Тема 4. Розлади мислення та мовлення 1 страница

Самостійна робота – 10 год.

Завдання:

1. Опрацювання лекційного матеріалу.

2. Підготовка до семінарських занять (за окремим планом).

3. Підготовка до практичних занять (за окремим планом).

Семінарське заняття – 2 год.

1. Розлади особистісного компоненту мислення.

2. Розлади критичності.

3. Розлади операційної сторони мислення.

4. Розлади динаміки мисленнєвої діяльності.

5. Продуктивні розлади мислення.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 4, 9, 10, 18, 19, 20.

 

Семінарське заняття – 2 год.

1. Етіопатогенез мовних розладів. Дефекти мовлення.

2. Неологізми в мові, стереотипії.

3. Порушення автоматизму.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 4, 9, 10, 18, 19, 20, 27.

 

Практичне заняття – 4 год.

(виїзд в КМКПНЛ № 1)

Завдання:

1. Робота за методиками вивчення порушення мислення. Клінічний розбір.

 

 

Тема 5. Розлади емоційно-особистісної сфери. Психічні розлади у похилому та старечому віці

Самостійна робота – 12 год.

Завдання:

1. Опрацювання лекційного матеріалу.

2. Підготовка до семінарських занять (за окремим планом).

3. Підготовка до практичних занять (за окремим планом).

 

Семінарське заняття – 4 год.

1. Розлади емоційно-особистісної сфери.

2. Психічні розлади у похилому та старечому віці.

3. Хвороба Альцгеймера.

4. Хвороба Піка.

5. Судинна деменція.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 3, 6, 14, 17, 18.

 

Практичне заняття – 4 год.

(виїзд в КМКПНЛ № 1)

Завдання:

1.Робота за методиками вивчення розладів емоційно-особистісної сфери. Клінічний розбір хворого та діагностика особливостей його емоційно-особистісної сфери.

 

 

Тема 6. Патопсихологія шизофренії та епілепсії, МДП

Самостійна робота – 14 год.

Завдання:

1. Опрацювання лекційного матеріалу.

2. Підготовка до семінарських занять (за окремим планом).

3. Підготовка до практичних занять (за окремим планом).

4. Підготовка до тест-опитування (Модуль 3).

Практичне заняття – 4 год.

Завдання: (виїзд в КМКПНЛ № 1)

1. Клінічний розбір хворих на епілепсію та шизофренію.

Семінарське заняття – 4 год.

1. Патопсихологія шизофренії.

 

Семінарське заняття – 2 год.

1. Патопсихологія епілепсії та МДП.

Семінарське заняття – 2 год.

1. Патопсихологія МДП.

Література зі списку рекомендованої до дисципліни: 3, 6, 8, 14, 15, 16, 20, 22, 24.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

(до всіх тем)

1. Надати консультації студентам, що за результатами поточного контролю навчальних досягнень потребують допомоги у засвоєнні знань, умінь та навичок, передбачених змістом дисципліни.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

1. Анастази А. Психологическое тестирование. – М., 1988.

2. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988.

3. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая діагностика. – К.: Здоровье, 1997.

Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Клиническая патопсихологія. – М.: Изд-во: НПО МОДЭК, 2002.

4. Зейгарник Б.В. / Патопсихология. Основы клинической диагностики и практики. 2-е изд., перераб. и доп.. – М.: ООО "Эксмо", 2010.

5. Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.Н. Методы психологической диагностики и коррекции в клиник. – Л.: Медицина, 1983.

6. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия: В 2 т. / Пер. с анг.-М.: Медицина, 1994.

7. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология. – СПб.: Питер, 2007.

8. Клиническая психиатрия / Н.Е. Бачериков, К.В. Михайлова, В.Л. Гавенко и др. / Под ред. проф. Н.Е. Бачерикова. – К.: Здоровья, 1989.

9. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Медицинская психология. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: МЕДпресс-информ, 2005.

10. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Учеб. пособ. 5-е изд. – М.: Медпресс-информ, 2005.

