Методологія та організація робіт із стандартизації

Завдання: на основі навчального матеріалу побудуйте алгоритм (модель) діяльності.

Загальні принципи і процедури стандартизації, які викладені н основоположних нормативних документах державної системи стандартизації і які реалізуються на практиці, мають у повній мірі бути гармонізованими з міжнародними та регіональними системами стандартизації.

У процесі розроблення та видання нормативних документів слід витримувати такі принципи:

ü використання новітніх досягнень науки і техніки;

ü узгодження з чинним законодавством;

ü урахування користі та безпеки для споживача і держави загалом;

ü розроблення НД, як правило, на основі відповідних між­народних чи регіональних НД;

ü участь у розробленні НД усіх зацікавлених сторін (про­ектувальників, виробників, споживачів, органів державної влади, громадськості);

ü уніфікація форми подання, взаємозв'язок та узгодженість НД;

ü своєчасність, доступність та відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт із стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;

ü однозначність, зрозумілість, несуперечливість та обгрунто­ваність вимог НД, а також можливість їх перевірки.

Крім зазначеної загальної класифікації стандартів залежно від рівня затвердження (прийняття) і загалу, на який вони поши­рюються, розрізняють міжнародні, регіональні (європейські, міждержавні), національні та адміністративно-територіальні стандарти (галузеві, підприємств тошо).

Залежно від специфіки об'єкта та аспектів розрізняють стандарти таких видів: основоположні; термінологічні; методів випробування (вимірювання, аналізу, контролю); на продукцію, процеси, послуги; на сумісність продукції чи систем при їх спільному застосуванні; з відкритими значеннями, які містять перелік характеристик, значення яких чи інші дані вста­новлюються для конкретної продукції, процесу чи послуги. Стандарти на продукцію можуть бути повними чи встановлювати лише частину потрібних вимог. Вони можуть також включати методи випробування чи інші аспекти.

Процедури стандартизації включають стадії розроблення, планування, затвердження (прийняття), реєстрації та застосування НД.

На етапі розроблення стандартів слід згідно з міжнародною практикою активно запроваджувати процеси електронізацїї про­цедури розроблення стандартів.

Процеси електронізацїї розроблення стандартів дають не тільки кількісний виграш та підвищення технологічності всього процесу, але й призводять до якісних змін у процедурах розроблення: можливі практично повна відмова від традиційних стадій (етапів) розроблення НД та перехід у режим реальної багатосторонньої участі всіх зацікавлених сторін безпосередньо в опрацюванні редакцій стандартів замість традиційного ланцюжка «проект – відгук – урахування відгуку – проект». У зв'язку з цим необхідне розроблення спеціальних заходів активізації цих робіт через відповідні проекти і програми.

Планування робіт з державної стандартизації (національної та міждержавної), передусім, повинно вирішувати питання, пов'язані із членством чи вступом України до різних міжнародних організацій, які так чи інакше пов'язані з роботами зі стандартизації.

Серед них одне з першочергових питань – зміна видового складу національного фонду державних стандартів та приведення його у відповідність з міжнародним та зарубіжним фондом, де превалюють стандарти на методи випробувань (контролю, аналізу, вимірювань). Отже, під час планування робіт слід робити пріоритетним роз­роблення стандартів на методи випробувань (вимірювань, контро­лю, аналізу).

Інший основний критерій щодо планування розроблення того чи іншого стандарту – забезпечення гармонізації національних стан­дартів з міжнародними стандартами (ISO, ІЕС, ЕN тощо). В основу такого підходу має бути покладене програмне планування робіт із стандартизації, яке будується на основі таких документів:

- основоположним плановим документом має стати Національна цільова інноваційна програма робіт із стандартизації, яка розробляється на період порядку 5 років. Ця програма повинна стабільно належати до номенклатури державних програм. Вона має бути у значній мірі профінансована за рахунок держбюджету та має включати перспективні пріоритетні цілі, завдання, об'єкти і напрями робіт із стандартизації із зазначенням основних виконавців, орієнтованих обсягів та джерел фінансування з необхідними техніко-економічними обгрунтуваннями;

- державні цільові програми, спеціалізовані за основними видами діяльності, які мають включати розділи (завдання) з нормативного забезпечення якості та безпечності продукції, робіт і послуг.

