![]() |
|
||
Категории: ![]() Построение спирали Архимеда: Спираль Архимеда- плоская кривая линия, которую описывает точка, движущаяся равномерно вращающемуся радиусу... ![]() Макетные упражнения: Макет выполняется в масштабе 1:50, 1:100, 1:200 на подрамнике... ![]() Экологические группы птиц Астраханской области: Птицы приспособлены к различным условиям обитания, на чем и основана их экологическая классификация... |
Склад фінансового механізму.Фінансовий механізм - інструмент фінансової політики, що представляє собою систему встановлених державою форм, видів і методів організації фінансових відносин. Залежно від ступеня регулювання з боку держави фінансовий механізм підрозділяється на директивний і регулюючий. Директивний пов'язаний з відносинами, в яких безпосередньо бере участь держава (податки, державний кредит, бюджетний процес і т. Д.). Регулюючий визначає основні напрямки функціонування фінансових відносин, що не зачіпають безпосередньо інтереси держави (організація внутрішньогосподарської діяльності на підприємствах). Фінансовий механізм можна представити у вигляді сукупності механізмів функціонування окремих ланок фінансової системи: 1) функціонування бюджетного механізму; 2) механізм функціонування фінансів підприємств, установ і організацій; 3) механізм функціонування позабюджетних фондів; 4) механізм функціонування місцевих фінансів; 5) функціонування страхового механізму; 6) механізм функціонування фінансового ринку. Для забезпечення стабільного та ефективного функціонування фінансового механізму держави першорядне значення має правова регламентація форм і норм фінансових відносин. Вони є джерелом і регулятором фінансової системи. На підставі їх можна простежити механізм функціонування фінансової системи, зрозуміти, як акумулюються, розподіляються і перерозподіляються фінансові ресурси. Оцінка якості роботи фінансового механізму відбувається відповідно до його адекватністю сучасним інтересам суспільства, зі здатністю його досягати поставлених цілей і вирішувати конкретні завдання. Структура фінансового механізму включає в себе: 1) фінансове регулювання; 2) фінансове стимулювання; 3) фінансові важелі; 4) нормативне і правове забезпечення; 5) інформаційне забезпечення. Фінансове регулювання являє собою організовану державою діяльність з використання всіх аспектів фінансових відносин в цілях коригування параметрів відтворення. Фінансове стимулювання є одним з методів регулювання народно-господарських пропорцій. Фінансові важелі є прийоми, при яких фінанси впливають на економіку держави і перш за все на його нижня ланка - підприємства. Правове і нормативне забезпечення включають в себе: 1) закони (Бюджетний кодекс, Податковий кодекс, Єдину бюджетну класифікацію, Закон про держбюджет і ін.); 2) укази Президента УКРАЇНИ (щодо оподаткування); 3) постанови Уряду УКРАЇНИ; 4) накази і листи міністерств і відомств; 5) статут юридичної особи. Механізм фінансового регулювання дає можливість державі сформувати такі умови для суб'єктів фінансового механізму, які б примусили їх діяти відповідно до необхідних для суспільства напрямами. Таке регулювання проводиться за допомогою інструментів фіскальної, бюджетної, податкової політики та ін.
16 Фінансове планування і прогнозування. Ефективне управління можливе за прогнозування і планування, тобто необхідно аналізувати, передбачати, приймати управлінські рішення і контролювати їх виконання. Управління фінансами підприємства за цих умов можливе при прогнозуванні і плануванні всіх грошових потоків, господарських процесів усіх суб'єктів господарювання. Фінансове планування - це процес розробки системи фінансових планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді. Значення фінансового прогнозування і планування полягає в тому, що воно: • втілює стратегічні цілі в форму конкретних фінансово-економічних показників; • забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвестиційну діяльність підприємства; • визначає життєздатність проекту підприємства в умовах конкуренції; • є фактором отримання фінансової підтримки з боку як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Внутрішньофірмове фінансове планування базується на використанні трьох основних його систем: 1. Прогнозування фінансової діяльності. 2. Поточне фінансове планування. 3. Оперативне фінансове планування. Усі системи фінансового прогнозування і планування перебувають у взаємозв'язку і реалізуються в певній послідовності. Першим етапом планування є прогнозування основних напрямів і цільових параметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінансової стратегії підприємства, яка покликана визначити завдання і параметри поточного фінансового планування. В свою чергу, поточне фінансове планування створює основу для розробки і доведення до безпосередніх виконавців оперативних фінансових планів, бюджетів по основних напрямах фінансової діяльності підприємства.
Дата добавления: 2016-11-19; просмотров: 220 | Нарушение авторских прав Рекомендуемый контект: Похожая информация:
Поиск на сайте:
|
||