передбачене використання. Приклади: утилізація, знищення. У ситуації з невідповідною послугою її припиняють надавати.

Взаємозамінність - це придатність одного виробу, процесу, послуги для використання замість іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих же вимог.

визначення, процедури, функції, методи, що служать предметом роботи зі стандартизації і можуть бути охарактеризовані кількісно і якісно за допомогою понять, визначень, умовних одиниць тощо. На усі об'єкти стандартизації розробляються стандарти.

Вимірювання – це сукупність операцій, які дають змогу визначити значення величини.

Вимірювання якості - це фізичний експеримент над вимірю­вальними величинами, які характерні для метрології, і у той же час - це процес порівняння вимірювальної величини з деякою мірою.

Вимога – це сформульовані потреба або очікування, загальнозрозумілі або обов’язкові.

Випробувальна лабораторія - лабораторія, яка проводить випробування.

Випробування - технічна операція, що полягає у встановленні однієї або декількох характеристик цієї продукції, процесу або послуги відповідно до встановленої процедури.

Випробування – це визначення однієї чи декількох характеристик за певною методикою.

Випуск – це дозвіл на перехід до наступної стадії процесу.

Виробниче середовище – це сукупність умов, за яких виконують роботу. Умови охоплюють фізичні, соціальні, психологічні та екологічні чинники (такі, як температура, схеми визнання та заохочування, ергономіка і склад атмосфери).

Висновок аудиту – це підсумок аудиту, який формулює група з аудиту в результаті розгляду всіх даних аудиту з урахуванням цілей аудиту.

Відповідність - дотримання всіх встановлених вимог до продукції, процесу або послуги.

Відповідність – це виконання вимоги.

Галузева стандартизація - стандартизація, яка здійснюється органами, компетентними в даній галузі народного господарства. Результатом роботи є галузевий стандарт.

Галузеві стандарти України (ГСТУ) – це стандарти, якірозробляють на продук­цію, послуги в разі відсутності ДСТУ, або за потребою встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стан­дартів.

Градація – це категорія або розряд, присвоєні різним вимогам до якості продукції, процесів або систем, що мають те саме функціональне застосування.

Група з аудиту – це один чи декілька аудиторів, що проводять аудит.

Дані аудиту - це результати оцінювання зібраних доказів аудиту за критеріями аудиту. Дані аудиту можуть вказувати на відповідність чи невідповідність критеріям аудиту або на можливості поліпшення.

Двостороння угода. Угода про визнання, яка включає прийняття кожною стороною результатів роботи другої сторони.

Державна система стандартизації - це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організа­ційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.

Державна стандартизація - стандартизація, яка здійснюється урядовими органами і розповсюджується на усі підприємства держави, незалежно від форми власності. Результатом роботи є державний стандарт.

Державні стандарти України (ДСТУ) -це нормативні доку­менти, які діють на території України і застосовуються усіма підпри­ємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, грома­дянами - суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (ві­домствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Дефект – це невиконання вимоги, пов’язаної з передбаченим або установленим використанням. Розрізнення понять «дефект» і «невідповідність» важливе, оскільки воно має підтекст юридичного характеру, зокрема пов’язаний з питаннями відповідальності за вироблену продукцію. Тому, термін «дефект» слід вживати надзвичайно обережно. Передбачене використання, як його передбачає замовник, може залежати від характеру інформації, такої, як інструкції з експлуатації та технічного обслуговування, надавані постачальником

Диференційний метод – це метод оцінки рівня якості продукції, який базується на використанні одиничних показників її якості - співставленні значення одиничних показників якості оцінюваного і базового зразків. При цьому методі розраховують відносні показники якості

Діапазон ряду - це інтервал, обмежений крайніми значеннями членів ряду. Градація параметричного ряду - це математична закономірність, що визначає характер інтервалів між членами ряду в певному діапазоні.

Дозвіл на відхил – це санкціонування відступу від початково установлених вимог до продукції перед її виготовленням. Дозвіл на відхил, як правило, видають на обмежену кількість продукції або певний період часу, а також для конкретного використання.

Доказ аудиту – це протоколи, виклади фактів чи інша інформація, що є істотними для критеріїв аудиту і уможливлюють їхню перевірку. Доказ аудиту може бути якісним або кількісним.

