З досвіду первинної профілактики в школі

Стрімкий перехід до ринкових принципів в економіці України призвів до перерозподілу власності, розшарував населення за рівнем прибутків і відкинув велику кількість людей за межу бідності. В горнилі запеклої боротьби на політичній арені політикам не завжди вистачає часу на «дрібні» потреби найменш захищених представників суспільства — дітей та молоді. Бізнесові структури не спішать витрачати прибуток на переоснащення виробництв та зменшення екологічно-небезпечних викидів у навколишнє середовище. Ця ситуація призводить до зменшення у багатьох людей пріоритету здоров’я і усвідомлення мотивації до здорового способу життя, створює сприятливе підґрунтя для стрімкого поширення вживання наркотичних і токсичних речовин серед дітей і підлітків. Соціологічні дослідження свідчать про загрозливо високий рівень наркотизації підростаючого покоління, що вказує на необхідність розробки профілактичних заходів з попередження вживання дітьми й підлітками психоактивних речовин, а також правильної тактики роботи із тими, хто вживає наркотичні речовини, з метою запобігання формування в них залежності та подальшого поширення цього небезпечного явища в суспільстві.

Значну частину свого часу учні проводять у школі. Сюди вони приходять на уроки, тут вчаться працювати, беруть участь у різних шкільних заходах, закохуються.

9–17 років — це вік, у якому людині необхідні розуміння і підтримка. З іншого боку, підлітки відчувають потребу у власній незалежності. Уважно прислухаючись до заборон дорослих, вони намагаються визначити людські норми й цінності, а інколи, в силу незрілості, переоцінюють власні можливості. Саме це, у поєднанні з підвищеною цікавістю до всього незвичайного, спонукає підлітка звертати увагу на різноманітну інформацію про вживання наркотичних речовин, яку вони одержують у школі, вдома, на вулиці. Вплив друзів у цьому віці зростає дедалі більше, тоді як вплив батьків зменшується. Ось чому в школі, де є багато друзів, де вирує різноманіття думок і дій, можна стикнутися із вживанням наркотичних і токсичних речовин. Тому велика увага має приділятися здоровому способу життя. Школа спільно з батьками має відповідати і за навчання, і за здоров’я дітей.

В школах Індустріального району м. Дніпропетровська здійснюється постійна робота, що зветься «шкільною оздоровчою політикою». Головна мета — поліпшення здоров’я та самопочуття учнів.

У 2002 році на базі шкіл району розпочав роботу україно-шведський проект «Незахищені діти в Україні: діти з функціональними обмеженнями, та діти, що мають проблеми з алкоголем і наркотиками».

Було створено Інформаційний центр з профілактики наркотизму, про що відразу сповістили учнів, вчителів, батьків, жителів мікрорайону.

Скоординовано графік роботи фахівців району — представників освітянської сфери, психологічної служби, соціальних служб для молоді та обласного наркодиспансеру (медичних психологів, лікарів-наркологів).

По школах району було сформовано банк даних про дітей, групи ризику та дітей з асоціальною поведінкою.

Затверджені графіки відвідування Інформаційного центру учнями та педагогами шкіл району.

Районний відділ освіти провів цільову підготовку директорів шкіл району із законодавчих питань, зокрема докладно вивчались:

• Указ Президента України «Щодо запобігання дитячої бездоглядності»;
• Указ Президента України «Про заборону тютюнопаління в навчальних закладах та громадських місцях».

Профілактика наркотизму розпочалася з соціологічних опитувань учнів шкіл. Це дало можливість виявити реальний стан справ з цього питання в школах.

Так, у 2002–2003 навчальному році проводилось анонімне опитування з метою з’ясування ситуації щодо тютюнопаління, а також вживання алкоголю та наркотиків, пілотними школами якого стали навчально-виховний комплекс № 139 та СШ № 147.

Результати анкетування засвідчили, що такі проблеми серед підлітків існують. Аналіз отриманих даних вказав на головні проблеми молоді, локалізував їх, надавши можливості більш точного реагування.

У 2003–2004 навчальному році повторне анкетування пройшло в усіх школах району серед учнів 9-х та 11-х класів. Опитування було проведено силами шкіл. Спільно з психологами були розроблені методичні поради, які разом з результатами опитування були передані в школи для подальшої профілактичної роботи щодо пропаганди здорового способу життя.

Було зрозуміло, що зусиль одних лише вчительських колективів недостатньо, тому вирішено було створити ініціативну групу «Шанс», до складу якої увійшли різні фахівці — заступник директора з виховної роботи, вчителі ОБЖ, валеології, психологи, працівники кримінальної міліції, служби у справах неповнолітніх, депутати районної та міської Рад, працівники обласного наркодиспансеру. В рамках проекту було проведено діагностику рівня готовності педагогів до пропаганди здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я сім’ї, підготовки молоді до сімейного життя, морального та фізичного здоров’я дітей.

Створена в рамках проекту група «Шанс» розпочала роботу в районі у 2003 році. Було розроблено план заходів щодо пропаганди здорового способу життя. Найпоширенішими стали такі форми роботи:

• лекції лікарів-наркологів для викладачів шкіл району, батьків;
• бесіди класних керівників з батьками;
• цільові уроки;
• виховні години;
• зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
• семінари, круглі столи, брейн-ринги;
• творчі конкурси, виставки робіт, виступи агітбригад і театральних колективів школярів.