11. Общая психодиагностика. (Основы психодиагностики, немедицинской психотерапии и психологического консультирования.) / Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. – М.: Изд-во Моск. ун-ва, 1987.

12. Практикум по патопсихологии. – М.: Изд-во Моск. ун-ва, 1987.

13. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. – М., 2000.

14. Руководство по психиатрии / Под ред. А.В. Снежневского, Т. 1. – М.: Медицина, 1983.

15. Лукомский И.И. Маниакально-депрессивний психоз. – М.: Медицина, 1968.

16. Шизофрения. Мультидисциплинарное исследование. – М.: Медицина, 1972.

17. Робин Джекоб, Катрин Оппенгаймер. Психиатрия позднего возраста: В 2 т., Том 1. – К.: Сфера, 2003.

18. Завилянский И.Я., Блейхер В.М. Психиатрический діагноз. – К.: «Вища школа», 1979.

19. Зейгарник Б.В. Патология мышления. – М., 1962.

20. Зейгарник Б.В. Нарушения мышления у психически больных. – М., 1958.

21. Херсонский Б.Г. Метод пиктограмм в психодиагностике. – СПб.: Речь, 2000.

22. Рональд Комер Основы патопсихологии. – Fundamentals of Abnormal Psychology, 2001.

23. Детская патопсихология: Хрестоматия. – М.: Изд.: КОГИТО-ЦЕНТР, 2004.

24. Рональд Комер. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики. 3-е международное издание. – СПб.: "ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК", 2002.

25. Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика. Учеб. пособ. 2-е изд. – М.: Изд.: "Академия", 2004.

26. Мартинюк І.А. Патопсихологія: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2008.

27. Максименко С.Д. Медична психологія. – К.: «Нова книга», 2010.

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Що вивчає патопсихологія?

2. Співвідношення патопсихології з іншими дисциплінами.

3. Дайте визначення особистості.

4. Визначте основні принципи побудови патопсихологічного дослідження.

5. Який пакет експериментальних методик потрібно використовувати в патопсихологічних дослідженнях?

6. Як співвідносяться теорія та результати емпіричних досліджень в патопсихології?

7. Чим характеризується таке порушення свідомості як оглушення?

8. Назвіть характерні ознаки онейроїду.

9. Назвіть характерні ознаки деліріозного стану свідомості.

10. Що таке затьмарення? Які види затьмарення ви знаєте?

11. Чим характеризується псевдодеменція?

12. Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації?

13. У чому полягають психологічні механізми порушень сприйняття?

14. Якими тестами можна перевірити особливості сприйняття пацієнта?

15. При яких захворюваннях порушується сприйняття?

16. Які особливості порушень сприйняття при шизофренії?

17. Які порушення сприйняття можуть спостерігатися при маніакально-депресивних розладах?

18. Чи можуть спостерігатися порушення сприйняття при психопатіях?

19. Як порушується сприйняття при органічних порушеннях головного мозку?

20. Що таке маячення?

21. Які ви знаєте варіанти маячення?

22. Чим відрізняється маячення від хибних суджень?

23. Які особливості маячення при шизофренічних розладах?

24. У чому проявляється маячення при афективних розладах?

25. Чи спостерігаються маячення при психопатіях, неврозах, у чому їх відмінність від маячень при психозах?

26. Які характерні ознаки маячень при патохарактерологічному розвитку особистості?

27. Які маячення можна спостерігати у хворих на епілепсію?

28. Особливості маячення у хворих на сенільні психози.

29. Які ви знаєте варіанти порушень пам'яті?

30. Психологічні механізми порушень пам'яті.

31. Співвідношення порушень пам'яті та уваги.

32. Безпосередня та опосередкована пам'ять. Які існують особливості співвідношень при різних хворобах?

33. Зазначте методи досліджень різних варіантів пам'яті?

34. Методи дослідження та шляхи корекції динамічних розладів пам'яті.

35. Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.

