Обов’язки наукового керівника

Структура наукового дослідження може бути представлена у вигляді такої схеми:

Обґрунтування актуальності теми дослідження

Визначення об’єкта і предмета дослідження

Постановка мети і конкретних завдань дослідження

Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження

Вибір методів дослідження

Обробка й критичний аналіз результатів дослідження

Формулювання висновків дослідження

Оформлення списку використаних джерел

· Обґрунтування актуальності теми дослідження

Обґрунтування актуальності теми дослідження – перший етап роботи над будь-якою науковою роботою. На основі критичного аналізу та порівняння з вже відомими шляхами розв’язання проблеми у цій частині дослідження в лаконічній формі доводять доцільність, соціальну значущість та своєчасність вирішення даної наукової задачі. Тобто необхідно висловити сутність наукової проблеми, що буде вирішуватися у ході дослідження. Доцільно звернути увагу, що «правильна постановка та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми, якщо не цілком, то дуже великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку зокрема. Не випадково вважається, що сформулювати наукову проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки невідомо науці з предмету дослідження» [4, 15].

· Визначення об’єкта і предмета дослідження

Наступний етап роботи над науковим дослідженням – це визначення об’єкта та предмета дослідження. Чим конкретніше сформульована наукова проблема, тим легше визначити об’єкт і предмет наукової роботи. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яку і обрано для вивчення у ході пошукової діяльності. Предмет дослідження – це те, що знаходиться в межах об’єкта дослідження в певному аспекті розгляду. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Тобто визначаючи об’єкт дослідження, необхідно з’ясувати, що розглядається, і відповідно предметом дослідження буде якийсь конкретний аспект розгляду даного об’єкта. Наприклад, об’єктом дослідження Мойсеєнко Н.О. на тему «Тенденція постмодернізму у творах Пауло Коельо» (Полтавська обл.) була творчість португальського письменника Пауло Коельо, предметом дослідження стали відповідно риси постмодерністської літератури в його творах.

· Постановка мети і конкретних завдань дослідження

Наступним етапом роботи над дослідженням має стати формулювання мети та завдань наукової роботи. Мета дослідження – це запланований результат, який має бути відображений у висновках наукової роботи. Для формулювання мети дослідження з літератури доречно використовувати такі дієслова: «дослідити, проаналізувати, визначити, розглянути, порівняти, зіставити, дати власну інтерпретацію, встановити взаємозв’язки тощо». Так, наприклад, метою дослідження Тітєнок О.О. на тему: «Принципи магічного спектаклю Дж. Фаулза у романах «Жінка французького лейтенанта» та «Маг» (Херсонська обл.) було визначити принципи магічного спектаклю Дж. Фаулза у його творах.

Загальна мета дослідження конкретизується у завданнях, які мають бути ретельно продумані, адже опис їх виконання має складати зміст розділів наукової роботи. Тобто сформульовані завдання мають розкривати зміст теми дослідження. Тому варто попіклуватися, щоб вони були чітко визначені та розташовані у такий спосіб, коли кожне з завдань логічно випливає з попереднього.

· Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження

Гіпотеза дослідження – це обґрунтоване наукове припущення про можливі способи розв’язання порушеної проблеми. Визначення гіпотези дослідження є результатом глибокого осмислення теоретичних основ наукової проблеми, практичного аналізу об’єкту дослідження. Слід звернути увагу, що «розвиток гіпотези відбувається за трьома стадіями:

а) накопичення фактичного матеріалу і висловлювання на його основі припущень;

б) формування гіпотези, тобто виведення наслідків із зробленого припущення, розгортання на його основі прийнятної теорії;

в) перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези.

Якщо при перевірці наслідок відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію» [4, 13].

Гіпотеза дослідження має бути обґрунтована конкретними фактами та аргументами, що перетворюють її з припущення на достовірне знання. З цією метою обираються методи дослідження, які мають бути визначені відповідно до предмету, мети та завдань наукового пошуку.

· Вибір методів дослідження

Методи дослідження – це науковий інструментарій для забезпечення фактичного матеріалу і реалізації поставленої в роботі мети.

Серед методів дослідження з літератури можна виокремити:

- теоретичні: критичний аналіз, узагальнення, систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел;

- емпіричні: діагностичні - анкетування, опитування, інтерв'ювання, бесіди; прогностичні - експертних оцінок, моделювання; праксиметричні - аналіз ефективності результатів діяльності.

· Обробка й критичний аналіз результатів дослідження

Наукові міркування доцільно будувати на конкретному аналізі фактичного матеріалу. Необхідно пам’ятати, що робота не повинна носити абстрактний характер. Не слід допускати безсистемного нагромадження фактів без достатнього їх критичного осмислення і узагальнення.