Документ – це інформація та її носій. Приклади: протокол, технічні умови, задокументована методика, креслення, звіт, стандарт. Носієм може бути папір, магнітний, електронний чи оптичний комп’ютерний диск, фотографія чи еталонний зразок або їх комбінація. Комплект документів, наприклад технічних умов та протоколів, часто називається «документацією».

Доступ до системи сертифікації. Можливість для заявника (в сертифікації) користуватися сертифікацією згідно з правилами системи.

Експертний метод – це метод вимірювання показників якості, що застосовуєть­ся тоді, коли використання технічних засобів вимірювання немож­ливо, складно чи економічно невиправдано. Його часто застосо­вують для визначення ергономічних і естетичних показників.

Експертний метод - це метод, який характеризується тим, що висновки з оцінки якості продукції подаються у формі колективної експертної думки, отриманої на основі агрегатування індивідуальних експертних думок окремих експертів.

Ефективність – це співвідношення між досягненим результатом і використаними ресурсами.

Забезпечення якості – це складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано.

Задоволеність замовника – це сприйняття замовником ступеня виконання його вимог.

Замовник – це організація або особа, яка отримує продукцію. Наприклад, споживач, клієнт, кінцевий користувач, роздрібний торговець, пільговий споживач і покупець. Стосовно організації замовник може бути внутрішнім або зовнішнім.

Замовник аудиту – це організація чи особа, яка подає заявку на проведення аудиту.

Запобіжна дія – це дія, яку виконують для усунення причини потенційної невідповідності або іншої потенційно небажаної ситуації. Потенційна невідповідність може мати декілька причин. Запобіжну дію виконують для попередження події, тоді як коригувальну дію – для попередження повторної події.

Засвідчення відповідності - дія випробувальної лабораторії третьої сторони, яка доказує, що конкретний випробувальний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Засіб вимірювальної техніки – це засіб вимірювання, програмний засіб, еталон, стандартний зразок або допоміжний пристрій чи їх комбінація, необхідні для виконання вимірювання.

Затвердження – це підтвердження наданням об’єктивних доказів, що вимоги щодо конкретного передбаченого використання або застосування виконано. Терміном «затверджено» позначається відповідний статус. Умови використання можуть бути реальними або змодельованими.

Зацікавлена сторона – це особа або група осіб, які мають певний інтерес щодо показників діяльності або успіху організації. Наприклад, замовники, власники, працівники організації, постачальники, банки, синдикати, партнери або товариства. Групу осіб може становити організація, її підрозділ або декілька організацій.

Заява про відповідність - заява постачальника під його повну відповідальність про те, що продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Знак відповідності (в сертифікації). Захищений в установленому порядку знак, використовуваний або виданий згідно з правилами системи сертифікації, який вказує, що забезпечується належна впевненість у тому, що дана продукція, процес чи послуга відповідають конкретному стандартові чи іншому нормативному документу.

Зниження градації – це змінювання градації невідповідної продукції, щоб зробити її відповідною вимогам, відмінним від початково встановлених.

Індекс дефектності - комплексний показник якості різно­манітної продукції, яка випущена в період, що розглядався, і який дорівнює середньозваженому коефіцієнту дефектності цієї продукції.

Індекс якості - це комплексний показник якості різнорідної продукції (виробленої за певний проміжок часу), який дорівнює сере­дньозваженому відносних значень показників якості цієї продукції.

Інспектування - це оцінювання відповідності спостеріганням і висловлюванням суджень, супроводжуваних, за потреби, вимірюваннями, випробуваннями чи калібруванням.

Інструментальний метод – це метод, за допомогою якого визначають показники якості шляхом викорис­тання технічних засобів вимірювань. За цим методом визначають масу продукції, габаритні розміри виробів, склад виробів тощо.

Інформація – це значущі дані.

Інфраструктура – це організація, сукупність устаткування, обладнання та служб, необхідних для функціонування організації.

Керівний нормативний документ (КНД) -нормативний документ, який встановлює норми, правила, вимоги організаційно-методичного та загальнотехнічного характеру. До КНД належать методичні вказівки, методики розрахунків, типові положення про служби та порядок проведення робіт тощо.

