Технічне забезпечення підрозділу в обороні, наступі, на марші та при розташуванні на місці

Технічне і тилове забезпечення підрозділу в основних видах бою (наступ, оборона), на марші та розташуванні на місці

 

Потреба батальйону, роти, взводу, відділення, екіпажу, солдата в матеріальних засобах на бій визначається з урахуванням встановленої норми їх витрачання та збереження їх на кінець бою.

У підрозділі створюється в установлених розмірах запаси ракет, боєприпасів, пального, харчів та інших матеріальних засобів, які зберігаються і перевозяться транспортом роти забезпечення батальйону, у бойових та спеціальних машинах, при озброєнні і особовому складі.

Екіпіровка військовика поділяється на носиму і возиму частини. Їх склад визначає командир.

Носима частина знаходиться у солдата і сержанта і включає: особисту зброю; боєприпаси; протигаз; піхотну лопату; шолом стальний; польове спорядження; флягу з водою; речовий мішок з казаном, чашкою, ложкою, сухим пайком, аптечкою індивідуальною, засобом знезаражування води, предметами особистої гігієни, та предметами для догляду за обмундируванням та взуттям.

Возима частина складає решту майна і перевозиться у бойовій техніці (бойовий комплект, заправка пальним, запчастини та інструменти бойової машини).

Запаси поділяються на витратну частину і непорушний запас (для пального - не знижувальний запас), який витрачається з дозволу командира бригади, а у критичних обставинах, з дозволу командира батальйону з подальшою доповіддю стосовно цього старшому командиру.

Потреба в ракетах, боєприпасах, пальному та інших матеріальних засобах, забезпеченість ними підрозділів та норми витрачання вираховуються у розрахунково-постачальних одиницях (бойових комплектах, заправленнях пального, добових дачах, комплектах) та інших одиницях виміру.

Бойовим комплектом називається кількість ракет та боєприпасів, встановлених на одиницю озброєння або на бойову машину. Він вираховується на все наявне озброєння (бойові машини).

Заправленням пального називається кількість пального, яке вміщається в паливну систему машини (агрегату) або яке забезпечує уставлений запас її ходу (час роботи). Заправлення пального вираховується на всю облікову техніку підрозділу.

Добова дача -кількість продовольства, яка належить за призначеними нормами для харчування однієї людини на добу. Вона вираховується на обліковий склад підрозділу.

Комплект запасних частин, інструменту та приладдя до озброєння, техніки, а також речового, медичного та іншого майна складається з набору предметів за визначеним переліком та у встановленій кількості.

Для виконання задач технічного і тилового забезпечення в батальйоні є рота забезпечення показано на рис. 8.2.1.

Всього в роті 44 чол, в тому числі: офіцерів – 4 чол, солдат, сержантів (водіїв автомобілів) – 32 чол; автомобілів – 32 од (з них: вантажних автомобілів – 15 од, спеціальних – 17 од).

	Рис. 8.2.1.Організаційно-штатна структура роти МТЗ

Технічне забезпечення підрозділу в обороні, наступі, на марші та при розташуванні на місці

Для виконання завдань технічного забезпечення (ТЗ) підрозділів батальйону в роті забезпечення батальйону є взвод технічного забезпечення показано на рис. 8.2.2, який в своєму складі має: особового складу 18 чол., автомобілів: спеціальних - 6 од, вантажних – 1 од, автоматів АКМ – 17 од, пістолетів ПМ – 1 од.

 

Рис. 8.2.2 Організаційно-штатна структура взводу технічного забезпечення

Взвод призначений для допомоги екіпажам у проведенні технічного обслуговування, усунення дрібних технічних несправностей, а також для виконання не трудомістких поточних ремонтів озброєння і техніки, засобів зв’язку, тобто може частково виконувати роботи комплексного характеру. Устаткування автомайстерні технічного обслуговування дозволяє виконувати операції по промиванню фільтрів, перевірці і регулюванню вузлів, агрегатів і механізмів, усуненню відмовлень і несправностей, заміні вузлів і агрегатів, підфарбуванню, зовнішній мийці і дозаправленню техніки і озброєння.

Технічне забезпечення батальйону, роти, взводу, відділення екіпажу організовується та здійснюється з метою підтримання бойової готовності та боєздатності підрозділів шляхом укомплектування їх озброєнням та технікою, забезпечення ракетами, боєприпасами всіх видів та військово-технічним майном, підтримання їх у справному стані та в постійній готовності до бойового застосування, відновлення пошкоджених(несправних) озброєння і техніки та своєчасного повернення їх у дію. Види технічного забезпечення показано на рис. 8.2.3.

Рис. 8.2.3. Види технічного забезпечення

Технічне забезпечення – є одним з вирішальних факторів, що визначає можливості та здатність механізованих, танкових підрозділів тривалого бойового використання та успішне виконання ними поставлених бойових задач.

Обсяг і зміст технічного забезпечення підрозділів, в бойових умовах, залежить від таких основних факторів:

- характеру бойових дій, та задачі, що виконуються підрозділом;

- місця підрозділу в бойовому порядку частини;

- кліматичних умов та характеру місцевості;

- пори року і доби та інших факторів.