У процесі аналізу й узагальнення матеріалу слід дотримуватися наукової етики. Тому не можна перекручувати факти, висувати безпідставні ідеї, чужі думки видавати за власні. Кожна цитата, кожна авторська думка дослідників, що були використані у тексті наукової роботи, обов’язково мають супроводжуватися посиланням на джерело. Звернімо увагу, що «цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу» [4, 63]. Посилання на джерела в тексті дослідження роблять згідно з їх місцем у списку літератури, беручи у квадратні дужки номер джерела у переліку та через кому вказують сторінку або сторінки, де знаходиться висловлена думка у зазначеному джерелі. Як наприклад це зроблено у даних методичних рекомендаціях.

Слід наголосити, що при оформленні наукових досліджень як дослідницького, так і реферативного видів неприпустимим є запозичення чужих праць без посилань на них. Якщо ж такі прикрі випадки будуть виявлені, то робота має бути знята з конкурсу.

· Формулювання висновків дослідження

На основі проведеного аналізу фактичного матеріалу, представленого в основній частині роботи, у висновках мають бути подані найважливіші теоретичні та практичні результати дослідження. У цій частині наукової роботи вказують на актуальність розглянутої проблеми та коротко висвітлюють оцінку стану питання, розкривають методи вирішення наукових завдань, обґрунтовують достовірність отриманих результатів. Висновки мають бути добре продуманими, аргументованими, логічними, точними та конкретними.

· Оформлення списку використаних джерел

Оформлення наукового дослідження завершується складанням списку використаних джерел, який може бути поданий в один із таких способів: в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв праць, у порядку згадування джерел у тексті за наскрізною нумерацією, у хронологічному порядку. Відомості про літературні джерела оформлюються відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць, їх авторів та повних вихідних даних джерела (місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок). Ця вимога стосується всіх наведених у списку літератури джерел (монографій, підручників, посібників, авторефератів дисертацій, брошур, статей періодичної преси). Наприклад, відповідний опис у переліку посилань:

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М.Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – 633 с.

2. Наєнко М.К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К.: Академія, 1997. – 320 с.

3. Шахова К.О. Не-колективні міркування про (онтологічну) самотність митця (від Гете до Зюскінда) // Зарубіжна література. – 1999. - № 37 (149). – С. 1-2.

4. Шахова К.О. Зарубіжна література в школах України: досягнення і плани // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. - № 3. – С. 5-7.

ü Вимоги до оформлення відгуків та рецензій на наукове дослідження учнів

Наукова робота учнів обов’язково має бути оцінена відповідними фахівцями (досвідченими учителями, науковцями, спеціалістами певної галузі). На конкурс-захист наукових робіт разом з дослідженням, оформленим відповідно до вимог, що висуваються до робіт такого типу, подаються відгук наукового керівника та рецензії.

Відгук наукового керівника має розкривати такі положення:

- актуальність теми дослідження та рівень її складності;

- уміння учня працювати з літературними джерелами з теми дослідження, критично їх оцінювати і узагальнювати;

- уміння школяра користуватися сучасними методами дослідження;

- ставлення учня до роботи, його організованість і самостійність, творчий підхід та ініціативність під час підготовки дослідження.

Зміст рецензій має відображати результати аналізу й оцінки роботи з таких питань:

- актуальність та складність обраної теми;

- самостійність і повнота викладу матеріалу;

- ступінь обґрунтованості положень дослідження;

- достовірність і новизна наукових тверджень;

- відповідність результатів виконаного дослідження меті та завданням роботи;

- аргументованість висновків;

- можливості впровадження результатів роботи;

- стиль і грамотність оформлення дослідження.

Оцінка наукових положень і результатів дослідження має бути об’єктивною та відбивати як позитивні, так і негативні аспекти роботи. Зокрема у рецензії подаються зауваження щодо змісту дослідження, наголошується на висновках і твердженнях, що викликають сумніви, пропонуються рекомендації щодо подальшого розв’язання поставленої проблеми дослідження, вказується на можливі шляхи практичного використання результатів дослідження (наприклад, може стати основою для розробки спецкурсів та факультативів, заслуговує на опублікування на сторінках фахової преси тощо).

Відгук і рецензії мають бути підписані і скріплені печаткою установи за місцем роботи того, хто їх готував.

ü Критерії оцінювання наукових досліджень учнів

Наукові дослідження учнів з літератури оцінюються членами журі за такими показниками:

- актуальність та складність теми дослідження;

- наукове та практичне значення роботи;

- повнота викладення матеріалів дослідження;

- глибокий аналіз творів в єдності їх ідейно-естетичної сутності з використанням вивчених теоретико-літературних понять та аргументована власна оцінка художнього тексту;

- емоційне особистісне сприйняття аналізованих творів у широкому культурологічному контексті на основі власного розуміння та естетичного переживання;

- уміння зіставляти, узагальнювати, вести наукову дискусію;

- обґрунтованість і достовірність наукових положень і висновків;

- самостійність і творчий характер дослідження;

- грамотне відповідно до сучасних норм оформлення наукового дослідження;

- науковий стиль викладення матеріалу;

- уміння користуватися довідковою літературою;

- наявність посилань на використані джерела.