Класифікація - це розподілення предметів, продукції, явищ чи понять за групами, розрядами, класами залежно від їх загальних істотних ознак.

Коефіцієнт дефектності - це середня зважена кількість дефектів, які припадають на одиницю продукції.

Компетентність – це доведена спроможність застосовувати знання та вміння.

Комплексний метод – це метод оцінки рівня якості, який базується на викорис­танні узагальнюючого показника якості і являє собою функцію від одиничних показників якості продукції.

Контролюючий орган (в сертифікації). Орган, який здійснює за дорученням органу з сертифікації діяльність з контролю.

Контроль - діяльність, яка складається з вимірювань, експер­тизи, випробувань чи оцінювання однієї чи декількох характеристик з метою калібрування об'єкта і порівняння одержаних результатів з установленими вимогами для визначення того, чи досягнуто відповід­ність для кожної з цих характеристик.

Контроль за кількісною ознакою - це к онтроль якості продукції, під час якого визначають значення її параметра, а наступне рішення про контрольовану сукупність чи процес приймають залежно від по­рівняння їх з контрольним нормативом.

Контроль за якісною ознакою - це к онтроль якості продукції, під час якого кожну перевірену одиницю її зараховують до певної групи, а подальше рішення щодо

 

 

контрольованої сукупності чи процесу приймають залежно від співвідношення кількості її одиниць, що опи­нилися у різних групах.

Контроль якості – це складова частина управління якістю, зосереджена на виконанні вимог до якості.

Контроль якості (КЯ) - це перевірка відповідності кількісних або якісних характеристик продукції чи процесу, від якого залежить якість продукції, встановленим технічним вимогам.

Контрольована партія продукції - це с укупність одиниць продук­ції одного найменування, типономіналу чи типорозміру та виконання, вироблена протягом визначеного проміжку часу в одних і тих самих умовах і одночасно пред'явлена для контролю. Вироблена продукція може бути в процесі виготовлення, добування, ремонту, зберігання, транспортування, експлуатації.

Коригувальна дія – це дія, яку виконують для усунення причини виявленої невідповідності або іншої небажаної ситуації. Невідповідність може мати декілька причин. Коригувальну дію виконують для попередження повторного виникнення події, тоді як запобіжну дію – для попередження виникнення події. Слід відрізняти коригування і коригувальну дію.

Коригування – це дія, яку виконують для усунення виявленої невідповідності. Коригування можна виконувати в поєднанні з коригувальною дією. Коригуванням може бути, наприклад, перероблення або зниження градації.

Критерії акредитації (лабораторій). Сукупність використовуваних органом з акредитації вимог, які має задовольняти випробувальна лабораторія для того, щоб бути акредитованою.

Критерії аудиту - це сукупність політики, методик чи вимог, які використовують як еталон.

Метод випробування - встановлений порядок проведення випробувань.

Метод послідовного наближення – це метод, який дає змогу отримати точні кількісні результати вимірювань за шкалою відношень, якщо відомо, у скільки разів вага чи показник кращого з об'єктів експертизи перевищує вагу чи такий же показник гіршого об'єкта.

Методика – це установлений спосіб діяльності або здійснення процесу. Методики можуть бути оформлені чи не оформлені документально. Для позначення документально оформленої методики часто вживаються терміни «письмова методика» або «задокументована методика». Документ, який містить методику, може називатися «методичний документ».

Метрологічна служба – це організаційна структура, що несе відповідальність за визначення та впровадження системи контролю вимірювання.

Метрологічна характеристика – це відмітна властивість, яка може впливати на результати вимірювання. Засіб вимірювальної техніки звичайно має декілька метрологічних характеристик. Метрологічні характеристики можуть бути предметом калібрування.

Метрологічне підтвердження – це сукупність операцій, необхідних для забезпечення відповідності засобу вимірювальної техніки вимогам з метою його передбаченого використання. Метрологічне підтвердження, як правило, включає калібрування або перевірку, будь-яке необхідне юстування або ремонт і подальше повторне калібрування, порівняння з метрологічними вимогами до передбаченого використання засобів вимірювальної техніки, а також будь-які потрібні пломбування та етикетування.