36. Поясніть психологічні механізми порушень процесів узагальнення та абстрагування.

37. При яких хворобах спостерігаються порушення цілеспрямованості та динаміки мислення?

38. Яка клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення?

39. Які ви знаєте методи дослідження порушень мислення?

40. Які особливості розладів мислення у хворих на психози?

41. Типові характеристики розладів мислення у хворих на сенільні психози.

42. Які можуть спостерігатися розлади мислення у хворих на епілепсію?

43. Які зустрічаються розлади мислення у хворих з психоорганічним синдромом?

44. Які ви знаєте дефекти мовлення?

45. Що таке неологізми в мові, стереотипії?

46. У чому полягає вплив мотиваційної сфери на працездатність?

47. Розкрийте вплив зниження працездатності на формування особистості.

48. Які ви знаєте аномалії емоційно-особистісної сфери?

49. Які емоційні порушення можна спостерігати у хворих на психози?

50. Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на МДП?

51. Емоційні порушення у хворих на епілепсію.

52. Які ви знаєте методи досліджень емоційно-мотиваційної сфери?

53. Методи дослідження самооцінки.

54. При яких хворобах спостерігається зниження цілеспрямованості, активності поведінки?

55. Втрата суспільно вироблених нормативів поведінки при ряді сенільних розладів.

56. Які порушення поведінки зустрічаються при епілепсії?

57. При яких хворобах можна спостерігати формування патологічних потреб і мотивів?

58. Які особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при шизофренії?

59. Які особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при епілепсії?

60. Визначення понять "симптом", "синдром", "хвороба". Навести конкретні приклади симптомів, синдромів хвороби.

61. Зміст поняття патопсихологічний симптомокомплекс.

62. Розлади настрою (гіпертімія, ейфорія, дисфорія, тривога, страх, дистимія, маячний настрій).

63. Розлади емоційних реакцій (експлозивність, емоційна в'язкість, емоційна лабільність).

64. Диференційна діагностика хвороби Альцгеймера та хвороби Піка.

65. Охарактеризуйте особливості уваги, мислення в маніакальній фазі МДП.

66. Охарактеризуйте особливості уваги, мислення в депресивній фазі МДП.

67. Розлади емоційних реакцій (емоційна монотонність, емоційне огрублення, емоційна тупість, дратівливість, емоційна парадоксальність, патологічний афект).

68. Галюцинації, класифікація галюцинацій за аналізаторами.

69. Які особливості порушень мислення при шизофренії?

70. Які особливості порушень мислення при епілепсії?

71. Прогноз розвитку дефекту при захворюванні на шизофренію, залежно від типу перебігу хвороби.

72. Амбулаторний автоматизм, транс, сомнамбулізм.

73. Патопсихологічні регістр-синдроми: шизофренічний, психопатичний.

74. Патопсихологічні регістр-синдроми: органічний (екзо - та ендогенний).

75. Патопсихологічні регістр-синдроми: олігофренічний.

 

ОСНОВИ ПСИХОТЕРАПІЇ

Навчальна дисципліна „Основи психотерапії” базується на сучасних досягненнях психологічної науки та практики. Специфіка даної дисципліни полягає в тому, що психотерапія досі не склалася як наука з єдиним понятійним апаратом, термінологією, теорією. Кількість її реальних напрямів, так як і загальновизнаних (світових) концепцій розвитку й культури особистості, обмежено. Всі вони носять концептуальний характер. Враховуючи чисельність різновидів психотерапії, доцільно зорієнтувати студентів щодо тих, які витримали перевірку часом та практикою. Сукупність таких напрямків складають методологічну основу, на якій відбувається формування робочої моделі майбутнього практичного психолога.

Мета курсу полягає в ознайомленні студентів з основними підходами світової психотерапії, стратегіями та тактиками психотерапевтичного впливу.