На основі зазначених програм, а також з урахуванням пропозицій зацікавлених сторін мають розроблятися поточні індикативні програми національної стандартизації на період до 3-х років.

Організація робіт із стандартизації визначається структурою органів і служб стандартизації, яким необхідно забезпечувати умови для активної участі в роботах, пов'язаних із стандартизацією всіх ланок господарювання (зокрема, замовників, громадських орга­нізацій споживачів, інженерно-технічних товариств), та коорди­нувати свою діяльність з роботою міждержавних і міжнародних органів та організацій із стандартизації.

Організаційна структура включає Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), науково-дослідні інститути (НДІ) і територіальні органи системи Держспоживстандарту України, підрозділи (служби) стандартизації органів державної влади, а також головні й базові організації з проблем стандартизації та технічні комітети в галузях промисловості.

Держспоживстандарт України як центральний орган державної виконавчої влади, відповідальний за виконання Угоди ТБТ, має здійснювати ефективну координацію всіх видів технічної нормотворчості, яка визначає вимоги до якості і безпечності продукції, робіт та послуг.

Крім того, на Держспоживстандарт України може бути покладене узгодження програм і планів розроблення нормативних документів, які приймаються згідно з визначеною законодавством компетенцією іншими державними органами виконавчої влади.

НДІ Держспоживстандарту України разом з вирішенням питань науково-методичного характеру мають зосередити зусилля на організації робіт із гармонізації фонду національних стандартів із міжнародними стандартами.

Територіальний орган системи Держспоживстандарту України разом із вирішенням питань державного контролю і нагляду (зокрема, метрологічного) має активізувати свою участь у взаємодії з суб'єктами господарської діяльності в організації розроблення державних стандартів, необхідних цим суб'єктам для підвищення якості та конкурентоспроможності їх продукції.

Найважливішою ланкою в розробленні державних стандартів залишаються технічні комітети із стандартизації (ТК). Для підви­щення ефективності їх роботи доцільно:

- наблизити загальну структуру вітчизняних ТК до структури ТК у рамках ISO;

- розширити повноваження ТК у роботах з міжнародної стан­дартизації, а також із ведення галузевих стандартів;

- використовувати практику утворення спільних ТК та їх робочих груп для організації розроблення стандартів, які знаходяться на «межі» інтересів різних ТК.

Нині в Україні функціонує близько 139 ТК, за безпосередньою участю яких було розроблено понад 3000 державних стандартів України. З них 60% гармонізовано з відповідними міжнародними стандартами (ISO, ІЕС). Вітчизняні ТК брали участь у роботі 241 технічного комітету та підкомітетів ISO. 25 українських ТК брали участь у роботі 96 ТК та підкомітетів ISO як активні члени, а 52 українських ТК – у роботі 145 ТК та підкомітетів ISO як члени-спостерігачі.

Протягом останнього часу ТК України виконали роботи шодо прямого впровадження 27 стандартів міжнародних організацій із стандартизації ISO та ІЕС. Зокрема, ТК – 93 підготовлені і впроваджені в 1996 році стандарти на системи управління якістю ISO серії 9000 як національні, а в 1997 році завершена підготовка до прямого впровадження в Україні міжнародних стандартів із управління навколишнім середовищем ISO серії 14000. Останні впроваджені у 1998 році як добровільні державні стандарти України. Політика України спрямована на інтеграцію до Європейського Союзу (ЄС). У вересні 2000 року Указом Президента України №1072/2000 схвалено підго­товлену Кабінетом Міністрів Програму інтеграції України до ЄС, якою передбачено запровадити близько 80 відсотків європейських стандартів. Нині прийнято 1090 національних стандартів, гармо­нізованих з міжнародними і європейськими, з яких 293 прийнято до 2000 року, 457 – протягом 2001 року і 340 – у 2002 році.