Міждержавна стандартизація - стандартизація, участь в якій беруть країни СНД. Результатом роботи з міждержавної стандар­тизації є міждержавні стандарти (ГОСТ).

Міждержавний стандарт -стандарт, прийнятий країнами, що приєдналися до Угоди

 

про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, і застосований ними безпосередньо.

Міжлабораторні порівняльні випробування - організація, проведення та оцінка випробувань одних і тих же подібних виробів або матеріалів двома або декількома різними лабораторіями відповідно до раніше встановлених умов.

Міжнародна стандартизація - стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів усіх країн. У роботі з міжнародної стандартизації можуть брати участь декілька (дві чи більше) суверенних держав. Результатом роботи з міжнародної стандартизації є міжнародні стандарти, прийняті міжнародною організацією зі стандартизації.

Надійність – це збірний термін, який вживають для описування характеристики готовності та чинників, що її зумовлюють: характеристик безвідмовності, ремонтопридатності і забезпеченості технічного обслуговування. Термін «надійність» вживають лише для загального описування в некількісних термінах.

Найвище керівництво – це особа або група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність організації на найвищому рівні.

Настанова з якості – це документ, який регламентує систему управління якістю організації. Настанови з якості можуть мати різний ступінь деталізації та форму залежно від розміру та складності окремої організації.

Національна стандартизація - стандартизація, яка здійсню­ється на рівні однієї конкретної держави. Результатом роботи з національної стандартизації є національні стандарти, прийняті національним органом зі стандартизації однієї держави.

Невідповідність – це невиконання вимоги.

Нормативний документ (НД) - документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів. НД розробляються на об'єкти стандар­тизації, які обов'язкові для використання в певних галузях діяльності, І установленому порядку і затверджуються компетентними органами. До НД належать стандарти, технічні умови, зводи правил, регламенти, керівні документі, державні класифікатори тощо.

Oб’єкт аудиту – організація, піддана аудиту.

Об’єкт стандартизації - це предмет, який підлягає стандар­тизації. До об'єктів стандартизації належать продукція, процеси, послуги, які однаковою мірою стосуються будь-якого матеріалу, компонента, обладнання, системи, їх сумісності, а також правила, поняття,

Обмежений контроль - це статистичний приймальний контроль, який слід припинити в момент, коли встановлено, що обсяг отриманої інформації достатній для прийняття рішення щодо партії продукції.

Одностороння угода. Угода про визнання, яка включає прийняття однією стороною результатів роботи другої сторони.

Орган з акредитації (лабораторій). Орган, який керує системою акредитації лабораторій і проводить акредитацію.

Орган з акредитації може повністю або частково передавати повноваження з атестації випробувальній лабораторії іншого компетентного органа (агентству з атестації). З урахуванням того, що це може стати практичним способом розширення визнання випробувальних лабораторій, вважається важливим, щоб така атестація була еквівалентною атестації, яку проводить орган з акредитації.

Орган з сертифікації може сам проводити випробування та контроль за випробуваннями або здійснювати нагляд за цією діяльністю, яка проводиться за його

 

дорученням іншими органами.

Орган з сертифікації. Орган, який здійснює сертифікацію відповідності.

Органи стандартизації - це підрозділи, які виконують функції державного управління всіма підприємствами і організаціями з питань стандартизації, метрології та якості продукції, здійснюють координуючу діяльністю і діють від імені держави.

Організаційна структура – це розподіл відповідальності, повноважень та взаємовідносин між працівниками. Організаційну структуру часто формалізують у настанові з якості або в програмі якості для проекту. За сферою охоплення організаційна структура може мати відповідні схеми зв’язків із зовнішніми організаціями.

Організація – це сукупність людей та засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень та взаємовідносин.

Організація контролю якості - це система технічних і адмініст­ративних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва продук­ції, яка б повністю відповідала вимогам нормативних документів НД.

Органолептичний метод - це метод, за допомогою якого вимірювання оцінки якості про­дукції здійснюють за допомогою органів чуття експертів.

Особа з правом підпису (від імені акредитованої лабораторії). Особа, визнана органом з акредитації компетентною для того, щоб підписувати протоколи випробувань акредитованої лабораторії.