Загальними принципами технічного забезпечення є:

- рішення задач технічного забезпечення безпосередньо в ході бою

та першочергове виконання головних задач технічного забезпечення;

- максимальне наближення сил і засобів технічного забезпечення

до забезпечуваних підрозділів, широкий маневр силами і засобами ТЗ в бойових умовах.

Задачі ТЗ в роті, взводі вирішуються екіпажами машин з використанням запасних частин, інструменту і пристосувань, що маються в кожному танку, БМП, БТР, автомобілі, при гарматі.

При організації бою командир батальйону, роти, взводу з питань ТЗ вказує:

- розміри і термін створення запасів боєприпасів, норми їхньої витрати і порядок підвозу;

- час і обсяг технічного обслуговування техніки і озброєння;

- порядок евакуації і ремонту озброєння і техніки в період підготовки й у ході бою;

- місця розгортання підрозділу технічного забезпечення батальйону і порядок його переміщення в ході бою(маршу);

- місце і порядок поповнення підрозділів ракетам і боєприпасами;

- райони розташування ремонтних підрозділів бригади (полку);

- місця організації збірних пунктів пошкоджених машин (ЗППМ), шляхи підвозу матеріальних засобів й евакуації техніки та озброєння.

Поповнення танків, БМП і БТР боєприпасами в ході оборони, наступу здійснюється шляхом підвозу їх безпосередньо до машин, що знаходяться в бойових порядках, без виведення їх у тил, а при здійсненні маршу в районах привалів, денного (нічного) відпочинку, після прибуття в призначений район. У батальйоні і роті для постачання боєприпасами розгортається пункт бойового постачання (ПБП), .

Забезпечення підрозділів ракетами та боєприпасами здійснюється через батальйонні (ротні) пункти боєпостачання, які створюються за наказом командирів підрозділів. Вони також здійснюють прийом та здачу стріляних гільз і упаковки (тари). Начальником пункту боєпостачання в батальйоні (роті) призначається артилерійський технік батальйону(старшина роти) або інша особа за наказом командира батальйону (роти).

Ракети та боєприпаси на батальйонні пункти доставляються зі складу бригади (полку), а на ротні, як правило, з батальйонного пункту боєпостачання показано на рис. 8.2.4.

 

 

Рис. 8.2.4 Порядок забезпечення підрозділів боєприпасами

У бою начальник батальйонного пункту боєпостачання організовує видачу ракет та боєприпасів за наказом (розпорядженням) командира (начальника штабу) батальйону, начальник ротного пункту - за наказом командира роти.

Технічне обслуговування (ТО) – це комплекс робіт і організаційно-технічних заходів направлених на ефективне використання бойової техніки та озброєння за призначенням і постійному підтриманні їх у справному стані в ході експлуатації, і проводиться в установлений командиром батальйону (роти), взводу час, перед боєм (маршем) і після виконання бойового завдання та здійснюється екіпажами, обслугою, механіками-водіями (водіями) та особовим складом підрозділу технічного забезпечення під безпосереднім керівництвом заступника командира батальйону (роти) з озброєння (старшого техніка роти) та командирів взводів.

Для бронетанкової техніки й автомобілів установлені такі види технічного обслуговування, показано на рис. 8.2.5.

 

Рис. 8.2.5. Види технічного обслуговування для бронетанкової і автомобільної техніки

КО проводиться екіпажами (водіями) перед кожним виходом машини із парку, на марші, перед стрільбою, заняттями, навчанням з метою перевірки готовності до використання, функціонування агрегатів, механізмів, систем та апаратури техніки і озброєння.

ЩТО проводиться в перервах бойових дій, після кожного виходу машини з парку та виконанні бойових завдань, після кожного добового переходу на марші. Включає в себе заправку техніки ПММ, поповнення боєприпасами, перевірку технічного стану агрегатів та їх регулювання.

Планове (номерне) ТО №1, №2 проводиться після строго визначеного відпрацювання або часового находження в експлуатації того чи іншого виду техніки озброєння, які включають перелік робіт, що визначені для кожного зразку експлуатаційною документацією показано таблиця 1, основні ТТХ машин ТО і ТД показано таблиця 2.

Сезонне ТО проводиться при переводі техніки, озброєння на режим зимової чи літньої експлуатації та включає роботи чергового(планового) ТО №1, №2 незалежно від напрацювання моторесурсів.

Спеціальне ТО проводиться при підготовці техніки, озброєння для експлуатації в особливих умовах: у горах, пустелі, зимою, при подоланні водних перешкод і після цього.

Обслуговування техніки вході бою виконується безпосередньо в бойових порядках без виведення машин у тил і проводиться за принципом ”засоби обслуговування – до машин, що обслуговуються”.