ü Захист наукової роботи

Захист наукового дослідження – завершальний етап конкурсу наукових робіт учнів в системі МАН України. Це процедура прилюдного оголошення основних результатів підготовлених досліджень. Усі учасники конкурсу, а також усі присутні можуть виступати як опоненти.

Захист проходить таким чином:

- конкурсанти виступають з доповідями за темою дослідження;

- відповідають на поставлені запитання;

- уважно слухають виступи інших учнів, беруть активну участь у дискусії.

На основі положення «Про проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України» під час захисту досліджень з літератури оцінюється:

- аргументоване доведення наукової проблеми;

- чіткість, логічність, лаконізм викладення матеріалу;

- літературна ерудиція і грамотність;

- використання наукової термінології;

- вільне володіння матеріалом дослідження;

- культура мовлення під час виступу;

- повнота, вичерпність відповідей;

- якість та доцільність використання наочних матеріалів дослідження (схеми, таблиці, діаграми, мультимедійний супровід тощо);

- активна кваліфікована участь у дискусії.

Для оголошення результатів наукової роботи кожному учаснику конкурсу-захисту надається 10 хвилин. За цей час необхідно вказати на актуальність дослідження, проаналізувати сучасний стан питання, особливу увагу приділити тим результатам дослідження, які були запропоновані особисто учнем, порівняти їх з уже відомими.

Готуючись до виступів, у школярів зазвичай виникає низка запитань:

- як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її більш ясною;

- яким чином розподілити матеріал доповіді;

- як використати наявні факти й аргументи.

Тому доцільно підготувати рекомендації доповідачам, які мають сприяти формуванню культури виступів учнів. Наведемо один із варіантів порад для виступаючих:

1. Доповідь має бути короткою та чіткою.

2. Завдання доповідача переконати слухачів, довести свої головні тези.

3. Для вирішення поставленої мети добре подумайте над таким:

- якою бачиться вам структура вашого виступу;

- які думки та почуття хочете ви викликати у слухачів;

- які прийоми (риторичні запитання, зіставлення фактів, інтонаційні засоби) залучення уваги слухачів ви використаєте у своїй промові;

- які приклади з творів літератури чи інших видів мистецтв ви включите у свій виступ;

- стежте за правильністю мовлення під час виступу, звертайте увагу на плеоназми (мовленнєва надмірність), тавтологію (повторення спільнокореневих слів), невиправдане використання вставних зворотів та речень, слів-паразитів, мовленнєвих штампів.

Готуючи доповідь, слід також мати на увазі, що за 10 хвилин, що надається під час захисту, в нормальному темпі можна проголосити 4 – 5 сторінок друкованого тексту (через 1,5 інтервали). Тому варто попіклуватися, щоб вкластися у відведений час.

Одна з важливих проблем роботи над доповіддю – композиційне оформлення майбутньої промови. Воно може містити такі елементи композиції:

- вступ;

- з’ясування предмета дослідження;

- викладання матеріалу;

- підтвердження його конкретними прикладами, фактами;

- висновки.

Доцільно звернути увагу, що для того, щоб головна думка була сприйнята правильно і чітко, необхідна своєрідна «підготовка», «входження» слухачів в тему дослідження, постановка проблеми. Цьому слугує початок доповіді. Його мета - настроїти слухачів на сприйняття доповіді, оволодіти увагою аудиторії. Тому розпочинати свій виступ доцільно з звернення до всіх слухачів, яке може бути представлено у такій формі: «Поважні члени журі конкурсу-захисту наукових робіт, шановні учні, учителі, усі присутні! Дозвольте запропонувати вашій увазі основні результати наукового дослідження на тему: «………». Презентуючи основні результати проведеного дослідження в основній частині виступу, доцільно продумати, у який спосіб можна аргументувати висловлені тези, проілюструвати окремі положення (схеми, таблиці, малюнки, плакати, слайди, відеоматеріали, комп’ютерні програми тощо). Слід звернути увагу, що завдання висновків закріпити проголошену думку, зв’язати початок і кінець виступу, підсумувати висловлене. Наприкінці виступу доречним буде подякувати усім присутнім за увагу.

Даючи відповіді на задані після виступу запитання, важливо пам’ятати, що вони мають бути конкретними, лаконічними і разом з тим вичерпними.

Слід звернути увагу, що за активну кваліфіковану участь у дискусії (доречні і грамотно сформульовані запитання, володіння науковою термінологією) учасники конкурсу-захисту отримують додаткові бали.

Під час захисту особливого значення набуває темп мовлення і інтонація виступаючого. З цією метою варто у тексті доповіді виділити ключові слова, які підпадають під логічний наголос, розставити необхідні паузи. Доцільним буде вдома прохронометрувати тривалість виступу, потренуватись декілька разів, щоб забезпечити вільне володіння матеріалом під час захисту.

Захист науково-дослідних робіт в системі МАН України – це урочиста і святкова подія для кожного учасника конкурсу, тож варто потурбуватися, щоб це дійство стало справді цікавим і корисним для всіх присутніх.