Оцінювання якості експертом - це його психологічна реакція на фізичні та хімічні характеристики продукції. За своєю природою вона суб'єктивна і не має рації поза оцінюючого суб'єкта.

Параметр продукції - це кількісна характеристика властивостей продукції чи її станів, які визначають призначення продукції та умови її використання.

Параметричний ряд - це сукупність числових значень пара­метрів, яка побудована в певному діапазоні на основі прийнятої системи градацій.

Переважні числа – це числа, що рекомендовано вибирати переважно перед усіма іншими для визначення величин параметрів при створенні виробів, конструюванні, розрахунках, стандартизації та уніфікації.

Перевірка – це підтвердження наданням об активних доказів, що встановлені вимоги виконано. Терміном «перевірено» позначається відповідний статус. Підтвердження може охоплювати такі види діяльності: а.- виконання альтернативних обчислень; б – порівняння технічних умов на нову розробку з аналогічними технічними умовами на апробовану розробку; в – проведення випробувань і демонстрацій; г – аналіз документів перед випуском.

Перевірка (лабораторій) на якість проведення випробувань - встановлення здатності цієї лабораторії проводити випробування шляхом міжлабораторних порівняльних випробувань.

Перероблення – це дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб зробити її відповідною вимогам. На відміну від перероблення під час ремонту можуть змінювати або замінювати складові частини невідповідної продукції.

План контролю – це сукупність вимог і правил, яких слід дотри­муватись, обираючи рішення про прийняття партії продукції. Сукуп­ність вимог і правил - обсяг контрольованої партії, рівень і вид конт­ролю, тип плану вибіркового контролю, обсяг вибірки, контрольні нормативи, вирішальні правила тощо.

Планування якості - діяльність, яка встановлює цілі та вимоги до якості, до застосування елементів системи якості.

Планування якості – це складова частина управління якістю, зосереджена на

 

встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості.

Показники стандартів - це характеристика об'єктів стандартизації, що виражаються за допомогою умовних одиниць, позначень чи понять. До показників стандартів належать показники щодо розмірів виробів, хімічного складу, фізичних властивостей, маси, експлуатаційних якостей, економічності, надійності, нешкідли­вості, безпеки тощо.

Поліпшення якості – це складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості.

Політика в сфері якості – це загальні наміри та спрямованість організації, пов’язані з якістю, офіційно сформульовані найвищим керівництвом.

Попарне зіставлення – це найбільш простий і виправданий спосіб вираження думки експертів з психологічної точки зору.

Постачальник – це організація або особа, яка надає продукцію. Наприклад, виробник, посередник, роздрібний торговець або продавець продукції, постачальник послуги чи інформації. Стосовно організації постачальник може бути внутрішнім або зовнішнім. У контрактній ситуації постачальник іноді називається підрядником.

Постійне поліпшення якості – це повторювана діяльність щодо збільшення можливості виконати вимоги.

Поступка – це дозвіл на використання чи випуск продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Поступку звичайно застосовують під час постачання продукції, яка має невідповідні характеристики, щодо часу або кількості цієї продукції, погоджених в установлених межах.

Програма аудиту – це один чи декілька аудитів, запланованих на конкретний період часу і спрямованих на досягнення конкретної мети.

Програма якості – це документ, що визначає, які методики та відповідні ресурси, хто та коли повинен застосовувати до конкретних проекту, продукції, процесу чи контракту. До цих методик звичайно належать такі, що мають відношення до процесів управління якістю і процесів створення продукції. Програма якості часто містить посилання на частини настанови з якості або задокументовані методики. Програма якості, як правило, є одним з результатів планування якості.

Продукція – це результат процесу. Існує чотири узагальнені категорії продукції: 1- послуги (наприклад, перевезення); 2- інтелектуальна продукція (наприклад, комп’ютерна програма, словник); 3- технічні засоби (наприклад, механічна частина двигуна); 4- перероблені матеріали (наприклад, мастило). Багато видів продукції складається з елементів, що належать до різних узагальнених категорій продукції. У такому разі віднесення продукції до послуги, інтелектуальної продукції, технічних засобів або перероблених матеріалів залежить від елемента, що переважає. Наприклад, пропонована продукція «автомобіль»

Проект – єдиний процес, що складається з сукупності скоординованих та контрольованих видів діяльності з датами початку та закінчення, здійснюється для досягнення мети, яка відповідає конкретним вимогам, і містить обмеження щодо термінів вартості та ресурсів. Окремий проект може становити частину структури більшого проекту. У деяких проектах цілі уточнюють і характеристики продукції визначають поступово в міру реалізації проекту. Результатом проекту може бути одна чи декілька одиниць продукції.