Порядок евакуації і ремонту озброєння та техніки в період підготовки і у ході бою:

- у першу чергу евакуюються машини з-під вогню противника в

найближчі укриття з найменшим обсягом ремонтних робіт і надається допомога машинам легкого застрявання;

- спочатку ремонтуються машини з найменшим обсягом робіт та

машини управління;

- ремонтні засоби подаються до машин, що ремонтуються;

Заступник командира батальйону з озброєння (старший технік роти) зобов’язаний:

- знати завдання батальйону (роти), його укомплектованість

озброєнням, технікою, їхній технічний стан, забезпеченість ракетами, боєприпасами, військово-технічним майном;

- керувати підготовкою озброєння (техніки) до бою (маршу) та їх

технічним обслуговуванням в ході бою та на марші;

- організовувати та вести спостереження за бойовими машинами в

бою, встановлювати причини виведення їх з ладу;

- організовувати евакуацію, ремонт озброєння та техніки, своєчасне

повернення їх у дію та передачу виведених із ладу машин, що не можна відновити власними силами, засобам старшого командира;

- підтримувати постійний зв’язок із ЗКБрО(ЗКПО), РЕГ бригади

(полку) та ЗКБО і доповідати їм і своєму командиру роти про кількість, місцезнаходження та технічний стан виведених із ладу озброєння і техніки та заходи щодо їх відновлення.

Технічне обслуговування включає:

- заправлення машин пальним показано на рис. 8.2.6;

- перевірку справності і готовності до застосування озброєння,

приладів стрільби та спостереження;

- перевірку агрегатів, систем та механізмів, їхнє очищення,

промивання, змащування, вивірку та регулювання, усунення дрібних пошкоджень та виконання кріпильних робіт показано на рис. 8.2.7;

- зарядження(підзарядження) АКБ;

- перевірку укомплектованості та поповнення озброєння і техніки

запасними частинами, інструментом та приладдям, засобами підвищення прохідності та іншими табельними засобами;

- перевірку наявності та справності обладнання на автомобілях,

призначених для перевезення особового складу, озброєння, техніки та майна.

На бій в батальйоні (роті) відпрацьовується план технічного забезпечення показано на рис. 8.2.9 і створюється:

- пункт технічного спостереження (ПТС) 1 мб(тб) (рис. 8.2.9);

- ремонтно-евакуаційна (ремонтна) група – РЕГ (РемГ) 2 мб (тб);

- пункт боєпостачання (ППБ) ;

- пункт заправки пальним (ПЗП) 3 мб (тб).

При підготовці до бою техніки та озброєння проводиться ТО №1 або №2. При підготовці підрозділу для ведення бою в особливих умовах (у горах, зимою) є ряд особливостей

У горах. З водіями всіх машин проводиться заняття і тренування в зупинках і рушання з місця на підйомах і спусках, а також на косогорах, інструктажі по порядку обслуговування машин в умовах розрідженого повітря і роботи агрегатів та вузлів машин з постійним перенавантаженням. Проводиться спеціальне регулювання приладів живлення системи пальним, охолодження, підігріву двигунів, а також приладів керування механізмами повороту і гальм, стан гусеничних стрічок і їхній натяг, автошин, приладів прицілювання і наведення зброї.

Зимою. Зимовий клімат знижує працездатність екіпажів і продуктивність ремонтних підрозділів, ускладнює запуск двигунів і підтримку теплового режиму їх у ході експлуатації. Тому з екіпажами і водіями вивчаються особливості експлуатації машин в умовах низьких температур. Перевіряється ступінь зарядженості АКБ і повітряних балонів. Сніжний покрив ускладнює евакуацію ушкодженої техніки і підхід до неї майстерень.

ТЗ перед підготовкою і у ході маршу. Проводиться підготовка засобів підвищення прохідності машин, підвищення заправки ПММ і забезпечення пристосуваннями, шанцевим інструментом. ТЗ і ТО в ході маршу здійснюється безпосередньо на маршруті, на привалах у районах денного (нічного) відпочинку. ТО проводиться через кожні 3-4 години руху в обсязі КО, а в другій половині добового переходу проводиться КО і дозаправка ПММ. У районах денного (нічного) відпочинку проводиться ЩТО.

Рис. 8.2.6. Заправка техніки пальним

Для своєчасного повернення техніки, озброєння до ладу проводиться їх поточний ремонт.

Поточний ремонт пошкодженого озброєння і техніки, який проводиться, як правило, в місцях виведення їх із ладу або у найближчих укриттях силами екіпажів, обслуг, механіків-водіїв (водіїв) та ремонтно-евакуаційними (ремонтними) групами. Ремонтно-евакуаційні (ремонтні) групи в першу чергу ремонтують озброєння та техніку, які найбільш важливі для підтримання боєздатності батальйону (роти), а також які потребують найменшого обсягу робіт. Машини управління в усіх випадках ремонтуються позачергово. Якщо пошкоджені машини відремонтувати на місці або в найближчому укритті не можливо, засобами бригади (полку) вони евакуюються на ЗППМ показано на рис. 8.2.8.

Ремонт озброєння, залежно від характеру несправностей, може проводитися безпосередньо в підрозділах або ремонтній роті бригади (полку). Несправні зенітні та протитанкові ракети повертаються на склад бригади (полку).

Відремонтовані (евакуйовані) озброєння та техніка приводяться в готовність до бойового застосування і негайно повертаються в свої підрозділи.