Загальна характеристика музею

Музей «Зборівська битва» діє з 1995 року з двома верхніми експозиційними кімнатами і п'ятьма нижніми. Відвідувачів музею особливо зацікавлює діорама історичної битви (автор Степан Нечай), що висвітлює її вирішальний момент. Тут є і археологічні знахідки з місця битви.

Музей містить і матеріали про відновлення Козацької могили в 1990 році та урочисте святкування 350-ї річниці Зборівської битви в 1999 році.

Експозиції, розгорнуті у верхніх кімнатах музею розповідають про перемогу козацьких полків на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким над польським військом, що і заклало підвалини Української Козацької держави.

Особливо зацікавлює відвідувачів діорама «Зборівська битва» (автор Степан Нечай), що висвітлює вирішальний момент історичної баталії. Про це йдеться і в літописних свідченнях та документально-ілюстративних матеріалах, зібраних у музеї.

В нижніх кімнатах музею розміщені експозиції, присвячені Січовому Стрілецтву та підпільній боротьбі населення проти окупаційних режимів.

У фондах музею зберігається понад 1200 експонатів, які мають науково-пізнавальну цінність. Половина з них експонується постійно. Є своя бібліотека й кімната іконописних та церковних пам’яток.

Музей «Зборівська битва» знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Зборівський р-н, м. Зборів, вул. Козацька, буд. 13. Директор музею: Макогін Богдан Данилович.

 

1.2. Мета і предмет діяльності

Основними напрямками діяльності музею є науково-дослідна, культурно-освітня, збиральницька, експозиційна, фондова, реставраційна, пам'ятко-охоронна робота.

 

 

Науково-дослідна робота: дослідження маловідомих сторінок історії краю. Підготовка наукових статей, довідок, рефератів, лекцій, екскурсій, тематико-експозиційних планів. Виявлення, паспортизація і взяття на державний облік пам'яток історії, мистецтва, археології.

Експозиційна робота: створення експозицій, які висвітлюють історію краю у різних сферах, популяризація музейних колекцій та доповнення існуючих експозицій.

Науково-фондова робота: Обліково-документальна робота в музеї здійснюється згідно діючих інструкцій:

- первинний облік;

- забезпечення збереження та охорони музейних фондів;

- систематична профілактика та виявлення пошкоджень музейних предметів;

- проведення їх реставрації;

- тематичне і систематичне комплектування музейного зібрання;

Науково-просвітницька робота: оглядові і тематичні екскурсії по експозиціях і виставках, по пам'ятних місцях, лекції і бесіди.

Рівень комп’ютеризації і автоматизації музею дуже низький, оскільки навіть ведення обліку його фондів здійснюється без допомоги комп’ютера, а тільки через паперові носії.

 

1.3. Охорона праці

Організація охорони праці на робочому місці

З метою уникнення перевантаження організму робочий день користувача ПК повинен проходити у раціональному режимі праці та відпочинку, який передбачає дотримання регламентованих перерв, їх активне проведення, систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний розподіл завдань.

Загальний час роботи з відео терміналом не повинен перевищувати 50% тривалості робочого дня.

Якщо виконання пов'язане тільки з використанням комп'ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно робити перерви та паузи. Для робіт, які виконуються з великим навантаженням, слід робити 10-15 хвилинну перерву через кожну годин для мало інтенсивної роботи такі перерви потрібно робити через 2 години. Кількість мікро пауз (до 1 хвилини) слід визначити індивідуально.

Форми та зміст перерв можуть бути різними: виконання альтернативних вправ з нормативних допоміжних робіт, які не вимагають великого напруження. На початку перерви виконується гімнастика для очей, під час однієї з перерв рекомендується проведення загальної гімнастики.

Виконання фізичних вправ з нормативним навантаженням протягом робочого дня рекомендується індивідуально, залежно від відчуття втоми. Гімнастика повинна бути спрямована на корекцію вимушеної пози, покращення кровообігу, часткову компенсацію дефіциту рухливої активності.

Попередження нещасних випадків

У процесі роботи здоров'ю і навіть, можливо, життя людей можуть загрожувати фактори, викликані переважно неправильною організацією роботи або недотриманням техніки безпеки. Підвищену втомлюваність може викликати підвищений рівень шуму; високий рівень випромінювання моніторів, або не контрастність зображення які можуть призвести, також, до підвищеної стомлюваності або послаблення зору. З метою уникнення подібних недоліків можливе застосування захисних екранів, забезпечення персоналу моніторами з якомога низьким рівнем радіації та нагляд за якістю зображення на них.

Безпосередню небезпеку для життя і здоров'я людей являють собою прилади та елементи обладнання, що вимагають для своєї роботи живлення від мережі з високою напругою.

З метою уникнення нещасних випадків при використанні людиною такого обладнання або контакті з ним, необхідне проведення серед персоналу підприємства інструктажів з техніки безпеки, а також, дотримання і контроль дотримання вимог техніки безпеки. Крім того, зменшити ймовірність нещасних випадків або аварії можна шляхом проведення деяких організаційних та профілактичних заходів.

При роботі з легкозаймистими, вибухонебезпечними та токсичними газами, а також, рідинами та продуктами розкладу органічних речовин необхідна постійна вентиляція робочих приміщень. Роботи з небезпечними речовинами рекомендується проводити тільки в герметичних системах або під витяжною шафою, в добре провітрюваному приміщенні.

Ефективним засобом профілактики нещасних випадків є найбільш вдале розташування обладнання, використання, по можливості, приладів та обладнання з найбільш конструктивними оптимальними рішеннями. Важливим засобом забезпечення безпеки служить надійна ізоляція струмопровідних частин, кабелів, а також, заземлення корпусів всіх приладів та металевих частин обладнання.

З метою забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу та забезпечення найбільш швидкого усунення ситуації, що загрожують здоров'ю або життю людей, на об'єкті передбачено комплекс заходів щодо попередження та найбільш швидкого усунення подібних ситуацій, а також, наявність засобів пожежогасіння, сигналізація і системи оповіщення персоналу.

Для забезпечення безпеки ураження людей струмом необхідно забезпечити ізоляцію струмопровідних частин, кабелів, а також, заземлення корпусів всіх приладів та металевих частин обладнання, для чого рекомендується проведення профілактичних оглядів кабелів та всієї електропроводки. Крім того, необхідно забезпечити надійне заземлення. Ефективним заземленням є заземлення трубчастого типу з товщиною стінки 3,5 мм, довжина понад 250 см, діаметр 5 см. таке заземлення допомагає уникнути нещасних випадків на об'єкті навіть при виникненні багатьох аварійних ситуацій.