у результаті вивчення дисципліни „Основи психотерапії” студенти повинні

з н а т и:

– передумови виникнення психотерапії;

– змістові характеристики основних підходів у психотерапії;

– загальні фактори психотерапевтичної дії;

– основні психотерапевтичні методи;

– стан розвитку центральних проблем сучасної психотерапії;

– шляхи створення інтегративних напрямків у психотерапії;

– мету та основні завдання психотерапевта, шляхи його професійного зростання.

Студенти повинні в м і т и:

– застосовувати набуті знання на практиці;

– самостійно аналізувати літературу з психотерапії та консультування;

– визначати сутність психологічних явищ, які потребують психологічної допомоги, в процесі діяльності;

– зіставляти різноманітні психотерапевтичні підходи до досліджуваних проблем;

–застосовувати основні психотерапевтичні методи;

- управляти професійним саморозвитком.

Основними формами роботи в процесі вивчення дисципліни є: лекції, семінарські заняття, самостійна робота, курсова робота.

Мета лекційної форми роботи – ознайомлення студентів з основними концептуальними підходами світової психотерапії.

Мета семінарських занять – ознайомлення студентів з основними стратегіями та тактиками психотерапевтичного впливу.

Мета самостійної форми роботи студентів – опрацювання лекційного матеріалу та додаткове самостійне вивчення теоретичного матеріалу за підручниками та навчальними посібниками, підготовка до семінарських занять, написання реферативних повідомлень, підготовка до складання екзамену.

Мета курсової роботи – представлення моделі надання психотерапевтичної допомоги клієнту за наявності певної проблеми; опис і аналіз власно проведеної студентом психотерапевтичної процедури, оцінка її ефективності.

Формами контролю за процесом та результатами засвоєння матеріалу є поточний (модульний) контроль успішності участі в усіх видах роботи та екзамен як підсумковий контроль.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва тем	Всього годин	Всього годин з викладачем	З них:	*Індивідуальна робота з викладачем	Самостійна робота
Лекції	Семінарських занять	Практичних занять+МК**
	Змістовий модуль І
	Тема 1. Загальні питання психотерапії, її цілі та методи					-	-
	Тема 2. Основи групової психотерапії						-
	Модульний контроль**			-	-		-
	Індивідуальна робота*		-	-	-	-
	Всього по змістовому модулю І
	Змістовий модуль ІІ
	Тема 3.Психоаналіз З.Фрейда					-	-
	Тема 4. Постфрейдисти та подальший розвиток психотерапії						-
	Тема 5.Патогенетична психотерапія В.М.Мясищева					-	-
	Модульний контроль**			-	-		-
	Індивідуальна робота*		-	-	-	-
	Всього по змістовому модулю ІІ
	Змістовий модуль ІІІ
	Тема 6. Поведінкова психотерапія						-
	Тема 7. Когнітивна психотерапія.						-
	Тема 8. Раціонально-емотивна терапія						-
	Модульний контроль**			-	-		-
	Індивідуальна робота*		-	-	-	-		-
	Всього по змістовому модулю ІІІ
	Змістовий модуль ІV
	Тема 9. Клієнт-центрована терапія К.Роджерса					-	-
	Тема 10. Гештальт-терапія						-
	Модульний контроль**			-	-		-
	Індивідуальна робота*		-	-	-	-
	Всього по змістовому модулю І V
	Змістовий модуль V
	Тема 11 Інтегративні моделі психотерапії					-	-
	Тема 12. Методи аутогенної релаксації						-
	Модульний контроль**			-	-		-
	Індивідуальна робота*		-	-	-	-
	Всього по змістовому модулю V
	Разом по дисципліні за рік:
	Форма контролю: екзамен

* Індивідуальна робота не планується розкладом занять

** МК планується розкладом занять та враховується у тематичному плані в колонці для практичних занять останньої у змістовому модулі теми

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Аверзивна терапія – техніка викликання огиди з використанням принципів класичного обумовлення.

Акцептація (прийняття) – фактор терапевтичного впливу, який виявляється в тому, що терапевт або учасники групи емоційно підтримують індивіда через спробу його зрозуміти.