На високому рівні серед учнів, вчителів, батьків пройшов конкурс «За здоровий спосіб життя», організований учасниками групи «Шанс» у травні 2004 р.

До уваги відвідувачів були представлені: розробки уроків, брейн-рингів, засідань круглих столів; твори, акровірші, малюнки, постери щодо пропаганди здорового способу життя.

За підсумками конкурсу учасники нагороджувалися цінними подарунками. Кращі роботи були видані спільно із:

• Міністерством праці та соціальної політики України;
• Дніпропетровською облдержадміністрацією;
• Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради;
• Дніпропетровським обласним наркологічним диспансером;
• Відділом освіти Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради та ТОВ «Люнкосульт» (м. Стокгольм, Швеція).

Спільна робота в рамках україно-шведського проекту надала стимулу розвиткові профілактичної роботи в сфері формування здорового способу життя серед молоді, надихнула творчі колективи, колективи громадських організацій на нові творчі ідеї, за допомогою яких створюються оригінальні профілактичні програми та заходи для захисту дітей.

Здоров’я людини — найбільший скарб, який дарує їй природа. Це можливість жити повноцінним життям, радіти всім його дарам. Природа, наділяючи нас так щедро, бажає нам всього найкращого. Прикро, дуже прикро, коли за якихось життєвих обставин дитина втрачає частку здоров’я. Тому педагогічний колектив школи, батьківський комітет упродовж навчального року проводять систематичну роботу серед дітей, навчаючи їх повноцінно сприймати навколишній світ.

Тютюнопаління набуло загрозливих розмірів національного лиха. Палять підлітки (однаковою мірою хлопчики й дівчата), молоді жінки, яким колись доведеться народжувати дітей. Важко писати про це, але сьогодні палять і діти молодшого віку, переважно із неблагополучних родин. Палять з таким виглядом, ніби це звичайна для них справа. У цих дітей юні байдужі обличчя й очі старців…

Пропаганда тютюнових виробів стала тотальним явищем. За те, що несе в собі жахливі хвороби й смерть, агітують за допомогою розкішно оформлених рекламних плакатів. Кожен щит з рекламою тютюнових виробів коштує не одну тисячу доларів, але замовник іде на ці витрати. Вигідно! Плакати нагадують про «красиве» життя, що про нього так мріє молодь. А тютюнові вироби продаються скрізь: 5–20 копійок за цигарку, і атрибути такого «красивого» життя — в руках у хлопчика чи дівчинки… А в цей час у лікарнях від раку, інфарктів, спричинених зловживанням тютюном, кожного дня вмирають люди.

З досвіду економічно розвинутих країн за останні 30–40 років відомо, що понад 50% чинників, які спричиняють високу смертність серед людей працездатного віку, зумовлені способом життя, 30% — соціально-економічними причинами та спадковістю, 10% пов’язані із забрудненням навколишнього середовища, і стільки ж — недоліками медичної допомоги, профілактичних заходів та умов сприяння і підтримки здоров’я. Отже, маємо вести здоровий спосіб життя.

Та чи сприймає всерйоз це золоте правило сучасна молодь, коли ціннісні орієнтири нівелюються, а тютюнопаління, алкоголь, наркотики дедалі більше належать до уподобань молоді?

Останнім часом уряд України приділяє особливу увагу проблемам здоров’я молоді, і створенню нормативно-правової та освітньої бази для формування здорового способу життя молодого покоління. Для вирішення цієї проблеми прийнято низку документів: Державна національна програма «Освіта. (Україна XXI століття)», Національна програма «Репродуктивне здоров’я 2001–2005», Цільова програма «Фізичне виховання — здоров’я нації».

Паління, алкоголь, наркоманія — найнебезпечніші хвороби. Адже вживання речовин, які призводять до цих хвороб, навіть у незначних дозах, руйнує фізичне і моральне здоров’я людини, спричиняє повну деградацію особистості.

Серед методів, які батьки намагаються використати для попередження у дітей потягу до вживання наркотичних речовин, алкоголю, — бесіди, заборона, власний приклад, спеціальна література, покарання. Звичайно, без кваліфікованого педагогічного керівництва проводити повноцінну виховну роботу складно. Сьогодення вимагає від педагогічних працівників особливих знань, адже школа нині є керівником життя особистості. Місія школи — допомогти дитині в розвитку її духовних сил.

Що мають усвідомити батьки? Щонайперше, батьки повинні зрозуміти: лише здорова, активна сім’я справлятиме позитивний вплив на розвиток молодого покоління. Родинна атмосфера — це та школа, яка виховує ніби сама по собі. З сім’ї починається людина, в батьківському домі засвоюються перші звички, норми поведінки, формуються риси характеру.

Системний підхід до профілактики в навчальних закладах Індустріального району означає, що первинна профілактика будується на результатах регулярних соціологічних опитувань, а до профілактичних заходів залучені керівники району, представники соціальних служб, міліції, освіти, медики та батьки.