Проектування і розроблення – це сукупність процесів які перетворюють вимоги в установлені характеристики або в технічні умови на продукцію, процес чи систему. Терміни «проектування» і»розроблення» іноді використовують як синоніми, а іноді – для визначення різних стадій процесу проектування та розроблення в цілому. Для позначення природи того, що проектують та розробляють, можуть вживати пояснювальні слова (наприклад, проектування та розроблення продукції або проектування та розроблення процесу).

Простежуваність – це змога простежити передісторію, застосування або місцезнаходження того, що розглядають. Стосовно продукції простежуваність може бути пов’язана з: - походженням матеріалів чи складових частин; - історією оброблення; - розподілом або місцезнаходженням продукції після поставляння.

Протокол (запис) – це документ, який містить одержані результати або надає докази виконаних робіт. Протоколи можна використовувати, наприклад, для документування простежуваності і для надання свідчення щодо погодження, запобіжної дії та коригувальної дії.

Процес – це сукупність взаємопов’язаних або взаємодій них видів діяльності, яка перетворює входи на виходи. Входами одного процесу є, як правило, виходи інших процесів. Процеси в організації, як правило, планують і здійснюють за контрольованих умов з метою створення додаткових цінностей. Процес, для якого відповідність одержуваної в його результаті продукції не піддається простій перевірці звичайними методами, часто називають «спеціальний процес».

процес або технічні умови на випробування) або з продукцією (наприклад, технічні умови на продукцію, креслення і технічні умови на характеристики).

Ранжирування - це розміщення об'єктів вимірювання чи показ­ників якості у певному порядку (зростання, зменшування) за ступенем важливості, значущості.

Регіональна стандартизація - стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону. Результатом роботи з регіональної стандартизації є регіональні стандарти, які прийняті регіональною міжнародною організацією зі стандартизації.

Результативність – це ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів.

Ремонт – це дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб зробити її придатною для передбаченого використання. Ремонт охоплює дії з виправлення початково відповідної продукції для її відновлення з метою використання, наприклад, у межах операцій з технічного обслуговування. На відміну від перероблення під час ремонту можуть змінювати або замінювати складові частини невідповідної продукції.

Рівень контролю - це характеристика плану контролю, яка пов'язує обсяг вибірки з обсягом партії продукції.

Рівень якості продукції, яка виготовляється, - це характеристика якості продукції, яка встановлює ступінь відповідальності про­дукції вимогам НД до початку експлуатації.

Рівень якості товарів - це відносна характеристика якості про­дукції, основана на порівнянні значень показників якості продукції, яка оцінюється з базовими значеннями відповідних показників.

Сертифікат відповідності Документ, виданий згідно з правилами системи сертифікації, який вказує, що забезпечується належна впевненість у тому, що потрібним чином ідентифікована продукція, процес чи послуга, відповідають конкретному стандартові чи іншому нормативному документу.

Сертифікація - це контрольні випробування, на основі яких встановлюються відповідність продукції або послуги вимогам нормативного документа, і які проводяться третьою стороною.

Сертифікація відповідності - дія третьої сторони, яка доказує, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес чи послуга відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу. Основою для цієї впевненості є результат "засвідчення відповідності".

Система – це сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів.

Система акредитації (лабораторій). Система, що має власні правила процедури та керування для здійснення акредитації лабораторії.

Система контролю вимірювання – це сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних елементів, необхідних для метрологічного підтвердження та постійного контролю вимірювання.

Система сертифікації однорідної продукції (процесів, послуг).

Система сертифікації щодо певної продукції, процесів або послуг, для яких застосовуються такі самі конкретні стандарти та правила й така сама процедура.

Система сертифікації. Система, яка має власні правила процедури й управління для проведення сертифікації відповідності.

Система управління – це система, яка дає змогу встановлювати політику та цілі та досягати цих цілей.