Альтруїзм – фактор терапевтичного впливу групової психотерапії, який здійснюється через допомогу іншим, що сприяє подоланню хворобливої спрямованості на самого себе, підвищує почуття належності до інших, почуття впевненості та адекватної самооцінки.

Вибіркове абстрагування – концептуалізація ситуації на основі деталі, вилученої з контексту, при ігноруванні іншої інформації.

Групова динаміка – сукупність взаємин і взаємодій, які виникають між учасниками групи.

Дихотомічне мислення – схильність клієнта мислити крайніми категоріями; події визначаються як добрі або погані.

Емпіризм співробітництва – співпраця терапевта та клієнта в дослідженні фактів, які підкріплюють або спростовують когніції клієнта.

Імерсія – методи, засновані на прямому пред’явленні клієнту об’єкта страху без попередньої релаксації.

Інсайт – фактор лікувальної дії у психотерапії, який виявляється у розумінні клієнтом неусвідомлюваних раніше зв’язків між особливостями власної особистості та неадаптивними способами поведінки.

Катастрофізація – перебільшення наслідків будь-яких подій.

Катексис – процес поміщення лібідонозної енергії в різні сфери психічного життя.

Персоналізація –схильність інтерпретувати події в контексті особистісних значень.

Супервізія – форма консультування психотерапевта в ході його роботи більш досвідченим колегою.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Психотерапія як галузь практичної психології

Тема 1. Загальні питання психотерапії, її цілі та методи

Основні підходи у світовій психотерапії. Загальні методи психотерапевтичного впливу. Психотерапевт як професія.

Фактори психотерапевтичної дії: універсальність; акцептація; альтруїзм; катарсис; самоексплорація; зворотний зв'язок; інсайт; корективний емоційний досвід; перевірка нової поведінки та навчання новим способам поведінки; надання інформації.

Література: 1, 2, 3, 5, 6, 20, 23, 22, 24, 35.

Тема 2. Основи групової психотерапії

Поняття групової динаміки. Цілі психотерапевтичної групи. Норми групи. Ролі в групи. Групова згуртованість. Групова напруга. Актуалізація попереднього досвіду (проекція). Створення підгруп. Стадії розвитку групи (орієнтація та залежність; конфлікти і протест; розвиток згуртованості). Ролі групового психотерапевта: лідера; аналітика; коментатора; експерта; аутентичної особистості. Орієнтація групового сеансу: біографічна орієнтація; тематична орієнтація; інтеракційна орієнтація.

Література: 1, 2, 3, 5, 6, 20, 23, 22, 24, 35.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Психодинамічна теорія у психотерапії

Тема 3. Психоаналіз З. Фрейда

Передумови виникнення психоаналізу. Теорія особистості. Уявлення про психічну енергію та її розподіл. Катексис. Стадії психосексуального розвитку.

Захисні психологічні механізми: витіснення; регресія; заперечення; реактивне утворення; проекція; заміщення; ізоляція; раціоналізація; інтелектуалізація.

Технічні процедури. Продукування матеріалу (вільна асоціація; перенос; опір). Аналіз матеріалу клієнта (аналіз опору, аналіз переносу; аналіз сновидінь). Робочий альянс.

Різновиди психоаналізу. Критика психоаналізу.

Література: 1, 2, 3, 4, 8, 27, 28, 34.

Тема 4. Постфрейдисти та подальший розвиток психотерапії

Аналітична психологія К.Юнга. Структура психіки: свідомість, особисте несвідоме, колективне несвідоме. Архетипи як складові елементи колективного несвідомого. Структура особистості. Основні положення аналітичної психотерапії.

Концепція індивідуальної психології А. Адлера. Комплекс неповносправності. Когнітивна організація та індивідуальний стиль життя. Основні цілі психотерапевтичного процесу: відношення, аналіз, інтерпретація, переорієнтація. Техніки індивідуальної психотерапії.