Система управління якістю – це система управління, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості.

Систе­матизація - це розподілення предметів, продукції, явищ чи понять у визначеному порядку та послідовності, які утворюють чітку систему, зручну для використання.

Системи сертифікації можуть діяти, наприклад, на національному, регіональному чи міжнародному рівні.

складається з технічних засобів (наприклад, шин), перероблених матеріалів (наприклад, палива, охолоджувальної рідини), інтелектуальної продукції (наприклад, програма регулювання двигуна, інструкція для водія) і послуг (наприклад, пояснення щодо функціонування, надавані продавцем). Послуга є результатом щонайменше одного виду діяльності, обов’язково здійсненого у взаємодії між постачальником і замовником, і, як правило, нематеріальна. Надання послуги може включати, наприклад, таке: - Дії з матеріальною продукцією, наданою замовником (наприклад, автомобіль, що підлягає ремонту); - Дії з нематеріальною продукцією, наданою замовником (наприклад, декларація про доходи, необхідна для обчислення розміру податку); - Надання нематеріальної продукції (наприклад, надання інформації в контексті передавання знань); - Створення сприятливих умов для замовника(наприклад, у готелях та ресторанах). Інтелектуальна продукція містить інформацію, є звичайно нематеріальною і може набувати форми підходів, ділових угод або методик. Технічні засоби, як правило, матеріальні, і їхня кількість становить кількісну характеристику, Перероблені матеріали звичайно матеріальні, і їхня кількість є неперервною характеристикою. Технічні засоби та перероблені матеріали часто називають товаром. Забезпечення якості спрямовують головним чином на передбачену продукцію.

Соціологічний метод вимірювання показників якості здійсню­ється шляхом опитування населення чи окремих соціальних груп, члени яких виступають як експерти.

Спеціалізація - це організаційно-технічні заходи, спрямовані на створення виробництв чи підприємств з реалізації однотипної продукції вмасовому чи великосерійному масштабі з використанням оптимальної технології при мінімальній собівартості й найкращій якості.

Спроможність – це здатність організації, системи або процесу створювати продукцію, яка відповідатиме вимогам до цієї продукції.

Стабільність технологічного процесу - це властивість технологіч­ного процесу, яка обумовлює сталість розподілу ймовірностей його контрольованих параметрів протягом певного проміжку часу без втручання ззовні.

Стандарт - нормативний документ, розроблений на засадах відсут­ності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, у

Стандарт - це результат конкретної роботи зі стандартизації, яка виконується на

 

 

основі досягнень науки, техніки та практичного досвіду, і має визначений юридичний статус на всіх рівнях управління народним господарством.

Стандарт (від англ. standard) в буквальному розумінні - це норма, зразок, мірило, а в широкому - це зразок або еталон якості, через який держава здійснює науково обґрунтоване управління якістю.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) України (СТТУ) – це стандарти, якірозробляють за потребою розповсюдження та впровадження систематизованих, узагальнених результатів фунда­ментальних і прикладних досліджень, одержаних у певних галузях знань та сферах професійних інтересів.

Стандарти підприємств (СТП) – це стандарти, якірозробляються на продукцію (процес, послугу), яку виробляють і застосовують (надають) лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ та ГСТУ.

Стандартизація - це організаційно-технічна основа економіч­ного і науково-технічного співробітництва між країнами, ефективний засіб поширення зв'язків між країнами і ліквідування технічних бар’єрів у міжнародній торгівлі.

Стандартизація - це галузь сумісної діяльності вчених, інженерів, економістів, яка полягає, перш за все, у відборі із численних видів продукції (процесів, робіт, послуг) однакового призначення, одного або невеликої кількості видів цієї продукції (процесів, робіт, послуг) з найкращими якісними показниками і властивостями.

Стандартизація - це діяльність з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання реально існуючих чи можливих завдань.

Статистичне регулювання технологічного процесу – це коригу­вання значень параметрів технологічного процесу за результатами вибіркового контролю контрольованих параметрів, здійснюване для технологічного забезпечення належного рівня якості продукції.

Статистичний приймальний контроль якості продукції – це ви­бірковий контроль якості продукції, що ґрунтується на застосуванні методів математичної статистики для перевірки відповідності якості продукції встановленим вимогам і прийняття рішення.