Трансактний аналіз Е. Берна. Головні цілі психотерапії. Модель его-станів. Види та правила комунікацій. Ігри та життєві сценарії. Цілі змін в трансактному аналізі. Основні психотерапевтичні техніки.

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 9, 11, 29, 32, 33.

Тема 5. Патогенетична психотерапія В.М. Мясищева

Психологія відношень. Основні компоненти структури особистості. Концепція неврозу. Типи невротичних конфліктів (неврастенічний; істеричний; обсессивно-психастенічний; мішаний). Критерії відмежування неврозу. Концепція психотерапії. Завдання та методи індивідуальної психотерапії. Групова форма патогенетичної психотерапії: теоретичні основи; цілі та завдання; механізми психотерапевтичного впливу; методика.

Література: 1, 7, 13, 14, 18.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Когнітивно-поведінкова психотерапія

Тема 6. Поведінкова психотерапія

Передумови виникнення поведінкової психотерапії. Види научіння: класичне обумовлення; інструментальне (оперантне) обумовлення; соціальне научіння. Основні положення поведінкової психотерапії. Ідентифікація та оцінка проблеми. Технічні процедури: систематична десенситизація; методи, основані на затуханні; моделювання; тренінг самовпевненої поведінки та соціальних умінь; позитивне підкріплення; покарання; процедури самоконтролю; когнітивне реструктурування. Застосування поведінкової терапії. Тактика поведінкової терапії.

Література: 1, 4, 5, 25.

Тема 7. Когнітивна психотерапія

Основні положення когнітивної психотерапії. Когнітивні моделі розладів: депресії; манії; фобії; параноїдних станів; обсессій та компульсій. Види когнітивних викривлень: персоналізація; дихотомічне мислення; вибіркова абстракція; довільні умовиводи; надузагальнення; перебільшення. Цілі та основні стратегії когнітивної психотерапії (емпіризм співробітництва; сократівський діалог; спрямоване відкриття). Когнітивні техніки (ідентифікація автоматичних думок; корекція автоматичних думок; декатастрофізація; реатрибуція; переформулювання; децентралізація; ідентифікація та корекція дисфункціональних переконань). Поведінкові техніки (домашнє завдання; перевірка гіпотези;репетиція поведінки та рольова гра; техніка відволікання; завдання з поступовим ускладненням; експозиційна психотерапія; планування діяльності). Застосування когнітивної психотерапії.

Література: 1, 4, 5, 17, 25.

Тема 8. Раціонально-емотивна психотерапія

Філософські витоки раціонально-емотивної психотерапії. Основні поняття раціонально-емотивної психотерапії. Види когніцій. Види ірраціональних установок. Цілі РЕТ (виявлення ірраціональних установок; вплив на когнітивному рівні; вплив на поведінковому рівні). Основні якості самоактуалізованої особистості: особистий інтерес, соціальний інтерес, самоуправління, толерантність, гнучкість, прийняття невпевненості, творчий потенціал, само прийняття, відсутність утопізму, відповідальність. Форми застосування РЕТ: індивідуальна психотерапія; групова психотерапія; подружня та сімейна психотерапія.

Література: 1, 4, 5, 17, 25.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Гуманістичний напрямок у психотерапії

Тема 9. Клієнт-центрована терапія К. Роджерса

Передумови виникнення гуманістичного напрямку у психотерапії. „Тріада Роджерса”: безумовне позитивне ставлення, емпатія, конгруентність. Відображення як психотерапевтична техніка. Вітчизняна діалогова психотерапія.

Література: 1, 16, 19, 21, 22, 26, 30.

Тема 10. Гештальт-терапія

Передумови виникнення гештальт-терапії. Основні теоретичні положення. Концепція порушень. Концепція терапії. Технічні процедури гештальт-терапії. Принципи та ігри гештальт-терапії. Форми застосування гештальт-терапії (центрований на клієнті варіант; центрований на групі варіант; „майстерня”).

Література: 1, 12, 16, 19, 21, 22, 26, 30, 31.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. Інтегративний підхід у психотерапії