Сторони-учасники представляють, як правило, інтереси постачальників (перша сторона) та покупців (друга сторона).

Сумісність - придатність продукції, процесів, послуг до спіль­ного використання, що не викликає небажаних взаємодій за заданих умов для виконання встановлених вимог.

Схема статистичного приймального контролю - це повний ком­плект планів вибіркового контролю, поєднаний з сукупністю правил застосування цих планів.

Термін "акредитація лабораторій" може означати визнання як технічної компетентності та об'єктивності випробувальної лабораторії, так і тільки її технічної компетентності. Акредитація, зазвичай, є позитивним наслідком атестації лабораторії з подальшим наглядом.

Термін "випробувальна лабораторія" може використовуватись в значенні юридичного або технічного органу або в значенні того й іншого.

Технічний експерт – це особа, яка володіє спеціальними знаннями чи досвідом щодо предмету аудиту.

Технічний контроль - це перевірка відповідності об'єкта кон­тролю встановленим технічним вимогам.

Технічні умови – це документ, який установлює вимоги. Технічні умови можуть бути пов’язані з видами діяльності (наприклад, задокументована методика, технічні умови на

Технічні умови (ТУ) - нормативний документ, який розроб­ляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між поста­чальниками (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або за

 

 

потребою конкретизації вимог зазначених документів), їх затвер­джують на продукцію, яка знаходиться в стадії освоєння і вироб­ляється невеликими партіями.

Типізація - метод стандартизації, спрямований на розробку типових конструктивних, технологічних, організаційних й інших рішень на основі загальних технічних характеристик для деяких виробів, процесів, методів управління.

Типовими прикладами угод про визнання є "угоди випробувань", "угоди з контролю" та "угоди з сертифікації".

Третя сторона - особа або орган, які визнаються незалежними від сторін, що беруть участь у питанні, яке розглядається.

Угода про визнання. Угода, що ґрунтується на прийнятті однією стороною наданих другою стороною результатів, які одержані внаслідок застосування одного чи декількох установлених функційних елементів системи сертифікації.

Угоди про визнання можуть бути прийнятими, наприклад, на державному, регіональному або міжнародному рівні.

Уніфікація - найбільш поширений та ефективний метод стандартизації, який передбачає приведення об'єктів до одноманітності на основі встановлення раціонального числа їх різновидів.

Управління – це скоординована діяльність, яка полягає у спрямовуванні та контролюванні організації щодо якості.

Управління якістю – це скоординована діяльність, яка полягає у спрямовуванні та контролюванні організації щодо якості.

Установлена вимога – це вимога, сформульована у документі.

Учасник системи сертифікації. Орган з сертифікації, який діє згідно з правилами цієї системи, але не має можливості брати участь у керуванні системою.

Характеристика – це відмітна властивість. Характеристика може бути власною або присвоєною, а також якісною або кількісною. Існують різні класи характеристик, такі, як: - Фізичні (наприклад механічні, електричні, хімічні або біологічні характеристики); - Органолептичні (наприклад, пов’язані з нюхом, дотиком, смаком, зором, слухом); - Етичні (наприклад, ввічливість, чесність, правдивість); - Часові (наприклад, пунктуальність, безвідмовність, доступність); - Ергономічні (наприклад, характеристики фізіологічні або пов’язані з безпекою людини); - Функціональні (наприклад, максимальна швидкість літака).

Характеристика якості – це власна характеристика продукції, процесу або системи, пов’язана з вимогою. «Власний» означає присутній у чомусь саме як постійна характеристика. Присвоєні характеристики продукції, процесу або системи (наприклад, ціна продукції, власник продукції) не є характеристиками якості цієї продукції, процесу або системи.

Центральний орган, який керує системою сертифікації та здійснює нагляд за цією системою, може передавати свої повноваження щодо діяльності з сертифікації та право на сертифікацію відповідності.

Цілі в сфері якості – це те, чого прагнуть, або до чого прямують у сфері якості.

Член системи сертифікації. Орган з сертифікації, який діє згідно з правилами цієї системи і має можливість брати участь у керуванні системою.

Якість – це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

якому встановлені для загального табагаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі.